Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Андрусенко Корній Михайлович Андрусенко нар 15 27 вересня 1899 1899092

Андрусенко Корній Михайлович

Андрусенко Корній Михайлович
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Андрусенко.

Корній Михайлович Андрусенко (нар.15 (27) вересня 1899(18990927) — пом. 8 жовтня 1976) — радянський військовик, Герой Радянського Союзу (1944), гвардії полковник.

Андрусенко Корній Михайлович
Народження15 (27) вересня 1899
Парафіївка, Парафіївська волость, Борзнянський повіт, Чернігівська губернія, Російська імперія
Смерть8 жовтня 1976(1976-10-08) (77 років)
Київ, Українська РСР, СРСР
ПохованняЛук'янівське військове кладовище
Країнаimage Російська імперія
image УНР
image Українська РСР
image СРСР
Рід військпіхота
ОсвітаВійськова академія імені М. В. Фрунзе (1941)
Роки служби1918–1945
ПартіяКПРС[1]
Званняimage Полковник
Командування239-й гвардійський стрілецький полк
Війни / битвиГромадянська війна в Росії
Німецько-радянська війна:
• Битва за Москву
• Сталінградська битва
• Битва на Курській дузі
• Форсування Дніпра 1943
• Білоруська операція 1944
Війна на Тихому океані
Нагороди
image image
image image image image image image image image image image image image image image image image image image image image
image Андрусенко Корній Михайлович у Вікісховищі

Біографія

Народився 27 вересня 1899 року в селищі Парафіївці (нині Ічнянського району Чернігівської області) в селянській сім'ї. Українець. Освіта середня. Працював токарем.

У 1918 році призваний в ряди Червоної Армії. Брав участь в Громадянській війні. Член РКП(б) з 1925 року. У 1924 році закінчив Київську військову піхотну школу, в 1941 році — Військову академію імені М. В. Фрунзе.

У боях радянсько-німецької війни з червня 1941 року. Воював на Західному, Брянському, Сталінградському, Центральному, 1-му Білоруському фронтах. Брав участь в обороні Москви, Сталінградській, Курської битвах, Білоруській операції, розгромі Японії. Був тричі поранений і контужений.

27 вересня 1943 року гвардії полковник К. М. Андрусенко, переслідуючи відступаючого противника, вивів увірений йому полк на лівий берег Дніпра в районі села Редьківка Чернігівської області. Уміло керував збором і підготовкою підручних засобів, човнів, плотів для переправи. Протягом 28 і 29 вересня 1943 року в районі селища Любеча Чернігівської області з боєм переправив на правий берег Дніпра на човнах і плотах всі підрозділи полку. Протягом 29 і 30 вересня 1943 року відбив контратаки піхоти і танків противника і міцно закріпився на зайнятому рубежі. Утримавши плацдарм, забезпечив переправу дивізії.

Указом Президії Верховної Ради СРСР від 15 січня 1944 року за мужність і героїзм, проявлені при форсуванні Дніпра і утриманні плацдарму гвардії полковникові Корнію Михайловичу Андрусенку присвоєне звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна і медалі «Золота Зірка» (№ 1577).

Незабаром полковник Андрусенко К. М. призначається командиром 55-ї стрілецької дивізії (61-та армія, 1-й Білоруський фронт), воїни якої відрізнилися в ході і, зокрема, в боях при відвоюванні 29 червня 1944 року районного центру Гомельської області Білорусі — міста Петриков — Петриковський десант.

Після закінчення радянсько-німецької і радянсько-японської воєн гвардії полковник Корній Андрусенко вийшов у запас. У 1946—1956 роках жив у місті Сорочинськ Оренбурзької області. З 1956 року жив в Києві.

Помер 8 жовтня 1976 року. Похований в Києві на Лук'янівському військовому кладовищі.

Нагороди

Нагороджений двома орденами Леніна, орденом Червоного Прапора, орденом Кутузова 2-го ступеня, орденом Олександра Невського, орденом Червоної Зірки, медалями.

Ім'ям Героя названа вулиця в селищі Парафіївка.

Примітки

  1. http://www.podvignaroda.ru/?#id=17680478&tab=navDetailDocument

Література

  • Герои Советского Союза. Краткий биографический словарь. Том 1. — Москва: Воениз., 1987 (рос.).
  • Конев В. Н. Герои без Золотой Звезды. Том 1. — Москва, 2005 (рос.).
  • Навечно в сердце народном. 3-є видання, доповнене і виправлене. — Мінськ, 1984 (рос.).
  • Россовский В. П. Золотые Звезды Оренбуржья, 1989 (рос.)
  • Церковный М. Ф.,Шиганов А. Д.,Юрьев Б. Ф. Героев подвиги бессмертны. — Київ: 1982 (рос.).

Посилання

  • Андрусенко Корній Михайлович. // Сайт «Герои страны» (рос.).
  • Нагородні листи К. М. Андрусенка на сайті «Подвиг народа» [ 14 квітня 2010 у Wayback Machine.] (рос.)
  • Некрополі Києва [ 2 травня 2014 у Wayback Machine.](рос.)

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Andrusenko Kornij Mihajlovich Andrusenko nar 15 27 veresnya 1899 18990927 pom 8 zhovtnya 1976 radyanskij vijskovik Geroj Radyanskogo Soyuzu 1944 gvardiyi polkovnik Andrusenko Kornij MihajlovichNarodzhennya15 27 veresnya 1899 Parafiyivka Parafiyivska volost Borznyanskij povit Chernigivska guberniya Rosijska imperiyaSmert8 zhovtnya 1976 1976 10 08 77 rokiv Kiyiv Ukrayinska RSR SRSRPohovannyaLuk yanivske vijskove kladovisheKrayina Rosijska imperiya UNR Ukrayinska RSR SRSRRid vijskpihotaOsvitaVijskova akademiya imeni M V Frunze 1941 Roki sluzhbi1918 1945PartiyaKPRS 1 Zvannya PolkovnikKomanduvannya239 j gvardijskij strileckij polkVijni bitviGromadyanska vijna v Rosiyi Nimecko radyanska vijna Bitva za Moskvu Stalingradska bitva Bitva na Kurskij duzi Forsuvannya Dnipra 1943 Biloruska operaciya 1944 Vijna na Tihomu okeaniNagorodi Andrusenko Kornij Mihajlovich u VikishovishiBiografiyaNarodivsya 27 veresnya 1899 roku v selishi Parafiyivci nini Ichnyanskogo rajonu Chernigivskoyi oblasti v selyanskij sim yi Ukrayinec Osvita serednya Pracyuvav tokarem U 1918 roci prizvanij v ryadi Chervonoyi Armiyi Brav uchast v Gromadyanskij vijni Chlen RKP b z 1925 roku U 1924 roci zakinchiv Kiyivsku vijskovu pihotnu shkolu v 1941 roci Vijskovu akademiyu imeni M V Frunze U boyah radyansko nimeckoyi vijni z chervnya 1941 roku Voyuvav na Zahidnomu Bryanskomu Stalingradskomu Centralnomu 1 mu Biloruskomu frontah Brav uchast v oboroni Moskvi Stalingradskij Kurskoyi bitvah Biloruskij operaciyi rozgromi Yaponiyi Buv trichi poranenij i kontuzhenij 27 veresnya 1943 roku gvardiyi polkovnik K M Andrusenko peresliduyuchi vidstupayuchogo protivnika viviv uvirenij jomu polk na livij bereg Dnipra v rajoni sela Redkivka Chernigivskoyi oblasti Umilo keruvav zborom i pidgotovkoyu pidruchnih zasobiv chovniv plotiv dlya perepravi Protyagom 28 i 29 veresnya 1943 roku v rajoni selisha Lyubecha Chernigivskoyi oblasti z boyem perepraviv na pravij bereg Dnipra na chovnah i plotah vsi pidrozdili polku Protyagom 29 i 30 veresnya 1943 roku vidbiv kontrataki pihoti i tankiv protivnika i micno zakripivsya na zajnyatomu rubezhi Utrimavshi placdarm zabezpechiv perepravu diviziyi Ukazom Prezidiyi Verhovnoyi Radi SRSR vid 15 sichnya 1944 roku za muzhnist i geroyizm proyavleni pri forsuvanni Dnipra i utrimanni placdarmu gvardiyi polkovnikovi Korniyu Mihajlovichu Andrusenku prisvoyene zvannya Geroya Radyanskogo Soyuzu z vruchennyam ordena Lenina i medali Zolota Zirka 1577 Nezabarom polkovnik Andrusenko K M priznachayetsya komandirom 55 yi strileckoyi diviziyi 61 ta armiya 1 j Biloruskij front voyini yakoyi vidriznilisya v hodi i zokrema v boyah pri vidvoyuvanni 29 chervnya 1944 roku rajonnogo centru Gomelskoyi oblasti Bilorusi mista Petrikov Petrikovskij desant Pislya zakinchennya radyansko nimeckoyi i radyansko yaponskoyi voyen gvardiyi polkovnik Kornij Andrusenko vijshov u zapas U 1946 1956 rokah zhiv u misti Sorochinsk Orenburzkoyi oblasti Z 1956 roku zhiv v Kiyevi Pomer 8 zhovtnya 1976 roku Pohovanij v Kiyevi na Luk yanivskomu vijskovomu kladovishi NagorodiNagorodzhenij dvoma ordenami Lenina ordenom Chervonogo Prapora ordenom Kutuzova 2 go stupenya ordenom Oleksandra Nevskogo ordenom Chervonoyi Zirki medalyami Im yam Geroya nazvana vulicya v selishi Parafiyivka Primitkihttp www podvignaroda ru id 17680478 amp tab navDetailDocumentLiteraturaGeroi Sovetskogo Soyuza Kratkij biograficheskij slovar Tom 1 Moskva Voeniz 1987 ros Konev V N Geroi bez Zolotoj Zvezdy Tom 1 Moskva 2005 ros Navechno v serdce narodnom 3 ye vidannya dopovnene i vipravlene Minsk 1984 ros Rossovskij V P Zolotye Zvezdy Orenburzhya 1989 ros Cerkovnyj M F Shiganov A D Yurev B F Geroev podvigi bessmertny Kiyiv 1982 ros PosilannyaAndrusenko Kornij Mihajlovich Sajt Geroi strany ros Nagorodni listi K M Andrusenka na sajti Podvig naroda 14 kvitnya 2010 u Wayback Machine ros Nekropoli Kiyeva 2 travnya 2014 u Wayback Machine ros

Дата публікації:
Топ