Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Анадирський острог (рос. Анадырский острог) або Анадирськ (рос. Анадырск) — острог, що існував на Чукотському півострові з 1660 року по 1771 рік.
| Анадирський острог Анадырский острог | ||||
|---|---|---|---|---|
| | ||||
 | ||||
 | ||||
| Основні дані | ||||
| 64°43′29″ пн. ш. 170°48′36″ сх. д. / 64.72493900002778844° пн. ш. 170.81021400002777000° сх. д.Координати: 64°43′29″ пн. ш. 170°48′36″ сх. д. / 64.72493900002778844° пн. ш. 170.81021400002777000° сх. д. | ||||
| Країна |  Росія | |||
| Регіон | Чукотський автономний округ | |||
| Засновано | 1649 | |||
| Часовий пояс | ||||
| Міська влада | ||||
| Мапа | ||||
| | ||||
| | ||||
 Анадирський острог у Вікісховищі | ||||
Знаходився на одному з островів в середній течії річки Анадир, приблизно за 10 км вище за течією від сучасного села , у кінці ділянки, за якою можлива тільки навігація плоскодонними маломірними суднами. Поставлено на місці зимовища, заснованого в 1649 році. Згідно з указом уряду про ліквідацію Анадирского острогу все населення в 1771 році виїхало, острог був спалений.
Історія
У 1649 році, вперше виявивши Берингову протоку, козацький загін дослідника Семена Дежньова побудував хату на зимовище на острові Анадир, який був довжиною два кілометри та шириною один кілометр. 1650 року тут був поставлений острог. Надалі він багаторазово перебудовувався. 1659 року Дежньов, який затримався на Колимі через промисел моржової кістки, передав острог , а в 1662 році виїхав до Якутська. У 1670-ті роки значення острогу впало, оскільки земля була бідна соболем. У 1675—1676 роках населення Анадирського острогу складалося з прикажчика, 16 служивих людей і 12 юкагірських аманатів. 1676 року якутський воєвода А. А. Барнашлев вважав подальше утримання острогу невигідним і поставив перед царем питання про його закриття. В кінці XVII століття до острогу повернулося значення стратегічного центру. Так, в 1689 році анадирці розповіли Якутському правлінню про відкриття Камчатки. З відкриттям морського шляху на Камчатку на початку XVIII століття значення Анадирского острогу знову впало.
В середині XVIII століття в острозі проживало близько 1000 жителів. 1763 року стіни острогу вміщували 130 хат та церкву. Анадирський Острог був найважливішою базою в північно-східному Сибіру, звідки росіяни контролювали область Юкагірів та Коряків між Анадиром на півночі і Гіжигінською губою та Олюторською затокою на півдні. Звідси загони Володимира Атласова в 1697 році завоювували півострів Камчатка. Це посилило значення поселення, оскільки це був єдиний шлях від Якутська до Камчатки. Острог був також відправною точкою каральних загонів Дмитра Павлуцького проти бунтів чукотського народу в 1731 та 1732 роках та непокірних коряків у 1732 році. Новий похід проти чукчів 1744 року закінчився поблизу Острога в 1747 році розгромом козаків та смертю Павлуцького.
З острогу вирушали вивчати географію Чукотки. 1742 року було виконано перший науковий опис річки Анадиря, а — складена перша карта Чукотки. У 1746 Т. Перевалов склав докладне креслення Чукотки. З Анадирського острогу приходили перші відомості про корінні народи і природу Чукотки, Камчатки та Америки.
Ліквідація
Призначений в Анадирський острог для спостереження за Охотсько-Колимським краєм підполковник в 1760 році прийшов до висновку про недоцільність подальшого існування острогу. 5 березня 1764 року Сенатом було видано указ про ліквідацію Анадирського острогу, затверджений Катериною II 28 вересня 1766 року. У березні 1771 року населення покинуло острог, який був спалений. План острогу до сих пір ніхто не знає. За збереженими описами острог був побудований на острові довжиною два/чотири і шириною одну/дві версти. У 1730-ті роки було складено детальніший опис вже нового острогу, побудованого замість колишнього, який був затоплений повінню. Його площа становила 1814 м², висота стін — 3,18 м. Чотири вежі розміщували в кутах стін і одна з проїзними воротами. Через мізерний розмір острожка церква і житлові будинки гарнізону розміщувалися за його межами. 1756 року посад був обгороджений парканом. Після ліквідації острогу церква була «розібрана і спущена на воду». Чотири дзвони, відлиті тут устюжаніно Петром Сєрковим з пожертвуваних срібних і мідних монет анадирцями, були відвезені на Колиму. Військове майно (у тому числі гармати та ядра) яке не було вивезено, «на урочище від колишньої фортеці вгору по річці Анадир … за непридатністю зарито». На початку XX століття чукотські старожили ще знали місце «у старого острога», де був заритий «скарб». Від острогу та посаду залишилися фундаменти будівель, а також деякі предмети побуту.
Джордж Кеннан писав, що гарнізон острогу максимально становив 600 солдатів і мав в розпорядженні артилерійську батарею. Значення Анадирського острогу знизилося після відкриття морського шляху через Охотськ на Камчатку в 1718 році. Внаслідок цього значущість острогу обмежилася зв'язками з чукчами. 1866 року під час відвідування Джорджа Кеннана Анадирськ складався з чотирьох сіл: (центральне), Покоруков, Псолкін та Фортеця. У них проживало близько 200 чоловік і священик. Фортеця була частиною Анадирського форту на березі на висоті близько 10 метрів над рівнем води, і являв собою ряд дерев'яних будинків без будь-яких слідів колишніх укріплень. Маркове розташовувалося за 15 км вище за річою, Покоруков — ще за 20 км.
Примітки
- Peter Simon Pallas: Geographische Beschreibung des Anadyr-Flusses und der in selbigen einfallenden Bäche. In: Neue nordische Beyträge zur physikalischen und geographischen Erd- und Völkerbeschreibung Band 1, Nr. 2, 1781, S. 238—244.
- Под ред. Дикова Н. Н. Очерки истории Чукотки с древнейших времён до наших дней. — Новосибирск: наука, 1974. — С. 81—82.
- Диков Н. Н. История Чукотки с древнейших времён до наших дней. — М.: Мысль, 1989. — С. 79.
- Зуев: Анадирский остров в Сибирской энциклопедии истории, 2009.
- Anadyr und Anadyrsk. In: Geographisches Lexicon, Anhang I in: : Reisen und Aufenthalt in Kamtschatka in den Jahren 1851—1855, 2. Teil, Sankt Petersburg 1900, S. 219.
- Вдовин, И. С. Анадырский острог // Памятники, памятные места истории и культуры Северо-Востока России. — Магадан: Магаданское книжное издательство, 1995. — С. 71—74.
- Богорах, В. Г. Чукчи. — Ленинград: Издательство института народов Севера ЦИК СССР, 1974. — Т. 1. — С. 52.
- Вдовин, И. С. Анадырский острог // Памятники, памятные места истории и культуры Северо-Востока России. — Магадан: Магаданское книжное издательство, 1995. — С. 78.
- Вдовин, И. С. Анадырский острог // Памятники, памятные места истории и культуры Северо-Востока России. — Магадан: Магаданское книжное издательство, 1995. — С. 74, 75.
- Kennan, George (1870). Tent Life in Siberia: Adventures Among the Koryaks and Other Tribes in Kamchatka and Northern Asia у проєкті «Гутенберг» reprint 1986 ; reprint 2007 .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Anadirskij ostrog ros Anadyrskij ostrog abo Anadirsk ros Anadyrsk ostrog sho isnuvav na Chukotskomu pivostrovi z 1660 roku po 1771 rik Anadirskij ostrog Anadyrskij ostrog Osnovni dani64 43 29 pn sh 170 48 36 sh d 64 72493900002778844 pn sh 170 81021400002777000 sh d 64 72493900002778844 170 81021400002777000 Koordinati 64 43 29 pn sh 170 48 36 sh d 64 72493900002778844 pn sh 170 81021400002777000 sh d 64 72493900002778844 170 81021400002777000 Krayina RosiyaRegion Chukotskij avtonomnij okrugZasnovano 1649Chasovij poyas UTC 12 Miska vlada Mapa Anadirskij ostrog u Vikishovishi Znahodivsya na odnomu z ostroviv v serednij techiyi richki Anadir priblizno za 10 km vishe za techiyeyu vid suchasnogo sela u kinci dilyanki za yakoyu mozhliva tilki navigaciya ploskodonnimi malomirnimi sudnami Postavleno na misci zimovisha zasnovanogo v 1649 roci Zgidno z ukazom uryadu pro likvidaciyu Anadirskogo ostrogu vse naselennya v 1771 roci viyihalo ostrog buv spalenij IstoriyaAnadirskij ostrog na karti Ivana Lvova bilya 1710 U 1649 roci vpershe viyavivshi Beringovu protoku kozackij zagin doslidnika Semena Dezhnova pobuduvav hatu na zimovishe na ostrovi Anadir yakij buv dovzhinoyu dva kilometri ta shirinoyu odin kilometr 1650 roku tut buv postavlenij ostrog Nadali vin bagatorazovo perebudovuvavsya 1659 roku Dezhnov yakij zatrimavsya na Kolimi cherez promisel morzhovoyi kistki peredav ostrog a v 1662 roci viyihav do Yakutska U 1670 ti roki znachennya ostrogu vpalo oskilki zemlya bula bidna sobolem U 1675 1676 rokah naselennya Anadirskogo ostrogu skladalosya z prikazhchika 16 sluzhivih lyudej i 12 yukagirskih amanativ 1676 roku yakutskij voyevoda A A Barnashlev vvazhav podalshe utrimannya ostrogu nevigidnim i postaviv pered carem pitannya pro jogo zakrittya V kinci XVII stolittya do ostrogu povernulosya znachennya strategichnogo centru Tak v 1689 roci anadirci rozpovili Yakutskomu pravlinnyu pro vidkrittya Kamchatki Z vidkrittyam morskogo shlyahu na Kamchatku na pochatku XVIII stolittya znachennya Anadirskogo ostrogu znovu vpalo V seredini XVIII stolittya v ostrozi prozhivalo blizko 1000 zhiteliv 1763 roku stini ostrogu vmishuvali 130 hat ta cerkvu Anadirskij Ostrog buv najvazhlivishoyu bazoyu v pivnichno shidnomu Sibiru zvidki rosiyani kontrolyuvali oblast Yukagiriv ta Koryakiv mizh Anadirom na pivnochi i Gizhiginskoyu guboyu ta Olyutorskoyu zatokoyu na pivdni Zvidsi zagoni Volodimira Atlasova v 1697 roci zavoyuvuvali pivostriv Kamchatka Ce posililo znachennya poselennya oskilki ce buv yedinij shlyah vid Yakutska do Kamchatki Ostrog buv takozh vidpravnoyu tochkoyu karalnih zagoniv Dmitra Pavluckogo proti buntiv chukotskogo narodu v 1731 ta 1732 rokah ta nepokirnih koryakiv u 1732 roci Novij pohid proti chukchiv 1744 roku zakinchivsya poblizu Ostroga v 1747 roci rozgromom kozakiv ta smertyu Pavluckogo Z ostrogu virushali vivchati geografiyu Chukotki 1742 roku bulo vikonano pershij naukovij opis richki Anadirya a skladena persha karta Chukotki U 1746 T Perevalov sklav dokladne kreslennya Chukotki Z Anadirskogo ostrogu prihodili pershi vidomosti pro korinni narodi i prirodu Chukotki Kamchatki ta Ameriki Likvidaciya kudi v 1774 roci z Serednokolimska buli privezeni Anadirski dzvoni Priznachenij v Anadirskij ostrog dlya sposterezhennya za Ohotsko Kolimskim krayem pidpolkovnik v 1760 roci prijshov do visnovku pro nedocilnist podalshogo isnuvannya ostrogu 5 bereznya 1764 roku Senatom bulo vidano ukaz pro likvidaciyu Anadirskogo ostrogu zatverdzhenij Katerinoyu II 28 veresnya 1766 roku U berezni 1771 roku naselennya pokinulo ostrog yakij buv spalenij Plan ostrogu do sih pir nihto ne znaye Za zberezhenimi opisami ostrog buv pobudovanij na ostrovi dovzhinoyu dva chotiri i shirinoyu odnu dvi versti U 1730 ti roki bulo skladeno detalnishij opis vzhe novogo ostrogu pobudovanogo zamist kolishnogo yakij buv zatoplenij povinnyu Jogo plosha stanovila 1814 m visota stin 3 18 m Chotiri vezhi rozmishuvali v kutah stin i odna z proyiznimi vorotami Cherez mizernij rozmir ostrozhka cerkva i zhitlovi budinki garnizonu rozmishuvalisya za jogo mezhami 1756 roku posad buv obgorodzhenij parkanom Pislya likvidaciyi ostrogu cerkva bula rozibrana i spushena na vodu Chotiri dzvoni vidliti tut ustyuzhanino Petrom Syerkovim z pozhertvuvanih sribnih i midnih monet anadircyami buli vidvezeni na Kolimu Vijskove majno u tomu chisli garmati ta yadra yake ne bulo vivezeno na urochishe vid kolishnoyi forteci vgoru po richci Anadir za nepridatnistyu zarito Na pochatku XX stolittya chukotski starozhili she znali misce u starogo ostroga de buv zaritij skarb Vid ostrogu ta posadu zalishilisya fundamenti budivel a takozh deyaki predmeti pobutu Dzhordzh Kennan pisav sho garnizon ostrogu maksimalno stanoviv 600 soldativ i mav v rozporyadzhenni artilerijsku batareyu Znachennya Anadirskogo ostrogu znizilosya pislya vidkrittya morskogo shlyahu cherez Ohotsk na Kamchatku v 1718 roci Vnaslidok cogo znachushist ostrogu obmezhilasya zv yazkami z chukchami 1866 roku pid chas vidviduvannya Dzhordzha Kennana Anadirsk skladavsya z chotiroh sil centralne Pokorukov Psolkin ta Fortecya U nih prozhivalo blizko 200 cholovik i svyashenik Fortecya bula chastinoyu Anadirskogo fortu na berezi na visoti blizko 10 metriv nad rivnem vodi i yavlyav soboyu ryad derev yanih budinkiv bez bud yakih slidiv kolishnih ukriplen Markove roztashovuvalosya za 15 km vishe za richoyu Pokorukov she za 20 km PrimitkiPeter Simon Pallas Geographische Beschreibung des Anadyr Flusses und der in selbigen einfallenden Bache In Neue nordische Beytrage zur physikalischen und geographischen Erd und Volkerbeschreibung Band 1 Nr 2 1781 S 238 244 Pod red Dikova N N Ocherki istorii Chukotki s drevnejshih vremyon do nashih dnej Novosibirsk nauka 1974 S 81 82 Dikov N N Istoriya Chukotki s drevnejshih vremyon do nashih dnej M Mysl 1989 S 79 Zuev Anadirskij ostrov v Sibirskoj enciklopedii istorii 2009 Anadyr und Anadyrsk In Geographisches Lexicon Anhang I in Reisen und Aufenthalt in Kamtschatka in den Jahren 1851 1855 2 Teil Sankt Petersburg 1900 S 219 Vdovin I S Anadyrskij ostrog Pamyatniki pamyatnye mesta istorii i kultury Severo Vostoka Rossii Magadan Magadanskoe knizhnoe izdatelstvo 1995 S 71 74 Bogorah V G Chukchi Leningrad Izdatelstvo instituta narodov Severa CIK SSSR 1974 T 1 S 52 Vdovin I S Anadyrskij ostrog Pamyatniki pamyatnye mesta istorii i kultury Severo Vostoka Rossii Magadan Magadanskoe knizhnoe izdatelstvo 1995 S 78 Vdovin I S Anadyrskij ostrog Pamyatniki pamyatnye mesta istorii i kultury Severo Vostoka Rossii Magadan Magadanskoe knizhnoe izdatelstvo 1995 S 74 75 Kennan George 1870 Tent Life in Siberia Adventures Among the Koryaks and Other Tribes in Kamchatka and Northern Asia u proyekti Gutenberg reprint 1986 ISBN 0 87905 254 6 reprint 2007 ISBN 1 60239 045 2