Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Куна американська Martes americana північноамериканський представник роду куна Martes з родини мустелових Mustelidae Іно

Американська куниця

Американська куниця

Куна американська (Martes americana) — північноамериканський представник роду куна (Martes) з родини мустелових (Mustelidae). Іноді називають куною лісовою, хоча слід відмітити, що Куниця лісова — окремий вид, поширений в Європі.

Куна американська
image
Біологічна класифікація
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клада: Синапсиди (Synapsida)
Клас: Ссавці (Mammalia)
Ряд: Хижі (Carnivora)
Родина: Мустелові (Mustelidae)
Підродина: Guloninae
Рід: Куниця (Martes)
Вид:
Куна американська (M. americana)
Біноміальна назва
Martes americana
(Turton, 1806)
image
American marten range

Американська куниця відрізняється від ільки (Martes pennanti) меншим розміром та кольором хутра, яке звичайно коричневе, з нечіткою світлою плямою на грудях.

Зовнішність

Куна американська має довге, струнке тіло, відносно великі округлі вуха, короткі кінцівки. Голова приблизно трикутна, ніс гострий. Ноги п'ятипалі (хоча перший палець редукований) і пальцеходячі. В зимовий період підошви ніг густо опушені. Довга, шовковиста, щільна шерсть в діапазоні кольорів від блідо-жовтуватого-бурого до майже чорного. Голова зазвичай світліша, ніж інші частини тіла, ноги і хвіст темніші. Горло від світло-солом'яного до яскраво-помаранчевого кольору, морда бліда. Хвіст довгий і пухнастий. Як кішка, має кігті, що напівубираються, щоб лазити по деревах. Куна американська також має відносно великі стопи, що корисно в снігових районах. Існує значний розкид індивідуального забарвлення, але між статями його нема. Гвардії волосся 31,8 до 44,5 мм в довжину і щільний підшерсток становить близько 25,4 мм. Влітку хутро тонше і грубше. Блискуче хутро американської куни високо цінується мисливцями.

Статевий диморфізм виражений: у самців в середньому на близько 15% більша, ніж у самиць довжина тіла і на 65% більша маса тіла. Існує значна різниця в розмірі в різних місцях по всьому континенту. Діапазони розмірів дорослого самця: голова і тіло довжиною від 360 до 450 мм, довжина хвоста, від 200 до 230 мм, маса 470 до 1250 гр. Для дорослих самиць: голова і тіло довжиною від 320 до 400 мм, хвіст від 180 до 200 мм, а вага від 280 до 850 г. Зубна формула: i 3/3, c 1/1, p 4/4, m 1/2 = 38. 2n=38 хромосом.

Природне середовище

Американська куниці мешкає у більшій частині Північної Америки від Аляски протягом більшої частини лісової Канади до північного сходу США, і на південь вздовж північної Каліфорнії, й на півдні в гори Сьєрра-Невади і Скелясті гори. Живе в основному в старих, високих хвойних і змішаних лісах.

Стиль життя

Лаштує гнізда в дуплах дерев або в колодах, скелястих ущелинах чи норах. Активний усі пори року, веде нічний спосіб життя (хоча також активний рано вранці й пізно ввечері) і почасти деревний, але витрачає багато часу на землі. Поза сезоном розмноження веде, як правило, але не завжди, відокремлене життя. Самці захищають домашню територію розміром близько 8 квадратних кілометрів, самиці — розміром близько 2,5 квадратних кілометрів, між територіями самців і самиць існує перекриття. Між особами однієї статі стосунки агресивні. Куна американська використовувати широкий спектр продуктів харчування. Поживою є головним чином гризуни та інші дрібні ссавці (Tamiasciurus, Glaucomys, Tamias, Peromyscus, Sorex), але також птахи та їхні яйця, рептилії, амфібії, дощові черви, комахи, падло, сезонно фрукти і ягоди. Мабуть, найбільшим звичайним видобутком куниці є заєць, Lepus americanus. Куна потребує близько 80 ккал/день або близько трьох мишей. Зимовий розподіл куни може регулювати більше наявність жертв, ніж інших чинники середовища проживання. Часто харчуючись під снігом, роблять тунелі вниз поруч з колодами і пнями.

Bubo virginianus, Aquila chrysaetos, Haliaeetus leucocephalus, Canis latrans, Vulpes vulpes, Lynx canadensis, Puma concolor, Martes pennanti — природні хижаки для куни американської. Жоден з них не спричиняє істотного впливу на чисельність куни.

Відтворення

Шлюбний сезон триває від 24 до 46 днів, як правило, відбувається в липні і серпні, але через ембріональну діапаузу малюки в кількості від одного до п'яти (в середньому 2.85) народжуються з середини березня до кінця квітня наступного року. Активна вагітність триває близько 27 днів. Таким чином, загальний термін вагітності становить від 220 до 276 днів. Варіація 56 днів в періоді вагітності ймовірно пов'язана з відмінностями в даті запліднення.

Загрози та охорона

Через втрату місця існування, вид зник у багатьох південно-східних областях. На початок XX століття надмірне захоплення у пастки сильно виснажило куну американську на Алясці, в Канаді і північному заході Сполучених Штатів. Ареал цього виду скоротився.

Галерея

  • image
  • image
  • image

Джерела

  • Reid, F. & Helgen, K. 2008. Martes americana. In: IUCN 2011 [ 6 березня 2010 у Wayback Machine.]
  • Don E. Wilson & DeeAnn M. Reeder (editors). 2005. Mammal Species of the World. A Taxonomic and Geographic Reference (3rd ed) [ 13 вересня 2012 у Wayback Machine.]
  • Ellis, E. 1999. "Martes americana", Animal Diversity Web [ 20 квітня 2016 у Wayback Machine.]


image Це незавершена стаття з теріології.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Kuna amerikanska Martes americana pivnichnoamerikanskij predstavnik rodu kuna Martes z rodini mustelovih Mustelidae Inodi nazivayut kunoyu lisovoyu hocha slid vidmititi sho Kunicya lisova okremij vid poshirenij v Yevropi Kuna amerikanska Ohoronnij status Najmenshij rizik MSOP 3 1 Biologichna klasifikaciya Carstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Klada Sinapsidi Synapsida Klas Ssavci Mammalia Ryad Hizhi Carnivora Rodina Mustelovi Mustelidae Pidrodina Guloninae Rid Kunicya Martes Vid Kuna amerikanska M americana Binomialna nazva Martes americana Turton 1806 American marten range Amerikanska kunicya vidriznyayetsya vid ilki Martes pennanti menshim rozmirom ta kolorom hutra yake zvichajno korichneve z nechitkoyu svitloyu plyamoyu na grudyah ZovnishnistKuna amerikanska maye dovge strunke tilo vidnosno veliki okrugli vuha korotki kincivki Golova priblizno trikutna nis gostrij Nogi p yatipali hocha pershij palec redukovanij i palcehodyachi V zimovij period pidoshvi nig gusto opusheni Dovga shovkovista shilna sherst v diapazoni koloriv vid blido zhovtuvatogo burogo do majzhe chornogo Golova zazvichaj svitlisha nizh inshi chastini tila nogi i hvist temnishi Gorlo vid svitlo solom yanogo do yaskravo pomaranchevogo koloru morda blida Hvist dovgij i puhnastij Yak kishka maye kigti sho napivubirayutsya shob laziti po derevah Kuna amerikanska takozh maye vidnosno veliki stopi sho korisno v snigovih rajonah Isnuye znachnij rozkid individualnogo zabarvlennya ale mizh statyami jogo nema Gvardiyi volossya 31 8 do 44 5 mm v dovzhinu i shilnij pidsherstok stanovit blizko 25 4 mm Vlitku hutro tonshe i grubshe Bliskuche hutro amerikanskoyi kuni visoko cinuyetsya mislivcyami Statevij dimorfizm virazhenij u samciv v serednomu na blizko 15 bilsha nizh u samic dovzhina tila i na 65 bilsha masa tila Isnuye znachna riznicya v rozmiri v riznih miscyah po vsomu kontinentu Diapazoni rozmiriv doroslogo samcya golova i tilo dovzhinoyu vid 360 do 450 mm dovzhina hvosta vid 200 do 230 mm masa 470 do 1250 gr Dlya doroslih samic golova i tilo dovzhinoyu vid 320 do 400 mm hvist vid 180 do 200 mm a vaga vid 280 do 850 g Zubna formula i 3 3 c 1 1 p 4 4 m 1 2 38 2n 38 hromosom Prirodne seredovisheAmerikanska kunici meshkaye u bilshij chastini Pivnichnoyi Ameriki vid Alyaski protyagom bilshoyi chastini lisovoyi Kanadi do pivnichnogo shodu SShA i na pivden vzdovzh pivnichnoyi Kaliforniyi j na pivdni v gori Syerra Nevadi i Skelyasti gori Zhive v osnovnomu v starih visokih hvojnih i zmishanih lisah Stil zhittyaLashtuye gnizda v duplah derev abo v kolodah skelyastih ushelinah chi norah Aktivnij usi pori roku vede nichnij sposib zhittya hocha takozh aktivnij rano vranci j pizno vvecheri i pochasti derevnij ale vitrachaye bagato chasu na zemli Poza sezonom rozmnozhennya vede yak pravilo ale ne zavzhdi vidokremlene zhittya Samci zahishayut domashnyu teritoriyu rozmirom blizko 8 kvadratnih kilometriv samici rozmirom blizko 2 5 kvadratnih kilometriv mizh teritoriyami samciv i samic isnuye perekrittya Mizh osobami odniyeyi stati stosunki agresivni Kuna amerikanska vikoristovuvati shirokij spektr produktiv harchuvannya Pozhivoyu ye golovnim chinom grizuni ta inshi dribni ssavci Tamiasciurus Glaucomys Tamias Peromyscus Sorex ale takozh ptahi ta yihni yajcya reptiliyi amfibiyi doshovi chervi komahi padlo sezonno frukti i yagodi Mabut najbilshim zvichajnim vidobutkom kunici ye zayec Lepus americanus Kuna potrebuye blizko 80 kkal den abo blizko troh mishej Zimovij rozpodil kuni mozhe regulyuvati bilshe nayavnist zhertv nizh inshih chinniki seredovisha prozhivannya Chasto harchuyuchis pid snigom roblyat tuneli vniz poruch z kolodami i pnyami Bubo virginianus Aquila chrysaetos Haliaeetus leucocephalus Canis latrans Vulpes vulpes Lynx canadensis Puma concolor Martes pennanti prirodni hizhaki dlya kuni amerikanskoyi Zhoden z nih ne sprichinyaye istotnogo vplivu na chiselnist kuni VidtvorennyaShlyubnij sezon trivaye vid 24 do 46 dniv yak pravilo vidbuvayetsya v lipni i serpni ale cherez embrionalnu diapauzu malyuki v kilkosti vid odnogo do p yati v serednomu 2 85 narodzhuyutsya z seredini bereznya do kincya kvitnya nastupnogo roku Aktivna vagitnist trivaye blizko 27 dniv Takim chinom zagalnij termin vagitnosti stanovit vid 220 do 276 dniv Variaciya 56 dniv v periodi vagitnosti jmovirno pov yazana z vidminnostyami v dati zaplidnennya Zagrozi ta ohoronaCherez vtratu miscya isnuvannya vid znik u bagatoh pivdenno shidnih oblastyah Na pochatok XX stolittya nadmirne zahoplennya u pastki silno visnazhilo kunu amerikansku na Alyasci v Kanadi i pivnichnomu zahodi Spoluchenih Shtativ Areal cogo vidu skorotivsya GalereyaDzherelaReid F amp Helgen K 2008 Martes americana In IUCN 2011 6 bereznya 2010 u Wayback Machine Don E Wilson amp DeeAnn M Reeder editors 2005 Mammal Species of the World A Taxonomic and Geographic Reference 3rd ed 13 veresnya 2012 u Wayback Machine Ellis E 1999 Martes americana Animal Diversity Web 20 kvitnya 2016 u Wayback Machine Ce nezavershena stattya z teriologiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi

Дата публікації:
Топ