Амазонка | |
---|---|
Розлив Амазонки, супутниковий знімок | |
4°26′54″ пд. ш. 73°27′21″ зх. д. / 4.448360000028° пд. ш. 73.45590000002778197° зх. д. | |
Витік | Злиття річок Мараньйон та Укаялі |
• координати | 4°26′54″ пд. ш. 73°27′21″ зх. д. / 4.448360000028° пд. ш. 73.45590000002778197° зх. д. |
• висота, м | 5 597 м |
Гирло | Атлантичний океан |
• координати | 0°42′28″ пн. ш. 50°05′22″ зх. д. / 0.707777777806° пн. ш. 50.08944444447222111° зх. д. |
Басейн | басейн Амазонки |
Країни: | Бразилія (62.4%), Перу (16.3%) Болівія (12.0%), Колумбія (6.3%) Еквадор (2.1%) |
Довжина | 6992 |
Площа басейну: | 6 915 000 |
Середньорічний стік | 219 000 м³/с (1-ше місце у світі) |
Притоки: | Пурус, Ріу-Негру, Мадейра, Тапажос, Шінгу, Токантінс, Напо |
Медіафайли у Вікісховищі |
Амазо́нка — міжнародна річка в Південній Америці, найдовша річка у світі і найповноводніша. Її основні витоки, Мараньйон і Укаялі беруть початок у Перуанських Андах і об'єднуються в один потік довжиною 4 тисячі км, що тече на схід через Бразилію. Система має близько 48 280 км навігаційних шляхів, басейн річки становить 7 мільйонів км², близько половини загальної площі Південної Америки. Впадає в Атлантичний океан у районі екватора, створюючи у гирлі дельту (площа більше 100 тис. км²), яка включає також найбільший острів Бразилії — Маражо. Дельта має ширину 80 км, через яку проходить така величезна кількість води, що на відстані 64 км від берега вода на поверхні океану залишається прісною. У басейні Амазонки 5 мільйонів км² займають тропічні ліси, у яких зустрічаються 30% усіх відомих видів тварин і рослин. Це найвологіша область Землі; середній рівень опадів — 2540 мм на рік. Незалежні дослідження показали, що з 1985 року відбувається інтенсивна вирубка лісів (12 % проти 0,6 % у 1975 році), що може порушити екологічну систему регіону.
Амазонка є найдовшою річкою в світі. Десятки племен, що жили на її берегах шанували її як справжнє божество. Довжина цієї річки настільки величезна, що її омивають води цілих п'ять країн, а починається вона в Перу.
Географія
В Амазонки найбільший басейн — близько 6,9 мільйона км². Ця площа майже рівняється площі Австралії або США — її займають Бразилія, Болівія, Перу, Еквадор та Колумбія. Води, що ріка приносить в океан, роблять морську воду прісної на відстані більш ніж в 150 км. Довжина річки перевищує 25 тисяч км, а незліченні притоки Амазонки досягають довжини 1500 км.
Русло
С заходу на схід.
Верхів'я
Витоки Амазонки — Мараньйон і Укаялі — беруть початок у Перуанських Андах, де переважають скелясті безлісі гори, а клімат суворий і несприятливий для людини. Мараньйон довго тече в горах паралельно до берега океану по дну глибокої гірської складки. Перетворившись на могутній потік, він починає єдиноборство з гірськими кряжами і виривається на простір із тісних обіймів Анд.
Місце прориву Мараньйону — одне з найчудовіших на всій земній кулі. Місцевість — дика й надзвичайно мальовнича; вона вже нічим не нагадує суворого і пустельного району витоків річки. Що далі тече Мараньйон на схід через Монтану (так називається тут гірсько-лісова місцевість), то жаркішим і вологішим стає клімат, буйнішою і розкішнішою рослинність, багатшим і різноманітнішим тваринний світ.
На ділянці прориву Мараньйон утворює 27 — скелястих каньйонів, таких вузьких, що по їх дну немає місця навіть для стежки. У кожному понго Мараньйон кипить, нуртує і шалено мчить свої води, стиснені прямовисними скелястими стінами ущелин.
Останнє і найвідоміше звуження називається Понго де Мансеріче — «Ворота папуг». Поминувши його, річка назавжди залишає Анди і виходить на рівнини Амазонії, де стає судноплавною. Амазонія, чи Амазонська низовина,— одна з найбільших рівнин на земній кулі, царство лісів, боліт і води.
Середня течія
Після злиття двох основних гілок,— Мараньйону та Укаялі,— ще за кілька тисяч кілометрів до океану, Амазонка вже являє собою величезну річку, до 2 км завширшки. Вона тече поміж високих берегів, підмиваючи і руйнуючи їх. Час від часу в різних місцях чути глухий гуркіт: це терра каїда (зсув) — з гуркотом обвалюється підмита річкою ділянка берега. Човнярі і капітани суден дуже бояться таких обвалів і тому стараються триматися далі від небезпечних ділянок берега.
Слід відзначити ще одну дивовижну рису Амазонки: у світі немає другої великої річки з такою великою кількістю кольорових вод. Вода Ріу-Негру дуже темна, а Ріу-Бранку — біла, як молоко; є потоки з жовтим, сірим, зеленуватим, червонуватим забарвленням. У річковиків є цікавий звичай: відзначати перетин лінії, яка ділить кольорові води Амазонки і Ріу-Негру, своєрідним, дуже веселим святом. У цей час на пароплавах панує гомінке пожвавлення, усі кричать, співають, танцюють, обливають одне одного водою.
Після впадіння Ріу-Негру ширина потоку Амазонки перевищує 5 км, а глибина сягає 30—50 м. Ще більшою стає Амазонка після впадіння Мадейри. Вона така широка тут, що коли плисти по середині річки, майже не видно берегів.
Гирло
Визначення меж гирла Амазонки і те, наскільки воно широке, є предметом суперечок через своєрідну географію району. Недалеко від міста Бревес, Пару і Амазонка пов'язані серією каналів, що звуться фурос, а між ними лежить Маражо, острів розміром майже з Швейцарію, який є найбільшим у світі річково-морським островом.
Якщо рахувати річку Пара та океанський бік острова Маражо, гирло Амазонки має близько 325 кілометрів в ширину. У цьому випадку ширина естуарію річки, як правило, вимірюється від мосту Кабле Ноте, в бразильському штаті Амапа, до Понта-да-Тіжока недалеко від міста Куруса, в штаті Пара. За цим критерієм, Амазонка ширша в гирлі, ніж вся довжина річки Темзи в Англії.
Консервативніші вимірювання виключають з вимірювань гирло річки Пара, вимірюючи гирло Амазонки, таким чином, від гирла річки Арагуарі до Понта-Навіо на північному узбережжі Маражо, означаючи ширину гирла Амазонки у більше ніж 180 кілометрів. Якщо ж рахувати тільки основний канал річки, яким вважається рукав між островами Куруа (штат Амапа) і Журупарі (штат Пара), ширина зменшується приблизно до 15 кілометрів.
Довжина річки
До недавнього часу ніхто точно не знав, яка довжина Амазонки і яка її водоносність. Сперечалися також, яка притока Амазонки головна — Мараньйон чи Укаялі. Суперечка розв'язалась на користь першої з цих річок, бо в місці їх злиття Мараньйон несе води в кілька разів більше, ніж Укаялі.
Протягом довгого часу велася суперечка, яка річка найдовша у світі, Амазонка чи Ніл. Довжина Амазонки від початку Мараньйону до південного заходу острова Маражо близько 6 500 км. За даними Національного центру космічних досліджень Бразилії, довжина Амазонки - 6992,06 кілометра, у той час як Ніл, що протікає в Африці на 140 кілометрів коротший (6852,15 кілометра). Це робить південноамериканську річку не тільки найбільш повноводною, але й найдовшою в світі.
Притоки
На шляху від одного краю південноамериканського материка до другого, яким протікає річка, її живлять сила-силенна приток, причому 17 із них являють собою великі річки від 1 100 до 3 500 кілометрів завдовжки.
Найбільші притоки:
- 3 250 км — Мадейра (Madeira)
- 3 211 км — Пурус (Purus)
- 2 820 км — Жапура (Yapura)
- 2 639 км — Токантінс (Tocantins)
- 2 400 км — Журуа (Juruá)
- 2 250 км — Ріу-Негру (Rio Negro)
- 1 992 км — Тапажос (Tapajós)
- 1 979 км — Шінгу (Xingu)
- 1 900 км — Укаялі (Ucayali River)
- 1 575 км — Іса (Içá)
- 1 415 км — Мараньйон (Marañón)
Гідрографія
Є в Амазонки ще одна дивна властивість — вона повноводна протягом усього року і цим відрізняється від багатьох великих річок світу, що багатоводні або навесні чи влітку, коли в їх басейнах тануть сніги і льодовики, або в інші сезони року, залежно від випадання опадів.
Вивчаючи життя річки, вчені довідалися, що Амазонка має притоки, які несуть їй воду з південної і північної півкуль, і що ці річки за своїм режимом є антиподами.
Стік річки спостерігався протягом 68 років (1928—1996) в Обідосі, місті бразильського штату Пара, що розташоване за 537 км від її виходу в Атлантичний океан.
У Обідосі, середньорічний стік, спостережений за цей період, становив 176 177 м³/сек для водозбору 4 640 300 км², або 79,27% від загальної площі водозбору (приблизно 5 853 804 км²). Загалом, досліджуваний басейн не містить у собі ні великих «правих» басейнів Тапажосу та Шінгу, ні «лівих» басейнів, зокрема, річки Жарі, оскільки точки впадання цих річок лежать вниз за течією від міста Обідос.
Кількість опадів по всій площі досліджуваного басейну досягла показника 1 197 міліметрів на рік. Це втричі більше, ніж у басейні річки Конго, другої річки у світі за стоком та кількістю опадів, що вимірюються в Кіншасі, тобто майже на всьому басейні, і становить всього 359 міліметрів на рік.
Середньомісячний стік Амазонки (в м³/с), виміряний на контрольно-вимірювальній станції в Обідосі
Дані розраховані за 69 років
(середньорічний — 176 000 м³/с)
Розрахунковий середньомісячний стік Амазонки (в м³/сек) в гирлі,
з урахуванням його останніх чотирьох приток (щорічно 209000 м³/с)
Населення
Європейці, що прибули в XVI столітті до центральних районів басейну Амазонки, зустріли індіанські племена, які стояли на низькому ступені розвитку. Надзвичайно важкі умови життя в лісах Амазонки, найдикіших на земній кулі, постійна жорстока боротьба за існування, відірваність від районів стародавньої цивілізації — ось основні причини цієї відсталості.
За минулі віки відбулося змішання рас, і нині басейн Амазонки має досить строкате населення. Тут живуть люди усіх кольорів і відтінків шкіри, які тільки можна зустріти на Землі: білі (європейці), чорні (негри), червоношкірі (індіанці), «кольорові» — метиси, мулати і т. д. Нащадків білих і індіанців називають метисами, нащадків білих і негрів — мулатами тощо
Панівне становище в житті країн амазонського басейну належить білим — нащадкам іспанських, португальських та інших «цивілізованих» колоністів. Решта жителів — аборигени-індіанці й нащадки завезених сюди рабів-негрів — безправні, пригноблені, зазнають расової дискримінації. Рабство існує й нині, але в завуальованому вигляді. Із усіх великих річок Землі природа особливо щедро нагородила басейн Амазонки. В ньому є все необхідне, щоб забезпечити життєві потреби населення майже всієї нашої планети.
Флора та фауна
Річки амазонського басейну багаті на рибу. Вчені визначили, що жодна річка у світі не має такої багатої і різноманітної фауни прісноводних риб. Тільки у водах самої Амазонки, не рахуючи приток, налічується близько 750 видів риб, більше третини того, що взагалі зустрічається на земній кулі. Загалом в Амазонці разом із притоками мешкає понад 2 тисячі видів риб. Саме звідси походить багато популярних акваріумних риб — гупі, мечоносці, скалярії та інші. Серед ендеміків Амазонки широко відомі протоптери (дводишні риби); піраньї, що ведуть хижацький спосіб життя; арапаїма — одна з найбільших прісноводних риб, яка досягає 4-4,5 метрів завдовжки і ваги понад 200 кілограмів; аравана срібляста — досягає метрової довжини та може вистрибувати з води, хапаючи жуків із звисаючих над водою гілок. До чудес Амазонки належать «співучі» риби, схожі на сомів. Туристи розповідають, що їм доводилось у надвечірні години чути «спів» цих риб, схожий на тихі дзвони.
Економічний розвиток
Проєкт XX сторіччя — «Великий Каражас» передбачає широкий розвиток у найближчі 10—15 років гірничорудної промисловості в районі , розташованому на бразильській території в північній частині басейну Амазонки. Тут розвідані казково багаті родовища корисних копалин: залізної руди, міді, марганцю, бокситів, олова, золота.
У басейні Амазонки планується розташувати 428 гідроелектростанцій. Станом на 2017 р. уже побудовано або будується близько 140. Басейн служить джерелом 20 відсотків прісної води на планеті і середовищем існування безлічі рослин і тварин ендемічних (властивих для конкретної місцевості) видів.
Дослідження
Біля гирла Амазонки протягом кількох місяців у першій половині 1983 року працювала перша радянська комплексна експедиція, якій було підпорядковане наукове судно «Профессор Штокман».
Область гирла Амазонки — чудовий об'єкт для вивчення, бо за своїми велетенськими розмірами, великими глибинами, винятковою різноманітністю рослинного і тваринного світу являє собою щось середнє між річкою і морем. За впливом на природні, процеси, які відбуваються у воді, над суходолом і морем, її можна порівняти лише з морською течією Гольфстрим.
Експедиція була організована Інститутом океанології ім. П. П. Ширшова та Інститутом Латинської Америки Академії наук СРСР. У її роботах взяли участь кілька спеціалістів із Бразилії.
Дослідження річки проводилися в 67 точках, де бралися проби води і ґрунту, а також велися гідрологічні, гідрохімічні, гідробіологічні та інші спостереження. Крім того, дослідженням були охоплені області шлейфу і окремі глибоководні ділянки океану.
Група біогеохіміків вивчала органічні речовини, які виносяться Амазонкою в океан із глибин Амазонської низини і їх вплив на навколишнє океанське середовище. Відкладення в основному являють собою продукти життєдіяльності амазонських джунглів: білки, жири, цукроподібні речовини; залягаючи на дно океану, вони сприяють утворенню родовищ корисних копалин.
Історія відкриття
Восени 1499 року від берегів Іспанії відпливла флотилія з чотирьох каравел і взяла курс на південний захід. Нею командував Вісенте Яньєс Пінсон, який брав участь у першому плаванні Колумба.
Каравели перетнули Атлантичний океан і в січні 1500 року підійшли до східного виступу Південної Америки приблизно близько 6° південної широти. Одного разу флотилія збилася з дороги і втратила землю з поля зору. Невдовзі стався дивовижний випадок: океан, по якому пливли каравели, був повен прісної води.
Порадившись, моряки дійшли висновку, що перебувають у районі впадіння в океан якоїсь величезної річки, їхні припущення підтвердились. Знайшовши один із рукавів гирла, іспанці піднялися по ньому вгору на кілька кілометрів. По дорозі їм зустрілося кілька індіанських селищ, їхні жителі привітно зустріли прибульців, однак ті мали зовсім не мирні наміри: висаджувались на берег і влаштовували полювання на індіанців, їм вдалося захопити в полон понад тридцять чоловік. Цей живий «товар» вони збиралися вигідно продати після повернення.
Так було покладено початок «страхітливій чумі» — рабству і работоргівлі на південноамериканському континенті.
Одного разу, немовби з метою помститись за вчинені злочини, на каравели піднялася величезної сили хвиля, яка прийшла з океану. Це була страхітлива амазонська поророка. Вона пошкодила і розкидала судна іспанців.
Приголомшені моряки довго не могли прийти до тями. Тільки-но вода спала, уцілілі каравели з'єдналися і поквапились піти з небезпечного місця.
Не знайшовши ні золота, ні коштовностей, втративши половину флотилії і частину екіпажу, Пінсон у вересні 1500 року повернувся на батьківщину. В трюмах уцілілих кораблів було трохи сандалового дерева, цукрової тростини, різних дивовиж та полонені напівживі індіанці.
Зате географічні результати подорожі дуже великі: були відкриті північно-східне узбережжя Південної Америки і гирло Амазонки. Одного разу, це було 24 червня 1542 року, мандрівники безшумно пристали до одного із селищ, маючи намір поповнити запаси провіанту. Довкола панувала тиша, та щойно люди зійшли на берег, як на них посипався град списів і стріл. Натовп індіанців навально атакував зайд і так само швидко розсіявся після залпів із мушкетів. Однак незваним гостям довелося поквапливо відступити.
Після бою іспанці розповідали, що їм довелося битися із лютими індіанцями, які спритно володіли списами і луками. Довге волосся вкривало їхні плечі і спини, а на стегнах вони мали короткі спіднички.
У щоденнику Карвахаля з'явився відповідний запис, у якому висловлювалося припущення, що іспанці потрапили в країну амазонок.
Епізод бою іспанців з «амазонками» мав свої наслідки. По-перше, Велику річку назвали річкою Амазонок, а пізніше переінакшили в Амазонку.
Першим з європейців проплив по всій довжині річки від гирла до витоку в 1639 році португалець Педру Тейшейра. Один з його супутників, єзуїт Крістобаль де Акунья, надрукував перший опис подорожі по Амазонці.
Цікавий факт
- На найдовшій річці світу не споруджено жодного мосту.
Дивись також
Примітки
- . podrobnosti. 3 липня 2008. Архів оригіналу за 15 лютого 2019. Процитовано 14 лютого 2019.
- Tom Sterling: Der Amazonas. Time-Life Bücher 1979, 8th German Printing, p. 20 (нім.)
- Madeira (river). Talktalk.co.uk. Архів оригіналу за 23 червня 2013. Процитовано 13 лютого 2011.
- Purus River: Information from. Answers.com. Архів оригіналу за 23 червня 2013. Процитовано 13 лютого 2011.
- Japura River (river, South America) – Encyclopedia Britannica. Encyclopedia Britannica. Архів оригіналу за 23 червня 2013. Процитовано 13 лютого 2011.
- Private Tutor. Infoplease.com. Архів оригіналу за 23 червня 2013. Процитовано 13 лютого 2011.
- Juruá River: Information from. Answers.com. Архів оригіналу за 23 червня 2013. Процитовано 13 лютого 2011.
- Negro River: Information from. Answers.com. Архів оригіналу за 23 червня 2013. Процитовано 13 лютого 2011.
- Tapajos River (river, Brazil) – Encyclopedia Britannica. Encyclopedia Britannica. Архів оригіналу за 23 червня 2013. Процитовано 13 лютого 2011.
- Xingu River. International Rivers. Архів оригіналу за 23 червня 2013. Процитовано 13 лютого 2011.
- HowStuffWorks "The Ucayali River". Geography.howstuffworks.com. 30 березня 2008. Архів оригіналу за 23 червня 2013. Процитовано 13 лютого 2011.
- GRDC — Amazon Basin — Station: Obidos [ 16 грудня 2011 у Wayback Machine.] (англ.)
- GRDC — Congo Basin — Station: Kinshasa [ 19 січня 2012 у Wayback Machine.] (англ.)
- . Архів оригіналу за 18 червня 2017. Процитовано 15 червня 2017.
- Акунья, Крістобаль де [ 23 березня 2022 у Wayback Machine.] // ВУЕ
- The Amazon River [ 29 липня 2016 у Wayback Machine.](англ.)
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Amazon River |
- Amazon River (river, South America) [ 30 квітня 2015 у Wayback Machine.] — Britannica Online Encyclopedia (англ.)
- Sean Markey (25 октября 2006). Amazon River Once Flowed Other Way, Study Says (англ.). National Geographic. Архів оригіналу за 23 серпня 2011. Процитовано 3 березня 2009.
- Амазонка (фото) — Навколо Світу [ 30 квітня 2014 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
OSM AmazonkaRozliv Amazonki suputnikovij znimok4 26 54 pd sh 73 27 21 zh d 4 448360000028 pd sh 73 45590000002778197 zh d 4 448360000028 73 45590000002778197VitikZlittya richok Maranjon ta Ukayali koordinati4 26 54 pd sh 73 27 21 zh d 4 448360000028 pd sh 73 45590000002778197 zh d 4 448360000028 73 45590000002778197 visota m5 597 mGirloAtlantichnij okean koordinati0 42 28 pn sh 50 05 22 zh d 0 707777777806 pn sh 50 08944444447222111 zh d 0 707777777806 50 08944444447222111Basejnbasejn AmazonkiKrayini Braziliya 62 4 Peru 16 3 Boliviya 12 0 Kolumbiya 6 3 Ekvador 2 1 Dovzhina6992Plosha basejnu 6 915 000Serednorichnij stik219 000 m s 1 she misce u sviti Pritoki Purus Riu Negru Madejra Tapazhos Shingu Tokantins Napo Mediafajli u VikishovishiU Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Amazonka znachennya Karta r Amazonka z knigi Genri Uoltera Bejtsa Naturalist na Amazonci 1958 Amazo nka mizhnarodna richka v Pivdennij Americi najdovsha richka u sviti i najpovnovodnisha Yiyi osnovni vitoki Maranjon i Ukayali berut pochatok u Peruanskih Andah i ob yednuyutsya v odin potik dovzhinoyu 4 tisyachi km sho teche na shid cherez Braziliyu Sistema maye blizko 48 280 km navigacijnih shlyahiv basejn richki stanovit 7 miljoniv km blizko polovini zagalnoyi ploshi Pivdennoyi Ameriki Vpadaye v Atlantichnij okean u rajoni ekvatora stvoryuyuchi u girli deltu plosha bilshe 100 tis km yaka vklyuchaye takozh najbilshij ostriv Braziliyi Marazho Delta maye shirinu 80 km cherez yaku prohodit taka velichezna kilkist vodi sho na vidstani 64 km vid berega voda na poverhni okeanu zalishayetsya prisnoyu U basejni Amazonki 5 miljoniv km zajmayut tropichni lisi u yakih zustrichayutsya 30 usih vidomih vidiv tvarin i roslin Ce najvologisha oblast Zemli serednij riven opadiv 2540 mm na rik Nezalezhni doslidzhennya pokazali sho z 1985 roku vidbuvayetsya intensivna virubka lisiv 12 proti 0 6 u 1975 roci sho mozhe porushiti ekologichnu sistemu regionu Amazonka ye najdovshoyu richkoyu v sviti Desyatki plemen sho zhili na yiyi beregah shanuvali yiyi yak spravzhnye bozhestvo Dovzhina ciyeyi richki nastilki velichezna sho yiyi omivayut vodi cilih p yat krayin a pochinayetsya vona v Peru GeografiyaV Amazonki najbilshij basejn blizko 6 9 miljona km Cya plosha majzhe rivnyayetsya ploshi Avstraliyi abo SShA yiyi zajmayut Braziliya Boliviya Peru Ekvador ta Kolumbiya Vodi sho rika prinosit v okean roblyat morsku vodu prisnoyi na vidstani bilsh nizh v 150 km Dovzhina richki perevishuye 25 tisyach km a nezlichenni pritoki Amazonki dosyagayut dovzhini 1500 km Ruslo S zahodu na shid Verhiv ya Vitoki Amazonki Maranjon i Ukayali berut pochatok u Peruanskih Andah de perevazhayut skelyasti bezlisi gori a klimat suvorij i nespriyatlivij dlya lyudini Maranjon dovgo teche v gorah paralelno do berega okeanu po dnu glibokoyi girskoyi skladki Peretvorivshis na mogutnij potik vin pochinaye yedinoborstvo z girskimi kryazhami i virivayetsya na prostir iz tisnih obijmiv And Misce prorivu Maranjonu odne z najchudovishih na vsij zemnij kuli Miscevist dika j nadzvichajno malovnicha vona vzhe nichim ne nagaduye suvorogo i pustelnogo rajonu vitokiv richki Sho dali teche Maranjon na shid cherez Montanu tak nazivayetsya tut girsko lisova miscevist to zharkishim i vologishim staye klimat bujnishoyu i rozkishnishoyu roslinnist bagatshim i riznomanitnishim tvarinnij svit Na dilyanci prorivu Maranjon utvoryuye 27 skelyastih kanjoniv takih vuzkih sho po yih dnu nemaye miscya navit dlya stezhki U kozhnomu pongo Maranjon kipit nurtuye i shaleno mchit svoyi vodi stisneni pryamovisnimi skelyastimi stinami ushelin Ostannye i najvidomishe zvuzhennya nazivayetsya Pongo de Manseriche Vorota papug Pominuvshi jogo richka nazavzhdi zalishaye Andi i vihodit na rivnini Amazoniyi de staye sudnoplavnoyu Amazoniya chi Amazonska nizovina odna z najbilshih rivnin na zemnij kuli carstvo lisiv bolit i vodi Serednya techiya Zlittya Riu Negru chorni vodi ta Solimoes kalamutni poblizu Manausa Braziliya Pislya zlittya dvoh osnovnih gilok Maranjonu ta Ukayali she za kilka tisyach kilometriv do okeanu Amazonka vzhe yavlyaye soboyu velicheznu richku do 2 km zavshirshki Vona teche pomizh visokih beregiv pidmivayuchi i rujnuyuchi yih Chas vid chasu v riznih miscyah chuti gluhij gurkit ce terra kayida zsuv z gurkotom obvalyuyetsya pidmita richkoyu dilyanka berega Chovnyari i kapitani suden duzhe boyatsya takih obvaliv i tomu starayutsya trimatisya dali vid nebezpechnih dilyanok berega Slid vidznachiti she odnu divovizhnu risu Amazonki u sviti nemaye drugoyi velikoyi richki z takoyu velikoyu kilkistyu kolorovih vod Voda Riu Negru duzhe temna a Riu Branku bila yak moloko ye potoki z zhovtim sirim zelenuvatim chervonuvatim zabarvlennyam U richkovikiv ye cikavij zvichaj vidznachati peretin liniyi yaka dilit kolorovi vodi Amazonki i Riu Negru svoyeridnim duzhe veselim svyatom U cej chas na paroplavah panuye gominke pozhvavlennya usi krichat spivayut tancyuyut oblivayut odne odnogo vodoyu Pislya vpadinnya Riu Negru shirina potoku Amazonki perevishuye 5 km a glibina syagaye 30 50 m She bilshoyu staye Amazonka pislya vpadinnya Madejri Vona taka shiroka tut sho koli plisti po seredini richki majzhe ne vidno beregiv Girlo Suputnikove zobrazhennya girla richki Amazonki vid na pivden Viznachennya mezh girla Amazonki i te naskilki vono shiroke ye predmetom superechok cherez svoyeridnu geografiyu rajonu Nedaleko vid mista Breves Paru i Amazonka pov yazani seriyeyu kanaliv sho zvutsya furos a mizh nimi lezhit Marazho ostriv rozmirom majzhe z Shvejcariyu yakij ye najbilshim u sviti richkovo morskim ostrovom Yaksho rahuvati richku Para ta okeanskij bik ostrova Marazho girlo Amazonki maye blizko 325 kilometriv v shirinu U comu vipadku shirina estuariyu richki yak pravilo vimiryuyetsya vid mostu Kable Note v brazilskomu shtati Amapa do Ponta da Tizhoka nedaleko vid mista Kurusa v shtati Para Za cim kriteriyem Amazonka shirsha v girli nizh vsya dovzhina richki Temzi v Angliyi Konservativnishi vimiryuvannya viklyuchayut z vimiryuvan girlo richki Para vimiryuyuchi girlo Amazonki takim chinom vid girla richki Araguari do Ponta Navio na pivnichnomu uzberezhzhi Marazho oznachayuchi shirinu girla Amazonki u bilshe nizh 180 kilometriv Yaksho zh rahuvati tilki osnovnij kanal richki yakim vvazhayetsya rukav mizh ostrovami Kurua shtat Amapa i Zhurupari shtat Para shirina zmenshuyetsya priblizno do 15 kilometriv Dovzhina richki Do nedavnogo chasu nihto tochno ne znav yaka dovzhina Amazonki i yaka yiyi vodonosnist Sperechalisya takozh yaka pritoka Amazonki golovna Maranjon chi Ukayali Superechka rozv yazalas na korist pershoyi z cih richok bo v misci yih zlittya Maranjon nese vodi v kilka raziv bilshe nizh Ukayali Protyagom dovgogo chasu velasya superechka yaka richka najdovsha u sviti Amazonka chi Nil Dovzhina Amazonki vid pochatku Maranjonu do pivdennogo zahodu ostrova Marazho blizko 6 500 km Za danimi Nacionalnogo centru kosmichnih doslidzhen Braziliyi dovzhina Amazonki 6992 06 kilometra u toj chas yak Nil sho protikaye v Africi na 140 kilometriv korotshij 6852 15 kilometra Ce robit pivdennoamerikansku richku ne tilki najbilsh povnovodnoyu ale j najdovshoyu v sviti Pritoki Na shlyahu vid odnogo krayu pivdennoamerikanskogo materika do drugogo yakim protikaye richka yiyi zhivlyat sila silenna pritok prichomu 17 iz nih yavlyayut soboyu veliki richki vid 1 100 do 3 500 kilometriv zavdovzhki Najbilshi pritoki 3 250 km Madejra Madeira 3 211 km Purus Purus 2 820 km Zhapura Yapura 2 639 km Tokantins Tocantins 2 400 km Zhurua Jurua 2 250 km Riu Negru Rio Negro 1 992 km Tapazhos Tapajos 1 979 km Shingu Xingu 1 900 km Ukayali Ucayali River 1 575 km Isa Ica 1 415 km Maranjon Maranon Gidrografiya Ye v Amazonki she odna divna vlastivist vona povnovodna protyagom usogo roku i cim vidriznyayetsya vid bagatoh velikih richok svitu sho bagatovodni abo navesni chi vlitku koli v yih basejnah tanut snigi i lodoviki abo v inshi sezoni roku zalezhno vid vipadannya opadiv Vivchayuchi zhittya richki vcheni dovidalisya sho Amazonka maye pritoki yaki nesut yij vodu z pivdennoyi i pivnichnoyi pivkul i sho ci richki za svoyim rezhimom ye antipodami Stik richki sposterigavsya protyagom 68 rokiv 1928 1996 v Obidosi misti brazilskogo shtatu Para sho roztashovane za 537 km vid yiyi vihodu v Atlantichnij okean U Obidosi serednorichnij stik sposterezhenij za cej period stanoviv 176 177 m sek dlya vodozboru 4 640 300 km abo 79 27 vid zagalnoyi ploshi vodozboru priblizno 5 853 804 km Zagalom doslidzhuvanij basejn ne mistit u sobi ni velikih pravih basejniv Tapazhosu ta Shingu ni livih basejniv zokrema richki Zhari oskilki tochki vpadannya cih richok lezhat vniz za techiyeyu vid mista Obidos Kilkist opadiv po vsij ploshi doslidzhuvanogo basejnu dosyagla pokaznika 1 197 milimetriv na rik Ce vtrichi bilshe nizh u basejni richki Kongo drugoyi richki u sviti za stokom ta kilkistyu opadiv sho vimiryuyutsya v Kinshasi tobto majzhe na vsomu basejni i stanovit vsogo 359 milimetriv na rik Serednomisyachnij stik Amazonki v m s vimiryanij na kontrolno vimiryuvalnij stanciyi v Obidosi Dani rozrahovani za 69 rokiv serednorichnij 176 000 m s Rozrahunkovij serednomisyachnij stik Amazonki v m sek v girli z urahuvannyam jogo ostannih chotiroh pritok shorichno 209000 m s Naselennya Budinok na berezi Amazonki Yevropejci sho pribuli v XVI stolitti do centralnih rajoniv basejnu Amazonki zustrili indianski plemena yaki stoyali na nizkomu stupeni rozvitku Nadzvichajno vazhki umovi zhittya v lisah Amazonki najdikishih na zemnij kuli postijna zhorstoka borotba za isnuvannya vidirvanist vid rajoniv starodavnoyi civilizaciyi os osnovni prichini ciyeyi vidstalosti Za minuli viki vidbulosya zmishannya ras i nini basejn Amazonki maye dosit strokate naselennya Tut zhivut lyudi usih koloriv i vidtinkiv shkiri yaki tilki mozhna zustriti na Zemli bili yevropejci chorni negri chervonoshkiri indianci kolorovi metisi mulati i t d Nashadkiv bilih i indianciv nazivayut metisami nashadkiv bilih i negriv mulatami tosho Panivne stanovishe v zhitti krayin amazonskogo basejnu nalezhit bilim nashadkam ispanskih portugalskih ta inshih civilizovanih kolonistiv Reshta zhiteliv aborigeni indianci j nashadki zavezenih syudi rabiv negriv bezpravni prignobleni zaznayut rasovoyi diskriminaciyi Rabstvo isnuye j nini ale v zavualovanomu viglyadi Iz usih velikih richok Zemli priroda osoblivo shedro nagorodila basejn Amazonki V nomu ye vse neobhidne shob zabezpechiti zhittyevi potrebi naselennya majzhe vsiyeyi nashoyi planeti Flora ta fauna Richki amazonskogo basejnu bagati na ribu Vcheni viznachili sho zhodna richka u sviti ne maye takoyi bagatoyi i riznomanitnoyi fauni prisnovodnih rib Tilki u vodah samoyi Amazonki ne rahuyuchi pritok nalichuyetsya blizko 750 vidiv rib bilshe tretini togo sho vzagali zustrichayetsya na zemnij kuli Zagalom v Amazonci razom iz pritokami meshkaye ponad 2 tisyachi vidiv rib Same zvidsi pohodit bagato populyarnih akvariumnih rib gupi mechonosci skalyariyi ta inshi Sered endemikiv Amazonki shiroko vidomi protopteri dvodishni ribi piranyi sho vedut hizhackij sposib zhittya arapayima odna z najbilshih prisnovodnih rib yaka dosyagaye 4 4 5 metriv zavdovzhki i vagi ponad 200 kilogramiv aravana sriblyasta dosyagaye metrovoyi dovzhini ta mozhe vistribuvati z vodi hapayuchi zhukiv iz zvisayuchih nad vodoyu gilok Do chudes Amazonki nalezhat spivuchi ribi shozhi na somiv Turisti rozpovidayut sho yim dovodilos u nadvechirni godini chuti spiv cih rib shozhij na tihi dzvoni Ekonomichnij rozvitokProyekt XX storichchya Velikij Karazhas peredbachaye shirokij rozvitok u najblizhchi 10 15 rokiv girnichorudnoyi promislovosti v rajoni roztashovanomu na brazilskij teritoriyi v pivnichnij chastini basejnu Amazonki Tut rozvidani kazkovo bagati rodovisha korisnih kopalin zaliznoyi rudi midi margancyu boksitiv olova zolota U basejni Amazonki planuyetsya roztashuvati 428 gidroelektrostancij Stanom na 2017 r uzhe pobudovano abo buduyetsya blizko 140 Basejn sluzhit dzherelom 20 vidsotkiv prisnoyi vodi na planeti i seredovishem isnuvannya bezlichi roslin i tvarin endemichnih vlastivih dlya konkretnoyi miscevosti vidiv DoslidzhennyaBilya girla Amazonki protyagom kilkoh misyaciv u pershij polovini 1983 roku pracyuvala persha radyanska kompleksna ekspediciya yakij bulo pidporyadkovane naukove sudno Professor Shtokman Oblast girla Amazonki chudovij ob yekt dlya vivchennya bo za svoyimi veletenskimi rozmirami velikimi glibinami vinyatkovoyu riznomanitnistyu roslinnogo i tvarinnogo svitu yavlyaye soboyu shos serednye mizh richkoyu i morem Za vplivom na prirodni procesi yaki vidbuvayutsya u vodi nad suhodolom i morem yiyi mozhna porivnyati lishe z morskoyu techiyeyu Golfstrim Ekspediciya bula organizovana Institutom okeanologiyi im P P Shirshova ta Institutom Latinskoyi Ameriki Akademiyi nauk SRSR U yiyi robotah vzyali uchast kilka specialistiv iz Braziliyi Doslidzhennya richki provodilisya v 67 tochkah de bralisya probi vodi i gruntu a takozh velisya gidrologichni gidrohimichni gidrobiologichni ta inshi sposterezhennya Krim togo doslidzhennyam buli ohopleni oblasti shlejfu i okremi glibokovodni dilyanki okeanu Grupa biogeohimikiv vivchala organichni rechovini yaki vinosyatsya Amazonkoyu v okean iz glibin Amazonskoyi nizini i yih vpliv na navkolishnye okeanske seredovishe Vidkladennya v osnovnomu yavlyayut soboyu produkti zhittyediyalnosti amazonskih dzhungliv bilki zhiri cukropodibni rechovini zalyagayuchi na dno okeanu voni spriyayut utvorennyu rodovish korisnih kopalin Istoriya vidkrittyaGirlo Amazonki suputnikovij znimok Voseni 1499 roku vid beregiv Ispaniyi vidplivla flotiliya z chotiroh karavel i vzyala kurs na pivdennij zahid Neyu komanduvav Visente Yanyes Pinson yakij brav uchast u pershomu plavanni Kolumba Karaveli peretnuli Atlantichnij okean i v sichni 1500 roku pidijshli do shidnogo vistupu Pivdennoyi Ameriki priblizno blizko 6 pivdennoyi shiroti Odnogo razu flotiliya zbilasya z dorogi i vtratila zemlyu z polya zoru Nevdovzi stavsya divovizhnij vipadok okean po yakomu plivli karaveli buv poven prisnoyi vodi Poradivshis moryaki dijshli visnovku sho perebuvayut u rajoni vpadinnya v okean yakoyis velicheznoyi richki yihni pripushennya pidtverdilis Znajshovshi odin iz rukaviv girla ispanci pidnyalisya po nomu vgoru na kilka kilometriv Po dorozi yim zustrilosya kilka indianskih selish yihni zhiteli privitno zustrili pribulciv odnak ti mali zovsim ne mirni namiri visadzhuvalis na bereg i vlashtovuvali polyuvannya na indianciv yim vdalosya zahopiti v polon ponad tridcyat cholovik Cej zhivij tovar voni zbiralisya vigidno prodati pislya povernennya Tak bulo pokladeno pochatok strahitlivij chumi rabstvu i rabotorgivli na pivdennoamerikanskomu kontinenti Odnogo razu nemovbi z metoyu pomstitis za vchineni zlochini na karaveli pidnyalasya velicheznoyi sili hvilya yaka prijshla z okeanu Ce bula strahitliva amazonska pororoka Vona poshkodila i rozkidala sudna ispanciv Prigolomsheni moryaki dovgo ne mogli prijti do tyami Tilki no voda spala ucilili karaveli z yednalisya i pokvapilis piti z nebezpechnogo miscya Ne znajshovshi ni zolota ni koshtovnostej vtrativshi polovinu flotiliyi i chastinu ekipazhu Pinson u veresni 1500 roku povernuvsya na batkivshinu V tryumah ucililih korabliv bulo trohi sandalovogo dereva cukrovoyi trostini riznih divovizh ta poloneni napivzhivi indianci Zate geografichni rezultati podorozhi duzhe veliki buli vidkriti pivnichno shidne uzberezhzhya Pivdennoyi Ameriki i girlo Amazonki Odnogo razu ce bulo 24 chervnya 1542 roku mandrivniki bezshumno pristali do odnogo iz selish mayuchi namir popovniti zapasi proviantu Dovkola panuvala tisha ta shojno lyudi zijshli na bereg yak na nih posipavsya grad spisiv i stril Natovp indianciv navalno atakuvav zajd i tak samo shvidko rozsiyavsya pislya zalpiv iz mushketiv Odnak nezvanim gostyam dovelosya pokvaplivo vidstupiti Pislya boyu ispanci rozpovidali sho yim dovelosya bitisya iz lyutimi indiancyami yaki spritno volodili spisami i lukami Dovge volossya vkrivalo yihni plechi i spini a na stegnah voni mali korotki spidnichki U shodenniku Karvahalya z yavivsya vidpovidnij zapis u yakomu vislovlyuvalosya pripushennya sho ispanci potrapili v krayinu amazonok Epizod boyu ispanciv z amazonkami mav svoyi naslidki Po pershe Veliku richku nazvali richkoyu Amazonok a piznishe pereinakshili v Amazonku Pershim z yevropejciv propliv po vsij dovzhini richki vid girla do vitoku v 1639 roci portugalec Pedru Tejshejra Odin z jogo suputnikiv yezuyit Kristobal de Akunya nadrukuvav pershij opis podorozhi po Amazonci Cikavij faktNa najdovshij richci svitu ne sporudzheno zhodnogo mostu Divis takozhAmazonskij koralovij rif Hamza richka Primitki podrobnosti 3 lipnya 2008 Arhiv originalu za 15 lyutogo 2019 Procitovano 14 lyutogo 2019 Tom Sterling Der Amazonas Time Life Bucher 1979 8th German Printing p 20 nim Madeira river Talktalk co uk Arhiv originalu za 23 chervnya 2013 Procitovano 13 lyutogo 2011 Purus River Information from Answers com Arhiv originalu za 23 chervnya 2013 Procitovano 13 lyutogo 2011 Japura River river South America Encyclopedia Britannica Encyclopedia Britannica Arhiv originalu za 23 chervnya 2013 Procitovano 13 lyutogo 2011 Private Tutor Infoplease com Arhiv originalu za 23 chervnya 2013 Procitovano 13 lyutogo 2011 Jurua River Information from Answers com Arhiv originalu za 23 chervnya 2013 Procitovano 13 lyutogo 2011 Negro River Information from Answers com Arhiv originalu za 23 chervnya 2013 Procitovano 13 lyutogo 2011 Tapajos River river Brazil Encyclopedia Britannica Encyclopedia Britannica Arhiv originalu za 23 chervnya 2013 Procitovano 13 lyutogo 2011 Xingu River International Rivers Arhiv originalu za 23 chervnya 2013 Procitovano 13 lyutogo 2011 HowStuffWorks The Ucayali River Geography howstuffworks com 30 bereznya 2008 Arhiv originalu za 23 chervnya 2013 Procitovano 13 lyutogo 2011 GRDC Amazon Basin Station Obidos 16 grudnya 2011 u Wayback Machine angl GRDC Congo Basin Station Kinshasa 19 sichnya 2012 u Wayback Machine angl Arhiv originalu za 18 chervnya 2017 Procitovano 15 chervnya 2017 Akunya Kristobal de 23 bereznya 2022 u Wayback Machine VUE The Amazon River 29 lipnya 2016 u Wayback Machine angl PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Amazon RiverAmazon River river South America 30 kvitnya 2015 u Wayback Machine Britannica Online Encyclopedia angl Sean Markey 25 oktyabrya 2006 Amazon River Once Flowed Other Way Study Says angl National Geographic Arhiv originalu za 23 serpnya 2011 Procitovano 3 bereznya 2009 Amazonka foto Navkolo Svitu 30 kvitnya 2014 u Wayback Machine