Алієв Гасан Алірза-огли

Щодо інших людей з таким самим іменем та прізвищем див. Гасан Алієв.

Гасан Алірза-огли Ал́ієв (азерб. Həsən Əlirza oğlu Əliyev; нар. 15 грудня 1907(19071215),  — пом. 2 лютого 1993, Баку) — радянський і азербайджанський вчений в області ґрунтознавства, загального землеробства, біогеографії і охорони природи. Доктор сільськогосподарських наук (з 1965 року), професор (з 1968 року). Академік (з 1952 року). Старший брат третього Президента Азербайджану Гейдара Алієва.

Алієв Гасан Алірза-огли
азерб. Həsən Əlirza oğlu Əliyev
Народився	15 грудня 1907(1907-12-15) ^d, Зангезурський повіт, Єлизаветпольська губернія, Кавказьке намісництво, Російська імперія
Помер	2 лютого 1993(1993-02-02) (85 років) Баку, Азербайджан
Поховання	Алея честі
Країна	Російська імперія  Азербайджанська Демократична Республіка  СРСР  Азербайджан
Національність	азербайджанці
Діяльність	ґрунтознавець
Alma mater	Азербайджанський державний аграрний університет (1932)
Галузь	географія і ґрунтознавство
Заклад	НАН Азербайджану ^d
Вчене звання	НАН Азербайджану
Науковий ступінь	доктор сільськогосподарських наук
Відомі учні	^d ^d
Аспіранти, докторанти	^d ^d
Партія	КПРС (1991)
Війна	німецько-радянська війна
Батько	^d
Діти	^d
Нагороди
Алієв Гасан Алірза-огли у Вікісховищі

Біографія

Народився 15 грудня 1907 року в селі Зангезурського повіту Єлизаветпольської губернії Російської імперії (нині село Танаат в марзі Сюнік Вірменії).

• У 1924—1930 роках навчався в сільській і в сільськогосподарському технікумі в місті Нахічевані;
• З 1930 по 1932 рік — був студентом Азербайджанського інституту сільського господарства. Член ВКП(б) з 1931 року;
• У 1932—1934 роках — аспірант у Кіровабаді;
• У 1934—1935 роках — директор Ширванської зональної випробувальної станції;
• У 1941—1943 роках — воював на фронтах Другої світової війни. Отримавши важке поранення був демобілізований і після одужання продовжив наукову роботу в галузі ґрунтознавства;
• У 1943—1944 роках — керівник сектора географії Азербайджанського філії АН СРСР. 1944 року — захистив дисертацію на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук на тему «Ґрунти нижніх течій річок на південно-східних схилах Великого Кавказу»;
• У 1944—1949 — заступник директора з наукової роботи ;
• У 1945—1949 — старший викладач ;
• У 1946—1962 — голова Азербайджанського філії ;
• 1952 року обраний дійсним членом і до 1957 року займав посаду академіка-секретаря АН Азербайджанської РСР. З того ж року був секретарем ЦК КП Азербайджанської РСР;
• У 1952—1954 роках був членом ЦК КП Азербайджанської РСР;
• З 1955 року — голова Комісії з охорони природи АН Азербайджанської РСР;
• 1965 року — захистив дисертацію на здобуття наукового ступеня доктора сільськогосподарських наук на тему «Ґрунти Великого Кавказу та шляхи їх раціонального використання (в межах Азербайджанської РСР)»;
• З 1968 по 1987 рік — директор ;
• 1980 року — знову обраний президентом Географічного товариства Азербайджанської РСР;
• 1986 року — обраний головою Комісії з охорони природи Азербайджанської РСР.
• З 1987 року — консультант при керівництві Інституту географії АН Азербайджанської РСР.

Обирався депутатом Верховної Ради Азербайджанської РСР 10-го (1980—1984 роки) та 11-го (1985—1990 роки) скликань.

Помер в Баку 2 лютого 1993 року. Похований на .

Наукова діяльність

Алієв — один з ініціаторів розробки плану розвитку виноградарства в Азербайджані. ЇмНим проведені численні ґрунтові дослідження і виявлено додатково під виноградники понад 100 тисяч га земель в гірських і передгірних районах республіки (зона Талиша, північно-східні схили і південні передгір'я великого Кавказу). Автор 350 наукових та науково-популярних праць, в тому числі 25 по виноградарству. Серед робіт:

• Земельні ресурси зони Великого Кавказу Азербайджанської РСР для розвитку виноградарства і садівництва. — Відомості АН Азербайджанської РСР. Сер. біол. і мед. наук, 1961., № 9(азерб.);
• Виноградний Азербайджан. — Природа, 1965, № 11;
• Придатні землі для розвитку виноградарства в Лерик-Ярдимлинському районі Азербайджанської РСР. — Вісник сільсько-господарських наук, 1980, № 3(азерб.).

В лютому 1994 рокук збірник творів з теоретичних і практичних питань, написаний вченим, був удостоєний премії Державного Комітету Контролю навколишнього середовища.

Відзнаки

• (з 1974 року);
• (за 1978 рік; за цикл робіт щодо раціонального використання природних ресурсів Азербайджану);
• Премія Державного комітету екології та контролю за природокористуванням (лютий 1994 року; посмертно);
• Нагороджений орденом Леніна, орденом Жовтневої Революції, орденом Трудового Червоного Прапора, орденом Червоної Зірки, орденом «Знак Пошани» (1950).

Вшанування пам'яті

поштова марка

• 1 лютого 1994 року — видано постанову № 30 про увічнення пам'яті академіка Г. Алієва;
• 14 лютого 1997 року почав функціонувати Громадський фонд екології імені Гасана Алієва;
• 3 квітня 1998 року поштою Азербайджану випущена поштова марка номіналом 500 манат з портретним зображенням Гасана Алієва;
• 2 лютого 2007 року — Президент Азербайджанської Республіки пан Ільхам Алієв підписав розпорядження про проведення 100-річного ювілею академіка Гасана Алієва).

Ім'я Гасана Алієва носить Зангезурський національний парк в Ордубадському районі Нахічеванської Автономної Республіки.

На будинках в Гянджі, де у 1934—1935 роках жив вчений, і в Баку, де він мешкав у 1957—1993 роках, встановлені меморіальні дошки.

Примітки

1. Академік Гасан Алієв [ 18 грудня 2019 у Wayback Machine.](рос.)
2. (рос.)
3. Азербайджанська марка [Архівовано 20 липня 2012 у Archive.is](азерб.)

Література

• Энциклопедия виноградарства / гл. ред. А. И. Тимуш. — Кишинев : Гл. ред. Молдавской Советской Энциклопедии, 1986.(рос.)