Аліхан-тура

Аліхан Тура Сагуній, Аліхан-тюря, Аліхан Шакірходжаев, (уйг. Alihan turam‎, узб. Alihon tura) — перший президент Східно-Туркестанської Революційної республіки (СТРР), узбек за походженням.

Аліхан-тура
Народився	21 березня 1885(1885-03-21) Токмак, Семиріченська область, Туркестанське генерал-губернаторство, Російська імперія
Помер	28 лютого 1976(1976-02-28) (90 років) Ташкент, Узбецька Радянська Соціалістична Республіка, СРСР
Поховання	Ташкент
Країна	Російська імперія  СРСР
Діяльність	політик, письменник, маршал, науковець, улем
Знання мов	уйгурська^[1], чагатайська і узбецька
Конфесія	іслам
Медіафайли у Вікісховищі

Біографія

Аліхан-тура народився в місті Токмак, за іншими джерелами в Карабалті (нині в Киргизстані), в релігійній сім'ї. Здобув вищу духовну освіту в медресе Бухари. За знання теології отримав від оточуючих прізвисько «Тура». Двічі здійснював хадж в Мекку (1905 і 1924 роках). У період з 1915 по 1923 роки викладав теологію в Бухарском ісламському медресе. У 20-ті роки за критику радянської влади, чотири рази піддавався арешту і утримувався у в'язниці міста Пишпек.

У листопаді 1930 року знову заарештовують держ. органами СРСР і засуджується судом до 10 років ув'язнення. Перед відправкою до табору ГУЛАГ здійснює втечу, в 1931 році переходить радянсько-китайський кордон і оселяється в Кульджі. Там займається тлумаченням Корану і лікуванням, а незабаром стає Імамом мечеті в місцевій махаллі. Аліхан-тура набирає популярність серед мусульман і стає імамом соборної мечеті Кульджі — «Бейтулла». У 1937 році за антикитайські проповіді потрапляє у в'язницю, проте завдяки втручанню місцевих впливових релігійних діячів звільняється з ув'язнення в 1941 році.

Роль у становленні СТРР

Після звільнення бере активну участь у підпільній антикитайській діяльності. В 1943 році створює організацію «Шаркій Туркестан азатлік ташкілати» («Організація свободи Східного Туркестану»), у склад якої входять впливові особи Ілійського краю: Рахімжан Сабірхажиєв (татарин), Абдукерім Аббасов (татарин), Абдурауф Махсум (уйгур), Мухітдін (уйгур), Пурдунбек (уйгур), Мухаммаджан Махсум (уйгур), Умаржанбай (уйгур), Саліх-жанбай (узбек). В 1943 в районі Нілка піднімається повстання корінного населення, на чолі з Гані Маметбакієвим, Фатіхом Муслімовим і Акбаром. Під час облоги повсталими Кульджі, організація Аліхана-тура очолює повстання в місті.

12 листопада 1944 року корінним населенням проголошується Східно-Туркестанська Республіка. Президентом обирається Аліхан-тура. 28 липня 1946 року Аліхан-тура був викрадений радянськими спецслужбами і таємно вивезений в СРСР (Ташкент, Узбецька РСР), де до кінця свого життя перебував під домашнім арештом. Під час примусового перебування в Ташкенті написав кілька книг, в тому числі багатотомну працю з історії ісламу «Таріхі Мухамадія», і переклав узбецькою мовою «Уложення Аміра Темура».

Помер 28 лютого 1976 року у віці 90 років. Похований у Ташкенті на кладовищі Кукча.

Примітки

1. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
   d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563

Посилання

• Alikhan Tura and the People Uyghur [ 7 березня 2012 у Wayback Machine.]

Література

1. УРОКИ И ВЫВОДЫ НАЦИОНАЛЬНО-ОСВОБОДИТЕЛЬНОГО ДВИЖЕНИЯ 1944—1949 ГОДОВ
2. The Tragedy of Turkistan (Türkistan Qayghusi)