Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Альфред Деоданк, тобто Едм Алексіс Альфред Деоданк (фр. Alfred Dehodencq; 23 квітня 1821 — 2 січня 1882) — відомий французький художник, портретист, прихильник побутового жанру і орієнталізму.
| Альфред Деоданк | ||||
|---|---|---|---|---|
| Alfred Dehodencq | ||||
 | ||||
| Автопортрет у 1870 р. | ||||
| При народженні | Едм Алексіс Альфред Деоданк | |||
| Народження | 23.4.1822 Париж | |||
| Смерть | 2.1.1882 | |||
| Париж | ||||
| Поховання | Цвинтар Монмартр | |||
| Національність |  Франція | |||
| Країна | Франція | |||
| Жанр | Історичний живопис, побутовий жанр, портрет | |||
| Навчання | Париж. Національна вища школа красних мистецтв | |||
| Діяльність | художник, рисувальник | |||
| Напрямок | реалізм, орієнталізм (мистецтво) | |||
| Роки творчості | 1840—1881 | |||
| Покровитель | герцог Монпансьє, консул Франції в місті Танжер | |||
| Вплив | Дієго Веласкес | |||
| Вчитель | Леон Коньє | |||
| Відомі учні | d | |||
| Твори | d, d і d | |||
| Діти | d | |||
| Роботи в колекції | d, Художній інститут Чикаго, Національна галерея мистецтв, Національна галерея Канади, Палац витончених мистецтв[2], d, Гай (музей мистецтва), Музей д'Орсе, Музей Кармен Тіссен, d, Карнавале, d, d, d, Музей мистецтва та історії юдаїзму, d, d, d, Музей на набережній Бранлі, Музей Бойманса - ван Бенінгена[3], d, Балтиморський музей мистецтв і d | |||
| Нагороди |  | |||
| | ||||
 Альфред Деоданк у Вікісховищі | ||||
Ранні роки
Майбутній художник народився в Парижі. Батьки — П'єр Алексіс Деоданк та Еме Фелісіте Дуток. Художню майстерність опановував у Національній вищий школі красних мистецтв. Навчанням початківця керував Леон Коньє, непоганий портретист і прихильник пізнього класицизму. Йомовірно, що цікавість до історичного живопису заронив у свідомість Деоданка саме Леон Коньє (1794–1880). Серед ранніх картин Деоданка на історичну тематику — «Арешт убивці Марата Шарлоти Корде», «Данте». Звертатиметься до історичних подій Деоданк і пізніше. Звертався він і до біблійних тем («Свята Цецилія», «Катування Св. Себастьяна», «Покладання Христа в труну»).
Панівні події періоду
Його навчання та формування художньої свідомості припало на роки зламу колишніх, застарілих авторитетів і зміцнення авторитетів митців, призабутих на 200–400 років, не обов'язково французів. Париж разом із Лондоном і Берліном став одним з майданів відродження зацікавленості в культурі доренессансних і післябарокових епох в мистецтві. Авторитетному мистецтву італійського відродження та бароко прийшлося поступитися призабутим мистецьким скарбам інших країн і навіть континентів. Для культурного осередку західноєвропейців наново відкрились скарби мистецтва майстрів романики і готики, стародавньї Франції, Німеччини, країн мусульманського сходу, сусідньої Іспанії. В Парижі жваво зацікавилися картинами митців Іспанії, а на аукціонах Парижа швидко розпродають картини і портрети роботи Дієго Веласкеса, Франсіско де Сурбарана, Хосе де Рібера, а не тільки добре знаного тут Бартоломе Естебана Мурільо. З приватних збірок картини і портрети іспанських майстрів швидко переходять до збірок Лувра і починають активно впливати на свідомість митців Франції, розглядаються як нове і свіже слово в живопису. Художники Франції вивчають мистецькі знахідки майстрів Іспанії і використовують їх у власних творах. Серед захоплених мистецтвом Іспанії майстрів — французи Едуар Мане та Альфред Деоданк.
Його дебют датують 1844 роком, коли він взяв участь в паризькому салоні зі своїми ранніми картинами. А в 1846 році він вже отримав свою третю медаль за портрет та картину «Св. Себастьян».
Захоплення Іспанією
На відміну від більшості посередніх французьких митців, що погналися лише за модними іспанськими темами, Альфред Деоданк по справжньому вжився в культуру сусідньої країни. Після драматичних подій революції 1848 року в Франції Деоданк покинув батьківщину і перебрався у Іспанію. В Мадриді він вивчав старовинний живопис іспанців і кращі з картин Дієго Веласкеса. Перебуванню у Іспанії сприяв герцог Монпансьє, для котрого художник виконав декілька картин, серед них і портрет його трьох доньок. Згодом Деоданк перебрався на працю у іспанське місто Севілья. Іспанія того часу перебувала в політичній стагнації і зберігала в побуті чимало середньовічних традицій, серед котрих могутні впливи культури маврів. Ця суміш культур самих іспанців, місцевих маврів, євреїв і циган, така відмінна від дрібнобуржуазної культури французів була потрясінням для Деоданка. Він вивчає не тільки культурне надбання іспанців, а й їх історію. На цьому грунті і виникла картина «Прощання еміра Боабділя з Гранадою». Боабділь — останній емір Гранади і ворог іспанських королів періоду останніх років реконкісти. Самі іспанці неохоче згадували цю тему, хіба що з міркувань закінчення відвоювання Піренеїв від маврів. Деоданк подав Боабділя (насправді він Абу Абд Аллах Мухаммад) як нового романтичного героя, що страждає від військової поразки і гірко зітхає від втрати Гранади, котру бачить востаннє в житті.
Деоданк не тільки захопився Іспаніїю та її культурою і побутом, від поріднився з нею. В місті Кадіс він узяв шлюб з іспанкою Марією Амалією Кальдерон, де й оселився. Лише 1863 року він повернеться у Париж. Безжальна французька столиця вже жила іншими новинами і новими мистецькими авторитетами. Серед новомодних митців — натовп другорядних художників орієнталістів, що хижо експлуатують арабські, аржирські, турецькі теми. В цьому натовпі виділяються картини хіба що Ежена Делакруа та небагатьох інших. Деоданка і його картини мінлива паризька мода відсунула на деякий період у тінь. Але його талант ще виблисне і саме в арабських темах.
Захоплення Марокко
1853 року він прибув у Марокко. Країна захопила митця Франції, як захоплювала його нещодавно Іспанія. В Марокко його дивували і субтропічне освітлення, і його дикунські кольори, його мешканці і їх цілком середньовічні традиції, він казав, що божеволіє від Марокко. В Марокко художник мав покровительство консула Франції, що надало можливість захисту від можливих несподіванок для західноєвропейця в мусульманському оточенні. Перебування в Марокко розтяглося на десять років і він залюбки попрацював на місцеві теми («Марокканський бард перед глядачами», «Два марокканські малюки», «Хадж або відвідини святих місць мусульман»). До арабських жінок його, звісно, не допускали. Тому більшість тем Деоданка зосереджена навколо марокканських євреїв, їх побуту, екзотичних для француза затканих золотом суконь, кричущо розкішних прикрас і диких міжнаціональних подій, настояних на насиллі. Саме тут народився сюжет картини «Убивство марокканської єврейки» (1860 р.), котру міщани Парижа оголосили найбільш відомою картиною художника. Саме цю картину напівбожевільний натовп французької столиці і знищить при огляді в його паризькій майстерні.
Останні роки творчості
1863 року він повернувся з дружиною та трьома дітьми у Париж. Його картинна тематика потроху відійшла від екзотичних тем і найбільш цікавими стають його портрети дітей. Це людяні і теплі твори, що надихатимуть пізніше французьких художників Едуара Мане і П'єра Огюста Ренуара.
-
![image]()
Едуар Мане. Портрет дитини. -
![image]()
Альфред Деоданк. Портрет доньки Марі.
Смерть в Парижі
1882 року Альфред Деоданк покінчив життя самогубством. Поховання відбулося на цвинтарі Монпарнас. Надгробком художнику стало погруддя, створене його рано померлим сином-скульптором Едмоном Деоданком.
Вибрані твори
- Св. Цецилія
- Арешт убивці Марата Шарлоти Корде, 1853 р. Музей французької революції, замок Візіль, Франція
- В паризькому кафе
- Майстерня худрожника з копіями скульптур Мікеланджело Буонарротті
- Два брати готують уроки, 1853 р.
- Чернечій хресний хід по вулиці Генуї
- Парижани в Люксембурзькому саду, 1871 р.
- Французькі науковці в експедиції Наполеона вивчають пам'ятки Стародавнього Єгипту
- Іспанець з гітарою
- Корида в Ескоріалі
- Циганки танцюють в саду королівського Алькасара
- Ринок в Іспанії, після 1842 р. Палац Кенсінгтон, Велика Британія.
- «Катування Св. Себастьяна»
- Араби-вершники крокують мостом
- Хадж або відвідини святих місць мусульман
- Марокканський бард у внутрішньому дворику оселі
- Марокканський бард перед глядачами
- Єврейське свято в марокканському місті Тетуан
- Танок арабомовних негрів-мусульман у місті Танжер
- Єврейська наречена в Марокко, Музей витончених мистецтв у Реймсі, Франція
- Прощання еміра Боабділя з Гранадою, близько 1860 р., Музей д'Орсе
- Цигани, 1860 р. Музей д'Орсе, Париж.
- Портрет дружини
- Портрет іспанки з віялом
- Портрет князя Піскічеллі
- Портрет Теодора де Банвіля, 1868 р., французький поет, драматург, критик, письменник
- Єврейське свято в місті Танжер
- Убивство марокканської єврейки
- Автопортрет, 1870 р. Гай (музей мистецтва), Атланта, штат Джорджія, США
- Портрет сина Едмона Деоданка, 1872 р., Музей д'Орсе
Галерея творів
-
![image]()
Альфред Деоданк. Арешт убивці Марата Шарлоти Корде, 1853 р. Музей французької революції, замок Візіль, Франція -
![image]()
Альфред Деоданк. Цигани, 1860 р. Музей д'Орсе, Париж. -
![image]()
Альфред Деоданк, Музей витончених мистецтв у Реймсі, Франція -
![image]()
Альфред Деоданк. Прощання короля Боабділя з Гранадою, близько 1860 р., Музей д'Орсе -
![image]()
Альфред Деоданк. Три доньки маркіза Монпансьє. Музей романтизму, Мадрид. -
![image]()
Альфред Деоданк. Діти за малюванням, 1872 р. Малий палац, Париж
Див. також
Джерела
- Gabriel Sáilles: Alfred Dehodencq. L'homme et l'artiste. Sociéte de propagation de livres d'art, Paris 1910
- Le Gaulois, il monumento di Alfred Dehodencq nel cimitero di Montmartre
- Гос. Эрмитаж, «Западноевропейская живопись», каталог 1, Ленинград, «Аврора», 1976
- Gérard-Georges Lemaire, L'Univers des orientalistes, Parigi, Edizioni Place des Victoires, 2000
Примітки
- Гос. Эрмитаж, «Западноевропейская живопись», каталог 1, Ленинград, «Аврора», 1976
- http://pba-opacweb.lille.fr/fr/search-notice?type=list&filters%5Bfacets.id%5D%5B%5D=5cc2aedf5c0284355b8b4ba6
- колекція Бойманса онлайн — 2010.
- Gabriel Sáilles: Alfred Dehodencq. L'homme et l'artiste. Sociéte de propagation de livres d'art, Paris 1910
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Альфред Деоданк
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Alfred Deodank tobto Edm Aleksis Alfred Deodank fr Alfred Dehodencq 23 kvitnya 1821 2 sichnya 1882 vidomij francuzkij hudozhnik portretist prihilnik pobutovogo zhanru i oriyentalizmu Alfred DeodankAlfred Dehodencq Premiyi Avtoportret u 1870 r Pri narodzhenni Edm Aleksis Alfred DeodankNarodzhennya 23 4 1822 ParizhSmert 2 1 1882 ParizhPohovannya Cvintar MonmartrNacionalnist FranciyaKrayina FranciyaZhanr Istorichnij zhivopis pobutovij zhanr portretNavchannya Parizh Nacionalna visha shkola krasnih mistectvDiyalnist hudozhnik risuvalnikNapryamok realizm oriyentalizm mistectvo Roki tvorchosti 1840 1881Pokrovitel gercog Monpansye konsul Franciyi v misti TanzherVpliv Diyego VelaskesVchitel Leon KonyeVidomi uchni dTvori d d i dDiti dRoboti v kolekciyi d Hudozhnij institut Chikago Nacionalna galereya mistectv Nacionalna galereya Kanadi Palac vitonchenih mistectv 2 d Gaj muzej mistectva Muzej d Orse Muzej Karmen Tissen d Karnavale d d d Muzej mistectva ta istoriyi yudayizmu d d d Muzej na naberezhnij Branli Muzej Bojmansa van Beningena 3 d Baltimorskij muzej mistectv i dNagorodi Alfred Deodank u VikishovishiRanni rokiMajbutnij hudozhnik narodivsya v Parizhi Batki P yer Aleksis Deodank ta Eme Felisite Dutok Hudozhnyu majsternist opanovuvav u Nacionalnij vishij shkoli krasnih mistectv Navchannyam pochatkivcya keruvav Leon Konye nepoganij portretist i prihilnik piznogo klasicizmu Jomovirno sho cikavist do istorichnogo zhivopisu zaroniv u svidomist Deodanka same Leon Konye 1794 1880 Sered rannih kartin Deodanka na istorichnu tematiku Aresht ubivci Marata Sharloti Korde Dante Zvertatimetsya do istorichnih podij Deodank i piznishe Zvertavsya vin i do biblijnih tem Svyata Ceciliya Katuvannya Sv Sebastyana Pokladannya Hrista v trunu Panivni podiyi perioduJogo navchannya ta formuvannya hudozhnoyi svidomosti pripalo na roki zlamu kolishnih zastarilih avtoritetiv i zmicnennya avtoritetiv mitciv prizabutih na 200 400 rokiv ne obov yazkovo francuziv Parizh razom iz Londonom i Berlinom stav odnim z majdaniv vidrodzhennya zacikavlenosti v kulturi dorenessansnih i pislyabarokovih epoh v mistectvi Avtoritetnomu mistectvu italijskogo vidrodzhennya ta baroko prijshlosya postupitisya prizabutim misteckim skarbam inshih krayin i navit kontinentiv Dlya kulturnogo oseredku zahidnoyevropejciv nanovo vidkrilis skarbi mistectva majstriv romaniki i gotiki starodavnyi Franciyi Nimechchini krayin musulmanskogo shodu susidnoyi Ispaniyi V Parizhi zhvavo zacikavilisya kartinami mitciv Ispaniyi a na aukcionah Parizha shvidko rozprodayut kartini i portreti roboti Diyego Velaskesa Fransisko de Surbarana Hose de Ribera a ne tilki dobre znanogo tut Bartolome Estebana Murilo Z privatnih zbirok kartini i portreti ispanskih majstriv shvidko perehodyat do zbirok Luvra i pochinayut aktivno vplivati na svidomist mitciv Franciyi rozglyadayutsya yak nove i svizhe slovo v zhivopisu Hudozhniki Franciyi vivchayut mistecki znahidki majstriv Ispaniyi i vikoristovuyut yih u vlasnih tvorah Sered zahoplenih mistectvom Ispaniyi majstriv francuzi Eduar Mane ta Alfred Deodank Jogo debyut datuyut 1844 rokom koli vin vzyav uchast v parizkomu saloni zi svoyimi rannimi kartinami A v 1846 roci vin vzhe otrimav svoyu tretyu medal za portret ta kartinu Sv Sebastyan Zahoplennya IspaniyeyuNa vidminu vid bilshosti poserednih francuzkih mitciv sho pognalisya lishe za modnimi ispanskimi temami Alfred Deodank po spravzhnomu vzhivsya v kulturu susidnoyi krayini Pislya dramatichnih podij revolyuciyi 1848 roku v Franciyi Deodank pokinuv batkivshinu i perebravsya u Ispaniyu V Madridi vin vivchav starovinnij zhivopis ispanciv i krashi z kartin Diyego Velaskesa Perebuvannyu u Ispaniyi spriyav gercog Monpansye dlya kotrogo hudozhnik vikonav dekilka kartin sered nih i portret jogo troh donok Zgodom Deodank perebravsya na pracyu u ispanske misto Sevilya Ispaniya togo chasu perebuvala v politichnij stagnaciyi i zberigala v pobuti chimalo serednovichnih tradicij sered kotrih mogutni vplivi kulturi mavriv Cya sumish kultur samih ispanciv miscevih mavriv yevreyiv i cigan taka vidminna vid dribnoburzhuaznoyi kulturi francuziv bula potryasinnyam dlya Deodanka Vin vivchaye ne tilki kulturne nadbannya ispanciv a j yih istoriyu Na comu grunti i vinikla kartina Proshannya emira Boabdilya z Granadoyu Boabdil ostannij emir Granadi i vorog ispanskih koroliv periodu ostannih rokiv rekonkisti Sami ispanci neohoche zgaduvali cyu temu hiba sho z mirkuvan zakinchennya vidvoyuvannya Pireneyiv vid mavriv Deodank podav Boabdilya naspravdi vin Abu Abd Allah Muhammad yak novogo romantichnogo geroya sho strazhdaye vid vijskovoyi porazki i girko zithaye vid vtrati Granadi kotru bachit vostannye v zhitti Deodank ne tilki zahopivsya Ispaniyiyu ta yiyi kulturoyu i pobutom vid poridnivsya z neyu V misti Kadis vin uzyav shlyub z ispankoyu Mariyeyu Amaliyeyu Kalderon de j oselivsya Lishe 1863 roku vin povernetsya u Parizh Bezzhalna francuzka stolicya vzhe zhila inshimi novinami i novimi misteckimi avtoritetami Sered novomodnih mitciv natovp drugoryadnih hudozhnikiv oriyentalistiv sho hizho ekspluatuyut arabski arzhirski turecki temi V comu natovpi vidilyayutsya kartini hiba sho Ezhena Delakrua ta nebagatoh inshih Deodanka i jogo kartini minliva parizka moda vidsunula na deyakij period u tin Ale jogo talant she viblisne i same v arabskih temah Zahoplennya MarokkoAlfred Deodank Ubivstvo marokkanskoyi yevrejki 1853 roku vin pribuv u Marokko Krayina zahopila mitcya Franciyi yak zahoplyuvala jogo neshodavno Ispaniya V Marokko jogo divuvali i subtropichne osvitlennya i jogo dikunski kolori jogo meshkanci i yih cilkom serednovichni tradiciyi vin kazav sho bozhevoliye vid Marokko V Marokko hudozhnik mav pokrovitelstvo konsula Franciyi sho nadalo mozhlivist zahistu vid mozhlivih nespodivanok dlya zahidnoyevropejcya v musulmanskomu otochenni Perebuvannya v Marokko roztyaglosya na desyat rokiv i vin zalyubki popracyuvav na miscevi temi Marokkanskij bard pered glyadachami Dva marokkanski malyuki Hadzh abo vidvidini svyatih misc musulman Do arabskih zhinok jogo zvisno ne dopuskali Tomu bilshist tem Deodanka zoseredzhena navkolo marokkanskih yevreyiv yih pobutu ekzotichnih dlya francuza zatkanih zolotom sukon krichusho rozkishnih prikras i dikih mizhnacionalnih podij nastoyanih na nasilli Same tut narodivsya syuzhet kartini Ubivstvo marokkanskoyi yevrejki 1860 r kotru mishani Parizha ogolosili najbilsh vidomoyu kartinoyu hudozhnika Same cyu kartinu napivbozhevilnij natovp francuzkoyi stolici i znishit pri oglyadi v jogo parizkij majsterni Ostanni roki tvorchosti1863 roku vin povernuvsya z druzhinoyu ta troma ditmi u Parizh Jogo kartinna tematika potrohu vidijshla vid ekzotichnih tem i najbilsh cikavimi stayut jogo portreti ditej Ce lyudyani i tepli tvori sho nadihatimut piznishe francuzkih hudozhnikiv Eduara Mane i P yera Ogyusta Renuara Eduar Mane Portret ditini Alfred Deodank Portret donki Mari Smert v Parizhi1882 roku Alfred Deodank pokinchiv zhittya samogubstvom Pohovannya vidbulosya na cvintari Monparnas Nadgrobkom hudozhniku stalo pogruddya stvorene jogo rano pomerlim sinom skulptorom Edmonom Deodankom Vibrani tvoriSv Ceciliya Aresht ubivci Marata Sharloti Korde 1853 r Muzej francuzkoyi revolyuciyi zamok Vizil Franciya V parizkomu kafe Majsternya hudrozhnika z kopiyami skulptur Mikelandzhelo Buonarrotti Dva brati gotuyut uroki 1853 r Chernechij hresnij hid po vulici Genuyi Parizhani v Lyuksemburzkomu sadu 1871 r Francuzki naukovci v ekspediciyi Napoleona vivchayut pam yatki Starodavnogo Yegiptu Ispanec z gitaroyu Korida v Eskoriali Ciganki tancyuyut v sadu korolivskogo Alkasara Rinok v Ispaniyi pislya 1842 r Palac Kensington Velika Britaniya Katuvannya Sv Sebastyana Arabi vershniki krokuyut mostom Hadzh abo vidvidini svyatih misc musulman Marokkanskij bard u vnutrishnomu dvoriku oseli Marokkanskij bard pered glyadachami Yevrejske svyato v marokkanskomu misti Tetuan Tanok arabomovnih negriv musulman u misti Tanzher Yevrejska narechena v Marokko Muzej vitonchenih mistectv u Rejmsi Franciya Proshannya emira Boabdilya z Granadoyu blizko 1860 r Muzej d Orse Cigani 1860 r Muzej d Orse Parizh Portret druzhini Portret ispanki z viyalom Portret knyazya Piskichelli Portret Teodora de Banvilya 1868 r francuzkij poet dramaturg kritik pismennik Yevrejske svyato v misti Tanzher Ubivstvo marokkanskoyi yevrejki Avtoportret 1870 r Gaj muzej mistectva Atlanta shtat Dzhordzhiya SShA Portret sina Edmona Deodanka 1872 r Muzej d OrseGalereya tvorivAlfred Deodank Rinok v Ispaniyi pislya 1842 r Palac Kensington Velika Britaniya Alfred Deodank Aresht ubivci Marata Sharloti Korde 1853 r Muzej francuzkoyi revolyuciyi zamok Vizil Franciya Alfred Deodank Cigani 1860 r Muzej d Orse Parizh Alfred Deodank Muzej vitonchenih mistectv u Rejmsi Franciya Alfred Deodank Proshannya korolya Boabdilya z Granadoyu blizko 1860 r Muzej d Orse Alfred Deodank Tri donki markiza Monpansye Muzej romantizmu Madrid Alfred Deodank Diti za malyuvannyam 1872 r Malij palac ParizhDiv takozhZhivopis Pobutovij zhanr Realizm Akademizm Oriyentalizm mistectvo Francuzke mistectvo Eduar ManeDzherelaGabriel Sailles Alfred Dehodencq L homme et l artiste Societe de propagation de livres d art Paris 1910 Le Gaulois il monumento di Alfred Dehodencq nel cimitero di Montmartre Gos Ermitazh Zapadnoevropejskaya zhivopis katalog 1 Leningrad Avrora 1976 Gerard Georges Lemaire L Univers des orientalistes Parigi Edizioni Place des Victoires 2000PrimitkiGos Ermitazh Zapadnoevropejskaya zhivopis katalog 1 Leningrad Avrora 1976 http pba opacweb lille fr fr search notice type list amp filters 5Bfacets id 5D 5B 5D 5cc2aedf5c0284355b8b4ba6 kolekciya Bojmansa onlajn 2010 d Track Q38707107 Gabriel Sailles Alfred Dehodencq L homme et l artiste Societe de propagation de livres d art Paris 1910 Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Alfred Deodank