Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

У Вікіпедії є статті про інших людей з іменем Альбрехт I Альбрехт I Австрійський нім Albrecht I von Habsburg липень 1255

Альбрехт I Габсбург

Альбрехт I Габсбург
У Вікіпедії є статті про інших людей з іменем Альбрехт I.

Альбрехт I Австрійський (нім. Albrecht I von Habsburg; липень 1255, Райнфельден, Ааргау, Швейцарія — 1 травня 1308, Віндіш, Бруг, Швейцарія) — герцог Австрії з 27 грудня 1282 року (спільно з братом Рудольфом II до 1 червня 1283 року, потім самостійно), король Німеччини з 27 липня 1298 року й засновник династії Габсбургів на австрійському престолі (з 1282 року).

Альбрехт I Австрійський
нім. Albrecht I von Habsburg
image
11-ий
Коронація24 серпня 1298, Аахен
ПопередникРудольф II Добродушний
НаступникФрідріх III Красивий
Інші титуликороль Німеччини
Біографічні дані
Релігіяхристиянство
Народженнялипень 1255
Райнфельден, Швейцарія[2]
Смерть1 травня 1308[2] (52 роки)
Бругг, Ааргау, Швейцарія
ПохованняШпаєрський собор
У шлюбі зЄлизавета Каринтійська[3]
ДітиРудольф ІІІ Габсбург, Фрідріх III[3][4], Леопольд I, Альбрехт II, d, Оттон, d, Агнеса Австрійська, d, d і d
ДинастіяГабсбурги
БатькоРудольф I[3]
МатиГертруда Гогенберзька[3]
image
image Медіафайли у Вікісховищі

Правління в Австрії

Альбрехт I був старшим сином Рудольфа I Габсбурга, першого короля Німеччини з дому Габсбургів, і Гертруди фон Гогенберг. У 1282 році разом зі своїм молодшим братом Рудольфом II Альбрехта було проголошено герцогом Австрії та Штирії, який став таким чином першим австрійським монархом з династії Габсбургів. Вже у 1283 році Рудольф II був усунений від престолу за обіцянки компенсації в майбутньому і Альбрехт I став єдиновладним правителем Австрії. У своїх володіннях Альбрехт спирався на швабських дворян і чиновників, що викликало невдоволення австрійської аристократії й повстання 1288 року, що було жорстоко придушено герцогом.

Згодом Альбрехт I проводив політику централізації в Австрії, прагнучи обмежити привілеї дворянства та усунути аристократію від впливу на уряд. Було створено особливу Таємну раду, що складалась переважно з неавстрійців, яка використовувалась герцогом для управління своїми володіннями. Почався також наступ на духовенство, обмежувались судові й податкові привілеї австрійських священнослужителів. У Відні було створено єдиний суд, що замінив земські суди, і перше загальне для всіх володінь Габсбургів фінансове відомство. Було скасовано право спадкування за принципом «мертвої руки», активно заохочувались торгівля й розвиток міст. Відень користувався привілеями вільного імперського міста. Альбрехт I взагалі велику увагу приділяв містам, намагаючись сформувати міцну соціальну опору своєму режиму з бюргерів.

Обрання королем Німеччини

image
Портрет Альбрехта I

Батько Альбрехта I до своєї смерті 1291 року так і не зміг забезпечити обрання свого сина своїм наступником і королем Німеччини. Німецькі князі, остерігаючись надмірного посилення Габсбургів, новим королем обрали Адольфа Нассауського. Повстання у швабських володіннях Альбрехта I не дозволило йому виступити проти свого супротивника й він був змушений упродовж наступних років зосередитись на управлінні своїм новим австрійським герцогством. Однак, у 1298 році частина невдоволених правлінням Адольфа німецьких князів обрали антикоролем Німеччини Альбрехта I Габсбурга. Війська суперників зустрілись у , неподалік від Вормсу. Армія Альбрехта I одержала перемогу, Адольфа було вбито. 27 липня 1298 року у Франкфурті Альбрехта було обрано королем Німеччини, а незабаром, 24 серпня, він був коронований в Аахені.

Як правитель Німеччини Альбрехт I намагався відновити в країні законність та безпеку, заохочував створення міст, підтримував німецьке селянство. Він не лише випускав прокламації, що вимагали припинення розбрату між князями імперії, але й шляхом політичних союзів й застосування воєнної сили досягав їхньої реалізації. До історії він увійшов як сильний та суворий король, хоча його жорсткість у відношенні до швейцарських кантонів, ймовірно, є пізньою спекуляцією.

Зовнішня політика

image
Король Альбрехт I відправляє кур'єра до папи Боніфація VIII, зображення 1450 року

У сфері зовнішньої політики на початку свого правління Альбрехт I вступив у конфлікт з Францією через низку прикордонних бургундських ленів, однак відмова папи римського Боніфація VIII визнати його королем Німеччини змусила Альбрехта примиритись із французьким королем та укласти 1299 року угоду з Філіпом IV про династичний шлюб сина Альбрехта й дочки короля Франції. Невдовзі відносини між імперією та Францією знову зіпсувались. Папа римський у 1303 році нарешті визнав Альбрехта I королем, чого було досягнуто ціною визнання Альбрехтом виключного права папи на коронацію імператором Священної Римської імперії та обіцянки, що його сини не будуть претендувати на престол імперії без попередньої згоди папи.

Політика у Німеччині

image
Вбивство Альбрехта I у 1308 році

Альбрехту I не вдалось повторити успіх свого батька в Австрії й установити свою владу над графствами Голландія і Зеландія, чий престол у 1299 році звільнився після смерті останнього представника династії Герулфінгів. Проте 1306 року, після смерті чеського короля Вацлава III, йому вдалось посадити на престол Чехії свого сина Рудольфа III. Альбрехт I також воював з Оттоном III Баварським, претендуючи на корону Угорщини, й намагався підкорити Тюрингію, де, однак, 1307 року зазнав поразки. Прагнення Альбрехта I скасувати всі податки за перевезення товарів Рейном викликало заколот проти короля архієпископів Кельну та Майнцу, а також пфальцграфа Рейнського. Альбрехта підтримали міста, що дозволило йому придушити рейнське повстання.

Вбивство Альбрехта I

Відповідно до угоди 1283 року Рудольф II відмовився від своїх прав на австрійську спадщину за обіцянки брата, Альбрехта I, передати йому інші території. Цю обіцянку не було виконано, тому його син Йоганн Швабський вступив у змову з декількома верхньошвабськими лицарями, які також були невдоволені королем. 1 травня 1308 року на березі річки у Швейцарії поблизу містечка Віндіш змовники атакували Альбрехта, що відстав від своєї свити, та вбили його, проломивши йому череп. Йоганн зміг втекти й уникнути помсти синів короля.

Сім'я

Дружина

Єлизавета (1262 — 28 жовтня 1313), дочка , герцога Каринтії і графа Тиролю. Одружилися в 1274 році.

Діти

  1. Анна (1275/80 — 19 березня 1327) — у шлюбі (з 1295 року) з Германом, маркграфом Бранденбурга, другим шлюбом (з 1310 року) за , князем Вроцлавським
  2. Агнеса (18 травня 1281 — 10 червня 1364), у шлюбі (з 1296 року) з Андрашем III, королем Угорщини
  3. Рудольф (1282 — 4 липня 1307), герцог Австрії й король Чехії
  4. Єлизавета (1285 — 19 травня 1352), у шлюбі (з 1304 року) з Фрідріхом IV, герцогом Лотарингії
  5. Фрідріх (1289 — 13 січня 1330), герцог Австрії й король Німеччини
  6. Леопольд (4 серпня 1290 — 28 лютого 1326), герцог Австрії.
  7. Катаріна (жовтень 1295 — 18 січня 1323), у шлюбі (з 1316 року) з , герцогом Калабрії
  8. Альбрехт (12 грудня 1298 — 20 липня 1358), герцог Австрії й Каринтії
  9. Генріх (15 травня 1299 — 3 лютого 1327)
  10. Мейнхард (1300–1301)
  11. Оттон (23 липня 1301 — 17лютого 1339), герцог Австрії та Каринтії
  12. Юдита (1302 — 5 березня 1329), у шлюбі (з 1319 року) з , графом Еттінген

Ще 9 дітей померли безпосередньо після народження. Вони залишилися невідомими і поховані в королівській капелі в Тульні, Нижня Австрія.

Література

(рос.)

  • Митрофанов, П. Історія Австрії з найдавніших часів до 1792 року — М., 2003
  • Шимов, Я. Австро-Угорська імперія — М., 2003

Примітки

  1. Bischoff G., Foessel G., Baechler C. Nouveau dictionnaire de biographie alsacienne / Fédération des sociétés d'histoire et d'archéologie d'Alsace — 1982. — Vol. 1. — P. 24. — 4434 с.
    d:Track:Q29033102d:Track:Q3102304d:Track:Q103760883d:Track:Q15712417d:Track:Q101047697
  2. Deutsche Nationalbibliothek Record #118501607 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
    d:Track:Q27302d:Track:Q36578
  3. Kindred Britain
    d:Track:Q75653886
  4. Lundy D. R. The Peerage
    d:Track:Q67129259d:Track:Q21401824

Посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Альбрехт I (король Німеччини)


Попередник
Адольф 		image Король Німеччини
1298—1308 		image Наступник
Генріх VII
Попередник
Рудольф I 		image Герцог Австрії
1282—1308
Співправитель:
Рудольф II (до 1283) 		image Наступник
Леопольд I
Попередник
Рудольф I 		image Герцог Штирії
1282—1308
Співправитель:
Рудольф II (до 1283) 		image Наступник
Леопольд I

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej z imenem Albreht I Albreht I Avstrijskij nim Albrecht I von Habsburg lipen 1255 Rajnfelden Aargau Shvejcariya 1 travnya 1308 Vindish Brug Shvejcariya gercog Avstriyi z 27 grudnya 1282 roku spilno z bratom Rudolfom II do 1 chervnya 1283 roku potim samostijno korol Nimechchini z 27 lipnya 1298 roku j zasnovnik dinastiyi Gabsburgiv na avstrijskomu prestoli z 1282 roku Albreht I Avstrijskij nim Albrecht I von Habsburg11 ijKoronaciya24 serpnya 1298 AahenPoperednikRudolf II DobrodushnijNastupnikFridrih III KrasivijInshi titulikorol NimechchiniBiografichni daniReligiyahristiyanstvoNarodzhennyalipen 1255 Rajnfelden Shvejcariya 2 Smert1 travnya 1308 2 52 roki Brugg Aargau ShvejcariyaPohovannyaShpayerskij soborU shlyubi zYelizaveta Karintijska 3 DitiRudolf III Gabsburg Fridrih III 3 4 Leopold I Albreht II d Otton d Agnesa Avstrijska d d i dDinastiyaGabsburgiBatkoRudolf I 3 MatiGertruda Gogenberzka 3 Mediafajli u VikishovishiPravlinnya v AvstriyiAlbreht I buv starshim sinom Rudolfa I Gabsburga pershogo korolya Nimechchini z domu Gabsburgiv i Gertrudi fon Gogenberg U 1282 roci razom zi svoyim molodshim bratom Rudolfom II Albrehta bulo progolosheno gercogom Avstriyi ta Shtiriyi yakij stav takim chinom pershim avstrijskim monarhom z dinastiyi Gabsburgiv Vzhe u 1283 roci Rudolf II buv usunenij vid prestolu za obicyanki kompensaciyi v majbutnomu i Albreht I stav yedinovladnim pravitelem Avstriyi U svoyih volodinnyah Albreht spiravsya na shvabskih dvoryan i chinovnikiv sho viklikalo nevdovolennya avstrijskoyi aristokratiyi j povstannya 1288 roku sho bulo zhorstoko pridusheno gercogom Zgodom Albreht I provodiv politiku centralizaciyi v Avstriyi pragnuchi obmezhiti privileyi dvoryanstva ta usunuti aristokratiyu vid vplivu na uryad Bulo stvoreno osoblivu Tayemnu radu sho skladalas perevazhno z neavstrijciv yaka vikoristovuvalas gercogom dlya upravlinnya svoyimi volodinnyami Pochavsya takozh nastup na duhovenstvo obmezhuvalis sudovi j podatkovi privileyi avstrijskih svyashennosluzhiteliv U Vidni bulo stvoreno yedinij sud sho zaminiv zemski sudi i pershe zagalne dlya vsih volodin Gabsburgiv finansove vidomstvo Bulo skasovano pravo spadkuvannya za principom mertvoyi ruki aktivno zaohochuvalis torgivlya j rozvitok mist Viden koristuvavsya privileyami vilnogo imperskogo mista Albreht I vzagali veliku uvagu pridilyav mistam namagayuchis sformuvati micnu socialnu oporu svoyemu rezhimu z byurgeriv Obrannya korolem NimechchiniPortret Albrehta I Batko Albrehta I do svoyeyi smerti 1291 roku tak i ne zmig zabezpechiti obrannya svogo sina svoyim nastupnikom i korolem Nimechchini Nimecki knyazi osterigayuchis nadmirnogo posilennya Gabsburgiv novim korolem obrali Adolfa Nassauskogo Povstannya u shvabskih volodinnyah Albrehta I ne dozvolilo jomu vistupiti proti svogo suprotivnika j vin buv zmushenij uprodovzh nastupnih rokiv zosereditis na upravlinni svoyim novim avstrijskim gercogstvom Odnak u 1298 roci chastina nevdovolenih pravlinnyam Adolfa nimeckih knyaziv obrali antikorolem Nimechchini Albrehta I Gabsburga Vijska supernikiv zustrilis u nepodalik vid Vormsu Armiya Albrehta I oderzhala peremogu Adolfa bulo vbito 27 lipnya 1298 roku u Frankfurti Albrehta bulo obrano korolem Nimechchini a nezabarom 24 serpnya vin buv koronovanij v Aaheni Yak pravitel Nimechchini Albreht I namagavsya vidnoviti v krayini zakonnist ta bezpeku zaohochuvav stvorennya mist pidtrimuvav nimecke selyanstvo Vin ne lishe vipuskav proklamaciyi sho vimagali pripinennya rozbratu mizh knyazyami imperiyi ale j shlyahom politichnih soyuziv j zastosuvannya voyennoyi sili dosyagav yihnoyi realizaciyi Do istoriyi vin uvijshov yak silnij ta suvorij korol hocha jogo zhorstkist u vidnoshenni do shvejcarskih kantoniv jmovirno ye piznoyu spekulyaciyeyu Zovnishnya politikaKorol Albreht I vidpravlyaye kur yera do papi Bonifaciya VIII zobrazhennya 1450 roku U sferi zovnishnoyi politiki na pochatku svogo pravlinnya Albreht I vstupiv u konflikt z Franciyeyu cherez nizku prikordonnih burgundskih leniv odnak vidmova papi rimskogo Bonifaciya VIII viznati jogo korolem Nimechchini zmusila Albrehta primiritis iz francuzkim korolem ta uklasti 1299 roku ugodu z Filipom IV pro dinastichnij shlyub sina Albrehta j dochki korolya Franciyi Nevdovzi vidnosini mizh imperiyeyu ta Franciyeyu znovu zipsuvalis Papa rimskij u 1303 roci nareshti viznav Albrehta I korolem chogo bulo dosyagnuto cinoyu viznannya Albrehtom viklyuchnogo prava papi na koronaciyu imperatorom Svyashennoyi Rimskoyi imperiyi ta obicyanki sho jogo sini ne budut pretenduvati na prestol imperiyi bez poperednoyi zgodi papi Politika u NimechchiniVbivstvo Albrehta I u 1308 roci Albrehtu I ne vdalos povtoriti uspih svogo batka v Avstriyi j ustanoviti svoyu vladu nad grafstvami Gollandiya i Zelandiya chij prestol u 1299 roci zvilnivsya pislya smerti ostannogo predstavnika dinastiyi Gerulfingiv Prote 1306 roku pislya smerti cheskogo korolya Vaclava III jomu vdalos posaditi na prestol Chehiyi svogo sina Rudolfa III Albreht I takozh voyuvav z Ottonom III Bavarskim pretenduyuchi na koronu Ugorshini j namagavsya pidkoriti Tyuringiyu de odnak 1307 roku zaznav porazki Pragnennya Albrehta I skasuvati vsi podatki za perevezennya tovariv Rejnom viklikalo zakolot proti korolya arhiyepiskopiv Kelnu ta Majncu a takozh pfalcgrafa Rejnskogo Albrehta pidtrimali mista sho dozvolilo jomu pridushiti rejnske povstannya Vbivstvo Albrehta IVidpovidno do ugodi 1283 roku Rudolf II vidmovivsya vid svoyih prav na avstrijsku spadshinu za obicyanki brata Albrehta I peredati jomu inshi teritoriyi Cyu obicyanku ne bulo vikonano tomu jogo sin Jogann Shvabskij vstupiv u zmovu z dekilkoma verhnoshvabskimi licaryami yaki takozh buli nevdovoleni korolem 1 travnya 1308 roku na berezi richki u Shvejcariyi poblizu mistechka Vindish zmovniki atakuvali Albrehta sho vidstav vid svoyeyi sviti ta vbili jogo prolomivshi jomu cherep Jogann zmig vtekti j uniknuti pomsti siniv korolya Sim yaDruzhina Yelizaveta 1262 28 zhovtnya 1313 dochka gercoga Karintiyi i grafa Tirolyu Odruzhilisya v 1274 roci Diti Anna 1275 80 19 bereznya 1327 u shlyubi z 1295 roku z Germanom markgrafom Brandenburga drugim shlyubom z 1310 roku za knyazem Vroclavskim Agnesa 18 travnya 1281 10 chervnya 1364 u shlyubi z 1296 roku z Andrashem III korolem Ugorshini Rudolf 1282 4 lipnya 1307 gercog Avstriyi j korol Chehiyi Yelizaveta 1285 19 travnya 1352 u shlyubi z 1304 roku z Fridrihom IV gercogom Lotaringiyi Fridrih 1289 13 sichnya 1330 gercog Avstriyi j korol Nimechchini Leopold 4 serpnya 1290 28 lyutogo 1326 gercog Avstriyi Katarina zhovten 1295 18 sichnya 1323 u shlyubi z 1316 roku z gercogom Kalabriyi Albreht 12 grudnya 1298 20 lipnya 1358 gercog Avstriyi j Karintiyi Genrih 15 travnya 1299 3 lyutogo 1327 Mejnhard 1300 1301 Otton 23 lipnya 1301 17lyutogo 1339 gercog Avstriyi ta Karintiyi Yudita 1302 5 bereznya 1329 u shlyubi z 1319 roku z grafom Ettingen She 9 ditej pomerli bezposeredno pislya narodzhennya Voni zalishilisya nevidomimi i pohovani v korolivskij kapeli v Tulni Nizhnya Avstriya Literatura ros Mitrofanov P Istoriya Avstriyi z najdavnishih chasiv do 1792 roku M 2003 Shimov Ya Avstro Ugorska imperiya M 2003PrimitkiBischoff G Foessel G Baechler C Nouveau dictionnaire de biographie alsacienne Federation des societes d histoire et d archeologie d Alsace 1982 Vol 1 P 24 4434 s d Track Q29033102d Track Q3102304d Track Q103760883d Track Q15712417d Track Q101047697 Deutsche Nationalbibliothek Record 118501607 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 Kindred Britain d Track Q75653886 Lundy D R The Peerage d Track Q67129259d Track Q21401824PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Albreht I korol Nimechchini Poperednik Adolf Korol Nimechchini 1298 1308 Nastupnik Genrih VII Poperednik Rudolf I Gercog Avstriyi 1282 1308 Spivpravitel Rudolf II do 1283 Nastupnik Leopold I Poperednik Rudolf I Gercog Shtiriyi 1282 1308 Spivpravitel Rudolf II do 1283 Nastupnik Leopold I

Дата публікації:
Топ