Алоїс Каріджет (нім. Alois Carigiet, 30 серпня 1902 — 1 серпня 1985) — швейцарський художник та ілюстратор книг, перший лауреат премії імені Г. К. Андерсена для ілюстраторів дитячих книг, театральний сценограф і художник по костюмах, письменник.
Алоїс Каріджет | ||||
---|---|---|---|---|
англ. Alois Carigiet | ||||
Народження | 30 серпня 1902[1][2][…] Трун, Швейцарія[1] | |||
Смерть | 1 серпня 1985[4][5][…] (82 роки) | |||
Трун, Швейцарія[1] | ||||
Країна | Швейцарія | |||
Діяльність | письменник, художник, дитячий письменник, ілюстратор, графічний дизайнер | |||
Роки творчості | 1922[7] — 1985[7] | |||
Працівник | d | |||
Член | d[8] | |||
Брати, сестри | d | |||
Роботи в колекції | d[9] | |||
Нагороди | d (1966) | |||
| ||||
Алоїс Каріджет у Вікісховищі | ||||
Біографія
Алоїс Каріджет був сьомим з одинадцяти дітей Алоїса Каріджета і Барбари Марії Каріджет, уродженої Ломбрізер. Алоїс народився в маленькому містечку Трун (кантон Граубюнден) і до 9 років проживав там на сімейній фермі. У родині Каріджет розмовляли романшською мовою, яка є місцевим діалектом ретороманської. 1911 року через економічну скруту родина Каріджет переїхала до столиці кантону Кур, де Алоїс-старший знайшов роботу. Кур був більшим містом, ніж Трун, і переїзд справив гнітюче враження на 9-річного Алоїса, який звик жити на лоні природи, в сільській тиші. Згодом він згадував у своїх мемуарах життя в Курі як «похмуру квартиру на першому поверсі у вузькому провулку міста».
У Курі Алоїс закінчив кантональну гімназію і 1918 року вступив на навчання до художника Мартіна Рата, у якого навчався малювання і декоративно-ужиткового мистецтва. Під час навчання Каріджет приділяв масу вільного часу малюванню сільських і міських сцен, худоби і домашніх тварин, детальним промальовкам голів і дзьобів птахів, а також численним карикатурам на своїх родичів і знайомих. Багато його малюнків виставлялися в краєзнавчому музеї Кура. Алоїс закінчив навчання в 1923 році з найвищими балами з усіх предметів.
Від 1923 року Каріджет пішов на роботу стажиста в рекламному агентстві Макса Даланга в Цюриху. Вигравши кілька конкурсів і заробивши авторитет в колах художників-дизайнерів, в 1927 році Алоїс відкрив у Цюриху власне художнє ательє зі штатом шість осіб, яке регулярно отримувало великий обсяг замовлень. Ательє Каріджета виготовляло численні святкові прикраси, комерційні та політичні рекламні плакати, навчальні плакати для шкіл, ілюстрації та карикатури для друкованих ЗМІ, в тому числі для журналів Schweizer Spiegel і SBB-Revue. Особливий успіх Каріджету принесло виготовлення діорами для швейцарського павільйону на Всесвітній виставці 1937 року в Парижі, а також розробка дизайну плакатів для швейцарської національної виставки «Ланді», що проходила в Цюриху 1939 року.
На початку 1930-х років Каріджет відвідав Париж, Мюнхен, Відень і Зальцбург, де познайомився з представниками популярної тоді мистецької течії Нова речевість, що знайшло відбиття в двох його картинах 1935 року «Червоний будинок на Монмартрі» (акварель) та «Будинок і сад в Асконі» (олійне малярство на картоні). Також на молодого художника вплинув і сучасний йому експресіонізм. Наприклад, на плакатах для щорічної національної сільськогосподарської ярмарки в Швейцарії в 1946 і 1952 роках Каріджет зобразив червоних коней і зелених корів, що отримало визнання художніх критиків і викликало здивування фермерів, на яке він відповів, що корова була зеленою бо їла траву. Поряд з експресіоністськими, роботи Каріджета 1930-х років зображали повсякденні мотиви життя кантону Граубюнден, а іноді й Цюриха, а також враження від подорожей до Франції, Іспанії та Лапландії.
Каріджет завжди виявляв жвавий інтерес до театру, і з кінця 1920-х років займався розробкою сценічних костюмів. Художній критик з Цюриха Рудольф Якоб Велті запросив Каріджета як сценографа і художника по костюмах для постановки в міському театрі Цюриха оперети Жака Оффенбаха [en], після чого Каріджет розробив дизайн ще для трьох постановок у цьому театрі. У 1934 році Каріджет був одним з організаторів [en] — сатиричної програми в ресторані «Zum Hirschen» в Цюриху, яка стала однією з найвідоміших німецькомовних сатиричних програм за влади нацистського режиму в Німеччині і проіснувала до 1951 року. Серед артистів цього кабаре був молодший брат Алоїса — [en]. Алоїс Каріджет розробив логотип кабаре — усміхнений корнішон з носом-морквиною, а від 1935 до 1946 року розробляв гротескові костюми, а також дизайн реквізиту для десяти програм кабаре, включаючи пишно оздоблену шарманку, яку використовував у своїх виступах Царлі.
У травні 1939 року Каріджет проводив відпустку в околицях рідного Труна і під час прогулянки виявив на одній з гірських терас у комуні поселення Платенга, де, за його власними словами, «відчув почуття давно втраченого раю». Після цього Каріджет залишив свій бізнес у Цюриху і від жовтня 1939 року поселився в Платензі в будиночку без електрики і водопроводу. Залишок життя Алоїс побажав присвятити мистецтву — щодня по кілька годин проводив у горах з біноклем і малював ескізи майбутніх картин.
У 1943 році Алоїс Каріджет одружився з Бертою Кароліною Мюллер (1911—1980), яка тоді вивчала мистецтвознавство в Галле. Після народження першої доньки в 1944 році, родина Каріджет придбала ділянку землі неподалік від каплиці в Платензі, а в 1945 році Алоїс розробив проект їх нового будинку, який був побудований 1946 року і отримав назву «Im Sunnefang». 1947 року в Алоїса і Берти в новому будинку народилася друга донька. Щоб дати донькам гідну освіту, сім'я Каріджет в 1950 році переїхала до Цюриха, де Алоїс знову зайнявся дизайном, а також продовжив малювати картини.
У 1960 році Каріджет придбав у місті Трун, де пройшло його дитинство, будинок, який назвав «Flutginas» («Папороті»), і прожив в ньому до своєї смерті. У своїй промові в Цюріху 1962 року, Каріджет охарактеризував свої картини, як «мистецтво розповіді» в століття абстракції, і назвав художника Жоржа Руо «найбільшим з усіх», як натхненника свого художнього підходу.
Помер у місті Трун 1 серпня 1985 року.
Ілюстрування дитячих книжок
У 1940 році письменниця попросила Алоїса намалювати ілюстрації до її книги (нім. Schellen-Ursli, романш. Uorsin). Після декількох років вагань Каріджет погодився. Щоб перейнятися атмосферою книг Ченц, він провів кілька тижнів вивчаючи планування і архітектуру комуни в Енгадіні — батьківщини письменниці, яка стала прообразом місця проживання головного героя її книги. У жовтні 1945 року книга Ченц з ілюстраціями Каріджета, нарешті, вийшла німецькою мовою, а в 1950 році вийшов переклад англійською. Сюжет книги — історія хлопчика з гірського села, який поставив перед собою мету за будь-що добути з високогірної хатинки пастуха найбільший коров'ячий дзвоник у селі, щоб стати на чолі традиційної ходи під час свята прощання із зимою. Книгу переклали десятьма мовами, включаючи японську і африкаанс, сумарний тираж її видань у світі становить приблизно 1,7 мільйона примірників.
Після приголомшливого успіху першої книги про Урслі, Ченц написала низку сиквелів до неї, загалом вийшло 6 книг з ілюстраціями Каріджета, включаючи такі як Flurina (Flurina und das Wildvögelein. Schellen-Ursli's Schwester) в 1952 (англ. Florina and the Wild Bird) і La naivera (Der grosse Schnee) в 1957 (англ. The Snowstorm). У 1960-х роках Каріджет написав книги Zottel, Zick und Zwerg. Eine Geschichte von drei Geissen (1965), Birnbaum, Birke, Berberitze. Eine Geschichte aus den Bündner Bergen (1967) і Maurus und Madleina. Über den Berg in die Stadt (1969), які власноруч проілюстрував. 1966 року за книгу Zottel, Zick und Zwerg Алоїс Каріджет був удостоєний швейцарської премії дитячої книги книги.
Міжнародна рада з дитячої та юнацької книги раз на 2 роки присуджує премію імені Г. К. Андерсена (яку часто називають «Малою Нобелівською» або «дитячою Нобелівською премією») авторам найкращих книг для дітей. 1966 року ця організація ухвалила рішення від 1966 року ввести додаткову номінацію для найкращих художників-ілюстраторів дитячих книг. Першим лауреатом премії Г. К. Андерсена в цій номінації (1966) став Алоїс Каріджет.
Примітки
- Historische Lexikon der Schweiz, Dictionnaire historique de la Suisse, Dizionario storico della Svizzera — Bern: 1998.
- SNAC — 2010.
- Find a Grave — 1996.
- Deutsche Nationalbibliothek Record #118519093 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- Alois Carigiet — 2006.
- Alois Carigiet // Benezit Dictionary of Artists — OUP, 2017. — — doi:10.1093/BENZ/9780199773787.ARTICLE.B00032139
- RKDartists
- https://a-g-i.org/members
- «Hans Christian Andersen Awards» [ 6 серпня 2018 у Wayback Machine.]. (IBBY). Retrieved 2013-08-03.
- «Alois Carigiet» [ 7 січня 2019 у Wayback Machine.] (pp. 34-35, by Eva Glistrup)
- Diggelmann, 1992, с. 8.
- Stutzer, 2002, с. 8.
- Stutzer, 2002, с. 8,9.
- Stutzer, 2002, с. 10-13.
- Stutzer, 2002, с. 20.
- Stutzer, 2002, с. 18,19.
- Stutzer, 2002, с. 14,15.
- Diggelmann, 1992, с. 9.
- Stutzer, 2002, с. 22.
- Stutzer, 2002, с. 24,25.
- Stutzer, 2002, с. 25-31.
- Alois Carigiet, «Alois Carigiet über sich selbst — Auszüge aus einer Rede», Von Arx & Schnyder (1992), p. 140.
- Stutzer, 2002, с. 50-52.
- Diggelmann, 1992, с. 14.
- Stutzer, 2002, с. 32-34.
Література
- Beat Stutzer. Carigiet. Die frühen Jahre. — Zürich und München : AS Verlag & Buchkonzept AG, 2002. — .
- Hansjakob Diggelmann. Alois Carigiet: Leben und Werk. — Von Arx & Schnyder, 1992.
Посилання
- Ізобель Лейбольд-Джонсон. . Архів оригіналу за 1 жовтня 2015. Процитовано 25 вересня 2015.
- (англ.). Архів оригіналу за 27 січня 2020. Процитовано 25 вересня 2015.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Aloyis Karidzhet nim Alois Carigiet 30 serpnya 1902 1 serpnya 1985 shvejcarskij hudozhnik ta ilyustrator knig pershij laureat premiyi imeni G K Andersena dlya ilyustratoriv dityachih knig teatralnij scenograf i hudozhnik po kostyumah pismennik Aloyis Karidzhetangl Alois Carigiet Premiyi Narodzhennya30 serpnya 1902 1902 08 30 1 2 Trun Shvejcariya 1 Smert1 serpnya 1985 1985 08 01 4 5 82 roki Trun Shvejcariya 1 Krayina ShvejcariyaDiyalnistpismennik hudozhnik dityachij pismennik ilyustrator grafichnij dizajnerRoki tvorchosti1922 7 1985 7 PracivnikdChlend 8 Brati sestridRoboti v kolekciyid 9 Nagorodid 1966 Aloyis Karidzhet u VikishovishiBiografiyaZobrazhennya Svyatogo Hristofora i Svyatogo Mavrikiya na stini katolickoyi cerkvi u shvejcarskij komuni en yaki Karidzhet vikonav 1940 roku Aloyis Karidzhet buv somim z odinadcyati ditej Aloyisa Karidzheta i Barbari Mariyi Karidzhet urodzhenoyi Lombrizer Aloyis narodivsya v malenkomu mistechku Trun kanton Graubyunden i do 9 rokiv prozhivav tam na simejnij fermi U rodini Karidzhet rozmovlyali romanshskoyu movoyu yaka ye miscevim dialektom retoromanskoyi 1911 roku cherez ekonomichnu skrutu rodina Karidzhet pereyihala do stolici kantonu Kur de Aloyis starshij znajshov robotu Kur buv bilshim mistom nizh Trun i pereyizd spraviv gnityuche vrazhennya na 9 richnogo Aloyisa yakij zvik zhiti na loni prirodi v silskij tishi Zgodom vin zgaduvav u svoyih memuarah zhittya v Kuri yak pohmuru kvartiru na pershomu poversi u vuzkomu provulku mista U Kuri Aloyis zakinchiv kantonalnu gimnaziyu i 1918 roku vstupiv na navchannya do hudozhnika Martina Rata u yakogo navchavsya malyuvannya i dekorativno uzhitkovogo mistectva Pid chas navchannya Karidzhet pridilyav masu vilnogo chasu malyuvannyu silskih i miskih scen hudobi i domashnih tvarin detalnim promalovkam goliv i dzobiv ptahiv a takozh chislennim karikaturam na svoyih rodichiv i znajomih Bagato jogo malyunkiv vistavlyalisya v krayeznavchomu muzeyi Kura Aloyis zakinchiv navchannya v 1923 roci z najvishimi balami z usih predmetiv Vid 1923 roku Karidzhet pishov na robotu stazhista v reklamnomu agentstvi Maksa Dalanga v Cyurihu Vigravshi kilka konkursiv i zarobivshi avtoritet v kolah hudozhnikiv dizajneriv v 1927 roci Aloyis vidkriv u Cyurihu vlasne hudozhnye atelye zi shtatom shist osib yake regulyarno otrimuvalo velikij obsyag zamovlen Atelye Karidzheta vigotovlyalo chislenni svyatkovi prikrasi komercijni ta politichni reklamni plakati navchalni plakati dlya shkil ilyustraciyi ta karikaturi dlya drukovanih ZMI v tomu chisli dlya zhurnaliv Schweizer Spiegel i SBB Revue Osoblivij uspih Karidzhetu prineslo vigotovlennya diorami dlya shvejcarskogo paviljonu na Vsesvitnij vistavci 1937 roku v Parizhi a takozh rozrobka dizajnu plakativ dlya shvejcarskoyi nacionalnoyi vistavki Landi sho prohodila v Cyurihu 1939 roku Na pochatku 1930 h rokiv Karidzhet vidvidav Parizh Myunhen Viden i Zalcburg de poznajomivsya z predstavnikami populyarnoyi todi misteckoyi techiyi Nova rechevist sho znajshlo vidbittya v dvoh jogo kartinah 1935 roku Chervonij budinok na Monmartri akvarel ta Budinok i sad v Askoni olijne malyarstvo na kartoni Takozh na molodogo hudozhnika vplinuv i suchasnij jomu ekspresionizm Napriklad na plakatah dlya shorichnoyi nacionalnoyi silskogospodarskoyi yarmarki v Shvejcariyi v 1946 i 1952 rokah Karidzhet zobraziv chervonih konej i zelenih koriv sho otrimalo viznannya hudozhnih kritikiv i viklikalo zdivuvannya fermeriv na yake vin vidpoviv sho korova bula zelenoyu bo yila travu Poryad z ekspresionistskimi roboti Karidzheta 1930 h rokiv zobrazhali povsyakdenni motivi zhittya kantonu Graubyunden a inodi j Cyuriha a takozh vrazhennya vid podorozhej do Franciyi Ispaniyi ta Laplandiyi Karidzhet zavzhdi viyavlyav zhvavij interes do teatru i z kincya 1920 h rokiv zajmavsya rozrobkoyu scenichnih kostyumiv Hudozhnij kritik z Cyuriha Rudolf Yakob Velti zaprosiv Karidzheta yak scenografa i hudozhnika po kostyumah dlya postanovki v miskomu teatri Cyuriha opereti Zhaka Offenbaha en pislya chogo Karidzhet rozrobiv dizajn she dlya troh postanovok u comu teatri U 1934 roci Karidzhet buv odnim z organizatoriv en satirichnoyi programi v restorani Zum Hirschen v Cyurihu yaka stala odniyeyu z najvidomishih nimeckomovnih satirichnih program za vladi nacistskogo rezhimu v Nimechchini i proisnuvala do 1951 roku Sered artistiv cogo kabare buv molodshij brat Aloyisa en Aloyis Karidzhet rozrobiv logotip kabare usmihnenij kornishon z nosom morkvinoyu a vid 1935 do 1946 roku rozroblyav groteskovi kostyumi a takozh dizajn rekvizitu dlya desyati program kabare vklyuchayuchi pishno ozdoblenu sharmanku yaku vikoristovuvav u svoyih vistupah Carli U travni 1939 roku Karidzhet provodiv vidpustku v okolicyah ridnogo Truna i pid chas progulyanki viyaviv na odnij z girskih teras u komuni poselennya Platenga de za jogo vlasnimi slovami vidchuv pochuttya davno vtrachenogo rayu Pislya cogo Karidzhet zalishiv svij biznes u Cyurihu i vid zhovtnya 1939 roku poselivsya v Platenzi v budinochku bez elektriki i vodoprovodu Zalishok zhittya Aloyis pobazhav prisvyatiti mistectvu shodnya po kilka godin provodiv u gorah z binoklem i malyuvav eskizi majbutnih kartin U 1943 roci Aloyis Karidzhet odruzhivsya z Bertoyu Karolinoyu Myuller 1911 1980 yaka todi vivchala mistectvoznavstvo v Galle Pislya narodzhennya pershoyi donki v 1944 roci rodina Karidzhet pridbala dilyanku zemli nepodalik vid kaplici v Platenzi a v 1945 roci Aloyis rozrobiv proekt yih novogo budinku yakij buv pobudovanij 1946 roku i otrimav nazvu Im Sunnefang 1947 roku v Aloyisa i Berti v novomu budinku narodilasya druga donka Shob dati donkam gidnu osvitu sim ya Karidzhet v 1950 roci pereyihala do Cyuriha de Aloyis znovu zajnyavsya dizajnom a takozh prodovzhiv malyuvati kartini U 1960 roci Karidzhet pridbav u misti Trun de projshlo jogo ditinstvo budinok yakij nazvav Flutginas Paporoti i prozhiv v nomu do svoyeyi smerti U svoyij promovi v Cyurihu 1962 roku Karidzhet oharakterizuvav svoyi kartini yak mistectvo rozpovidi v stolittya abstrakciyi i nazvav hudozhnika Zhorzha Ruo najbilshim z usih yak nathnennika svogo hudozhnogo pidhodu Pomer u misti Trun 1 serpnya 1985 roku Ilyustruvannya dityachih knizhokZobrazhennya geroyiv knig Karidzheta na stini budinku v seli Laret poblizu Davosu U 1940 roci pismennicya poprosila Aloyisa namalyuvati ilyustraciyi do yiyi knigi nim Schellen Ursli romansh Uorsin Pislya dekilkoh rokiv vagan Karidzhet pogodivsya Shob perejnyatisya atmosferoyu knig Chenc vin proviv kilka tizhniv vivchayuchi planuvannya i arhitekturu komuni v Engadini batkivshini pismennici yaka stala proobrazom miscya prozhivannya golovnogo geroya yiyi knigi U zhovtni 1945 roku kniga Chenc z ilyustraciyami Karidzheta nareshti vijshla nimeckoyu movoyu a v 1950 roci vijshov pereklad anglijskoyu Syuzhet knigi istoriya hlopchika z girskogo sela yakij postaviv pered soboyu metu za bud sho dobuti z visokogirnoyi hatinki pastuha najbilshij korov yachij dzvonik u seli shob stati na choli tradicijnoyi hodi pid chas svyata proshannya iz zimoyu Knigu pereklali desyatma movami vklyuchayuchi yaponsku i afrikaans sumarnij tirazh yiyi vidan u sviti stanovit priblizno 1 7 miljona primirnikiv Pislya prigolomshlivogo uspihu pershoyi knigi pro Ursli Chenc napisala nizku sikveliv do neyi zagalom vijshlo 6 knig z ilyustraciyami Karidzheta vklyuchayuchi taki yak Flurina Flurina und das Wildvogelein Schellen Ursli s Schwester v 1952 angl Florina and the Wild Bird i La naivera Der grosse Schnee v 1957 angl The Snowstorm U 1960 h rokah Karidzhet napisav knigi Zottel Zick und Zwerg Eine Geschichte von drei Geissen 1965 Birnbaum Birke Berberitze Eine Geschichte aus den Bundner Bergen 1967 i Maurus und Madleina Uber den Berg in die Stadt 1969 yaki vlasnoruch proilyustruvav 1966 roku za knigu Zottel Zick und Zwerg Aloyis Karidzhet buv udostoyenij shvejcarskoyi premiyi dityachoyi knigi knigi Mizhnarodna rada z dityachoyi ta yunackoyi knigi raz na 2 roki prisudzhuye premiyu imeni G K Andersena yaku chasto nazivayut Maloyu Nobelivskoyu abo dityachoyu Nobelivskoyu premiyeyu avtoram najkrashih knig dlya ditej 1966 roku cya organizaciya uhvalila rishennya vid 1966 roku vvesti dodatkovu nominaciyu dlya najkrashih hudozhnikiv ilyustratoriv dityachih knig Pershim laureatom premiyi G K Andersena v cij nominaciyi 1966 stav Aloyis Karidzhet PrimitkiHistorische Lexikon der Schweiz Dictionnaire historique de la Suisse Dizionario storico della Svizzera Bern 1998 d Track Q70d Track Q642074 SNAC 2010 d Track Q29861311 Find a Grave 1996 d Track Q63056 Deutsche Nationalbibliothek Record 118519093 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 Alois Carigiet 2006 d Track Q683543d Track Q2256716 Alois Carigiet Benezit Dictionary of Artists OUP 2017 ISBN 978 0 19 977378 7 doi 10 1093 BENZ 9780199773787 ARTICLE B00032139 d Track Q104016905d Track Q217595d Track Q24255573d Track Q1547776 RKDartists d Track Q17299517 https a g i org members Hans Christian Andersen Awards 6 serpnya 2018 u Wayback Machine IBBY Retrieved 2013 08 03 Alois Carigiet 7 sichnya 2019 u Wayback Machine pp 34 35 by Eva Glistrup Diggelmann 1992 s 8 Stutzer 2002 s 8 Stutzer 2002 s 8 9 Stutzer 2002 s 10 13 Stutzer 2002 s 20 Stutzer 2002 s 18 19 Stutzer 2002 s 14 15 Diggelmann 1992 s 9 Stutzer 2002 s 22 Stutzer 2002 s 24 25 Stutzer 2002 s 25 31 Alois Carigiet Alois Carigiet uber sich selbst Auszuge aus einer Rede Von Arx amp Schnyder 1992 p 140 Stutzer 2002 s 50 52 Diggelmann 1992 s 14 Stutzer 2002 s 32 34 LiteraturaBeat Stutzer Carigiet Die fruhen Jahre Zurich und Munchen AS Verlag amp Buchkonzept AG 2002 ISBN 3 905111 73 X Hansjakob Diggelmann Alois Carigiet Leben und Werk Von Arx amp Schnyder 1992 PosilannyaIzobel Lejbold Dzhonson Arhiv originalu za 1 zhovtnya 2015 Procitovano 25 veresnya 2015 angl Arhiv originalu za 27 sichnya 2020 Procitovano 25 veresnya 2015