Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Алимов Сергі й Я кович Али мов 9 квітня 1892 с Боромля Охтирського пов

Алимов Сергій Якович

Алимов Сергій Якович
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Алимов.

Сергі́й Я́кович Али́мов (9 квітня 1892, с. Боромля Охтирського повіту (нині селище Тростянецького району Сумської області) — 29 квітня 1948) — радянський письменник, автор слів багатьох популярних пісень 1930—1940-х років.

Алимов Сергій Якович
Народився24 березня (5 квітня) 1892
Боромля, Охтирський повіт, Харківська губернія, Російська імперія
Помер29 квітня 1948(1948-04-29)[1] (56 років)
Москва, СРСР
·автомобільна аварія
ПохованняНоводівичий цвинтар
Країнаimage СРСР
Діяльністьпоет, письменник
Alma materХарківське комерційне училище Імператора Олександра III
Мова творівросійська
Учасникнімецько-радянська війна
Нагороди
image image image image image

Біографія

Вчився в Харківському комерційному училищі Імператора Олександра III, яке не закінчив, оскільки був арештований за зв'язок з революційною організацією й понад рік провів під вартою.

С. Алимов у 1911 році був засланий на вічне поселення в Єнісейську губернію, звідки через кілька місяців після прибуття утік до Китаю. Подорожував Японією, Кореєю, Австралією, в 1917 році оселився в Харбіні (Манчжурія). Навідувався у Владивосток під час перебування там футуристів Давида Бурлюка, Н. Асєєва, С. Третьякова, з якими в нього встановилися приятельські стосунки.  

Творчість

У період еміграції видав три книги віршів: «Киоск нежности», «Оклик мира», «Арфа без молний».       Після повернення під час корензації в 1926 році С. Алимов перетворюється з декаденського поета Російського Зарубіжжя в радянського поета-пісняра.       У другій половині 1920-х рр. він переселився в Москву, писав переважно тексти для радянських пісень; найбільш відомі з них — «Вася-Василёк», «Хороши в саду цветочки», «Краснофлотский марш». Він співпрацює з московськими журналами та газетами, зайнявшись виключно письменницькою працею. Він написав сценарій фільму «з корейського життя» «Клеймо хреста», роман «Нанкін-Род», ряд оповідань і нарисів, тепер уже «з китайського життя», вірші та поеми на різні теми.

З часу заснування у 1928 році під керівництвом А. В. Александрова Алимов став одним з його постійних авторів. На його слова писали пісні найвідоміші композитори того часу — Матвій Блантер, Ісак Дунаєвський, Анатолій Новіков, Костянтин Лістов, а виконували найпопулярніші співаки — Павло Лісіціан, Сергій Лемешев, Георгій Виноградов, Володимир Бунчиков, Надія Обухова та інші.

Заслання

В кінці 1929 року, або на самому початку 1930 року, С. Алимов опинився в Бутирській в'язниці, де в той час перебували багато його колег по перу. В кінці червня 1930 року він був засуджений на 10 років за статтею 58 Кримінального кодексу РРФСР, за якою саджали «контрреволюціонерів».

Однак про історію арешту, слідства та перебування у в'язниці сам С. Алимов не залишив жодних свідчень. Ці роки геть викреслені ним з біографії. Навіть в офіційних автобіографіях він акуратно обходив цю небезпечну тему, невимушено переходячи з 30-х відразу до Великої Вітчизняної війни.

В Біломорсько-Балтійському виправно-трудовому таборі НКВД СССР (Бєломорстрої), шанували професійного поета. Тому, не випадково, С. Алимов дуже швидко став вельми помітним співробітником КВО Бєломорстроя по всій довжині будівництва від Повенця до Сороки і бажаним автором численних табірних видань. А в середовищі керівництва, інженерів і простих табірників виявився вельми шанованим і навіть популярним.

Судячи з усього, він працював десь при табірному клубі, обслуговував театр або був десь поруч з ними. Ніяких згадок про охорону, нари, зону, загальні роботи у нього в щоденнику з кінця лютого по кінець вересня 1931 не було.

Потім з Кємі його шлях проліг до Медвежої Гори, в табірну «столицю», на Бєломорстрой. Він «пішов на підвищення», був переведений в культурно-виховний відділ (КВО) Біломорсько-Балтійського виправно-трудового табору НКВД СССР.

14 листопада 1932 року С. Алимов подав начальнику Біломорсько-Балтійського виправно-трудового табору Л. І. Когану рапорт з пропозицією створити літературно-мистецький збірник про Бєломорстрой. Вже до кінця 1932 року побачила світ збірка «Моря соединим! Стихи и песни на Беломорстрое» (издание культурно-воспитательного отдела Беломорско-Балтийского лагеря ОГПУ. Медвежья Гора, 1932).

У 1934 році С. Алимова залучили до створення пісень до звукової художньої кінокартини «Заключенные». Кіно знімали просто на Біломорканалі. Стрічка мала продемонструвати країні, як дружно, злагоджено і весело трудяться на великих будовах колишні злодії, бандити, повії і шкідники, як по-батьківськи займаються їх «перековкою» мудрі чекісти. І що ГУЛАГ — це зовсім не те, про що нишком розповідають рідкісні очевидці, які за чиїмось недоглядом повернулися з таборів.

Поет написав для фільму сім пісень: «Духовая», «Игровая», «Песня победы», «Песня Соньки», «Песня урок», «Победная песня» та «Сплавная».

Воєнні дії

В січні 1942 року С. Алимова зарахували в кадри Головного політичного управління Військово-Морського Флоту. У лютому (до серпня 1942 року) з приписом Главпура ВМФ його відрядили на Чорноморський флот: Севастополь — Балаклава — Чорноморське узбережжя, де в ту пору йшли запеклі бої.

Він брав участь в обороні Севастополя, за що нагороджений орденом Червоної Зірки та медаллю «За оборону Севастополя» і, як сказано в його характеристиці Союзу письменників СРСР, «виїжджав у відрядження на різні фронти, виконуючи завдання командування. Нагороджений наркомом оборони іменним годинником».

Післявоєнна творічість

Відразу після закінчення Другої світової війни наказом наркома ВМФ (№ 01087 від 7 червня 1945 року) С. Алимов звільнений у запас у званні майора.

У 1946 році Воєніздат випустив поетичну збірку «Этих дней не смолкнет слава», у якій багато його творів. Він написав поему «Дядя Костя» (Заслонов), яка передавалася в уривках по радіо і була частково надрукована, а також «Переможну кантату» (муз. Новікова).

В кінці грудня 1947 року здав видавництву «Московский рабочий» новий збірник віршів і пісень, у тому числі написаних з нагоди 30-річчя Радянської армії. До цього ж часу відноситься створення кантати «Знамя Победы» для Червонопрапорного ансамблю пісні і танцю.

С. Алимову також належить літературна обробка пісні «По долинах і по узгір'ях».

Пісня «Мы фашистов разобьём» (1941 р.)

Музика: Вано Мураделі Слова: Сергій Алимов/ Виконував Профспілковий ансамбль пісні і танцю п/у І. Ліцвенко, соліст А. Кусле'в/

image Злее волка, тише вора

Враг залез к нам в час ночной. От фашистской темной своры Отстоим мы край родной.

Мы горим священным жаром, И ответит на налет Сокрушительным ударом Наша армия и флот.

Те, кто бомбы в нас метали, Нам ответят за разбой. Нас ведет товарищ Сталин На последний грозный бой!

Весь союз наш необъятный - Как железная стена. Всех зовет на подвиг ратный Всенародная война!

Наше счастье, нашу волю Не спалить врагу огнём. На морях, в лесах и в поле Мы фашистов разобьём.

И от края и до края Будет славить нас народ, Громко песня боевая О победах пропоёт!

image

Мы фашистов разобьём [ 18 травня 2017 у Wayback Machine.]

image
Могила Сергія Алимова на Новодівочому кладовищі

Смерть

С. Алимов загинув у автодорожній пригоді 29 квітня 1948 року. Помер в одній з московських лікарень.

Похований на Новодівочому кладовищі.

Увічнення пам'яті

15 серпня 1948 року розпорядженням Ради Міністрів СРСР, підписаним Йосипом Сталіним, пам'ять письменника С. Алимова була увічнена як класика радянської літератури.

Уряд розпорядився про:

  • спорудження пам'ятника та встановлення пам'ятної дошки,
  • видання «Вибраного» (в Москві у 1953 році),
  • сім'ї встановили персональну пенсію,
  • ім'ям названо , який був побудований в 1955 році, в першу навігацію вийшов у 1956 році, власник судна Бєльське річкове пароплавство (Уфа). Після списання стояв як будинок відпочинку «Кристалл» в місті Саратов та мав певну популярність.

Художник-графік М. М. Бондаренко створив портрет Сергія Алімова, який надрукований в альбомі «Корінням із Сумщини».

Нагороди

Тексти пісень

  • Песни Сергея Алымова [ 15 липня 2017 у Wayback Machine.]
  • Киоск нежности: Стихи. — Харбин: Окно, 1920.
  • Оклик мира. — Харбин, 1921.
  • Песни. — М.: Сов. писатель, 1939.
  • Всё для победы!: Стихи и песни. — М. (Казань): Сов. писатель, 1942.
  • Этих дней не смолкнет слава. — М.; Л.: Военмориздат, 1946.
  • [Песни]. — М.; Л.: Музгиз, 1948.
  • Стихи и песни. — М.: Сов. писатель, 1949.
  • Избранное. — М.: Воениздат, 1953.

Примітки

  1. Discogs — 2000.
    d:Track:Q504063
  2. . Архів оригіналу за 16 квітня 2017. Процитовано 15 квітня 2017.
  3. . Архів оригіналу за 16 квітня 2017. Процитовано 15 квітня 2017.
  4. . Архів оригіналу за 16 квітня 2017. Процитовано 15 квітня 2017.
  5. Бондаренко М. Корінням із Сумщини: серія ліноритів / М. Бондаренко, О. Капітоненко. — Суми: ФОП Щербина І. В., 2016. — С. 6 : іл.

Література

  • Алымов, Сергей. Стихи и песни [Текст] / С. Алымов. — М. : Сов. писатель, 1949. — 182 с.
  • Другий збірник хороспівів [Ноти]: в супроводі фортепіана / гарм. А. Я. Штогаренко. — Х. ; К. : ДВОУ, Мистецтво, 1934. — 32 с.. — (До першої Всеукраїнської олімпіади самодіяльного мистецтва).

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Alimov Sergi j Ya kovich Ali mov 9 kvitnya 1892 s Boromlya Ohtirskogo povitu nini selishe Trostyaneckogo rajonu Sumskoyi oblasti 29 kvitnya 1948 radyanskij pismennik avtor sliv bagatoh populyarnih pisen 1930 1940 h rokiv Alimov Sergij YakovichNarodivsya24 bereznya 5 kvitnya 1892 Boromlya Ohtirskij povit Harkivska guberniya Rosijska imperiyaPomer29 kvitnya 1948 1948 04 29 1 56 rokiv Moskva SRSR avtomobilna avariyaPohovannyaNovodivichij cvintarKrayina SRSRDiyalnistpoet pismennikAlma materHarkivske komercijne uchilishe Imperatora Oleksandra IIIMova tvorivrosijskaUchasniknimecko radyanska vijnaNagorodiBiografiyaVchivsya v Harkivskomu komercijnomu uchilishi Imperatora Oleksandra III yake ne zakinchiv oskilki buv areshtovanij za zv yazok z revolyucijnoyu organizaciyeyu j ponad rik proviv pid vartoyu S Alimov u 1911 roci buv zaslanij na vichne poselennya v Yenisejsku guberniyu zvidki cherez kilka misyaciv pislya pributtya utik do Kitayu Podorozhuvav Yaponiyeyu Koreyeyu Avstraliyeyu v 1917 roci oselivsya v Harbini Manchzhuriya Naviduvavsya u Vladivostok pid chas perebuvannya tam futuristiv Davida Burlyuka N Asyeyeva S Tretyakova z yakimi v nogo vstanovilisya priyatelski stosunki TvorchistU period emigraciyi vidav tri knigi virshiv Kiosk nezhnosti Oklik mira Arfa bez molnij Pislya povernennya pid chas korenzaciyi v 1926 roci S Alimov peretvoryuyetsya z dekadenskogo poeta Rosijskogo Zarubizhzhya v radyanskogo poeta pisnyara U drugij polovini 1920 h rr vin pereselivsya v Moskvu pisav perevazhno teksti dlya radyanskih pisen najbilsh vidomi z nih Vasya Vasilyok Horoshi v sadu cvetochki Krasnoflotskij marsh Vin spivpracyuye z moskovskimi zhurnalami ta gazetami zajnyavshis viklyuchno pismennickoyu praceyu Vin napisav scenarij filmu z korejskogo zhittya Klejmo hresta roman Nankin Rod ryad opovidan i narisiv teper uzhe z kitajskogo zhittya virshi ta poemi na rizni temi Z chasu zasnuvannya u 1928 roci pid kerivnictvom A V Aleksandrova Alimov stav odnim z jogo postijnih avtoriv Na jogo slova pisali pisni najvidomishi kompozitori togo chasu Matvij Blanter Isak Dunayevskij Anatolij Novikov Kostyantin Listov a vikonuvali najpopulyarnishi spivaki Pavlo Lisician Sergij Lemeshev Georgij Vinogradov Volodimir Bunchikov Nadiya Obuhova ta inshi ZaslannyaV kinci 1929 roku abo na samomu pochatku 1930 roku S Alimov opinivsya v Butirskij v yaznici de v toj chas perebuvali bagato jogo koleg po peru V kinci chervnya 1930 roku vin buv zasudzhenij na 10 rokiv za statteyu 58 Kriminalnogo kodeksu RRFSR za yakoyu sadzhali kontrrevolyucioneriv Odnak pro istoriyu areshtu slidstva ta perebuvannya u v yaznici sam S Alimov ne zalishiv zhodnih svidchen Ci roki get vikresleni nim z biografiyi Navit v oficijnih avtobiografiyah vin akuratno obhodiv cyu nebezpechnu temu nevimusheno perehodyachi z 30 h vidrazu do Velikoyi Vitchiznyanoyi vijni V Bilomorsko Baltijskomu vipravno trudovomu tabori NKVD SSSR Byelomorstroyi shanuvali profesijnogo poeta Tomu ne vipadkovo S Alimov duzhe shvidko stav velmi pomitnim spivrobitnikom KVO Byelomorstroya po vsij dovzhini budivnictva vid Povencya do Soroki i bazhanim avtorom chislennih tabirnih vidan A v seredovishi kerivnictva inzheneriv i prostih tabirnikiv viyavivsya velmi shanovanim i navit populyarnim Sudyachi z usogo vin pracyuvav des pri tabirnomu klubi obslugovuvav teatr abo buv des poruch z nimi Niyakih zgadok pro ohoronu nari zonu zagalni roboti u nogo v shodenniku z kincya lyutogo po kinec veresnya 1931 ne bulo Potim z Kyemi jogo shlyah prolig do Medvezhoyi Gori v tabirnu stolicyu na Byelomorstroj Vin pishov na pidvishennya buv perevedenij v kulturno vihovnij viddil KVO Bilomorsko Baltijskogo vipravno trudovogo taboru NKVD SSSR 14 listopada 1932 roku S Alimov podav nachalniku Bilomorsko Baltijskogo vipravno trudovogo taboru L I Koganu raport z propoziciyeyu stvoriti literaturno misteckij zbirnik pro Byelomorstroj Vzhe do kincya 1932 roku pobachila svit zbirka Morya soedinim Stihi i pesni na Belomorstroe izdanie kulturno vospitatelnogo otdela Belomorsko Baltijskogo lagerya OGPU Medvezhya Gora 1932 U 1934 roci S Alimova zaluchili do stvorennya pisen do zvukovoyi hudozhnoyi kinokartini Zaklyuchennye Kino znimali prosto na Bilomorkanali Strichka mala prodemonstruvati krayini yak druzhno zlagodzheno i veselo trudyatsya na velikih budovah kolishni zlodiyi banditi poviyi i shkidniki yak po batkivski zajmayutsya yih perekovkoyu mudri chekisti I sho GULAG ce zovsim ne te pro sho nishkom rozpovidayut ridkisni ochevidci yaki za chiyimos nedoglyadom povernulisya z taboriv Poet napisav dlya filmu sim pisen Duhovaya Igrovaya Pesnya pobedy Pesnya Sonki Pesnya urok Pobednaya pesnya ta Splavnaya Voyenni diyiV sichni 1942 roku S Alimova zarahuvali v kadri Golovnogo politichnogo upravlinnya Vijskovo Morskogo Flotu U lyutomu do serpnya 1942 roku z pripisom Glavpura VMF jogo vidryadili na Chornomorskij flot Sevastopol Balaklava Chornomorske uzberezhzhya de v tu poru jshli zapekli boyi Vin brav uchast v oboroni Sevastopolya za sho nagorodzhenij ordenom Chervonoyi Zirki ta medallyu Za oboronu Sevastopolya i yak skazano v jogo harakteristici Soyuzu pismennikiv SRSR viyizhdzhav u vidryadzhennya na rizni fronti vikonuyuchi zavdannya komanduvannya Nagorodzhenij narkomom oboroni imennim godinnikom Pislyavoyenna tvorichistVidrazu pislya zakinchennya Drugoyi svitovoyi vijni nakazom narkoma VMF 01087 vid 7 chervnya 1945 roku S Alimov zvilnenij u zapas u zvanni majora U 1946 roci Voyenizdat vipustiv poetichnu zbirku Etih dnej ne smolknet slava u yakij bagato jogo tvoriv Vin napisav poemu Dyadya Kostya Zaslonov yaka peredavalasya v urivkah po radio i bula chastkovo nadrukovana a takozh Peremozhnu kantatu muz Novikova V kinci grudnya 1947 roku zdav vidavnictvu Moskovskij rabochij novij zbirnik virshiv i pisen u tomu chisli napisanih z nagodi 30 richchya Radyanskoyi armiyi Do cogo zh chasu vidnositsya stvorennya kantati Znamya Pobedy dlya Chervonoprapornogo ansamblyu pisni i tancyu S Alimovu takozh nalezhit literaturna obrobka pisni Po dolinah i po uzgir yah Pisnya My fashistov razobyom 1941 r Muzika Vano Muradeli Slova Sergij Alimov Vikonuvav Profspilkovij ansambl pisni i tancyu p u I Licvenko solist A Kusle v Zlee volka tishe vora Vrag zalez k nam v chas nochnoj Ot fashistskoj temnoj svory Otstoim my kraj rodnoj My gorim svyashennym zharom I otvetit na nalet Sokrushitelnym udarom Nasha armiya i flot Te kto bomby v nas metali Nam otvetyat za razboj Nas vedet tovarish Stalin Na poslednij groznyj boj Ves soyuz nash neobyatnyj Kak zheleznaya stena Vseh zovet na podvig ratnyj Vsenarodnaya vojna Nashe schaste nashu volyu Ne spalit vragu ognyom Na moryah v lesah i v pole My fashistov razobyom I ot kraya i do kraya Budet slavit nas narod Gromko pesnya boevaya O pobedah propoyot My fashistov razobyom 18 travnya 2017 u Wayback Machine Mogila Sergiya Alimova na Novodivochomu kladovishiSmertS Alimov zaginuv u avtodorozhnij prigodi 29 kvitnya 1948 roku Pomer v odnij z moskovskih likaren Pohovanij na Novodivochomu kladovishi Uvichnennya pam yati15 serpnya 1948 roku rozporyadzhennyam Radi Ministriv SRSR pidpisanim Josipom Stalinim pam yat pismennika S Alimova bula uvichnena yak klasika radyanskoyi literaturi Uryad rozporyadivsya pro sporudzhennya pam yatnika ta vstanovlennya pam yatnoyi doshki vidannya Vibranogo v Moskvi u 1953 roci sim yi vstanovili personalnu pensiyu im yam nazvano yakij buv pobudovanij v 1955 roci v pershu navigaciyu vijshov u 1956 roci vlasnik sudna Byelske richkove paroplavstvo Ufa Pislya spisannya stoyav yak budinok vidpochinku Kristall v misti Saratov ta mav pevnu populyarnist Hudozhnik grafik M M Bondarenko stvoriv portret Sergiya Alimova yakij nadrukovanij v albomi Korinnyam iz Sumshini NagorodiOrden Znak Poshani 1939 Orden Chervonoyi Zirki Medal Za oboronu Sevastopolya Teksti pisenPesni Sergeya Alymova 15 lipnya 2017 u Wayback Machine Kiosk nezhnosti Stihi Harbin Okno 1920 Oklik mira Harbin 1921 Pesni M Sov pisatel 1939 Vsyo dlya pobedy Stihi i pesni M Kazan Sov pisatel 1942 Etih dnej ne smolknet slava M L Voenmorizdat 1946 Pesni M L Muzgiz 1948 Stihi i pesni M Sov pisatel 1949 Izbrannoe M Voenizdat 1953 PrimitkiDiscogs 2000 d Track Q504063 Arhiv originalu za 16 kvitnya 2017 Procitovano 15 kvitnya 2017 Arhiv originalu za 16 kvitnya 2017 Procitovano 15 kvitnya 2017 Arhiv originalu za 16 kvitnya 2017 Procitovano 15 kvitnya 2017 Bondarenko M Korinnyam iz Sumshini seriya linoritiv M Bondarenko O Kapitonenko Sumi FOP Sherbina I V 2016 S 6 il LiteraturaAlymov Sergej Stihi i pesni Tekst S Alymov M Sov pisatel 1949 182 s Drugij zbirnik horospiviv Noti v suprovodi fortepiana garm A Ya Shtogarenko H K DVOU Mistectvo 1934 32 s Do pershoyi Vseukrayinskoyi olimpiadi samodiyalnogo mistectva

Дата публікації:
Топ