Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Александр Ґранах (нім. Alexander Granach, власне: Ісая Шайко Ґранах, пол. Jessaja Szajko Gronach, до 1912 Герман Ґронах; 18 квітня 1890, Вербівці, Городенківський район, Івано-Франківська область — 14 березня 1945, Нью-Йорк) — німецько-американський актор і письменник єврейського походження.
| Александр Ґранах | ||||
|---|---|---|---|---|
| нім. Alexander Granach | ||||
| Ім'я при народженні | Ісая Шайко Ґранах | |||
| Народився | 18 квітня 1890[1][2] Вербівці, Городенківський район, Івано-Франківська область | |||
| Помер | 14 березня 1945[1][2] (54 роки) Нью-Йорк, Нью-Йорк, США[1] | |||
| Громадянство |  Австро-Угорщина Австрія Республіка Польща[3] Німеччина[3] США[3] | |||
| Діяльність | актор | |||
| Alma mater | d | |||
| Роки діяльності | з 1920 | |||
| Діти | d | |||
| IMDb | nm0334603 | |||
| | ||||
 Александр Ґранах у Вікісховищі | ||||
Біографія
Народився як 9-а дитина в єврейській селянській родині.
Після навчання на пекаря познайомився з російсько-єврейськими студентами, симпатиками революційного руху.
У Львові разом з братом уперше відвідав єврейський театр, після чого вирішив стати актором.
1906 року через Відень приїхав до Берліна, де спершу заробляв на життя, працюючи пекарем. Водночас спробував свої сили в аматорському театрі. Спершу мав великі мовні труднощі, бо зі свого села виніс лише знання їдиш та української.
1909 року вступив до акторської школи Макса Райнгарда. Першу роль (Гамлета) одержав як запасний актор через хворобу колеги. Успіх у ролі Гамлета привернув увагу до Ґранаха. Невдовзі він став відомим актором у Берліні.
Його кар'єра була перервана з початком Першої світової війни, бо його призвали до австрійського війська. Воював на Альпійському фронті, був у італійському полоні.
По війні виступав у театрах Мюнхена (театр Герміни Кернер) та Берліна (Прусський державний театр, Берлінський театр).
1920 року дебютував як актор німого кіно у фільмі «Кохання прийшло від циган…» (Die Liebe vom Zigeuner stammt…). Особливий успіх приносять йому ролі у фільмах «Носферату. Симфонія жаху» (Nosferatu, eine Symphonie des Grauens) та «Лукреція Борджіа» (Lucrezia Borgia). Грав також у деяких звукових фільмах «1914 — останні дні перед пожежею» (1914 — Die letzten Tage vor dem Weltbrand), «Дантон» (Danton) та «Товариство» (Kameradschaft").
1934 року після приходу до влади у Німеччині націонал-соціалістів переїхав до Радянського Союзу, де зіграв дві провідні ролі в кіно — циганського вожака Данила в «Останньому таборі» та лідера Болгарської комуністичної партії Георгія Дімітрова («Борці»).
1936 року — заарештований у Києві за звинуваченням у шпигунстві. Від ГУЛАГу врятований завдяки втручанню Ліона Фейхтванґера, який особисто звернувся з проханням про його звільнення до Сталіна.
Після короткого перебування в Швейцарії навесні 1938 року емігрував до США. Тут, вивчивши англійську мову, почав працювати в Голлівуді. Завдяки ролі аґента КГБ Копальського у відомому фільмі «Ніночка» (1939) став кінозіркою світового масштабу.
Загалом знявся у 53 кінострічках.
Помер після операції з видалення апендикса.
Україна в автобіографії Ґранаха
2013 року в Україні видали автобіографічний роман Александера Ґранаха «Ось іде людина» в українському перекладі відомої поетеси й перекладачки Галини Петросаняк (Івано-Франківськ).
Автобіографія Ґранаха цікава не лише з погляду літератури, але й як свідчення про життя в Галичині в кінці XIX — на початку XX століття. Ґранах пише про єврейське життя на селі (шинкарство, єврейські ремісники, єврейські школи), про загалом толерантні стосунки між євреями і українцями (дружба з українськими дітьми). Ґранах детально описує сільський побут у Вербівцях, а також життя в Городенці, Коломиї, Чорткові, Заліщиках та Львові.
Фільмографія
- 1922: Носферату. Симфонія жаху / Nosferatu, eine Symphonie des Grauens; Режисер: Friedrich Wilhelm Murnau
- 1922: Lucrezia Borgia; Режисер: Richard Oswald
- 1923: Erdgeist; Режисер: Leopold Jessner
- 1923: Paganini; Режисер: Heinz Goldberg
- 1923: Der Mensch am Wege; Режисер: William Dieterle
- 1923: Schatten (1923)|Schatten; Режисер: Arthur Robison
- 1923: I.N.R.I.; Режисер: Robert Wiene
- 1924: Ein Sommernachtstraum; Режисер: Hans Neumann
- 1926: Qualen der Nacht; Режисер: Curtis Bernhardt
- 1928: Das letzte Fort; Режисер: Curtis Bernhardt
- 1928: The Adjutant of the Czar (German: Der Adjutant des Zaren); Режисер: Vladimir Strizhevsky
- 1929: Großstadtschmetterling; Режисер: Richard Eichberg
- 1930: Die letzte Kompagnie; Режисер: Curtis Bernhardt
- 1931: Danton; Режисер: Hans Behrendt
- 1931: Der Raub der Mona Lisa; Режисер: Géza von Bolváry
- 1931: Kameradschaft; Режисер: Georg Wilhelm Pabst
- 1935: Останній табір (СРСР)
- 1936: Борці (СРСР); режисер: Gustav von Wangenheim
- 1939: Ніночка (Ninotschka); режисер: Ernst Lubitsch
- 1941: So ends our Night; Режисер: John Cromwell
- 1941: A Man betrayed; Режисер: John H. Auer
- 1942: Жанна Паризька/ Joan of Paris; Режисер: Robert Stevenson
- 1943: Auch Henker sterben (Hangmen Also Die!); Режисер: Fritz Lang
- 1943: Wem die Stunde schlägt; Режисер: Sam Wood
- 1944: Das siebte Kreuz (1944); Режисер: Fred Zinnemann
Твори
- Alexander Granach: Da geht ein Mensch. Roman eines Lebens Ölbaum, Augsburg 2003, (нове видання) . Ця автобіографія була опублікована в 1945 році в екзильному видавництві Neuer Verlag в Стокгольмі й відтоді часто перевидавалася.
- Українською мовою опублікована у 2012 у Києві в перекладі Галини Петросаняк
- Alexander Granach, Du mein liebes Stück Heimat. Briefe an Lotte Lieven aus dem Exil. Hrsg. von Angelika Wittlich und Hilde Recher. Mit einem Vorwort von Mario Adorf und einem Nachwort von Reinhard Müller. Augsburg: Ölbaum, 2008.
Примітки
- Deutsche Nationalbibliothek Record #11854148X // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- LIBRIS — 2012.
- Сайт Zbruch, 27.02.2013[недоступне посилання з червня 2019]
- Александер Ґранах. Ось іде людина. З німецької переклала Галина Петросаняк. – Київ: «Видавництво Жупанського», 2012. – 336 с.
Література
- Albert Klein/Raya Kruk: Alexander Granach: fast verwehte Spuren Edition Hentrich, Berlin 1994,
- Gad Granach: Heimat los! Aus dem Leben eines Jüdischen Emigranten Ölbaum, Augsburg 1997, ; TB: Fischer Taschenbuch Verlag, Frankfurt 2000, * Werner Fuld, Albert Ostermaier (Hg.): Die Göttin und ihr Sozialist Weidle, Bonn 1996,
- Gwendolyn von Ambesser: Die Ratten betreten das sinkende Schiff, Edition AV, Frankfurt a.M. 2005,
Посилання
- Александр Ґранах [ 14 березня 2010 у Wayback Machine.] на Internet Movie Database
- Тимофій Гаврилів. «Майже чужий на власній батьківщині»/Про роман Александра Ґранаха «Ось іде людина»//Zbruc, 13.03.2013 [ 31 грудня 2020 у Wayback Machine.]
- Оголошення про зустріч з приводу роману Александра Ґранаха «Ось іде людина»//Zbruc, 10/31/2013
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Aleksandr Granah nim Alexander Granach vlasne Isaya Shajko Granah pol Jessaja Szajko Gronach do 1912 German Gronah 18 kvitnya 1890 18900418 Verbivci Gorodenkivskij rajon Ivano Frankivska oblast 14 bereznya 1945 Nyu Jork nimecko amerikanskij aktor i pismennik yevrejskogo pohodzhennya Aleksandr Granahnim Alexander GranachIm ya pri narodzhenniIsaya Shajko GranahNarodivsya18 kvitnya 1890 1890 04 18 1 2 Verbivci Gorodenkivskij rajon Ivano Frankivska oblastPomer14 bereznya 1945 1945 03 14 1 2 54 roki Nyu Jork Nyu Jork SShA 1 tromboemboliya legenevoyi arteriyiGromadyanstvo Avstro Ugorshina Avstriya Respublika Polsha 3 Nimechchina 3 SShA 3 DiyalnistaktorAlma materdRoki diyalnostiz 1920DitidIMDbnm0334603 Aleksandr Granah u VikishovishiBiografiyaNarodivsya yak 9 a ditina v yevrejskij selyanskij rodini Pislya navchannya na pekarya poznajomivsya z rosijsko yevrejskimi studentami simpatikami revolyucijnogo ruhu U Lvovi razom z bratom upershe vidvidav yevrejskij teatr pislya chogo virishiv stati aktorom 1906 roku cherez Viden priyihav do Berlina de spershu zaroblyav na zhittya pracyuyuchi pekarem Vodnochas sprobuvav svoyi sili v amatorskomu teatri Spershu mav veliki movni trudnoshi bo zi svogo sela vinis lishe znannya yidish ta ukrayinskoyi 1909 roku vstupiv do aktorskoyi shkoli Maksa Rajngarda Pershu rol Gamleta oderzhav yak zapasnij aktor cherez hvorobu kolegi Uspih u roli Gamleta privernuv uvagu do Granaha Nevdovzi vin stav vidomim aktorom u Berlini Jogo kar yera bula perervana z pochatkom Pershoyi svitovoyi vijni bo jogo prizvali do avstrijskogo vijska Voyuvav na Alpijskomu fronti buv u italijskomu poloni Po vijni vistupav u teatrah Myunhena teatr Germini Kerner ta Berlina Prusskij derzhavnij teatr Berlinskij teatr 1920 roku debyutuvav yak aktor nimogo kino u filmi Kohannya prijshlo vid cigan Die Liebe vom Zigeuner stammt Osoblivij uspih prinosyat jomu roli u filmah Nosferatu Simfoniya zhahu Nosferatu eine Symphonie des Grauens ta Lukreciya Bordzhia Lucrezia Borgia Grav takozh u deyakih zvukovih filmah 1914 ostanni dni pered pozhezheyu 1914 Die letzten Tage vor dem Weltbrand Danton Danton ta Tovaristvo Kameradschaft 1934 roku pislya prihodu do vladi u Nimechchini nacional socialistiv pereyihav do Radyanskogo Soyuzu de zigrav dvi providni roli v kino ciganskogo vozhaka Danila v Ostannomu tabori ta lidera Bolgarskoyi komunistichnoyi partiyi Georgiya Dimitrova Borci 1936 roku zaareshtovanij u Kiyevi za zvinuvachennyam u shpigunstvi Vid GULAGu vryatovanij zavdyaki vtruchannyu Liona Fejhtvangera yakij osobisto zvernuvsya z prohannyam pro jogo zvilnennya do Stalina Pislya korotkogo perebuvannya v Shvejcariyi navesni 1938 roku emigruvav do SShA Tut vivchivshi anglijsku movu pochav pracyuvati v Gollivudi Zavdyaki roli agenta KGB Kopalskogo u vidomomu filmi Ninochka 1939 stav kinozirkoyu svitovogo masshtabu Zagalom znyavsya u 53 kinostrichkah Pomer pislya operaciyi z vidalennya apendiksa Ukrayina v avtobiografiyi Granaha2013 roku v Ukrayini vidali avtobiografichnij roman Aleksandera Granaha Os ide lyudina v ukrayinskomu perekladi vidomoyi poetesi j perekladachki Galini Petrosanyak Ivano Frankivsk Avtobiografiya Granaha cikava ne lishe z poglyadu literaturi ale j yak svidchennya pro zhittya v Galichini v kinci XIX na pochatku XX stolittya Granah pishe pro yevrejske zhittya na seli shinkarstvo yevrejski remisniki yevrejski shkoli pro zagalom tolerantni stosunki mizh yevreyami i ukrayincyami druzhba z ukrayinskimi ditmi Granah detalno opisuye silskij pobut u Verbivcyah a takozh zhittya v Gorodenci Kolomiyi Chortkovi Zalishikah ta Lvovi Filmografiya1922 Nosferatu Simfoniya zhahu Nosferatu eine Symphonie des Grauens Rezhiser Friedrich Wilhelm Murnau 1922 Lucrezia Borgia Rezhiser Richard Oswald 1923 Erdgeist Rezhiser Leopold Jessner 1923 Paganini Rezhiser Heinz Goldberg 1923 Der Mensch am Wege Rezhiser William Dieterle 1923 Schatten 1923 Schatten Rezhiser Arthur Robison 1923 I N R I Rezhiser Robert Wiene 1924 Ein Sommernachtstraum Rezhiser Hans Neumann 1926 Qualen der Nacht Rezhiser Curtis Bernhardt 1928 Das letzte Fort Rezhiser Curtis Bernhardt 1928 The Adjutant of the Czar German Der Adjutant des Zaren Rezhiser Vladimir Strizhevsky 1929 Grossstadtschmetterling Rezhiser Richard Eichberg 1930 Die letzte Kompagnie Rezhiser Curtis Bernhardt 1931 Danton Rezhiser Hans Behrendt 1931 Der Raub der Mona Lisa Rezhiser Geza von Bolvary 1931 Kameradschaft Rezhiser Georg Wilhelm Pabst 1935 Ostannij tabir SRSR 1936 Borci SRSR rezhiser Gustav von Wangenheim 1939 Ninochka Ninotschka rezhiser Ernst Lubitsch 1941 So ends our Night Rezhiser John Cromwell 1941 A Man betrayed Rezhiser John H Auer 1942 Zhanna Parizka Joan of Paris Rezhiser Robert Stevenson 1943 Auch Henker sterben Hangmen Also Die Rezhiser Fritz Lang 1943 Wem die Stunde schlagt Rezhiser Sam Wood 1944 Das siebte Kreuz 1944 Rezhiser Fred ZinnemannTvoriAlexander Granach Da geht ein Mensch Roman eines Lebens Olbaum Augsburg 2003 nove vidannya ISBN 3 927217 38 7 Cya avtobiografiya bula opublikovana v 1945 roci v ekzilnomu vidavnictvi Neuer Verlag v Stokgolmi j vidtodi chasto perevidavalasya Ukrayinskoyu movoyu opublikovana u 2012 u Kiyevi v perekladi Galini Petrosanyak Alexander Granach Du mein liebes Stuck Heimat Briefe an Lotte Lieven aus dem Exil Hrsg von Angelika Wittlich und Hilde Recher Mit einem Vorwort von Mario Adorf und einem Nachwort von Reinhard Muller Augsburg Olbaum 2008 PrimitkiDeutsche Nationalbibliothek Record 11854148X Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 LIBRIS 2012 d Track Q1798125 Sajt Zbruch 27 02 2013 nedostupne posilannya z chervnya 2019 Aleksander Granah Os ide lyudina Z nimeckoyi pereklala Galina Petrosanyak Kiyiv Vidavnictvo Zhupanskogo 2012 336 s LiteraturaAlbert Klein Raya Kruk Alexander Granach fast verwehte Spuren Edition Hentrich Berlin 1994 ISBN 3 89468 108 X Gad Granach Heimat los Aus dem Leben eines Judischen Emigranten Olbaum Augsburg 1997 ISBN 3 927217 31 X TB Fischer Taschenbuch Verlag Frankfurt 2000 ISBN 3 596 14649 6 Werner Fuld Albert Ostermaier Hg Die Gottin und ihr Sozialist Weidle Bonn 1996 ISBN 3 931135 18 7 Gwendolyn von Ambesser Die Ratten betreten das sinkende Schiff Edition AV Frankfurt a M 2005 ISBN 3 936049 47 5PosilannyaAleksandr Granah 14 bereznya 2010 u Wayback Machine na Internet Movie Database Timofij Gavriliv Majzhe chuzhij na vlasnij batkivshini Pro roman Aleksandra Granaha Os ide lyudina Zbruc 13 03 2013 31 grudnya 2020 u Wayback Machine Ogoloshennya pro zustrich z privodu romanu Aleksandra Granaha Os ide lyudina Zbruc 10 31 2013