Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Олександр Оганесович Іванович Таманян Таманов вірм Ալեքսանդր Թամանյան Ալեքսանդր Թամանյան 4 16 березня 1878 Катеринодар 2

Александр Таманян

Александр Таманян

Олександр Оганесович (Іванович) Таманян (Таманов) (вірм. Ալեքսանդր ԹամանյանԱլեքսանդր Թամանյան; 4 (16) березня 1878, Катеринодар — 20 лютого 1936, Єреван) — вірменський совєцький архітектор та містобудівник, представник неокласичного напряму в архітектурі.

Александр Таманян
вірм. Ալեքսանդր Թամանյան
image
ПсевдоОлександр Іванович Таманов
Народився4 (16) березня 1878[4][3][5]
Катеринодар, Російська імперія[3][5]
Помер20 лютого 1936(1936-02-20)[1][…] (57 років)
Єреван, Вірменська РСР, Закавказька Соціалістична Федеративна Радянська Республіка, СРСР[6][3][5]
Похованняd
Країнаimage Російська імперія
image СРСР
Національністьвірмени[3]
Діяльністьархітектор, реставратор, містобудівник
Галузьархітектура
Alma materВище художнє училище при Російській імператорській академії мистецтв (1904)[3]
Вчене званняакадемік[3][5]
Знання моввірменська і російська
ЧленствоПетербурзька академія мистецтв і Спілка архітекторів СРСР
Напрямокd
Magnum opusВірменський театр опери і балету імені Спендіаряна
Дітиd і d
Нагороди
image

Народний архітектор Вірменської РСР (1926). Лауреат Сталінської премії другого ступеня (1942 — посмертно). Автор генерального плану Єревана, будівель в Єревані, Санкт-Петербурзі та Москві.

Життєпис

Народився 4 (16) березня 1878 року в Катеринодарі, в родині банківського службовця.

У 1896 році закінчив Кубанське Олександрівське реальне училище, через два роки вступив на архітектурне відділення Імператорської Академії мистецтв, яку закінчив у 1904 році. За словами сестри Таманяна і його друга Євгена Шретера, вже в роки навчання в Академії Таманян, переглядаючи креслення та фотографії давніх пам'яток, говорив про бажання працювати на історичній батьківщині.

Перші роботи Таманяна були виконані в дусі неокласичного напряму, популярного в ті роки. В 1909 році він працював над реконструкцією двох садиб графів Мусіних-Пушкіних (Мологський повіт Ярославської губернії). Так, він спроектував і побудував кам'яний будинок-особняк і служби при ньому в садибі Борисоглеб. Ще масштабнішими були роботи в садибі Іловна: проект і будівництво кам'яної набережної, проекти влаштування парку та оздоблення фасадів будинків, реставрація кам'яної церкви кінця XVIII століття. Роботи закінчені в 1913 році; в 1914 році приступив до проектування подальшої реконструкції головного будинку у Іловне, що залишилася незакінченою через революції. На початку 1940-х рр. обидві садиби затоплені Рибінським водосховищем.

Широке професійне визнання О. О. Таманяну принесла реконструкція Вірменської церкви на Невському проспекті в Петербурзі. Прикладами його ранніх робіт можуть бути особняк В. П. Кочубея в Царському селі (1911—1912) (спільно з М. Є. Лансере і В. І. Яковлєвим), будинок князя С. Щербатова на Новинському бульварі в Москві (1911—1913) удостоєний звання кращого будинку Москви цього року, спільний з В. М. Семеновим та іншими архітекторами проект Міста-саду для службовців залізниці, включаючи туберкульозний санаторій і залізобетонний місток на станції Прозоровська (нині Кратово) під Москвою (1913—1923); центральне депо Казанської залізниці в Люберцях, 1916. Інтерес також представляє розпочатий за дорученням М. Я. Марра проект музею в Ані. Хоча він і не був здійснений, Таманян отримав можливість ознайомитися з шедеврами вірменського зодчества.

image
Бекназарян, Таманян, Папазян, Таїров, Єнгібарян, Даніелян, Амбарцумян, Шагінян, Тороманян.

У 1914 році Таманян удостоєний звання академіка, в 1917 році обраний головою Ради Академії мистецтв на правах віце-президента і Головою Ради у справах мистецтв. У 1923 році переїхав в Єреван, де очолив будівництво в республіці. Таманян був головним інженером місцевого Раднаркому і членом ЦВК-а Вірменської РСР (1925—1936). Таманян розробив генеральні плани ряду вірменських міст і селищ, у тому числі, Ленінакана (сучасний Гюмрі) (1925), Нор-Баязета (сучасний Гавар) (1927) і Ахта-Ахпара (1927), Ечміадзіна (1927—1928) та ін. Таманян створив перший генеральний план сучасного Єревана, який схвалений у 1924 році.

Стиль Таманяна сприяв перетворенню маленького провінційного міста в сучасну столицю Вірменії, великий промисловий і культурний центр. Неокласицизм визначав творчість архітектора, однак в той же час роботи були виконані в національному дусі (традиційна декоративна різьба по каменю та ін). Серед найбільш знаменитих творінь архітектора в Єревані можна виділити гідроелектростанцію (ЕРГЕС-1, 1926), Будинок опери та балету імені Спендіарова (1926—1953), Будинок уряду Вірменської РСР (1926—1941) та ін. Таманян також відіграв провідну роль у розвитку та відновленні історичних ландшафтів, головував у Комітеті із захисту історичних пам'яток Вірменії.

О. О. Таманян помер 20 лютого 1936 року. Похований в Єревані в Пантеоні парку імені Комітаса.

  • image
    Будинок опери та балету імені А. Спендіарова
  • image
    Будинок уряду

Родина

Таманян був одружений з Каміллою Едвардс, представницею роду Бенуа, їхні обидва сини — Геворг і Юлій Таманян — також стали архітекторами, продовжувачами справи батька.

Онук Таманяна — Олександр Таманян-молодший (пом. у 2005) — був відомим ученим, активним учасником Карабаського руху, полягав у групі «Маапартнер» (Загін смертників). Створив і командував загоном військових інструкторів «Х», який експериментував з новоствореною секретною зброєю.

Пам'ять

image
Банкнота 500 драм 1999 року
  • На початку 2000-х років в центрі Єревану відкритий архітектурний музей О. І. Таманяна.
  • У 2000 році випущена поштова марка Вірменії, присвячена Таманяну.
  • Враховуючи великий внесок Олександра Таманяна в культуру рідного народу, його портрет поміщений на купюру номіналом 500 драм.
  • У Єревані є вулиця Таманяна, на якій встановлено пам'ятник архітекторові (1974).

Нагороди та премії

  • Сталінська премія другого ступеня (1942 — посмертно) — за архітектурний проект Будинку уряду Вірменської РСР (1926—1941).
  • Народний архітектор Вірменської РСР (1924).

Будинок уряду Вірменської РСР

Спочатку була спроектована (1926—1928) і побудована північно-західна частина — окрема будівля Народного комісаріату земельних питань, будівництво якої завершено в 1929 році.

У 1932—1936 роках для будівництва на тому ж місці був спроектований комплекс Будинку уряду, що займає територію цілого кварталу, в який повинна було гармонійно вписатися і будівля Народного комісаріату земельних питань. Згідно з цим проектом, в центральній частині будівлі, що має форму неправильного п'ятикутника, у внутрішньому дворі, передбачалося будівництво вищого корпусу циліндричної форми, який виконував би роль фоє, що з'єднує окремі частини комплексу. В містобудівному плані він разом з Народним домом (будівлею Оперного театру) повинен був стати стрижневим домінантом проектованого Північного проспекту. Проте в 1941 році будівництво було призупинено і проекти центральної і східної частин комплексу не були здійснені.

Будівництво Будинку уряду в 1952 році завершив син автора — архітектор Геворг Таманян зі своїм новим проектом — вже без піднесеного центрального корпусу, з доданим у східній частині великим залом засідань.

Будинок уряду є першою будівлею, побудованою на центральній овальної площі, передбаченої генеральним планом Олександра Таманяна в 1924 році. Задум проекту будівлі в практичному плані простий: по двох сторонах основних центральних коридорів — зручно розташовані кабінети, гармонійно скомпоновані з великою та малою залою засідань, фоє і сходовими клітинами. Фасади виконані по-різному, у відповідності зі своєю містобудівної роллю і навколишньою забудовою. Розташований по дотичній до площі головний фасад виконаний в ритмі п'яти арок, що спираються на монументальні колони, над якими поясу простягається відкритий балкон. На північній стороні він примикає до вежі, увінчаною прямокутною ротондою. На вулицях, прилеглих до площі, фасади оформлені простіше і стриманіше, проте ця відмінність не передбачає протиставлення. Завдяки поступовим і плавним кутовим переходам вся будівля сприймається як єдиний і гармонійний архітектурний задум. У декоративних розробках автор творчо використав елементи середньовічної вірменської архітектури (Текор, Двін) і монументальної скульптури.

Будівля побудована з рожевого фельзитового туфу, на базальтовому підставі.

Примітки

  1. Structurae — Ratingen: 1998.
    d:Track:Q3791d:Track:Q1061861
  2. Ikonnikov A. V. T’amanyan, Alek’sandr // Grove Art Online / J. Turner — [Oxford, England], Houndmills, Basingstoke, England, New York: OUP, 2017. — doi:10.1093/GAO/9781884446054.ARTICLE.T083198
    d:Track:Q217595d:Track:Q56691875d:Track:Q103969471d:Track:Q810196d:Track:Q21431157d:Track:Q1547776
  3. Вірменська радянська енциклопедія / за ред. Վ. Համբարձումյան, Կ. Խուդավերդյան — Հայկական հանրագիտարան հրատարակչություն, 1974.
    d:Track:Q164396d:Track:Q124405912d:Track:Q6429958d:Track:Q2657718
  4. Deutsche Nationalbibliothek Record #139989803 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
    d:Track:Q27302d:Track:Q36578
  5. Հայկական համառոտ հանրագիտարան — Հայկական հանրագիտարան հրատարակչություն, 1990. — Т. 2.
    d:Track:Q124405912d:Track:Q13053618
  6. Зведений список імен діячів мистецтва — 2013.
    d:Track:Q110250907d:Track:Q2494649
  7. Журнал «Звартноц» (промышленность, строительство и архитектура Армении). № 8-9, 1991.
  8. Яралов Ю. С. Таманян. Серия: Мастера сов. архитектуры. Гос. изд-во архитектуры и градостроительства, 1950 г. С.10, 155

Джерела

  • Вірменська Радянська Енциклопедія, том 1, 1974 Єреван.

Посилання

  • Биография Таманяна, список творениий
  • Alexander Tamanian at Armeniapedia.org [Архівовано 10 вересня 2020 у Wayback Machine.]
  • Таманян Александр Оганесович (4 марта 1878)
  • Alexander Tamanian at TACentral.com [Архівовано 20 жовтня 2020 у Wayback Machine.]

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Oleksandr Oganesovich Ivanovich Tamanyan Tamanov virm Ալեքսանդր Թամանյան Ալեքսանդր Թամանյան 4 16 bereznya 1878 Katerinodar 20 lyutogo 1936 Yerevan virmenskij sovyeckij arhitektor ta mistobudivnik predstavnik neoklasichnogo napryamu v arhitekturi Aleksandr Tamanyanvirm Ալեքսանդր ԹամանյանPsevdoOleksandr Ivanovich TamanovNarodivsya4 16 bereznya 1878 4 3 5 Katerinodar Rosijska imperiya 3 5 Pomer20 lyutogo 1936 1936 02 20 1 57 rokiv Yerevan Virmenska RSR Zakavkazka Socialistichna Federativna Radyanska Respublika SRSR 6 3 5 PohovannyadKrayina Rosijska imperiya SRSRNacionalnistvirmeni 3 Diyalnistarhitektor restavrator mistobudivnikGaluzarhitekturaAlma materVishe hudozhnye uchilishe pri Rosijskij imperatorskij akademiyi mistectv 1904 3 Vchene zvannyaakademik 3 5 Znannya movvirmenska i rosijskaChlenstvoPeterburzka akademiya mistectv i Spilka arhitektoriv SRSRNapryamokdMagnum opusVirmenskij teatr operi i baletu imeni SpendiaryanaDitid i dNagorodi Mediafajli u Vikishovishi Narodnij arhitektor Virmenskoyi RSR 1926 Laureat Stalinskoyi premiyi drugogo stupenya 1942 posmertno Avtor generalnogo planu Yerevana budivel v Yerevani Sankt Peterburzi ta Moskvi ZhittyepisNarodivsya 4 16 bereznya 1878 roku v Katerinodari v rodini bankivskogo sluzhbovcya U 1896 roci zakinchiv Kubanske Oleksandrivske realne uchilishe cherez dva roki vstupiv na arhitekturne viddilennya Imperatorskoyi Akademiyi mistectv yaku zakinchiv u 1904 roci Za slovami sestri Tamanyana i jogo druga Yevgena Shretera vzhe v roki navchannya v Akademiyi Tamanyan pereglyadayuchi kreslennya ta fotografiyi davnih pam yatok govoriv pro bazhannya pracyuvati na istorichnij batkivshini Pershi roboti Tamanyana buli vikonani v dusi neoklasichnogo napryamu populyarnogo v ti roki V 1909 roci vin pracyuvav nad rekonstrukciyeyu dvoh sadib grafiv Musinih Pushkinih Mologskij povit Yaroslavskoyi guberniyi Tak vin sproektuvav i pobuduvav kam yanij budinok osobnyak i sluzhbi pri nomu v sadibi Borisogleb She masshtabnishimi buli roboti v sadibi Ilovna proekt i budivnictvo kam yanoyi naberezhnoyi proekti vlashtuvannya parku ta ozdoblennya fasadiv budinkiv restavraciya kam yanoyi cerkvi kincya XVIII stolittya Roboti zakincheni v 1913 roci v 1914 roci pristupiv do proektuvannya podalshoyi rekonstrukciyi golovnogo budinku u Ilovne sho zalishilasya nezakinchenoyu cherez revolyuciyi Na pochatku 1940 h rr obidvi sadibi zatopleni Ribinskim vodoshovishem Shiroke profesijne viznannya O O Tamanyanu prinesla rekonstrukciya Virmenskoyi cerkvi na Nevskomu prospekti v Peterburzi Prikladami jogo rannih robit mozhut buti osobnyak V P Kochubeya v Carskomu seli 1911 1912 spilno z M Ye Lansere i V I Yakovlyevim budinok knyazya S Sherbatova na Novinskomu bulvari v Moskvi 1911 1913 udostoyenij zvannya krashogo budinku Moskvi cogo roku spilnij z V M Semenovim ta inshimi arhitektorami proekt Mista sadu dlya sluzhbovciv zaliznici vklyuchayuchi tuberkuloznij sanatorij i zalizobetonnij mistok na stanciyi Prozorovska nini Kratovo pid Moskvoyu 1913 1923 centralne depo Kazanskoyi zaliznici v Lyubercyah 1916 Interes takozh predstavlyaye rozpochatij za doruchennyam M Ya Marra proekt muzeyu v Ani Hocha vin i ne buv zdijsnenij Tamanyan otrimav mozhlivist oznajomitisya z shedevrami virmenskogo zodchestva Beknazaryan Tamanyan Papazyan Tayirov Yengibaryan Danielyan Ambarcumyan Shaginyan Toromanyan U 1914 roci Tamanyan udostoyenij zvannya akademika v 1917 roci obranij golovoyu Radi Akademiyi mistectv na pravah vice prezidenta i Golovoyu Radi u spravah mistectv U 1923 roci pereyihav v Yerevan de ocholiv budivnictvo v respublici Tamanyan buv golovnim inzhenerom miscevogo Radnarkomu i chlenom CVK a Virmenskoyi RSR 1925 1936 Tamanyan rozrobiv generalni plani ryadu virmenskih mist i selish u tomu chisli Leninakana suchasnij Gyumri 1925 Nor Bayazeta suchasnij Gavar 1927 i Ahta Ahpara 1927 Echmiadzina 1927 1928 ta in Tamanyan stvoriv pershij generalnij plan suchasnogo Yerevana yakij shvalenij u 1924 roci Stil Tamanyana spriyav peretvorennyu malenkogo provincijnogo mista v suchasnu stolicyu Virmeniyi velikij promislovij i kulturnij centr Neoklasicizm viznachav tvorchist arhitektora odnak v toj zhe chas roboti buli vikonani v nacionalnomu dusi tradicijna dekorativna rizba po kamenyu ta in Sered najbilsh znamenitih tvorin arhitektora v Yerevani mozhna vidiliti gidroelektrostanciyu ERGES 1 1926 Budinok operi ta baletu imeni Spendiarova 1926 1953 Budinok uryadu Virmenskoyi RSR 1926 1941 ta in Tamanyan takozh vidigrav providnu rol u rozvitku ta vidnovlenni istorichnih landshaftiv golovuvav u Komiteti iz zahistu istorichnih pam yatok Virmeniyi O O Tamanyan pomer 20 lyutogo 1936 roku Pohovanij v Yerevani v Panteoni parku imeni Komitasa Budinok operi ta baletu imeni A Spendiarova Budinok uryaduRodinaTamanyan buv odruzhenij z Kamilloyu Edvards predstavniceyu rodu Benua yihni obidva sini Gevorg i Yulij Tamanyan takozh stali arhitektorami prodovzhuvachami spravi batka Onuk Tamanyana Oleksandr Tamanyan molodshij pom u 2005 buv vidomim uchenim aktivnim uchasnikom Karabaskogo ruhu polyagav u grupi Maapartner Zagin smertnikiv Stvoriv i komanduvav zagonom vijskovih instruktoriv H yakij eksperimentuvav z novostvorenoyu sekretnoyu zbroyeyu Pam yatBanknota 500 dram 1999 roku Na pochatku 2000 h rokiv v centri Yerevanu vidkritij arhitekturnij muzej O I Tamanyana U 2000 roci vipushena poshtova marka Virmeniyi prisvyachena Tamanyanu Vrahovuyuchi velikij vnesok Oleksandra Tamanyana v kulturu ridnogo narodu jogo portret pomishenij na kupyuru nominalom 500 dram U Yerevani ye vulicya Tamanyana na yakij vstanovleno pam yatnik arhitektorovi 1974 Nagorodi ta premiyiStalinska premiya drugogo stupenya 1942 posmertno za arhitekturnij proekt Budinku uryadu Virmenskoyi RSR 1926 1941 Narodnij arhitektor Virmenskoyi RSR 1924 Budinok uryadu Virmenskoyi RSRSpochatku bula sproektovana 1926 1928 i pobudovana pivnichno zahidna chastina okrema budivlya Narodnogo komisariatu zemelnih pitan budivnictvo yakoyi zaversheno v 1929 roci U 1932 1936 rokah dlya budivnictva na tomu zh misci buv sproektovanij kompleks Budinku uryadu sho zajmaye teritoriyu cilogo kvartalu v yakij povinna bulo garmonijno vpisatisya i budivlya Narodnogo komisariatu zemelnih pitan Zgidno z cim proektom v centralnij chastini budivli sho maye formu nepravilnogo p yatikutnika u vnutrishnomu dvori peredbachalosya budivnictvo vishogo korpusu cilindrichnoyi formi yakij vikonuvav bi rol foye sho z yednuye okremi chastini kompleksu V mistobudivnomu plani vin razom z Narodnim domom budivleyu Opernogo teatru povinen buv stati strizhnevim dominantom proektovanogo Pivnichnogo prospektu Prote v 1941 roci budivnictvo bulo prizupineno i proekti centralnoyi i shidnoyi chastin kompleksu ne buli zdijsneni Budivnictvo Budinku uryadu v 1952 roci zavershiv sin avtora arhitektor Gevorg Tamanyan zi svoyim novim proektom vzhe bez pidnesenogo centralnogo korpusu z dodanim u shidnij chastini velikim zalom zasidan Budinok uryadu ye pershoyu budivleyu pobudovanoyu na centralnij ovalnoyi ploshi peredbachenoyi generalnim planom Oleksandra Tamanyana v 1924 roci Zadum proektu budivli v praktichnomu plani prostij po dvoh storonah osnovnih centralnih koridoriv zruchno roztashovani kabineti garmonijno skomponovani z velikoyu ta maloyu zaloyu zasidan foye i shodovimi klitinami Fasadi vikonani po riznomu u vidpovidnosti zi svoyeyu mistobudivnoyi rollyu i navkolishnoyu zabudovoyu Roztashovanij po dotichnij do ploshi golovnij fasad vikonanij v ritmi p yati arok sho spirayutsya na monumentalni koloni nad yakimi poyasu prostyagayetsya vidkritij balkon Na pivnichnij storoni vin primikaye do vezhi uvinchanoyu pryamokutnoyu rotondoyu Na vulicyah prileglih do ploshi fasadi oformleni prostishe i strimanishe prote cya vidminnist ne peredbachaye protistavlennya Zavdyaki postupovim i plavnim kutovim perehodam vsya budivlya sprijmayetsya yak yedinij i garmonijnij arhitekturnij zadum U dekorativnih rozrobkah avtor tvorcho vikoristav elementi serednovichnoyi virmenskoyi arhitekturi Tekor Dvin i monumentalnoyi skulpturi Budivlya pobudovana z rozhevogo felzitovogo tufu na bazaltovomu pidstavi PrimitkiStructurae Ratingen 1998 d Track Q3791d Track Q1061861 Ikonnikov A V T amanyan Alek sandr Grove Art Online J Turner Oxford England Houndmills Basingstoke England New York OUP 2017 doi 10 1093 GAO 9781884446054 ARTICLE T083198 d Track Q217595d Track Q56691875d Track Q103969471d Track Q810196d Track Q21431157d Track Q1547776 Virmenska radyanska enciklopediya za red Վ Համբարձումյան Կ Խուդավերդյան Հայկական հանրագիտարան հրատարակչություն 1974 d Track Q164396d Track Q124405912d Track Q6429958d Track Q2657718 Deutsche Nationalbibliothek Record 139989803 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 Հայկական համառոտ հանրագիտարան Հայկական հանրագիտարան հրատարակչություն 1990 T 2 d Track Q124405912d Track Q13053618 Zvedenij spisok imen diyachiv mistectva 2013 d Track Q110250907d Track Q2494649 Zhurnal Zvartnoc promyshlennost stroitelstvo i arhitektura Armenii 8 9 1991 Yaralov Yu S Tamanyan Seriya Mastera sov arhitektury Gos izd vo arhitektury i gradostroitelstva 1950 g S 10 155DzherelaVirmenska Radyanska Enciklopediya tom 1 1974 Yerevan PosilannyaBiografiya Tamanyana spisok tvoreniij Alexander Tamanian at Armeniapedia org Arhivovano 10 veresnya 2020 u Wayback Machine Tamanyan Aleksandr Oganesovich 4 marta 1878 Alexander Tamanian at TACentral com Arhivovano 20 zhovtnya 2020 u Wayback Machine

Дата публікації:
Топ