Торос Арутюнович Тороманян (вірм. Թորոս Հարությունի Թորամանյան, нар. 18 березня 1864, , Османська імперія — пом. 1 березня 1934, Ерівань, Вірменська РСР, СРСР) — видатний вірменський архітектор та дослідник архітектури. Вважається «батьком вірменської архітектурної історіографії».
Торос Арутюнович Тороманян | |
---|---|
вірм. Թորոս Հարությունի Թորամանյան | |
Народився | 18 березня 1864 , Османська імперія |
Помер | 1 березня 1934 (69 років) Ерівань, Вірменська РСР, СРСР |
Поховання | Пантеон імені Комітаса |
Громадянство | Туреччина СРСР |
Національність | вірменин |
Місце проживання | Болгарія[1] Румунія[1] Париж[1] Ані[1] Вагаршапат[1] Відень[1] |
Діяльність | архітектор |
Alma mater | d |
Заклад | Національний історичний музей Вірменії |
Нагороди | d |
|
Біографія
Тороманян народився 1864 року в Шебінкарахісарі, Османська імперія. Вивчав архітектуру в Константинопольській академії образотворчих мистецтв та в університетах Сорбони та Парижу. Працював над дослідженням залишків середньовічних пам'яток Вірменії. 1902 року отримує запрошення взяти участь в експедиції до древньої столиці Вірменії — Ані. 1904 року приєднується до розкопок церкви Звартноц. Результати досліджень публікує через рік в праці «Храм Звартноц». 1921 року, після приєднання Ані до Туреччини, втрачає можливість проводити свої дослідження. 1923 року у Вірменській РСР створюється Комітет із захисту древніх пам'яток, членом якого стає Тороманян. В складі комітету бере участь у реконструкції Ечміадзинського собору. 1930—1932 — завідував архітектурний відділом Історичного музею Вірменії. Був членом Світового конгресу вірменів.
Наукова робота Тороманяна проклала шлях для іншого науковця — Йозефа Стжиговського, який, після довгого вивчення християнської архітектури, дійшов висновку, що вірменська архітектура мала великий вплив на розвиток візантійської, а згодом і західно-європейської архітектури. 1920 року під час Турецько-вірменської війни Тороманян втратив велику частину своїх наукових досліджень.
Помер 1934 року в Єревані. Похований на Пантеоні імені Комітаса
Вшанування пам'яті
- 1969 року Академія наук Вірменії започаткувала пам'ятну медаль ім. Тороманяна.
- 2000 року було випущено поштову марку Вірменії, на честь Тороманяна.
Примітки
- Вірменська радянська енциклопедія / за ред. Վ. Համբարձումյան, Կ. Խուդավերդյան — Հայկական հանրագիտարան հրատարակչություն, 1974.
- Armen, Garbis (1992), An Architecture of Survival, p. 71, ISBN
- Varjabedian, Hermine (1969) The Great 4: Mesrob, Komidas, Antranik, Toramanian, Beirut, p. 43
- Varjabedian, Hermine (1969) The Great 4: Mesrob, Komidas, Antranik, Toramanian, Beirut, p. 45
- http://armus.narod.ru/history/armp_015.htm. archive.is. 8 липня 2012. Архів оригіналу за 8 липня 2012. Процитовано 8 травня 2017.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Toros Arutyunovich Toromanyan virm Թորոս Հարությունի Թորամանյան nar 18 bereznya 1864 Osmanska imperiya pom 1 bereznya 1934 Erivan Virmenska RSR SRSR vidatnij virmenskij arhitektor ta doslidnik arhitekturi Vvazhayetsya batkom virmenskoyi arhitekturnoyi istoriografiyi Toros Arutyunovich Toromanyanvirm Թորոս Հարությունի ԹորամանյանNarodivsya18 bereznya 1864 1864 03 18 Osmanska imperiyaPomer1 bereznya 1934 1934 03 01 69 rokiv Erivan Virmenska RSR SRSRPohovannyaPanteon imeni KomitasaGromadyanstvo Turechchina SRSRNacionalnistvirmeninMisce prozhivannyaBolgariya 1 Rumuniya 1 Parizh 1 Ani 1 Vagarshapat 1 Viden 1 DiyalnistarhitektorAlma materdZakladNacionalnij istorichnij muzej VirmeniyiNagorodidRoboti u Vikidzherelah Vislovlyuvannya u Vikicitatah Mediafajli u VikishovishiBiografiyaToromanyan v Ani 1907 Toromanyan narodivsya 1864 roku v Shebinkarahisari Osmanska imperiya Vivchav arhitekturu v Konstantinopolskij akademiyi obrazotvorchih mistectv ta v universitetah Sorboni ta Parizhu Pracyuvav nad doslidzhennyam zalishkiv serednovichnih pam yatok Virmeniyi 1902 roku otrimuye zaproshennya vzyati uchast v ekspediciyi do drevnoyi stolici Virmeniyi Ani 1904 roku priyednuyetsya do rozkopok cerkvi Zvartnoc Rezultati doslidzhen publikuye cherez rik v praci Hram Zvartnoc 1921 roku pislya priyednannya Ani do Turechchini vtrachaye mozhlivist provoditi svoyi doslidzhennya 1923 roku u Virmenskij RSR stvoryuyetsya Komitet iz zahistu drevnih pam yatok chlenom yakogo staye Toromanyan V skladi komitetu bere uchast u rekonstrukciyi Echmiadzinskogo soboru 1930 1932 zaviduvav arhitekturnij viddilom Istorichnogo muzeyu Virmeniyi Buv chlenom Svitovogo kongresu virmeniv Naukova robota Toromanyana proklala shlyah dlya inshogo naukovcya Jozefa Stzhigovskogo yakij pislya dovgogo vivchennya hristiyanskoyi arhitekturi dijshov visnovku sho virmenska arhitektura mala velikij vpliv na rozvitok vizantijskoyi a zgodom i zahidno yevropejskoyi arhitekturi 1920 roku pid chas Turecko virmenskoyi vijni Toromanyan vtrativ veliku chastinu svoyih naukovih doslidzhen Pomer 1934 roku v Yerevani Pohovanij na Panteoni imeni KomitasaVshanuvannya pam yati1969 roku Akademiya nauk Virmeniyi zapochatkuvala pam yatnu medal im Toromanyana 2000 roku bulo vipusheno poshtovu marku Virmeniyi na chest Toromanyana Poshtova marka z zobrazhennyam ToromanyanaPrimitkiVirmenska radyanska enciklopediya za red Վ Համբարձումյան Կ Խուդավերդյան Հայկական հանրագիտարան հրատարակչություն 1974 d Track Q164396d Track Q124405912d Track Q6429958d Track Q2657718 Armen Garbis 1992 An Architecture of Survival p 71 ISBN 0 9695988 0 7 Varjabedian Hermine 1969 The Great 4 Mesrob Komidas Antranik Toramanian Beirut p 43 Varjabedian Hermine 1969 The Great 4 Mesrob Komidas Antranik Toramanian Beirut p 45 http armus narod ru history armp 015 htm archive is 8 lipnya 2012 Arhiv originalu za 8 lipnya 2012 Procitovano 8 travnya 2017