|
Аксу́мське ца́рство (Аксум) — давнє семітське царство на плато Тигре в північній Ефіопії, зі столицею в місті Аксум, що існувало в період приблизно з кінця I до середини X століть.
Історія
В VI—V століттях до н. е. тут склалося царство, яке пізніше розпалося. Першим відомим царем є Базен, що панував близько 10 року до н. е.
Початок нового піднесення відносять до панування царя Зоскалеса. На кінець I — середину III століть відносяться перші згадки римських авторів про Аксумське царство та його мешканців.
У другій половині III-IV століть відбулося стрімке підвищення авторитету Аксуму, який, об'єднавши всю північну Ефіопію до озера Тана та область , брав участь у боротьбі за владу в Аравії та на Червоному морі й підкорив собі Мероїтське царство, що повільно розпадалося.
В IV столітті за царя Езани та, ймовірно, його попередника Елла-Аміде царство стало гегемоном північно-східної Африки та , вівши суперечки з Візантією та Іраном, утримуючи гегемонію майже до кінця VI століття.
Аксумська держава складалася з низки царств та племінних союзів, васальних щодо найсильнішого з них — Аксуму. В V—VI століттях аксумським царям підкорювалися Хім'яритське царство в Південній Аравії, Північна Нубія, країна блемміїв, а на Ефіопському нагір'ї — країна агау поблизу озера Тана, на північний схід та до VII століття — місто Адуліс.
Царі Аксуму носили титул нагаша-нагашт (цар царів). Влада царя Аксуму не була абсолютною, впливовим органом влади була рада вельмож (старійшин). Через одного з найбільш високопоставлених — лінгвіста — цар звертався до інших осіб. Основну військову силу країни становило народне ополчення різних спільнот.
За правління царя Езани Аксум захопив Куш () і встановив повний контроль над південно-західним узбережжям Червоного моря. Езана разом із братом-співправителем охрестився і перетворив у 333 році християнство на державну релігію Аксуму. При цьому віровчення було прийнято у міафізитській формі з підпорядкуванням міафізитському (коптському) Александрійському патріархату. Після Халкідонського собору, з початком гонінь проти нехалкідонітів в Римській імперії, в Аксумі знайшли прихисток ченці, відомі як «Дев'ять преподобних».
Релігійні розбіжності, однак, не завадили політичному зближенню з Константинополем, яке завершилось створенням військового союзу. Цар Калеб (VI століття) вів війни за утвердження християнства в Аравії. Основу економіки царства становило рільницьке, зрошувальне землеробство та скотарство. В містах Аксум, , Адуліс були розвинені ремесла — будівництво, гончарство та ювелірна справа.
Аксумські царі та знать споряджали торгові каравани та морські судна. В Аксум завозилися ремісничі вироби, вино, цукор та ін. з країн Азії, долини Нілу та Середземномор'я. продавали золото, слонову кістку, носорожачий ріг, зубні пластини бегемота, живих звірів та їхні шкіри, ароматичні смоли, смарагди, а також рабів. Торговельні колонії аксумітів у V—VI століттях існували в різних районах північно-східної Африки, в Південній Аравії, Алоа та Киренаїці. Купці (іноземці та частина аксумітів) вважалися царськими клієнтами. Виробничі відносини носили ранньофеодальний характер зі збереженням елементів первісного ладу.
Захоплення Південної Аравії персами в VI столітті і особливо утворення Арабського халіфату в VII столітті перерізали торговельні та культурні зв'язки зі Середземноморрям та Індією. В VIII столітті починається період поступового занепаду Аксуму, внаслідок занепаду торгівлі, втрати зовнішніх володінь та експансії нубійців, беджа та агау. В першій половині XI століття за панування і Дегнажена відбувся остаточний розпад Аксуму. На зміну царям до влади в північній та середній Ефіопії прийшла династія .
Література
- Африка. Енциклопедичний довідник. Т.1-2. Москва, 1986
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Aksum znachennya Aksumske carstvo መንግሥተ አክሱም bl 100 roku n e bl 940 roku n e Stolicya Aksum Mova i Geyez grecka Religiya Pravoslav ya Tevahedo Plosha 1 250 000 Forma pravlinnya Monarhiya Poperednik Nastupnik Dmt Zagve Korolivstvo Semin Korolivstvo Shoa Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Aksumske carstvo Aksumskij obelisk Aksu mske ca rstvo Aksum davnye semitske carstvo na plato Tigre v pivnichnij Efiopiyi zi stoliceyu v misti Aksum sho isnuvalo v period priblizno z kincya I do seredini X stolit IstoriyaV VI V stolittyah do n e tut sklalosya carstvo yake piznishe rozpalosya Pershim vidomim carem ye Bazen sho panuvav blizko 10 roku do n e Pochatok novogo pidnesennya vidnosyat do panuvannya carya Zoskalesa Na kinec I seredinu III stolit vidnosyatsya pershi zgadki rimskih avtoriv pro Aksumske carstvo ta jogo meshkanciv U drugij polovini III IV stolit vidbulosya strimke pidvishennya avtoritetu Aksumu yakij ob yednavshi vsyu pivnichnu Efiopiyu do ozera Tana ta oblast brav uchast u borotbi za vladu v Araviyi ta na Chervonomu mori j pidkoriv sobi Meroyitske carstvo sho povilno rozpadalosya V IV stolitti za carya Ezani ta jmovirno jogo poperednika Ella Amide carstvo stalo gegemonom pivnichno shidnoyi Afriki ta vivshi superechki z Vizantiyeyu ta Iranom utrimuyuchi gegemoniyu majzhe do kincya VI stolittya Aksumska derzhava skladalasya z nizki carstv ta pleminnih soyuziv vasalnih shodo najsilnishogo z nih Aksumu V V VI stolittyah aksumskim caryam pidkoryuvalisya Him yaritske carstvo v Pivdennij Araviyi Pivnichna Nubiya krayina blemmiyiv a na Efiopskomu nagir yi krayina agau poblizu ozera Tana na pivnichnij shid ta do VII stolittya misto Adulis Cari Aksumu nosili titul nagasha nagasht car cariv Vlada carya Aksumu ne bula absolyutnoyu vplivovim organom vladi bula rada velmozh starijshin Cherez odnogo z najbilsh visokopostavlenih lingvista car zvertavsya do inshih osib Osnovnu vijskovu silu krayini stanovilo narodne opolchennya riznih spilnot Za pravlinnya carya Ezani Aksum zahopiv Kush i vstanoviv povnij kontrol nad pivdenno zahidnim uzberezhzhyam Chervonogo morya Ezana razom iz bratom spivpravitelem ohrestivsya i peretvoriv u 333 roci hristiyanstvo na derzhavnu religiyu Aksumu Pri comu virovchennya bulo prijnyato u miafizitskij formi z pidporyadkuvannyam miafizitskomu koptskomu Aleksandrijskomu patriarhatu Pislya Halkidonskogo soboru z pochatkom gonin proti nehalkidonitiv v Rimskij imperiyi v Aksumi znajshli prihistok chenci vidomi yak Dev yat prepodobnih Religijni rozbizhnosti odnak ne zavadili politichnomu zblizhennyu z Konstantinopolem yake zavershilos stvorennyam vijskovogo soyuzu Car Kaleb VI stolittya viv vijni za utverdzhennya hristiyanstva v Araviyi Osnovu ekonomiki carstva stanovilo rilnicke zroshuvalne zemlerobstvo ta skotarstvo V mistah Aksum Adulis buli rozvineni remesla budivnictvo goncharstvo ta yuvelirna sprava Aksumski cari ta znat sporyadzhali torgovi karavani ta morski sudna V Aksum zavozilisya remisnichi virobi vino cukor ta in z krayin Aziyi dolini Nilu ta Seredzemnomor ya prodavali zoloto slonovu kistku nosorozhachij rig zubni plastini begemota zhivih zviriv ta yihni shkiri aromatichni smoli smaragdi a takozh rabiv Torgovelni koloniyi aksumitiv u V VI stolittyah isnuvali v riznih rajonah pivnichno shidnoyi Afriki v Pivdennij Araviyi Aloa ta Kirenayici Kupci inozemci ta chastina aksumitiv vvazhalisya carskimi kliyentami Virobnichi vidnosini nosili rannofeodalnij harakter zi zberezhennyam elementiv pervisnogo ladu Zahoplennya Pivdennoyi Araviyi persami v VI stolitti i osoblivo utvorennya Arabskogo halifatu v VII stolitti pererizali torgovelni ta kulturni zv yazki zi Seredzemnomorryam ta Indiyeyu V VIII stolitti pochinayetsya period postupovogo zanepadu Aksumu vnaslidok zanepadu torgivli vtrati zovnishnih volodin ta ekspansiyi nubijciv bedzha ta agau V pershij polovini XI stolittya za panuvannya i Degnazhena vidbuvsya ostatochnij rozpad Aksumu Na zminu caryam do vladi v pivnichnij ta serednij Efiopiyi prijshla dinastiya LiteraturaAfrika Enciklopedichnij dovidnik T 1 2 Moskva 1986