Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Акбар I Великий, також Абу'л-Фаз Джела́ль-ад-Дін Мухамма́д Акба́р, надалі Акбар Великий (15 жовтня 1542 — 27 жовтня 1605, Агра) — третій падишах (1556—1605) з династії Великих Моголів, онук Бабура, прямий нащадок Тамерлана. Акбар був видатним державним діячем, допитливою, хоч і неграмотною людиною, мав прекрасну пам'ять, був сміливим та здібним воєначальником.
| Джелаль-ад-дін Акбар | |
|---|---|
| перс. جلالالدین مُحمَّد اکبر | |
 | |
| 11-й Падишах Індії | |
| 1556 — 1605 | |
| Попередник | Хумаюн |
| Наступник | Джаханґір |
| | |
| Народився | 15 жовтня 1542[1][2] d, Імперія Великих Моголів |
| Помер | 15 жовтня 1605[3] (62 роки) Фатехпур-Сікрі, d, Імперія Великих Моголів |
| Похований | Гробниця Акбара Великого |
| Відомий як | монарх |
| Батько | Хумаюн |
| Мати | d |
| У шлюбі з | Маріам уз-Замані, d і d |
| Діти | Джаханґір, d, d, d, d і d |
| Рідня | дід Бабур |
| Релігія | іслам |
 Висловлювання у Вікіцитатах | |
 Медіафайли у Вікісховищі | |
Життєпис
Акбар був переданий епітету «Великий» через його низку досягнень, включаючи переможні військові звитяги, кардинальні суспільні та світські реформи, які укріпили династію моголів на індійському субконтиненті і розширили їх володіння.
Родина та дитинство
Нащадок Тамерлана, Акбар, приналежний до династії Великих Моголів, прийшов на світ в часі занепаду його батька, Хумаюна. Тому його дитячі роки тісно переплелися з їхньою родиною: поневіряннями з батьком, та опікунством — братами його батька і супроводжуючи батька в його походах, задля повернення трону Великих Моголів.
Хумаюн, син Бабура, як спадкоємець падишаха-батка, унаслідував титул батька і правив у столиці, але не мав такого впливу на суспілство й армію, що невдовзі почав втрачати території. Пізніше ще й був зраджений своїми трьома братами та змушений був полишити свої землі під тиском афганського воєначальника Шер-Хана Сурі (Sher Shah Suri), який зайняв його місце. Останній завдав нищівної поразки Хумаюну на березі Гангу, що падишах, втративши все своє військо та челядь (службовців та майже весь гарем з жінками), втік на південний захід імперії. Там, в провінції Сінд, він зійшовся з шейхом , вчителем перської мови його молодшого брата Гіндала Мірзи. Невдовзі він уже засватав 14-річну Хаміду Бану Бегум, дочку шейха і змушений був перебратися під опіку місцевого індуїстського володаря Рану Прасада.
Через рік, в 1542 році, в Умеркоті, в Сінді (нині провінція Пакистану), народився Абуль-Фатх Джалалуддин Мухаммад Акбард, якого пізніше нарекли Акбаром Великим. Дитинство Акбара було в постійних поневіряннях, оскільки родина Хумаюна уже в 1543 році змушена була перебратися до Кандагару (примирившись з Гіндалом, під його опіку), остерігаючись васалів Шер-Шах Сурі, що намагалися прибрати його головного ворога.
У вотчині свого молодшого брата, Гіндала Мірзи, Хумаюн перебував недовго, побоюючись за своє життя, колишній падишах змушений знову податися в мандри, адже два середущих брати Камран та Аскарі створили коаліцію супроти нього і шукали його, щоби позбавити титулу «падашах». Новим пристанівком йому стала Персія, яка таким чином, помагаючи династичним втікачам, намагалася утримувати вплив на сусідні народності та племена. Але в тривалу подорож-заслання, Хумаюн не взяв свою родину, полишивши дитину і дружин в Кандагарі під опікою Гіндала. Але, коли загони Аскарі-мірзи захопили Кандагар, то ними був ув'язнений Гіндал та перевезений, зі всією сім'єю, до Кабула (вотчини Камрана-мірзи). Таким чином малолітій Акбар (якому було 14 місяців) потрапив на свою дідівщину (місто Бабура — Кабул) разом з матір'ю та сестрою його батька (яка ним опікувалася).
Аскарі-мірза за свого життя мав лише дочку, відтак він змилосердився над кровним дитям, і передав дитину під опіку своєї дружини Султан Бегум. Але вже в 1545 році Хумаюн повернув Кандагар, та ув'язнив брата Аскарі. Ще кілька місяців Акбар виховувався тіткою Султан Бегум в Кабулі, поки його батько не здобув вотчину свого батька і воз'єднався зі своїм сином. Впродовж майже десятиліття Кабул переходив з рук в руки: від падишаха Хумаюна, до деспотичного мірзи Камрана. В одній із тих битв загинув їхній молодший брат Гіндал (який був на стороні падишаха). В знак вшанування рідного брата, Хумаюн засватав його єдину дочку, Рукайю Султан Бегум, зі своїм первістком, коли обом було по 9 років.
У 1555 він разом зі своїм батьком Хумаюном переїхав, повернувся в Делі, який перетворився на центр літературного та художнього відродження.
Сходження на трон
У 1556 Хумаюн помер, і Акбар у віці 14 років став правителем. Через чотири роки він вигнав регента Байрам-хана і, потім поваливши впливового Адхам-хана, придушивши кілька заколотів (зокрема Баз Бахадура в Мальві), у тому числі за участю свого брата Хакіма в 1579, розпочав розширення кордонів успадкованої імперії. Тут йому допоміг раджпутський клан Качваха, що перейшов на бік падишаха.
Акбар об'єднав Раджпутану, Гуджарат, Бенгалію, Гондвану і Кашмір. Основна частина його тривалого правління була присвячена тому, щоб підпорядкувати непокірних правителів Північної Індії і встановити в країні міцний мир. На першому етапі вимушений був тривалий час протистояти раджпутам, серед яких найзначущими були Пратап Сінґх та Дургаваті.
Акбар навів порядок у збиранні податків, та, як і його дід Бабур, сприяв розвитку торгівлі.
Державною мовою Могольської імперії (не плутати з «монголами») була гінді. У 1574, завершивши переважно територіальне формування держави, Акбар розпочав проведення внутрішніх реформ. Акбар зарекомендував себе як покровитель наук і мистецтв, зібрав навколо свого престолу найкращих учених, поетів, музикантів і художників. Його найближчий сподвижник, візир Абу-л-Фазл, був різнобічно освіченою людиною, розмовляв багатьма мовами і залишив записи про правління Акбара. У період правління Акбара була створена школа живопису, зібрана багатюща бібліотека, яка налічує понад 24 тисяч томів. У 1569 поблизу Агри почалося будівництво нової столиці Фатехпур-Сікрі («міста Перемоги»).
Діставши в спадщину невелику територію навколо Делі, Акбар розширив свої володіння за рахунок завоювання ряду князівств Північної Індії. Династичними шлюбами Акбар зміцнив свої зв'язки з раджпутськими князівствами, а кіннота раджпутів стала основою його війська. 1574 року він спробував скасувати систему джаґірів та замінити земельні наділи зарплатнею зі скарбниці, а збір податків передати державним чиновникам. Ця спроба Акбара викликала опір військової знаті й зазнала невдачі. Невдоволені реформами Акбара феодали Бенгалії та Біхару здійняли повстання (з одночасним заколотом його зведеного брата Мірзи Мухаммада Хакіма) проти «правителя-віровідступника» (1580—1582), яке було придушене з великими труднощами. На відміну від своїх попередників Акбар старався досягти згоди між своїми підданими незалежно від релігії та заручитися підтримкою основної маси населення — індусів, яких він широко просував на провідні державні посади.
Акбар виявляв великий інтерес до релігій, включаючи християнство, про яке йому розповідали Клаудіо Аквавіва, і інші католицькі місіонери. Він однаково доброзичливо відносився до всіх своїх підданих, дозволив вільне віросповідання всіх релігій.
З 1582 Акбар намагався затвердити в країні нове містичне віровчення, яке назвав дин-і іллахі («божественна віра»), розроблене разом з Абу-л-Фазлом. Це вчення було поєднанням елементів індуїзму, зороастризму, ісламу і почасти християнства. Акбар говорив: «Лише та віра істинна, яку схвалює розум» і «Багато дурних шанувальників традицій беруть звичай предків за визначення розуму і тим самим прирікають себе на вічну ганьбу». Втім лише найближчі стали адептами нової віри, зокрема Бірбал, Хан-е-ханан, Файзі.
У 1580-82 роках спалахнуло повстання великих феодалів проти запроваджених Акбаром релігійних реформ. Як підсумок боротьби звучать слова Акбара: «Щасливий, бо міг докладати в житті священне Вчення, міг дати достаток народу і був відтінений великими ворогами».
Також Акбар ввів нову релігію «дін-і ілахі» (божу віру), що була еклектичною сумішшю з вірувань та обрядів запозичених з ісламу, індуїзму, парсизму та джайнізму. Головою нової релігії став сам Абар який таким чином поєднував в собі світську та релігійну владу. За його життя послідовники нової релігії мали підтримку правителя, але після його смерті перетворилися на невелику секту.
Епоха акбарового правління докладно описана його радником та хроністом Абу-л-Фазлом.
Останні роки його життя були затьмарені придворними інтригами й змовницькою діяльністю сина Саліма. Помер Акбар у 1605 році, престол успадкував Салім під ім'ям Джахангира.
Реформи
Метою реформ було створення централізованої держави на основі справедливого і рівного ставлення до всіх народів, які її населяли. У першу чергу він посилив контроль за армією, провів новий адміністративний поділ держави, разом зі своїм головним фінансистом Тодар Малом встановив єдину систему оподаткування. Податкова реформа мала у своїй основі найсуворіший облік, що не дозволяє чиновникам приховувати й розкрадати значну частину зборів. Одночасно з цим було передбачено нестягування податків при неврожаї та голоді, видача позик грошима і зерном.
Акбар скасував податки на немусульман і принизливий для індусів подушний податок. У всій імперії була введена єдина система мір і ваг, а також єдиний сонячний календар, оснований на даних таблиць Улугбека. Величезне значення падишах приділяв розвитку торгівлі, яку зав'язав навіть з європейцями. Прагнучи розширити панування Могольської імперії в Індії та залучити на свій бік індуське суспільство, Акбар активно залучав індуських раджів на важливі посади в державі й армії.
Адміністративними реформами, поступками феодалам і спробою об'єднати різні релігійні течії в нову релігію Акбар намагався централізувати свою державу. Останніми роками свого правління він вів загарбницьку війну проти афганських племен і підкорив Кашмір. У результаті завоювань межі Могольської держави простяглися від Балху на півночі, до Ґодаварі на півдні включно з Кашміром та сучасним Афганістаном.
Смерть і спадщина
3 жовтня 1605 року Акбар захворів на дизентерію, від якої так і не одужав. Вважається, що він помер 26 жовтня 1605 року. Він був похований у своєму мавзолеї в Сікандрі, Аґра, який знаходиться за кілометр від могили Маріам-уз-Замані, його улюбленої та старшої дружини.
Акбар залишив багату спадщину як для держави Великих Моголів, так і для індійського субконтиненту в цілому. Він міцно вкорінив авторитет держави Великих Моголів в Індії та за її межами, після того, як ліквідував загрозу з боку афганців під час царювання його батька, встановивши свою військову і дипломатичну перевагу. Під час його правління, характер змін набув рис світського і ліберального, з акцентом на культурну інтеграцію. Він також представив кілька далекоглядних соціальних реформ, у тому числі заборону саті, легалізацію повторного шлюбу для вдів і підвищення віку вступу в шлюб.
Журнал «Тайм» включив його ім'я у свій список Top 25 світових лідерів.
Цікаві факти
Акбар не вмів писати і читати, проте любив, щоб йому книги читали вголос. За його наказом багато книг із санскриту було перекладено перською мовою.
Акбар у культурі
У літературі
- Салман Рушді «Флорентійська чарівниця» / «The Enchantress of Florence» (2008)
- Алекс Ратфорд «Владика світу»/ «Ruler of the World» (2011)
- Гербер Денис «Ангел, що стоїть на сонці»
- Шрі Чінмой «Могольські імператори»/ Sri Chinmoy «The Moghul Emperors», (2000)
У кінематографі
- Великий Могол (1960)
- Джодха та Акбар (2008)
- Джодха та Акбар: Історія Великої любові (серіал) (2013)
У комп'ютерних іграх
- В Age of Empires III: The Asian Dynasties Акбар представлений як лідер іграбельної цивілізації Індії
- У Sid Meier's Civilization V представлений як один із Великих Генералів
Примітки
- Deutsche Nationalbibliothek Record #118644181 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- Енциклопедія Брокгауз
- Ṭaqqūš M. S. تاريخ مغول القبيلة الذهبيَّة والهند — С. 261. —
- урду کبر اعظم
- Domesticity and Power in the Early Mughal World
- Яка стала його 4-ю дружиною
- Smith, Vincent Arthur (1917). Akbar the Great Mogul
- Гіндал вважав його за претендента на свої землі
- Remembering Akbar the Great: Facts about the most liberal Mughal emperor. India Today (англ.). Процитовано 3 липня 2023.
- R. C. Majumdar Ancient India, 1977.
- Неру, Джавахарлал (1977). Взгляд на всемирную историю. В трех томах. Том 2. Прогресс. — С.67 (рос.)
Джерела
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
- Советская историческая энциклопедия. — Москва, 1961. (рос.)
- Антонова К. А. Очерки общественных отношений и политического строя Могольской Индии времён Акбара (1556—1605). — Москва, 1952. (рос.)
- Habib, Irfan (1997). Akbar and His India. New Delhi: Oxford University Press. ISBN . (англ.)
- Hasan, Nurul (2007). Religion, State and Society in Medieval India. New Delhi: Oxford University Press. ISBN . (англ.)
Посилання
- Акбар Великий [ 22 березня 2022 у Wayback Machine.] // ВУЕ
- Акбар // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Akbar I Velikij takozh Abu l Faz Dzhela l ad Din Muhamma d Akba r nadali Akbar Velikij 15 zhovtnya 1542 27 zhovtnya 1605 Agra tretij padishah 1556 1605 z dinastiyi Velikih Mogoliv onuk Babura pryamij nashadok Tamerlana Akbar buv vidatnim derzhavnim diyachem dopitlivoyu hoch i negramotnoyu lyudinoyu mav prekrasnu pam yat buv smilivim ta zdibnim voyenachalnikom Dzhelal ad din Akbarpers جلال الدین م حم د اکبر Dzhelal ad din Akbar11 j Padishah Indiyi1556 1605Poperednik HumayunNastupnik DzhahangirNarodivsya 15 zhovtnya 1542 1 2 d Imperiya Velikih MogolivPomer 15 zhovtnya 1605 1605 10 15 3 62 roki Fatehpur Sikri d Imperiya Velikih MogolivPohovanij Grobnicya Akbara VelikogoVidomij yak monarhBatko HumayunMati dU shlyubi z Mariam uz Zamani d i dDiti Dzhahangir d d d d i dRidnya did BaburReligiya islam Vislovlyuvannya u Vikicitatah Mediafajli u Vikishovishi U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Akbar znachennya ZhittyepisAkbar buv peredanij epitetu Velikij cherez jogo nizku dosyagnen vklyuchayuchi peremozhni vijskovi zvityagi kardinalni suspilni ta svitski reformi yaki ukripili dinastiyu mogoliv na indijskomu subkontinenti i rozshirili yih volodinnya Rodina ta ditinstvo Nashadok Tamerlana Akbar prinalezhnij do dinastiyi Velikih Mogoliv prijshov na svit v chasi zanepadu jogo batka Humayuna Tomu jogo dityachi roki tisno pereplelisya z yihnoyu rodinoyu poneviryannyami z batkom ta opikunstvom bratami jogo batka i suprovodzhuyuchi batka v jogo pohodah zadlya povernennya tronu Velikih Mogoliv Humayun sin Babura yak spadkoyemec padishaha batka unasliduvav titul batka i praviv u stolici ale ne mav takogo vplivu na suspilstvo j armiyu sho nevdovzi pochav vtrachati teritoriyi Piznishe she j buv zradzhenij svoyimi troma bratami ta zmushenij buv polishiti svoyi zemli pid tiskom afganskogo voyenachalnika Sher Hana Suri Sher Shah Suri yakij zajnyav jogo misce Ostannij zavdav nishivnoyi porazki Humayunu na berezi Gangu sho padishah vtrativshi vse svoye vijsko ta chelyad sluzhbovciv ta majzhe ves garem z zhinkami vtik na pivdennij zahid imperiyi Tam v provinciyi Sind vin zijshovsya z shejhom vchitelem perskoyi movi jogo molodshogo brata Gindala Mirzi Nevdovzi vin uzhe zasvatav 14 richnu Hamidu Banu Begum dochku shejha i zmushenij buv perebratisya pid opiku miscevogo induyistskogo volodarya Ranu Prasada Cherez rik v 1542 roci v Umerkoti v Sindi nini provinciya Pakistanu narodivsya Abul Fath Dzhalaluddin Muhammad Akbard yakogo piznishe narekli Akbarom Velikim Ditinstvo Akbara bulo v postijnih poneviryannyah oskilki rodina Humayuna uzhe v 1543 roci zmushena bula perebratisya do Kandagaru primirivshis z Gindalom pid jogo opiku osterigayuchis vasaliv Sher Shah Suri sho namagalisya pribrati jogo golovnogo voroga U votchini svogo molodshogo brata Gindala Mirzi Humayun perebuvav nedovgo poboyuyuchis za svoye zhittya kolishnij padishah zmushenij znovu podatisya v mandri adzhe dva seredushih brati Kamran ta Askari stvorili koaliciyu suproti nogo i shukali jogo shobi pozbaviti titulu padashah Novim pristanivkom jomu stala Persiya yaka takim chinom pomagayuchi dinastichnim vtikacham namagalasya utrimuvati vpliv na susidni narodnosti ta plemena Ale v trivalu podorozh zaslannya Humayun ne vzyav svoyu rodinu polishivshi ditinu i druzhin v Kandagari pid opikoyu Gindala Ale koli zagoni Askari mirzi zahopili Kandagar to nimi buv uv yaznenij Gindal ta perevezenij zi vsiyeyu sim yeyu do Kabula votchini Kamrana mirzi Takim chinom malolitij Akbar yakomu bulo 14 misyaciv potrapiv na svoyu didivshinu misto Babura Kabul razom z matir yu ta sestroyu jogo batka yaka nim opikuvalasya Askari mirza za svogo zhittya mav lishe dochku vidtak vin zmiloserdivsya nad krovnim dityam i peredav ditinu pid opiku svoyeyi druzhini Sultan Begum Ale vzhe v 1545 roci Humayun povernuv Kandagar ta uv yazniv brata Askari She kilka misyaciv Akbar vihovuvavsya titkoyu Sultan Begum v Kabuli poki jogo batko ne zdobuv votchinu svogo batka i voz yednavsya zi svoyim sinom Vprodovzh majzhe desyatilittya Kabul perehodiv z ruk v ruki vid padishaha Humayuna do despotichnogo mirzi Kamrana V odnij iz tih bitv zaginuv yihnij molodshij brat Gindal yakij buv na storoni padishaha V znak vshanuvannya ridnogo brata Humayun zasvatav jogo yedinu dochku Rukajyu Sultan Begum zi svoyim pervistkom koli obom bulo po 9 rokiv U 1555 vin razom zi svoyim batkom Humayunom pereyihav povernuvsya v Deli yakij peretvorivsya na centr literaturnogo ta hudozhnogo vidrodzhennya Shodzhennya na tron U 1556 Humayun pomer i Akbar u vici 14 rokiv stav pravitelem Cherez chotiri roki vin vignav regenta Bajram hana i potim povalivshi vplivovogo Adham hana pridushivshi kilka zakolotiv zokrema Baz Bahadura v Malvi u tomu chisli za uchastyu svogo brata Hakima v 1579 rozpochav rozshirennya kordoniv uspadkovanoyi imperiyi Tut jomu dopomig radzhputskij klan Kachvaha sho perejshov na bik padishaha Akbar ob yednav Radzhputanu Gudzharat Bengaliyu Gondvanu i Kashmir Osnovna chastina jogo trivalogo pravlinnya bula prisvyachena tomu shob pidporyadkuvati nepokirnih praviteliv Pivnichnoyi Indiyi i vstanoviti v krayini micnij mir Na pershomu etapi vimushenij buv trivalij chas protistoyati radzhputam sered yakih najznachushimi buli Pratap Singh ta Durgavati Akbar naviv poryadok u zbiranni podatkiv ta yak i jogo did Babur spriyav rozvitku torgivli Derzhavnoyu movoyu Mogolskoyi imperiyi ne plutati z mongolami bula gindi U 1574 zavershivshi perevazhno teritorialne formuvannya derzhavi Akbar rozpochav provedennya vnutrishnih reform Akbar zarekomenduvav sebe yak pokrovitel nauk i mistectv zibrav navkolo svogo prestolu najkrashih uchenih poetiv muzikantiv i hudozhnikiv Jogo najblizhchij spodvizhnik vizir Abu l Fazl buv riznobichno osvichenoyu lyudinoyu rozmovlyav bagatma movami i zalishiv zapisi pro pravlinnya Akbara U period pravlinnya Akbara bula stvorena shkola zhivopisu zibrana bagatyusha biblioteka yaka nalichuye ponad 24 tisyach tomiv U 1569 poblizu Agri pochalosya budivnictvo novoyi stolici Fatehpur Sikri mista Peremogi Distavshi v spadshinu neveliku teritoriyu navkolo Deli Akbar rozshiriv svoyi volodinnya za rahunok zavoyuvannya ryadu knyazivstv Pivnichnoyi Indiyi Dinastichnimi shlyubami Akbar zmicniv svoyi zv yazki z radzhputskimi knyazivstvami a kinnota radzhputiv stala osnovoyu jogo vijska 1574 roku vin sprobuvav skasuvati sistemu dzhagiriv ta zaminiti zemelni nadili zarplatneyu zi skarbnici a zbir podatkiv peredati derzhavnim chinovnikam Cya sproba Akbara viklikala opir vijskovoyi znati j zaznala nevdachi Nevdovoleni reformami Akbara feodali Bengaliyi ta Biharu zdijnyali povstannya z odnochasnim zakolotom jogo zvedenogo brata Mirzi Muhammada Hakima proti pravitelya virovidstupnika 1580 1582 yake bulo pridushene z velikimi trudnoshami Na vidminu vid svoyih poperednikiv Akbar staravsya dosyagti zgodi mizh svoyimi piddanimi nezalezhno vid religiyi ta zaruchitisya pidtrimkoyu osnovnoyi masi naselennya indusiv yakih vin shiroko prosuvav na providni derzhavni posadi Akbar viyavlyav velikij interes do religij vklyuchayuchi hristiyanstvo pro yake jomu rozpovidali Klaudio Akvaviva i inshi katolicki misioneri Vin odnakovo dobrozichlivo vidnosivsya do vsih svoyih piddanih dozvoliv vilne virospovidannya vsih religij Z 1582 Akbar namagavsya zatverditi v krayini nove mistichne virovchennya yake nazvav din i illahi bozhestvenna vira rozroblene razom z Abu l Fazlom Ce vchennya bulo poyednannyam elementiv induyizmu zoroastrizmu islamu i pochasti hristiyanstva Akbar govoriv Lishe ta vira istinna yaku shvalyuye rozum i Bagato durnih shanuvalnikiv tradicij berut zvichaj predkiv za viznachennya rozumu i tim samim pririkayut sebe na vichnu ganbu Vtim lishe najblizhchi stali adeptami novoyi viri zokrema Birbal Han e hanan Fajzi U 1580 82 rokah spalahnulo povstannya velikih feodaliv proti zaprovadzhenih Akbarom religijnih reform Yak pidsumok borotbi zvuchat slova Akbara Shaslivij bo mig dokladati v zhitti svyashenne Vchennya mig dati dostatok narodu i buv vidtinenij velikimi vorogami Takozh Akbar vviv novu religiyu din i ilahi bozhu viru sho bula eklektichnoyu sumishshyu z viruvan ta obryadiv zapozichenih z islamu induyizmu parsizmu ta dzhajnizmu Golovoyu novoyi religiyi stav sam Abar yakij takim chinom poyednuvav v sobi svitsku ta religijnu vladu Za jogo zhittya poslidovniki novoyi religiyi mali pidtrimku pravitelya ale pislya jogo smerti peretvorilisya na neveliku sektu Epoha akbarovogo pravlinnya dokladno opisana jogo radnikom ta hronistom Abu l Fazlom Ostanni roki jogo zhittya buli zatmareni pridvornimi intrigami j zmovnickoyu diyalnistyu sina Salima Pomer Akbar u 1605 roci prestol uspadkuvav Salim pid im yam Dzhahangira ReformiMogolska imperiya pri Akbari I Metoyu reform bulo stvorennya centralizovanoyi derzhavi na osnovi spravedlivogo i rivnogo stavlennya do vsih narodiv yaki yiyi naselyali U pershu chergu vin posiliv kontrol za armiyeyu proviv novij administrativnij podil derzhavi razom zi svoyim golovnim finansistom Todar Malom vstanoviv yedinu sistemu opodatkuvannya Podatkova reforma mala u svoyij osnovi najsuvorishij oblik sho ne dozvolyaye chinovnikam prihovuvati j rozkradati znachnu chastinu zboriv Odnochasno z cim bulo peredbacheno nestyaguvannya podatkiv pri nevrozhayi ta golodi vidacha pozik groshima i zernom Akbar skasuvav podatki na nemusulman i prinizlivij dlya indusiv podushnij podatok U vsij imperiyi bula vvedena yedina sistema mir i vag a takozh yedinij sonyachnij kalendar osnovanij na danih tablic Ulugbeka Velichezne znachennya padishah pridilyav rozvitku torgivli yaku zav yazav navit z yevropejcyami Pragnuchi rozshiriti panuvannya Mogolskoyi imperiyi v Indiyi ta zaluchiti na svij bik induske suspilstvo Akbar aktivno zaluchav induskih radzhiv na vazhlivi posadi v derzhavi j armiyi Administrativnimi reformami postupkami feodalam i sproboyu ob yednati rizni religijni techiyi v novu religiyu Akbar namagavsya centralizuvati svoyu derzhavu Ostannimi rokami svogo pravlinnya vin viv zagarbnicku vijnu proti afganskih plemen i pidkoriv Kashmir U rezultati zavoyuvan mezhi Mogolskoyi derzhavi prostyaglisya vid Balhu na pivnochi do Godavari na pivdni vklyuchno z Kashmirom ta suchasnim Afganistanom Smert i spadshinaMavzolej Akbara v Sikandri Agra 3 zhovtnya 1605 roku Akbar zahvoriv na dizenteriyu vid yakoyi tak i ne oduzhav Vvazhayetsya sho vin pomer 26 zhovtnya 1605 roku Vin buv pohovanij u svoyemu mavzoleyi v Sikandri Agra yakij znahoditsya za kilometr vid mogili Mariam uz Zamani jogo ulyublenoyi ta starshoyi druzhini Akbar zalishiv bagatu spadshinu yak dlya derzhavi Velikih Mogoliv tak i dlya indijskogo subkontinentu v cilomu Vin micno vkoriniv avtoritet derzhavi Velikih Mogoliv v Indiyi ta za yiyi mezhami pislya togo yak likviduvav zagrozu z boku afganciv pid chas caryuvannya jogo batka vstanovivshi svoyu vijskovu i diplomatichnu perevagu Pid chas jogo pravlinnya harakter zmin nabuv ris svitskogo i liberalnogo z akcentom na kulturnu integraciyu Vin takozh predstaviv kilka dalekoglyadnih socialnih reform u tomu chisli zaboronu sati legalizaciyu povtornogo shlyubu dlya vdiv i pidvishennya viku vstupu v shlyub Zhurnal Tajm vklyuchiv jogo im ya u svij spisok Top 25 svitovih lideriv Cikavi faktiAkbar ne vmiv pisati i chitati prote lyubiv shob jomu knigi chitali vgolos Za jogo nakazom bagato knig iz sanskritu bulo perekladeno perskoyu movoyu Akbar u kulturiU literaturi Salman Rushdi Florentijska charivnicya The Enchantress of Florence 2008 Aleks Ratford Vladika svitu Ruler of the World 2011 Gerber Denis Angel sho stoyit na sonci Shri Chinmoj Mogolski imperatori Sri Chinmoy The Moghul Emperors 2000 U kinematografi Velikij Mogol 1960 Dzhodha ta Akbar 2008 Dzhodha ta Akbar Istoriya Velikoyi lyubovi serial 2013 U komp yuternih igrah V Age of Empires III The Asian Dynasties Akbar predstavlenij yak lider igrabelnoyi civilizaciyi Indiyi U Sid Meier s Civilization V predstavlenij yak odin iz Velikih GeneralivPrimitkiDeutsche Nationalbibliothek Record 118644181 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 Enciklopediya Brokgauz d Track Q237227 Ṭaqqus M S تاريخ مغول القبيلة الذهبي ة والهند S 261 ISBN 978 9953 18 436 4 d Track Q12240585 urdu کبر اعظم Domesticity and Power in the Early Mughal World Yaka stala jogo 4 yu druzhinoyu Smith Vincent Arthur 1917 Akbar the Great Mogul Gindal vvazhav jogo za pretendenta na svoyi zemli Remembering Akbar the Great Facts about the most liberal Mughal emperor India Today angl Procitovano 3 lipnya 2023 R C Majumdar Ancient India 1977 ISBN 81 208 0436 8 Neru Dzhavaharlal 1977 Vzglyad na vsemirnuyu istoriyu V treh tomah Tom 2 Progress S 67 ros DzherelaDzhelal ad din Akbar u sestrinskih Vikiproyektah Portal Indiya Portal Istoriya Citati u Vikicitatah Genealogiya na Rodovodi Dzhelal ad din Akbar u Vikishovishi Ukrayinska radyanska enciklopediya u 12 t gol red M P Bazhan redkol O K Antonov ta in 2 ge vid K Golovna redakciya URE 1974 1985 Sovetskaya istoricheskaya enciklopediya Moskva 1961 ros Antonova K A Ocherki obshestvennyh otnoshenij i politicheskogo stroya Mogolskoj Indii vremyon Akbara 1556 1605 Moskva 1952 ros Habib Irfan 1997 Akbar and His India New Delhi Oxford University Press ISBN 9780195637915 angl Hasan Nurul 2007 Religion State and Society in Medieval India New Delhi Oxford University Press ISBN 9780195696608 angl PosilannyaAkbar Velikij 22 bereznya 2022 u Wayback Machine VUE Akbar Universalnij slovnik enciklopediya 4 te vid K Teka 2006