Академічний словник литовської мови (лит. Didysis lietuvių kalbos žodynas або Akademinis lietuvių kalbos žodynas, також LKŽ) — вичерпний словник-тезаурус, найбільший словник литовської мови та одна із наймасштабніших лексикографічних праць у світі.
20 томів словника у 22 тисячі сторінок були видані між 1941 та 2002 роками Інститутом литовської мови; електронна та CD-версія словника стали доступними із 2005 року. Словник містить близько 236 тисяч заголовних слів (500 тисяч, якщо враховувати підзаголовні слова), що відображують сучасну та історичну лексику як із текстів релігійної, навчальної, художньої та публіцистичної літератур, починаючи із першої книги литовською, виданої у 1547 році, і закінчуючи 2001 роком, так і записів розмовної мови та діалектів.
Пояснення, примітки щодо використання та приклади надані у словнику для більшості слів; їх довжина може відрізнятися від одного речення до майже сотні сторінок.
Історія
Ідея започаткувати словник виникла у литовського мовознавця Казімєраса Буґи, який почав збирати матеріал для нього у 1902 році. Повернувшись із Росії до Литви у 1920 році, він почав працювати над словником, що мав би містити усі відомі слова литовської мови, а також гідроніми, топоніми та прізвища. Перед своєю смертю у 1924 році він встиг видати лише два зошити із серії, що включали вступну частину та словниковий матеріал до слова anga. Буґа прагнув записати все, що було відомо про кожне слово включно із його походженням та історією. Він критично ставився до власної праці, вважаючи, що словник не був вичерпним або впорядкованим, і вважав опубліковані зошити чернеткою для кращого словника у майбутньому.
Буґа зібрав майже 617 тисяч карток зі словами, проте професор Юозас Бальчіконіс, обраний міністерством освіти для продовження роботи над словником у 1930 році, зрозумів, що треба більше матеріалу та почав кампанію зі збору додаткових слів із художніх творів та розмовної мови; більша увага приділялася старішим текстам, а сучасна література та періодика майже ігнорувалися. Бальчіконіс також просив вчителів та студентів записувати слова із повсякденного мовлення. Таким чином словник був значною мірою перероблений. З нього були виключені власні назви, рідко вживані варваризми, етимологічні та історичні примітки; слова тепер пояснювалися лише литовською мовою, адже сам Буґа часто лишав пояснення тією ж мовою, якою воно було спочатку записане, тому слова могли пояснюватися німецькою, російською, польською або навіть латиною.
Перший том словника зі словами на букви А і В був виданий у 1941 році, другий (літери C—F) — у 1947 році. Втім, ці два томи були розкритиковані радянською владою, бо словник містив забагато буржуазної та «реакційної релігійної» лексики і натомість замало лексики із «революційної литовської преси та сучасних радянських реалій», і згодом Бальчіконіс був усунений з посади головного редактора словника. Перші два томи словника були конфісковані та сховані у спеціальних архівах, через що стали бібліографічною рідкістю.
Через дев'ять років, у 1956 році, вийшов друком третій том словника; цей та наступні томи вже відповідали ідеологічним вимогам (приклади із радянської літератури, лише після яких можна було давати речення із діалектів, фольклору тощо). Далі видання пішло краще і з 1956 нові томи словника публікувалися кожні 3–5 років, проте перші томи були доповнені та видані заново у 1968–1969 рр. Через політичні табу у словнику також уникалися вживання релігійної та язичницької лексики. Підготовку матеріалів для словника продовжував Інститут литовської мови та літератури Академії наук Литви. Із 1990 року, після його розділення, над словником працював Інститут литовської мови.
У 1990 році після здобуття Литвою незалежності радянські та комуністичні приклади у словниках були прибрані. Було додано зразки із релігійних текстів та праць литовських лінгвістів, які емігрували на захід після окупації країни у 1944 році. Останній, 20-й, том словника був виданий у 2002 році. Загалом написанням словника займалися 69 лінгвістів, а редагуванням — 23.
У 1999–2002 рр. тексти 1–16 томів словника були перенесені на електронні носії, а комп'ютерні технології використовувалися у виданні словника із 17-го тому. У 2005 році словник став доступним в електронному вигляді.
Джерела
Словник був написаний на основі слів, зібраних та записаних на картках. Головна база карток містить 4,5 млн штук, додаткова — півмільйона зі словами, зібраними після того, як відповідний том словника був надрукований. Ці картки були зібрані із великої кількості джерел — майже тисячі письмових (як опублікованих, так і ні) та більше ніж 500 населених пунктів Литви.
Започаткував цю базу карток у 1902 році Казімєрас Буґа, який вирішив записувати слова не у зошити, а на картки. Перші слова були записані із творів С. Даукантаса і збірок К. Яунюса, а також записані самим Буґою біля міста Дусятос. Він продовжував збирати слова із творів литовської літератури (зокрема творів М. Валанчюса), інших литовських словників, збірок інших лінгвістів (напр., 10 тисяч слів від Й. Яблонскіса) та розмовної мови литовців. Кількість карток зі словами Буґи зросла від 150 тисяч у 1920 до 600 тисяч у 1923 році.
Юозас Бальчіконіс зрозумів, що цієї кількості карток недостатньо і почав масове зібрання нових слів. Він заохочував членів інтелігенції, вчителів та студентів до доповнення бази слів, здебільшого із живих сільських діалектів. База карток була згодои розширена словами із старих литовських текстів (зокрема перекладів Біблії), старих словників литовської мови, литовської літератури (напр., творів Вінцаса Кудірки, Антанаса Баранаускаса, Майроніса, Жемайте, Юозаса Тумаса, Вінцаса Крєвє, Пятраса Цвірки), збірок литовського фольклору (напр., Антанаса Юшки та Йонаса Басанавічюса) тощо. Станом на 1933 рік було зібрано 78 774 картки, на 1940 — 97 930. За десять наступних років кількість карток зросла до майже мільйона.
Після Другої світової війни база карток була розширена радянською та комуністичною термінологією, а також інтернаціоналізмами. Із 1963 року редактори словника організовували експедиції до різних регіонів Литви, щоб зібрати слова і з розмовної мови та діалектів.
Також картки надавали люди із різних шарів суспільства. Серед них зокрема були президенти Литви Казіс Грінюс і Антанас Смятона, архієпископ Юргіс Матулайтіс, офтальмолог та інші. Список із більше ніж 500 осіб, що надали 100 та більше слів, був опублікований в останньому, 20-му, томі словника.
Головні редактори
Головними редакторами словника у різні часи були:
- Юозас Бальчіконіс (т. 1–2 у 1930–1950 рр.);
- Казіс Ульвідас (т. 3–5 у 1956–1959 рр. і т. 11–16 у 1978–1995 рр.);
- Йонас Круопас (т. 6–10 у 1962–1976 рр. та перевидання т. 1–2 у 1968–1969 рр.);
- Вітаутас Віткаускас (т. 17–20 у 1996–2002 рр.).
Примітки
- "Lietuvių kalbos žodynas". Visuotinė lietuvių enciklopedija (лит.). Mokslo ir enciklopedijų leidybos centras. 4 березня 2020 [2018]. Архів оригіналу за 23 липня 2021. Процитовано 14 квітня 2021.
- Apie LKŽe (лит.). Institute of the Lithuanian Language. Архів оригіналу за 11 травня 2020. Процитовано 19 лютого 2021.
- Klimas, Antanas (Winter 1981). Kazimieras Buga and the Academic Dictionary of Lithuania. . 4 (27). ISSN 0024-5089. Архів оригіналу за 28 липня 2020. Процитовано 14 квітня 2021. [Архівовано 2020-07-28 у Wayback Machine.]
- Sabaliauskas, Algirdas (1997). Kazimieras Būga ir lietuvių leksikografija. Lietuvių kalbotyros klausimai (лит.). XXXVII: 3. ISSN 0130-0172. Архів оригіналу за 24 січня 2021. Процитовано 14 квітня 2021.
- Barzdukas, Stasys (December 1948). Kazimieras Būga. Aidai (лит.). 21: 512—515. Архів оригіналу за 19 квітня 2021. Процитовано 14 квітня 2021.
- Zabarskaitė, Elena Jolanta; Naktinienė, Gertrūda (2010). The Dictionary of Lithuanian (LKŽ) and its Future in Databases and Electronic Versions (PDF). У Dykstra, Anne; Schoonheim, Tanneke (ред.). Proceedings of the XIV Euralex International Congress. Fryske Akademy. с. 780—781. ISBN . Архів оригіналу (PDF) за 23 липня 2021. Процитовано 14 квітня 2021.
- Schmalstieg, William R. (Spring 1996). Some Comments on New Volumes of the Lithuanian Academy Dictionary. . 1 (42). ISSN 0024-5089. Архів оригіналу за 28 липня 2020. Процитовано 14 квітня 2021. [Архівовано 2020-07-28 у Wayback Machine.]
- Toporov, Vladimir (23 вересня 2004). Didžiajam "Lietuvių kalbos žodynui" išėjus (PDF). Mokslo Lietuva (лит.). 16 (306): 2. ISSN 1392-7191. Архів оригіналу (PDF) за 23 липня 2021. Процитовано 14 квітня 2021.
- Skaitmeninė Lietuvių kalbos žodyno pagrindinė kartoteka. Lietuvių kalbos išteklių informacinė sistema (лит.). Lietuvių kalbos institutas. 2015. Архів оригіналу за 27 лютого 2021. Процитовано 19 лютого 2021.
Література
- Lietuvių kalbos žodynas. I–XX.
- Dvidešimt lietuvių kalbos žodyno tomų. –
Посилання
- Офіційна вебсторінка словника [Архівовано 13 квітня 2021 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Akademichnij slovnik litovskoyi movi lit Didysis lietuviu kalbos zodynas abo Akademinis lietuviu kalbos zodynas takozh LKZ vicherpnij slovnik tezaurus najbilshij slovnik litovskoyi movi ta odna iz najmasshtabnishih leksikografichnih prac u sviti 20 tomiv slovnika u 22 tisyachi storinok buli vidani mizh 1941 ta 2002 rokami Institutom litovskoyi movi elektronna ta CD versiya slovnika stali dostupnimi iz 2005 roku Slovnik mistit blizko 236 tisyach zagolovnih sliv 1 500 tisyach yaksho vrahovuvati pidzagolovni slova 2 sho vidobrazhuyut suchasnu ta istorichnu leksiku yak iz tekstiv religijnoyi navchalnoyi hudozhnoyi ta publicistichnoyi literatur pochinayuchi iz pershoyi knigi litovskoyu vidanoyi u 1547 roci i zakinchuyuchi 2001 rokom tak i zapisiv rozmovnoyi movi ta dialektiv Poyasnennya primitki shodo vikoristannya ta prikladi nadani u slovniku dlya bilshosti sliv yih dovzhina mozhe vidriznyatisya vid odnogo rechennya do majzhe sotni storinok 2 Zmist 1 Istoriya 2 Dzherela 3 Golovni redaktori 4 Primitki 5 Literatura 6 PosilannyaIstoriyared nbsp 20 tomiv Akademichnogo slovnika litovskoyi movi Ideya zapochatkuvati slovnik vinikla u litovskogo movoznavcya Kazimyerasa Bugi yakij pochav zbirati material dlya nogo u 1902 roci 1 Povernuvshis iz Rosiyi do Litvi u 1920 roci vin pochav pracyuvati nad slovnikom sho mav bi mistiti usi vidomi slova litovskoyi movi a takozh gidronimi toponimi ta prizvisha Pered svoyeyu smertyu u 1924 roci vin vstig vidati lishe dva zoshiti iz seriyi sho vklyuchali vstupnu chastinu ta slovnikovij material do slova anga 3 Buga pragnuv zapisati vse sho bulo vidomo pro kozhne slovo vklyuchno iz jogo pohodzhennyam ta istoriyeyu Vin kritichno stavivsya do vlasnoyi praci vvazhayuchi sho slovnik ne buv vicherpnim abo vporyadkovanim i vvazhav opublikovani zoshiti chernetkoyu dlya krashogo slovnika u majbutnomu 4 Buga zibrav majzhe 617 tisyach kartok zi slovami prote profesor Yuozas Balchikonis obranij ministerstvom osviti dlya prodovzhennya roboti nad slovnikom u 1930 roci 1 zrozumiv sho treba bilshe materialu ta pochav kampaniyu zi zboru dodatkovih sliv iz hudozhnih tvoriv ta rozmovnoyi movi bilsha uvaga pridilyalasya starishim tekstam a suchasna literatura ta periodika majzhe ignoruvalisya 3 Balchikonis takozh prosiv vchiteliv ta studentiv zapisuvati slova iz povsyakdennogo movlennya Takim chinom slovnik buv znachnoyu miroyu pereroblenij 4 Z nogo buli viklyucheni vlasni nazvi ridko vzhivani varvarizmi etimologichni ta istorichni primitki slova teper poyasnyuvalisya lishe litovskoyu movoyu 1 adzhe sam Buga chasto lishav poyasnennya tiyeyu zh movoyu yakoyu vono bulo spochatku zapisane tomu slova mogli poyasnyuvatisya nimeckoyu rosijskoyu polskoyu abo navit latinoyu 5 Pershij tom slovnika zi slovami na bukvi A i V buv vidanij u 1941 roci drugij literi C F u 1947 roci Vtim ci dva tomi buli rozkritikovani radyanskoyu vladoyu bo slovnik mistiv zabagato burzhuaznoyi ta reakcijnoyi religijnoyi leksiki i natomist zamalo leksiki iz revolyucijnoyi litovskoyi presi ta suchasnih radyanskih realij 3 i zgodom Balchikonis buv usunenij z posadi golovnogo redaktora slovnika Pershi dva tomi slovnika buli konfiskovani ta shovani u specialnih arhivah cherez sho stali bibliografichnoyu ridkistyu Cherez dev yat rokiv u 1956 roci vijshov drukom tretij tom slovnika cej ta nastupni tomi vzhe vidpovidali ideologichnim vimogam prikladi iz radyanskoyi literaturi lishe pislya yakih mozhna bulo davati rechennya iz dialektiv folkloru tosho Dali vidannya pishlo krashe i z 1956 novi tomi slovnika publikuvalisya kozhni 3 5 rokiv prote pershi tomi buli dopovneni ta vidani zanovo u 1968 1969 rr 3 Cherez politichni tabu u slovniku takozh unikalisya vzhivannya religijnoyi ta yazichnickoyi leksiki Pidgotovku materialiv dlya slovnika prodovzhuvav Institut litovskoyi movi ta literaturi Akademiyi nauk Litvi Iz 1990 roku pislya jogo rozdilennya nad slovnikom pracyuvav Institut litovskoyi movi U 1990 roci pislya zdobuttya Litvoyu nezalezhnosti radyanski ta komunistichni prikladi u slovnikah buli pribrani 6 Bulo dodano zrazki iz religijnih tekstiv ta prac litovskih lingvistiv yaki emigruvali na zahid pislya okupaciyi krayini u 1944 roci 7 Ostannij 20 j tom slovnika buv vidanij u 2002 roci Zagalom napisannyam slovnika zajmalisya 69 lingvistiv a redaguvannyam 23 8 U 1999 2002 rr teksti 1 16 tomiv slovnika buli pereneseni na elektronni nosiyi a komp yuterni tehnologiyi vikoristovuvalisya u vidanni slovnika iz 17 go tomu U 2005 roci slovnik stav dostupnim v elektronnomu viglyadi Dzherelared Slovnik buv napisanij na osnovi sliv zibranih ta zapisanih na kartkah Golovna baza kartok mistit 4 5 mln shtuk dodatkova pivmiljona zi slovami zibranimi pislya togo yak vidpovidnij tom slovnika buv nadrukovanij Ci kartki buli zibrani iz velikoyi kilkosti dzherel majzhe tisyachi pismovih yak opublikovanih tak i ni ta bilshe nizh 500 naselenih punktiv Litvi 6 Zapochatkuvav cyu bazu kartok u 1902 roci Kazimyeras Buga yakij virishiv zapisuvati slova ne u zoshiti a na kartki Pershi slova buli zapisani iz tvoriv S Daukantasa i zbirok K Yaunyusa a takozh zapisani samim Bugoyu bilya mista Dusyatos Vin prodovzhuvav zbirati slova iz tvoriv litovskoyi literaturi zokrema tvoriv M Valanchyusa inshih litovskih slovnikiv zbirok inshih lingvistiv napr 10 tisyach sliv vid J Yablonskisa ta rozmovnoyi movi litovciv Kilkist kartok zi slovami Bugi zrosla vid 150 tisyach u 1920 do 600 tisyach u 1923 roci 9 Yuozas Balchikonis zrozumiv sho ciyeyi kilkosti kartok nedostatno i pochav masove zibrannya novih sliv Vin zaohochuvav chleniv inteligenciyi vchiteliv ta studentiv do dopovnennya bazi sliv zdebilshogo iz zhivih silskih dialektiv Baza kartok bula zgodoi rozshirena slovami iz starih litovskih tekstiv zokrema perekladiv Bibliyi starih slovnikiv litovskoyi movi litovskoyi literaturi napr tvoriv Vincasa Kudirki Antanasa Baranauskasa Majronisa Zhemajte Yuozasa Tumasa Vincasa Kryevye Pyatrasa Cvirki zbirok litovskogo folkloru napr Antanasa Yushki ta Jonasa Basanavichyusa tosho 9 Stanom na 1933 rik bulo zibrano 78 774 kartki na 1940 97 930 1 Za desyat nastupnih rokiv kilkist kartok zrosla do majzhe miljona 9 Pislya Drugoyi svitovoyi vijni baza kartok bula rozshirena radyanskoyu ta komunistichnoyu terminologiyeyu a takozh internacionalizmami Iz 1963 roku redaktori slovnika organizovuvali ekspediciyi do riznih regioniv Litvi shob zibrati slova i z rozmovnoyi movi ta dialektiv 9 Takozh kartki nadavali lyudi iz riznih shariv suspilstva Sered nih zokrema buli prezidenti Litvi Kazis Grinyus i Antanas Smyatona arhiyepiskop Yurgis Matulajtis oftalmolog Pyatras Avizhonis ta inshi Spisok iz bilshe nizh 500 osib sho nadali 100 ta bilshe sliv buv opublikovanij v ostannomu 20 mu tomi slovnika 9 Golovni redaktorired Golovnimi redaktorami slovnika u rizni chasi buli 1 Yuozas Balchikonis t 1 2 u 1930 1950 rr Kazis Ulvidas t 3 5 u 1956 1959 rr i t 11 16 u 1978 1995 rr Jonas Kruopas t 6 10 u 1962 1976 rr ta perevidannya t 1 2 u 1968 1969 rr Vitautas Vitkauskas t 17 20 u 1996 2002 rr Primitkired a b v g d e Lietuviu kalbos zodynas Visuotine lietuviu enciklopedija lit Mokslo ir enciklopediju leidybos centras 4 bereznya 2020 2018 Arhiv originalu za 23 lipnya 2021 Procitovano 14 kvitnya 2021 a b Apie LKZe lit Institute of the Lithuanian Language Arhiv originalu za 11 travnya 2020 Procitovano 19 lyutogo 2021 a b v g Klimas Antanas Winter 1981 Kazimieras Buga and the Academic Dictionary of Lithuania Lituanus 4 27 ISSN 0024 5089 Arhiv originalu za 28 lipnya 2020 Procitovano 14 kvitnya 2021 Arhivovano 2020 07 28 u Wayback Machine a b Sabaliauskas Algirdas 1997 Kazimieras Buga ir lietuviu leksikografija Lietuviu kalbotyros klausimai lit XXXVII 3 ISSN 0130 0172 Arhiv originalu za 24 sichnya 2021 Procitovano 14 kvitnya 2021 Barzdukas Stasys December 1948 Kazimieras Buga Aidai lit 21 512 515 Arhiv originalu za 19 kvitnya 2021 Procitovano 14 kvitnya 2021 a b Zabarskaite Elena Jolanta Naktiniene Gertruda 2010 The Dictionary of Lithuanian LKZ and its Future in Databases and Electronic Versions PDF U Dykstra Anne Schoonheim Tanneke red Proceedings of the XIV Euralex International Congress Fryske Akademy s 780 781 ISBN 978 90 6273 840 3 Arhiv originalu PDF za 23 lipnya 2021 Procitovano 14 kvitnya 2021 Schmalstieg William R Spring 1996 Some Comments on New Volumes of the Lithuanian Academy Dictionary Lituanus 1 42 ISSN 0024 5089 Arhiv originalu za 28 lipnya 2020 Procitovano 14 kvitnya 2021 Arhivovano 2020 07 28 u Wayback Machine Toporov Vladimir 23 veresnya 2004 Didziajam Lietuviu kalbos zodynui isejus PDF Mokslo Lietuva lit 16 306 2 ISSN 1392 7191 Arhiv originalu PDF za 23 lipnya 2021 Procitovano 14 kvitnya 2021 a b v g d Skaitmenine Lietuviu kalbos zodyno pagrindine kartoteka Lietuviu kalbos istekliu informacine sistema lit Lietuviu kalbos institutas 2015 Arhiv originalu za 27 lyutogo 2021 Procitovano 19 lyutogo 2021 Literaturared Lietuviu kalbos zodynas I XX Dvidesimt lietuviu kalbos zodyno tomu ISBN 9986 668 39 5Posilannyared Oficijna vebstorinka slovnika Arhivovano 13 kvitnya 2021 u Wayback Machine Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Akademichnij slovnik litovskoyi movi amp oldid 44062545