Азо́вське (до 1944 року — Кала́й, Колай;крим. Qalay) — селище в Україні, у Джанкойському районі Автономної Республіки Крим. Орган місцевого самоврядування — Азовська селищна рада.
селище Азовське | |
---|---|
Країна | Україна |
Регіон | Автономна Республіка Крим |
Район/міськрада | Джанкойський район |
Рада | Азовська селищна рада |
Код КАТОТТГ | UA01060010010090682 |
Облікова картка | Азовське |
Основні дані | |
Засновано | 1783 (241 рік) |
Перша згадка | 1783 |
Статус | із 2024 року |
Площа | 2,414 км² |
Населення | ▼3527 (на 2017 рік) |
Густота | 1461.06 осіб/км²; |
Поштовий індекс | 96178 |
Телефонний код | +380 6564 |
Географічні координати | 45°35′29″ пн. ш. 34°34′03″ сх. д. / 45.59139° пн. ш. 34.56750° сх. д.Координати: 45°35′29″ пн. ш. 34°34′03″ сх. д. / 45.59139° пн. ш. 34.56750° сх. д. |
Висота над рівнем моря | 26 м |
Водойма | Північнокримський канал
|
Відстань | |
Найближча залізнична станція: | Азовська |
До райцентру: | |
- фізична: | 20 км |
- залізницею: | 21 км |
- автошляхами: | 23,4 км |
До обл. центру: | |
- залізницею: | 126 км |
- автошляхами: | 101 км |
Селищна влада | |
Адреса | 96178, АР Крим, Джанкойський р-н, смт Азовське, вул. Леніна, 35 |
Голова селищної ради | Жаков Станіслав Хаджибечирович |
Карта | |
Азовське | |
Азовське | |
Географія
Селище міського типу Азовське розташоване за 20 км на південний схід від районного центру — міста Джанкой (автошляхом E97). Селищем тече Північнокримський канал.
Історія
Територія селища була заселена ще в бронзову добу (3-2 тисячоліття до н. е.). Про це свідчать матеріали розкопок 15 курганів в найближчих околицях Азовського. Тут зустрічаються також ранньоскіфське поховання (V—IV століть до н. е.) і поховання кочівників-половців, що мешкали в степах Північного Криму у XI—XIII століттях. Під час приєднання Криму до російської імперії у 1783 році на місці сучасного смт Азовське розташовувалося невелике село Калай (у перекладі з кримськотатарської — qalay — «олово»).
У 1892 році, після будівництва залізниці на Феодосію, Калай став залізничною станцією. На початку XX століття село розрослося, тут діяло близько десяти торгових підприємств, зводилися нові будинки.
Впродовж 1935—1962 років Калай (з 1944 року — Азовське) був районним центром. Тут діяли трикотажна фабрика, ремонтні майстерні МТС, майстерні побутового обслуговування, борошномельний завод, хлібоприймальний пункт, невеликий винзавод, м'ясо-молочний комбінат, молокозавод, цегляно-черепичний завод, фарбувальний цех трикотажної фабрики, електростанція, радіовузол. У довоєнний період був закладений парк культури і відпочинку, озеленюють вулиці, працювало 7 магазинів, 2 їдальні, поліклініка, пологовий будинок, нове приміщення середньої школи, де вчилося понад 500 дітей; Будинок культури, клуб на 350 місць і бібліотека з фондом книг і журналів 7 920 екземплярів. Виходила районна газета «За більшовицькі колгоспи». У 1940 році населення села досягло 1607 чоловік.
Під час німецько-радянської війни село було окуповано гітлерівцями з 1 листопада 1941 по 10 квітня 1944 року. У травні 1944 року частину місцевого населення було депортовано.
У 1957 році Азовське набуло статусу селища міського типу.
У 1962 році, після ліквідації Азовського району, більша частина його території була приєднана до складу Джанкойського району.
У 2024 році стало селищем.
Населення
Динаміка чисельності населення Азовського:
- 1805 рік — 35 осіб; (усі — кримські татари)
- 1939 рік — 1554 осіб;
- 1989 рік — 4118 осіб;
- 2001 рік — 6200 осіб
За національним складом: українці — 35 %, росіяни — 38 %, кримські татари — 26 %, а також мешкають юдеї, німці, цигани, вірмени, таджики, турки, литовці та адигейці.
Населення
Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:
Мова | Відсоток |
---|---|
російська | 61,92% |
кримськотатарська | 30,82% |
українська | 6,11% |
інші/не визначилися | 1,15% |
Економіка
У селищі діє Азовський лікеро-горілчаний завод, ВТО «Азовец» (деревообробка і швейне виробництво), «Райагрохим», елеватор, комбінат комунальних підприємств, будинок побуту тощо З 1962 року діє Азовська районна електростанція, яка обслуговує Джанкойський район (28 господарств, 123 населених пункту).
Соціальна сфера
Мешканців смт Азовське обслуговує поліклініка, районна лікарня, ясла-дитсадок. Діють загальноосвітня і дитяча музична школа.
Топоніми
Вулиці смт Азовського:
- вул. Амбулаторна,
- вул. Весняна,
- вул. Жовтнева,
- вул. Заводська,
- вул. Залізнична,
- вул. Калайська,
- вул. Квіткова,
- вул. Комсомольська,
- вул. Леніна,
- вул. Мічуріна,
- вул. Молодіжна,
- вул. Надії,
- вул. Новоамбулаторна,
- вул. Новосадова,
- вул. Першотравнева,
- вул. Поштова,
- вул. Приходька,
- вул. Проїздна,
- вул. Пролетарська,
- вул. Пушкіна,
- вул. Свободи,
- вул. Севастопольська,
- вул. Щорса,
- пров. Леніна,
- вул. М. Савви
- вул. Ветеринарна,
- вул. Гагаріна,
- вул. Енергетиків,
- вул. Інтернаціональна,
- вул. Калініна,
- вул. Кірова,
- вул. Кооперативна,
- вул. Кримська,
- вул. Миру,
- вул. Новопоштова,
- вул. Промислова,
- вул. Радянська,
- вул. Садова,
- вул. Свердлова,
- вул. Спортивна,
- вул. Чкалова,
- вул. Чорноморська,
- вул. Ювілейна,
- пров. М.Савви
Меморіали
У селищі є пам'ятники воїнам-односельцям та воїнам-визволителям, які загинули в роки Другої світової війни.
Примітки
- Статистичний збірник «Чисельність наявного населення України» на 1 січня 2017 року (PDF(zip))
- . Архів оригіналу за 10 липня 2009. Процитовано 14 лютого 2009.
- М. Т. Янко. Топонімічний словник-довідник української РСР, К., «Радянська школа», 1973, стор. 13
- . Архів оригіналу за 19 травня 2015. Процитовано 8 червня 2012.
Література
- Григор'єва Т. Ф. Азовське [ 18 квітня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2003. — Т. 1 : А — В. — С. 46. — .
- Історія міст і сіл УРСР. — Кримська область. — К., 1974;
- Памятники истории и культуры Украинской ССР: Каталог-справочник. — К., 1987;
- Кримські татари: 1944—1994: Статті, документи, свідчення очевидців. — К., 1995;
- В. А. Бушаков «Лексичний склад історичної топонімії Криму». — Київ, 2003.
Посилання
- Азовське [ 25 лютого 2022 у Wayback Machine.] // ВУЕ
- Історія міст і сіл Української РСР. — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР. — 15 000 прим.
- Азовська селищна рада [ 18 березня 2022 у Wayback Machine.] (рос.)
Ця стаття недостатньо . |
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Azo vske do 1944 roku Kala j Kolaj krim Qalay selishe v Ukrayini u Dzhankojskomu rajoni Avtonomnoyi Respubliki Krim Organ miscevogo samovryaduvannya Azovska selishna rada selishe Azovske Krayina Ukrayina Region Avtonomna Respublika Krim Rajon miskrada Dzhankojskij rajon Rada Azovska selishna rada Kod KATOTTG UA01060010010090682 Oblikova kartka Azovske Osnovni dani Zasnovano 1783 241 rik Persha zgadka 1783 Status iz 2024 roku Plosha 2 414 km Naselennya 3527 na 2017 rik Gustota 1461 06 osib km Poshtovij indeks 96178 Telefonnij kod 380 6564 Geografichni koordinati 45 35 29 pn sh 34 34 03 sh d 45 59139 pn sh 34 56750 sh d 45 59139 34 56750 Koordinati 45 35 29 pn sh 34 34 03 sh d 45 59139 pn sh 34 56750 sh d 45 59139 34 56750 Visota nad rivnem morya 26 m Vodojma Pivnichnokrimskij kanal Vidstan Najblizhcha zaliznichna stanciya Azovska Do rajcentru fizichna 20 km zalizniceyu 21 km avtoshlyahami 23 4 km Do obl centru zalizniceyu 126 km avtoshlyahami 101 km Selishna vlada Adresa 96178 AR Krim Dzhankojskij r n smt Azovske vul Lenina 35 Golova selishnoyi radi Zhakov Stanislav Hadzhibechirovich Karta Azovske Azovske Cya stattya pro selishe Pro zaliznichnu stanciyu div Azovska stanciya U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Azovske GeografiyaSelishe miskogo tipu Azovske roztashovane za 20 km na pivdennij shid vid rajonnogo centru mista Dzhankoj avtoshlyahom E97 Selishem teche Pivnichnokrimskij kanal IstoriyaTeritoriya selisha bula zaselena she v bronzovu dobu 3 2 tisyacholittya do n e Pro ce svidchat materiali rozkopok 15 kurganiv v najblizhchih okolicyah Azovskogo Tut zustrichayutsya takozh rannoskifske pohovannya V IV stolit do n e i pohovannya kochivnikiv polovciv sho meshkali v stepah Pivnichnogo Krimu u XI XIII stolittyah Pid chas priyednannya Krimu do rosijskoyi imperiyi u 1783 roci na misci suchasnogo smt Azovske roztashovuvalosya nevelike selo Kalaj u perekladi z krimskotatarskoyi qalay olovo U 1892 roci pislya budivnictva zaliznici na Feodosiyu Kalaj stav zaliznichnoyu stanciyeyu Na pochatku XX stolittya selo rozroslosya tut diyalo blizko desyati torgovih pidpriyemstv zvodilisya novi budinki Vprodovzh 1935 1962 rokiv Kalaj z 1944 roku Azovske buv rajonnim centrom Tut diyali trikotazhna fabrika remontni majsterni MTS majsterni pobutovogo obslugovuvannya boroshnomelnij zavod hliboprijmalnij punkt nevelikij vinzavod m yaso molochnij kombinat molokozavod ceglyano cherepichnij zavod farbuvalnij ceh trikotazhnoyi fabriki elektrostanciya radiovuzol U dovoyennij period buv zakladenij park kulturi i vidpochinku ozelenyuyut vulici pracyuvalo 7 magaziniv 2 yidalni poliklinika pologovij budinok nove primishennya serednoyi shkoli de vchilosya ponad 500 ditej Budinok kulturi klub na 350 misc i biblioteka z fondom knig i zhurnaliv 7 920 ekzemplyariv Vihodila rajonna gazeta Za bilshovicki kolgospi U 1940 roci naselennya sela dosyaglo 1607 cholovik Pid chas nimecko radyanskoyi vijni selo bulo okupovano gitlerivcyami z 1 listopada 1941 po 10 kvitnya 1944 roku U travni 1944 roku chastinu miscevogo naselennya bulo deportovano U 1957 roci Azovske nabulo statusu selisha miskogo tipu U 1962 roci pislya likvidaciyi Azovskogo rajonu bilsha chastina jogo teritoriyi bula priyednana do skladu Dzhankojskogo rajonu U 2024 roci stalo selishem NaselennyaDinamika chiselnosti naselennya Azovskogo 1805 rik 35 osib usi krimski tatari 1939 rik 1554 osib 1989 rik 4118 osib 2001 rik 6200 osib Za nacionalnim skladom ukrayinci 35 rosiyani 38 krimski tatari 26 a takozh meshkayut yudeyi nimci cigani virmeni tadzhiki turki litovci ta adigejci NaselennyaMova Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu za danimi perepisu 2001 roku Mova Vidsotok rosijska 61 92 krimskotatarska 30 82 ukrayinska 6 11 inshi ne viznachilisya 1 15 EkonomikaU selishi diye Azovskij likero gorilchanij zavod VTO Azovec derevoobrobka i shvejne virobnictvo Rajagrohim elevator kombinat komunalnih pidpriyemstv budinok pobutu tosho Z 1962 roku diye Azovska rajonna elektrostanciya yaka obslugovuye Dzhankojskij rajon 28 gospodarstv 123 naselenih punktu Socialna sferaMeshkanciv smt Azovske obslugovuye poliklinika rajonna likarnya yasla ditsadok Diyut zagalnoosvitnya i dityacha muzichna shkola ToponimiVulici smt Azovskogo vul Ambulatorna vul Vesnyana vul Zhovtneva vul Zavodska vul Zaliznichna vul Kalajska vul Kvitkova vul Komsomolska vul Lenina vul Michurina vul Molodizhna vul Nadiyi vul Novoambulatorna vul Novosadova vul Pershotravneva vul Poshtova vul Prihodka vul Proyizdna vul Proletarska vul Pushkina vul Svobodi vul Sevastopolska vul Shorsa prov Lenina vul M Savvi vul Veterinarna vul Gagarina vul Energetikiv vul Internacionalna vul Kalinina vul Kirova vul Kooperativna vul Krimska vul Miru vul Novoposhtova vul Promislova vul Radyanska vul Sadova vul Sverdlova vul Sportivna vul Chkalova vul Chornomorska vul Yuvilejna prov M SavviMemorialiU selishi ye pam yatniki voyinam odnoselcyam ta voyinam vizvolitelyam yaki zaginuli v roki Drugoyi svitovoyi vijni PrimitkiStatistichnij zbirnik Chiselnist nayavnogo naselennya Ukrayini na 1 sichnya 2017 roku PDF zip Arhiv originalu za 10 lipnya 2009 Procitovano 14 lyutogo 2009 M T Yanko Toponimichnij slovnik dovidnik ukrayinskoyi RSR K Radyanska shkola 1973 stor 13 Ridni movi v ob yednanih teritorialnih gromadah Ukrayini Ukrayinskij centr suspilnih danih Arhiv originalu za 19 travnya 2015 Procitovano 8 chervnya 2012 LiteraturaGrigor yeva T F Azovske 18 kvitnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2003 T 1 A V S 46 ISBN 966 00 0734 5 Istoriya mist i sil URSR Krimska oblast K 1974 Pamyatniki istorii i kultury Ukrainskoj SSR Katalog spravochnik K 1987 Krimski tatari 1944 1994 Statti dokumenti svidchennya ochevidciv K 1995 V A Bushakov Leksichnij sklad istorichnoyi toponimiyi Krimu Kiyiv 2003 PosilannyaAzovske 25 lyutogo 2022 u Wayback Machine VUE Istoriya mist i sil Ukrayinskoyi RSR K Golovna redakciya URE AN URSR 15 000 prim Azovska selishna rada 18 bereznya 2022 u Wayback Machine ros Cya stattya nedostatno ilyustrovana Vi mozhete dopomogti proyektu dodavshi zobrazhennya do ciyeyi statti Ce nezavershena stattya z geografiyi Ukrayini Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi