Азазелло

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Азазель (значення).

Азазе́ль (євр. עֲזָזֵאל «відступник») — янгол-відступник, занепалий херувім.

Сатана разом з козлем Юди

Біблійний персонаж

Азазель — занепалий серафим, один з вождів янголів-спостерігачів, які вступали в шлюби з земними жінками (Книга Еноха, близ. 2 ст. до н. е.). Він навчив чоловіків збройового мистецтва, а жінок — використанню дорогоцінних каменів, прикрас і мистецтва розфарбовування обличчя (косметиці). Потомство від ангелів і смертних жінок — расу велетнів — Азазель надихнув в бунті проти Бога. За це, за наказом Всевишнього, він був прикутий до ями (Дудаель) в пустелі та покритий темрявою до Судного дня, коли він буде кинутий в вічне полум'я.

В інших релігіях

Азазель також присутній в ісламі. Він з'являється у Корані у зв'язку з історією про Харута та Марута, пару ангелів. Хоча це не пояснюється самим Кораном, мусульманські екзегети, такі як Аль-Калбі та Аль-Та'лабі, зазвичай пов'язували історію з оповіданням, відомим із 3 Еноха. Ангели скаржилися на людське беззаконня, після чого Бог запропонував випробування, щоб ангели могли вибрати трьох із них, щоб спуститися на землю і довести, що вони будуть кращими за людей за тих самих умов. Відповідно, вибирають Азу, Аззаю та Азазеля. Однак Азазель розкаявся у своєму рішенні, і Бог дозволив йому повернутися на небо. Двоє інших ангелів не пройшли випробування, і їхні імена були змінені на Харут і Марут. Вони опинилися на землі, познайомивши людей із забороненою магією.

Козел відпущення

Під час єврейського свята Йом-Кіпур відбувався ритуал, описаний у книзі Левит. Цього дня відпущення гріхів, відбиралися жертовні телець і два козли (офірні цапи). Жеребом священники вибирали, якого з козлів принести в жертву за гріхи, а якого — відіслати в пустелю до Азазеля (Лев. 16:8-10). Тельця і першого козла заколювали за гріхи священника і народу, їхньою кров'ю освячувалася скинія (туші тварин пізніше спалювали поза табором). Потім первосвященник покладав руки на другого жертовного козла, «сповідуючи над ним усі гріхи, злочини і гріхи синів Ізраїлю», символізуючи цим перенесення на нього всіх гріхів народу. Потім козла відводили в пустелю та відпускали Азазелю (Лев. 16:7-10).

У літературі

• У романі Михайла Булгакова Майстер і Маргарита прототипом Азазеля є персонаж Азазелло, член почту Воланда.
• Азазель — герой поеми Івана Франка «Мойсей».
• Азазель — персонаж (демон або інопланетянин) серії фантастичних оповідань Айзека Азімова.

У кіно і на телебаченні

Азазель (англ. Azazel) — ім'я одного із головних демонів і основних антагоністів у телесеріалі «Надприродне». Через те, що жовтоокий демон використовував чужі тіла, протягом 1—14 сезонів серіалу (2005—2019 рр.) цього персонажа зіграли кілька акторів і актрис: Джеффрі Дін Морган, Фредрік Лене, Ліндсі Маккеон, Крістофер Маккабе, Мітч Піледжі, Роб ЛаБелль, Саманта Сміт.

Див. також

• Офірний цап

Примітки

1. Анастасия, Александрова. . myfhology.info (рос.) . Архів оригіналу за 20 березня 2017. Процитовано 19 березня 2017.
2. Johannes Hendrik Kramers Shorter Encyclopaedia of Islam uzac Verlag, 1961 p. 135
3. Haggai Ben-Shammai, Shaul Shaked, Sarah Stroumsa (and Patricia Crone in this certain chapter) Exchange and transmission across cultural boundaries Yehuda Greenbaum 2005 p. 30
4. Kristof d' Hulster, J. van Steenbergen Continuity and Change in the Realms of Islam: Studies in Honour of Professor Urbain Vermeulen Isd, 2008 p. 192
5. Azazel. www.jewishvirtuallibrary.org. Процитовано 3 січня 2024.

Посилання

• Сарапін О.В. Азазель // Велика українська енциклопедія : [у 30 т.] / проф. А. М. Киридон (відп. ред.) та ін. — К. : ДНУ «Енциклопедичне видавництво», 2018— . — . [ 28 вересня 2020 у Wayback Machine.]
• Азазель // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1957. — Т. 1, кн. I : Літери А — Б. — С. 16. — 1000 екз. [ 11 березня 2021 у Wayback Machine.]
• Morris Jastrow, Jr., J. Frederic McCurdy, Kaufmann Kohler, Marcus Jastrow, Isaac Husik. AZAZEL // Jewish Encyclopedia / ed. by Isidore Singer. — New York : Funk & Wagnalls, 1901—1906. — Т. II. — P. 365-367. (англ.) [ 6 липня 2013 у Wayback Machine.]
• The Encyclopedia of Demons and Demonology — Rosemary Guiley — Infobase Publishing, May 12, 2010. p. 21 [ 10 березня 2016 у Wayback Machine.](англ.)
• Анастасия, Александрова. . myfhology.info (рос.) . Архів оригіналу за 20 березня 2017. Процитовано 19 березня 2017.