Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Білоцерківський район періоду 1923 - 2020 років був одним із районів Київської округи (1923-1930), Київської області (від 1932). Перед початком адміністративно-територіальної реформи в Україні 2015-2020 років район поділявся на 36 одиниць: 1 міську, 1 селищну, 34 сільські ради. Адміністративний центр району - місто Біла Церква - був містом обласного підпорядкування та не входив до складу району.. Білоцерківський район включав 60 населених пунктів (1 місто (Узин), 1 селище міського типу (Терезине) та 58 сіл).
Список рад Білоцерківського району
* Примітки: м. — місто, смт — селище міського типу, с. — село
Реформа 2015-2020 років
Першою громадою, утвореною на території Білоцерківського району, стала Фурсівська: 2 серпня 2017 Матюшівська, Трушківська, Фурсівська сільські ради об'єдналися в єдину громаду з центром у селі Фурси. Перші вибори відбулися 29 жовтня 2017 року. У 2020 році до складу громади були також включені Яблунівська сільська рада Білоцерківського району та Великополовецька - Сквирського.
4 жовтня 2017 року утворено Узинську міську громаду у складі Узинської міської, Василівської, Іванівської, Йосипівської, Малоантонівської, Михайлівської, Олійниково-Слобідської, Сухоліської, Тарасівської сільських рад Білоцерківського району. Перші вибори відбулися 24 грудня 2017 року. У 2020 році громада була розширена шляхом включення населених пунктів Макіївської, Острійківської та Розаліївської сільських рад.
Решта території Білоцерківського району 12 червня 2020 року була розподілена на громади таким чином: Биково-Гребельська, Коженицька, Маловільшанська, Озернянська, Поправська, Потіївська, Сорокотязька, Фастівська, Фесюрівська, Чупирянська сільські ради об'єднані у Маловільшанську сільську громаду (до її складу також увійшла Тадіївська сільська рада Володарського району); Терезинська селищна, Вільнотарасівська, Глушківська, Дроздівська, Пилипчанська, Піщанська, Сидорівська, Томилівська, Храпачівська, Шкарівська сільські ради були об'єднані у Білоцерківську міську громаду з центром у місті обласного значення Біла Церква.
Таким чином, нові громади з центрами на території Білоцерківського району об'єднали у собі 30 рад (тобто за винятком 8 рад, що відійшли у підпорядкування міській раді міста обласного значення, але з двома сільрадами з інших районів), до складу яких входило 1 місто та 49 сіл.
17 липня 2020 Білоцерківський район, як всі інші райони на території України, був ліквідований постановою «Про утворення та ліквідацію районів» та утворений знову у нових, розширених межах.
Історія
1920-і
Білоцерківський район разом з однойменною округою у складі Київської губернії утворений 7 березня 1923 року. До його складу увійшли населені пункти Білоцерківської і Трушківської волостей Білоцерківського повіту, що ліквідовувалися. За станом на 1924 рік до складу району входили 9 сільрад: Олександрійська, Глибочанська, Зарічанська, Матюшівська, Пилипчанська, Піщанська, Ротоцька, Трушківська, Фурсівська, що об'єднували 14 поселень різного типу (8 сіл, 3 передмістя, 3 частини передмістя). Місто Біла Церква як окружний центр до району не входило, однак його передмістя були навіть центрами сільрад.
1930-і
У 1931 році до Білоцерківського району приєднано територію ліквідованого Гребінківського району.. У 1932 році Білоцерківський район став одним із 98 районів новоутвореної Київської області. У 1935 році 15 сільрад знову відійшли до Гребінківського району, який було відновлено.
1940-і
1950-і
1960-і
9 червня 1962 року новозбудоване селище Київської дослідної станції тваринництва включене до облікових даних як селище Терезине та підпорядковане Вільнотарасівській сільраді.
30 грудня 1962 року у зв'язку з укрупненням районів до складу Білоцерківського району увійшли Узинська селищна рада та усі сільради Сквирського та Узинського районів. При цьому місто Сквира було підпорядковане міській раді Білої Церкви.
10 травня 1963 року у зв'язку з повтореннями назв було перейменовано села Антонівка і Михайлівка на Мала Антонівка і Мала Михайлівка відповідно, та аналогічно назви цих сільрад.
4 січня 1965 року на Київщині було відновлено кілька районів. Відтак, Білоцерківський район був розукрупнений. До Сквирського району були передані 26 сільрад, що об'єднували 55 населених пунктів: Антонівську, Буківську, Великоєрчиківську, Великополовецьку, Горобіївську, Домантівську, Дулицьку, Кам'яногребельську, Краснолісівську, Кривошиїнську, Ленінську, Малоєрчиківську, Малолисовецьку, Маломихайлівську, Мовчанівську, Оріховецьку, Пищиківську, Пустоварівську, Рогізнянську, Самгородоцьку, Селезенівську, Тхорівську, Шаліївську, Шамраївську, Шапіївську, Яхнівську; до Кагарлицького - Шпендівську (1 село); до Фастівського - Малополовецьку сільраду (2 села). Натомість зі складу Тетіївського району було прилучено Тадіївську сільраду (4 села). У складі Білоцерківського району залишилося 36 рад (1 селищна і 35 сільських) та 64 населені пункти.
3 квітня село Хутір Межовий переданий від Озернянської до Тадіївської сільради. 8 грудня 1966 року Тадіївська сільська рада у складі сіл Тадіївка, Гайок, Хутір Межовий, Тарасівка передана до складу Володарського району. Але 9 грудня 1967 року вже перейменований Хутір Межовий - село Межове, повернутий у Білоцерківський район і знову підпорядкований Озернянській сільраді.
У 1967 році відбулося перейменування двох населених пунктів у складі Поправської сільради: з назв сіл Хутір Одноріг та Хутір Черкас виключено слово "Хутір".
1970-і
У 1971 році селище міського типу Узин набуло статусу міста. Відповідна рада стала міською.
У 1976 році було ліквідовано 3 сільради: Блощинецьку з передачею села Блощинці у підпорядкування Острійківській сільраді, Малоантонівську (с. Мала Антонівка стала відноситися до Олійниково-Слобідської сільради), Чепиліївську з передачею села Чепиліївка до Сухоліської сільради.
1980-і
У 1984 села Затиша і Красне передані від Василівської сільради до Йосипівської.
У 1985 році село Благовіщення Іванівської сільської ради виключене з облікових даних.
У 1987 село Терезине Вільнотарасівської сільської ради отримало статус селища міського типу та було утворено окрему селищну раду.
1990-і
У 1991 утворено дві сільради - Глушківську і Малоантонівську, а у 1993 - Сидорівську.
Див. також
Примітки
- Адміністративно-територіальний устрій Київської області [ 19 червня 2014 у Wayback Machine.] на сайті Верховної Ради України
- ВВРУ, 2018, № 29, стор. 31
- Розпорядження Кабінету Міністрів України від 12 червня 2020 року № 715-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Київської області»
- Постанови ВУЦВК про адміністративно-територіяльний поділ Волині, Донеччини, Катеринославщини, Київщини, Одещини, Поділля, Потавщини, Харківщини, Чернігівщини від 7 березня, 20 березня та 10 квітня 1923 р.
- Список поселень Київщини. - Видання газети "Вісник Київського губвиконкому. - Київ, 1924.
- s:ЗЗРРСУУ/1931/3/Про реорганізацію районів УСРР
- s:ЗЗРРСУУ/1935/4/Про склад нових адміністративних районів Київської області
- Адміністративно-територіальний поділ Київщини 1918–2010 роки : довідник / автор-упорядник М. М. Корінний — Біла Церква : Видавець О. В. Пшонківський, 2012. — 304 с. : іл.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Bilocerkivskij rajon periodu 1923 2020 rokiv buv odnim iz rajoniv Kiyivskoyi okrugi 1923 1930 Kiyivskoyi oblasti vid 1932 Pered pochatkom administrativno teritorialnoyi reformi v Ukrayini 2015 2020 rokiv rajon podilyavsya na 36 odinic 1 misku 1 selishnu 34 silski radi Administrativnij centr rajonu misto Bila Cerkva buv mistom oblasnogo pidporyadkuvannya ta ne vhodiv do skladu rajonu Bilocerkivskij rajon vklyuchav 60 naselenih punktiv 1 misto Uzin 1 selishe miskogo tipu Terezine ta 58 sil Spisok rad Bilocerkivskogo rajonu Nazva Centr Naseleni punkti Plosha km Misce za plosheyu Naselennya 2001 osib Misce za naselennyam 1 Uzinska miska rada m Uzin m Uzin 67 2 13217 1 2 Terezinska selishna rada smt Terezine smt Terezine 27 20 1537 8 3 Bikovo Grebelska silska rada s Bikova Greblya s Bikova Greblya s Cherkas 33 14 1191 15 4 Vasilivska silska rada s Vasiliv s Vasiliv 13 33 335 36 5 Vilnotarasivska silska rada s Vilna Tarasivka s Vilna Tarasivka s Volodimirivka s Gajok 17 29 936 21 6 Glushkivska silska rada s Glushki s Glushki 13 33 502 34 7 Drozdivska silska rada s Drozdi s Drozdi s Mazepinci 37 9 1388 10 8 Ivanivska silska rada s Ivanivka s Ivanivka 37 9 971 20 9 Josipivska silska rada s Josipivka s Josipivka s Zatisha s Krasne s Pavlivka 30 16 636 28 10 Kozhenicka silska rada s Kozheniki s Kozheniki s Klochki 16 31 517 33 11 Makiyivska silska rada s Makiyivka s Makiyivka 27 20 752 25 12 Maloantonivska silska rada s Mala Antonivka s Mala Antonivka 22 23 616 31 13 Malovilshanska silska rada s Mala Vilshanka s Mala Vilshanka s Bakali 30 16 2006 6 14 Matyushivska silska rada s Matyushi s Matyushi 31 15 1275 13 15 Mihajlivska silska rada s Mihajlivka s Mihajlivka s Verbova 49 6 676 27 16 Ozernyanska silska rada s Ozerna s Ozerna s Korzhivka s Mezhove 73 1 3399 3 17 Olijnikovo Slobidska silska rada s Olijnikova Sloboda s Olijnikova Sloboda 14 32 619 30 18 Ostrijkivska silska rada s Ostrijki s Ostrijki s Bloshinci 38 8 1462 9 19 Pilipchanska silska rada s Pilipcha s Pilipcha s Glibochka s Gorodishe 34 13 1239 14 20 Pishanska silska rada s Pishana s Pishana 35 12 1168 16 21 Popravska silska rada s Popravka s Popravka s Odnorig s Cherkas 39 7 908 22 22 Potiyivska silska rada s Potiyivka s Potiyivka 30 16 853 23 23 Rozaliyivska silska rada s Rozaliyivka s Rozaliyivka s Lyudvinivka s Stepok 50 4 4 1057 18 24 Sidorivska silska rada s Sidori s Sidori 22 23 476 35 25 Sorokotyazka silska rada s Sorokotyagi s Sorokotyagi 18 28 712 26 26 Suholiska silska rada s Suholisi s Suholisi s Chepiliyivka 36 11 1941 7 27 Tarasivska silska rada s Tarasivka s Tarasivka 28 19 814 24 28 Tomilivska silska rada s Tomilivka s Tomilivka 19 27 1123 17 29 Trushkivska silska rada s Trushki s Trushki 24 22 2531 4 30 Fastivska silska rada s Fastivka s Fastivka 13 33 628 29 31 Fesyurivska silska rada s Fesyuri s Fesyuri s Sherbaki 17 29 605 32 32 Fursivska silska rada s Fursi s Fursi s Chmirivka 21 25 3548 2 33 Hrapachivska silska rada s Hrapachi s Hrapachi s Skrebishi 20 26 1025 19 34 Chupiryanska silska rada s Chupira s Chupira 57 3 1309 12 35 Shkarivska silska rada s Shkarivka s Shkarivka 11 36 2291 5 36 Yablunivska silska rada s Yablunivka s Yablunivka s Mala Skvirka 50 5 1358 11 Primitki m misto smt selishe miskogo tipu s seloReforma 2015 2020 rokivPershoyu gromadoyu utvorenoyu na teritoriyi Bilocerkivskogo rajonu stala Fursivska 2 serpnya 2017 Matyushivska Trushkivska Fursivska silski radi ob yednalisya v yedinu gromadu z centrom u seli Fursi Pershi vibori vidbulisya 29 zhovtnya 2017 roku U 2020 roci do skladu gromadi buli takozh vklyucheni Yablunivska silska rada Bilocerkivskogo rajonu ta Velikopolovecka Skvirskogo 4 zhovtnya 2017 roku utvoreno Uzinsku misku gromadu u skladi Uzinskoyi miskoyi Vasilivskoyi Ivanivskoyi Josipivskoyi Maloantonivskoyi Mihajlivskoyi Olijnikovo Slobidskoyi Suholiskoyi Tarasivskoyi silskih rad Bilocerkivskogo rajonu Pershi vibori vidbulisya 24 grudnya 2017 roku U 2020 roci gromada bula rozshirena shlyahom vklyuchennya naselenih punktiv Makiyivskoyi Ostrijkivskoyi ta Rozaliyivskoyi silskih rad Reshta teritoriyi Bilocerkivskogo rajonu 12 chervnya 2020 roku bula rozpodilena na gromadi takim chinom Bikovo Grebelska Kozhenicka Malovilshanska Ozernyanska Popravska Potiyivska Sorokotyazka Fastivska Fesyurivska Chupiryanska silski radi ob yednani u Malovilshansku silsku gromadu do yiyi skladu takozh uvijshla Tadiyivska silska rada Volodarskogo rajonu Terezinska selishna Vilnotarasivska Glushkivska Drozdivska Pilipchanska Pishanska Sidorivska Tomilivska Hrapachivska Shkarivska silski radi buli ob yednani u Bilocerkivsku misku gromadu z centrom u misti oblasnogo znachennya Bila Cerkva Takim chinom novi gromadi z centrami na teritoriyi Bilocerkivskogo rajonu ob yednali u sobi 30 rad tobto za vinyatkom 8 rad sho vidijshli u pidporyadkuvannya miskij radi mista oblasnogo znachennya ale z dvoma silradami z inshih rajoniv do skladu yakih vhodilo 1 misto ta 49 sil 17 lipnya 2020 Bilocerkivskij rajon yak vsi inshi rajoni na teritoriyi Ukrayini buv likvidovanij postanovoyu Pro utvorennya ta likvidaciyu rajoniv ta utvorenij znovu u novih rozshirenih mezhah Istoriya1920 i Bilocerkivskij rajon razom z odnojmennoyu okrugoyu u skladi Kiyivskoyi guberniyi utvorenij 7 bereznya 1923 roku Do jogo skladu uvijshli naseleni punkti Bilocerkivskoyi i Trushkivskoyi volostej Bilocerkivskogo povitu sho likvidovuvalisya Za stanom na 1924 rik do skladu rajonu vhodili 9 silrad Oleksandrijska Glibochanska Zarichanska Matyushivska Pilipchanska Pishanska Rotocka Trushkivska Fursivska sho ob yednuvali 14 poselen riznogo tipu 8 sil 3 peredmistya 3 chastini peredmistya Misto Bila Cerkva yak okruzhnij centr do rajonu ne vhodilo odnak jogo peredmistya buli navit centrami silrad 1930 i U 1931 roci do Bilocerkivskogo rajonu priyednano teritoriyu likvidovanogo Grebinkivskogo rajonu U 1932 roci Bilocerkivskij rajon stav odnim iz 98 rajoniv novoutvorenoyi Kiyivskoyi oblasti U 1935 roci 15 silrad znovu vidijshli do Grebinkivskogo rajonu yakij bulo vidnovleno 1940 i 1950 i 1960 i 9 chervnya 1962 roku novozbudovane selishe Kiyivskoyi doslidnoyi stanciyi tvarinnictva vklyuchene do oblikovih danih yak selishe Terezine ta pidporyadkovane Vilnotarasivskij silradi 30 grudnya 1962 roku u zv yazku z ukrupnennyam rajoniv do skladu Bilocerkivskogo rajonu uvijshli Uzinska selishna rada ta usi silradi Skvirskogo ta Uzinskogo rajoniv Pri comu misto Skvira bulo pidporyadkovane miskij radi Biloyi Cerkvi 10 travnya 1963 roku u zv yazku z povtorennyami nazv bulo perejmenovano sela Antonivka i Mihajlivka na Mala Antonivka i Mala Mihajlivka vidpovidno ta analogichno nazvi cih silrad 4 sichnya 1965 roku na Kiyivshini bulo vidnovleno kilka rajoniv Vidtak Bilocerkivskij rajon buv rozukrupnenij Do Skvirskogo rajonu buli peredani 26 silrad sho ob yednuvali 55 naselenih punktiv Antonivsku Bukivsku Velikoyerchikivsku Velikopolovecku Gorobiyivsku Domantivsku Dulicku Kam yanogrebelsku Krasnolisivsku Krivoshiyinsku Leninsku Maloyerchikivsku Malolisovecku Malomihajlivsku Movchanivsku Orihovecku Pishikivsku Pustovarivsku Rogiznyansku Samgorodocku Selezenivsku Thorivsku Shaliyivsku Shamrayivsku Shapiyivsku Yahnivsku do Kagarlickogo Shpendivsku 1 selo do Fastivskogo Malopolovecku silradu 2 sela Natomist zi skladu Tetiyivskogo rajonu bulo prilucheno Tadiyivsku silradu 4 sela U skladi Bilocerkivskogo rajonu zalishilosya 36 rad 1 selishna i 35 silskih ta 64 naseleni punkti 3 kvitnya selo Hutir Mezhovij peredanij vid Ozernyanskoyi do Tadiyivskoyi silradi 8 grudnya 1966 roku Tadiyivska silska rada u skladi sil Tadiyivka Gajok Hutir Mezhovij Tarasivka peredana do skladu Volodarskogo rajonu Ale 9 grudnya 1967 roku vzhe perejmenovanij Hutir Mezhovij selo Mezhove povernutij u Bilocerkivskij rajon i znovu pidporyadkovanij Ozernyanskij silradi U 1967 roci vidbulosya perejmenuvannya dvoh naselenih punktiv u skladi Popravskoyi silradi z nazv sil Hutir Odnorig ta Hutir Cherkas viklyucheno slovo Hutir 1970 i U 1971 roci selishe miskogo tipu Uzin nabulo statusu mista Vidpovidna rada stala miskoyu U 1976 roci bulo likvidovano 3 silradi Bloshinecku z peredacheyu sela Bloshinci u pidporyadkuvannya Ostrijkivskij silradi Maloantonivsku s Mala Antonivka stala vidnositisya do Olijnikovo Slobidskoyi silradi Chepiliyivsku z peredacheyu sela Chepiliyivka do Suholiskoyi silradi 1980 i U 1984 sela Zatisha i Krasne peredani vid Vasilivskoyi silradi do Josipivskoyi U 1985 roci selo Blagovishennya Ivanivskoyi silskoyi radi viklyuchene z oblikovih danih U 1987 selo Terezine Vilnotarasivskoyi silskoyi radi otrimalo status selisha miskogo tipu ta bulo utvoreno okremu selishnu radu 1990 i U 1991 utvoreno dvi silradi Glushkivsku i Maloantonivsku a u 1993 Sidorivsku Div takozhBilocerkivskij rajonPrimitkiAdministrativno teritorialnij ustrij Kiyivskoyi oblasti 19 chervnya 2014 u Wayback Machine na sajti Verhovnoyi Radi Ukrayini VVRU 2018 29 stor 31 Rozporyadzhennya Kabinetu Ministriv Ukrayini vid 12 chervnya 2020 roku 715 r Pro viznachennya administrativnih centriv ta zatverdzhennya teritorij teritorialnih gromad Kiyivskoyi oblasti Postanovi VUCVK pro administrativno teritoriyalnij podil Volini Donechchini Katerinoslavshini Kiyivshini Odeshini Podillya Potavshini Harkivshini Chernigivshini vid 7 bereznya 20 bereznya ta 10 kvitnya 1923 r Spisok poselen Kiyivshini Vidannya gazeti Visnik Kiyivskogo gubvikonkomu Kiyiv 1924 s ZZRRSUU 1931 3 Pro reorganizaciyu rajoniv USRR s ZZRRSUU 1935 4 Pro sklad novih administrativnih rajoniv Kiyivskoyi oblasti Administrativno teritorialnij podil Kiyivshini 1918 2010 roki dovidnik avtor uporyadnik M M Korinnij Bila Cerkva Vidavec O V Pshonkivskij 2012 304 s il