Територія Поділля у IV—VII століттях нашої ери входила до антського (східно-слов'янського) міжплемінного союзу. З часом його місце займає нове об'єднання — Київська Русь. У період VIII—IX століття на території південної частини жили слов'янські племена уличі та тиверці, а північної — волиняни та дуліби. В XI столітті середня Наддністрянщина, яка з XII століття відома під назвою Пониззя, входила до Теребовльського князівства, з 1141 року — до Галицького, а з 1199-го частина території була у складі Галицько-Волинського князівства.
У XII—XIII століттях між Київським і Галицько-Волинським князівствами, у верхів'ях річок Південного Бугу і Тетерва, виникли Болохівські землі. До їх складу входила територія сучасних Старокостянтинівського, Летичівського, Деражнянського, Старосинявського районів, східна частина Красилівського і Хмельницького.
1240 року татаро-монголи зруйнували Київську Русь, а 1259-го — загарбали територію Поділля. У 1362 році литовський князь Ольгерд розбив на Синіх Водах татар і передав Поділля (так з середини XIV століття стало називатися Пониззя) литовським князям Коріатовичам.
1430 року почалася війна між Польським королівством та Литвою за Поділля. Здобувши перемогу, польські магнати на завойованій території (від Бару до річки Стрипи) створили Подільське воєводство (Західне Поділля) з центром у Кам'янці-Подільському. Воно поділялося на Кам'янецький, Летичівський, Червоногородський повіти.
Східне Поділля залишилося за Великим князівством Литовським, Руським і Жмудським, де було створене Брацлавське воєводство.
На початку XVI століття Поділля ділилося на шість повітів: Кам'янецький, Зіньківський, Летичівський, Меджибізький, Червоногородський і Хмільницький. З часом вони то укрупнювалися, то роз'єднувалися. Після Люблінської унії на території східного Поділля було утворене Брацлавське воєводство.
У серпні 1672 року Поділля захопила Туреччина за сприяння козаків та Петра Дорошенка.
А в квітні 1793 року частина Поділля була при'єднана до Лівобережної України у складі Російської імперії. Брацлавське намісництво і Кам'янецька область. У травні 1795 року створюються Волинська, Подільська, Брацлавська губернії. Остання у грудні 1796 року ліквідовується. Її територія входить до Подільської і частково — до Київської губерній.
З 1804 по 1920 рік Подільська губернія складалася з 12 повітів: Балтського, Брацлавського, Вінницького, Гайсинського, Кам'янецького, Летичівського, Літинського, Могилівського, Ольгопільського Проскурівського, Ушицького і Ямпільського. 1920 року Балтський відійшов до Одеської губернії.
Повіти поділялися у давнину на волості. У першій половині XIX століття вони створювалися лише в тих районах губернії, які були населені державними селянами. Після реформи 1861 року волості вводяться на всій її території.
Під час громадянської війни, у зв'язку з військовими діями і боротьбою з різними бандами, губернські центри переносилися з міста у місто. У 1919 році він перемістився з Кам'янця-Подільського у Вінницю. З перших повоєнних років адміністративно-територіальний поділ змінювався.
У березні 1923 року ліквідовуються повіти і волості. На території Хмельницької області створюються округи: Кам'янецький (17 районів), Проскурівський (16), Шепетівський (14). Через два роки були ліквідовані губернії, а ще через п'ять — Кам'янець-Подільський і Шепетівський округи. Перший з них злився з Проскурівським, другий — з Бердичівським. У вересні 1930 року на території України ліквідовуються всі округи, встановлюється двоступенева система управління. У межах Хмельницької області створюються 40 районів.
В лютому 1932 року на території УРСР організовуються п'ять областей, у тому числі — Вінницька. До неї увійшла вся територія Хмельниччини. У травні 1935 року у Вінницькій області створюються прикордонні округи: Кам'янецький з 9 районів, Проскурівський (9) та Шепетівський (10). 22 вересня 1937 року виникає Кам'янець-Подільська область з 36 районами. Прикордонні округи ліквідовуються. У травні 1941 року обласний центр переноситься з Кам'янця-Подільського у Проскурів.
На честь видатного державного діяча і гетьмана Богдана Хмельницького Указом, Президії Верховної Ради: УРСР від 16 січня 1954 року, місто Проскурів перейменовано у Хмельницький, а Кам'янець-Подільську область — у Хмельницьку.
Посилання
- Адміністративний поділ краю [ 24 квітня 2016 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Teritoriya Podillya u IV VII stolittyah nashoyi eri vhodila do antskogo shidno slov yanskogo mizhpleminnogo soyuzu Z chasom jogo misce zajmaye nove ob yednannya Kiyivska Rus U period VIII IX stolittya na teritoriyi pivdennoyi chastini zhili slov yanski plemena ulichi ta tiverci a pivnichnoyi volinyani ta dulibi V XI stolitti serednya Naddnistryanshina yaka z XII stolittya vidoma pid nazvoyu Ponizzya vhodila do Terebovlskogo knyazivstva z 1141 roku do Galickogo a z 1199 go chastina teritoriyi bula u skladi Galicko Volinskogo knyazivstva U XII XIII stolittyah mizh Kiyivskim i Galicko Volinskim knyazivstvami u verhiv yah richok Pivdennogo Bugu i Teterva vinikli Bolohivski zemli Do yih skladu vhodila teritoriya suchasnih Starokostyantinivskogo Letichivskogo Derazhnyanskogo Starosinyavskogo rajoniv shidna chastina Krasilivskogo i Hmelnickogo 1240 roku tataro mongoli zrujnuvali Kiyivsku Rus a 1259 go zagarbali teritoriyu Podillya U 1362 roci litovskij knyaz Olgerd rozbiv na Sinih Vodah tatar i peredav Podillya tak z seredini XIV stolittya stalo nazivatisya Ponizzya litovskim knyazyam Koriatovicham 1430 roku pochalasya vijna mizh Polskim korolivstvom ta Litvoyu za Podillya Zdobuvshi peremogu polski magnati na zavojovanij teritoriyi vid Baru do richki Stripi stvorili Podilske voyevodstvo Zahidne Podillya z centrom u Kam yanci Podilskomu Vono podilyalosya na Kam yaneckij Letichivskij Chervonogorodskij poviti Shidne Podillya zalishilosya za Velikim knyazivstvom Litovskim Ruskim i Zhmudskim de bulo stvorene Braclavske voyevodstvo Na pochatku XVI stolittya Podillya dililosya na shist povitiv Kam yaneckij Zinkivskij Letichivskij Medzhibizkij Chervonogorodskij i Hmilnickij Z chasom voni to ukrupnyuvalisya to roz yednuvalisya Pislya Lyublinskoyi uniyi na teritoriyi shidnogo Podillya bulo utvorene Braclavske voyevodstvo U serpni 1672 roku Podillya zahopila Turechchina za spriyannya kozakiv ta Petra Doroshenka A v kvitni 1793 roku chastina Podillya bula pri yednana do Livoberezhnoyi Ukrayini u skladi Rosijskoyi imperiyi Braclavske namisnictvo i Kam yanecka oblast U travni 1795 roku stvoryuyutsya Volinska Podilska Braclavska guberniyi Ostannya u grudni 1796 roku likvidovuyetsya Yiyi teritoriya vhodit do Podilskoyi i chastkovo do Kiyivskoyi gubernij Z 1804 po 1920 rik Podilska guberniya skladalasya z 12 povitiv Baltskogo Braclavskogo Vinnickogo Gajsinskogo Kam yaneckogo Letichivskogo Litinskogo Mogilivskogo Olgopilskogo Proskurivskogo Ushickogo i Yampilskogo 1920 roku Baltskij vidijshov do Odeskoyi guberniyi Poviti podilyalisya u davninu na volosti U pershij polovini XIX stolittya voni stvoryuvalisya lishe v tih rajonah guberniyi yaki buli naseleni derzhavnimi selyanami Pislya reformi 1861 roku volosti vvodyatsya na vsij yiyi teritoriyi Pid chas gromadyanskoyi vijni u zv yazku z vijskovimi diyami i borotboyu z riznimi bandami gubernski centri perenosilisya z mista u misto U 1919 roci vin peremistivsya z Kam yancya Podilskogo u Vinnicyu Z pershih povoyennih rokiv administrativno teritorialnij podil zminyuvavsya U berezni 1923 roku likvidovuyutsya poviti i volosti Na teritoriyi Hmelnickoyi oblasti stvoryuyutsya okrugi Kam yaneckij 17 rajoniv Proskurivskij 16 Shepetivskij 14 Cherez dva roki buli likvidovani guberniyi a she cherez p yat Kam yanec Podilskij i Shepetivskij okrugi Pershij z nih zlivsya z Proskurivskim drugij z Berdichivskim U veresni 1930 roku na teritoriyi Ukrayini likvidovuyutsya vsi okrugi vstanovlyuyetsya dvostupeneva sistema upravlinnya U mezhah Hmelnickoyi oblasti stvoryuyutsya 40 rajoniv V lyutomu 1932 roku na teritoriyi URSR organizovuyutsya p yat oblastej u tomu chisli Vinnicka Do neyi uvijshla vsya teritoriya Hmelnichchini U travni 1935 roku u Vinnickij oblasti stvoryuyutsya prikordonni okrugi Kam yaneckij z 9 rajoniv Proskurivskij 9 ta Shepetivskij 10 22 veresnya 1937 roku vinikaye Kam yanec Podilska oblast z 36 rajonami Prikordonni okrugi likvidovuyutsya U travni 1941 roku oblasnij centr perenositsya z Kam yancya Podilskogo u Proskuriv Na chest vidatnogo derzhavnogo diyacha i getmana Bogdana Hmelnickogo Ukazom Prezidiyi Verhovnoyi Radi URSR vid 16 sichnya 1954 roku misto Proskuriv perejmenovano u Hmelnickij a Kam yanec Podilsku oblast u Hmelnicku PosilannyaAdministrativnij podil krayu 24 kvitnya 2016 u Wayback Machine