Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
В адміністративному відношенні Автономна Республіка Крим складається з 10 районів.
Райони
Після 7.09.2023 року територія АР Крим згідно правил нового адміністративно-територіального устрою, поділена на 10 районів.:
- Бахчисарайський район.
- Білогірський район.
- Джанкойський район.
- Євпаторійський район.
- Керченський район.
- Курманський район.
- Перекопський район.
- Сімферопольський район.
- Феодосійський район.
- Ялтинський район.
Населені пункти
| Населені пункти з кількістю мешканців понад 10 тисяч на 1 січня 2008 року | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
Історія
Кримська АРСР
Після приходу до влади більшовиків і утворення 18 жовтня 1921 Кримської АРСР адміністративно-територіальний поділ республіки неодноразово змінювалося.
На підставі резолюції ХІІ з'їзду РКП(б) «Про районування в окремих областях та республіках», а також спільної постанови Кримського ЦВК і РНК Кримської АСРР від 16 серпня 1923 р, округи на півострові було скасовано і затверджено новий поділ на 15 районів: Ак-Мечетський, Алуштинський, Вірменський, Бахчисарайський, Джанкойський, Євпаторійський, Керченський, Карасубазарський, Сарабузький, Севастопольський, Сімферопольський, Старокримський, Судацький, Феодосійський, Ялтинський. Причому деякі райони були ліквідовані майже відразу після їх створення, а їх територія була приєднана до інших районів. Постановою Президії Кримського ЦВК від 19 липня 1924 р. «Про районування в Криму» (затвердженої 04.09.1924) скасовувалися Старокримський і Алуштинський райони, їх територія приєднувалася до Феодосійського і Ялтинського районів. Наступним рішенням Президії Кримського ЦВК були скасовані як самостійні одиниці Вірменський, Сарабузький і Ак-Мечетський райони. Перший з них було приєднано до Джанкойського, другий — до Сімферопольського, третій — до Євпаторійського районів.
1926 року були визначені і затвердженні міста (міські поселення).
У 1930 р. було додатково створено ще 6 районів. В тому числі: Фрайдорфський єврейський національний район (населення району складало 26 тис. осіб; з них 33% — євреї, росіяни — 25%, кримські татари — 20%, німці — 15%), Біюк-Онларський німецький національний район, Ішунський, Ак-Мечетський, Алуштинський та Сейтлерський татарські національні райони (на 1930 р. районів було 16).
На початку 1935 р. відповідно до рішення листопадового пленуму ЦК ВКП (б) було проведене нове районування. В результаті були створені ще 9 нових районів, у тому числі Тельманівський з німецьким населенням до 50%, Лариндорфський з єврейським населенням до 60%, Куйбишевський з кримськотатарським населенням до 95%. До 1937 року їх число було збільшено до 26 — в 1937 р. був створений Зуйський район.
Сімферополь, Севастополь, Керч, Феодосія та Ялта були виділені зі складу районів в окремі адміністративні одиниці.
Деякі райони мали національний статус: Балаклавський, Куйбишевський, Бахчисарайський, Ялтинський, Алуштинський, Судацький - кримськотатарські (6), Фрайдорфський і Лариндорфський - єврейські, Бююк-Онларський і Тельманський - німецькі, Ішунський (пізніше Красноперекопський) - українська. Та 441 сільська рада, в тому числі 178 татарських,130 російських, 40 німецьких, 32 єврейських.
До початку Німецько-Радянської війни всі райони та нацональні сільради втратили національний статус (у 1938 році - німецькі, в 1939 - єврейські, потім всі інші) в результаті ухвалення Президією Верховної Ради Автономії таємної постанови про ліквідацію 19 національних сільських рад і реорганізацію 11 національних сільських рад у ради без врахування національного складу населення (1938).
На карті кримськотатарські райони виділені бірюзовим, єврейські - синім, німецькі - червоним, український - жовтим, змішані райони - рожевим.
| 1 Акмечитський (Ак-Мечетський) район | 14 Красноперекопський район |
| 2 Акшейхський (Ак-Шейхський) район | 15 Куйбишевський район (центр Албат) |
| 3 Алуштинський район | 16 Лариндорфський район (центр Джурчі) |
| 4 Балаклавський район | 17 Ленінський район |
| 5 Бахчисарайський район | 18 Маяк-Салинський район |
| 6 Бююк-Онларський район | 19 Сакський район |
| 7 Джанкойський район | 20 Сеїтлерський район |
| 8 Євпаторійський район | 21 Сімферопольський район |
| 9 Зуйський район | 22 Старокримський район |
| 10 Ічкинський район | 23 Судацький район |
| 11 Калайський район | 24 Тельманський район (центр Курман-Кемельчи) |
| 12 Карасубазарський район | 25 Фрайдорфський район |
| 13 Кіровський район (центр Іслям-Терек) | 26 Ялтинський район |
| 27 Севастополь |
Напад Німеччини на СРСР спричинив зміну адміністративно-територіального устрою в Криму. Крим разом з південними частинами Запорізької і Миколаївської областей ввійшов до складу Генерального округу «Таврія» — складову частину Рейхскомісаріату «Україна». Центром його стало місто Мелітополь. Станом на 1 вересня 1941 р. територія округу складала 22900 квадратних кілометри та нараховувала 661981 особу. В 1943 р. округ «Таврія» складався з 4 штадткомісаріатів: Сімферополь, Севастополь, Керч, Мелітополь і 14 районних областей з центрами в Євпаторії, Джанкої, Курман-Кемельчі, Сімферополі, Ялті, Севастополі, Ічнах, Судаку, Керчі, Урюпінську, Каховці, Геніченську, Акимовці і Мелітополі, які складалися з районного центру і навколишніх населених пунктів. Щоправда, така адміністративна структура існувала лише на карті, оскільки Крим до моменту його звільнення знаходився під подвійним управлінням: номінально — під цивільним, а фактично — під воєнним.
Кримська область
Проте 30 червня 1945 р. Кримську АРСР було перетворено на Кримську область у складі РРФСР. (Як стверджує Д. Велігодський, це було зроблено з порушенням конституцій СРСР, РРФСР та Кримської АРСР. А ці нормативні акти (про ліквідацію автономії) були визнані Верховною Радою СРСР у 1989 р. «незаконними і репресивними»).
- У 1944, 1945 та 1948 рр. проведена значна низка перейменувань.
- У лютому 1954 р. з РРФСР до складу УРСР була передана Кримська область — як депресивний регіон для відродження та відбудови народного господарства.
- 24 квітня 1957 р. ліквідовано Балаклавський район; у 1959 р. скасовано ще 2 райони.
- У 1962 р. після укрупнення сільських районів залишилось 10 районів. Таким чином скасовувались 11 районів: Азовський, Кіровський, Куйбишевський, Октябрьський, Первомайський, Приморський, Роздольненський, Сакський, Сімферопольський, Совєтський та Судацький.
- 11.02.1963 Євпаторійський р-н перейменовано на Сакський район (з перенесенням районного центру).
- 10.06.1964 Алуштинський р-н ліквідований, м. Алушта віднесена до категорії міст обласного підпорядкування.
- У 1965 р. деякі з них були відновлені до 12: Бахчисарайський, Білогорський, Джанкойський, Кіровський, Червоногвардійський, Красноперекопський, Ленінський, Нижньогірський, Роздольненський, Сакський, Сімферопольський, Чорноморський
- У грудні 1966 р. відновилось ще 2 райони: Первомайський та Совєтський.
- 07.12.1979 — утворено
Автономна Республіка Крим до 2014: райони і міськради
Райони:
Території, підпорядковані міським радам:
Як можна бачити з наведеної карти, деякі з цих 11 територій займають велику площу і включають в себе багато населених пунктів крім міста-центру. Глави районів призначаються Президентом України за поданням прем'єр-міністра Криму, а голови міст обираються загальним голосуванням.
Регіони, в свою чергу, складаються з міських, селищних та сільських громад.
Територія, підпорядкована міській раді Севастополя, а також північна частина Арабатської стрілки, що відноситься до Херсонської області розташовані на Кримському півострові, але не входять до складу автономної республіки.
Російська окупація
У лютому-березні 2014 року майже вся територія Кримського півострову була окупована російськими загарбниками, а 18 березня — анексована Російською Федерацією, що знайшло відображення у так званому договорі про прийняття Криму до складу Росії.
Окупаційна влада не вносила суттєвих змін в адміністративний поділ на півострові — усі райони і території міськрад отримали статус муніципальних утворень.
Примітки
- . Архів оригіналу за 5 червня 2021. Процитовано 18 травня 2021.
- Верховна Рада України прийняла Закон, який створює передумови для функціонування органів державної влади у Криму, після його звільнення / 23 серпня 2023
- s:ru:Об упразднении некоторых районов Автономной Крымской С.С.Р.
- Декрет Всероссийского ЦИК. Об утверждении списка городов Автономной Крымской ССР 10 мая 1926 года // Распубликован в № 116 Известий ЦИК Союза CCP и ВЦИК от 22 мая 192[6] года.
- s:ru:Постановление ВЦИК РСФСР от 30.10.1930 о реорганизации сети районов Крымской АССР
- s:ru:Постановление ВЦИК от 10.06.1937 Об образовании нового Зуйского района
- Указ Президії ВР РРФСР від 14 грудня 1944 року № 621/6 «Про перейменування районів і районних центрів Кримської АРСР» (рос.)
- Указ Президії ВР РРФСР від 21 серпня 1945 року № 619/3 «Про перейменування сільських Рад і населених пунктів Кримської області» (рос.)
- Указ Президії ВР РРФСР від 18 травня 1948 року № 745/3 «Про перейменування населених пунктів Кримської області» (рос.)
- ще у 1944 р. М. Хрущов запропонував включити півострів до складу УРСР, але тоді у Москві різко виступили проти цього
- Аджубей А. Как Хрущёв Крым Украине отдал. // Новое время. — 1992. — № 6. — с. 20–21.(рос.)
- Вольвач П. «Подарок Хрущёва»? Передача Крыма советской Украине: «дар с барского плеча» или холодныйй расчёт? // [ru]-Украина. — 2019. — № 3(358) (март). — с. 18–19.(рос.)
- Українська РСР: Адміністративно-територіальний поділ (на 1 січня 1962 року) / В. Є. Нижник (відп. ред.), Д. О. Шелягин (упорядник). — К. : Держ. вид-во політ. літ-ри УРСР, 1962. — С. 409.
- s:Указ Президії ВР УРСР від 23.09.1959 «Про ліквідацію Зуйського і Старокримського районів Кримської області»
- Указ Президії Верховної Ради УРСР від 30 грудня 1962 р. «Про укрупнення сільських районів Української РСР»
- Українська РСР: Адміністративно-територіальний поділ. Додаток до довідника видання 1962 р. (зміни, що відбулися за період з 1 січня 1962 року по 1 січня 1964 року) / Д. О. Шелягин (упорядник). — К. : Вид-во політ. літ-ри України, 1964. — С. 34–36.
- Список районов, упраздненных в связи с укрупнением сельских и образованием промышленных районов (декабрь 1962 – февраль 1963). Доп. к справочнику:
СССР: Административно-территориальное деление союзных республик на 1963 г. — М. : Известия, 1964. — С. 110–111.(рос.) - Відомості Верховної Ради Української РСР. — 1963 — № 8 — с. 270.
- Відомості Верховної Ради Української РСР. — 1964 — № 25 — с. 354.
- Указ Президії Верховної Ради Української РСР від 4 січня 1965 р. «Про внесення змін в адміністративне районування Української РСР»
- Указ Президії Верховної Ради Української РСР № 3н-06 від 5 лютого 1965 р. "Про внесення змін до Указу Президії Верховної Ради Української РСР від 4 січня 1965 року «Про внесення змін в адміністративне районування Української РСР» [ 1 липня 2018 у Wayback Machine.]
- Відомості Верховної Ради Української PCP. — 1966 — № 48 — с. 515.
- s:Указ Президії Верховної Ради УРСР від 07.12.1979 №5371-IX «Про утворення нових районів Української РСР»
Посилання
- Автономна Республіка Крим [ 1 березня 2019 у Wayback Machine.] // Облікова картка на офіційному вебсайті Верховної Ради України.
- Адміністративно-територіальний устрій Автономної Республіки Крим [ 1 березня 2019 у Wayback Machine.] на сайті Верховної Ради.
- (рос.)
Література
- Андрощук А. В. Перейменування об'єктів адміністративно-територіального поділу Криму як репресивний та пропагандистський засіб державної політики (ІІ половина ХХ століття) // Крим в історичних реаліях України : Матеріали наук. конф. «Крим в історичних реаліях України: До 50-річчя входження Криму до складу УРСР» (Київ, 19 лютого 2004 р.). — К. : Інститут історії України НАН України, 2004. — С. 317–334. — 404 с. — .
- Справочник административно-территориального деления Крымской области на 15 июня 1960 года / П. Синельников. — Исполком Крымского областного совета депутатов трудящихся. — Симферополь: Крымиздат, 1960. — С. 19. — 5000 экз.
- Крымская область. Административно-территориальное деление на 1 января 1968 года / сост. М.М. Панасенко. / Испол. ком. Крымского обл. Совета депутатов трудящихся. Орг.-инструкт. отд.; [под общ. ред. А. И. Татарникова]. — Симферополь: Крым, 1968. — 142 с. — 10 000 экз.
- Крымская область: адм.-территор. деление на 1 января 1977 г.: справочник / Исполком. Крым. обл. Совета депутатов трудящихся; [сост. М. М. Панасенко]. — 3-е изд. — Симферополь: Таврия, 1977. — 116 с. [ 10-02-2020 у Wayback Machine.]
- Крымская область. Административно-территориальное деление: на 1 января 1986 г.: справочник / Исполком. Крым. обл. Совета нар. депутатов; [сост. В. Д. Макеев]. — 4-е изд. — Симферополь: Таврия, 1986. — 112 с.
- Административно-территориальные преобразования в Крыму. 1783–1998 гг. / Справочник. — Симферополь: Таврия-Плюс, 1999. — 464 с.(рос.)
- Адміністративно-територіальний устрій України / А. І. Жежера (авт.-упоряд.). — К. : Держ. підпр. «Державний картографо-геодезичний фонд України» ДП «Укркартгеофонд», 2005. — С. 7–30.
(Довідник на геопорталі «Адміністративно-територіальний устрій України»)
- Україна: Адміністративно-територіальний устрій (станом на 1 січня 2012 р.) / Верховна Рада України; за заг. ред. В. О. Зайчука; відп. ред. Г. П. Скопненко; упоряд. В. І. Гапотченко. — К. : Парламентське видавництво, 2012. — С. 11–24. — 2000 прим. — .
Див. також
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
V administrativnomu vidnoshenni Avtonomna Respublika Krim skladayetsya z 10 rajoniv RajoniPislya 7 09 2023 roku teritoriya AR Krim zgidno pravil novogo administrativno teritorialnogo ustroyu podilena na 10 rajoniv Bahchisarajskij rajon Bilogirskij rajon Dzhankojskij rajon Yevpatorijskij rajon Kerchenskij rajon Kurmanskij rajon Perekopskij rajon Simferopolskij rajon Feodosijskij rajon Yaltinskij rajon Hersonska oblast Sevastopol Krasnodarskij kraj Azovske more Chorne more Bahchisarajskij rajon Bilogirskij rajon Dzhankojskij rajon Kurmanskij rajon Perekopskij rajon Kerchenskij rajon Yevpatorijskij rajon Simferopolskij rajon Feodosijskij rajon Yaltinskij rajonNaseleni punktiNaseleni punkti z kilkistyu meshkanciv ponad 10 tisyach na 1 sichnya 2008 roku Sevastopol 380 5 Bilogirsk 18 3 Simferopol 337 8 Sudak 14 9 Kerch 149 0 Primorskij 14 7 Yevpatoriya 107 1 Gvardijske 12 6 Yalta 78 9 Inkerman 11 7 Feodosiya 71 2 Biyuk Onlar 11 4 Dzhankoj 38 3 Sholkine 11 3 Yani Kapu 30 3 Gaspra 11 2 Alushta 29 5 Chornomorske 10 9 Bahchisaraj 26 1 Gresivskij 10 9 Saki 25 3 Kurman 10 6 Armyansk 22 9IstoriyaKrimska ARSR Pislya prihodu do vladi bilshovikiv i utvorennya 18 zhovtnya 1921 Krimskoyi ARSR administrativno teritorialnij podil respubliki neodnorazovo zminyuvalosya Na pidstavi rezolyuciyi HII z yizdu RKP b Pro rajonuvannya v okremih oblastyah ta respublikah a takozh spilnoyi postanovi Krimskogo CVK i RNK Krimskoyi ASRR vid 16 serpnya 1923 r okrugi na pivostrovi bulo skasovano i zatverdzheno novij podil na 15 rajoniv Ak Mechetskij Alushtinskij Virmenskij Bahchisarajskij Dzhankojskij Yevpatorijskij Kerchenskij Karasubazarskij Sarabuzkij Sevastopolskij Simferopolskij Starokrimskij Sudackij Feodosijskij Yaltinskij Prichomu deyaki rajoni buli likvidovani majzhe vidrazu pislya yih stvorennya a yih teritoriya bula priyednana do inshih rajoniv Postanovoyu Prezidiyi Krimskogo CVK vid 19 lipnya 1924 r Pro rajonuvannya v Krimu zatverdzhenoyi 04 09 1924 skasovuvalisya Starokrimskij i Alushtinskij rajoni yih teritoriya priyednuvalasya do Feodosijskogo i Yaltinskogo rajoniv Nastupnim rishennyam Prezidiyi Krimskogo CVK buli skasovani yak samostijni odinici Virmenskij Sarabuzkij i Ak Mechetskij rajoni Pershij z nih bulo priyednano do Dzhankojskogo drugij do Simferopolskogo tretij do Yevpatorijskogo rajoniv 1926 roku buli viznacheni i zatverdzhenni mista miski poselennya U 1930 r bulo dodatkovo stvoreno she 6 rajoniv V tomu chisli Frajdorfskij yevrejskij nacionalnij rajon naselennya rajonu skladalo 26 tis osib z nih 33 yevreyi rosiyani 25 krimski tatari 20 nimci 15 Biyuk Onlarskij nimeckij nacionalnij rajon Ishunskij Ak Mechetskij Alushtinskij ta Sejtlerskij tatarski nacionalni rajoni na 1930 r rajoniv bulo 16 Na pochatku 1935 r vidpovidno do rishennya listopadovogo plenumu CK VKP b bulo provedene nove rajonuvannya V rezultati buli stvoreni she 9 novih rajoniv u tomu chisli Telmanivskij z nimeckim naselennyam do 50 Larindorfskij z yevrejskim naselennyam do 60 Kujbishevskij z krimskotatarskim naselennyam do 95 Do 1937 roku yih chislo bulo zbilsheno do 26 v 1937 r buv stvorenij Zujskij rajon Simferopol Sevastopol Kerch Feodosiya ta Yalta buli vidileni zi skladu rajoniv v okremi administrativni odinici Deyaki rajoni mali nacionalnij status Balaklavskij Kujbishevskij Bahchisarajskij Yaltinskij Alushtinskij Sudackij krimskotatarski 6 Frajdorfskij i Larindorfskij yevrejski Byuyuk Onlarskij i Telmanskij nimecki Ishunskij piznishe Krasnoperekopskij ukrayinska Ta 441 silska rada v tomu chisli 178 tatarskih 130 rosijskih 40 nimeckih 32 yevrejskih Do pochatku Nimecko Radyanskoyi vijni vsi rajoni ta naconalni silradi vtratili nacionalnij status u 1938 roci nimecki v 1939 yevrejski potim vsi inshi v rezultati uhvalennya Prezidiyeyu Verhovnoyi Radi Avtonomiyi tayemnoyi postanovi pro likvidaciyu 19 nacionalnih silskih rad i reorganizaciyu 11 nacionalnih silskih rad u radi bez vrahuvannya nacionalnogo skladu naselennya 1938 Na karti krimskotatarski rajoni vidileni biryuzovim yevrejski sinim nimecki chervonim ukrayinskij zhovtim zmishani rajoni rozhevim 1 Akmechitskij Ak Mechetskij rajon 14 Krasnoperekopskij rajon 2 Akshejhskij Ak Shejhskij rajon 15 Kujbishevskij rajon centr Albat 3 Alushtinskij rajon 16 Larindorfskij rajon centr Dzhurchi 4 Balaklavskij rajon 17 Leninskij rajon 5 Bahchisarajskij rajon 18 Mayak Salinskij rajon 6 Byuyuk Onlarskij rajon 19 Sakskij rajon 7 Dzhankojskij rajon 20 Seyitlerskij rajon 8 Yevpatorijskij rajon 21 Simferopolskij rajon 9 Zujskij rajon 22 Starokrimskij rajon 10 Ichkinskij rajon 23 Sudackij rajon 11 Kalajskij rajon 24 Telmanskij rajon centr Kurman Kemelchi 12 Karasubazarskij rajon 25 Frajdorfskij rajon 13 Kirovskij rajon centr Islyam Terek 26 Yaltinskij rajon 27 Sevastopol Napad Nimechchini na SRSR sprichiniv zminu administrativno teritorialnogo ustroyu v Krimu Krim razom z pivdennimi chastinami Zaporizkoyi i Mikolayivskoyi oblastej vvijshov do skladu Generalnogo okrugu Tavriya skladovu chastinu Rejhskomisariatu Ukrayina Centrom jogo stalo misto Melitopol Stanom na 1 veresnya 1941 r teritoriya okrugu skladala 22900 kvadratnih kilometri ta narahovuvala 661981 osobu V 1943 r okrug Tavriya skladavsya z 4 shtadtkomisariativ Simferopol Sevastopol Kerch Melitopol i 14 rajonnih oblastej z centrami v Yevpatoriyi Dzhankoyi Kurman Kemelchi Simferopoli Yalti Sevastopoli Ichnah Sudaku Kerchi Uryupinsku Kahovci Genichensku Akimovci i Melitopoli yaki skladalisya z rajonnogo centru i navkolishnih naselenih punktiv Shopravda taka administrativna struktura isnuvala lishe na karti oskilki Krim do momentu jogo zvilnennya znahodivsya pid podvijnim upravlinnyam nominalno pid civilnim a faktichno pid voyennim Krimska oblast Prote 30 chervnya 1945 r Krimsku ARSR bulo peretvoreno na Krimsku oblast u skladi RRFSR Yak stverdzhuye D Veligodskij ce bulo zrobleno z porushennyam konstitucij SRSR RRFSR ta Krimskoyi ARSR A ci normativni akti pro likvidaciyu avtonomiyi buli viznani Verhovnoyu Radoyu SRSR u 1989 r nezakonnimi i represivnimi U 1944 1945 ta 1948 rr provedena znachna nizka perejmenuvan U lyutomu 1954 r z RRFSR do skladu URSR bula peredana Krimska oblast yak depresivnij region dlya vidrodzhennya ta vidbudovi narodnogo gospodarstva 24 kvitnya 1957 r likvidovano Balaklavskij rajon u 1959 r skasovano she 2 rajoni U 1962 r pislya ukrupnennya silskih rajoniv zalishilos 10 rajoniv Takim chinom skasovuvalis 11 rajoniv Azovskij Kirovskij Kujbishevskij Oktyabrskij Pervomajskij Primorskij Rozdolnenskij Sakskij Simferopolskij Sovyetskij ta Sudackij 11 02 1963 Yevpatorijskij r n perejmenovano na Sakskij rajon z perenesennyam rajonnogo centru 10 06 1964 Alushtinskij r n likvidovanij m Alushta vidnesena do kategoriyi mist oblasnogo pidporyadkuvannya U 1965 r deyaki z nih buli vidnovleni do 12 Bahchisarajskij Bilogorskij Dzhankojskij Kirovskij Chervonogvardijskij Krasnoperekopskij Leninskij Nizhnogirskij Rozdolnenskij Sakskij Simferopolskij Chornomorskij U grudni 1966 r vidnovilos she 2 rajoni Pervomajskij ta Sovyetskij 07 12 1979 utvoreno Avtonomna Respublika Krim do 2014 rajoni i miskradi Rajoni Bahchisarajskij rajon Bilogirskij rajon Dzhankojskij rajon Kirovskij rajon Krasnogvardijskij rajon Krasnoperekopskij rajon Leninskij rajon Nizhnogirskij rajon Pervomajskij rajon Rozdolnenskij rajon Sakskij rajon Simferopolskij rajon Sovyetskij rajon Chornomorskij rajon Teritoriyi pidporyadkovani miskim radam Alushtinska miska rada Armyanska miska rada Dzhankojska miska rada Yevpatorijska miska rada Kerchenska miska rada Krasnoperekopska miska rada Sakska miska rada Simferopolska miska rada Sudacka miska rada Feodosijska miska rada Yaltinska miska rada Yak mozhna bachiti z navedenoyi karti deyaki z cih 11 teritorij zajmayut veliku ploshu i vklyuchayut v sebe bagato naselenih punktiv krim mista centru Glavi rajoniv priznachayutsya Prezidentom Ukrayini za podannyam prem yer ministra Krimu a golovi mist obirayutsya zagalnim golosuvannyam Regioni v svoyu chergu skladayutsya z miskih selishnih ta silskih gromad Teritoriya pidporyadkovana miskij radi Sevastopolya a takozh pivnichna chastina Arabatskoyi strilki sho vidnositsya do Hersonskoyi oblasti roztashovani na Krimskomu pivostrovi ale ne vhodyat do skladu avtonomnoyi respubliki Rosijska okupaciya U lyutomu berezni 2014 roku majzhe vsya teritoriya Krimskogo pivostrovu bula okupovana rosijskimi zagarbnikami a 18 bereznya aneksovana Rosijskoyu Federaciyeyu sho znajshlo vidobrazhennya u tak zvanomu dogovori pro prijnyattya Krimu do skladu Rosiyi Okupacijna vlada ne vnosila suttyevih zmin v administrativnij podil na pivostrovi usi rajoni i teritoriyi miskrad otrimali status municipalnih utvoren Primitki Arhiv originalu za 5 chervnya 2021 Procitovano 18 travnya 2021 Verhovna Rada Ukrayini prijnyala Zakon yakij stvoryuye peredumovi dlya funkcionuvannya organiv derzhavnoyi vladi u Krimu pislya jogo zvilnennya 23 serpnya 2023 s ru Ob uprazdnenii nekotoryh rajonov Avtonomnoj Krymskoj S S R Dekret Vserossijskogo CIK Ob utverzhdenii spiska gorodov Avtonomnoj Krymskoj SSR 10 maya 1926 goda Raspublikovan v 116 Izvestij CIK Soyuza CCP i VCIK ot 22 maya 192 6 goda s ru Postanovlenie VCIK RSFSR ot 30 10 1930 o reorganizacii seti rajonov Krymskoj ASSR s ru Postanovlenie VCIK ot 10 06 1937 Ob obrazovanii novogo Zujskogo rajona Ukaz Prezidiyi VR RRFSR vid 14 grudnya 1944 roku 621 6 Pro perejmenuvannya rajoniv i rajonnih centriv Krimskoyi ARSR ros Ukaz Prezidiyi VR RRFSR vid 21 serpnya 1945 roku 619 3 Pro perejmenuvannya silskih Rad i naselenih punktiv Krimskoyi oblasti ros Ukaz Prezidiyi VR RRFSR vid 18 travnya 1948 roku 745 3 Pro perejmenuvannya naselenih punktiv Krimskoyi oblasti ros she u 1944 r M Hrushov zaproponuvav vklyuchiti pivostriv do skladu URSR ale todi u Moskvi rizko vistupili proti cogo Adzhubej A Kak Hrushyov Krym Ukraine otdal Novoe vremya 1992 6 s 20 21 ros Volvach P Podarok Hrushyova Peredacha Kryma sovetskoj Ukraine dar s barskogo plecha ili holodnyjj raschyot ru Ukraina 2019 3 358 mart s 18 19 ros Ukrayinska RSR Administrativno teritorialnij podil na 1 sichnya 1962 roku V Ye Nizhnik vidp red D O Shelyagin uporyadnik K Derzh vid vo polit lit ri URSR 1962 S 409 s Ukaz Prezidiyi VR URSR vid 23 09 1959 Pro likvidaciyu Zujskogo i Starokrimskogo rajoniv Krimskoyi oblasti Ukaz Prezidiyi Verhovnoyi Radi URSR vid 30 grudnya 1962 r Pro ukrupnennya silskih rajoniv Ukrayinskoyi RSR Ukrayinska RSR Administrativno teritorialnij podil Dodatok do dovidnika vidannya 1962 r zmini sho vidbulisya za period z 1 sichnya 1962 roku po 1 sichnya 1964 roku D O Shelyagin uporyadnik K Vid vo polit lit ri Ukrayini 1964 S 34 36 Spisok rajonov uprazdnennyh v svyazi s ukrupneniem selskih i obrazovaniem promyshlennyh rajonov dekabr 1962 fevral 1963 Dop k spravochniku SSSR Administrativno territorialnoe delenie soyuznyh respublik na 1963 g M Izvestiya 1964 S 110 111 ros Vidomosti Verhovnoyi Radi Ukrayinskoyi RSR 1963 8 s 270 Vidomosti Verhovnoyi Radi Ukrayinskoyi RSR 1964 25 s 354 Ukaz Prezidiyi Verhovnoyi Radi Ukrayinskoyi RSR vid 4 sichnya 1965 r Pro vnesennya zmin v administrativne rajonuvannya Ukrayinskoyi RSR Ukaz Prezidiyi Verhovnoyi Radi Ukrayinskoyi RSR 3n 06 vid 5 lyutogo 1965 r Pro vnesennya zmin do Ukazu Prezidiyi Verhovnoyi Radi Ukrayinskoyi RSR vid 4 sichnya 1965 roku Pro vnesennya zmin v administrativne rajonuvannya Ukrayinskoyi RSR 1 lipnya 2018 u Wayback Machine Vidomosti Verhovnoyi Radi Ukrayinskoyi PCP 1966 48 s 515 s Ukaz Prezidiyi Verhovnoyi Radi URSR vid 07 12 1979 5371 IX Pro utvorennya novih rajoniv Ukrayinskoyi RSR PosilannyaAvtonomna Respublika Krim 1 bereznya 2019 u Wayback Machine Oblikova kartka na oficijnomu vebsajti Verhovnoyi Radi Ukrayini Administrativno teritorialnij ustrij Avtonomnoyi Respubliki Krim 1 bereznya 2019 u Wayback Machine na sajti Verhovnoyi Radi ros LiteraturaAndroshuk A V Perejmenuvannya ob yektiv administrativno teritorialnogo podilu Krimu yak represivnij ta propagandistskij zasib derzhavnoyi politiki II polovina HH stolittya Krim v istorichnih realiyah Ukrayini Materiali nauk konf Krim v istorichnih realiyah Ukrayini Do 50 richchya vhodzhennya Krimu do skladu URSR Kiyiv 19 lyutogo 2004 r K Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini 2004 S 317 334 404 s ISBN 966 02 3348 9 Spravochnik administrativno territorialnogo deleniya Krymskoj oblasti na 15 iyunya 1960 goda P Sinelnikov Ispolkom Krymskogo oblastnogo soveta deputatov trudyashihsya Simferopol Krymizdat 1960 S 19 5000 ekz Krymskaya oblast Administrativno territorialnoe delenie na 1 yanvarya 1968 goda sost M M Panasenko Ispol kom Krymskogo obl Soveta deputatov trudyashihsya Org instrukt otd pod obsh red A I Tatarnikova Simferopol Krym 1968 142 s 10 000 ekz Krymskaya oblast adm territor delenie na 1 yanvarya 1977 g spravochnik Ispolkom Krym obl Soveta deputatov trudyashihsya sost M M Panasenko 3 e izd Simferopol Tavriya 1977 116 s 10 02 2020 u Wayback Machine Krymskaya oblast Administrativno territorialnoe delenie na 1 yanvarya 1986 g spravochnik Ispolkom Krym obl Soveta nar deputatov sost V D Makeev 4 e izd Simferopol Tavriya 1986 112 s Administrativno territorialnye preobrazovaniya v Krymu 1783 1998 gg Spravochnik Simferopol Tavriya Plyus 1999 464 s ros Administrativno teritorialnij ustrij Ukrayini A I Zhezhera avt uporyad K Derzh pidpr Derzhavnij kartografo geodezichnij fond Ukrayini DP Ukrkartgeofond 2005 S 7 30 Dovidnik na geoportali Administrativno teritorialnij ustrij Ukrayini Ukrayina Administrativno teritorialnij ustrij stanom na 1 sichnya 2012 r Verhovna Rada Ukrayini za zag red V O Zajchuka vidp red G P Skopnenko uporyad V I Gapotchenko K Parlamentske vidavnictvo 2012 S 11 24 2000 prim ISBN 978 966 611 865 6 Div takozhAdministrativnij ustrij Ukrayini