Ама́ндус Ге́нріх А́дамсон (ест. Amandus Heinrich Adamson, у Російській імперії — Ама́нд Іва́нович або Аммон Іва́нович; нар. 12 листопада 1855, Ууга-Рятсепа — пом. 26 червня 1929, Палдіскі) — естонський скульптор, академік Петербурзької академії мистецтв з 1907 року.
Амандус Генріх Адамсон | |
---|---|
ест. Amandus Heinrich Adamson | |
Народився | 31 жовтня (12 листопада) 1855[4] Палдіскі, d, Гар'юмаа, Естонія |
Помер | 26 червня 1929[1][3] (73 роки) Палдіскі, d, Гар'юмаа, Естонія |
Поховання | Пярну |
Країна | Російська імперія Естонія |
Діяльність | скульптор, художник |
Alma mater | Петербурзька академія мистецтв |
Вчителі | d |
Заклад | Санкт-Петербурзька державна художньо-промислова академія імені О. Л. Штігліца |
Жанр | скульптура |
Magnum opus | d |
|
Біографія
Народився 31 жовтня [12 листопада] 1855 року на хуторі Ууга-Рятсепа поблизу міста Балтійського Порту (нині місто Палдіскі, Естонія) у родині моряка. Навчався в Ревельській Вишгородській школі для дітей із бідних сімей, де виявив схильність до мистецтва, вирізаючи фігури з дерева. 1875 року переїхав до Санкт-Петербурга і у 1876 році вступив до тамтешньої Імператорської академії мистецтв, спочатку як вільний слухач по класу живопису, потім перейшов до класу скульптури. Був учнем . За час навчання у 1877 році отримав малу, а у 1879 році — велику заохочувальні медалі.
У 1879 році викладав у Санкт-Петербурзі у Центральному училищі технічного малювання; у 1886—1887 роках — у школі Товариства заохочення мистецтв. Протягом 1887—1891 років працював у Парижі, після чого повернувся до Санкт-Петербурга. У 1901—1904 роках продовжив викладати у Центральному училищі технічного малювання
Улітку 1918 року залишив Санкт-Петербург і разом з сім'єю переїхав у Балтійський Порт. Помер у Палдіскі 26 червня 1929 року від хвороби серця.
Творчість
Виконував станкові, монументальні та декоративні твори, переважно алегоричного характеру, займвся також живописом.
- Станкові скульптурні роботи
- композиції та фігури
- «Хвиля» (1889, гіпс; експонувалася на Всесвітній виставці у Парижі у 1889 році);
- «Рибалка з острова Муху» (1892, гіпс);
- «Світанок і сутінки» (1895, грушеве дерево, Естонський художній музей);
- «У тривожному очікуванні» (1897, віск; 1925 — бронза, Естонський художній музей);
- «Мисливець на тюленів з острова Пакрі» (1898, бронза, Російський музей);
- «Останній подих корабля» (1899, віск; 1901, ; 1926, мармур, Російський музей);
- «Слухаючи голос моря» (1904, бісквіт);
- «Поцілунок хвилі» (1906, бісквіт; 1922, мармур);
- «Голод» (1920);
виконав низку робіт на тему естонського епосу:
- «Калевіпоеґ і Рогатий» (1896, віск);
- «Калевіпоеґ» (1927, бронза).
- портрети
- Олександра III (1887, гіпс);
- борця (1903, бронза);
- художника (1907, гіпс);
- художника Йоганна Келера (1911, бронза);
Створив декоративні скульптури «Звільнений геній» та «Тріумф істини» для у Нижньому Новгороді.
«Калевіпоеґ і Рогатий» | «Останній подих корабля» | «Слухаючи голос моря» | «Поцілунок хвилі» |
- Монументальна творчість
- Пам'ятник морякам броненосця «Русалка» у Таллінні (1902, бронза);
- Композиція «Русалка на камені» у Місхорі (1905, бронза);
- Композиція «Дівчина Арзи і розбійник Алі-Баба» у Місхорі (1905, бронза);
- Пам'ятник затопленим кораблям у Севастополі (1905, бронза, граніт; архітектор Валентин Фельдман));
- Пам'ятник «Запорожцям, які висадилися в Тамані 25 серпня 1792 року» у Тамані (1911);
- Пам'ятник Петру I у Полтаві (1915, бронза);
- Пам'ятник Фрідріху Крейцвальду у Виру (1926, бронза);
- Пам'ятник Лідії Койдулі в Пярну (1929, бронза).
морякам броненосця «Русалка» | «Русалка на камені» | «Дівчина Арзи і розбійник Алі-Баба» | затопленим кораблям | «Запорожцям в Тамані» | Петру I | Фрідріху Крейцвальду | Лідії Койдулі |
У 1896 році брав участь у конкурсі на оформлення Михайлівського палацу (нині — Російський музей). Створив для двох найбільших залів барельєфи для фризів із сюжетами таїнств народження творів живопису, скульптури та архітектури.
- Живопис
- «Вогні Іванової ночі» (1906);
- «Нічне море» (1909).
Виставка робіт митця відбулася у Санкт-Петербурзі у 1887 році. У 1955 році у Таллінні була організована вистака до його 100-річчя.
Крім вище згаданих музеїв, роботи зберігаються у Третьяковській галереї у Москві, Тартуському художньому музеї, музеї Миргородського керамічного технікуму.
Вшанування
У 1962 році у Таллінні, у (парку Кадріорг), встановлене гранітне погруддя скульптора (автори — скульптор Альберт Ескель та архітектор ).
Примітки
- Адамсон Амандус Генрих / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
- Kuznetsov S. Adamson, Amandus // Grove Art Online / J. Turner — [Oxford, England], Houndmills, Basingstoke, England, New York: OUP, 2017. — doi:10.1093/GAO/9781884446054.ARTICLE.T000457
- Brozović D., Ladan T. Hrvatska enciklopedija — LZMK, 1999. — 9272 с.
- Українська радянська енциклопедія — Київ: Головна редакція УРЕ, 1959.
- Полтавської битви пам'ятки // Полтавщина : енциклопедичний довідник / за ред. А. В. Кудрицького. — Київ : Українська енциклопедія, 1992. — С. 794. — .
- Памятник Амандусу Адамсону / tury.club. (рос.)
Література
- Адамсон Амандус Генрих // Большая советская энциклопедия : в 30 т. / гл. ред. А. М. Прохоров. — 3-е изд. — М. : «Советская энциклопедия», 1969—1978. (рос.).;
- Адамсон, Амандус (Аманд Иванович) // Художники народов СССР. Биобиблиографический словарь. Том 1. — Москва: Искусство, 1970. — сторінка 56—57 (рос.);
- Адамсон Амандус // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.;
- Адамсон, Амандус-Хейнрих Израелевич // Краткая художественная энциклопедия. Искусство стран и народов мира. Том 5 Финикия—Япония. Советская энциклопедия. Москва. 1981. С. 530 (рос.);
- Адамсон Амандус Генрих // Популярная художественная энциклопедия. Книга I А—М. Советская энциклопедия. Москва. 1986. С. 14 (рос.);
- Адамсон Амандус Генріх // Митці України : Енциклопедичний довідник / упоряд. : М. Г. Лабінський, В. С. Мурза ; за ред. А. В. Кудрицького. — К. : «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1992. — С. 14. — . [Архівовано з першоджерела 12 вересня 2022.];
- В. М. Ханко. Адамсон Амандус Генріх // Мистецтво України: Енциклопедія в 5 томах. / А. В. Кудрицький, відповідальний редактор. — К.: «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1995. — Т. 1 : А — В. — С. 23. — ISBN 5-88500-27-1.;
- В. М. Ханко. Адамсон Амандус-Генріх // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001. — Т. 1 : А. — 823 с. — .;
- Адамсон, Амандус Генріх // Велика українська енциклопедія : [у 30 т.] / проф. А. М. Киридон (відп. ред.) та ін. — К. : ДНУ «Енциклопедичне видавництво», 2018— . — .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ama ndus Ge nrih A damson est Amandus Heinrich Adamson u Rosijskij imperiyi Ama nd Iva novich abo Ammon Iva novich nar 12 listopada 1855 Uuga Ryatsepa pom 26 chervnya 1929 Paldiski estonskij skulptor akademik Peterburzkoyi akademiyi mistectv z 1907 roku Amandus Genrih Adamsonest Amandus Heinrich AdamsonNarodivsya31 zhovtnya 12 listopada 1855 4 Paldiski d Gar yumaa EstoniyaPomer26 chervnya 1929 1929 06 26 1 3 73 roki Paldiski d Gar yumaa EstoniyaPohovannyaPyarnuKrayina Rosijska imperiya EstoniyaDiyalnistskulptor hudozhnikAlma materPeterburzka akademiya mistectvVchitelidZakladSankt Peterburzka derzhavna hudozhno promislova akademiya imeni O L ShtiglicaZhanrskulpturaMagnum opusd Mediafajli u Vikishovishi U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Adamson BiografiyaNarodivsya 31 zhovtnya 12 listopada 1855 18551112 roku na hutori Uuga Ryatsepa poblizu mista Baltijskogo Portu nini misto Paldiski Estoniya u rodini moryaka Navchavsya v Revelskij Vishgorodskij shkoli dlya ditej iz bidnih simej de viyaviv shilnist do mistectva virizayuchi figuri z dereva 1875 roku pereyihav do Sankt Peterburga i u 1876 roci vstupiv do tamteshnoyi Imperatorskoyi akademiyi mistectv spochatku yak vilnij sluhach po klasu zhivopisu potim perejshov do klasu skulpturi Buv uchnem Za chas navchannya u 1877 roci otrimav malu a u 1879 roci veliku zaohochuvalni medali U 1879 roci vikladav u Sankt Peterburzi u Centralnomu uchilishi tehnichnogo malyuvannya u 1886 1887 rokah u shkoli Tovaristva zaohochennya mistectv Protyagom 1887 1891 rokiv pracyuvav u Parizhi pislya chogo povernuvsya do Sankt Peterburga U 1901 1904 rokah prodovzhiv vikladati u Centralnomu uchilishi tehnichnogo malyuvannya Ulitku 1918 roku zalishiv Sankt Peterburg i razom z sim yeyu pereyihav u Baltijskij Port Pomer u Paldiski 26 chervnya 1929 roku vid hvorobi sercya TvorchistVikonuvav stankovi monumentalni ta dekorativni tvori perevazhno alegorichnogo harakteru zajmvsya takozh zhivopisom Stankovi skulpturni roboti kompoziciyi ta figuri Hvilya 1889 gips eksponuvalasya na Vsesvitnij vistavci u Parizhi u 1889 roci Ribalka z ostrova Muhu 1892 gips Svitanok i sutinki 1895 grusheve derevo Estonskij hudozhnij muzej U trivozhnomu ochikuvanni 1897 visk 1925 bronza Estonskij hudozhnij muzej Mislivec na tyuleniv z ostrova Pakri 1898 bronza Rosijskij muzej Ostannij podih korablya 1899 visk 1901 1926 marmur Rosijskij muzej Sluhayuchi golos morya 1904 biskvit Pocilunok hvili 1906 biskvit 1922 marmur Golod 1920 vikonav nizku robit na temu estonskogo eposu Kalevipoeg i Rogatij 1896 visk Kalevipoeg 1927 bronza portreti Oleksandra III 1887 gips borcya 1903 bronza hudozhnika 1907 gips hudozhnika Joganna Kelera 1911 bronza Stvoriv dekorativni skulpturi Zvilnenij genij ta Triumf istini dlya u Nizhnomu Novgorodi Kalevipoeg i Rogatij Ostannij podih korablya Sluhayuchi golos morya Pocilunok hvili Monumentalna tvorchist Pam yatnik moryakam bronenoscya Rusalka u Tallinni 1902 bronza Kompoziciya Rusalka na kameni u Mishori 1905 bronza Kompoziciya Divchina Arzi i rozbijnik Ali Baba u Mishori 1905 bronza Pam yatnik zatoplenim korablyam u Sevastopoli 1905 bronza granit arhitektor Valentin Feldman Pam yatnik Zaporozhcyam yaki visadilisya v Tamani 25 serpnya 1792 roku u Tamani 1911 Pam yatnik Petru I u Poltavi 1915 bronza Pam yatnik Fridrihu Krejcvaldu u Viru 1926 bronza Pam yatnik Lidiyi Kojduli v Pyarnu 1929 bronza moryakam bronenoscya Rusalka Rusalka na kameni Divchina Arzi i rozbijnik Ali Baba zatoplenim korablyam Zaporozhcyam v Tamani Petru I Fridrihu Krejcvaldu Lidiyi Kojduli U 1896 roci brav uchast u konkursi na oformlennya Mihajlivskogo palacu nini Rosijskij muzej Stvoriv dlya dvoh najbilshih zaliv barelyefi dlya friziv iz syuzhetami tayinstv narodzhennya tvoriv zhivopisu skulpturi ta arhitekturi Zhivopis Vogni Ivanovoyi nochi 1906 Nichne more 1909 Vistavka robit mitcya vidbulasya u Sankt Peterburzi u 1887 roci U 1955 roci u Tallinni bula organizovana vistaka do jogo 100 richchya Krim vishe zgadanih muzeyiv roboti zberigayutsya u Tretyakovskij galereyi u Moskvi Tartuskomu hudozhnomu muzeyi muzeyi Mirgorodskogo keramichnogo tehnikumu VshanuvannyaPogruddya u paku Kadriorg U 1962 roci u Tallinni u parku Kadriorg vstanovlene granitne pogruddya skulptora avtori skulptor Albert Eskel ta arhitektor PrimitkiAdamson Amandus Genrih pod red A M Prohorov 3 e izd Moskva Sovetskaya enciklopediya 1969 d Track Q649d Track Q17378135 Kuznetsov S Adamson Amandus Grove Art Online J Turner Oxford England Houndmills Basingstoke England New York OUP 2017 doi 10 1093 GAO 9781884446054 ARTICLE T000457 d Track Q217595d Track Q56691875d Track Q103889159d Track Q810196d Track Q21431157d Track Q1547776 Brozovic D Ladan T Hrvatska enciklopedija LZMK 1999 9272 s d Track Q1264934d Track Q429032d Track Q18446d Track Q1789619 Ukrayinska radyanska enciklopediya Kiyiv Golovna redakciya URE 1959 d Track Q1899d Track Q4139143d Track Q2478929 Poltavskoyi bitvi pam yatki Poltavshina enciklopedichnij dovidnik za red A V Kudrickogo Kiyiv Ukrayinska enciklopediya 1992 S 794 ISBN 5 88500 033 6 Pamyatnik Amandusu Adamsonu tury club ros LiteraturaAdamson Amandus Genrih Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t gl red A M Prohorov 3 e izd M Sovetskaya enciklopediya 1969 1978 ros Adamson Amandus Amand Ivanovich Hudozhniki narodov SSSR Biobibliograficheskij slovar Tom 1 Moskva Iskusstvo 1970 storinka 56 57 ros Adamson Amandus Ukrayinska radyanska enciklopediya u 12 t gol red M P Bazhan redkol O K Antonov ta in 2 ge vid K Golovna redakciya URE 1974 1985 Adamson Amandus Hejnrih Izraelevich Kratkaya hudozhestvennaya enciklopediya Iskusstvo stran i narodov mira Tom 5 Finikiya Yaponiya Sovetskaya enciklopediya Moskva 1981 S 530 ros Adamson Amandus Genrih Populyarnaya hudozhestvennaya enciklopediya Kniga I A M Sovetskaya enciklopediya Moskva 1986 S 14 ros Adamson Amandus Genrih Mitci Ukrayini Enciklopedichnij dovidnik uporyad M G Labinskij V S Murza za red A V Kudrickogo K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 1992 S 14 ISBN 5 88500 042 5 Arhivovano z pershodzherela 12 veresnya 2022 V M Hanko Adamson Amandus Genrih Mistectvo Ukrayini Enciklopediya v 5 tomah A V Kudrickij vidpovidalnij redaktor K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 1995 T 1 A V S 23 ISBN 5 88500 27 1 V M Hanko Adamson Amandus Genrih Enciklopediya suchasnoyi Ukrayini red kol I M Dzyuba ta in NAN Ukrayini NTSh K Institut enciklopedichnih doslidzhen NAN Ukrayini 2001 T 1 A 823 s ISBN 966 02 2075 8 Adamson Amandus Genrih Velika ukrayinska enciklopediya u 30 t prof A M Kiridon vidp red ta in K DNU Enciklopedichne vidavnictvo 2018 ISBN 978 617 7238 39 2