Адамсон-Е́рік (ест. Adamson-Eric, справжнє ім'я — Ерік Карл Хуго Адамсон; 18 серпня 1902 — 2 грудня 1968) — естонський радянський художник, пейзажист, портретист і автор численних натюрмортів. Також працював у різних жанрах декоративно-ужиткового мистецтва — кераміка, розпис по порцеляні, вироби зі шкіри, металеві форми, прикраси, декоративні панно, текстиль та меблі.
Адамсон-Ерік | ||||
---|---|---|---|---|
ест. Adamson-Eric | ||||
«Автопортрет ІІ (Петля)» Автопортрет, написаний в 1929 році в Парижі полотно, масло Нині картина знаходиться в Музеї Адамсон-Еріка в Таллінні | ||||
При народженні | Ерік Карл Хуго Адамсон | |||
Народження | 18 серпня 1902[1][2] Тарту, Ліфляндська губернія, Російська імперія | |||
Смерть | 2 грудня 1968[1](66 років) | |||
Таллінн, Естонська РСР, СРСР | ||||
Поховання | Метсакальмісту | |||
Країна | Естонія СРСР | |||
Жанр | пейзаж, портрет, кераміка, розпис по порцеляні, шкіряні та ювелірні вироби | |||
Навчання | художня школа «Паллас»; художньо-промислова школа Шарлоттенбургу; Вільні академії Парижу — Колароссі, , Монпарнасу і приватна академія | |||
Діяльність | художник | |||
Напрямок | експресіонізм | |||
Працівник | Естонська академія мистецтв | |||
Брати, сестри | d | |||
Роботи в колекції | Естонський художній музей, Фінська національна галерея і Національний музей Швеції | |||
Нагороди | d (1943) | |||
Сайт | adamson-eric.ekm.ee/ru/ | |||
| ||||
Біографія
Народився 18 серпня 1902 року у місті Тарту і був четвертою дитиною в сім'ї торговця одягом Яана Адамсона і його дружини Анни. Справжнє ім'я — Ерік Карл Хуго Адамсон.
Початкову освіту отримав вдома і в початковій школі Коорітсе. У 1910-1918 роках навчався в Тарту, в I-й Олександрівській гімназії. З 1919 по 1920 — в гімназії Хуго Треффнера, яку не закінчив. У 1920-1923 роках був вільним слухачем факультету права Тартуського університету і навчався в художній школі «Паллас». З 1923 по 1924 — навчався в Берліні, в художньо-промисловій школі Шарлоттенбургу, якою керував професор . У 1924–1927 роках вивчав мистецтво у вільних академіях Парижу — Колароссі (викладачі , ), (викладачі і Жорж Брак), Монпарнасу ( і ), приватній академії .
У 1925 році мандрував Італією, проїхав від Генуї до Неаполя, відвідав Капрі. Восени 1926 — подорожував Фінляндією. У 1927 році — вступив до Естонського центрального товариства художників образотворчого мистецтва (EKKKÜ), членом якого був до 1936 року.
У 1929 — відвідав Ленінград та Москву. Також мандрував Європою. У Польщі зупинявся у Варшаві і Кракові. В Австрії — у Відні та Цюриху. Потім — повернувся до Парижу, де прожив півроку.
У 1931 році подорожував Піренеями, зупинявся в селищі Сен-Жан-П'є-де-Пор. Восени — почав мандрівку Іспанією, взимку — надовго зупинився на Майорці. Навесні 1932 року продовжив подорож Іспанією. Згодом повернувся до Естонії, в основному жив у Таллінні і в період 1932-1935 років був представником EKKKÜ в уряді, членом правління і віце-головою товариства. А з 1935 по 1940 рік був членом Товариства прикладного мистецтва (RaKü).
Восени 1933 року проїхав через Центральну Європу в Грецію, до кінця травня 1934 року жив в Афінах. Потім — повернувся до Естонії, де на хуторі Комсі, що належав матері художника, малював пейзажі околиць.
У 1935 році подорожував півднем СРСР і малював в Сухумі. 2 січня 1936 року в Талліні одружився з Марі Адамсон. А у 1938 році поїхав до Фінляндії, малював в Кліппулі.
Радянський період
У 1941 — Адамсон-Еріка евакуювали в тил Радянського Союзу. У 1940-1942 роках — він був секретарем організаційного комітету , в 1942-1944 роках — головою. У 1942 — працював головним художником в Куйбишеві, а пізніше — в Ярославлі. У 1943 році отримав звання Заслуженого діяча мистецтв Естонської РСР. Цього ж року брав участь в організації виставки в Москві, присвяченій 600-річчю повстання Юрієвої ночі (разом в та багатьма іншими).
З 1944 по 1948 рік брав активну участь у створенні Центру прикладного мистецтва, який поклав початок комбінату «ARS» Художнього фонду. У 1945 році став членом комуністичної партії. У 1945-1949 роках — був директором Талліннського державного інституту прикладних мистецтв. У 1946 — став професором. А в 1947 — лауреатом премії Радянської Естонії.
26 квітня 1949 року відбулася так звана нарада художників. Адамсон-Ерік виступив з довгою — на 23 сторінки — доповіддю, в ній були самокритика і аналіз власної творчої діяльності. Після неї виступили члени комуністичної партії — Каарел Ірд, Прийду Аавік, Ліллі Промет та інші. В резолюції зборів — діяльність Адамсон-Еріка засудили і звинуватили його в формалізмі. У 1950 році VIII пленум Естонської комуністичної партії виключив Адамсон-Еріка зі Спілки художників Естонської РСР і з партії.
У 1951-1953 роках працював на взуттєвій фабриці «Комунар» простим робітником.
З 1953 і до останніх днів життя був професором Державного художнього інституту Естонської РСР. Спочатку — з композиції, потім — на кафедрі обробки шкіри.
У 1955 році переніс важкий інфаркт та інсульт, що призвели до паралічу правої половини тіла художника. Протягом 1955-1958 років, завдяки постійним тренуванням, йому вдалося повернутися до живопису, малював лівою рукою. Літо проводив переважно на хуторі Лохусалу.
Помер у Таллінні 2 грудня 1968 року від інфаркту. Похований на Лісовому кладовищі у Таллінні.
Творчість
1920-ті
У Талліні картини художника вперше виставлялися у 1925 році — на другій оглядовій виставці естонського мистецтва (15 вересня — 15 жовтня). Цього ж року він взяв участь у позаконкурсній виставці «Novembergruppe» в Берліні, де презентував дві свої картини.
У 1926 — на запрошення разом з взяв участь у виставці естонського Союзу художників у Таллінні. У 1927 — презентував свої роботи на великих виставках в Парижі: «Осінній салон», «Салон незалежних» та «Салон Тюільрі», де виставлявся протягом наступних 10 років.
У травні 1928 року виставлявся у галереї Бломквіста в Осло під назвою «Група паризьких естонських художників» разом з та Едуардом Війральтом. Цього ж року, з 29 червня по 12 липня, ця трійця виставлялась у Таллінні, на вулиці Вене, 22. Згодом — у місті Пярну, де до художників приєднався також Антон Старкопф.
У 1929 році взяв участь у виставці мистецтва Естонії у Гельсінкі — з 9 лютого по 3 березня. Фінський уряд тоді купив для зібрання Атенеума картину Адамсон-Еріка «Портрет С. Барбаруса» (1928). Цього ж року його роботи були на виставці естонського мистецтва, що проходила в Любеці з 2 по 23 квітня. З 4 по 18 травня — аналогічна виставка в Парижі. Адамсон-Ерік був її співорганізатором, а також презентував власні роботи. Тоді у нього купили для Люксембургського музею Jeu de Paume картину «Портрет батька» (1928), яка нині знаходиться у зібранні паризького Центру Жоржа Помпіду. З 15 серпня по 20 вересня аналогічна виставка проходила в Кілі, а з 6 жовтня по 3 листопада — у Кьонігсберзі.
Перша персональна виставка художника пройшла з 24 листопада 1929 року по 7 січня 1930 у Таллінні, в Естонському художньому музеї. Це було 17 робіт Адамсон-Еріка — картини і текстильні роботи, виткані у жіночій професійній школі Таллінна.
1930-ті
З 9 по 23 березня 1930 року пройшла спільна з Крістіаном Тедером виставка в Тарту, у школі мистецтв «Паллас», на вулиці Карлова, 2 — Адамсон-Ерік презентував 39 своїх картин. Цього ж року його роботи були на виставках естонського мистецтва, що проходили в Берліні (4-19 січня), Кьольні (15-30 березня), Копенгагені (10-25 травня).
З 15 вересня по 8 жовтня 1934 року пройшла виставка художника, присвячена відкриттю Талліннського Будинку мистецтва. У ньому Адамсон-Ерік отримав ательє, де і пройшла персональна виставка його робіт, створених в Греції.
У 1935 році роботи художника були на виставці естонського мистецтва, що проходила в Москві. Тоді у нього купили «Портрет батька II» (1930—1932) — для зібрання Московського музею нового західного мистецтва. У 1971 році цю картину передали в колекцію Естонського художнього музею.
З 24 жовтня по 4 листопада 1936 року пройшла персональна виставка Адамсон-Еріка в галереї Стрінберга в Гельсінкі, де були представлені 42 роботи художника за 1929—1936 роки. Фінський уряд тоді купив картину «Зимовий Таллінн» (1935).
26 травня 1937 року в Парижі відкрилася Всесвітня виставка, Балтійський павільйон почав працювати з 17 червня. Адамсон-Ерік отримав два почесні дипломи виставки (Diplômes d'honneur) — за килими, порцеляну та кераміку. Він брав участь і в оформленні виставки.
У 1938 році персональна виставка художника пройшла в Талліннському Будинку мистецтва — з 12 по 20 лютого. На ній було представлено 148 його робіт. Цього ж року на берлінській Міжнародній виставці прикладного мистецтва отримав почесну медаль — за роботи зі шкіри.
З 6 по 18 травня 1939 — в Будинку художників в Стокгольмі пройшла чергова персональна виставка Адамсон-Еріка, де було представлено 64 його роботи: живопис, текстиль, порцеляна, вироби зі шкіри. Для Національного музею у нього тоді купили «Стоячий живопис» (1937), переплетення «Калевіпоег» (1938) і декоративну тарілку 1938 року. Також у 1939 художник брав участь у виставках естонського мистецтва в Римі (18-28 лютого), Будапешті (24 березня — 10 квітня), Антверпені (20 травня — 7 червня). З 8 по 18 вересня — презентував свій живопис на виставці в Талліннському Будинку мистецтва разом з , , , , . А з 21 січня по 5 лютого 1940 року ці ж художники були представлені на виставці в Тарту.
Також у 1930-ті роки Адамсон-Еріка — крім живопису, розпису порцеляни, виготовлення керамічних ваз, декоративних тканин та настінних килимів — цікавила і літографія на тканинах. Робив він і ювелірні прикраси та декоративний металевий посуд, проектував меблі та освітлювальну арматуру.
Останні роки
У серпні 1962 року персональна виставка художника пройшла в Талліннському Будинку мистецтва, а в вересні — у Москві. На них презентували понад 900 робіт Адамсон-Еріка.
У кінці 1967 — персональна виставка в Тартуському художньому музеї, де було виставлено понад 500 робіт, у 1968 році — велика персональна виставка в Каунасі.
Вшанування пам'яті
2 грудня 1983 року в Таллінні, на вулиці Люхіке ялг, 3, в маленькому середньовічному двоповерховому купецькому будинку, відкрили . Вдова художника, професор текстилю Марі Адамсон, подарувала більше тисячі його робіт Естонському художньому музею з умовою, що вони будуть зберігатися і експонуватися в цій будівлі єдиним зібранням.
Нині в музеї, крім картин Адамсон-Еріка, також представлені — кераміка, розпис по порцеляні, вироби зі шкіри, металеві форми, прикраси, декоративні панно, текстиль та меблі.
Відомі картини
- «Портрет батька» (1928), Центр Жоржа Помпіду, Париж
- «Портрет батька ІІ» (1930—1932), Естонський художній музей, Таллінн
- Триптих «Весна. Літо. Осінь» (1935), Естонський художній музей, Таллінн
Примітки
- Eesti biograafiline andmebaas ISIK
- Artists of the World Online, Allgemeines Künstlerlexikon Online, AKL Online / Hrsg.: A. Beyer, B. Savoy — B: K. G. Saur Verlag, Verlag Walter de Gruyter, 2009. — ISSN 2750-6088 — doi:10.1515/AKL
Джерела
- Адамсон-Эрик // Популярная художественная энциклопедия: Архитектура. Живопись. Скульптура. Графика. Декоративное искусство / Гл. ред. В. М. Полевой. — М.: Советская энциклопедия. Книга І. А-М., 1986. — С. 14.
- Адамсон-Эрик Э. Я. [ 23 квітня 2017 у Wayback Machine.] // Художественный справочник. Сто памятных дат. — М.: Советский художник, 1972. — С. 198.
- Кума Х. Прикладное искусство Советской Эстонии и его мастера. — Л.-М., 1962. — С. 26-31, 192.
- Про Адамсон-Еріка на сайті Музею Адамсон-Еріка [ 22 квітня 2017 у Wayback Machine.] (рос.)
Картини
- Картини, порцеляна та інші роботи Адамсон-Еріка з колекції Музею Адамсон-Еріка в Таллінні. [ 22 квітня 2017 у Wayback Machine.](ест.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Adamson Adamson E rik est Adamson Eric spravzhnye im ya Erik Karl Hugo Adamson 18 serpnya 1902 2 grudnya 1968 estonskij radyanskij hudozhnik pejzazhist portretist i avtor chislennih natyurmortiv Takozh pracyuvav u riznih zhanrah dekorativno uzhitkovogo mistectva keramika rozpis po porcelyani virobi zi shkiri metalevi formi prikrasi dekorativni panno tekstil ta mebli Adamson Erikest Adamson Eric Avtoportret II Petlya Avtoportret napisanij v 1929 roci v Parizhi polotno maslo Nini kartina znahoditsya v Muzeyi Adamson Erika v TallinniPri narodzhenniErik Karl Hugo AdamsonNarodzhennya18 serpnya 1902 1902 08 18 1 2 Tartu Liflyandska guberniya Rosijska imperiyaSmert2 grudnya 1968 1968 12 02 1 66 rokiv Tallinn Estonska RSR SRSRPohovannyaMetsakalmistuKrayina Estoniya SRSRZhanrpejzazh portret keramika rozpis po porcelyani shkiryani ta yuvelirni virobiNavchannyahudozhnya shkola Pallas hudozhno promislova shkola Sharlottenburgu Vilni akademiyi Parizhu Kolarossi Monparnasu i privatna akademiyaDiyalnisthudozhnikNapryamokekspresionizmPracivnikEstonska akademiya mistectvBrati sestridRoboti v kolekciyiEstonskij hudozhnij muzej Finska nacionalna galereya i Nacionalnij muzej ShveciyiNagorodid 1943 Sajtadamson eric ekm ee ru BiografiyaNarodivsya 18 serpnya 1902 roku u misti Tartu i buv chetvertoyu ditinoyu v sim yi torgovcya odyagom Yaana Adamsona i jogo druzhini Anni Spravzhnye im ya Erik Karl Hugo Adamson Pochatkovu osvitu otrimav vdoma i v pochatkovij shkoli Kooritse U 1910 1918 rokah navchavsya v Tartu v I j Oleksandrivskij gimnaziyi Z 1919 po 1920 v gimnaziyi Hugo Treffnera yaku ne zakinchiv U 1920 1923 rokah buv vilnim sluhachem fakultetu prava Tartuskogo universitetu i navchavsya v hudozhnij shkoli Pallas Z 1923 po 1924 navchavsya v Berlini v hudozhno promislovij shkoli Sharlottenburgu yakoyu keruvav profesor U 1924 1927 rokah vivchav mistectvo u vilnih akademiyah Parizhu Kolarossi vikladachi vikladachi i Zhorzh Brak Monparnasu i privatnij akademiyi U 1925 roci mandruvav Italiyeyu proyihav vid Genuyi do Neapolya vidvidav Kapri Voseni 1926 podorozhuvav Finlyandiyeyu U 1927 roci vstupiv do Estonskogo centralnogo tovaristva hudozhnikiv obrazotvorchogo mistectva EKKKU chlenom yakogo buv do 1936 roku U 1929 vidvidav Leningrad ta Moskvu Takozh mandruvav Yevropoyu U Polshi zupinyavsya u Varshavi i Krakovi V Avstriyi u Vidni ta Cyurihu Potim povernuvsya do Parizhu de prozhiv pivroku U 1931 roci podorozhuvav Pireneyami zupinyavsya v selishi Sen Zhan P ye de Por Voseni pochav mandrivku Ispaniyeyu vzimku nadovgo zupinivsya na Majorci Navesni 1932 roku prodovzhiv podorozh Ispaniyeyu Zgodom povernuvsya do Estoniyi v osnovnomu zhiv u Tallinni i v period 1932 1935 rokiv buv predstavnikom EKKKU v uryadi chlenom pravlinnya i vice golovoyu tovaristva A z 1935 po 1940 rik buv chlenom Tovaristva prikladnogo mistectva RaKu Voseni 1933 roku proyihav cherez Centralnu Yevropu v Greciyu do kincya travnya 1934 roku zhiv v Afinah Potim povernuvsya do Estoniyi de na hutori Komsi sho nalezhav materi hudozhnika malyuvav pejzazhi okolic U 1935 roci podorozhuvav pivdnem SRSR i malyuvav v Suhumi 2 sichnya 1936 roku v Tallini odruzhivsya z Mari Adamson A u 1938 roci poyihav do Finlyandiyi malyuvav v Klippuli Radyanskij period U 1941 Adamson Erika evakuyuvali v til Radyanskogo Soyuzu U 1940 1942 rokah vin buv sekretarem organizacijnogo komitetu v 1942 1944 rokah golovoyu U 1942 pracyuvav golovnim hudozhnikom v Kujbishevi a piznishe v Yaroslavli U 1943 roci otrimav zvannya Zasluzhenogo diyacha mistectv Estonskoyi RSR Cogo zh roku brav uchast v organizaciyi vistavki v Moskvi prisvyachenij 600 richchyu povstannya Yuriyevoyi nochi razom v ta bagatma inshimi Z 1944 po 1948 rik brav aktivnu uchast u stvorenni Centru prikladnogo mistectva yakij poklav pochatok kombinatu ARS Hudozhnogo fondu U 1945 roci stav chlenom komunistichnoyi partiyi U 1945 1949 rokah buv direktorom Tallinnskogo derzhavnogo institutu prikladnih mistectv U 1946 stav profesorom A v 1947 laureatom premiyi Radyanskoyi Estoniyi 26 kvitnya 1949 roku vidbulasya tak zvana narada hudozhnikiv Adamson Erik vistupiv z dovgoyu na 23 storinki dopoviddyu v nij buli samokritika i analiz vlasnoyi tvorchoyi diyalnosti Pislya neyi vistupili chleni komunistichnoyi partiyi Kaarel Ird Prijdu Aavik Lilli Promet ta inshi V rezolyuciyi zboriv diyalnist Adamson Erika zasudili i zvinuvatili jogo v formalizmi U 1950 roci VIII plenum Estonskoyi komunistichnoyi partiyi viklyuchiv Adamson Erika zi Spilki hudozhnikiv Estonskoyi RSR i z partiyi U 1951 1953 rokah pracyuvav na vzuttyevij fabrici Komunar prostim robitnikom Z 1953 i do ostannih dniv zhittya buv profesorom Derzhavnogo hudozhnogo institutu Estonskoyi RSR Spochatku z kompoziciyi potim na kafedri obrobki shkiri U 1955 roci perenis vazhkij infarkt ta insult sho prizveli do paralichu pravoyi polovini tila hudozhnika Protyagom 1955 1958 rokiv zavdyaki postijnim trenuvannyam jomu vdalosya povernutisya do zhivopisu malyuvav livoyu rukoyu Lito provodiv perevazhno na hutori Lohusalu Pomer u Tallinni 2 grudnya 1968 roku vid infarktu Pohovanij na Lisovomu kladovishi u Tallinni Tvorchist1920 ti U Tallini kartini hudozhnika vpershe vistavlyalisya u 1925 roci na drugij oglyadovij vistavci estonskogo mistectva 15 veresnya 15 zhovtnya Cogo zh roku vin vzyav uchast u pozakonkursnij vistavci Novembergruppe v Berlini de prezentuvav dvi svoyi kartini U 1926 na zaproshennya razom z vzyav uchast u vistavci estonskogo Soyuzu hudozhnikiv u Tallinni U 1927 prezentuvav svoyi roboti na velikih vistavkah v Parizhi Osinnij salon Salon nezalezhnih ta Salon Tyuilri de vistavlyavsya protyagom nastupnih 10 rokiv U travni 1928 roku vistavlyavsya u galereyi Blomkvista v Oslo pid nazvoyu Grupa parizkih estonskih hudozhnikiv razom z ta Eduardom Vijraltom Cogo zh roku z 29 chervnya po 12 lipnya cya trijcya vistavlyalas u Tallinni na vulici Vene 22 Zgodom u misti Pyarnu de do hudozhnikiv priyednavsya takozh Anton Starkopf U 1929 roci vzyav uchast u vistavci mistectva Estoniyi u Gelsinki z 9 lyutogo po 3 bereznya Finskij uryad todi kupiv dlya zibrannya Ateneuma kartinu Adamson Erika Portret S Barbarusa 1928 Cogo zh roku jogo roboti buli na vistavci estonskogo mistectva sho prohodila v Lyubeci z 2 po 23 kvitnya Z 4 po 18 travnya analogichna vistavka v Parizhi Adamson Erik buv yiyi spivorganizatorom a takozh prezentuvav vlasni roboti Todi u nogo kupili dlya Lyuksemburgskogo muzeyu Jeu de Paume kartinu Portret batka 1928 yaka nini znahoditsya u zibranni parizkogo Centru Zhorzha Pompidu Z 15 serpnya po 20 veresnya analogichna vistavka prohodila v Kili a z 6 zhovtnya po 3 listopada u Konigsberzi Persha personalna vistavka hudozhnika projshla z 24 listopada 1929 roku po 7 sichnya 1930 u Tallinni v Estonskomu hudozhnomu muzeyi Ce bulo 17 robit Adamson Erika kartini i tekstilni roboti vitkani u zhinochij profesijnij shkoli Tallinna 1930 ti Budinok v Tallinni de Adamson Erik zhiv z 1936 po 1968 rik 2011 Z 9 po 23 bereznya 1930 roku projshla spilna z Kristianom Tederom vistavka v Tartu u shkoli mistectv Pallas na vulici Karlova 2 Adamson Erik prezentuvav 39 svoyih kartin Cogo zh roku jogo roboti buli na vistavkah estonskogo mistectva sho prohodili v Berlini 4 19 sichnya Kolni 15 30 bereznya Kopengageni 10 25 travnya Z 15 veresnya po 8 zhovtnya 1934 roku projshla vistavka hudozhnika prisvyachena vidkrittyu Tallinnskogo Budinku mistectva U nomu Adamson Erik otrimav atelye de i projshla personalna vistavka jogo robit stvorenih v Greciyi U 1935 roci roboti hudozhnika buli na vistavci estonskogo mistectva sho prohodila v Moskvi Todi u nogo kupili Portret batka II 1930 1932 dlya zibrannya Moskovskogo muzeyu novogo zahidnogo mistectva U 1971 roci cyu kartinu peredali v kolekciyu Estonskogo hudozhnogo muzeyu Z 24 zhovtnya po 4 listopada 1936 roku projshla personalna vistavka Adamson Erika v galereyi Strinberga v Gelsinki de buli predstavleni 42 roboti hudozhnika za 1929 1936 roki Finskij uryad todi kupiv kartinu Zimovij Tallinn 1935 26 travnya 1937 roku v Parizhi vidkrilasya Vsesvitnya vistavka Baltijskij paviljon pochav pracyuvati z 17 chervnya Adamson Erik otrimav dva pochesni diplomi vistavki Diplomes d honneur za kilimi porcelyanu ta keramiku Vin brav uchast i v oformlenni vistavki U 1938 roci personalna vistavka hudozhnika projshla v Tallinnskomu Budinku mistectva z 12 po 20 lyutogo Na nij bulo predstavleno 148 jogo robit Cogo zh roku na berlinskij Mizhnarodnij vistavci prikladnogo mistectva otrimav pochesnu medal za roboti zi shkiri Z 6 po 18 travnya 1939 v Budinku hudozhnikiv v Stokgolmi projshla chergova personalna vistavka Adamson Erika de bulo predstavleno 64 jogo roboti zhivopis tekstil porcelyana virobi zi shkiri Dlya Nacionalnogo muzeyu u nogo todi kupili Stoyachij zhivopis 1937 perepletennya Kalevipoeg 1938 i dekorativnu tarilku 1938 roku Takozh u 1939 hudozhnik brav uchast u vistavkah estonskogo mistectva v Rimi 18 28 lyutogo Budapeshti 24 bereznya 10 kvitnya Antverpeni 20 travnya 7 chervnya Z 8 po 18 veresnya prezentuvav svij zhivopis na vistavci v Tallinnskomu Budinku mistectva razom z A z 21 sichnya po 5 lyutogo 1940 roku ci zh hudozhniki buli predstavleni na vistavci v Tartu Takozh u 1930 ti roki Adamson Erika krim zhivopisu rozpisu porcelyani vigotovlennya keramichnih vaz dekorativnih tkanin ta nastinnih kilimiv cikavila i litografiya na tkaninah Robiv vin i yuvelirni prikrasi ta dekorativnij metalevij posud proektuvav mebli ta osvitlyuvalnu armaturu Ostanni roki U serpni 1962 roku personalna vistavka hudozhnika projshla v Tallinnskomu Budinku mistectva a v veresni u Moskvi Na nih prezentuvali ponad 900 robit Adamson Erika U kinci 1967 personalna vistavka v Tartuskomu hudozhnomu muzeyi de bulo vistavleno ponad 500 robit u 1968 roci velika personalna vistavka v Kaunasi Vshanuvannya pam yatiBudivlya Muzeyu Adamson Erika v Tallinni 2012 2 grudnya 1983 roku v Tallinni na vulici Lyuhike yalg 3 v malenkomu serednovichnomu dvopoverhovomu kupeckomu budinku vidkrili Vdova hudozhnika profesor tekstilyu Mari Adamson podaruvala bilshe tisyachi jogo robit Estonskomu hudozhnomu muzeyu z umovoyu sho voni budut zberigatisya i eksponuvatisya v cij budivli yedinim zibrannyam Nini v muzeyi krim kartin Adamson Erika takozh predstavleni keramika rozpis po porcelyani virobi zi shkiri metalevi formi prikrasi dekorativni panno tekstil ta mebli Vidomi kartini Portret batka 1928 Centr Zhorzha Pompidu Parizh Portret batka II 1930 1932 Estonskij hudozhnij muzej Tallinn Triptih Vesna Lito Osin 1935 Estonskij hudozhnij muzej TallinnPrimitkiEesti biograafiline andmebaas ISIK d Track Q25504413 Artists of the World Online Allgemeines Kunstlerlexikon Online AKL Online Hrsg A Beyer B Savoy B K G Saur Verlag Verlag Walter de Gruyter 2009 ISSN 2750 6088 doi 10 1515 AKL d Track Q64d Track Q41640909d Track Q496126d Track Q19276262d Track Q324303d Track Q98818DzherelaAdamson Erik Populyarnaya hudozhestvennaya enciklopediya Arhitektura Zhivopis Skulptura Grafika Dekorativnoe iskusstvo Gl red V M Polevoj M Sovetskaya enciklopediya Kniga I A M 1986 S 14 Adamson Erik E Ya 23 kvitnya 2017 u Wayback Machine Hudozhestvennyj spravochnik Sto pamyatnyh dat M Sovetskij hudozhnik 1972 S 198 Kuma H Prikladnoe iskusstvo Sovetskoj Estonii i ego mastera L M 1962 S 26 31 192 Pro Adamson Erika na sajti Muzeyu Adamson Erika 22 kvitnya 2017 u Wayback Machine ros KartiniKartini porcelyana ta inshi roboti Adamson Erika z kolekciyi Muzeyu Adamson Erika v Tallinni 22 kvitnya 2017 u Wayback Machine est