Риболовля
Норвегія — один з найбільших експортерів риби і рибопродуктів на планеті. За давніх часів сільське господарство і рибальство були об'єднані в прибережних областях.
За окремими товарними позиціями країна складає від 5 до 30 % світового рибного ринку.Експортується 90 % всієї продукції рибальства.
У 30-і роки XX ст. китобійний флот Норвегії поставляв на ринок 2/3 всього світового промислу китів. Однак невмотивований їх вилов призвів до різкого скорочення поголів'я. У 60-ті роки XX ст. китобійний промисел було припинено, однак рибалки все ще виловлюють невеликих китів (250 одиниць щорічно).
Організаціями та установами для регулювання та моніторингу рибальства в Норвегії є: Міністерство рибальства, Союз рибалок Норвегії, (норв. Norges Jeger- og Fiskerforbund). та інші.
Для ловлі в глибоких водах і для морської риболовлі з берега ліцензії не потрібно, однак для риболовлі в річках і озерах необхідна ліцензія ((норв. «fiskekort») та слід дотримуватися законів та правил рибальства.
Біля узбережжя океану найпоширеніші види такої риби, як тріска (яку норвеги називають «скрей»), пікша, камбала, макрель, зубатка, , морський окунь, мольва, , палтус, лаврак, , хек, скумбрія та сайда. В озерах і річках часто зустрічаються лосось, форель, сьомга.
Виробничі потужності рибальства включають риболовецькі судна та рибаків. Численність норвезького рибопромислового флоту в кінці 2014 року становила 5934 судна та професіональних рибаків — 11 308 осіб. Основні трудові ресурси зосереджені в трьох північних губерніях (Фіннмарк, Тромс і Нурланн).
У 2015 році вилов тріски становив 417 500 т, на сумму 5,4 млрд норвезьких крон. Це складало 18 % від загального вилову і 33 % от загальної вартості вилову.
В аквакультурі по всій Норвегії на початку 2014 року було зареєстровано понад 2 тис. підприємств, зв'язаних товарним вирощуванням риби, її переробкою, пакуванням, зберіганням і т. д. Рибні ферми здебільшого вирощують атлантичного лосося (сьомга) і форель. За даними на початок 2014 року, вирощуванням риби займалась 201 компанія (153 — вирощували сьомгу і форель, 48 — інші риби). Ферми розташовані в основному у губерніях Нурланн та Хурдаланн.
У 2016 році Норвегія поряд з Ісландією є основним імпортером риби в Україну, їхня частка загальній вартості імпорту риби становить майже 50 %.
Тваринництво
Ця галузь залишається провідною у сільському господарстві Норвегії. Найбільш розвинена галузь тваринництва — молочне скотарство, яке дає 35 % всіх доходів. В країні є близько 30 тис. спеціалізованих молочних господарств. Як і в Євросоюзі, в Норвегії діє система молочних квот. Їх величина залежить від площі ферми (0,4 га сільгоспугідь у розрахунку на одну корову чи іншу голову худоби, що міститься на фермі). Квота не тільки регулює обсяги виробництва молока, а й сприяє охороні навколишнього середовища, запобігаючи її забрудненню гноєм і сечовиною.
Приблизно 50 % великої рогатої худоби становлять молочні корови, надої яких сягають 1,8 млн т молока. Загальне поголів'я у країні сягає 1,3 млн голів. Традиційною галуззю є м'ясо-вовняне вівчарство (2,4 млн голів овець), розвинуте переважно на заході та північному заході країни. На фермах також розводять свиней (780 тис.), на півночі — оленів.
Співпраця фермерів і держави регулюються щорічно — укладаються Аграрні угоди, в яких партнерами уряду виступають (бл. 7 тис. членів) і Об'єднання дрібних хліборобів і найманих робітників (бл. 14 тис. членів). Ці організації підтримують тісні контакти з 16 загальнодержавними кооперативними організаціями переробної промисловості, куди також входять фермери — продуценти сировини. Як правило, фермери є членами кількох кооперативів.
Країна планує повністю заборонити хутряні ферми з лисицями і норками до 2025 року.
Рослинництво
Сільськогосподарські угіддя в Норвегії займають 1025,5 тис. га. (близько 3 % землі обробляється), в тому числі рілля — 437 тис. га. На площі 204,5 га в теплицях вирощують овочі та квіти.
У країні вирощують здебільшого кормові культури. Під сіножаті і посіви кормових культур використовується 49 % сільськогосподарських земель, 38 % — під посіви злаків або бобових та 11 % — під пасовища.
Основними продовольчими культурами є ячмінь, овес, картопля та пшениця. Землеробство у Норвегії — малоприбуткова галузь господарства, яку дотує держава. Країна є імпортером споживчого продовольства. Однак багато фермерів виробляють сільськогосподарську продукцію лише для задоволення власних потреб.
Із 50-х років XX ст. припинили існування до 70 тис. ферм країни.
Виробництво пшениці (озимої і ярої) в 2016 році становило 308,8 тис.т, картоплі — 363,2 тис. т.
Частка сільського господарства у створенні валового внутрішнього продукту досягає 1,5 %.
Хоча в цілому зовнішньоторговельний баланс Норвегії активний, експортно-імпортна торгівля агропродукцією має негативне сальдо (понад 1,4 млрд дол.). В імпортній продукції найбільше місце займають овочі і фрукти, зерно, цукор, кава, чай, тютюнові вироби і спеції. Частка продовольчих товарів у всьому обсязі експорту країни не перевищує 1 % (в імпорті — 6 %).
Див. також
Джерела
- Криворотов А. К. Лингвострановедение Норвегии. Экономика. — М.: Восток — Запад, 2004. — Стр.101.
- В. В. Безуглий. Економічна і соціальна географія зарубіжних країн. Навчальний посібник. Київ. 2007. ст.145
- Офіційний сайт Норвезької асоціації мисливців і рибалок https://www.njff.no [ 10 травня 2022 у Wayback Machine.]
- http://www.ssb.no/en/ [ 15 березня 2018 у Wayback Machine.] - офіційний сайт Статистичного Агентства Норвегії
- . Norwegian Farmers and Smallholders Union. Архів оригіналу за 1 червня 2009. Процитовано 5 травня 2009.
- . Архів оригіналу за 13 березня 2018. Процитовано 14 березня 2018.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title () - . Архів оригіналу за 16 вересня 2015. Процитовано 14 березня 2018.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()
Література
- В. В. Безуглий. Економічна і соціальна географія зарубіжних країн. Навчальний посібник. Київ. 2007
Посилання
- офіційний сайт Статистичного Агентства Норвегії [ 15 березня 2018 у Wayback Machine.]
- Євростат. Офіційний сайт загальноєвропейського статистичного агентства. [ 16 вересня 2015 у Wayback Machine.]
- офіційний сайт всесвітнього економічного форуму [ 22 травня 2008 у Wayback Machine.]
- офіційний сайт Продовольчої та сільськогосподарської організації Об'єднаних Націй [ 6 листопада 2013 у Wayback Machine.]
- Сайт видання «Агробізнес Сьогодні» [ 20 травня 2022 у Wayback Machine.]
- Norway in CIA World Factbook [ 6 травня 2020 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Suchasna norvezka molochna ferma RibolovlyaV yalena riba ye odnim iz najstarishih ribnih produktiv Lofotena Norvegiya odin z najbilshih eksporteriv ribi i riboproduktiv na planeti Za davnih chasiv silske gospodarstvo i ribalstvo buli ob yednani v priberezhnih oblastyah Za okremimi tovarnimi poziciyami krayina skladaye vid 5 do 30 svitovogo ribnogo rinku Eksportuyetsya 90 vsiyeyi produkciyi ribalstva U 30 i roki XX st kitobijnij flot Norvegiyi postavlyav na rinok 2 3 vsogo svitovogo promislu kitiv Odnak nevmotivovanij yih vilov prizviv do rizkogo skoro chennya pogoliv ya U 60 ti roki XX st kitobijnij promisel bulo pripineno odnak ribalki vse she vilovlyuyut neveli kih kitiv 250 odinic shorichno Organizaciyami ta ustanovami dlya regulyuvannya ta monitoringu ribalstva v Norvegiyi ye Ministerstvo ribalstva Soyuz ribalok Norvegiyi norv Norges Jeger og Fiskerforbund ta inshi Dlya lovli v glibokih vodah i dlya morskoyi ribolovli z berega licenziyi ne potribno odnak dlya ribolovli v richkah i ozerah neobhidna licenziya norv fiskekort ta slid dotrimuvatisya zakoniv ta pravil ribalstva Bilya uzberezhzhya okeanu najposhirenishi vidi takoyi ribi yak triska yaku norvegi nazivayut skrej piksha kambala makrel zubatka morskij okun molva paltus lavrak hek skumbriya ta sajda V ozerah i richkah chasto zustrichayutsya losos forel somga Virobnichi potuzhnosti ribalstva vklyuchayut ribolovecki sudna ta ribakiv Chislennist norvezkogo ribopromislovogo flotu v kinci 2014 roku stanovila 5934 sudna ta profesionalnih ribakiv 11 308 osib Osnovni trudovi resursi zoseredzheni v troh pivnichnih guberniyah Finnmark Troms i Nurlann U 2015 roci vilov triski stanoviv 417 500 t na summu 5 4 mlrd norvezkih kron Ce skladalo 18 vid zagalnogo vilovu i 33 ot zagalnoyi vartosti vilovu V akvakulturi po vsij Norvegiyi na pochatku 2014 roku bulo zareyestrovano ponad 2 tis pidpriyemstv zv yazanih tovarnim viroshuvannyam ribi yiyi pererobkoyu pakuvannyam zberigannyam i t d Ribni fermi zdebilshogo viroshuyut atlantichnogo lososya somga i forel Za danimi na pochatok 2014 roku viroshuvannyam ribi zajmalas 201 kompaniya 153 viroshuvali somgu i forel 48 inshi ribi Fermi roztashovani v osnovnomu u guberniyah Nurlann ta Hurdalann U 2016 roci Norvegiya poryad z Islandiyeyu ye osnovnim importerom ribi v Ukrayinu yihnya chastka zagalnij vartosti importu ribi stanovit majzhe 50 TvarinnictvoCya galuz zalishayetsya providnoyu u silskomu gospodarstvi Norvegiyi Najbilsh rozvinena galuz tvarinnictva molochne skotarstvo yake daye 35 vsih dohodiv V krayini ye blizko 30 tis specializovanih molochnih gospodarstv Yak i v Yevrosoyuzi v Norvegiyi diye sistema molochnih kvot Yih velichina zalezhit vid ploshi fermi 0 4 ga silgospugid u rozrahunku na odnu korovu chi inshu golovu hudobi sho mistitsya na fermi Kvota ne tilki regulyuye obsyagi virobnictva moloka a j spriyaye ohoroni navkolishnogo seredovisha zapobigayuchi yiyi zabrudnennyu gnoyem i sechovinoyu Priblizno 50 velikoyi rogatoyi hudobi stanovlyat molochni korovi nadoyi yakih syagayut 1 8 mln t moloka Zagalne pogoliv ya u krayini syagaye 1 3 mln goliv Tradicijnoyu galuzzyu ye m yaso vovnyane vivcharstvo 2 4 mln goliv ovec rozvinute perevazhno na zahodi ta piv nichnomu zahodi krayini Na fermah takozh rozvodyat svinej 780 tis na pivnochi oleniv Spivpracya fermeriv i derzhavi regulyuyutsya shorichno ukladayutsya Agrarni ugodi v yakih partnerami uryadu vistupayut bl 7 tis chleniv i Ob yednannya dribnih hliborobiv i najmanih robitnikiv bl 14 tis chleniv Ci organizaciyi pidtrimuyut tisni kontakti z 16 zagalnoderzhavnimi kooperativnimi organizaciyami pererobnoyi promislovosti kudi takozh vhodyat fermeri producenti sirovini Yak pravilo fermeri ye chlenami kilkoh kooperativiv Krayina planuye povnistyu zaboroniti hutryani fermi z lisicyami i norkami do 2025 roku RoslinnictvoPolunichne pole Valda Silskogospodarski ugiddya v Norvegiyi zajmayut 1025 5 tis ga blizko 3 zemli obroblyayetsya v tomu chisli rillya 437 tis ga Na ploshi 204 5 ga v teplicyah viroshuyut ovochi ta kviti U krayini viroshuyut zdebilshogo kormo vi kulturi Pid sinozhati i posivi kormovih kultur viko ristovuyetsya 49 silskogospodarskih zemel 38 pid posivi zlakiv abo bobovih ta 11 pid pasovisha Os novnimi prodovolchimi kulturami ye yachmin oves kar toplya ta pshenicya Zemlerobstvo u Norvegiyi malopributkova galuz gospo darstva yaku dotuye derzhava Krayina ye importerom spozhivchogo prodovolstva Odnak bagato fermeriv viroblyayut silskogos podarsku produkciyu lishe dlya zadovolennya vlasnih potreb Iz 50 h rokiv XX st pripinili isnuvannya do 70 tis ferm krayini Virobnictvo pshenici ozimoyi i yaroyi v 2016 roci stanovilo 308 8 tis t kartopli 363 2 tis t Chastka silskogo gospodarstva u stvorenni valovogo vnutrishnogo produktu dosyagaye 1 5 Hocha v cilomu zovnishnotorgovelnij balans Norvegiyi aktivnij eksportno importna torgivlya agroprodukciyeyu maye negativne saldo ponad 1 4 mlrd dol V importnij produkciyi najbilshe misce zajmayut ovochi i frukti zerno cukor kava chaj tyutyunovi virobi i speciyi Chastka prodovolchih tovariv u vsomu obsyazi eksportu krayini ne perevishuye 1 v importi 6 Div takozhKorisni kopalini Norvegiyi Girnicha promislovist Norvegiyi Ekonomichni rajoni NorvegiyiDzherelaKrivorotov A K Lingvostranovedenie Norvegii Ekonomika M Vostok Zapad 2004 Str 101 V V Bezuglij Ekonomichna i socialna geografiya zarubizhnih krayin Navchalnij posibnik Kiyiv 2007 st 145 Oficijnij sajt Norvezkoyi asociaciyi mislivciv i ribalok https www njff no 10 travnya 2022 u Wayback Machine http www ssb no en 15 bereznya 2018 u Wayback Machine oficijnij sajt Statistichnogo Agentstva Norvegiyi Norwegian Farmers and Smallholders Union Arhiv originalu za 1 chervnya 2009 Procitovano 5 travnya 2009 Arhiv originalu za 13 bereznya 2018 Procitovano 14 bereznya 2018 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Arhiv originalu za 16 veresnya 2015 Procitovano 14 bereznya 2018 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya LiteraturaV V Bezuglij Ekonomichna i socialna geografiya zarubizhnih krayin Navchalnij posibnik Kiyiv 2007Posilannyaoficijnij sajt Statistichnogo Agentstva Norvegiyi 15 bereznya 2018 u Wayback Machine Yevrostat Oficijnij sajt zagalnoyevropejskogo statistichnogo agentstva 16 veresnya 2015 u Wayback Machine oficijnij sajt vsesvitnogo ekonomichnogo forumu 22 travnya 2008 u Wayback Machine oficijnij sajt Prodovolchoyi ta silskogospodarskoyi organizaciyi Ob yednanih Nacij 6 listopada 2013 u Wayback Machine Sajt vidannya Agrobiznes Sogodni 20 travnya 2022 u Wayback Machine Norway in CIA World Factbook 6 travnya 2020 u Wayback Machine