Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Гірнича промисловість Норвегії.
Загальна характеристика
Велику роль в економіці Норвегії відіграє видобуток нафти і газу на шельфі Північного моря. Важливою підгалуззю гірничої промисловості є видобуток металічної сировини: руд заліза, титану, молібдену, міді, цинку, а також піриту (див. табл. 1). Розвиток гірничої промисловості пов'язаний головним чином зі становленням електрометалургії і електрохімії. Норвегія виробляє алюміній, феросплави, нікель, цинк, титан, важку воду. У 1996 в Норвегії було видобуто 758,7 тис. т ільменіту. Норвегія виробила значну кількість титану (708 тис. т) — металу, значення якого зростає, цинку (41,4 тис. т) і свинцю (7,2 тис. т), а також невелику кількість золота і срібла. Важливу роль відіграє зовнішня торгівля. Головні статті експорту — продукція нафтодобувної і нафтохімічної промисловості, електрохімії, електрометалургії. Основні зовнішньоторговельні партнери — Велика Британія, Швеція та ФРН.
Таблиця 1. — Динаміка видобутку і виробництва основних мінеральних продуктів в Норвегії, т*
| Продукт | 1999 | 2000 | 2001 |
| Нікелеві концентрати, 12% Ni | 25000 | 17000 | 22799 |
| Залізорудні концентрати | 534000 | 470000 | 384000 |
Індустріальні мінерали | |||
| Ільменіт | 580000 | - | - |
| Кварц | 460000 | 460000 | 465000 |
| Олівін | 3200 000 | 3600 000 | 3200 000 |
| Графіт | 7580 | 9000 | 9000 |
| Цемент | 1658 000 | 1620 000 | 1440 000 |
1840 000 | 2030 000 | 1770 000 | |
| Кремній металічний | 153000 | - | - |
| Пиловидний SiO2 | 132000 | - | - |
354000 | - | - | |
| Алюміній первинний | 952000 | - | - |
Енергетичні мінерали | |||
| Вугілля | 404000 | 630000 | 1890 000 |
| Нафта, тис.т. | 150000 | 158625 | 163100 |
| Природний газ, млн м³ | 48200 | 53100 | 57465 |
Окремі галузі
Нафтогазова промисловість
Див. Нафтогазова промисловість Норвегії
Норвегія — найбільший у Європі постачальник нафти і газу до країн континенту. Видобуток нафти в Норвегія почався в 1971, газу — в 1972. Основний район видобутку нафти у 1990-х рр. — родовише Екофіск, розташоване в Північному морі, приблизно за 270 км від узбережжя на глибині 72 м. Навколо родовища Екофіск на глибинах, що не перевищують 80 м, на відстанях до 80 км від Екофіска відкриті і введені в експлуатацію ще 6 родовищ. Всі ці родовища утворюють великий нафтогазодобувний комплекс, де встановлено 18 великих платформ. Нафта високоякісна, з низьким вмістом сірки (максимум 0,2 %), густина близько 850 кг/м³. Нафта і газ з всього комплексу прямують по трубопроводах в залізобетонний резервуар місткістю 135 тис. т, встановлений на дні моря. З резервуару нафта по підводному трубопроводу протяжністю 354 км і діаметром 860 мм транспортується у Велику Британію, а газ по трубопроводу діаметром 914 мм і протяжністю 441 км — до Німеччини. Видобутком нафти займаються понад 17 тис. норвежців.
Вугілля
Видобуток кам'яного вугілля в Норвегії почалася на архіпелазі Шпіцберґен на поч.атку XX ст., головним чином за участю закордонного капіталу (американського, російського, шведського, нідерландського). Основні райони розробки: Лонгїр, Ян-Майєн-Фьорд, Баренцбурґ, Грумант-Сіті, Гора Піраміда. Родовища розкриті шахтами і штольнями. Управління покрівлею — повним обваленням.
Російська вугільна компанія планує повторно відкрити рудник Ґрумант (Grumant), що 20 км від Longyearbyen, який був закритий в 1960.
Залізорудна промисловість
Видобуток залізної руд в Норвегії почався в кін. XVI ст. районі Арендала на південно-східному узбережжі. Однак, рудники припинили свою роботу до 70-х рр. XIX ст. З 50-х рр. XX ст. видобуток залізної руд знову активізувався. Руду із вмістом 34 % заліза добувають на кар'єрах «Ертванн», «Вестеролі», «Стенсуннстьєрн» і «Ертфьєлл» і збагачують на фабриці в Гульсмедвіку з одержанням концентрату із вмістом Fe 64 % і Р 0,014 %. Система розробки на кар'єрах — транспортна з зовнішніми відвалами. Для бурових робіт на уступах висотою 12-15 м застосовують бурові шарошкові верстати, для навантаження руди — екскаватори і фронтальні навантажувачі. Транспортують руду самоскидами.
У 1995 Норвегія виробляла 1,3 млн т залізорудного концентрату, переважно з рудників Варангегра в Кіркенесі біля кордону з Росією. Інший великий рудник в районі Рана забезпечує сусідній великий сталеплавильний комбінат в місті Му.
Видобуток титану
Ільменітові руди, багаті діоксидом титану, добувають відкритим способом головним чином в районі Егерсунна на руднику «Титанія» (родовище Тельнес), найбільшому в Західній Європі. Ільменітові руди кар'єра «Кодал» і шахти «Рьодсанн» збагачуються у Фредерікстаді.
Видобуток руд кольорових металів
Видобуток руд кольорових металів почався у XVII ст. Сьогодні в країні діють близько 10 великих підприємств з видобутку мідно-цинкових руд (9 копалень підземні), найбільші з яких — «Оркла» на родов. Льоккен, «Сулітьєльма» на родов. Сулітьєльма, «Гронг» на родовищі Йома, «Тверфьєллєт» на родовищі Ерхінн, «Блейквасслі» на однойменному родовищі. Виробництво металічного цинку здійснюється на підприємстві компанії «Nozzine» в Одді (проектна потужність 85 тис. т цинку і 200 т кадмію в рік).
Нікель отримують з поліметалічних руд шахти «Брюванн» (родовище Брюванн) і кар'єру «Титанія» (родовище Тельнес). Мідь і нікель виплавляють на заводі в Крістіансанні. На цьому підприємстві отримують також невелику кількість дорогоцінних і рідкісних металів (платина, паладій, золото, срібло, іридій, родій, селен).
В кінці XX ст. мідь добувається в основному на крайній півночі. У 1995 було видобуто 7,4 тис. т міді.
Магній. Важливою підгалуззю гірничої промисловості Норвегії є виробництво магнію. Сировина, — доломіт, — добувається підземним способом на півночі країни (родовищі Белланік і Хаммефест), хлорид магнію імпортується з Німеччини, його також отримують з морської води.
Алюміній. Норвегія на кінець XX ст. займає одне з провідних у світі місць по випуску алюмінію, проте сировина для його виробництва імпортується (боксити — з Греції, Бразилії, Гаяни, а глинозем — з Ямайки, Австралії, Гвінеї, Суринаму).
Молібденові руди добувають на єдиній в Західній Європі молібденовій шахті «Кнабен» на однойменному родовищі, ніобієві руди — на шахті «Сьовьо».
Золото в основному отримують при переробці руд колчеданових родов.
Гірничохімічна сировина
Гірничохімічна сировина видобувається в Норвегії у невеликих обсягах. Потреба країни а цій сировині задовольняється в основному за рахунок імпорту.
Пірит. На півночі тривалий час розроблялися родовища піритів, з якого вилучали сполуки сірки для хімічної промисловості. Щорічно добувалося декілька сотень тис. тонн піритів, поки на початку 1990-х років це виробництво не було згорнене.
Пірит добувають в основному на 3 шахтах («Тверфьєллєт» родовище Ерхінн, «Фосдален» родовище Малм, «Сулітьєльма» родовище Сулітьєльма) і 2 кар'єрах «Реппарфьорд» родовище Хаммерфест і «Титанія» родовище Тельнес.
Основні компанії, які зайняті розробкою піриту в Норвегії: «А/S Folldal Verk», «А/S Sulitjelma Gruber», «А/S Fosdalens Bergverks», «Killingdal Grubeselskat».
Видобуток нерудної індустріальної сировини
Норвегія — провідний в Європі продуцент олівінового піску (використовується в основному для форстеритових вогнетривів, формівних сумішей, «опудрювання» шихтових ґранул). Добувають олівін відкритим способом компанії «А/S Olivin» на родовищі Ахейм і «А/S Norddal Olivin» на родовищі Нурдал.
Норвегія займає провідне місце у світі по видобутку нефелінового сієніту. Видобуток ведеться на острові Схьєрньо на півночі Норвегії. Майже весь нефеліновий сієніт експортується (головні імпортери — Нідерланди, Велика Британія, ФРН і Франція. Польовий шпат (мелений і грудковий) в Норвегії виробляють компанії «А/S Norfloat» і «Norsk Feldspat» (1990-і роки).
Родовище пегматитів Гламсланн розробляється відкритим способом. Первинне дроблення — у кар'єрі. Збагачують польовий шпат пінною флотацією і магнітною сепарацією. Польовий шпат експортується у Велику Британію, ФРН, Данію та інші західноєвропейські країни.
Тальк видобувають на шахі «Алтенмарк», родовище Гудбрансдален-Вальє (поблизу Квама). Експортери тальку — Велика Британія, Нідерланди, Швеція і ФРН.
Графіт
Видобуток графіту ведуть на острові Сенья. Із збагаченої фракції отримують графітовий концентрат із вмістом графіту 88-90 %. Основний обсяг продукції експортується у Велику Британію, ФРН і США.
Цементна сировина і вапняк — найважливіші неметалічні корисні копалини Норвегії. Потребу в нерудних будівельних матеріалах Норвегія задовольняє в основному за рахунок власної мінерально-сировинної бази (крім гіпсу і каоліну, які імпортуються). Вапняк добуває компанія «А/S Norcem» відкритим способом на родовищі Слемместад і Дален. Компанія «Norsk Hydro» добуває вапняк на шахті «Кірхолт» поблизу Порсгрунна. Компанія «А/S Fran-zefoss Bruk» добуває карбонатні породи підземним способом. Крім того, добувають щебінь для бетону, мармур (родовище мармуру Люнґстад розробляється на крихту відкритим способом).
У Норвегії в 1996 було вироблено 1,6 млн т цементної сировини. У 2001 р. було видобуто 4.3 млн т вапняку, кварцу і кварциту — 1.3 млн т.
Інші корисні копалини
Ведуться розробки родовищ будівельного каменя, в тому числі граніту і мармуру.
Наукові установи. Підготовка кадрів
Основні дослідження в галузі гірничої справи здійснює Королівська рада з наукових і промислових досліджень (заснована в 1946). Державні Інститути знаходяться у веденні Міністерства промисловості Норвегії.
Найбільші з них: Геологіччний інститут (1858), Інститут сейсмології (1968), Геофізична комісія при норвезькому метеорологічному інституті (1917). Особливе значення має норвезький Полярний інститут (1948), що має світову популярність. Основний напрям його робіт — геологія і геофізичні дослідження в полярних частинах Норвегії, в тому числі на архіпелазі Шпіцберген.
Освіта в галузі геології і гірничої справи в Норвегії зосереджена в університетах, а також в коледжах та інститутах при університетах. Конґсберґське гірниче училище засноване в 1758. Гірничих інженерів і інженерів-металургів готує Технологічний інститут при університеті в Тронхеймі (1900) на факультеті гірничої справи і металургії. Спеціальне геолргічне відділення, що випускає геологів, є в університеті в Тромсьо (1968) в складі біологічно-геологічного ф-акультету. У університетах Бергена (1948) на і в Осло на (1811) готують геологів.
Основні періодичні видання в галузі геології і гірничої справи: «Norsk geologisk tidsskrift» (з 1905), «Geofysiske pablika-sjoner» (з 1920), «Bergverks-nytt. Populeert fagskrift for norske bergmenn» (з 1954), «Yernindustri» (з 1956).
Див. також
Джерела
- Гірничий енциклопедичний словник : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2004. — Т. 3. — 752 с. — .
- Білецький В. С., Гайко Г. І. Хронологія гірництва в країнах світу. — Донецьк : Донецьке відділення НТШ : Редакція гірничої енциклопедії : УКЦентр, 2006. — 224 с.
- Гайко Г. І., Білецький В. С. Історія гірництва: Підручник. — Київ-Алчевськ: Видавничий дім «Києво-Могилянська академія», видавництво «ЛАДО» ДонДТУ, 2013. — 542 с.
- Білецький В. С., Гайко Г.І, Орловський В. М. Історія та перспективи нафтогазовидобування: Навчальний посібник / В. С. Білецький та ін. — Харків, НТУ «ХПІ»; Київ, НТУУ «КПІ імені Ігоря Сікорського»; Полтава, ПІБ МНТУ ім. академіка Ю. Бугая. — Київ: ФОП Халіков Р. Х., 2019.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Girnicha promislovist Norvegiyi Zagalna harakteristikaVeliku rol v ekonomici Norvegiyi vidigraye vidobutok nafti i gazu na shelfi Pivnichnogo morya Vazhlivoyu pidgaluzzyu girnichoyi promislovosti ye vidobutok metalichnoyi sirovini rud zaliza titanu molibdenu midi cinku a takozh piritu div tabl 1 Rozvitok girnichoyi promislovosti pov yazanij golovnim chinom zi stanovlennyam elektrometalurgiyi i elektrohimiyi Norvegiya viroblyaye alyuminij ferosplavi nikel cink titan vazhku vodu U 1996 v Norvegiyi bulo vidobuto 758 7 tis t ilmenitu Norvegiya virobila znachnu kilkist titanu 708 tis t metalu znachennya yakogo zrostaye cinku 41 4 tis t i svincyu 7 2 tis t a takozh neveliku kilkist zolota i sribla Vazhlivu rol vidigraye zovnishnya torgivlya Golovni statti eksportu produkciya naftodobuvnoyi i naftohimichnoyi promislovosti elektrohimiyi elektrometalurgiyi Osnovni zovnishnotorgovelni partneri Velika Britaniya Shveciya ta FRN Tablicya 1 Dinamika vidobutku i virobnictva osnovnih mineralnih produktiv v Norvegiyi t Produkt 1999 2000 2001Chorni metaliNikelevi koncentrati 12 Ni 25000 17000 22799Zalizorudni koncentrati 534000 470000 384000Industrialni mineraliIlmenit 580000 Kvarc 460000 460000 465000Olivin 3200 000 3600 000 3200 000Grafit 7580 9000 9000Cement 1658 000 1620 000 1440 0001840 000 2030 000 1770 000Metalurgijne virobnictvoKremnij metalichnij 153000 Pilovidnij SiO2 132000 354000 Alyuminij pervinnij 952000 Energetichni mineraliVugillya 404000 630000 1890 000Nafta tis t 150000 158625 163100Prirodnij gaz mln m 48200 53100 57465Okremi galuziNaftogazova promislovist Div Naftogazova promislovist Norvegiyi Norvegiya najbilshij u Yevropi postachalnik nafti i gazu do krayin kontinentu Vidobutok nafti v Norvegiya pochavsya v 1971 gazu v 1972 Osnovnij rajon vidobutku nafti u 1990 h rr rodovishe Ekofisk roztashovane v Pivnichnomu mori priblizno za 270 km vid uzberezhzhya na glibini 72 m Navkolo rodovisha Ekofisk na glibinah sho ne perevishuyut 80 m na vidstanyah do 80 km vid Ekofiska vidkriti i vvedeni v ekspluataciyu she 6 rodovish Vsi ci rodovisha utvoryuyut velikij naftogazodobuvnij kompleks de vstanovleno 18 velikih platform Nafta visokoyakisna z nizkim vmistom sirki maksimum 0 2 gustina blizko 850 kg m Nafta i gaz z vsogo kompleksu pryamuyut po truboprovodah v zalizobetonnij rezervuar mistkistyu 135 tis t vstanovlenij na dni morya Z rezervuaru nafta po pidvodnomu truboprovodu protyazhnistyu 354 km i diametrom 860 mm transportuyetsya u Veliku Britaniyu a gaz po truboprovodu diametrom 914 mm i protyazhnistyu 441 km do Nimechchini Vidobutkom nafti zajmayutsya ponad 17 tis norvezhciv Vugillya Vidobutok kam yanogo vugillya v Norvegiyi pochalasya na arhipelazi Shpicbergen na poch atku XX st golovnim chinom za uchastyu zakordonnogo kapitalu amerikanskogo rosijskogo shvedskogo niderlandskogo Osnovni rajoni rozrobki Longyir Yan Majyen Ford Barencburg Grumant Siti Gora Piramida Rodovisha rozkriti shahtami i shtolnyami Upravlinnya pokrivleyu povnim obvalennyam Rosijska vugilna kompaniya planuye povtorno vidkriti rudnik Grumant Grumant sho 20 km vid Longyearbyen yakij buv zakritij v 1960 Zalizorudna promislovist Vidobutok zaliznoyi rud v Norvegiyi pochavsya v kin XVI st rajoni Arendala na pivdenno shidnomu uzberezhzhi Odnak rudniki pripinili svoyu robotu do 70 h rr XIX st Z 50 h rr XX st vidobutok zaliznoyi rud znovu aktivizuvavsya Rudu iz vmistom 34 zaliza dobuvayut na kar yerah Ertvann Vesteroli Stensunnstyern i Ertfyell i zbagachuyut na fabrici v Gulsmedviku z oderzhannyam koncentratu iz vmistom Fe 64 i R 0 014 Sistema rozrobki na kar yerah transportna z zovnishnimi vidvalami Dlya burovih robit na ustupah visotoyu 12 15 m zastosovuyut burovi sharoshkovi verstati dlya navantazhennya rudi ekskavatori i frontalni navantazhuvachi Transportuyut rudu samoskidami U 1995 Norvegiya viroblyala 1 3 mln t zalizorudnogo koncentratu perevazhno z rudnikiv Varangegra v Kirkenesi bilya kordonu z Rosiyeyu Inshij velikij rudnik v rajoni Rana zabezpechuye susidnij velikij staleplavilnij kombinat v misti Mu Vidobutok titanu Ilmenitovi rudi bagati dioksidom titanu dobuvayut vidkritim sposobom golovnim chinom v rajoni Egersunna na rudniku Titaniya rodovishe Telnes najbilshomu v Zahidnij Yevropi Ilmenitovi rudi kar yera Kodal i shahti Rodsann zbagachuyutsya u Frederikstadi Vidobutok rud kolorovih metaliv Vidobutok rud kolorovih metaliv pochavsya u XVII st Sogodni v krayini diyut blizko 10 velikih pidpriyemstv z vidobutku midno cinkovih rud 9 kopalen pidzemni najbilshi z yakih Orkla na rodov Lokken Sulityelma na rodov Sulityelma Grong na rodovishi Joma Tverfyellyet na rodovishi Erhinn Blejkvassli na odnojmennomu rodovishi Virobnictvo metalichnogo cinku zdijsnyuyetsya na pidpriyemstvi kompaniyi Nozzine v Oddi proektna potuzhnist 85 tis t cinku i 200 t kadmiyu v rik Nikel otrimuyut z polimetalichnih rud shahti Bryuvann rodovishe Bryuvann i kar yeru Titaniya rodovishe Telnes Mid i nikel viplavlyayut na zavodi v Kristiansanni Na comu pidpriyemstvi otrimuyut takozh neveliku kilkist dorogocinnih i ridkisnih metaliv platina paladij zoloto sriblo iridij rodij selen V kinci XX st mid dobuvayetsya v osnovnomu na krajnij pivnochi U 1995 bulo vidobuto 7 4 tis t midi Magnij Vazhlivoyu pidgaluzzyu girnichoyi promislovosti Norvegiyi ye virobnictvo magniyu Sirovina dolomit dobuvayetsya pidzemnim sposobom na pivnochi krayini rodovishi Bellanik i Hammefest hlorid magniyu importuyetsya z Nimechchini jogo takozh otrimuyut z morskoyi vodi Alyuminij Norvegiya na kinec XX st zajmaye odne z providnih u sviti misc po vipusku alyuminiyu prote sirovina dlya jogo virobnictva importuyetsya boksiti z Greciyi Braziliyi Gayani a glinozem z Yamajki Avstraliyi Gvineyi Surinamu Molibdenovi rudi dobuvayut na yedinij v Zahidnij Yevropi molibdenovij shahti Knaben na odnojmennomu rodovishi niobiyevi rudi na shahti Sovo Zoloto v osnovnomu otrimuyut pri pererobci rud kolchedanovih rodov Girnichohimichna sirovinaGirnichohimichna sirovina vidobuvayetsya v Norvegiyi u nevelikih obsyagah Potreba krayini a cij sirovini zadovolnyayetsya v osnovnomu za rahunok importu Pirit Na pivnochi trivalij chas rozroblyalisya rodovisha piritiv z yakogo viluchali spoluki sirki dlya himichnoyi promislovosti Shorichno dobuvalosya dekilka soten tis tonn piritiv poki na pochatku 1990 h rokiv ce virobnictvo ne bulo zgornene Pirit dobuvayut v osnovnomu na 3 shahtah Tverfyellyet rodovishe Erhinn Fosdalen rodovishe Malm Sulityelma rodovishe Sulityelma i 2 kar yerah Repparford rodovishe Hammerfest i Titaniya rodovishe Telnes Osnovni kompaniyi yaki zajnyati rozrobkoyu piritu v Norvegiyi A S Folldal Verk A S Sulitjelma Gruber A S Fosdalens Bergverks Killingdal Grubeselskat Vidobutok nerudnoyi industrialnoyi siroviniNorvegiya providnij v Yevropi producent olivinovogo pisku vikoristovuyetsya v osnovnomu dlya forsteritovih vognetriviv formivnih sumishej opudryuvannya shihtovih granul Dobuvayut olivin vidkritim sposobom kompaniyi A S Olivin na rodovishi Ahejm i A S Norddal Olivin na rodovishi Nurdal Norvegiya zajmaye providne misce u sviti po vidobutku nefelinovogo siyenitu Vidobutok vedetsya na ostrovi Shyerno na pivnochi Norvegiyi Majzhe ves nefelinovij siyenit eksportuyetsya golovni importeri Niderlandi Velika Britaniya FRN i Franciya Polovij shpat melenij i grudkovij v Norvegiyi viroblyayut kompaniyi A S Norfloat i Norsk Feldspat 1990 i roki Rodovishe pegmatitiv Glamslann rozroblyayetsya vidkritim sposobom Pervinne droblennya u kar yeri Zbagachuyut polovij shpat pinnoyu flotaciyeyu i magnitnoyu separaciyeyu Polovij shpat eksportuyetsya u Veliku Britaniyu FRN Daniyu ta inshi zahidnoyevropejski krayini Talk vidobuvayut na shahi Altenmark rodovishe Gudbransdalen Valye poblizu Kvama Eksporteri talku Velika Britaniya Niderlandi Shveciya i FRN Grafit Vidobutok grafitu vedut na ostrovi Senya Iz zbagachenoyi frakciyi otrimuyut grafitovij koncentrat iz vmistom grafitu 88 90 Osnovnij obsyag produkciyi eksportuyetsya u Veliku Britaniyu FRN i SShA Cementna sirovina i vapnyak najvazhlivishi nemetalichni korisni kopalini Norvegiyi Potrebu v nerudnih budivelnih materialah Norvegiya zadovolnyaye v osnovnomu za rahunok vlasnoyi mineralno sirovinnoyi bazi krim gipsu i kaolinu yaki importuyutsya Vapnyak dobuvaye kompaniya A S Norcem vidkritim sposobom na rodovishi Slemmestad i Dalen Kompaniya Norsk Hydro dobuvaye vapnyak na shahti Kirholt poblizu Porsgrunna Kompaniya A S Fran zefoss Bruk dobuvaye karbonatni porodi pidzemnim sposobom Krim togo dobuvayut shebin dlya betonu marmur rodovishe marmuru Lyungstad rozroblyayetsya na krihtu vidkritim sposobom U Norvegiyi v 1996 bulo virobleno 1 6 mln t cementnoyi sirovini U 2001 r bulo vidobuto 4 3 mln t vapnyaku kvarcu i kvarcitu 1 3 mln t Inshi korisni kopalini Vedutsya rozrobki rodovish budivelnogo kamenya v tomu chisli granitu i marmuru Naukovi ustanovi Pidgotovka kadrivOsnovni doslidzhennya v galuzi girnichoyi spravi zdijsnyuye Korolivska rada z naukovih i promislovih doslidzhen zasnovana v 1946 Derzhavni Instituti znahodyatsya u vedenni Ministerstva promislovosti Norvegiyi Najbilshi z nih Geologichchnij institut 1858 Institut sejsmologiyi 1968 Geofizichna komisiya pri norvezkomu meteorologichnomu instituti 1917 Osoblive znachennya maye norvezkij Polyarnij institut 1948 sho maye svitovu populyarnist Osnovnij napryam jogo robit geologiya i geofizichni doslidzhennya v polyarnih chastinah Norvegiyi v tomu chisli na arhipelazi Shpicbergen Osvita v galuzi geologiyi i girnichoyi spravi v Norvegiyi zoseredzhena v universitetah a takozh v koledzhah ta institutah pri universitetah Kongsbergske girniche uchilishe zasnovane v 1758 Girnichih inzheneriv i inzheneriv metalurgiv gotuye Tehnologichnij institut pri universiteti v Tronhejmi 1900 na fakulteti girnichoyi spravi i metalurgiyi Specialne geolrgichne viddilennya sho vipuskaye geologiv ye v universiteti v Tromso 1968 v skladi biologichno geologichnogo f akultetu U universitetah Bergena 1948 na i v Oslo na 1811 gotuyut geologiv Osnovni periodichni vidannya v galuzi geologiyi i girnichoyi spravi Norsk geologisk tidsskrift z 1905 Geofysiske pablika sjoner z 1920 Bergverks nytt Populeert fagskrift for norske bergmenn z 1954 Yernindustri z 1956 Div takozhKorisni kopalini Norvegiyi Istoriya osvoyennya mineralnih resursiv Norvegiyi Ekonomichni rajoni Norvegiyi Geologiya Norvegiyi Gidrogeologiya Norvegiyi Ekonomika Norvegiyi DzherelaGirnichij enciklopedichnij slovnik u 3 t za red V S Bileckogo D Shidnij vidavnichij dim 2004 T 3 752 s ISBN 966 7804 78 X Bileckij V S Gajko G I Hronologiya girnictva v krayinah svitu Doneck Donecke viddilennya NTSh Redakciya girnichoyi enciklopediyi UKCentr 2006 224 s Gajko G I Bileckij V S Istoriya girnictva Pidruchnik Kiyiv Alchevsk Vidavnichij dim Kiyevo Mogilyanska akademiya vidavnictvo LADO DonDTU 2013 542 s Bileckij V S Gajko G I Orlovskij V M Istoriya ta perspektivi naftogazovidobuvannya Navchalnij posibnik V S Bileckij ta in Harkiv NTU HPI Kiyiv NTUU KPI imeni Igorya Sikorskogo Poltava PIB MNTU im akademika Yu Bugaya Kiyiv FOP Halikov R H 2019