Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Корисні копалини Норвегії.
Загальна характеристика
Норвегія має значні запаси нафти, природного газу, руд заліза, титану, ванадію, цинку. Є родов. руд свинцю, міді, нерудної сировини — апатитів, графіту, нефелінового сієніту (табл. 1).
Таблиця. Основні корисні копалини Норвегії станом на 1999 р.
Корисні копалини | Запаси | Вміст корисного компоненту в рудах, % | Частка у світі, % | |
Підтверджені | Загальні | |||
Оксид берилію, тис. т | 2 | 2 |
| 0,9 |
Залізні руди, млн т | 550 | 1740 | 33 (Fe) | 0,3 |
Золото, т |
| 3 | 2,9 г/т |
|
Мідь, тис. т | 640 | 920 | 1,23 (Cu) | 0,1 |
Нафта, млн т | 1600 |
|
| 1,2 |
Нікель, тис. т | 160 | 185 | 0,1 (Ni) | 0,3 |
Природний горючий газ, млрд м3 | 1480 |
|
| 1 |
Свинець, тис. т | 23 | 68 | 0,8 (Pb) |
|
Вугілля, млн т | 35 | 135 |
|
|
Апатити, млн т | 2,4 | 3,5 | 8 (Р2О5) | 0,05 |
Цинк, тис. т | 194 | 1060 | 2 (Zn) | 0,1 |
Окремі види корисних копалин
Нафта і природний газ. За запасами нафти Норвегія займає 1-е, а природного газу — 2-е місце серед країн Європи (2000). Велика частина родов приурочена до відкладів палеогену і юри Північного моря (ґрабени Вайкінг і Центральний). Найбільші за запасами родовища: Статфьорд (317 млн т), Троль (50 млн т нафти і 1287 млрд м³ газу), Озеберґ (145 млн т нафти і 60 млрд м³ гази), Фрігг (225 млрд м³). В Норвезькому морі отримані промислові притоки газу в районах Хальтенбанкен і Тромсьо.
За оцінками 1997, в норвезькому секторі Північного моря промислові запаси нафти оцінювалися в 1,5 млрд т, а газу — в 765 млрд м³. Таким чином, тут зосереджено 3/4 загальних запасів і родовищ нафти в Західній Європі. За запасами нафти Норвегія в кінці ХХ ст. вийшла на 11-е місце у світі. У норвезькому секторі Північного моря сконцентрована половина всіх запасів газу в Західній Європі, і Норвегія в цьому відношенні втримує 10-е місце у світі. Перспективні запаси нафти досягають 16,8 млрд т, а газу — 47,7 трлн м³. Встановлена наявність великих запасів нафти у водах Норвегії на півночі від Північного полярного кола.
Норвезьке нафтогазове родовище Троль є найбільшим в Північному морі. Родовище розділене на дві структури: Троль-Іст і Троль-Вест. Доведені запаси покладу Троль-Іст — 1300 трлн м³ газу і 17 млн т конденсату. Нафтовий поклад Троль-Вест містить близько 31 трлн м³ попутного газу.
За повідомленням Нафтового управління (Norvegian Petroleum Directorate) в 1999 р. сумарні запаси газових відкриттів у Норвегії становили 55-75 млрд м³. Наприкінці 2000 р. компанія ExxonMobil оголосила про виявлене в Норвезькому морі родовище у відкладах юрського віку (св. 6506/6-1), запаси газу якого, як передбачається, перевищують 100 млрд м³. У Баренцевому морі компанія Agip виявила газове родовище Гамма (св. 7019/1-1).
Вугілля. Норвегія диспонує найбільш великими родовищами кам'яного вугілля арктичної частини Європи, розташованими на островах архіпелагу Шпіцберген. Ресурси кам. вугілля Шпіцберґена за станом на 2002 р. за даними норвезьких геологів оцінюються в 10 млрд т, з них достовірні та імовірні запаси становлять близько 135 млн т, в тому числі достовірні близько 35 млн т. Запаси кам'яного вугілля сконцентровані в основному на родовищах Гора Піраміда (ниж. карбон), Баренцбурґ, Грумант-Сіті, Лонгїр (палеоцен). Основний кам'яновугільний район розташований в центральній частині острова Західний Шпіцберґен, де діють 4 копальні.
Залізняк — головний металевий ресурс Норвегії. За запасами зал. руд Норвегія займає 6-7-е місце серед країн Європи (1999). Родовища залізної руд країни представлені трьома основними типами: залізистими кварцитами докембрійського віку (родовище Бьорневатн із загальними запасами 1 млрд т, в тому числі достовірними 100 млн т і інш.); магнетит-гематитовими рудами в осадових родовищах кембро-силурійського віку (родовище поблизу Дундерланна, в районі фіорду Рана); гематит-магнетитовими рудами в магматичних родовищах ільменіт-магнетитової формації (Кодал, Тельнес, Рьодсанн і інш.).
Ванадій. За запасами ванадієвих руд Норвегія займає 2-е місце (після Фінляндії) в Західній Європі. Вміст V2O5 в рудах 0,3-0,5 %. Основні запаси зосереджені в титаномагнетитових рудах родовища Рьодсанн і оцінюються в 12-15 млн т руди. Родовище приурочене до докембрійської товщі амфіболітів, що перемежаються з ґнейсами. Руди складені магнетитом та ільменітом з домішкою ванадію.
Титан. За запасами титанових руд Норвегія займає провідне місце серед країн Європи. Магматичні родовища титанових (ільменітових) руд пов'язані з габро-норитовими і анортозитовими інтрузіями докембрійського віку. Основний промисловий інтерес представляє анортозитова провінція Егерсунн (південно-західний район), де розташовуються найбільші в Європі родовища цього типу. Важливе значення має родовище Тельнес (найбільше в Європі родовище ільменіту) з заг. запасами ільменіту 300 млн т. Друге за величиною родовище ільменіт-апатит-магнетитових руд — Кодал приурочене до дайки піроксенітів пермі. Запаси родовища оцінюються в 100 млн т, достовірні — 30 млн т руди. Середній вміст TiO2 в рудах коливається в межах 8-18 %.
Мідь. За запасами мідних руд Норвегія входить до перших 10 країн Європи (1999). Найзначніші родовища мідноколчеданних руд вулканогенно-ексгаляційного генезису пов'язані з поясом евгеосинклінальних комплексів кератофірової формації в каледонідах. Промислове значення мають міднорудні райони: Тронхейм (родовища Льоккен, Тверфьєллєт, Фосдален і інш.), Сулітьєльма (Суліхьєльма), Реппарфьорд (Хаммерфест), Гронг (Йома, Скуруватн).
Молібден. Запаси молібденових руд в Норвегії пов'язані з єдиним в Європі жильним молібденовим родовищем Кнабен і вольфрам-молібденовим родовищем Ерсдален. Перспективним є район Телемарк — Егерсунн.
Нікель. Запаси нікелевих руд середні. Частина нікелю зосереджена в родовищах мідно-нікелевої формації, генетично пов'язаної з інтрузіями норитів. Родовища розташовуються в південній частині Норвегії — в породах докембрійського фундаменту (Тельнес) і на півночі — в каледонських породах. Рудні мінерали: піротин, пентландит, халькопірит.
Поліметали. Свинцева мінералізація приурочена до пісковиків докембрійського і нижньокембрійського віку і простежується вздовж східного фронту каледонід майже на 2000 км. У межах каледонід відомий ряд родовищ стратифікованих масивних сульфідних руд вулканогенно-ексгаляційного походження. Найбільші родовища Блейквасслі і Муфьєллєт. Лінзові рудні тіла мають потужність до 25 м. Важливим джерелом отримання цинку є також мідно-колчеданні родовища.
Ніобій. У Норвегії є запаси руд ніобію — родовище Сьовьо, пов'язане з пірохлорвмісними карбонатитами комплексу Фен. Загальні запаси руди оцінюються в 60 млн т при вмісті Nb2O5 0,2-0,5 % і апатиту 7 %.
Платиноїди. Прогнозні ресурси МГП Норвегії незначні і складають до 300 т (~0,6 % світових).
Інші корисні копалини. З інших корисних копалин у Норвегії є руди срібла: власне срібла — Конґсберґ (жили, січні докембрійські ґнейси) і свинцево-цинкові родовища зі сріблом — Муфьєллєт і Блейквасслі; золота (колчеданні родовища); фосфатних руд (апатити родовища Кодал, пов'язаного з ясупірангітовою дайкою магматичної провінції ґрабена Осло); графіту (Скаланн, на острові Сенья), нефелінового сієніту (острів Схьєрньо), олівінового піску (район Ахейм), польового шпату (з пегматитів району Гламсланн), тальку (серпентинітові тіла в кембро-ордовикських філітах Алтенмарку і на родовищі Гудбрансдален-Вальє), вапняків (Слемместад, Дален, Кірхолт), доломіту (тріщинно-жильні родовища, пов'язані з габро району Крагерьо), мармуру (біля Люнґстаду).
Див. також
Джерела
- Гірничий енциклопедичний словник : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2004. — Т. 3. — 752 с. — .
- Білецький В. С., Гайко Г. І. Хронологія гірництва в країнах світу. — Донецьк : Донецьке відділення НТШ : Редакція гірничої енциклопедії : УКЦентр, 2006. — 224 с.
- Гайко Г. І., Білецький В. С. Історія гірництва: Підручник. — Київ-Алчевськ: Видавничий дім «Києво-Могилянська академія», видавництво «ЛАДО» ДонДТУ, 2013. — 542 с.
- U.S. Geological Survey, 2021, Mineral commodity summaries 2021: U.S. Geological Survey, 200 p. [ 7 серпня 2020 у Wayback Machine.], https://doi.org/10.3133/mcs2020.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Korisni kopalini Norvegiyi Zagalna harakteristikaNorvegiya maye znachni zapasi nafti prirodnogo gazu rud zaliza titanu vanadiyu cinku Ye rodov rud svincyu midi nerudnoyi sirovini apatitiv grafitu nefelinovogo siyenitu tabl 1 Tablicya Osnovni korisni kopalini Norvegiyi stanom na 1999 r Korisni kopalini Zapasi Vmist korisnogo komponentu v rudah Chastka u sviti Pidtverdzheni ZagalniOksid beriliyu tis t 2 2 0 9Zalizni rudi mln t 550 1740 33 Fe 0 3Zoloto t 3 2 9 g t Mid tis t 640 920 1 23 Cu 0 1Nafta mln t 1600 1 2Nikel tis t 160 185 0 1 Ni 0 3Prirodnij goryuchij gaz mlrd m3 1480 1Svinec tis t 23 68 0 8 Pb Vugillya mln t 35 135 Apatiti mln t 2 4 3 5 8 R2O5 0 05Cink tis t 194 1060 2 Zn 0 1Okremi vidi korisnih kopalinNafta i prirodnij gaz Za zapasami nafti Norvegiya zajmaye 1 e a prirodnogo gazu 2 e misce sered krayin Yevropi 2000 Velika chastina rodov priurochena do vidkladiv paleogenu i yuri Pivnichnogo morya grabeni Vajking i Centralnij Najbilshi za zapasami rodovisha Statford 317 mln t Trol 50 mln t nafti i 1287 mlrd m gazu Ozeberg 145 mln t nafti i 60 mlrd m gazi Frigg 225 mlrd m V Norvezkomu mori otrimani promislovi pritoki gazu v rajonah Haltenbanken i Tromso Za ocinkami 1997 v norvezkomu sektori Pivnichnogo morya promislovi zapasi nafti ocinyuvalisya v 1 5 mlrd t a gazu v 765 mlrd m Takim chinom tut zoseredzheno 3 4 zagalnih zapasiv i rodovish nafti v Zahidnij Yevropi Za zapasami nafti Norvegiya v kinci HH st vijshla na 11 e misce u sviti U norvezkomu sektori Pivnichnogo morya skoncentrovana polovina vsih zapasiv gazu v Zahidnij Yevropi i Norvegiya v comu vidnoshenni vtrimuye 10 e misce u sviti Perspektivni zapasi nafti dosyagayut 16 8 mlrd t a gazu 47 7 trln m Vstanovlena nayavnist velikih zapasiv nafti u vodah Norvegiyi na pivnochi vid Pivnichnogo polyarnogo kola Norvezke naftogazove rodovishe Trol ye najbilshim v Pivnichnomu mori Rodovishe rozdilene na dvi strukturi Trol Ist i Trol Vest Dovedeni zapasi pokladu Trol Ist 1300 trln m gazu i 17 mln t kondensatu Naftovij poklad Trol Vest mistit blizko 31 trln m poputnogo gazu Za povidomlennyam Naftovogo upravlinnya Norvegian Petroleum Directorate v 1999 r sumarni zapasi gazovih vidkrittiv u Norvegiyi stanovili 55 75 mlrd m Naprikinci 2000 r kompaniya ExxonMobil ogolosila pro viyavlene v Norvezkomu mori rodovishe u vidkladah yurskogo viku sv 6506 6 1 zapasi gazu yakogo yak peredbachayetsya perevishuyut 100 mlrd m U Barencevomu mori kompaniya Agip viyavila gazove rodovishe Gamma sv 7019 1 1 Vugillya Norvegiya disponuye najbilsh velikimi rodovishami kam yanogo vugillya arktichnoyi chastini Yevropi roztashovanimi na ostrovah arhipelagu Shpicbergen Resursi kam vugillya Shpicbergena za stanom na 2002 r za danimi norvezkih geologiv ocinyuyutsya v 10 mlrd t z nih dostovirni ta imovirni zapasi stanovlyat blizko 135 mln t v tomu chisli dostovirni blizko 35 mln t Zapasi kam yanogo vugillya skoncentrovani v osnovnomu na rodovishah Gora Piramida nizh karbon Barencburg Grumant Siti Longyir paleocen Osnovnij kam yanovugilnij rajon roztashovanij v centralnij chastini ostrova Zahidnij Shpicbergen de diyut 4 kopalni Zaliznyak golovnij metalevij resurs Norvegiyi Za zapasami zal rud Norvegiya zajmaye 6 7 e misce sered krayin Yevropi 1999 Rodovisha zaliznoyi rud krayini predstavleni troma osnovnimi tipami zalizistimi kvarcitami dokembrijskogo viku rodovishe Bornevatn iz zagalnimi zapasami 1 mlrd t v tomu chisli dostovirnimi 100 mln t i insh magnetit gematitovimi rudami v osadovih rodovishah kembro silurijskogo viku rodovishe poblizu Dunderlanna v rajoni fiordu Rana gematit magnetitovimi rudami v magmatichnih rodovishah ilmenit magnetitovoyi formaciyi Kodal Telnes Rodsann i insh Vanadij Za zapasami vanadiyevih rud Norvegiya zajmaye 2 e misce pislya Finlyandiyi v Zahidnij Yevropi Vmist V2O5 v rudah 0 3 0 5 Osnovni zapasi zoseredzheni v titanomagnetitovih rudah rodovisha Rodsann i ocinyuyutsya v 12 15 mln t rudi Rodovishe priurochene do dokembrijskoyi tovshi amfibolitiv sho peremezhayutsya z gnejsami Rudi skladeni magnetitom ta ilmenitom z domishkoyu vanadiyu Titan Za zapasami titanovih rud Norvegiya zajmaye providne misce sered krayin Yevropi Magmatichni rodovisha titanovih ilmenitovih rud pov yazani z gabro noritovimi i anortozitovimi intruziyami dokembrijskogo viku Osnovnij promislovij interes predstavlyaye anortozitova provinciya Egersunn pivdenno zahidnij rajon de roztashovuyutsya najbilshi v Yevropi rodovisha cogo tipu Vazhlive znachennya maye rodovishe Telnes najbilshe v Yevropi rodovishe ilmenitu z zag zapasami ilmenitu 300 mln t Druge za velichinoyu rodovishe ilmenit apatit magnetitovih rud Kodal priurochene do dajki piroksenitiv permi Zapasi rodovisha ocinyuyutsya v 100 mln t dostovirni 30 mln t rudi Serednij vmist TiO2 v rudah kolivayetsya v mezhah 8 18 Mid Za zapasami midnih rud Norvegiya vhodit do pershih 10 krayin Yevropi 1999 Najznachnishi rodovisha midnokolchedannih rud vulkanogenno eksgalyacijnogo genezisu pov yazani z poyasom evgeosinklinalnih kompleksiv keratofirovoyi formaciyi v kaledonidah Promislove znachennya mayut midnorudni rajoni Tronhejm rodovisha Lokken Tverfyellyet Fosdalen i insh Sulityelma Sulihyelma Repparford Hammerfest Grong Joma Skuruvatn Molibden Zapasi molibdenovih rud v Norvegiyi pov yazani z yedinim v Yevropi zhilnim molibdenovim rodovishem Knaben i volfram molibdenovim rodovishem Ersdalen Perspektivnim ye rajon Telemark Egersunn Nikel Zapasi nikelevih rud seredni Chastina nikelyu zoseredzhena v rodovishah midno nikelevoyi formaciyi genetichno pov yazanoyi z intruziyami noritiv Rodovisha roztashovuyutsya v pivdennij chastini Norvegiyi v porodah dokembrijskogo fundamentu Telnes i na pivnochi v kaledonskih porodah Rudni minerali pirotin pentlandit halkopirit Polimetali Svinceva mineralizaciya priurochena do piskovikiv dokembrijskogo i nizhnokembrijskogo viku i prostezhuyetsya vzdovzh shidnogo frontu kaledonid majzhe na 2000 km U mezhah kaledonid vidomij ryad rodovish stratifikovanih masivnih sulfidnih rud vulkanogenno eksgalyacijnogo pohodzhennya Najbilshi rodovisha Blejkvassli i Mufyellyet Linzovi rudni tila mayut potuzhnist do 25 m Vazhlivim dzherelom otrimannya cinku ye takozh midno kolchedanni rodovisha Niobij U Norvegiyi ye zapasi rud niobiyu rodovishe Sovo pov yazane z pirohlorvmisnimi karbonatitami kompleksu Fen Zagalni zapasi rudi ocinyuyutsya v 60 mln t pri vmisti Nb2O5 0 2 0 5 i apatitu 7 Platinoyidi Prognozni resursi MGP Norvegiyi neznachni i skladayut do 300 t 0 6 svitovih Inshi korisni kopalini Z inshih korisnih kopalin u Norvegiyi ye rudi sribla vlasne sribla Kongsberg zhili sichni dokembrijski gnejsi i svincevo cinkovi rodovisha zi sriblom Mufyellyet i Blejkvassli zolota kolchedanni rodovisha fosfatnih rud apatiti rodovisha Kodal pov yazanogo z yasupirangitovoyu dajkoyu magmatichnoyi provinciyi grabena Oslo grafitu Skalann na ostrovi Senya nefelinovogo siyenitu ostriv Shyerno olivinovogo pisku rajon Ahejm polovogo shpatu z pegmatitiv rajonu Glamslann talku serpentinitovi tila v kembro ordovikskih filitah Altenmarku i na rodovishi Gudbransdalen Valye vapnyakiv Slemmestad Dalen Kirholt dolomitu trishinno zhilni rodovisha pov yazani z gabro rajonu Kragero marmuru bilya Lyungstadu Div takozhIstoriya osvoyennya mineralnih resursiv Norvegiyi Girnicha promislovist Norvegiyi Ekonomichni rajoni Norvegiyi Geologiya Norvegiyi Gidrogeologiya Norvegiyi Ekonomika Norvegiyi DzherelaGirnichij enciklopedichnij slovnik u 3 t za red V S Bileckogo D Shidnij vidavnichij dim 2004 T 3 752 s ISBN 966 7804 78 X Bileckij V S Gajko G I Hronologiya girnictva v krayinah svitu Doneck Donecke viddilennya NTSh Redakciya girnichoyi enciklopediyi UKCentr 2006 224 s Gajko G I Bileckij V S Istoriya girnictva Pidruchnik Kiyiv Alchevsk Vidavnichij dim Kiyevo Mogilyanska akademiya vidavnictvo LADO DonDTU 2013 542 s U S Geological Survey 2021 Mineral commodity summaries 2021 U S Geological Survey 200 p 7 serpnya 2020 u Wayback Machine https doi org 10 3133 mcs2020