Агнеса Бабенберзька (нім. Agnes von Babenberg, пол. Agnieszka Babenberg; між 1108 і 1113 — між 24 і 25 січня 1163, Альтенбург, Священна Римська імперія) — австрійська принцеса з дому Бабенбергів, дочка святого Леопольда III, маркграфа Австрії; в шлюбі — велика герцогиня Польська та герцогиня Сілезька.
Агнеса Бабенберзька нім. Agnes von Babenberg пол. Agnieszka Babenberg | |
---|---|
Біографічні дані | |
Релігія | католицтво |
Народження | не раніше 1108 і не пізніше 1113 |
Смерть | 25 січня 1163 Альтенбурґ, Священна Римська імперія |
Поховання | Школа Пфорта |
У шлюбі з | Владислав II Вигнанець[1] |
Діти | Болеслав I Високий[2], Мєшко IV Кривоногий[1], Рихеза Сілезька[2], d[1] і d[1] |
Династія | Бабенберги |
Батько | Леопольд III[1] |
Мати | Агнеса фон Вайблінген |
Медіафайли у Вікісховищі |
Біографія
Походження
Агнеса Бабенбергська народилася у проміжку 1108 і 1113 років. Місце її народження не відомо. З материнської сторони вона походила з Салічної династії, представники якої правили Священною Римською імперією з 1024 по 1125 рік. Останнім імператором з цієї династії став дядько її матері, імператор Генріх V, який помер, не залишивши потомства.
Агнеса була єдиноутробною сестрою Фрідріха II, герцога Швабського і Конрада III, короля Німеччини з 1138 року. Обидва брати народилися в першому шлюбі її матері від Фрідріха I, герцога Швабського. Одна з сестер Агнеси, Ютта, стала дружиною Вільгельма V, маркграфа Монферратского, а одним з братів був Оттон, єпископ Фрайзінга, відомий середньовічний літописець.
Інший літописець, Вінцент Кадлубек, єпископ Кракова, описав Агнесу, як дуже амбітну, енергійну жінку, яка пишалася походженням. У своєму літописі він назвав її «тигрицею» (пол. tygrysicą).
Династичний шлюб
Болеслав III Кривоустий, великий герцог Польський, щоб захистити суверенітет своєї держави від Лотаря III Суплінбургского, обраного в 1125 році імператором Священної Римської імперії, уклав союз з домами Бабенбергів та Гогенштауфенів. Обидві династії перебували у родинних стосунках із згаслою Салічною династією і були природними суперниками нового імператора. Для того, щоб закріпити цей союз, було укладено династичний шлюб між старшим сином Болеслава III, Владиславом Польським та Агнесою Бабенбергською. Весілля відбулося близько 1125 року. В якості весільного подарунка великий герцог Польський подарував молодятам герцогство Сілезьке.
Велика герцогиня
Болеслав III помер 28 жовтня 1138 року. У своєму заповіті він розділив Польщу між своїми синами. Старшому синові належала верховна влада в державі. Під ім'ям Владислава II він став великим герцогом Польським, а його дружина — великої герцогинею. На додаток до Сілезії, великий герцог успадкував Сеньйорат, який включав Малу Польщу, східну частину Великої Польщі та західну частину Куявії, а також владу над Померанією. Його зведені брати — Болеслав IV, Мешко III та Генріх, отримали спадкові феодальні володіння, як молодші герцоги. Крім того, до Владислава II відійшла Ленчиця, заповідана Болеславом III своїй вдові, Соломії з Берґу на утримання з умовою повернення території в Сеньйорат після смерті вдовуючої великої герцогині.
Підбурюваний дружиною, Владислав II вирішив об'єднати під своєю владою всю державу. Він став гнобити своїх молодших братів. Переказ приписує великій герцогині опалу відомого воєводи Петра Властовича, підтримавшого молодших герцогів. Вона вмовляла чоловіка стратити його, але замість цього, великий герцог засліпив воєводу, позбавив його слуху і відправив у вигнання.
Вигнання
Жорстоке правління Владислава II та Агнеси налаштувало проти них більшу частину підданих, які об'єдналися навколо молодших герцогів. На початку 1146 року великий герцог зазнав поразки в битві при Познані. Він втік до Богемії, в той час як Агнеса з дітьми залишилася в Кракові, де протягом деякого часу чинила опір у замку Вавель. Відстояти місто не вийшло і слідом за чоловіком, велика герцогиня з дітьми вирушила у вигнання в Богемію.
Деякий час вони користувалися гостинністю богемського герцога. Потім зведений брат Агнеси, Конрада III, король Німеччини, надав їм резиденцію в Альтенбурзі. У 1146 році почався німецький військовий похід проти польських молодших герцогів. Але через виходу з берегів річки Одер і тиску на Конрада III з боку маркграфів Альберта Ведмедя та Конрада Мейсенського, експедиція провалилася.
Невдача не зламала Агнесу. Вона звернулася за допомогою до папи Євгенію ІІІ, який на Реймському соборі 1148 року закликав молодших герцогів повернути владу старшому братові. Він також відправив до них свого легата, коли ж ті не підтримали повернення Владислава II, папа наклав на Польщу інтердикт. Однак його дії не призвели до бажаного результату, тому, що частина духовенства підтримувала молодших герцогів і проігнорувала вимогу папи.
Після смерті в 1152 році Конрада III, йому успадковував племінник, Фрідріх Барбаросса. За підтримки своєї тітки, в 1157 році новий німецький король почав похід проти Польщі. Кампанія увінчалася успіхом, але замість відновлення прав Владислава II імператор оголосив своїм васалом великого герцога Болеслава IV. Він змусив його, в якості компенсації Владиславу II, пообіцяти повернути герцогство Сілезьке синам Владислава. Після цього Агнеса припинила боротьбу за польський трон.
Смерть
Владислав II залишився в Альтенбурзі. Тут він помер 30 травня 1159 року. Агнеса Бабенбергська померла між 24 і 25 січня 1163 року. Вона не повернулася в Сілезію з синами, коли ті в 1163 році були відновлені у своїх правах. Агнеса була похована в цистерціанському абатстві Профта поблизу Наумбурга на річці Заале.
Діти
У шлюбі з Владиславом II у Агнеса Бабенбергська народила дочку і четверо синів:
- Болеслав I Довготелесий (1127—1201), з 1163 року князь Сілезії;
- Мешко I Плясоногий (1131/46—1211), з 1163 формальний співправитель Сілезького князя, з 1173 князь Ратибора, з 1177 — Битома і Освенцима, з 1202 — Ополя, з 1210 — Кракова
- Ріхеца Сілезька (1140 — 16.06.1185), одружилася першим шлюбом у 1152 році з Альфонсо VII, королем Галісії, Кастилії і Леона, другим шлюбом у 1162 році з Раймундом Беренгером II (III), графом Провансу і третім шлюбом у 1167 році з Альбертом III, графом фон Эверштейн;
- Конрад Тонконогий (1146/57—1180/1190), з 1177 князь Глогува;
- Альберт (бл. 1156 — бл. 1168/78).
Примітки
- Jirásek Z., Antonín R., Čapský M. et al. Slezsko v dějinách českého státu I. Od pravěku do roku 1490 — Nakladatelství Lidové noviny, 2012. — С. 569. — 708 с. —
- Jirásek Z., Antonín R., Čapský M. et al. Slezsko v dějinách českého státu I. Od pravěku do roku 1490 — Nakladatelství Lidové noviny, 2012. — С. 568. — 708 с. —
Література
- Allstrom, Carl Magnus. Dictionary of Royal Lineage (Poland), 1902
- Louda, Jirí and Michael MacLagan. Lines of Succession: Heraldry of the Royal Families of Europe, 2nd edition. London, UK: Little, Brown and Company, 1999.
Посилання
- House of Babenberg [ 16 липня 2016 у Wayback Machine.]
- Agnes von Babenberg [ 6 вересня 2019 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Agnesa Babenberzka nim Agnes von Babenberg pol Agnieszka Babenberg mizh 1108 i 1113 mizh 24 i 25 sichnya 1163 Altenburg Svyashenna Rimska imperiya avstrijska princesa z domu Babenbergiv dochka svyatogo Leopolda III markgrafa Avstriyi v shlyubi velika gercoginya Polska ta gercoginya Silezka Agnesa Babenberzka nim Agnes von Babenberg pol Agnieszka BabenbergBiografichni daniReligiya katolictvoNarodzhennya ne ranishe 1108 i ne piznishe 1113Smert 25 sichnya 1163 1163 01 25 Altenburg Svyashenna Rimska imperiyaPohovannya Shkola PfortaU shlyubi z Vladislav II Vignanec 1 Diti Boleslav I Visokij 2 Myeshko IV Krivonogij 1 Riheza Silezka 2 d 1 i d 1 Dinastiya BabenbergiBatko Leopold III 1 Mati Agnesa fon Vajblingen Mediafajli u VikishovishiBiografiyaPohodzhennya Agnesa Babenbergska narodilasya u promizhku 1108 i 1113 rokiv Misce yiyi narodzhennya ne vidomo Z materinskoyi storoni vona pohodila z Salichnoyi dinastiyi predstavniki yakoyi pravili Svyashennoyu Rimskoyu imperiyeyu z 1024 po 1125 rik Ostannim imperatorom z ciyeyi dinastiyi stav dyadko yiyi materi imperator Genrih V yakij pomer ne zalishivshi potomstva Agnesa bula yedinoutrobnoyu sestroyu Fridriha II gercoga Shvabskogo i Konrada III korolya Nimechchini z 1138 roku Obidva brati narodilisya v pershomu shlyubi yiyi materi vid Fridriha I gercoga Shvabskogo Odna z sester Agnesi Yutta stala druzhinoyu Vilgelma V markgrafa Monferratskogo a odnim z brativ buv Otton yepiskop Frajzinga vidomij serednovichnij litopisec Inshij litopisec Vincent Kadlubek yepiskop Krakova opisav Agnesu yak duzhe ambitnu energijnu zhinku yaka pishalasya pohodzhennyam U svoyemu litopisi vin nazvav yiyi tigriceyu pol tygrysica Dinastichnij shlyub Boleslav III Krivoustij velikij gercog Polskij shob zahistiti suverenitet svoyeyi derzhavi vid Lotarya III Suplinburgskogo obranogo v 1125 roci imperatorom Svyashennoyi Rimskoyi imperiyi uklav soyuz z domami Babenbergiv ta Gogenshtaufeniv Obidvi dinastiyi perebuvali u rodinnih stosunkah iz zgasloyu Salichnoyu dinastiyeyu i buli prirodnimi supernikami novogo imperatora Dlya togo shob zakripiti cej soyuz bulo ukladeno dinastichnij shlyub mizh starshim sinom Boleslava III Vladislavom Polskim ta Agnesoyu Babenbergskoyu Vesillya vidbulosya blizko 1125 roku V yakosti vesilnogo podarunka velikij gercog Polskij podaruvav molodyatam gercogstvo Silezke Velika gercoginya Boleslav III pomer 28 zhovtnya 1138 roku U svoyemu zapoviti vin rozdiliv Polshu mizh svoyimi sinami Starshomu sinovi nalezhala verhovna vlada v derzhavi Pid im yam Vladislava II vin stav velikim gercogom Polskim a jogo druzhina velikoyi gercogineyu Na dodatok do Sileziyi velikij gercog uspadkuvav Senjorat yakij vklyuchav Malu Polshu shidnu chastinu Velikoyi Polshi ta zahidnu chastinu Kuyaviyi a takozh vladu nad Pomeraniyeyu Jogo zvedeni brati Boleslav IV Meshko III ta Genrih otrimali spadkovi feodalni volodinnya yak molodshi gercogi Krim togo do Vladislava II vidijshla Lenchicya zapovidana Boleslavom III svoyij vdovi Solomiyi z Bergu na utrimannya z umovoyu povernennya teritoriyi v Senjorat pislya smerti vdovuyuchoyi velikoyi gercogini Pidburyuvanij druzhinoyu Vladislav II virishiv ob yednati pid svoyeyu vladoyu vsyu derzhavu Vin stav gnobiti svoyih molodshih brativ Perekaz pripisuye velikij gercogini opalu vidomogo voyevodi Petra Vlastovicha pidtrimavshogo molodshih gercogiv Vona vmovlyala cholovika stratiti jogo ale zamist cogo velikij gercog zaslipiv voyevodu pozbaviv jogo sluhu i vidpraviv u vignannya Vignannya Zhorstoke pravlinnya Vladislava II ta Agnesi nalashtuvalo proti nih bilshu chastinu piddanih yaki ob yednalisya navkolo molodshih gercogiv Na pochatku 1146 roku velikij gercog zaznav porazki v bitvi pri Poznani Vin vtik do Bogemiyi v toj chas yak Agnesa z ditmi zalishilasya v Krakovi de protyagom deyakogo chasu chinila opir u zamku Vavel Vidstoyati misto ne vijshlo i slidom za cholovikom velika gercoginya z ditmi virushila u vignannya v Bogemiyu Deyakij chas voni koristuvalisya gostinnistyu bogemskogo gercoga Potim zvedenij brat Agnesi Konrada III korol Nimechchini nadav yim rezidenciyu v Altenburzi U 1146 roci pochavsya nimeckij vijskovij pohid proti polskih molodshih gercogiv Ale cherez vihodu z beregiv richki Oder i tisku na Konrada III z boku markgrafiv Alberta Vedmedya ta Konrada Mejsenskogo ekspediciya provalilasya Nevdacha ne zlamala Agnesu Vona zvernulasya za dopomogoyu do papi Yevgeniyu III yakij na Rejmskomu sobori 1148 roku zaklikav molodshih gercogiv povernuti vladu starshomu bratovi Vin takozh vidpraviv do nih svogo legata koli zh ti ne pidtrimali povernennya Vladislava II papa naklav na Polshu interdikt Odnak jogo diyi ne prizveli do bazhanogo rezultatu tomu sho chastina duhovenstva pidtrimuvala molodshih gercogiv i proignoruvala vimogu papi Pislya smerti v 1152 roci Konrada III jomu uspadkovuvav pleminnik Fridrih Barbarossa Za pidtrimki svoyeyi titki v 1157 roci novij nimeckij korol pochav pohid proti Polshi Kampaniya uvinchalasya uspihom ale zamist vidnovlennya prav Vladislava II imperator ogolosiv svoyim vasalom velikogo gercoga Boleslava IV Vin zmusiv jogo v yakosti kompensaciyi Vladislavu II poobicyati povernuti gercogstvo Silezke sinam Vladislava Pislya cogo Agnesa pripinila borotbu za polskij tron Smert Vladislav II zalishivsya v Altenburzi Tut vin pomer 30 travnya 1159 roku Agnesa Babenbergska pomerla mizh 24 i 25 sichnya 1163 roku Vona ne povernulasya v Sileziyu z sinami koli ti v 1163 roci buli vidnovleni u svoyih pravah Agnesa bula pohovana v cistercianskomu abatstvi Profta poblizu Naumburga na richci Zaale Diti U shlyubi z Vladislavom II u Agnesa Babenbergska narodila dochku i chetvero siniv Boleslav I Dovgotelesij 1127 1201 z 1163 roku knyaz Sileziyi Meshko I Plyasonogij 1131 46 1211 z 1163 formalnij spivpravitel Silezkogo knyazya z 1173 knyaz Ratibora z 1177 Bitoma i Osvencima z 1202 Opolya z 1210 Krakova Riheca Silezka 1140 16 06 1185 odruzhilasya pershim shlyubom u 1152 roci z Alfonso VII korolem Galisiyi Kastiliyi i Leona drugim shlyubom u 1162 roci z Rajmundom Berengerom II III grafom Provansu i tretim shlyubom u 1167 roci z Albertom III grafom fon Evershtejn Konrad Tonkonogij 1146 57 1180 1190 z 1177 knyaz Gloguva Albert bl 1156 bl 1168 78 PrimitkiJirasek Z Antonin R Capsky M et al Slezsko v dejinach ceskeho statu I Od praveku do roku 1490 Nakladatelstvi Lidove noviny 2012 S 569 708 s ISBN 978 80 7422 168 2 d Track Q10857552d Track Q12049477d Track Q67579439d Track Q12040355d Track Q12035880d Track Q67579766 Jirasek Z Antonin R Capsky M et al Slezsko v dejinach ceskeho statu I Od praveku do roku 1490 Nakladatelstvi Lidove noviny 2012 S 568 708 s ISBN 978 80 7422 168 2 d Track Q10857552d Track Q12049477d Track Q67579439d Track Q12040355d Track Q12035880d Track Q67579766LiteraturaAllstrom Carl Magnus Dictionary of Royal Lineage Poland 1902 Louda Jiri and Michael MacLagan Lines of Succession Heraldry of the Royal Families of Europe 2nd edition London UK Little Brown and Company 1999 PosilannyaHouse of Babenberg 16 lipnya 2016 u Wayback Machine Agnes von Babenberg 6 veresnya 2019 u Wayback Machine