Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Австрійське Примор'я (нім. Österreichisches Küstenland, італ. Litorale Austriaco, словен. Avstrijsko primorje, хорв. Austrijsko primorje, угор. Osztrák Partvidék) або Küstenland (Litorale, Primorska) було коронною землею (Kronland) у складі Австрійської імперії (пізніше Австро-Угорщини) з 1813 до 1918.
| Österreichisches Küstenland Австрійське Примор'я | ||||
| поділ Австро-Угорщини у складі Імперського Вільного міста Трієст, маркграфство Істрія і Князівське графство Гориця і Градишка | ||||
| ||||
|
Герб Австрійського Примор'я | ||||
 | ||||
| Столиця | Трієст | |||
| Мови | Німецька, італійська, словенська, хорватська | |||
| Релігії | Католицизм | |||
| Форма правління | Штатгальтер | |||
| Імператор Австрії | ||||
| - 1848 — 1916 | Франц Йосиф I | |||
| - 1916 — 1918 | Карл I | |||
| Statthalter of Trieste | ||||
| - 1849—1850 | Johann von Grimschitz (нім.) | |||
| - 1850—1854 | Franz Graf Wimpffen (нім.) | |||
| - 1867—1868 | Eduard von Bach (нім.) | |||
| - 1915—1918 | Alfred von Fries-Skene (нім.) | |||
| Історичний період | Нова історія | |||
| - Революції 1848 | 4 березня 1849 | |||
| - Сен-Жерменський мирний договір 1919 | 10 вересня 1919 | |||
| Площа | ||||
| - 1880 | 7967 км2 | |||
| Населення | ||||
| - 1880 | 648 000 осіб | |||
| Густота | 81,3 осіб/км² | |||
| - 1910 | 894 287 л. | |||
| Густота | 112,2 осіб/км² | |||
| ||||
Австрійське Примор'є мало в своєму складі Імперське вільне місто Трієст і його передмістя, , і Князівське графство Гориця і Градишка, кожно з них мало незалежну адміністрацію, але всі були підзвітні імперському губернатору в Трієсті, столиці Австрійського Примор'я.
Трієст мав стратегічне значення для Австро-Угорщини як морський порт, а узбережжя було знане як Австрійська Рив'єра. Регіон був багатонаціональний, населений італійцями, словенцями, хорватами, німцями, і істророманцями. На 1910 р. площа становила 7969 км². і населення 894287.
Область в кордонах Австрійського Примор'я під ім'ям Операційна Зона Адріатичного Узбережжя (Adriatisches Küstenland) була однією з операційних зон німецьких військ під час Другої світової війни, після капітуляції Італії у вересні 1943 року до кінця війни.
Історія
Габсбурзька монархія, отримала владу над портами Трієст і Фіуме (Рієка) на північному узбережжі Адріатичного моря в 1382 і 1474 відповідно, проте вони мало мали влади щоб закріпитись або збільшити свою владу в Австрійському Примор'ї. Перевага Венеційської Республіки на Адріатиці і загроза розширення Османської імперії давало мало можливостей Габсбургам для збільшення своєї території. Міста зберегли свою самостійність до 18 століття.
У 1719, Трієст і Фіуме були оголошені вільними портами. У 1730 році адміністрація Австрійського Примор'я була об'єднана і посаджена в Трієсті.
Проте, в 1775 році, Йосиф II розділив управління портами, Трієст — став австрійським портом, Фіуме — частиною Угорського королівства. Незабаром після того, Трієст був об'єднаний з територією Гориця і Градишка.
Під час наполеонівських війн, Габсбурзька монархія, отримала венеційські земелі Істрійського півострова і острови в затоці Кварнер згідно з Кампо-Формійським миром у 1797.
Незабаром, Австрійське Примор'є і всі нові території Австрійської імперії в Адріатичному морі були втрачені на користь французької маріонеткової держави — згідно з у 1805. Згідно з Шенбруннським договором потім перейшли до складу Іллірійських провінцій, які були безпосередньо під владою Франції.
З 1816, Австрійське Примор'я була частиною Австрійської імперії в складі Королівства Іллірія.
У 1822 році, Фіуме і Хорватія були відокремлені від території і відійшли до Королівства Угорщина (і з 1849 в Хорватії).
У 1849, Королівство Іллірія було скасоване і Австрійське Примор'я стало окремим коронним краєм з губернатором в Трієсті. Він був офіційно поділен на Імперське вільне місто Трієст, Маркграфство Істрія, і Князівське графство Гориця і Градишка.
У 1861, Гориця і Градишка й Істрія стали окремими адміністративними одиницями, а в 1867, Трієст отримав особливий статус також.
Після розпаду Австро-Угорщині, Австрійське Примор'є входить до складу Італії як частина Венеція-Джулія. Після Другої Світової війни, в основному вона увійшла в склад в Другої Югославії.
Сьогодні Хорватія і Словенія поділили територію, Трієст відійшов до Італії.
Див. також
Джерела
- Küstenland [ 6 листопада 2019 у Wayback Machine.]
- Map
Примітки
 | Це незавершена стаття з історії Хорватії. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Avstrijske Primor ya nim Osterreichisches Kustenland ital Litorale Austriaco sloven Avstrijsko primorje horv Austrijsko primorje ugor Osztrak Partvidek abo Kustenland Litorale Primorska bulo koronnoyu zemleyu Kronland u skladi Avstrijskoyi imperiyi piznishe Avstro Ugorshini z 1813 do 1918 Osterreichisches Kustenland Avstrijske Primor ya podil Avstro Ugorshini u skladi Imperskogo Vilnogo mista Triyest markgrafstvo Istriya i Knyazivske grafstvo Goricya i Gradishka 1849 1919 Gerb Avstrijskogo Primor ya Avstrijske Primor ya istorichni kordoni na kartiAvstrijske Primor ya u skladi Cislejtaniyi Stolicya Triyest Movi Nimecka italijska slovenska horvatska Religiyi Katolicizm Forma pravlinnya Shtatgalter Imperator Avstriyi 1848 1916 Franc Josif I 1916 1918 Karl I Statthalter of Trieste 1849 1850 Johann von Grimschitz nim 1850 1854 Franz Graf Wimpffen nim 1867 1868 Eduard von Bach nim 1915 1918 Alfred von Fries Skene nim Istorichnij period Nova istoriya Revolyuciyi 1848 4 bereznya 1849 Sen Zhermenskij mirnij dogovir 1919 10 veresnya 1919 Plosha 1880 7967 km2 Naselennya 1880 648 000 osib Gustota 81 3 osib km 1910 894 287 l Gustota 112 2 osib km Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Avstrijske Primor ya Avstrijske Primor ye malo v svoyemu skladi Imperske vilne misto Triyest i jogo peredmistya i Knyazivske grafstvo Goricya i Gradishka kozhno z nih malo nezalezhnu administraciyu ale vsi buli pidzvitni imperskomu gubernatoru v Triyesti stolici Avstrijskogo Primor ya Triyest mav strategichne znachennya dlya Avstro Ugorshini yak morskij port a uzberezhzhya bulo znane yak Avstrijska Riv yera Region buv bagatonacionalnij naselenij italijcyami slovencyami horvatami nimcyami i istroromancyami Na 1910 r plosha stanovila 7969 km i naselennya 894287 Oblast v kordonah Avstrijskogo Primor ya pid im yam Operacijna Zona Adriatichnogo Uzberezhzhya Adriatisches Kustenland bula odniyeyu z operacijnih zon nimeckih vijsk pid chas Drugoyi svitovoyi vijni pislya kapitulyaciyi Italiyi u veresni 1943 roku do kincya vijni IstoriyaGabsburzka monarhiya otrimala vladu nad portami Triyest i Fiume Riyeka na pivnichnomu uzberezhzhi Adriatichnogo morya v 1382 i 1474 vidpovidno prote voni malo mali vladi shob zakripitis abo zbilshiti svoyu vladu v Avstrijskomu Primor yi Perevaga Venecijskoyi Respubliki na Adriatici i zagroza rozshirennya Osmanskoyi imperiyi davalo malo mozhlivostej Gabsburgam dlya zbilshennya svoyeyi teritoriyi Mista zberegli svoyu samostijnist do 18 stolittya U 1719 Triyest i Fiume buli ogolosheni vilnimi portami U 1730 roci administraciya Avstrijskogo Primor ya bula ob yednana i posadzhena v Triyesti Prote v 1775 roci Josif II rozdiliv upravlinnya portami Triyest stav avstrijskim portom Fiume chastinoyu Ugorskogo korolivstva Nezabarom pislya togo Triyest buv ob yednanij z teritoriyeyu Goricya i Gradishka Pid chas napoleonivskih vijn Gabsburzka monarhiya otrimala venecijski zemeli Istrijskogo pivostrova i ostrovi v zatoci Kvarner zgidno z Kampo Formijskim mirom u 1797 Nezabarom Avstrijske Primor ye i vsi novi teritoriyi Avstrijskoyi imperiyi v Adriatichnomu mori buli vtracheni na korist francuzkoyi marionetkovoyi derzhavi zgidno z u 1805 Zgidno z Shenbrunnskim dogovorom potim perejshli do skladu Illirijskih provincij yaki buli bezposeredno pid vladoyu Franciyi Z 1816 Avstrijske Primor ya bula chastinoyu Avstrijskoyi imperiyi v skladi Korolivstva Illiriya U 1822 roci Fiume i Horvatiya buli vidokremleni vid teritoriyi i vidijshli do Korolivstva Ugorshina i z 1849 v Horvatiyi U 1849 Korolivstvo Illiriya bulo skasovane i Avstrijske Primor ya stalo okremim koronnim krayem z gubernatorom v Triyesti Vin buv oficijno podilen na Imperske vilne misto Triyest Markgrafstvo Istriya i Knyazivske grafstvo Goricya i Gradishka U 1861 Goricya i Gradishka j Istriya stali okremimi administrativnimi odinicyami a v 1867 Triyest otrimav osoblivij status takozh Pislya rozpadu Avstro Ugorshini Avstrijske Primor ye vhodit do skladu Italiyi yak chastina Veneciya Dzhuliya Pislya Drugoyi Svitovoyi vijni v osnovnomu vona uvijshla v sklad v Drugoyi Yugoslaviyi Sogodni Horvatiya i Sloveniya podilili teritoriyu Triyest vidijshov do Italiyi Div takozhOperacijna Zona Adriatichnogo Uzberezhzhya Avstrijska Riv yera Slovenske Primor yaDzherelaKustenland 6 listopada 2019 u Wayback Machine MapPrimitkihttp www flaggenlexikon de foestkst htm Wappen http www flaggenlexikon de foestkst htm Ce nezavershena stattya z istoriyi Horvatiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi