Августо Дженіна (італ. Augusto Genina; 28 січня 1892, Рим — 18 вересня 1957, Рим) — італійський кінорежисер та сценарист.
Августо Дженіна | |
---|---|
Дата народження | 28 січня 1892[1][2][…] |
Місце народження | Рим, Італія[1] |
Дата смерті | 18 вересня 1957[4][2][3](65 років) |
Місце смерті | Рим, Італія[1] |
Громадянство | Італія Королівство Італія |
Професія | кінорежисер, сценарист, драматург, кінопродюсер |
Alma mater | Римський університет ла Сапієнца |
IMDb | ID 0312866 |
Августо Дженіна у Вікісховищі |
Біографія
Народився 28 січня 1892 року в Римі, в заможній буржуазній сім'ї — син Луїджі Дженіна і Анни Томбіні. Навчався на інженерному факультеті Римського університету, але не відчував інтересу до обраної спеціальності. За підтримки свого дядька, театрального критика Д. Олива, в 1911 році почав публікувати рецензії в римському журналі il Mondo, а також розпочав написання комедій, які його друг, Альдо де Бенедетті, запропонував віддати кінокомпанії Cines як сценарії. Таким чином в 1912 році двадцятирічний Дженіна прийшов у кіно, почавши зі сценарію для фільму Beatrice d'Este за участю Франчески Бертіні. Фільм був знятий в італійському підрозділі французької компанії Pathé — Film d'Arte Italiana. Потім в компанії Celio film створив сценарії декількох пригодницьких фільмів про індіанців і циган і, нарешті, в 1913 році зняв як режисер свій перший фільм — «Дружина його превосходительства» (La moglie di sua eccellenza) — в Барселонської філії Cines. Наприкінці 1920-х років італійське кіновиробництво опинилося у глибокій кризі, і Дженіна зняв кілька фільмів в 1928 році в Німеччині, а в 1929 році французька кінокомпанія Sofar відправила його разом з Рене Клером в Лондон вивчати звукове кіно. За підсумками цього відрядження Дженіна опублікував у французькому журналі Les Nouvelles littéraires статтю під назвою Le cinéma est mort, vive le cinéma («Кінематограф помер, хай живе кінематограф»), в якій із захопленням вітав епохальне технічне нововведення.
У 1936 році зняв фільм «Білий ескадрон» (Lo squadrone bianco) за мотивами роману французького письменника Жозефа Пейре «L'escadron blanc» про дії Іноземного легіону. Сценарій написали Дженіна, Пейре, Джино Валорі і Джино Рокка, композитором став Антоніо Веретт. Картина зроблена в «імперському» стилі і розповідає про ескадрони верблюдної кінноти (мехаристов) в Італійській Лівії під командуванням капітана Сантел у виконанні Фоско Джакетті, в розпорядження якого прибуває для подальшого проходження служби безнадійно закоханий в аристократку Крістіану лейтенант Маріо Лудовічі. Ескадрон бере участь у придушенні повстання, потрапляє в оточення, командир героїчно гине, але лейтенант, виявивши хоробрість, рятує своїх підлеглих. У фіналі в одній з лівійських фортець з'являється група італійських туристів, зокрема кохана Лудовічі, але той відмовляється повернутися разом з нею до Італії, вибираючи відданість своїм бойовим товаришам. Стрічка нагороджена Кубком Муссоліні за найкращий італійський фільм на 4-му Венеційському кінофестивалі.
У 1940 році на екрани вийшов новий фільм Дженіна «Облога Алькасара», дія якого розгортається на тлі реальних подій Громадянської війни в Іспанії, яка недавно завершилася, пов'язаних з облогою республіканцями військового училища в Толедо в 1936 році. За сюжетом багата жінка на ім'я Кармен (її грає французька актриса ) ховається разом з франкістами в Алькасарі і поступово перероджується за час облоги, почавши працювати на загальних підставах і доглядаючи за пораненими. Головний герой картини, капітан Вела (Фоско Джакетті) виявляється здатним полюбити її тільки після того, як вона розділяє з ним фашистські цінності дисципліни і самопожертви. Хоча у фільмі витримана необхідна ідеологічна лінія, його художні якості високо оцінив Мікеланджело Антоніоні. На 8-му Венеційському кінофестивалі 1940 року картину удостоєна Кубка Муссоліні за найкращий італійський фільм.
У конкурсному показі 10-го Венеційського кінофестивалю 1942 року був представлений ще один пропагандистський фільм Дженіна — «Бенгазі». Сюжет заснований на події 57-денний британської окупації лівійського міста Бенгазі в 1942 році і був знятий на натурі з блискавичною швидкістю перш, ніж в 1943 році британські війська повернулися в це місто. У головній ролі капітана Берті знову знявся Фоско Джакетті, а у Венеції Дженіна отримав за цей фільм ще один свій Кубок Муссоліні за найкращий італійський фільм. Джакетті отримав кубок Вольпі за найкращу чоловічу роль; хоча картина зроблена в жанрі патріотичного військового кіно, її особливістю є висвітлення ролі італійських жінок у житті африканської колонії і під час війни. Сюжет об'єднує чотири історії про долі не схожих одна на одну жінок у період британської окупації. Капітан Берті переконує свою дружину Карлу, проти її волі, бігти з Бенгазі від наступаючих англійців, але в дорозі їх маленький син отримує смертельне поранення. Італійський агент, офіцер Філіппо, отримує згоду молодої наукової співробітниці Джуліани на шлюб, але його заарештовує англійська контррозвідка. Літня селянка знаходить свого сліпого сина і повертається разом з ним на ферму, але виявляє, що англійці вбили її чоловіка. Молода повія Фанні ризикує життям заради пораненого солдата, який обіцяє одружитися з нею після повернення в Італію. У фіналі італійські війська повертаються в Бенгазі, і на екрані розвіваються італійський і нацистський прапори.
Після повалення фашистського режиму і виходу Італії з війни у вересні 1943 року Дженіна залишився в Римі і відмовився співпрацювати з Італійської соціальної республікою. Після вимушеної паузи зняв фільм «Небо над болотом», присвячений долі Марії Горетті, який в 1949 році на 10-му Венеційському кінофестивалі отримав Міжнародний приз за режисуру, Приз Ради міністрів і Срібну стрічку за режисуру.
Останнім фільмом режисера стала франко-італійська сентиментальна комедія Frou-Frou в 1955 році з Луї де Фюнесом в одній з ролей (ця стрічка відома під назвою «Шелест»).
Помер 18 вересня 1957 року в Римі внаслідок ендокардиту.
Примітки
- Deutsche Nationalbibliothek Record #119039184 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- SNAC — 2010.
- Person Profile // Internet Movie Database — 1990.
Посилання
- . Enciclopedie on line (італ.). . Архів оригіналу за 27 листопада 2020. Процитовано 11 вересня 2016.
Ця стаття потребує більше , аби . |
Цю статтю треба для відповідності Вікіпедії. (травень 2017) |
Це незавершена стаття про італійського кінорежисера. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Avgusto Dzhenina ital Augusto Genina 28 sichnya 1892 Rim 18 veresnya 1957 Rim italijskij kinorezhiser ta scenarist Avgusto DzheninaData narodzhennya28 sichnya 1892 1892 01 28 1 2 Misce narodzhennyaRim Italiya 1 Data smerti18 veresnya 1957 1957 09 18 4 2 3 65 rokiv Misce smertiRim Italiya 1 Gromadyanstvo Italiya Korolivstvo ItaliyaProfesiyakinorezhiser scenarist dramaturg kinoprodyuserAlma materRimskij universitet la SapiyencaIMDbID 0312866Avgusto Dzhenina u VikishovishiBiografiyaNarodivsya 28 sichnya 1892 roku v Rimi v zamozhnij burzhuaznij sim yi sin Luyidzhi Dzhenina i Anni Tombini Navchavsya na inzhenernomu fakulteti Rimskogo universitetu ale ne vidchuvav interesu do obranoyi specialnosti Za pidtrimki svogo dyadka teatralnogo kritika D Oliva v 1911 roci pochav publikuvati recenziyi v rimskomu zhurnali il Mondo a takozh rozpochav napisannya komedij yaki jogo drug Aldo de Benedetti zaproponuvav viddati kinokompaniyi Cines yak scenariyi Takim chinom v 1912 roci dvadcyatirichnij Dzhenina prijshov u kino pochavshi zi scenariyu dlya filmu Beatrice d Este za uchastyu Francheski Bertini Film buv znyatij v italijskomu pidrozdili francuzkoyi kompaniyi Pathe Film d Arte Italiana Potim v kompaniyi Celio film stvoriv scenariyi dekilkoh prigodnickih filmiv pro indianciv i cigan i nareshti v 1913 roci znyav yak rezhiser svij pershij film Druzhina jogo prevoshoditelstva La moglie di sua eccellenza v Barselonskoyi filiyi Cines Naprikinci 1920 h rokiv italijske kinovirobnictvo opinilosya u glibokij krizi i Dzhenina znyav kilka filmiv v 1928 roci v Nimechchini a v 1929 roci francuzka kinokompaniya Sofar vidpravila jogo razom z Rene Klerom v London vivchati zvukove kino Za pidsumkami cogo vidryadzhennya Dzhenina opublikuvav u francuzkomu zhurnali Les Nouvelles litteraires stattyu pid nazvoyu Le cinema est mort vive le cinema Kinematograf pomer haj zhive kinematograf v yakij iz zahoplennyam vitav epohalne tehnichne novovvedennya U 1936 roci znyav film Bilij eskadron Lo squadrone bianco za motivami romanu francuzkogo pismennika Zhozefa Pejre L escadron blanc pro diyi Inozemnogo legionu Scenarij napisali Dzhenina Pejre Dzhino Valori i Dzhino Rokka kompozitorom stav Antonio Verett Kartina zroblena v imperskomu stili i rozpovidaye pro eskadroni verblyudnoyi kinnoti meharistov v Italijskij Liviyi pid komanduvannyam kapitana Santel u vikonanni Fosko Dzhaketti v rozporyadzhennya yakogo pribuvaye dlya podalshogo prohodzhennya sluzhbi beznadijno zakohanij v aristokratku Kristianu lejtenant Mario Ludovichi Eskadron bere uchast u pridushenni povstannya potraplyaye v otochennya komandir geroyichno gine ale lejtenant viyavivshi horobrist ryatuye svoyih pidleglih U finali v odnij z livijskih fortec z yavlyayetsya grupa italijskih turistiv zokrema kohana Ludovichi ale toj vidmovlyayetsya povernutisya razom z neyu do Italiyi vibirayuchi viddanist svoyim bojovim tovarisham Strichka nagorodzhena Kubkom Mussolini za najkrashij italijskij film na 4 mu Venecijskomu kinofestivali U 1940 roci na ekrani vijshov novij film Dzhenina Obloga Alkasara diya yakogo rozgortayetsya na tli realnih podij Gromadyanskoyi vijni v Ispaniyi yaka nedavno zavershilasya pov yazanih z oblogoyu respublikancyami vijskovogo uchilisha v Toledo v 1936 roci Za syuzhetom bagata zhinka na im ya Karmen yiyi graye francuzka aktrisa hovayetsya razom z frankistami v Alkasari i postupovo pererodzhuyetsya za chas oblogi pochavshi pracyuvati na zagalnih pidstavah i doglyadayuchi za poranenimi Golovnij geroj kartini kapitan Vela Fosko Dzhaketti viyavlyayetsya zdatnim polyubiti yiyi tilki pislya togo yak vona rozdilyaye z nim fashistski cinnosti disciplini i samopozhertvi Hocha u filmi vitrimana neobhidna ideologichna liniya jogo hudozhni yakosti visoko ociniv Mikelandzhelo Antonioni Na 8 mu Venecijskomu kinofestivali 1940 roku kartinu udostoyena Kubka Mussolini za najkrashij italijskij film U konkursnomu pokazi 10 go Venecijskogo kinofestivalyu 1942 roku buv predstavlenij she odin propagandistskij film Dzhenina Bengazi Syuzhet zasnovanij na podiyi 57 dennij britanskoyi okupaciyi livijskogo mista Bengazi v 1942 roci i buv znyatij na naturi z bliskavichnoyu shvidkistyu persh nizh v 1943 roci britanski vijska povernulisya v ce misto U golovnij roli kapitana Berti znovu znyavsya Fosko Dzhaketti a u Veneciyi Dzhenina otrimav za cej film she odin svij Kubok Mussolini za najkrashij italijskij film Dzhaketti otrimav kubok Volpi za najkrashu cholovichu rol hocha kartina zroblena v zhanri patriotichnogo vijskovogo kino yiyi osoblivistyu ye visvitlennya roli italijskih zhinok u zhitti afrikanskoyi koloniyi i pid chas vijni Syuzhet ob yednuye chotiri istoriyi pro doli ne shozhih odna na odnu zhinok u period britanskoyi okupaciyi Kapitan Berti perekonuye svoyu druzhinu Karlu proti yiyi voli bigti z Bengazi vid nastupayuchih anglijciv ale v dorozi yih malenkij sin otrimuye smertelne poranennya Italijskij agent oficer Filippo otrimuye zgodu molodoyi naukovoyi spivrobitnici Dzhuliani na shlyub ale jogo zaareshtovuye anglijska kontrrozvidka Litnya selyanka znahodit svogo slipogo sina i povertayetsya razom z nim na fermu ale viyavlyaye sho anglijci vbili yiyi cholovika Moloda poviya Fanni rizikuye zhittyam zaradi poranenogo soldata yakij obicyaye odruzhitisya z neyu pislya povernennya v Italiyu U finali italijski vijska povertayutsya v Bengazi i na ekrani rozvivayutsya italijskij i nacistskij prapori Pislya povalennya fashistskogo rezhimu i vihodu Italiyi z vijni u veresni 1943 roku Dzhenina zalishivsya v Rimi i vidmovivsya spivpracyuvati z Italijskoyi socialnoyi respublikoyu Pislya vimushenoyi pauzi znyav film Nebo nad bolotom prisvyachenij doli Mariyi Goretti yakij v 1949 roci na 10 mu Venecijskomu kinofestivali otrimav Mizhnarodnij priz za rezhisuru Priz Radi ministriv i Sribnu strichku za rezhisuru Ostannim filmom rezhisera stala franko italijska sentimentalna komediya Frou Frou v 1955 roci z Luyi de Fyunesom v odnij z rolej cya strichka vidoma pid nazvoyu Shelest Pomer 18 veresnya 1957 roku v Rimi vnaslidok endokarditu PrimitkiDeutsche Nationalbibliothek Record 119039184 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 SNAC 2010 d Track Q29861311 Person Profile Internet Movie Database 1990 d Track Q37312Posilannya Enciclopedie on line ital Arhiv originalu za 27 listopada 2020 Procitovano 11 veresnya 2016 Cya stattya potrebuye bilshe posilan na inshi statti abi krashe integruvatisya do enciklopediyi Bud laska dopomozhit dodavannyam dorechnih vnutrishnih posilan u nayavnomu teksti Cyu stattyu treba vikifikuvati dlya vidpovidnosti standartam yakosti Vikipediyi Bud laska dopomozhit dodavannyam dorechnih vnutrishnih posilan abo vdoskonalennyam rozmitki statti traven 2017 Ce nezavershena stattya pro italijskogo kinorezhisera Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi