Аугсбург (нім. Augsburg) — місто в Швабії, Баварія, Німеччина, приблизно за 50 км на захід від столиці Баварії Мюнхена, на річці Лех (правій притоці Дунаю). Це [en]. Аугсбург є міським районом, де розташовані адміністративні установи Landkreis Augsburg. Це третє за величиною місто в Баварії (після Мюнхена та Нюрнберга) з населенням 300 000 жителів, та 885 000 у його агломерації.
Аугсбург нім. Augsburg | ||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| ||||||||
Ратуша Ауґсбурґа | ||||||||
| ||||||||
Основні дані | ||||||||
48°22′08″ пн. ш. 10°53′52″ сх. д. / 48.36888888891666483° пн. ш. 10.897777777806° сх. д.Координати: 48°22′08″ пн. ш. 10°53′52″ сх. д. / 48.36888888891666483° пн. ш. 10.897777777806° сх. д. | ||||||||
Країна | Німеччина | |||||||
Регіон | Баварія | |||||||
Столиця для | Округ Швабія і Аугсбург | |||||||
Межує з
| ||||||||
Поділ | | |||||||
Засновано | 15 до н. е. | |||||||
Площа | 146,93 км² | |||||||
Населення | 269 450 (2006) | |||||||
· густота | 1 795 осіб/км² | |||||||
Висота НРМ | 326 - 471 м | |||||||
Водойма | Лех, d, d | |||||||
Назва мешканців | нім. Augsburger, нім. Augsburgerin і нім. Augsburgerinnen | |||||||
Міста-побратими | Інвернесс (1956), Амаґасакі (1959), d (1959), Бурж (1967), Дейтон (1964), Ліберець (2001), Цзінань (2004), Чанша, Наґахама (11 квітня 1959), Майсур | |||||||
День міста | d | |||||||
Телефонний код | 0821 | |||||||
Часовий пояс | і | |||||||
Номери автомобілів | A | |||||||
GeoNames | 6557107 | |||||||
OSM | r62407 ·R | |||||||
Поштові індекси | 86150 – 86199 | |||||||
Міська влада | ||||||||
Адреса | 86150 Ауґсбурґ, Максиміліанштрассе, 4 | |||||||
Мер міста | Paul Wengert (SPD) | |||||||
Вебсайт | www.augsburg.de | |||||||
Мапа | ||||||||
| ||||||||
| ||||||||
Аугсбург у Вікісховищі |
Після Нойса, Тріра, Кельна та Ксантена Аугсбург є одним із найстаріших міст Німеччини, заснованим у 15 році до н. е. римлянами під назвою лат. Augusta Vindelicorum, названому так на честь римського імператора Августа.
Було вільним імперським містом в 1276—1803 роках і домівкою для родин Фуггерів і Вельзерів, які домінували в європейській банківській справі в 16 столітті.
Згідно з Берінгером, у 16 столітті місто стало «панівним центром раннього капіталізму», отримавши вигоду від того, що було частиною мережі [en] як «розташування найважливішої пошти в межах Священної Римської імперії» та мало тісний зв'язок з Максиміліаном I.
Місто відіграло провідну роль у Реформації як місце Аугсбурзького віросповідання 1530 року та Аугсбурзького миру 1555 року.
[en], найстаріший комплекс соціального житла у світі, був заснований у 1513 році Якобом Фуггером.
У 2019 році ЮНЕСКО визнало систему управління водними ресурсами Аугсбурга об'єктом Світової спадщини через її унікальні середньовічні канали та водонапірні вежі та її свідчення розвитку гідротехніки.
Географія
Аугсбург розкинувся на місці злиття альпійських річок Лех і [en], і на річці [en]. Найстаріша частина міста та південні квартали розміщені на північному підніжжі високої тераси, між крутим краєм пагорбів Фрідберг на сході та високими пагорбами на заході. На півдні простягається Лехфельд, заливна рівнина післяльодовикового періоду між річками Лех і Вертах, де збереглися рідкісні первісні ландшафти. Міський ліс Аугсбурга та верескові долини Лех сьогодні належать до найбільш багатих на види середовищ існування в Середній Європі.
Аугсбург межує з [en] — великим лісовим масивом. Саме місто також вкрите зеленню. Як наслідок, у 1997 році Аугсбург став першим німецьким містом, яке виграло загальноєвропейський конкурс [en] на найзеленіше та найзручніше для життя місто Європи.
Історія міста
Аугсбург — одне з найдавніших міст Німеччини, важливий університетський і регіональний центр Баварії. Розташоване при злитті гірських річок Вертах і Лех. Історія міста починається приблизно за 15 років до нашої ери, коли там постала римська військова колонія, що називалася Августа Вінделікорум (лат. Augusta Vindelicorum). Починаючи з VIII століття Аугсбург — резиденція єпископа. У 955 році єпископ Ульріх успішно оборонив місто від мадярів, яких пізніше в цьому ж році розгромив цісар Оттон I у бою біля річки Лех. У 1276 році Аугсбург став «вільним імперським містом» (нім. freie Reichsstadt) і утримував цей статус понад 500 років.
У XV—XVI століттях Аугсбург був визначним економічним і духовним центром. У часи лютеранської Реформації тут укладено (1555) так званий Аугсбурзький релігійний мир. Тридцятилітня війна знищила місто й зупинила його культурний та економічний розквіт. У 1806 році Аугсбург став частиною Королівства Баварія. Під час Другої світової війни Аугсбург, як і інші важливі міста Німеччини, дуже постраждав від бомбардувань, у 1963 році його було відбудовано. Став столицею Швабії — провінції Баварії.
Табір переміщених осіб і українська спільнота
З 1945 до 1949 року в місті проживало 6000 українців. У той час та ще кілька років по тому в Аугсбурзі містилося (ЦПУЕ). В українських таборах переміщених осіб, переважно в Зомме-Казерне (нім. Somme-Kaserne), розвивалося українське культурне, наукове і суспільне життя: тут було організовано Українську вільну академію наук (УВАН), філію Українського вільного університету (УВУ), Український музей, Мистецький український рух, дві парафії, три церковні братства та 14 різних громадських організацій.
1946 року відновлено Спілку української молоді (СУМ), закладено Інститут живих мов, продовжено діяльність української Модржанської гімназії (діяла в Чехословаччині від 1923 до 1944). У таборах діяли дитячі садки, українські народні школи, фахові школи й курси, два хори, оркестр, балет і різні гуртки самодіяльності. Від 1948 до 1950 тут містилися Українська національна рада і керівництво деяких політичних партій. Видавалися табірні газети та журнали, які друкувалися спочатку циклостилевим способом, а від 1946 також з використанням друкарської техніки.
У Зомме-Казерне часто відбувалися різні регіональні й крайові конференції та з'їзди — як-от 1-й з'їзд Об'єднаних українських жінок (ОУЖ) (15—16 грудня 1945 року), 1-ше засідання Головної ради ЦПУЕ (4-7 березня 1949). Видрукувано кілька десятків книжок різного жанру й ілюстровано журнал «Пу-Гу». 1949 року табори переведено з Аугсбурга до Лайпгайма. Деякі інституції продовжували свою діяльність у Лайпгаймі та Мюнхені.
У таборах та приватно в Аугсбурзі жило кілька десятків визначних культурних і політичних діячів та відомих письменників: У. Самчук, Ю. Шерех, Ю. Косач, М. Орест-Зеров, В. Державин, Л. Полтава, В. Барка, Т. Осьмачка, Д. Дорошенко. Нині в Аугсбурзі діє німецький інститут Буковини, який у 2000 році видав підручник з української мови для німців. Живуть донька отамана Остряниці (ад'ютанта гетьмана П. Скоропадського) — графиня фон Остряниця, архітектор В. Дахно.
16 березня 1947 року аугсбурзькі українці брали участь у художній Олімпіаді серед мешканців декількох таборів переміщених осіб в Розенгаймі. Змагання відбувались між співаками й танцюристами трьох національних громад — єврейської, литовської та української.
Клімат
Клімат Аугсбурга | |||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Показник | Січ | Лют | Бер | Кві | Тра | Чер | Лип | Сер | Вер | Жов | Лис | Гру | Рік |
Середній максимум, °C | 2,3 | 4,1 | 8,9 | 13,6 | 18,5 | 21,4 | 23,8 | 23,5 | 18,8 | 13,4 | 6,6 | 3,1 | 13,2 |
Середня температура, °C | −0,8 | 0,2 | 4,4 | 8,2 | 13,0 | 15,9 | 18,1 | 17,7 | 13,6 | 9,1 | 3,5 | 0,3 | 8,6 |
Середній мінімум, °C | −3,9 | −3,7 | −0,2 | 2,7 | 7,3 | 10,5 | 12,3 | 11,9 | 8,3 | 4,8 | 0,3 | −2,5 | 4,0 |
Кількість | 64,1 | 90,1 | 127,3 | 173,8 | 211,8 | 218,1 | 240,1 | 223,2 | 159,3 | 107,9 | 59,1 | 48,7 |
Визначні пам'ятки
- [en], побудована в 1620 році в стилі ренесансу разом з [en];
- [en] , дзвіниця, побудована в 989 році;
- [en], найстаріший у світі житловий масив соціального призначення, заселений з 1523 року;
- [en] (Будинки Фуггерів), відреставровані ренесансні палацові будинки банківської родини Фуггерів;
- Єпископська резиденція, побудована приблизно в 1750 році, щоб замінити старий єпископський палац; сьогодні адміністративний центр Швабії
- [en], заснований у ІХ ст;
- [en], середньовічна церковна будівля, яка спочатку була частиною монастиря, побудованого в 1321 році;
- Сирійська православна церква Святої Марії на Зусамштрассе в Леххаузені, побудована в 1998 році ассирійцями;
- Аугсбурзька синагога, одна з небагатьох німецьких синагог, які пережили війну, зараз відреставрована та відкрита з єврейським музеєм всередині;
- [en] — організовує свої експозиції під заголовками Mensch-Maschine-Muster-Mode;
- [en], особняк у стилі рококо (1765), де зараз розташований великий художній музей;
- [en] — одна церква є римо-католицькою, інша — лютеранською; ця подвійність є результатом Аугсбурзького миру, укладеного 1555 року між католиками та протестантами;
- Будинок Моцарта в Аугсбурзі (де народився батько композитора Леопольд Моцарт і Моцарт відвідував його кілька разів);
- [en];
- Сходи Лютера, музей, розташований у церкві, який показує життя Мартіна Лютера та різні кімнати. (вхід вільний);
- [en], перше у світі штучне катання на буйвері (місце проведення змагань на буйвері під час Олімпіади в Мюнхені 1972 року);
- [en];
- Будинок дитинства Бертольда Брехта;
- [en];
- [en];
- [en], де розташовано 29 історичні локомотиви, ковальська майстерня, історична стайня
- 3 чудові фонтани епохи Відродження, фонтан Августа, фонтан Меркурія та фонтан Геркулеса з 15 століття, побудовані до 1500-річчя заснування міста
- Музей мистецтв Вальтера в Glas Palast;
- Римський музей розташований у колишньому монастирі Св. Магдалини. У грудні 2012 року церкву закрили через загрозу обвалу. У 2015 році в Цойгаузі відкрилася виставка, яка на невизначений термін замінить музей. Ремонтні роботи тривають, і церква буде закрита до подальшого повідомлення.;
- Середньовічні канали, які використовувалися для роботи численних промислових підприємств, виробництва середньовічної зброї, срібних виробів, каналізації та водопостачання;
Населення
Транспорт
Дороги
Основною дорогою є автобан А8 між Мюнхеном і Штутгартом.
Громадський транспорт
Місто обслуговує сім залізничних ліній Regionalbahn, п'ять трамвайних ліній, 27 маршрутів міських автобусів і 6 нічних автобусів, а також кілька компаній таксі.
Трамвайна мережа Аугсбурга на початок 2020-х становить 35,5 км після відкриття нових ліній до університету в 1996 році, північної межі міста в 2001 році та до аугсбурзької лікарні у 2002 році. Трамвайна лінія 6, що має завдовжки 5,2 км та прямує від Фрідберг-Західний до Центрального вокзалу, відкрита у грудні 2010 року .
Міжміський автобус
В Аугсбурзі є одна станція міжміських автобусів: Аугсбург-Північний, розташована на півночі міста.
Залізниця
Аугсбург має сім станцій: Аугсбург-Головний, [en], [en], [en], [en], [en] та [en]. Центральний вокзал, побудований в 1843—1846 роках, є найстарішим головним вокзалом Німеччини у великому місті, який досі надає послуги в оригінальній будівлі. Зараз його модернізують, а під ним будують підземну трамвайну станцію. Аугсбург-Центральний знаходиться на лініях [en] і [en] і сполучений послугами та IC, із Мюнхеном, Берлін, Дортмунд, Франкфурт, Гамбург і Штутгарт. Станом на грудень 2007 року французький TGV сполучив Аугсбург прямим високошвидкісним сполученням з Парижем. Крім того, EuroCity та нічні потяги сполучають з Амстердамом, Парижем і Віднем, і сполучення буде значно покращено завдяки створенню запланованої магістралі для Європи.
Музеї Аугсбурга
Відомі люди
Народилися
- Ульріх Апт Старший (1460—1532) — німецький художник епохи Пізнього Середньовіччя.
- Еліас Бек (1679—1747) — німецький гравер, живописець, картограф.
- Бертольт Брехт (1898—1956) — німецький драматург і поет, який отримав міжнародне визнання своєї творчості. Його вважають засновником епічного («діалектичного») театру.
- Фріц Відеман (1891—1970) — німецький офіцер, згодом дипломат.
- Герман Гефле (1898—1947) — німецький офіцер, обергрупенфюрер НСКК і СС, генерал поліції та військ СС.
- Йоганн Йозеф Мост (1846—1906) — німецько-американський анархіст і оратор.
- Леопольд Моцарт (1719—1787) — австрійський скрипаль, композитор. Батько й учитель Вольфганга Амадея Моцарта; помер тут.
- Альфред Фікенчер (1888—1979) — німецький військовий медик.
- Бернд Шустер (* 1959) — німецький футболіст, тренер, очолював донецький «Шахтар».
- Йозеф фон Вертгеймер (1800—1887) — австрійський письменник, публіцист, видавець, філантроп і громадський діяч.
Див. також
Галерея
Примітки
- Und-wieder-5000-Menschen-mehr-Augsburg-waechst-und-waechst. www.augsburger-allgemeine.de. 17 лютого 2015.
- Behringer, 2011, с. 350.
- "Great honor": Augsburg water management system recognized as a World Heritage. tellerreport.com. 6 липня 2019.
- Water Management System of Augsburg. UNESCO World Heritage Centre. United Nations Educational, Scientific, and Cultural Organization. Процитовано 1 жовтня 2022.
- John G. Kelcey; Norbert Müller (7 червня 2011). Plants and Habitats of European Cities. Springer Science & Business Media. ISBN .
- (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 3 серпня 2018. Процитовано 26 квітня 2013.
- Römisches Museum. kunstsammlungen-museen.augsburg.de. 2023.
- Railway Gazette: Urban rail news in brief. Процитовано 2 січня 2011.
- . Travelinho.com. Архів оригіналу за 4 серпня 2020. Процитовано 2 грудня 2017.
Джерела
- Авґсбурґ // Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — .. Словникова частина. — Т. 1. — С. 13;
- Зелененький О. На громадській ниві (До 25-ліття Центрального представництва української еміґрації в Німеччині). Мюнхен, 1972;
- Леник В. С., Рудницький Л. І. Енциклопедія сучасної України. — Т. 1. — Київ, 2001. — С. 52-53;
- Маруняк В. Українська еміґрація в Німеччині і Австрії по другій світовій війні: В 2 томі Мюнхен, 1985;
- Шарко Б. На громадській ниві: З діяльності Центрального представництва української еміґрації в Німеччині (1968—1987). — Мюнхен, 1988;
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.;
- Augsburg Geschichte einer deutsch Stadt. 1972;
- Schröder D. Stadt Augsburg, 1975.
Посилання
Це незавершена стаття про місто. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Це незавершена стаття з географії Німеччини. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Augsburg nim Augsburg misto v Shvabiyi Bavariya Nimechchina priblizno za 50 km na zahid vid stolici Bavariyi Myunhena na richci Leh pravij pritoci Dunayu Ce en Augsburg ye miskim rajonom de roztashovani administrativni ustanovi Landkreis Augsburg Ce tretye za velichinoyu misto v Bavariyi pislya Myunhena ta Nyurnberga z naselennyam 300 000 zhiteliv ta 885 000 u jogo aglomeraciyi Augsburg nim Augsburgd praporRatusha AugsburgaRatusha AugsburgaOsnovni dani48 22 08 pn sh 10 53 52 sh d 48 36888888891666483 pn sh 10 897777777806 sh d 48 36888888891666483 10 897777777806 Koordinati 48 22 08 pn sh 10 53 52 sh d 48 36888888891666483 pn sh 10 897777777806 sh d 48 36888888891666483 10 897777777806Krayina NimechchinaRegion BavariyaStolicya dlya Okrug Shvabiya i AugsburgMezhuye z susidni nas punktiAugsburg Ajhah Fridberg Shtadtbergen d Podil d d d d d d Q760487 d d Q760462 Q760501 d d d d d dZasnovano 15 do n e Plosha 146 93 km Naselennya 269 450 2006 gustota 1 795 osib km Visota NRM 326 471 mVodojma Leh d dNazva meshkanciv nim Augsburger nim Augsburgerin i nim AugsburgerinnenMista pobratimi Inverness 1956 Amagasaki 1959 d 1959 Burzh 1967 Dejton 1964 Liberec 2001 Czinan 2004 Chansha Nagahama 11 kvitnya 1959 MajsurDen mista dTelefonnij kod 0821Chasovij poyas UTC 1 i UTC 2Nomeri avtomobiliv AGeoNames 6557107OSM r62407 RPoshtovi indeksi 86150 86199Miska vladaAdresa 86150 Augsburg Maksimilianshtrasse 4Mer mista Paul Wengert SPD Vebsajt www augsburg deMapa Augsburg u Vikishovishi Pislya Nojsa Trira Kelna ta Ksantena Augsburg ye odnim iz najstarishih mist Nimechchini zasnovanim u 15 roci do n e rimlyanami pid nazvoyu lat Augusta Vindelicorum nazvanomu tak na chest rimskogo imperatora Avgusta Bulo vilnim imperskim mistom v 1276 1803 rokah i domivkoyu dlya rodin Fuggeriv i Velzeriv yaki dominuvali v yevropejskij bankivskij spravi v 16 stolitti Zgidno z Beringerom u 16 stolitti misto stalo panivnim centrom rannogo kapitalizmu otrimavshi vigodu vid togo sho bulo chastinoyu merezhi en yak roztashuvannya najvazhlivishoyi poshti v mezhah Svyashennoyi Rimskoyi imperiyi ta malo tisnij zv yazok z Maksimilianom I Misto vidigralo providnu rol u Reformaciyi yak misce Augsburzkogo virospovidannya 1530 roku ta Augsburzkogo miru 1555 roku en najstarishij kompleks socialnogo zhitla u sviti buv zasnovanij u 1513 roci Yakobom Fuggerom U 2019 roci YuNESKO viznalo sistemu upravlinnya vodnimi resursami Augsburga ob yektom Svitovoyi spadshini cherez yiyi unikalni serednovichni kanali ta vodonapirni vezhi ta yiyi svidchennya rozvitku gidrotehniki GeografiyaAugsburg rozkinuvsya na misci zlittya alpijskih richok Leh i en i na richci en Najstarisha chastina mista ta pivdenni kvartali rozmisheni na pivnichnomu pidnizhzhi visokoyi terasi mizh krutim krayem pagorbiv Fridberg na shodi ta visokimi pagorbami na zahodi Na pivdni prostyagayetsya Lehfeld zalivna rivnina pislyalodovikovogo periodu mizh richkami Leh i Vertah de zbereglisya ridkisni pervisni landshafti Miskij lis Augsburga ta vereskovi dolini Leh sogodni nalezhat do najbilsh bagatih na vidi seredovish isnuvannya v Serednij Yevropi Augsburg mezhuye z en velikim lisovim masivom Same misto takozh vkrite zelennyu Yak naslidok u 1997 roci Augsburg stav pershim nimeckim mistom yake vigralo zagalnoyevropejskij konkurs en na najzelenishe ta najzruchnishe dlya zhittya misto Yevropi Istoriya mistaAugsburg odne z najdavnishih mist Nimechchini vazhlivij universitetskij i regionalnij centr Bavariyi Roztashovane pri zlitti girskih richok Vertah i Leh Istoriya mista pochinayetsya priblizno za 15 rokiv do nashoyi eri koli tam postala rimska vijskova koloniya sho nazivalasya Avgusta Vindelikorum lat Augusta Vindelicorum Pochinayuchi z VIII stolittya Augsburg rezidenciya yepiskopa U 955 roci yepiskop Ulrih uspishno oboroniv misto vid madyariv yakih piznishe v comu zh roci rozgromiv cisar Otton I u boyu bilya richki Leh U 1276 roci Augsburg stav vilnim imperskim mistom nim freie Reichsstadt i utrimuvav cej status ponad 500 rokiv U XV XVI stolittyah Augsburg buv viznachnim ekonomichnim i duhovnim centrom U chasi lyuteranskoyi Reformaciyi tut ukladeno 1555 tak zvanij Augsburzkij religijnij mir Tridcyatilitnya vijna znishila misto j zupinila jogo kulturnij ta ekonomichnij rozkvit U 1806 roci Augsburg stav chastinoyu Korolivstva Bavariya Pid chas Drugoyi svitovoyi vijni Augsburg yak i inshi vazhlivi mista Nimechchini duzhe postrazhdav vid bombarduvan u 1963 roci jogo bulo vidbudovano Stav stoliceyu Shvabiyi provinciyi Bavariyi Tabir peremishenih osib i ukrayinska spilnotaZ 1945 do 1949 roku v misti prozhivalo 6000 ukrayinciv U toj chas ta she kilka rokiv po tomu v Augsburzi mistilosya CPUE V ukrayinskih taborah peremishenih osib perevazhno v Zomme Kazerne nim Somme Kaserne rozvivalosya ukrayinske kulturne naukove i suspilne zhittya tut bulo organizovano Ukrayinsku vilnu akademiyu nauk UVAN filiyu Ukrayinskogo vilnogo universitetu UVU Ukrayinskij muzej Misteckij ukrayinskij ruh dvi parafiyi tri cerkovni bratstva ta 14 riznih gromadskih organizacij 1946 roku vidnovleno Spilku ukrayinskoyi molodi SUM zakladeno Institut zhivih mov prodovzheno diyalnist ukrayinskoyi Modrzhanskoyi gimnaziyi diyala v Chehoslovachchini vid 1923 do 1944 U taborah diyali dityachi sadki ukrayinski narodni shkoli fahovi shkoli j kursi dva hori orkestr balet i rizni gurtki samodiyalnosti Vid 1948 do 1950 tut mistilisya Ukrayinska nacionalna rada i kerivnictvo deyakih politichnih partij Vidavalisya tabirni gazeti ta zhurnali yaki drukuvalisya spochatku ciklostilevim sposobom a vid 1946 takozh z vikoristannyam drukarskoyi tehniki U Zomme Kazerne chasto vidbuvalisya rizni regionalni j krajovi konferenciyi ta z yizdi yak ot 1 j z yizd Ob yednanih ukrayinskih zhinok OUZh 15 16 grudnya 1945 roku 1 she zasidannya Golovnoyi radi CPUE 4 7 bereznya 1949 Vidrukuvano kilka desyatkiv knizhok riznogo zhanru j ilyustrovano zhurnal Pu Gu 1949 roku tabori perevedeno z Augsburga do Lajpgajma Deyaki instituciyi prodovzhuvali svoyu diyalnist u Lajpgajmi ta Myunheni U taborah ta privatno v Augsburzi zhilo kilka desyatkiv viznachnih kulturnih i politichnih diyachiv ta vidomih pismennikiv U Samchuk Yu Shereh Yu Kosach M Orest Zerov V Derzhavin L Poltava V Barka T Osmachka D Doroshenko Nini v Augsburzi diye nimeckij institut Bukovini yakij u 2000 roci vidav pidruchnik z ukrayinskoyi movi dlya nimciv Zhivut donka otamana Ostryanici ad yutanta getmana P Skoropadskogo grafinya fon Ostryanicya arhitektor V Dahno 16 bereznya 1947 roku augsburzki ukrayinci brali uchast u hudozhnij Olimpiadi sered meshkanciv dekilkoh taboriv peremishenih osib v Rozengajmi Zmagannya vidbuvalis mizh spivakami j tancyuristami troh nacionalnih gromad yevrejskoyi litovskoyi ta ukrayinskoyi KlimatKlimat AugsburgaPokaznik Sich Lyut Ber Kvi Tra Cher Lip Ser Ver Zhov Lis Gru RikSerednij maksimum C 2 3 4 1 8 9 13 6 18 5 21 4 23 8 23 5 18 8 13 4 6 6 3 1 13 2Serednya temperatura C 0 8 0 2 4 4 8 2 13 0 15 9 18 1 17 7 13 6 9 1 3 5 0 3 8 6Serednij minimum C 3 9 3 7 0 2 2 7 7 3 10 5 12 3 11 9 8 3 4 8 0 3 2 5 4 0Kilkist 64 1 90 1 127 3 173 8 211 8 218 1 240 1 223 2 159 3 107 9 59 1 48 7Viznachni pam yatkiRatusha Augsburga ta Perlahturm livoruch FuggerajMiskij palac Fuggera en pobudovana v 1620 roci v stili renesansu razom z en en dzvinicya pobudovana v 989 roci en najstarishij u sviti zhitlovij masiv socialnogo priznachennya zaselenij z 1523 roku en Budinki Fuggeriv vidrestavrovani renesansni palacovi budinki bankivskoyi rodini Fuggeriv Yepiskopska rezidenciya pobudovana priblizno v 1750 roci shob zaminiti starij yepiskopskij palac sogodni administrativnij centr Shvabiyi en zasnovanij u IH st en serednovichna cerkovna budivlya yaka spochatku bula chastinoyu monastirya pobudovanogo v 1321 roci Sirijska pravoslavna cerkva Svyatoyi Mariyi na Zusamshtrasse v Lehhauzeni pobudovana v 1998 roci assirijcyami Augsburzka sinagoga odna z nebagatoh nimeckih sinagog yaki perezhili vijnu zaraz vidrestavrovana ta vidkrita z yevrejskim muzeyem vseredini en organizovuye svoyi ekspoziciyi pid zagolovkami Mensch Maschine Muster Mode en osobnyak u stili rokoko 1765 de zaraz roztashovanij velikij hudozhnij muzej en odna cerkva ye rimo katolickoyu insha lyuteranskoyu cya podvijnist ye rezultatom Augsburzkogo miru ukladenogo 1555 roku mizh katolikami ta protestantami Budinok Mocarta v Augsburzi de narodivsya batko kompozitora Leopold Mocart i Mocart vidviduvav jogo kilka raziv en Shodi Lyutera muzej roztashovanij u cerkvi yakij pokazuye zhittya Martina Lyutera ta rizni kimnati vhid vilnij en pershe u sviti shtuchne katannya na bujveri misce provedennya zmagan na bujveri pid chas Olimpiadi v Myunheni 1972 roku en Budinok ditinstva Bertolda Brehta en en en de roztashovano 29 istorichni lokomotivi kovalska majsternya istorichna stajnya 3 chudovi fontani epohi Vidrodzhennya fontan Avgusta fontan Merkuriya ta fontan Gerkulesa z 15 stolittya pobudovani do 1500 richchya zasnuvannya mista Muzej mistectv Valtera v Glas Palast Rimskij muzej roztashovanij u kolishnomu monastiri Sv Magdalini U grudni 2012 roku cerkvu zakrili cherez zagrozu obvalu U 2015 roci v Cojgauzi vidkrilasya vistavka yaka na neviznachenij termin zaminit muzej Remontni roboti trivayut i cerkva bude zakrita do podalshogo povidomlennya Serednovichni kanali yaki vikoristovuvalisya dlya roboti chislennih promislovih pidpriyemstv virobnictva serednovichnoyi zbroyi sribnih virobiv kanalizaciyi ta vodopostachannya Naselennya1957 202 5 tis 2004 276 2 tis 2006 269 45 tis TransportDorogi Osnovnoyu dorogoyu ye avtoban A8 mizh Myunhenom i Shtutgartom Gromadskij transport Misto obslugovuye sim zaliznichnih linij Regionalbahn p yat tramvajnih linij 27 marshrutiv miskih avtobusiv i 6 nichnih avtobusiv a takozh kilka kompanij taksi Tramvajna merezha Augsburga na pochatok 2020 h stanovit 35 5 km pislya vidkrittya novih linij do universitetu v 1996 roci pivnichnoyi mezhi mista v 2001 roci ta do augsburzkoyi likarni u 2002 roci Tramvajna liniya 6 sho maye zavdovzhki 5 2 km ta pryamuye vid Fridberg Zahidnij do Centralnogo vokzalu vidkrita u grudni 2010 roku Mizhmiskij avtobus V Augsburzi ye odna stanciya mizhmiskih avtobusiv Augsburg Pivnichnij roztashovana na pivnochi mista Zaliznicya Fasad vokzalu Augsburg maye sim stancij Augsburg Golovnij en en en en en ta en Centralnij vokzal pobudovanij v 1843 1846 rokah ye najstarishim golovnim vokzalom Nimechchini u velikomu misti yakij dosi nadaye poslugi v originalnij budivli Zaraz jogo modernizuyut a pid nim buduyut pidzemnu tramvajnu stanciyu Augsburg Centralnij znahoditsya na liniyah en i en i spoluchenij poslugami ta IC iz Myunhenom Berlin Dortmund Frankfurt Gamburg i Shtutgart Stanom na gruden 2007 roku francuzkij TGV spoluchiv Augsburg pryamim visokoshvidkisnim spoluchennyam z Parizhem Krim togo EuroCity ta nichni potyagi spoluchayut z Amsterdamom Parizhem i Vidnem i spoluchennya bude znachno pokrasheno zavdyaki stvorennyu zaplanovanoyi magistrali dlya Yevropi Muzeyi AugsburgaGalereya nimeckogo barokoVidomi lyudiNarodilisya Ulrih Apt Starshij 1460 1532 nimeckij hudozhnik epohi Piznogo Serednovichchya Elias Bek 1679 1747 nimeckij graver zhivopisec kartograf Bertolt Breht 1898 1956 nimeckij dramaturg i poet yakij otrimav mizhnarodne viznannya svoyeyi tvorchosti Jogo vvazhayut zasnovnikom epichnogo dialektichnogo teatru Fric Videman 1891 1970 nimeckij oficer zgodom diplomat German Gefle 1898 1947 nimeckij oficer obergrupenfyurer NSKK i SS general policiyi ta vijsk SS Jogann Jozef Most 1846 1906 nimecko amerikanskij anarhist i orator Leopold Mocart 1719 1787 avstrijskij skripal kompozitor Batko j uchitel Volfganga Amadeya Mocarta pomer tut Alfred Fikencher 1888 1979 nimeckij vijskovij medik Bernd Shuster 1959 nimeckij futbolist trener ocholyuvav doneckij Shahtar Jozef fon Vertgejmer 1800 1887 avstrijskij pismennik publicist vidavec filantrop i gromadskij diyach Div takozhUST Chornogora Augsburg GalereyaAugsburgPrimitkiUnd wieder 5000 Menschen mehr Augsburg waechst und waechst www augsburger allgemeine de 17 lyutogo 2015 Behringer 2011 s 350 Great honor Augsburg water management system recognized as a World Heritage tellerreport com 6 lipnya 2019 Water Management System of Augsburg UNESCO World Heritage Centre United Nations Educational Scientific and Cultural Organization Procitovano 1 zhovtnya 2022 John G Kelcey Norbert Muller 7 chervnya 2011 Plants and Habitats of European Cities Springer Science amp Business Media ISBN 978 0 387 89684 7 PDF Arhiv originalu PDF za 3 serpnya 2018 Procitovano 26 kvitnya 2013 Romisches Museum kunstsammlungen museen augsburg de 2023 Railway Gazette Urban rail news in brief Procitovano 2 sichnya 2011 Travelinho com Arhiv originalu za 4 serpnya 2020 Procitovano 2 grudnya 2017 DzherelaAvgsburg Enciklopediya ukrayinoznavstva Slovnikova chastina v 11 t Naukove tovaristvo imeni Shevchenka gol red prof d r Volodimir Kubijovich Parizh Nyu Jork Molode zhittya 1955 1995 ISBN 5 7707 4049 3 Slovnikova chastina T 1 S 13 Zelenenkij O Na gromadskij nivi Do 25 littya Centralnogo predstavnictva ukrayinskoyi emigraciyi v Nimechchini Myunhen 1972 Lenik V S Rudnickij L I Enciklopediya suchasnoyi Ukrayini T 1 Kiyiv 2001 S 52 53 Marunyak V Ukrayinska emigraciya v Nimechchini i Avstriyi po drugij svitovij vijni V 2 tomi Myunhen 1985 Sharko B Na gromadskij nivi Z diyalnosti Centralnogo predstavnictva ukrayinskoyi emigraciyi v Nimechchini 1968 1987 Myunhen 1988 Ukrayinska radyanska enciklopediya u 12 t gol red M P Bazhan redkol O K Antonov ta in 2 ge vid K Golovna redakciya URE 1974 1985 Augsburg Geschichte einer deutsch Stadt 1972 Schroder D Stadt Augsburg 1975 PosilannyaCe nezavershena stattya pro misto Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Ce nezavershena stattya z geografiyi Nimechchini Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi