Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Абауй Торна Герб комітату Абауй Торна Заснований 1786 Скасований 1945 рік Адміністративний центр 1910 Коша Населення 191

Абауй-Торна

Абауй-Торна
Абауй-Торна

image

Герб комітату Абауй-Торна

image

Заснований 1786
Скасований (1945 рік):
Адміністративний центр (1910): Коша.
Населення (1910): 202 288
Площа (1910): 3223 км²
Сьогоднішня приналежність:

Словаччина, Угорщина.

Абауй-Торна (угор. Abaúj-Torna, словац. Abovsko-turnianska župa, нім. Abaúj-Torna, укр. Абауй-Торна) — історичний комітат (жупа) у північній частині Угорського королівства, який межував з Шароським і Спиським комітатами на півночі, на заході, Боршод на південному заході та Земплінським комітатом на сході.

Вперше існував від 1786 до 1890 року. Його було знову утворено в період військової диктатури та централізації в Королівстві Угорщина після Угорської революції 1848 року, існував з 13 вересня 1850 року до відновлення традиційних комітатів Угорщини в жовтні 1860 року. Він був частиною Військового округу Кашау в цей період. Комітати Абауй і Торна були об'єднані знову в 1881 році. Утворення Руської Країни в 1919 році передбачало включення заселених українцями (русинами) повітів комітату до української (русинської) автономії. Існував комітат Абауй-Торна до 1920 року, коли північна частина комітату як Абовсько-турнянська жупа перейшла до складу Чехословацької республіки (тепер Словаччина), що було визнано зацікавленими державами в Тріанонському договорі 1920 року. Комітат продовжував існувати в Чехословаччині як адміністративна одиниця до 1922 року. Південна половина залишилася в Угорщині як комітат Абауй-Торна з центром Сіксо.

Відповідно до положень Першої віденської арбітражної угоди, більшість чехословацької частини було віддано до Угорщини в листопаді 1938 року. Вона була додана до округу Абауй-Торна з центром Коша (сучасні Кошиці). Після Другої світової війни кордон Тріанону було відновлено, а угорську частину було перейменовано на комітат Абауй. У 1950 році його об'єднано з комітатом Боршод-Гемер і угорською частиною Земпліна, щоб утворити теперішнє медьє Боршод-Абауй-Земплен. З 1993 року, після розділення Чехословаччини, північна частина колишньої території повіту входить до Кошицького краю Словаччини.

1900

У 1900 році населення комітату нараховувало 196 462 особи, і воно складалося з таких мовних спільнот:

За даними перепису 1900 року, населення комітату складалося з таких релігійних громад:

1910

Населення комітату в 1910 нараховувало 202 288 осіб і складалося з таких мовних спільнот:

За даними перепису 1910 року, населення комітату складалося з таких релігійних громад:

У 1941 р. було: 203 438 угорців, 18 879 словаків, 2 581 Бунєвців, 904 німців, 623 цигани, 256 русинів, 72 румуни, 3 хорвати, 105 інших; 140 377 римо-католиків, 45 384 протестанти, 22 476 греко-католиків, 14 764 євреї, 4773 євангелісти, 339 православних, 116 баптистів і 55 унітаріїв.

Повіти

Повіти (járás)
Повіт Повітовий центр
Черегат Сепші
Фюзер Гернаджадані
Гйонц Абауйсанто
Коша Коша
Сіксо Сіксо
Торна Торна
Вільне місто (rendezett tanácsú város)
Коша

Примітки

  1. Verordnung des Ministeriums des Inneren vom 13. September 1850 wodurch in Gemäßheit der Allerhöchsten Entschließung vom 8. September 1850 nachstehende Bestimmungen über die Einrichtung der politischen Verwaltungsbehörden im Königreiche Ungarn erlassen und zur allgemeinen Kenntniß gebracht werden. ÖNB-ALEX - Historische Rechts- und Gesetztexte Online (нім.). 17 вересня 1850. Процитовано 15 серпня 2022.
  2. KlimoTheca :: Könyvtár. Kt.lib.pte.hu. Процитовано 6 грудня 2012.
  3. KlimoTheca :: Könyvtár. Kt.lib.pte.hu. Процитовано 6 грудня 2012.
  4. KlimoTheca :: Könyvtár. Kt.lib.pte.hu. Процитовано 24 червня 2012.
  5. KlimoTheca :: Könyvtár. Kt.lib.pte.hu. Процитовано 24 червня 2012.

Див. також

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Abauj Torna Gerb komitatu Abauj Torna Zasnovanij 1786 Skasovanij 1945 rik Administrativnij centr 1910 Kosha Naselennya 1910 202 288 Plosha 1910 3223 km Sogodnishnya prinalezhnist Slovachchina Ugorshina Abauj Torna ugor Abauj Torna slovac Abovsko turnianska zupa nim Abauj Torna ukr Abauj Torna istorichnij komitat zhupa u pivnichnij chastini Ugorskogo korolivstva yakij mezhuvav z Sharoskim i Spiskim komitatami na pivnochi na zahodi Borshod na pivdennomu zahodi ta Zemplinskim komitatom na shodi Vpershe isnuvav vid 1786 do 1890 roku Jogo bulo znovu utvoreno v period vijskovoyi diktaturi ta centralizaciyi v Korolivstvi Ugorshina pislya Ugorskoyi revolyuciyi 1848 roku isnuvav z 13 veresnya 1850 roku do vidnovlennya tradicijnih komitativ Ugorshini v zhovtni 1860 roku Vin buv chastinoyu Vijskovogo okrugu Kashau v cej period Komitati Abauj i Torna buli ob yednani znovu v 1881 roci Utvorennya Ruskoyi Krayini v 1919 roci peredbachalo vklyuchennya zaselenih ukrayincyami rusinami povitiv komitatu do ukrayinskoyi rusinskoyi avtonomiyi Isnuvav komitat Abauj Torna do 1920 roku koli pivnichna chastina komitatu yak Abovsko turnyanska zhupa perejshla do skladu Chehoslovackoyi respubliki teper Slovachchina sho bulo viznano zacikavlenimi derzhavami v Trianonskomu dogovori 1920 roku Komitat prodovzhuvav isnuvati v Chehoslovachchini yak administrativna odinicya do 1922 roku Pivdenna polovina zalishilasya v Ugorshini yak komitat Abauj Torna z centrom Sikso Vidpovidno do polozhen Pershoyi videnskoyi arbitrazhnoyi ugodi bilshist chehoslovackoyi chastini bulo viddano do Ugorshini v listopadi 1938 roku Vona bula dodana do okrugu Abauj Torna z centrom Kosha suchasni Koshici Pislya Drugoyi svitovoyi vijni kordon Trianonu bulo vidnovleno a ugorsku chastinu bulo perejmenovano na komitat Abauj U 1950 roci jogo ob yednano z komitatom Borshod Gemer i ugorskoyu chastinoyu Zemplina shob utvoriti teperishnye medye Borshod Abauj Zemplen Z 1993 roku pislya rozdilennya Chehoslovachchini pivnichna chastina kolishnoyi teritoriyi povitu vhodit do Koshickogo krayu Slovachchini 1900 U 1900 roci naselennya komitatu narahovuvalo 196 462 osobi i vono skladalosya z takih movnih spilnot Ugorci 140 050 71 3 Slovaki 45 072 22 9 Nimci 8734 4 5 Rusini 519 0 3 Horvati 74 0 0 Rumuni 60 0 0 Serbi 13 0 0 Inshi abo nevidomo 1940 1 0 Za danimi perepisu 1900 roku naselennya komitatu skladalosya z takih religijnih gromad Rimo katoliki 113 447 57 7 Kalvinisti 41 562 21 2 Greko katoliki 20 142 10 3 Yevreyi 14 069 7 2 Lyuterani 7101 3 6 Pravoslavni 106 0 0 Unitariyi 18 0 0 Inshi abo nevidomo 17 0 0 1910 Naselennya komitatu v 1910 narahovuvalo 202 288 osib i skladalosya z takih movnih spilnot Ugorci 156 668 77 5 Slovaki 36 067 17 8 Nimci 6520 3 2 Rusini 378 0 2 Rumuni 127 0 0 Horvati 63 0 0 Serbi 21 0 0 Inshi abo nevidomo 2444 1 2 Za danimi perepisu 1910 roku naselennya komitatu skladalosya z takih religijnih gromad Rimo katoliki 118 179 58 4 Kalvinisti 42 728 21 1 Greko katoliki 20 089 9 9 Yevreyi 14 251 7 1 Lyuterani 6832 3 4 Pravoslavni 161 0 0 Unitariyi 24 0 0 Inshi abo nevidomo 24 0 0 U 1941 r bulo 203 438 ugorciv 18 879 slovakiv 2 581 Bunyevciv 904 nimciv 623 cigani 256 rusiniv 72 rumuni 3 horvati 105 inshih 140 377 rimo katolikiv 45 384 protestanti 22 476 greko katolikiv 14 764 yevreyi 4773 yevangelisti 339 pravoslavnih 116 baptistiv i 55 unitariyiv PovitiPoviti jaras Povit Povitovij centr Cheregat Sepshi Fyuzer Gernadzhadani Gjonc Abaujsanto Kosha Kosha Sikso Sikso Torna Torna Vilne misto rendezett tanacsu varos KoshaPrimitkiVerordnung des Ministeriums des Inneren vom 13 September 1850 wodurch in Gemassheit der Allerhochsten Entschliessung vom 8 September 1850 nachstehende Bestimmungen uber die Einrichtung der politischen Verwaltungsbehorden im Konigreiche Ungarn erlassen und zur allgemeinen Kenntniss gebracht werden ONB ALEX Historische Rechts und Gesetztexte Online nim 17 veresnya 1850 Procitovano 15 serpnya 2022 KlimoTheca Konyvtar Kt lib pte hu Procitovano 6 grudnya 2012 KlimoTheca Konyvtar Kt lib pte hu Procitovano 6 grudnya 2012 KlimoTheca Konyvtar Kt lib pte hu Procitovano 24 chervnya 2012 KlimoTheca Konyvtar Kt lib pte hu Procitovano 24 chervnya 2012 Div takozhAbov Muchon Komloshka

Дата публікації:
Топ