Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Боршод Герб комітату Боршод Заснований XII ст Скасований 1945 рік Адміністративний центр 1910 Мішкольц 1724 1945 Населен

Боршод

Боршод
Боршод

image

Герб комітату Боршод

image

Заснований XII ст.
Скасований (1945 рік):
Адміністративний центр (1910): Мішкольц (1724–1945)
Населення (1910): 289 914
Площа (1910): 3629 км²
Сьогоднішня приналежність:

Угорщина.

Боршод (лат. comitatus Borsodiensis, угор. Borsod vármegye, словац. Boršodská župa, нім. Komitat Borschod, укр. Комітат Боршод) — історичний комітат (жупа) у північній частині Угорського королівства.

Етимологія

Назва походить від власного імені Борш (ранньосередньовічний магнат) із суфіксом -d, який використовувався для назви місцевостей у староугорській мові. Особисте ім’я Борш могло походити від слов’янського власного імені Бориш (теорія Елемера Моора). Словацькі вчені припускають слов'янське походження, зокрема Ян Станіслав вказав на кілька топонімів зі схожою етимологією (Бор[і]ша). Ян Штайнгюбель вказує на чеське ім'я Борша (член свити Бржетіслава II); від цього ж імені походить також, напр. Боршов-над-Влтавою.

Географія

Межував у 1910 році з комітатами і Абауй-Торна на півночі, на заході, на півдні та Земплін і Сабольч на сході. Річка Тиса була південно-східною межею комітату, її притока Шайо або Солона протікає посередині комітату.

Історія

Боршод є одним із найстаріших комітатів Угорського королівства. У ранній історії Угорського королівства кожне графство (на латині comitatus) формувалося навколо укріплення (більшість цих укріплень були дерев'яними замками; більшість кам’яних замків були побудовані після монгольської навали на Угорщину в середині 13 століття). Замок, який стояв поблизу сучасного Еделень, носив ім’я свого першого управителя, Борша, який жив під час правління верховного князя Гези або його сина Стефана I.

Кордони графства стали постійними на початку 14 століття, коли було утворено сусіднє графство Торна, і вони залишалися в основному незмінними протягом наступних шестисот років. Згодом сюди переселилися й інші групи: печеніги (кінець 10-поч. 11 ст.) та узи (11-12 ст.). Це також видно з таких топонімів, як Сірмабешеньє (Szirmabesenyő, besenyő — угорська назва печенігів) та Озд (від «узи»).

Парафії округу від початку належали до Егерської єпархії. У регіоні було засновано декілька монастирів: Сазд (кланом Аба, XI ст.), Болдва (королевою, 12 ст.), Кач (кланом Орсур), Тапольца (кланом Мішкольц), Белгаромкут (єпископом Егеру після 1232 р.).

Битва на річці Шайо ознаменувала початок монгольської навали, яка мала катастрофічні наслідки для Угорщини. Відбулася на правому березі річки Шайо в комітаті Боршод, поблизу села Мугі, 11 квітня 1241 р. Монголи розгромили армію короля Бели IV. Під час дворічного вторгнення було повністю знищено 16 із 69 сіл повіту.

У 1248 році, коли король Бела наказав побудувати кам'яні замки по всьому королівству, кілька нових замків також було побудовано в графстві Боршод (Cserepvár, Csorbakő, Dédes, Diósgyőr, Éleskő), багато з них на місцях колишніх, зруйнованих дерев'яних замків. Монастир Болдва був зруйнований під час другої монгольської навали в 1285 році.

У папських десятинних реєстрах з 1332 по 1335 рік графство згадується як таке, що має 91 парафію. У повіті на той час було близько 240 сіл. До битви під Могачем (1526), яка знаменує початок османської окупації Угорщини (тривала понад 160 років), у комітаті було 13 замків, 13 ринкових міст (oppidum, включаючи Мішкольц і Мезйокйовешд) і 250 сіл, що належали 235 різними феодалами, включаючи єпархії та монастирі. Управителем повіту був капітан замку Діошдьор.

У 1566 році османи зайняли замки Дедес і Діошдьор, а після битви під Мезекерестеш (26–28 жовтня 1596) вони також зайняли Мішкольц. Ці території були під контролем Османської імперії до 1687 року.

У наступному столітті в комітаті відбулася важлива історична подія боротьби за свободу князя Ракоці: 18 червня 1707 року тут, біля села Онод, відбувся Онодський сейм, на якому Угорщина була проголошена незалежною від влади Габсбургів.

У 1724 році було вирішено, що в Мішкольці буде побудовано комітатську раду Боршоду, таким чином місто офіційно стало центром округу. Будівля була побудована між 1825 і 1827 роками.

У 19 столітті відбулися деякі незначні зміни в території комітату: між 1807 і 1812 роками села Сьольошке, Цеґлєд, Тігаммер, Ольмадяр, Фельнімет і Бекольце (багато з них сьогодні є міськими частинами Егера) були приєднані до сусіднього , тоді як Еґерфармош, Іванка, Сокепуста та млин Кішталья були приєднані від до Боршода. У 1850 році кілька інших міст і сіл Боршода були приєднані до сусідніх комітатів: Андорнак, Кішталья та Фельшотаркань до , Домагаза та Шікатор до Гемер-Кішгонта. Села Онґа (раніше належало до комітату Абауй) та Кюльшебеч (раніше входило до комітату Земплін) стали частиною Боршода. У 1907 році Мішкольц отримав статус міста з муніципальними правами і де-юре став незалежним від комітату Боршод.

З 63 комітатів Угорщини Боршод був 39-м за площею, 23-м за чисельністю населення та 11-м за щільністю населення (80 осіб/км²) у 1910 році. Між 1899 і 1913 роками багато людей покинули Угорщину та емігрували в інші країни; з Боршода емігрувало 23 797 осіб, не враховуючи 7 313, які врешті повернулися, що робить комітат 18-м у списку угорських повітів з найбільшою кількістю емігрантів.

У 1919 році Боршодський комітат налічував 177 сіл (13 із них мали населення понад 2000 осіб).

Після Першої світової війни Австро-Угорщина поділилась на кілька країн. Межі комітату Боршод залишилися незмінними, але в навколишніх комітатів за Тріанонським договором більшість території відійшло до Чехословаччини: Абауй-Торна (Абауй був об'єднаний з Торною в 1882 році) — 48%, Земплен — 72% і Гемер-Кішгонт — 92,5%. У 1923 році повіт Боршод був об’єднаний із рештою колишнього повіту Гемер-Кішгонт, щоб утворити «тимчасово об’єднаний повіт Боршод-Гемер-Кішгонт» зі столицею в Мішкольці.

2 листопада 1938 року Перший віденський арбітраж віддав Угорщині деякі частини Гемер-Кішгонта, Боршод і Гемер-Кішгонт знову стали окремими один від одного, але межа між ними трохи змінилася.

У 1941 році в комітаті проживало 382 324 жителі (378 303 угорців, 272 німці, 240 румунів, 210 русинів, 2103 цигани та 2324 інших; 225 476 римо-католиків, 19 625 греко-католиків, 226 православних, 8657 євангелістів, 109 809 протестантів, 105 унітаріїв, 970 баптистів, 16 997 євреїв, 164 інших релігій).

Після Другої світової війни рішення віденського арбітражу було оголошено недійсним, і Угорщина повернула території Чехословаччині; а частину Гемер-Кішгонта, що залишилася, знову об’єднали з комітатом Боршод, утворивши комітат Боршод-Гемер. 16 березня 1950 року під час широкомасштабної адміністративної реформи рештки комітатів Абауй-Торна та Земплін було приєднано до Боршод-Гемера, утворивши сучасний повіт Боршод-Абауй-Земплен, лише центр повіту Боршод Мішкольц зберіг свій статус адміністративного центру, а Шаторальяуйгей від комітату Земплін, і Сіксо від комітату Абауй, втратили його.

Сьогодні територія, яка колись була комітатом Боршод, є найбільш урбанізованою та промислово розвиненою територією Боршод-Абауй-Земплена, де проживає 3/4 населення медьє. Там також знаходяться три найбільші міста медьє – Мішкольц, Озд і Казінцбарцика. У розмовній мові медьє Боршод часто використовується для позначення Боршод-Абауй-Земплена в цілому.

1900

У 1900 році населення комітату нараховувало 257 586 осіб, і воно складалося з таких мовних спільнот:

За даними перепису 1900 року, населення комітату складалося з таких релігійних громад:

1910

Населення комітату в 1910 нараховувало 289 914 особи і складалося з таких мовних спільнот:

За даними перепису 1910 року, населення комітату складалося з таких релігійних громад:

Повіти

image
Повіти комітату Боршод 1910 рік
Повіти (járás)
Повіт Повітовий центр
Еделень Еделень
Мезйочат Мезйочат
Мезйокйовешд Мезйокйовешд
Мішкольц Мішкольц
Озд Озд
Шайосентпітер
Міський повіт (törvényhatósági jogú város)
Мішкольц (з 1909 р.)
Вільне місто (rendezett tanácsú város)
Мішкольц (до 1909 р.)

Примітки

Див. також

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Borshod Gerb komitatu Borshod Zasnovanij XII st Skasovanij 1945 rik Administrativnij centr 1910 Mishkolc 1724 1945 Naselennya 1910 289 914 Plosha 1910 3629 km Sogodnishnya prinalezhnist Ugorshina Borshod lat comitatus Borsodiensis ugor Borsod varmegye slovac Borsodska zupa nim Komitat Borschod ukr Komitat Borshod istorichnij komitat zhupa u pivnichnij chastini Ugorskogo korolivstva EtimologiyaNazva pohodit vid vlasnogo imeni Borsh rannoserednovichnij magnat iz sufiksom d yakij vikoristovuvavsya dlya nazvi miscevostej u starougorskij movi Osobiste im ya Borsh moglo pohoditi vid slov yanskogo vlasnogo imeni Borish teoriya Elemera Moora Slovacki vcheni pripuskayut slov yanske pohodzhennya zokrema Yan Stanislav vkazav na kilka toponimiv zi shozhoyu etimologiyeyu Bor i sha Yan Shtajngyubel vkazuye na cheske im ya Borsha chlen sviti Brzhetislava II vid cogo zh imeni pohodit takozh napr Borshov nad Vltavoyu GeografiyaMezhuvav u 1910 roci z komitatami i Abauj Torna na pivnochi na zahodi na pivdni ta Zemplin i Sabolch na shodi Richka Tisa bula pivdenno shidnoyu mezheyu komitatu yiyi pritoka Shajo abo Solona protikaye poseredini komitatu IstoriyaBorshod ye odnim iz najstarishih komitativ Ugorskogo korolivstva U rannij istoriyi Ugorskogo korolivstva kozhne grafstvo na latini comitatus formuvalosya navkolo ukriplennya bilshist cih ukriplen buli derev yanimi zamkami bilshist kam yanih zamkiv buli pobudovani pislya mongolskoyi navali na Ugorshinu v seredini 13 stolittya Zamok yakij stoyav poblizu suchasnogo Edelen nosiv im ya svogo pershogo upravitelya Borsha yakij zhiv pid chas pravlinnya verhovnogo knyazya Gezi abo jogo sina Stefana I Kordoni grafstva stali postijnimi na pochatku 14 stolittya koli bulo utvoreno susidnye grafstvo Torna i voni zalishalisya v osnovnomu nezminnimi protyagom nastupnih shestisot rokiv Zgodom syudi pereselilisya j inshi grupi pechenigi kinec 10 poch 11 st ta uzi 11 12 st Ce takozh vidno z takih toponimiv yak Sirmabeshenye Szirmabesenyo besenyo ugorska nazva pechenigiv ta Ozd vid uzi Parafiyi okrugu vid pochatku nalezhali do Egerskoyi yeparhiyi U regioni bulo zasnovano dekilka monastiriv Sazd klanom Aba XI st Boldva korolevoyu 12 st Kach klanom Orsur Tapolca klanom Mishkolc Belgaromkut yepiskopom Egeru pislya 1232 r Bitva na richci Shajo oznamenuvala pochatok mongolskoyi navali yaka mala katastrofichni naslidki dlya Ugorshini Vidbulasya na pravomu berezi richki Shajo v komitati Borshod poblizu sela Mugi 11 kvitnya 1241 r Mongoli rozgromili armiyu korolya Beli IV Pid chas dvorichnogo vtorgnennya bulo povnistyu znisheno 16 iz 69 sil povitu U 1248 roci koli korol Bela nakazav pobuduvati kam yani zamki po vsomu korolivstvu kilka novih zamkiv takozh bulo pobudovano v grafstvi Borshod Cserepvar Csorbako Dedes Diosgyor Elesko bagato z nih na miscyah kolishnih zrujnovanih derev yanih zamkiv Monastir Boldva buv zrujnovanij pid chas drugoyi mongolskoyi navali v 1285 roci U papskih desyatinnih reyestrah z 1332 po 1335 rik grafstvo zgaduyetsya yak take sho maye 91 parafiyu U poviti na toj chas bulo blizko 240 sil Do bitvi pid Mogachem 1526 yaka znamenuye pochatok osmanskoyi okupaciyi Ugorshini trivala ponad 160 rokiv u komitati bulo 13 zamkiv 13 rinkovih mist oppidum vklyuchayuchi Mishkolc i Mezjokjoveshd i 250 sil sho nalezhali 235 riznimi feodalami vklyuchayuchi yeparhiyi ta monastiri Upravitelem povitu buv kapitan zamku Dioshdor U 1566 roci osmani zajnyali zamki Dedes i Dioshdor a pislya bitvi pid Mezekerestesh 26 28 zhovtnya 1596 voni takozh zajnyali Mishkolc Ci teritoriyi buli pid kontrolem Osmanskoyi imperiyi do 1687 roku U nastupnomu stolitti v komitati vidbulasya vazhliva istorichna podiya borotbi za svobodu knyazya Rakoci 18 chervnya 1707 roku tut bilya sela Onod vidbuvsya Onodskij sejm na yakomu Ugorshina bula progoloshena nezalezhnoyu vid vladi Gabsburgiv U 1724 roci bulo virisheno sho v Mishkolci bude pobudovano komitatsku radu Borshodu takim chinom misto oficijno stalo centrom okrugu Budivlya bula pobudovana mizh 1825 i 1827 rokami U 19 stolitti vidbulisya deyaki neznachni zmini v teritoriyi komitatu mizh 1807 i 1812 rokami sela Soloshke Ceglyed Tigammer Olmadyar Felnimet i Bekolce bagato z nih sogodni ye miskimi chastinami Egera buli priyednani do susidnogo todi yak Egerfarmosh Ivanka Sokepusta ta mlin Kishtalya buli priyednani vid do Borshoda U 1850 roci kilka inshih mist i sil Borshoda buli priyednani do susidnih komitativ Andornak Kishtalya ta Felshotarkan do Domagaza ta Shikator do Gemer Kishgonta Sela Onga ranishe nalezhalo do komitatu Abauj ta Kyulshebech ranishe vhodilo do komitatu Zemplin stali chastinoyu Borshoda U 1907 roci Mishkolc otrimav status mista z municipalnimi pravami i de yure stav nezalezhnim vid komitatu Borshod Z 63 komitativ Ugorshini Borshod buv 39 m za plosheyu 23 m za chiselnistyu naselennya ta 11 m za shilnistyu naselennya 80 osib km u 1910 roci Mizh 1899 i 1913 rokami bagato lyudej pokinuli Ugorshinu ta emigruvali v inshi krayini z Borshoda emigruvalo 23 797 osib ne vrahovuyuchi 7 313 yaki vreshti povernulisya sho robit komitat 18 m u spisku ugorskih povitiv z najbilshoyu kilkistyu emigrantiv U 1919 roci Borshodskij komitat nalichuvav 177 sil 13 iz nih mali naselennya ponad 2000 osib Pislya Pershoyi svitovoyi vijni Avstro Ugorshina podililas na kilka krayin Mezhi komitatu Borshod zalishilisya nezminnimi ale v navkolishnih komitativ za Trianonskim dogovorom bilshist teritoriyi vidijshlo do Chehoslovachchini Abauj Torna Abauj buv ob yednanij z Tornoyu v 1882 roci 48 Zemplen 72 i Gemer Kishgont 92 5 U 1923 roci povit Borshod buv ob yednanij iz reshtoyu kolishnogo povitu Gemer Kishgont shob utvoriti timchasovo ob yednanij povit Borshod Gemer Kishgont zi stoliceyu v Mishkolci 2 listopada 1938 roku Pershij videnskij arbitrazh viddav Ugorshini deyaki chastini Gemer Kishgonta Borshod i Gemer Kishgont znovu stali okremimi odin vid odnogo ale mezha mizh nimi trohi zminilasya U 1941 roci v komitati prozhivalo 382 324 zhiteli 378 303 ugorciv 272 nimci 240 rumuniv 210 rusiniv 2103 cigani ta 2324 inshih 225 476 rimo katolikiv 19 625 greko katolikiv 226 pravoslavnih 8657 yevangelistiv 109 809 protestantiv 105 unitariyiv 970 baptistiv 16 997 yevreyiv 164 inshih religij Pislya Drugoyi svitovoyi vijni rishennya videnskogo arbitrazhu bulo ogolosheno nedijsnim i Ugorshina povernula teritoriyi Chehoslovachchini a chastinu Gemer Kishgonta sho zalishilasya znovu ob yednali z komitatom Borshod utvorivshi komitat Borshod Gemer 16 bereznya 1950 roku pid chas shirokomasshtabnoyi administrativnoyi reformi reshtki komitativ Abauj Torna ta Zemplin bulo priyednano do Borshod Gemera utvorivshi suchasnij povit Borshod Abauj Zemplen lishe centr povitu Borshod Mishkolc zberig svij status administrativnogo centru a Shatoralyaujgej vid komitatu Zemplin i Sikso vid komitatu Abauj vtratili jogo Sogodni teritoriya yaka kolis bula komitatom Borshod ye najbilsh urbanizovanoyu ta promislovo rozvinenoyu teritoriyeyu Borshod Abauj Zemplena de prozhivaye 3 4 naselennya medye Tam takozh znahodyatsya tri najbilshi mista medye Mishkolc Ozd i Kazincbarcika U rozmovnij movi medye Borshod chasto vikoristovuyetsya dlya poznachennya Borshod Abauj Zemplena v cilomu 1900 U 1900 roci naselennya komitatu narahovuvalo 257 586 osib i vono skladalosya z takih movnih spilnot Ugorci 243 117 94 38 Slovaki 9 338 3 63 Nimci 3 155 1 22 Inshi abo nevidomo 1 976 0 77 Za danimi perepisu 1900 roku naselennya komitatu skladalosya z takih religijnih gromad Rimo katoliki 137 980 53 57 Kalvinisti 83 310 32 34 Yevreyi 16 477 6 40 Greko katoliki 12 850 4 99 Lyuterani 6 700 2 60 Inshi abo nevidomo 269 0 10 1910 Naselennya komitatu v 1910 narahovuvalo 289 914 osobi i skladalosya z takih movnih spilnot Ugorci 281 874 97 23 Slovaki 4 115 1 42 Nimci 2 379 0 82 Inshi abo nevidomo 1 546 0 53 Za danimi perepisu 1910 roku naselennya komitatu skladalosya z takih religijnih gromad Rimo katoliki 160 699 55 43 Kalvinisti 88 856 30 65 Yevreyi 18 346 6 33 Greko katoliki 14 086 4 86 Lyuterani 7 299 2 52 Inshi abo nevidomo 628 0 22 PovitiPoviti komitatu Borshod 1910 rik Poviti jaras Povit Povitovij centr Edelen Edelen Mezjochat Mezjochat Mezjokjoveshd Mezjokjoveshd Mishkolc Mishkolc Ozd Ozd Shajosentpiter Miskij povit torvenyhatosagi jogu varos Mishkolc z 1909 r Vilne misto rendezett tanacsu varos Mishkolc do 1909 r PrimitkiDiv takozhAbov Muchon

Дата публікації:
Топ