Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Аахенська марка (нім. Aachen Marck) — розрахункова, а згодом грошова одиниця міста Аахена, яка карбувалася з 1615 по 1754 роки. У 1920—1923 роках під час гіперінфляції в Аахені виготовлялися металеві та паперові марки-нотгельди. У 2000 році у ФРН викарбували ювілейну монету з нагоди 1200-річчя завершення будівництва Карлом Великим Аахенського палацу.
| Аахенська марка | |||
|---|---|---|---|
| Aachen Marck (нім.) | |||
| |||
| Територія обігу | |||
| Емітент |  Вільне імперське місто римського престолу Аахен | ||
| Похідні та паралельні одиниці | |||
| Дробові | 12 галерів = 1 альбус; 24 галери = 1 марка; 6 марок = 1 гульден (дукат); 48 марок = 1 райхсталер (1619): 1 райхсталер = 46 марок; (1647) = 52 марок; (1659) = 54 марок; (1661) = 59 марок; (1706) = 56 марок; (1750) = 54 марок = 9 гульденів | ||
| Історія | |||
| Дата | 1615-1756, 1920-1923 | ||
Історія
25 грудня 800 року в Римі папа Лев III коронував франкського короля Карла Великого на імператора Священної Римської імперії. Наприкінці VIII — початку IX Карл створив у вільному імперському місті Аахені резиденцією римських імператорів, яких тут коронували довгий час до XVI століття. У 1531 році коронували останнього імператора Священної Римської імперії Карла V. У 1166 році у фортеці міста було засновано імперський монетний двір. Починаючи з XIII і до кінця XVIII століть карбувалися власні монети, а за одиницю визначення ваги слугувала кельнська марка.
Перші монети для Аахена почали карбуватися за часів правління короля Франції Людовика IX (1226—1270) у місті Тур і мали назву турнський грош (фр. Tournose, Tournosegroschen). Ці монети швидко поширювалися, оскільки задовольняли торговельні потреби. Серед населення ця монета мала більш звичну назву — шилінг, або солід. Солід ділився на 20 денаріїв, які отримали назву торнезіпарві, або торнезінігрі (нім. Turonenses Parvi, Turonenses Nigri) через червонуватий відтінок низькопробного срібла. Монети кращої якості називали альбусами (нім. Albus). Назву торнезі також використовували й сусідні європейські держави. Типовий аверс на всіх срібних аахенських монетах: бюст святого, або регента Аахену. Внизу карбувався герб міста на щиті. На реверсі монет, на початку Нового часу зображався великий хрест, згодом герб Аахену, або позначання номіналу. За часів імператора Священної Римської імперії Людовика IV (1328—1347) карбувалися монети з назвою стерлінги. Ці монети повністю наслідували англійські монети часів короля Едуарда I (1272—1307). Починаючи від 1373 року в обігу з'являються юнхайтгроші (нім. Juncheitsgroschen). В Центральній та Західній Європі на цих монетах вперше карбувався рік виготовлення. У XIII—XV століттях, окрім перелічених монет, в обігу були пфеніги. В 1420 році в обігу з'явився галер. На перших галерах не карбувалося значення номіналу. На початку карбування монети виготовлялися з низькопробного срібла, а з 1573 року з міді. У 50-х роках XVIII століття новим штемпелем на деномінованих галерах карбувалося нове значення монети. Наприклад, знецінені 4 галери перекарбовувалися в 12 галерів. З 1790 року, під час французької окупації, Аахенський монетний двір втратив право на карбування власних монет, але галери продовжували карбуватися підпільно до 1797 року. У 1568 році в обіг був уведений талер, який відповідав за дизайном та вмістом щирого срібла до європейського стандарту того часу. Карбувалися монети ¼, ½, 1 та 2 талери (названий дупельталером, або подвійним талером (нім. Doppeltaler)). У 1644 році було відкарбовано останній срібний талер. Для торгових операцій широко почали використовуватися золоті гульдени вагою 3,5 грами та з вмістом щирого золота 986 проби. В 1640 році золотий торговий гульден замінився на дукат з тим самим вмістом золота, та пробою.
Марка
Починаючи з XVI століття у Вільному імперському місті Аахен марка, на початку карбування монет, використовувалася здебільшого як розрахункова одиниця. У 1615 році були викарбувані перші 1 та 2 марки за часів правління імператора Священної Римської імперії Матвія. В різні часи карбувалися монети номіналами в 1, 2, 3, 4 та 6 марок. У середині XVIII століття марка втратила своє значення через низький вміст срібла в монетах. Останні марки карбувалися в 1754 році під час правління Франца І. У 1790 році під час французької окупації Аахен втратив свій статус вільного міста.
| Аахенська марка (Період карбування — 1615—1754 роки). | ||||
| Номінали в марках, які карбувалися | Аверс | Реверс | Регент, король | Роки карбування |
|---|---|---|---|---|
| 1 марка |  | Матвій 1612–1619 | 1615, 1616 | |
| 2 марки | 1615, 1616 | |||
| 1 марка |  | Фердинанд ІІ 1619–1637 | 1619-1621, 1631, 1633 | |
| 3 марки |  | 1619, 1626, 1631 | ||
| 6 марок |  | 1619-1621 | ||
| 1 марка | Фердинанд ІІІ 1637–1657 | 1643, 1645, 1648 | ||
| 2 марки |  | 1639-1641, 1645—1647, 1649—1650 | ||
| 3 марки | 1639-1641 | |||
| 4 марки |  | 1640, 1642, 1644—1648 | ||
| 1 марка |  | Йосип І 1705–1711 | 1707 | |
| 2 марки | 1707 | |||
| 3 марки | 1707 | |||
| 1 марка | Карл VI 1711–1740 | 1727-1728 | ||
| 2 марки |  | 1727-1728 | ||
| 3 марки | 1728 | |||
| 1 марка | Франц І 1745–1765 | 1753 | ||
| 2 марки | 1753 | |||
| 3 марки |  | 1754 | ||
«Сліпий» відбиток
Термін «сліпий відбиток» (нім. Blinde Bauschen) ввів німецький нумізмат [de]. Цим терміном він схарактеризував стерті срібні монети, на яких надкарбовувався відтиск з новим значенням номіналу. Такі сліпі відтиски, без зазначеної на них дати, карбувалися в Аахені за часів імператора Священної Римської імперії Леопольда І (1658-1705). У 1656 році в Аахені сталася велика пожежа, яка призвела до занепаду міста. Імовірно, що такі монети карбувалися наспіх при вимушених обставинах. Відомі такі номінали «сліпих» монет: 1, 2, 3, 6 та 12 марок.
Збори або презентації радників
На початку XIII століття у північних землях Німеччини в підвалах будинків уряду почали будуватися [en], які швидко набули популярності серед членів уряду. Зазвичай члени ради надсилали свого «платіжоспроможнього радника» (нім. Zahlmittel) для домовленості з торговцем щодо продовження зборів ради із кухлем вина після напруженої денної сесії. «Платіжоспроможні радники», мали підтвердити збори радників (нім. Ratspräsenzen) і те, що у них вистачає «радних» грошей (нім. Ratszeichen) для розрахунків за спожиту продукцію.
У конституції Аахена від 25 листопада 1450 року зазначалося у який спосіб регулювати проблеми радників. Зокрема в ньому згадувалось і про збори радників. У 1497 році в середньовічних документах вперше згадується про збори радників у місті Кельн. Також з історичних джерел відомо, що наприкінці XVI століття посадові особи міст отримували як компенсацію, так звані «бюлетені» (нім. Bolletten) компенсації. У 1622 році в Аахені відбулися перші збори радників з метою обговорення бюлетенів, тобто яким чином розпоряджатися ними. Але в історії міста немає відомостей про засідання радників у повному складі. Велика рада Аахена складалася із 129 осіб, мала — з 41 члени ради. Якщо у винних кельнях і відбувалися збори, то у невеликій кількості радників.
В Аахені для таких закладів виготовлялися окремі грошові знаки з розрахунком однієї монети за кількість винної рідини. Наприклад, 1 літр вина коштував 1 монету номіналом у 8 марок. Для потреб на «збори радників» друкувалися купони (нім. Gedruckter Coupons), та виготовлялися токени зі срібла та міді. Токени для потреб на «збори радників» карбувалися з 1597 по 1756 роки. До 1711 року значення номіналу на токенах не вказувалася. З 1711 року карбувалися токени номіналом у 8, 16 та 32 марки. Такий підхід був взаємовигідним як для споживача, так і для торговця. Винні токени відрізнялися від державних монет дизайном, легендою, але як і обігові монети за еталон на виготовлення срібних токенів слугувала кельнська марка. Токени-марки були відповідними за значенням до обігових марок, що не створювало перепон при обміні їх на обігові гроші торговцями.
Ануляція монет
У 1815 році після Віденського конгресу Королівство Пруссія анексувало Ааахен. В Аахені відбулася девальвація — аахенська валюта замінилася на пруську. Грошові знаки Аахена анулювалися штемпелем зі хрестоподібним відтиском на монеті та широким ободом по краю. Нині у музеї Боде, що у Берліні, зберігається 48 монет Аахена, з яких 14 монет зі слідами ануляції.
-
![image]()
Монетний штемпель ануляції з широким ободом на токенах «радників» -
![image]()
Анульована 1 марка, зразка 1727 року. 1815 рік -
![image]()
Анульована 1 марка, зразка 1727 року. 1815 рік. 2-й варіант -
![image]()
Анульована 1 марка, зразка 1727 року. 1815 рік. 3-й варіант -
![image]()
Анульовані 2 марки, зразка 1727 року. 1815 рік. -
![image]()
Анульовані 2 марки, зразка 1727 року. 1815 рік. 2-й варіант
«Хлібні» марки
Починаючи з 1820-х років у Європі, зокрема в Німеччині, були сильні посухи. Серія неврожаїв, зокрема і через часті війни, створили кризові умови, безробіття та злидні на землях Німеччини. Серед населення стали поширюватися голод та епідемії тифу. Щоб якось уникнути голоду та захворювань тифом серед робітничого класу — місцевий уряд був змушений дати розпорядження на виготовлення ерзац-монет, так-званих «хлібних» марок (нім. Brodmarke) для придбання певної кількості зерна. У 1816-1817 та в 1847 «хлібні» марки карбувалися в Ельберфельді. Згідно з конституційним законом про бідних від 20 червня 1871 року адміністративною комісією (нім. Verwaltungskommission) було вирішено виготовляти продовольчі ерзац-монети і для Аахена.
Нотгельди
У 1918-1923, в період гіперінфляції в післявоєнній Веймарській республіці на німецьких землях, зокрема і в Аахені, карбувалися власні нотгельди. Цими монетами замінювали нестачу грошей, здебільшого дрібних номіналів. Нотгельди Аахена замовлялися у зовнішнього постачальника і мали різноманітність дизайнів. Так, наприклад, нотгельди номіналом в 10 (діаметр — 20,9 мм матеріал — картон, алюміній, залізо), 25 (Діаметр — 23,8 мм. Матеріал — залізо) пфенігів, а також 1 гріш (так званий «ринковий гріш», що отримав назву «жіночого гроша» (нім. Marktfrau). Діаметр 20,9 мм. Матеріал — залізо), виготовлялися на торговій фірмі Gebr. Kugel & Fink у місті Люденшайді. 50 (Діаметр — 24-24,1 мм. Матеріал — залізо, томпак), 75 пфенігів (Діаметр — 25,5 мм. Матеріал — цинк, томпак), 2 (Діаметр — 24. Матеріал — латунь (жовтого та червоного кольору) та 3 (Діаметр — 25,5. Матеріал — латунь (жовтого та червоного кольору) марки виготовлялися на фірмі L. Chr. Lauer у Нюрнберзі. На всіх нотгельдах, виготовлених у Нюрнберзі, зображували німецького живописця та графіка [de] (1816-1859), що народився в Ахені
Банкноти періоду гіперінфляції
Починаючи від серпня 1921 року населення Німеччини почало скуповувати іноземну валюту, що лише пришвидшило знецінення марки. У першій половині 1922 року 320 марок дорівнювали 1 долару США, а в грудні курс долара виріс у 15 разів. Окрім того, знецінена марка втратила повністю купівельну властивість, створивши неможливі умови для купівлі іноземної валюти чи золота. У листопаді 1923 року 1 долар США коштував 4.210.500.000.000 марок.
Під час гіперінфляції в Аахені друкувалися банкноти:
- 1922 рік: 500 марок;
- 1923 рік: 5, 50, 100, 500 тисяч, 1, 5, 10, 20, 50, 100 мільйонів, 1, 100 мільярдів, 1 більйон марок;
-
![image]()
Водяні знаки на купюрах Аахену номіналом в 500, 100.000, 500.000, 5.000.000, 50.000.000 та 10.000.000 марок -
![image]()
Водяні знаки на купюрах Аахену номіналом в 1.000.000 марок -
![image]()
Водяні знаки на купюрах Аахену номіналом в 5.000.000, 20.000.000 марок
| Банкноти Аахену (1922—1923) | |||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Аверс | Реверс | Номінал (марок) | Розмір | Дата друку | Відруковано | ||||||||||||||||
 | 500 | 5 жовтня 1922 року | Private Printers | ||||||||||||||||||
 |  | 5.000 | 1 лютого 1923 року | ||||||||||||||||||
 | 50.000 | 1 липня 1923 року | |||||||||||||||||||
 |  | 100.000 | 1 липня 1923 року | ||||||||||||||||||
 |  | 100.000 | 140 x 95 мм | 20 липня 1923 року | |||||||||||||||||
 |  | 500.000 | 176 x 111 мм | 20 липня 1923 року | |||||||||||||||||
 |  | 1.000.000 | 20 липня 1923 року | ||||||||||||||||||
 |  | 5.000.000 | 20 липня 1923 року | ||||||||||||||||||
 |  | 5.000.000 | 20 липня 1923 року | ||||||||||||||||||
 |  | 10.000.000 | 20 липня 1923 року | ||||||||||||||||||
 |  | 20.000.000 | 20 липня 1923 року | ||||||||||||||||||
 |  | 50.000.000 | 20 липня 1923 року | ||||||||||||||||||
 |  | 100 мільйонів | 20 липня 1923 року | ||||||||||||||||||
 |  | 1 мільярд | 12 жовтня 1923 року | ||||||||||||||||||
 | 100 мільярдів | 12 жовтня 1923 року | |||||||||||||||||||
 |  | 1 більйон | 12 жовтня 1923 року | ||||||||||||||||||
Пам'ятні монети сучасності
- Номінал — 10 марок
- Серія — З нагодин 1200-річчя завершення будівництва Карлом Великим Аахенського палацу.
- Країна — ФРН
- Монетні двори — A, D, F, J, G
- Металл — Ag 0.925
- Діаметр — 32.5 мм
- Вага — 15.50 гр.
- Спільний тираж — 3.815.000
- Якість карбування — Proof
- Рік карбування — 2000
Примітки
- Städtische Prägungen (нім.). Місцеве карбування монет. Архів оригіналу за 29 вересня 2020.
- Cuhaj G.S. Standard Catalog of World Coins 1701—1800 (4-ed.). — Krause Publications, 2008. — 1442 с. — .
- Tournose, Tournosegroschen (нім.). Торнезі, Торнезігрош. Архів оригіналу за 1 жовтня 2020.
- Ssterling (нім.). Стерлінг. Архів оригіналу за 1 жовтня 2020.
- Juncheitsgroschen (нім.). Юнхайтгрош. Архів оригіналу за 1 жовтня 2020.
- Heller (нім.). Халер. Архів оригіналу за 1 жовтня 2020.
- Taler (нім.). Талер. Архів оригіналу за 1 жовтня 2020.
- Cuhaj G.S. Standard Catalog of World Coins 1601—1700 (4-ed.). — Krause Publications, 2008. — 1442 с. — .
- Krumbach, Karl Gerd, Siegfried Heise und Heinz Kundolf: Aachener Münzen des Mittelalters. Aachen 1995, Privatdruck, 180 S.
- Aachener Münzen (нім.). Аахенські монети. Марка. Архів оригіналу за 15 квітня 2017.
- Menadier Julius. Die Aachener Münzen. — Berlin : Neudruck, 1972. — 272 с.
- Blinde Bauschen (нім.). Сліпий відтиск. Архів оригіналу за 13 квітня 2017.
- Ratspräsenzen (нім.). Збори радників. Архів оригіналу за 13 квітня 2017.
- Prägestempel Aachener Münzen (нім.). Анульовані монети Аахена. Архів оригіналу за 7 квітня 2017.
- Martin Kitchen. The Cambridge Illustrated History of Germany:-Cambridge University Press 1996
- Karl Lempens: Geschichte der Stadt Elberfeld von den ältesten Zeiten bis zur Gegenwart. Loewenstein, Elberfeld 1888 Digitalisierte Ausgabe
- aachener-marken (нім.). Жетони Аахена. Архів оригіналу за 13 квітня 2017.
- aachener-notmünzen (нім.). Нотгельди. Архів оригіналу за 15 квітня 2017.
- aachener-notmünzen (нім.). Нотгельди. Архів оригіналу за 15 квітня 2017.
- Fergusson, Adam (2010). When money dies : the nightmare of deficit spending, devaluation, and hyperinflation in Weimar Germany (вид. 1st). New York: PublicAffairs. ISBN .
- Balderston, prepared for the Economic History Society by Theo (2002). Economics and politics in the Weimar Republic (вид. 1. publ.). Cambridge: Cambridge Univ. Press. ISBN .
- Karsten Laursen and Jorgen Pedersen (1964). The German Inflation. Amsterdam: North-Holland Publishing Co.
- aachen-banknotes (англ.). Банкноти. Архів оригіналу за 15 квітня 2017.
- Cuhaj G.S. Standard Catalog of World Coins, 1901-2000 (44-ed.). — Krause Publications, 2017. — 2354 с. — .
Література
- Krumbach, Karl Gerd: Aachener Münzen des Mittelalters, Aachen 1995, Privatdruck, 180 S.
- Krumbach, Karl Gerd: Aachener Münzen der Neuzeit, Aachen 1989, Privatdruck, 214 S.
- Krumbach, Karl Gerd: Die Ratspräsenzen der Reichsstadt Aachen 1622—1756, Aachen 1985, Privatdruck, 96 S.
- Krumbach, Karl Gerd: Aachener Marken, Zeichen und Notmünzen, Aachen 1986, Privatdruck, 184 S.
- Menadier, Julius: Die Aachener Münzen, Berlin 1913, Neudruck 1972, 272 S.
- Funck, Walter: Die Notmünzen der deutschen Städte, Gemeinden, Kreise, Länder etc., Bd.1, Standardkatalog der amtlichen Ausgaben 1916—1921. Gietl Verlag, 7. Auflage
- Funck, Walter: Die Notmünzen der deutschen Städte, Gemeinden, Kreise, Länder etc., Bd.2, Variantenkatalog der amtlichen Ausgaben 1916—1921, Gietl Verlag, 7. Auflage
- Funck, Walter: Die deutschen Notmünzen, Alle amtlichen Ausgaben und deren Varianten der Städte, Gemeinden, Kreise, Länder etc. Neudruck 1972
- Merkelbach, Friedhelm: Das Papiernotgeld des ehemaligen Regierungsbezirks Aachen, Privatdruck, Jülich 2010.
- Funck, Walter: Die deutschen Notmünzen, Alle amtlichen Ausgaben und deren Varianten der Städte, Gemeinden, Kreise, Länder etc. 8. Auflage 2012
Джерела
- Каталог нотгельдів [Архівовано 23 березня 2017 у Wayback Machine.]
- Аахенські монети часів французької окупації [Архівовано 10 квітня 2017 у Wayback Machine.]
- Каталог паперових нотгельдів Аахена
- Нотгельди Німеччини [Архівовано 16 квітня 2017 у Wayback Machine.]
| Ця сторінка належить до української Вікіпедії. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Aahenska marka nim Aachen Marck rozrahunkova a zgodom groshova odinicya mista Aahena yaka karbuvalasya z 1615 po 1754 roki U 1920 1923 rokah pid chas giperinflyaciyi v Aaheni vigotovlyalisya metalevi ta paperovi marki notgeldi U 2000 roci u FRN vikarbuvali yuvilejnu monetu z nagodi 1200 richchya zavershennya budivnictva Karlom Velikim Aahenskogo palacu Aahenska marka Aachen Marck nim Aahen Zbori radnikiv 32 marki na kupivlyu vinnih virobiv 1752 rik vigotovlennya Teritoriya obigu Emitent Vilne imperske misto rimskogo prestolu Aahen Pohidni ta paralelni odinici Drobovi 12 galeriv 1 albus 24 galeri 1 marka 6 marok 1 gulden dukat 48 marok 1 rajhstaler 1619 1 rajhstaler 46 marok 1647 52 marok 1659 54 marok 1661 59 marok 1706 56 marok 1750 54 marok 9 guldeniv Istoriya Data 1615 1756 1920 1923IstoriyaAahen grosh 1402 roku korol Franciyi Karl VI Bozhevilnij Pershi datovani vipuski v Yevropi 25 grudnya 800 roku v Rimi papa Lev III koronuvav frankskogo korolya Karla Velikogo na imperatora Svyashennoyi Rimskoyi imperiyi Naprikinci VIII pochatku IX Karl stvoriv u vilnomu imperskomu misti Aaheni rezidenciyeyu rimskih imperatoriv yakih tut koronuvali dovgij chas do XVI stolittya U 1531 roci koronuvali ostannogo imperatora Svyashennoyi Rimskoyi imperiyi Karla V U 1166 roci u forteci mista bulo zasnovano imperskij monetnij dvir Pochinayuchi z XIII i do kincya XVIII stolit karbuvalisya vlasni moneti a za odinicyu viznachennya vagi sluguvala kelnska marka Pershi moneti dlya Aahena pochali karbuvatisya za chasiv pravlinnya korolya Franciyi Lyudovika IX 1226 1270 u misti Tur i mali nazvu turnskij grosh fr Tournose Tournosegroschen Ci moneti shvidko poshiryuvalisya oskilki zadovolnyali torgovelni potrebi Sered naselennya cya moneta mala bilsh zvichnu nazvu shiling abo solid Solid dilivsya na 20 denariyiv yaki otrimali nazvu torneziparvi abo tornezinigri nim Turonenses Parvi Turonenses Nigri cherez chervonuvatij vidtinok nizkoprobnogo sribla Moneti krashoyi yakosti nazivali albusami nim Albus Nazvu tornezi takozh vikoristovuvali j susidni yevropejski derzhavi Tipovij avers na vsih sribnih aahenskih monetah byust svyatogo abo regenta Aahenu Vnizu karbuvavsya gerb mista na shiti Na reversi monet na pochatku Novogo chasu zobrazhavsya velikij hrest zgodom gerb Aahenu abo poznachannya nominalu Za chasiv imperatora Svyashennoyi Rimskoyi imperiyi Lyudovika IV 1328 1347 karbuvalisya moneti z nazvoyu sterlingi Ci moneti povnistyu nasliduvali anglijski moneti chasiv korolya Eduarda I 1272 1307 Pochinayuchi vid 1373 roku v obigu z yavlyayutsya yunhajtgroshi nim Juncheitsgroschen V Centralnij ta Zahidnij Yevropi na cih monetah vpershe karbuvavsya rik vigotovlennya U XIII XV stolittyah okrim perelichenih monet v obigu buli pfenigi V 1420 roci v obigu z yavivsya galer Na pershih galerah ne karbuvalosya znachennya nominalu Na pochatku karbuvannya moneti vigotovlyalisya z nizkoprobnogo sribla a z 1573 roku z midi U 50 h rokah XVIII stolittya novim shtempelem na denominovanih galerah karbuvalosya nove znachennya moneti Napriklad znecineni 4 galeri perekarbovuvalisya v 12 galeriv Z 1790 roku pid chas francuzkoyi okupaciyi Aahenskij monetnij dvir vtrativ pravo na karbuvannya vlasnih monet ale galeri prodovzhuvali karbuvatisya pidpilno do 1797 roku U 1568 roci v obig buv uvedenij taler yakij vidpovidav za dizajnom ta vmistom shirogo sribla do yevropejskogo standartu togo chasu Karbuvalisya moneti 1 ta 2 taleri nazvanij dupeltalerom abo podvijnim talerom nim Doppeltaler U 1644 roci bulo vidkarbovano ostannij sribnij taler Dlya torgovih operacij shiroko pochali vikoristovuvatisya zoloti guldeni vagoyu 3 5 grami ta z vmistom shirogo zolota 986 probi V 1640 roci zolotij torgovij gulden zaminivsya na dukat z tim samim vmistom zolota ta proboyu MarkaPochinayuchi z XVI stolittya u Vilnomu imperskomu misti Aahen marka na pochatku karbuvannya monet vikoristovuvalasya zdebilshogo yak rozrahunkova odinicya U 1615 roci buli vikarbuvani pershi 1 ta 2 marki za chasiv pravlinnya imperatora Svyashennoyi Rimskoyi imperiyi Matviya V rizni chasi karbuvalisya moneti nominalami v 1 2 3 4 ta 6 marok U seredini XVIII stolittya marka vtratila svoye znachennya cherez nizkij vmist sribla v monetah Ostanni marki karbuvalisya v 1754 roci pid chas pravlinnya Franca I U 1790 roci pid chas francuzkoyi okupaciyi Aahen vtrativ svij status vilnogo mista Aahenska marka Period karbuvannya 1615 1754 roki Nominali v markah yaki karbuvalisya Avers Revers Regent korol Roki karbuvannya 1 marka Matvij 1612 1619 1615 1616 2 marki 1615 1616 1 marka Ferdinand II 1619 1637 1619 1621 1631 1633 3 marki 1619 1626 1631 6 marok 1619 1621 1 marka Ferdinand III 1637 1657 1643 1645 1648 2 marki 1639 1641 1645 1647 1649 1650 3 marki 1639 1641 4 marki 1640 1642 1644 1648 1 marka Josip I 1705 1711 1707 2 marki 1707 3 marki 1707 1 marka Karl VI 1711 1740 1727 1728 2 marki 1727 1728 3 marki 1728 1 marka Franc I 1745 1765 1753 2 marki 1753 3 marki 1754 Slipij vidbitok Slipij vidbitok 2 marki Termin slipij vidbitok nim Blinde Bauschen vviv nimeckij numizmat de Cim terminom vin sharakterizuvav sterti sribni moneti na yakih nadkarbovuvavsya vidtisk z novim znachennyam nominalu Taki slipi vidtiski bez zaznachenoyi na nih dati karbuvalisya v Aaheni za chasiv imperatora Svyashennoyi Rimskoyi imperiyi Leopolda I 1658 1705 U 1656 roci v Aaheni stalasya velika pozhezha yaka prizvela do zanepadu mista Imovirno sho taki moneti karbuvalisya naspih pri vimushenih obstavinah Vidomi taki nominali slipih monet 1 2 3 6 ta 12 marok Zbori abo prezentaciyi radnikivNa pochatku XIII stolittya u pivnichnih zemlyah Nimechchini v pidvalah budinkiv uryadu pochali buduvatisya en yaki shvidko nabuli populyarnosti sered chleniv uryadu Zazvichaj chleni radi nadsilali svogo platizhospromozhnogo radnika nim Zahlmittel dlya domovlenosti z torgovcem shodo prodovzhennya zboriv radi iz kuhlem vina pislya napruzhenoyi dennoyi sesiyi Platizhospromozhni radniki mali pidtverditi zbori radnikiv nim Ratsprasenzen i te sho u nih vistachaye radnih groshej nim Ratszeichen dlya rozrahunkiv za spozhitu produkciyu U konstituciyi Aahena vid 25 listopada 1450 roku zaznachalosya u yakij sposib regulyuvati problemi radnikiv Zokrema v nomu zgaduvalos i pro zbori radnikiv U 1497 roci v serednovichnih dokumentah vpershe zgaduyetsya pro zbori radnikiv u misti Keln Takozh z istorichnih dzherel vidomo sho naprikinci XVI stolittya posadovi osobi mist otrimuvali yak kompensaciyu tak zvani byuleteni nim Bolletten kompensaciyi U 1622 roci v Aaheni vidbulisya pershi zbori radnikiv z metoyu obgovorennya byuleteniv tobto yakim chinom rozporyadzhatisya nimi Ale v istoriyi mista nemaye vidomostej pro zasidannya radnikiv u povnomu skladi Velika rada Aahena skladalasya iz 129 osib mala z 41 chleni radi Yaksho u vinnih kelnyah i vidbuvalisya zbori to u nevelikij kilkosti radnikiv V Aaheni dlya takih zakladiv vigotovlyalisya okremi groshovi znaki z rozrahunkom odniyeyi moneti za kilkist vinnoyi ridini Napriklad 1 litr vina koshtuvav 1 monetu nominalom u 8 marok Dlya potreb na zbori radnikiv drukuvalisya kuponi nim Gedruckter Coupons ta vigotovlyalisya tokeni zi sribla ta midi Tokeni dlya potreb na zbori radnikiv karbuvalisya z 1597 po 1756 roki Do 1711 roku znachennya nominalu na tokenah ne vkazuvalasya Z 1711 roku karbuvalisya tokeni nominalom u 8 16 ta 32 marki Takij pidhid buv vzayemovigidnim yak dlya spozhivacha tak i dlya torgovcya Vinni tokeni vidriznyalisya vid derzhavnih monet dizajnom legendoyu ale yak i obigovi moneti za etalon na vigotovlennya sribnih tokeniv sluguvala kelnska marka Tokeni marki buli vidpovidnimi za znachennyam do obigovih marok sho ne stvoryuvalo perepon pri obmini yih na obigovi groshi torgovcyami 8 marok 1752 roku Franc I 16 marok 1711 roku Josip I 32 marki 1752 roku Franc IAnulyaciya monetU 1815 roci pislya Videnskogo kongresu Korolivstvo Prussiya aneksuvalo Aaahen V Aaheni vidbulasya devalvaciya aahenska valyuta zaminilasya na prusku Groshovi znaki Aahena anulyuvalisya shtempelem zi hrestopodibnim vidtiskom na moneti ta shirokim obodom po krayu Nini u muzeyi Bode sho u Berlini zberigayetsya 48 monet Aahena z yakih 14 monet zi slidami anulyaciyi Monetnij shtempel anulyaciyi z shirokim obodom na tokenah radnikiv Anulovana 1 marka zrazka 1727 roku 1815 rik Anulovana 1 marka zrazka 1727 roku 1815 rik 2 j variant Anulovana 1 marka zrazka 1727 roku 1815 rik 3 j variant Anulovani 2 marki zrazka 1727 roku 1815 rik Anulovani 2 marki zrazka 1727 roku 1815 rik 2 j variant Hlibni marki Hlibna marka Pochinayuchi z 1820 h rokiv u Yevropi zokrema v Nimechchini buli silni posuhi Seriya nevrozhayiv zokrema i cherez chasti vijni stvorili krizovi umovi bezrobittya ta zlidni na zemlyah Nimechchini Sered naselennya stali poshiryuvatisya golod ta epidemiyi tifu Shob yakos uniknuti golodu ta zahvoryuvan tifom sered robitnichogo klasu miscevij uryad buv zmushenij dati rozporyadzhennya na vigotovlennya erzac monet tak zvanih hlibnih marok nim Brodmarke dlya pridbannya pevnoyi kilkosti zerna U 1816 1817 ta v 1847 hlibni marki karbuvalisya v Elberfeldi Zgidno z konstitucijnim zakonom pro bidnih vid 20 chervnya 1871 roku administrativnoyu komisiyeyu nim Verwaltungskommission bulo virisheno vigotovlyati prodovolchi erzac moneti i dlya Aahena NotgeldiDokladnishe Notgeld Notgeld u 2 marki 1920 Notgeld u 3 marki 1920 U 1918 1923 v period giperinflyaciyi v pislyavoyennij Vejmarskij respublici na nimeckih zemlyah zokrema i v Aaheni karbuvalisya vlasni notgeldi Cimi monetami zaminyuvali nestachu groshej zdebilshogo dribnih nominaliv Notgeldi Aahena zamovlyalisya u zovnishnogo postachalnika i mali riznomanitnist dizajniv Tak napriklad notgeldi nominalom v 10 diametr 20 9 mm material karton alyuminij zalizo 25 Diametr 23 8 mm Material zalizo pfenigiv a takozh 1 grish tak zvanij rinkovij grish sho otrimav nazvu zhinochogo grosha nim Marktfrau Diametr 20 9 mm Material zalizo vigotovlyalisya na torgovij firmi Gebr Kugel amp Fink u misti Lyudenshajdi 50 Diametr 24 24 1 mm Material zalizo tompak 75 pfenigiv Diametr 25 5 mm Material cink tompak 2 Diametr 24 Material latun zhovtogo ta chervonogo koloru ta 3 Diametr 25 5 Material latun zhovtogo ta chervonogo koloru marki vigotovlyalisya na firmi L Chr Lauer u Nyurnberzi Na vsih notgeldah vigotovlenih u Nyurnberzi zobrazhuvali nimeckogo zhivopiscya ta grafika de 1816 1859 sho narodivsya v AheniBanknoti periodu giperinflyaciyiDokladnishe Paperova marka Pochinayuchi vid serpnya 1921 roku naselennya Nimechchini pochalo skupovuvati inozemnu valyutu sho lishe prishvidshilo znecinennya marki U pershij polovini 1922 roku 320 marok dorivnyuvali 1 dolaru SShA a v grudni kurs dolara viris u 15 raziv Okrim togo znecinena marka vtratila povnistyu kupivelnu vlastivist stvorivshi nemozhlivi umovi dlya kupivli inozemnoyi valyuti chi zolota U listopadi 1923 roku 1 dolar SShA koshtuvav 4 210 500 000 000 marok Pid chas giperinflyaciyi v Aaheni drukuvalisya banknoti 1922 rik 500 marok 1923 rik 5 50 100 500 tisyach 1 5 10 20 50 100 miljoniv 1 100 milyardiv 1 biljon marok Vodyani znaki na kupyurah Aahenu nominalom v 500 100 000 500 000 5 000 000 50 000 000 ta 10 000 000 marok Vodyani znaki na kupyurah Aahenu nominalom v 1 000 000 marok Vodyani znaki na kupyurah Aahenu nominalom v 5 000 000 20 000 000 marok Banknoti Aahenu 1922 1923 Avers Revers Nominal marok Rozmir Data druku Vidrukovano 500 5 zhovtnya 1922 roku Private Printers 5 000 1 lyutogo 1923 roku 50 000 1 lipnya 1923 roku 100 000 1 lipnya 1923 roku 100 000 140 x 95 mm 20 lipnya 1923 roku 500 000 176 x 111 mm 20 lipnya 1923 roku 1 000 000 20 lipnya 1923 roku 5 000 000 20 lipnya 1923 roku 5 000 000 20 lipnya 1923 roku 10 000 000 20 lipnya 1923 roku 20 000 000 20 lipnya 1923 roku 50 000 000 20 lipnya 1923 roku 100 miljoniv 20 lipnya 1923 roku 1 milyard 12 zhovtnya 1923 roku 100 milyardiv 12 zhovtnya 1923 roku 1 biljon 12 zhovtnya 1923 rokuPam yatni moneti suchasnostiFRN 10 marok 2000 rik 1200 rokiv Aahenskomu palacu Karla Velikogo Nominal 10 marok Seriya Z nagodin 1200 richchya zavershennya budivnictva Karlom Velikim Aahenskogo palacu Krayina FRN Monetni dvori A D F J G Metall Ag 0 925 Diametr 32 5 mm Vaga 15 50 gr Spilnij tirazh 3 815 000 Yakist karbuvannya Proof Rik karbuvannya 2000PrimitkiStadtische Pragungen nim Misceve karbuvannya monet Arhiv originalu za 29 veresnya 2020 Cuhaj G S Standard Catalog of World Coins 1701 1800 4 ed Krause Publications 2008 1442 s ISBN 978 1 44023 884 0 Tournose Tournosegroschen nim Tornezi Tornezigrosh Arhiv originalu za 1 zhovtnya 2020 Ssterling nim Sterling Arhiv originalu za 1 zhovtnya 2020 Juncheitsgroschen nim Yunhajtgrosh Arhiv originalu za 1 zhovtnya 2020 Heller nim Haler Arhiv originalu za 1 zhovtnya 2020 Taler nim Taler Arhiv originalu za 1 zhovtnya 2020 Cuhaj G S Standard Catalog of World Coins 1601 1700 4 ed Krause Publications 2008 1442 s ISBN 978 0 89689 708 3 Krumbach Karl Gerd Siegfried Heise und Heinz Kundolf Aachener Munzen des Mittelalters Aachen 1995 Privatdruck 180 S Aachener Munzen nim Aahenski moneti Marka Arhiv originalu za 15 kvitnya 2017 Menadier Julius Die Aachener Munzen Berlin Neudruck 1972 272 s Blinde Bauschen nim Slipij vidtisk Arhiv originalu za 13 kvitnya 2017 Ratsprasenzen nim Zbori radnikiv Arhiv originalu za 13 kvitnya 2017 Pragestempel Aachener Munzen nim Anulovani moneti Aahena Arhiv originalu za 7 kvitnya 2017 Martin Kitchen The Cambridge Illustrated History of Germany Cambridge University Press 1996 ISBN 0 521 45341 0 Karl Lempens Geschichte der Stadt Elberfeld von den altesten Zeiten bis zur Gegenwart Loewenstein Elberfeld 1888 Digitalisierte Ausgabe aachener marken nim Zhetoni Aahena Arhiv originalu za 13 kvitnya 2017 aachener notmunzen nim Notgeldi Arhiv originalu za 15 kvitnya 2017 aachener notmunzen nim Notgeldi Arhiv originalu za 15 kvitnya 2017 Fergusson Adam 2010 When money dies the nightmare of deficit spending devaluation and hyperinflation in Weimar Germany vid 1st New York PublicAffairs ISBN 1 58648 994 1 Balderston prepared for the Economic History Society by Theo 2002 Economics and politics in the Weimar Republic vid 1 publ Cambridge Cambridge Univ Press ISBN 0 521 77760 7 Karsten Laursen and Jorgen Pedersen 1964 The German Inflation Amsterdam North Holland Publishing Co aachen banknotes angl Banknoti Arhiv originalu za 15 kvitnya 2017 Cuhaj G S Standard Catalog of World Coins 1901 2000 44 ed Krause Publications 2017 2354 s ISBN 978 1 44024 654 8 LiteraturaKrumbach Karl Gerd Aachener Munzen des Mittelalters Aachen 1995 Privatdruck 180 S Krumbach Karl Gerd Aachener Munzen der Neuzeit Aachen 1989 Privatdruck 214 S Krumbach Karl Gerd Die Ratsprasenzen der Reichsstadt Aachen 1622 1756 Aachen 1985 Privatdruck 96 S Krumbach Karl Gerd Aachener Marken Zeichen und Notmunzen Aachen 1986 Privatdruck 184 S Menadier Julius Die Aachener Munzen Berlin 1913 Neudruck 1972 272 S Funck Walter Die Notmunzen der deutschen Stadte Gemeinden Kreise Lander etc Bd 1 Standardkatalog der amtlichen Ausgaben 1916 1921 Gietl Verlag 7 Auflage Funck Walter Die Notmunzen der deutschen Stadte Gemeinden Kreise Lander etc Bd 2 Variantenkatalog der amtlichen Ausgaben 1916 1921 Gietl Verlag 7 Auflage Funck Walter Die deutschen Notmunzen Alle amtlichen Ausgaben und deren Varianten der Stadte Gemeinden Kreise Lander etc Neudruck 1972 Merkelbach Friedhelm Das Papiernotgeld des ehemaligen Regierungsbezirks Aachen Privatdruck Julich 2010 Funck Walter Die deutschen Notmunzen Alle amtlichen Ausgaben und deren Varianten der Stadte Gemeinden Kreise Lander etc 8 Auflage 2012DzherelaKatalog notgeldiv Arhivovano 23 bereznya 2017 u Wayback Machine Aahenski moneti chasiv francuzkoyi okupaciyi Arhivovano 10 kvitnya 2017 u Wayback Machine Katalog paperovih notgeldiv Aahena Notgeldi Nimechchini Arhivovano 16 kvitnya 2017 u Wayback Machine Cya storinka nalezhit do dobrih statej ukrayinskoyi Vikipediyi