Палац Карла Великого — , що був побудований на межі VIII і IX століть Карлом Великим на місці сучасної аахенської площі Катшхоф для розміщення головної резиденції правителя імперії франків, особливо в зимовий час. Ймовірно, слугував зразком при будівництві інших імператорських резиденцій.
Аахенський палац | |
---|---|
50°46′32″ пн. ш. 6°05′02″ сх. д. / 50.77555600002777680° пн. ш. 6.083889000027777882° сх. д.Координати: 50°46′32″ пн. ш. 6°05′02″ сх. д. / 50.77555600002777680° пн. ш. 6.083889000027777882° сх. д. | |
Країна | Німеччина |
Розташування | Аахен |
Тип | палац |
Аахенський палац Аахенський палац (Німеччина) | |
Медіафайли у Вікісховищі |
Історія
Будівельними роботами керував Одон з Меца. Як будівельні матеріали використовувалися сполії античних споруд, які у великій кількості привозили з Італії. У 805 році папа Лев III прибув в Аахен і освятив палацову капелу в ім'я Діви Марії.
Син Карла, Людовик Благочестивий, волів жити в Аахені в холодну пору року до Великодня. Він провів тут кілька церковних соборів. Наступні імператори зупинялися у палаці все рідше і рідше. Багато часу проводив тут імператор Оттон II зі своєю грецькою дружиною Феофано. «Хранителями палацу» виступали пфальцграфи Лотаринзькі — згодом правителі Курпфальца.
Збереженість
До початку XIV століття палац був в руїнах. На місці тронної зали жителі Аахена збудували . У нову будівлю була вбудована і [de].
Від палацу збереглася капела Карла Великого з його гробницею, що стала частиною пізнішого Аахенського собору. Починаючи з Оттона Великого всі римсько-германські імператори коронувалися в цій капелі, сидячи на троні Карла. Ця традиція була юридично закріплена в Золотій буллі 1356 року.
- Башта палацу
Література
- Pierre Riché. La Vie quotidienne dans l'Empire carolingien. Paris, Hachette, 1973
- Pierre Riché. Les Carolingiens. Une famille qui fit l'Europe. Paris, Hachette, 1983. .
Це незавершена стаття про палац. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Це незавершена стаття з історії Німеччини. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Це незавершена стаття про Середньовіччя. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Palac Karla Velikogo sho buv pobudovanij na mezhi VIII i IX stolit Karlom Velikim na misci suchasnoyi aahenskoyi ploshi Katshhof dlya rozmishennya golovnoyi rezidenciyi pravitelya imperiyi frankiv osoblivo v zimovij chas Jmovirno sluguvav zrazkom pri budivnictvi inshih imperatorskih rezidencij Aahenskij palac50 46 32 pn sh 6 05 02 sh d 50 77555600002777680 pn sh 6 083889000027777882 sh d 50 77555600002777680 6 083889000027777882 Koordinati 50 46 32 pn sh 6 05 02 sh d 50 77555600002777680 pn sh 6 083889000027777882 sh d 50 77555600002777680 6 083889000027777882Krayina NimechchinaRoztashuvannyaAahenTippalacAahenskij palacAahenskij palac Nimechchina Mediafajli u VikishovishiIstoriyaBudivelnimi robotami keruvav Odon z Meca Yak budivelni materiali vikoristovuvalisya spoliyi antichnih sporud yaki u velikij kilkosti privozili z Italiyi U 805 roci papa Lev III pribuv v Aahen i osvyativ palacovu kapelu v im ya Divi Mariyi Sin Karla Lyudovik Blagochestivij voliv zhiti v Aaheni v holodnu poru roku do Velikodnya Vin proviv tut kilka cerkovnih soboriv Nastupni imperatori zupinyalisya u palaci vse ridshe i ridshe Bagato chasu provodiv tut imperator Otton II zi svoyeyu greckoyu druzhinoyu Feofano Hranitelyami palacu vistupali pfalcgrafi Lotarinzki zgodom praviteli Kurpfalca ZberezhenistDo pochatku XIV stolittya palac buv v ruyinah Na misci tronnoyi zali zhiteli Aahena zbuduvali U novu budivlyu bula vbudovana i de Vid palacu zbereglasya kapela Karla Velikogo z jogo grobniceyu sho stala chastinoyu piznishogo Aahenskogo soboru Pochinayuchi z Ottona Velikogo vsi rimsko germanski imperatori koronuvalisya v cij kapeli sidyachi na troni Karla Cya tradiciya bula yuridichno zakriplena v Zolotij bulli 1356 roku Bashta palacuLiteraturaPierre Riche La Vie quotidienne dans l Empire carolingien Paris Hachette 1973 Pierre Riche Les Carolingiens Une famille qui fit l Europe Paris Hachette 1983 ISBN 2 01 019638 4 Ce nezavershena stattya pro palac Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Ce nezavershena stattya z istoriyi Nimechchini Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Ce nezavershena stattya pro Serednovichchya Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi