Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Їжако ві їжакуваті Erinaceidae родина ссавців ряду їжакоподібні Erinaceiformes надряду комахоїдних Insectivora Зазвичай

Їжаки

Їжаки

Їжако́ві, їжакуваті (Erinaceidae) — родина ссавців ряду їжакоподібні (Erinaceiformes) надряду комахоїдних (Insectivora). Зазвичай родину поділяють на 2 підродини — їжакових (Erinaceinae) та гімнурових (Galericinae), в межах яких розрізняють 10 родів та 26 сучасних видів.

Їжакові
Період існування: еоцен — наш час
image
Їжачок вухатий (Hemiechinus auritus)
Біологічна класифікація
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клада: Синапсиди (Synapsida)
Клас: Ссавці (Mammalia)
Ряд: Комахоїдні (Eulipotyphla)
Родина: Їжакові (Erinaceidae)
G. Fischer, 1814
Підродини/роди
image Вікісховище: Erinaceidae

Викопні їжакові

Найбільш ранній викопний матеріал відомий від палеоцену для Північної Америки, Еоцену для Європи та Азії, раннього міоцену для Африки.

Біологічні характеристики

Розміри їжакових варіюють від розмірів миші до розмірів невеликого кроля. Довжина тіла дорослого їжака сягає від 10 до 45 см. Маса не перевищує 1,5 кг. Тіло їжака покрите суцільним шаром голок темного забарвлення. Наявність голок вчені пояснюють так: у процесі еволюції шерсть стала голками для захисту від хижаків. Голок на тілі їжака до 6000.

Мордочка витягнута, загострена. Ніс чорного забарвлення з ніздрями діаметром до 3 мм. Очі та вуха, що в більшості видів довші за довжину голок, помірно великі. Виличні дуги повні. Зубна формула: I 2-3/2-3, C 1/1, P 3-4/2-4, M 3/3 = 34-44. Перші верхні і, в деяких видів, перші нижні різці збільшені. Верхні моляри мають прості несекторіальні куспи (ріжучі виступи на жувальній поверхні зуба). Загалом кутні зуби краще пристосовані до всеїдного ніж до комахоїдного раціону.

image
Їжак карликовий (Atelerix albiventris)

Спосіб життя

Живуть у норах під корінням дерев, густих чагарниках, під камінням, рідше під металобрухтом сім'ями. Вони живуть у лісах, степах, пустелях та у інших сприятливих зонах. Поширені у Азії, Африці, Європі та на о. Борнео.

image
Згортатись клубком — один із захисних рефлексів їжаків

Їжаки — всеїдні. Вони можуть споживати як мишей, гадюк, вужів, мідянок, так і рослинну їжу. Надають перевагу тваринній їжі. Часто поселяються біля садиб, у тому числі на ягідниках.

На їжаків полюють різноманітні хижі ссавці (лисиця, вовк, тхір) і птахи (сова, пугач).

На їжаків не діє отрута багатьох змій.

Розмноження

Період вагітності самки триває від 35 до 60 днів. За одну вагітність самки народжується до 10-ти малят їжаків. За рік можливо до двох періодів вагітності.

Класифікація

image
Їжак європейський

Підродина Їжаки (Erinaceinae)

Включає у себе 5 родів їжаків, поширених у Африці, Азії та Європі.

Atelerix

Рід Ателерикс, або «африканський їжак» (Atelerix) — ссавці з підродини їжаків (Erinaceinae). Поширені на території Африки. Включає у себе 4 види:

Їжак алжирський (Atelerix algirus)
Їжак південно-африканський (Atelerix frontalis)
Їжак сомалійський (Atelerix sclateri)
Їжак карликовий (Atelerix albiventris)

Erinaceus

Рід їжак, «лісовий» їжак, або звичайний їжак  представляє родину їжакових. Їжаки поширені в Європі, Середній і Передній Азії, Сибіру, Китаю і Кореї; налічують з види:.

Їжак європейський (Erinaceus europaeus)
Їжак білочеревий (Erinaceus roumanicus)
Їжак південний (Erinaceus concolor)
Їжак амурський (Erinaceus amurensis)

Їжачок (Hemiechinus)

Їжачок, або "вухаті їжаки" — рід ссавців з родини їжакових. Відрізняються від типових груп (зокрема, від Erinaceus) довгими вухами. Поширені у Африці, Азії та Індії.

їжачок вухатий (Hemiechinus auritus)
їжачок індійський (Hemiechinus collaris)

Paraechinus

Їжак ефіопський або пустельний (Paraechinus aethiopicus)
Їжак індійський (Paraechinus micropus)
Їжак довгоголковий (Paraechinus hypomelas)
Їжак голочеревий (Paraechinus nudiventris)

Mesechinus

Даурські їжаки — це рід ссавців з підродини їжаків. Поширені у Азії. Налічує рід 4 видів:

Їжак даурський (Mesechinus dauuricus)
Їжак шанхайський (Mesechinus hughi)
Mesechinus miodon
Mesechinus wangi

Підродина Гімнури (Galericinae)

Налічує 5 родів, 8 видів.

Примітки

  1. Маркевич, О. П. Російсько-українсько-латинський зоологічний словник. Номенклатура. — Київ : Наук. думка, 1983. — С. 172.
  2. Їжак // Біологічний словник : 2-е вид. / за редакцією академіка АН УРСР К. М. Ситника, члена-кореспондента АН УРСР В. О. Топачевського. — К. : Головна редакція УРЕ, 1986. — С. 256.
  3. Шарлемань, М. Ссавці. — Плазуни. — Земноводяні. — Київ : Держ. вид-во України, 1927. — С. 18.
  4. . American Society of Mammalogists. Архів оригіналу за 28 жовтня 2020. Процитовано 16.02.2022. (англ.)

Джерела

  • Terry A. Vaughan, James M. Ryan, Nicholas J. Czaplewski. Mammalogy. — Jones & Bartlett Learning, 2011. — С. 242. — .
  • Mammal Species of the World, 3rd edition [ 3 березня 2016 у Wayback Machine.]

Посилання


image Це незавершена стаття з теріології.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Yizhako vi yizhakuvati Erinaceidae rodina ssavciv ryadu yizhakopodibni Erinaceiformes nadryadu komahoyidnih Insectivora Zazvichaj rodinu podilyayut na 2 pidrodini yizhakovih Erinaceinae ta gimnurovih Galericinae v mezhah yakih rozriznyayut 10 rodiv ta 26 suchasnih vidiv Yizhakovi Period isnuvannya eocen nash chasYizhachok vuhatij Hemiechinus auritus Biologichna klasifikaciyaCarstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Klada Sinapsidi Synapsida Klas Ssavci Mammalia Ryad Komahoyidni Eulipotyphla Rodina Yizhakovi Erinaceidae G Fischer 1814Pidrodini rodi Silvacola Proterix Erinaceinae Amphechinus Atelerix Erinaceus Hemiechinus Mesechinus Paraechinus Galericinae Deinogalerix Echinosorex Galerix Hylomys Neohylomys Neotetracus PodogymnuraVikishovishe ErinaceidaeVikopni yizhakoviNajbilsh rannij vikopnij material vidomij vid paleocenu dlya Pivnichnoyi Ameriki Eocenu dlya Yevropi ta Aziyi rannogo miocenu dlya Afriki Biologichni harakteristikiRozmiri yizhakovih variyuyut vid rozmiriv mishi do rozmiriv nevelikogo krolya Dovzhina tila doroslogo yizhaka syagaye vid 10 do 45 sm Masa ne perevishuye 1 5 kg Tilo yizhaka pokrite sucilnim sharom golok temnogo zabarvlennya Nayavnist golok vcheni poyasnyuyut tak u procesi evolyuciyi sherst stala golkami dlya zahistu vid hizhakiv Golok na tili yizhaka do 6000 Mordochka vityagnuta zagostrena Nis chornogo zabarvlennya z nizdryami diametrom do 3 mm Ochi ta vuha sho v bilshosti vidiv dovshi za dovzhinu golok pomirno veliki Vilichni dugi povni Zubna formula I 2 3 2 3 C 1 1 P 3 4 2 4 M 3 3 34 44 Pershi verhni i v deyakih vidiv pershi nizhni rizci zbilsheni Verhni molyari mayut prosti nesektorialni kuspi rizhuchi vistupi na zhuvalnij poverhni zuba Zagalom kutni zubi krashe pristosovani do vseyidnogo nizh do komahoyidnogo racionu Yizhak karlikovij Atelerix albiventris Sposib zhittyaZhivut u norah pid korinnyam derev gustih chagarnikah pid kaminnyam ridshe pid metalobruhtom sim yami Voni zhivut u lisah stepah pustelyah ta u inshih spriyatlivih zonah Poshireni u Aziyi Africi Yevropi ta na o Borneo Zgortatis klubkom odin iz zahisnih refleksiv yizhakiv Yizhaki vseyidni Voni mozhut spozhivati yak mishej gadyuk vuzhiv midyanok tak i roslinnu yizhu Nadayut perevagu tvarinnij yizhi Chasto poselyayutsya bilya sadib u tomu chisli na yagidnikah Na yizhakiv polyuyut riznomanitni hizhi ssavci lisicya vovk thir i ptahi sova pugach Na yizhakiv ne diye otruta bagatoh zmij RozmnozhennyaPeriod vagitnosti samki trivaye vid 35 do 60 dniv Za odnu vagitnist samki narodzhuyetsya do 10 ti malyat yizhakiv Za rik mozhlivo do dvoh periodiv vagitnosti KlasifikaciyaYizhak yevropejskijPidrodina Yizhaki Erinaceinae Vklyuchaye u sebe 5 rodiv yizhakiv poshirenih u Africi Aziyi ta Yevropi Atelerix Rid Ateleriks abo afrikanskij yizhak Atelerix ssavci z pidrodini yizhakiv Erinaceinae Poshireni na teritoriyi Afriki Vklyuchaye u sebe 4 vidi Yizhak alzhirskij Atelerix algirus Yizhak pivdenno afrikanskij Atelerix frontalis Yizhak somalijskij Atelerix sclateri Yizhak karlikovij Atelerix albiventris Erinaceus Rid yizhak lisovij yizhak abo zvichajnij yizhak predstavlyaye rodinu yizhakovih Yizhaki poshireni v Yevropi Serednij i Perednij Aziyi Sibiru Kitayu i Koreyi nalichuyut z vidi Yizhak yevropejskij Erinaceus europaeus Yizhak bilocherevij Erinaceus roumanicus Yizhak pivdennij Erinaceus concolor Yizhak amurskij Erinaceus amurensis Yizhachok Hemiechinus Yizhachok abo vuhati yizhaki rid ssavciv z rodini yizhakovih Vidriznyayutsya vid tipovih grup zokrema vid Erinaceus dovgimi vuhami Poshireni u Africi Aziyi ta Indiyi yizhachok vuhatij Hemiechinus auritus yizhachok indijskij Hemiechinus collaris Paraechinus Yizhak efiopskij abo pustelnij Paraechinus aethiopicus Yizhak indijskij Paraechinus micropus Yizhak dovgogolkovij Paraechinus hypomelas Yizhak golocherevij Paraechinus nudiventris Mesechinus Daurski yizhaki ce rid ssavciv z pidrodini yizhakiv Poshireni u Aziyi Nalichuye rid 4 vidiv Yizhak daurskij Mesechinus dauuricus Yizhak shanhajskij Mesechinus hughi Mesechinus miodon Mesechinus wangiPidrodina Gimnuri Galericinae Nalichuye 5 rodiv 8 vidiv rid Echinosorex Gimnura abo misyachnij pacyuk Nalichuye 1 vid Gimnura velika Echinosorex gymnura rid Hylomys Gimnura mala abo shuroyizhak Rozriznyayut tri vidi Hylomys megalotis Gimnur dovgovuhij Hylomys parvus Gimnur karlikovij Hylomys suillus Gimnur dovgomordij rid Neohylomys Nalichuye 1 vid Neohylomys hainanensis rid Neotetracus Neotetracus sinensis Zemlerijnij yizhak rid Podogymnura inkoli nazivayut filippinskimi yizhakami viriznyayutsya dovgoyu mordoyu ta velikimi vuhami visokim i m yakim volosyanim pokrivom Podogymnura truei Podogymnura aureospinulaPrimitkiMarkevich O P Rosijsko ukrayinsko latinskij zoologichnij slovnik Nomenklatura Kiyiv Nauk dumka 1983 S 172 Yizhak Biologichnij slovnik 2 e vid za redakciyeyu akademika AN URSR K M Sitnika chlena korespondenta AN URSR V O Topachevskogo K Golovna redakciya URE 1986 S 256 Sharleman M Ssavci Plazuni Zemnovodyani Kiyiv Derzh vid vo Ukrayini 1927 S 18 American Society of Mammalogists Arhiv originalu za 28 zhovtnya 2020 Procitovano 16 02 2022 angl DzherelaTerry A Vaughan James M Ryan Nicholas J Czaplewski Mammalogy Jones amp Bartlett Learning 2011 S 242 ISBN 0763762997 Mammal Species of the World 3rd edition 3 bereznya 2016 u Wayback Machine PosilannyaCe nezavershena stattya z teriologiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi

Дата публікації:
Топ