Федеративні Штати Мікронезії — мікродержава в Океанії, в архіпелазі Каролінські острови. Виникла недавно у процесі деколонізації.
Доісторичний період
Як вважають дослідники, заселення островів Мікронезії людьми відбулося приблизно 2000—1500 років до н. е. Це були предки сучасного населення островів — мікронезійці. Вони прийшли сюди можливо з території сучасних Філіппінів або інших близьких островів. Говорили вони на діалектах океанійських мов, що належать до більшої сім'ї австронезійських мов. У расовому змісті населення Мікронезії — це суміш монголоїдної та австралоїдної гілок людства. Етнографи і філологи давно вже відзначили той факт, що мови Мікронезії, так само як і Полінезії багаті морськими та навігаційними термінами. Це означає, що мореплавство було у них широко розвинене.
Мікронезія перед приходом європейців
До початку європейської колонізації мікронезійці досягли певного рівня суспільного і господарського розвитку. Основним заняттям було рибальство і розведення плодових дерев. Значного поширення набув торговельний обмін. Населення перебувало на стадії розкладу первісногромадського ладу з великими пережитками матріархату. Суспільство ділилось на родову аристократію та простолюд, також на деяких островах були раби. Про утворення перших держав на території Мікронезії свідчать, зокрема, такі пам'ятники як Нан-Мадол на острові .
Колоніальний період
Острів Яп відкрив 1526 р. португалець Ж. де Мінезіш. Іспанець Альваро де Сааведра 1528 відкрив острови Трук (Чуук) і назвав їх островами Бороданів через зовеішній вигляд тубільців. Наприкінці 17 ст. острови отримали назву Каролінських на честь іспанського короля Карла II. Острови належали Іспанії з 1659 р. Однак території сучасних ФШМ іспанська колонізація торкнулася слабко. У 1828—1829 рр. російський мореплавець Ф.Літке відвідав та дослідив декілька островів, таких як Понпей, Ант, Пакін, які були маловідомі європейцям. У 1869 р. Німеччина заснувала на о. Яп торгівельну станцію. Цим самим було закладено плацдарм для подальшої експансії. У 1885 р. Німеччина офіційно заявила свої претензії на Маршаллові й Каролінські острови. Після поразки Іспанії у війні зі США 18 лютого 1899 р. Німеччина купила острови в Іспанії за 4,5 млн доларів США. Японія під час 1-ї світової війни 3 жовтня 1914 р. окупувала острови. 17 грудня 1920 вона отримала мандат Ліги націй на управління ними. Від самого початку своєї влади над островами японський уряд розглядав підмандатну територію як місце розселення «надлишків» населення власне Японії, місце природних економічних ресурсів та для розташування військових баз. Японці виловлювали в акваторії Каролінських островів велику кількість риби, видобували фосфати. Лагуна острова Трук була перетворена в найбільшу військово-морську базу Японії в Тихому океані. Японські колоністи забирали землю у місцевого населення. Після виходу Японії з Ліги націй вона 1935 р. заявила про анексію островів.
1944 р. війська США заволоділи Каролінськими островами під час війни з Японією. 18 липня 1947 р. вони увійшли до складу підопічної території ООН в Тихому океані, опіка над якою була віддана США. Згідно статуту ООН метою опіки над якоюсь територією з боку держави-опікуна було сприяння надання їй в майбутньому повної незалежності. Проте конкретні строки не були вказані. Територія Каролінських островів використовувалася США в тому числі і у військових цілях. Однак поступово процес передачі влади місцевому населенню відбувався. Спочатку був створений конгрес Мікронезії — двопалатний парламент, що складався з 12 сенаторів і 21 депутата, який обирався на загальних виборах громадянами, які досягли 18-річного віку. Конгрес Мікронезії був єдиним законодавчим органом для всіх підопічних островів США — Маршалових, Маріанських та Каролінських. Він мав дорадчу функцію при американській адміністрації. Однак пізніше відбувся процес роздріблення територій. На референдумі 12 липня 1978 р. населення округів Яп, Трук, Понапе і Косрае висловилось за утворення окремої автономної держави — Федеративних Штатів Мікронезії. 10 травня 1979 було прийнято конституцію ФШМ. Згідно з нею ФШМ стали республікою на чолі з президентом. Восени 1979 р. відбулися вибори в конгрес ФШМ, який обрав президента та віце-президента нової країни. Вони узялися до обов'язків з січня 1980 р. Але ФШМ і далі були під управлінням США. 3 листопада 1986 р. набрала чинності угода про «вільну асоціацію» ФШМ зі США. Це був ще один крок до набуття країною повної незалежності.
Незалежність
17 вересня 1991 р. ФШМ здобули повну незалежність за президентства (1991—1997). Наступним президентом був (1997—1999). Його заступив Лео Фалькам (1999—2003). З 11 травня 2003 р. до 11 травня 2007 — президент . Острівна країна економічно та політично орієнтується в першу чергу на США та інші західні та демократичні держави.
Джерела
- А. В. Кузнецов. Микронезия — последняя подопечная территория. Москва. «Знание». 1987. 64с.
- І. І. Дахно. Країни світу: Енциклопедичний довідник. Київ. «МАПА». 2004. 608с. с.539-540.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Nemaye perevirenih versij ciyeyi storinki jmovirno yiyi she ne pereviryali na vidpovidnist pravilam proektu Federativni Shtati Mikroneziyi mikroderzhava v Okeaniyi v arhipelazi Karolinski ostrovi Vinikla nedavno u procesi dekolonizaciyi Zmist 1 Doistorichnij period 2 Mikroneziya pered prihodom yevropejciv 3 Kolonialnij period 4 Nezalezhnist 5 DzherelaDoistorichnij periodred Yak vvazhayut doslidniki zaselennya ostroviv Mikroneziyi lyudmi vidbulosya priblizno 2000 1500 rokiv do n e Ce buli predki suchasnogo naselennya ostroviv mikronezijci Voni prijshli syudi mozhlivo z teritoriyi suchasnih Filippiniv abo inshih blizkih ostroviv Govorili voni na dialektah okeanijskih mov sho nalezhat do bilshoyi sim yi avstronezijskih mov U rasovomu zmisti naselennya Mikroneziyi ce sumish mongoloyidnoyi ta avstraloyidnoyi gilok lyudstva Etnografi i filologi davno vzhe vidznachili toj fakt sho movi Mikroneziyi tak samo yak i Polineziyi bagati morskimi ta navigacijnimi terminami Ce oznachaye sho moreplavstvo bulo u nih shiroko rozvinene Mikroneziya pered prihodom yevropejcivred Do pochatku yevropejskoyi kolonizaciyi mikronezijci dosyagli pevnogo rivnya suspilnogo i gospodarskogo rozvitku Osnovnim zanyattyam bulo ribalstvo i rozvedennya plodovih derev Znachnogo poshirennya nabuv torgovelnij obmin Naselennya perebuvalo na stadiyi rozkladu pervisnogromadskogo ladu z velikimi perezhitkami matriarhatu Suspilstvo dililos na rodovu aristokratiyu ta prostolyud takozh na deyakih ostrovah buli rabi Pro utvorennya pershih derzhav na teritoriyi Mikroneziyi svidchat zokrema taki pam yatniki yak Nan Madol na ostrovi Ponpej Kolonialnij periodred Ostriv Yap vidkriv 1526 r portugalec Zh de Minezish Ispanec Alvaro de Saavedra 1528 vidkriv ostrovi Truk Chuuk i nazvav yih ostrovami Borodaniv cherez zoveishnij viglyad tubilciv Naprikinci 17 st ostrovi otrimali nazvu Karolinskih na chest ispanskogo korolya Karla II Ostrovi nalezhali Ispaniyi z 1659 r Odnak teritoriyi suchasnih FShM ispanska kolonizaciya torknulasya slabko U 1828 1829 rr rosijskij moreplavec F Litke vidvidav ta doslidiv dekilka ostroviv takih yak Ponpej Ant Pakin yaki buli malovidomi yevropejcyam U 1869 r Nimechchina zasnuvala na o Yap torgivelnu stanciyu Cim samim bulo zakladeno placdarm dlya podalshoyi ekspansiyi U 1885 r Nimechchina oficijno zayavila svoyi pretenziyi na Marshallovi j Karolinski ostrovi Pislya porazki Ispaniyi u vijni zi SShA 18 lyutogo 1899 r Nimechchina kupila ostrovi v Ispaniyi za 4 5 mln dolariv SShA Yaponiya pid chas 1 yi svitovoyi vijni 3 zhovtnya 1914 r okupuvala ostrovi 17 grudnya 1920 vona otrimala mandat Ligi nacij na upravlinnya nimi Vid samogo pochatku svoyeyi vladi nad ostrovami yaponskij uryad rozglyadav pidmandatnu teritoriyu yak misce rozselennya nadlishkiv naselennya vlasne Yaponiyi misce prirodnih ekonomichnih resursiv ta dlya roztashuvannya vijskovih baz Yaponci vilovlyuvali v akvatoriyi Karolinskih ostroviv veliku kilkist ribi vidobuvali fosfati Laguna ostrova Truk bula peretvorena v najbilshu vijskovo morsku bazu Yaponiyi v Tihomu okeani Yaponski kolonisti zabirali zemlyu u miscevogo naselennya Pislya vihodu Yaponiyi z Ligi nacij vona 1935 r zayavila pro aneksiyu ostroviv 1944 r vijska SShA zavolodili Karolinskimi ostrovami pid chas vijni z Yaponiyeyu 18 lipnya 1947 r voni uvijshli do skladu pidopichnoyi teritoriyi OON v Tihomu okeani opika nad yakoyu bula viddana SShA Zgidno statutu OON metoyu opiki nad yakoyus teritoriyeyu z boku derzhavi opikuna bulo spriyannya nadannya yij v majbutnomu povnoyi nezalezhnosti Prote konkretni stroki ne buli vkazani Teritoriya Karolinskih ostroviv vikoristovuvalasya SShA v tomu chisli i u vijskovih cilyah Odnak postupovo proces peredachi vladi miscevomu naselennyu vidbuvavsya Spochatku buv stvorenij kongres Mikroneziyi dvopalatnij parlament sho skladavsya z 12 senatoriv i 21 deputata yakij obiravsya na zagalnih viborah gromadyanami yaki dosyagli 18 richnogo viku Kongres Mikroneziyi buv yedinim zakonodavchim organom dlya vsih pidopichnih ostroviv SShA Marshalovih Marianskih ta Karolinskih Vin mav doradchu funkciyu pri amerikanskij administraciyi Odnak piznishe vidbuvsya proces rozdriblennya teritorij Na referendumi 12 lipnya 1978 r naselennya okrugiv Yap Truk Ponape i Kosrae vislovilos za utvorennya okremoyi avtonomnoyi derzhavi Federativnih Shtativ Mikroneziyi 10 travnya 1979 bulo prijnyato konstituciyu FShM Zgidno z neyu FShM stali respublikoyu na choli z prezidentom Voseni 1979 r vidbulisya vibori v kongres FShM yakij obrav prezidenta ta vice prezidenta novoyi krayini Voni uzyalisya do obov yazkiv z sichnya 1980 r Ale FShM i dali buli pid upravlinnyam SShA 3 listopada 1986 r nabrala chinnosti ugoda pro vilnu asociaciyu FShM zi SShA Ce buv she odin krok do nabuttya krayinoyu povnoyi nezalezhnosti Nezalezhnistred 17 veresnya 1991 r FShM zdobuli povnu nezalezhnist za prezidentstva Bejli Oltera 1991 1997 Nastupnim prezidentom buv Dzhejkob Nena 1997 1999 Jogo zastupiv Leo Falkam 1999 2003 Z 11 travnya 2003 r do 11 travnya 2007 prezident Dzhozef Urusemal Ostrivna krayina ekonomichno ta politichno oriyentuyetsya v pershu chergu na SShA ta inshi zahidni ta demokratichni derzhavi Dzherelared A V Kuznecov Mikroneziya poslednyaya podopechnaya territoriya Moskva Znanie 1987 64s I I Dahno Krayini svitu Enciklopedichnij dovidnik Kiyiv MAPA 2004 608s s 539 540 Otrimano z https uk wikipedia org wiki Istoriya Federativnih Shtativ Mikroneziyi