Періоди історії Таїланду |
---|
|
(3000–1238) |
Сукхотай (1238–1448) Паралельно існували:
|
Аюттхая (1351–1767) |
Тхонбурі (1768–1782) |
Раттанакосін (1782–1932) |
Королівство Таїланд
|
Доісторичний Таїланд
Найвідоміші доісторичні поселення в Таїланді часто асоціюються з основними археологічними розкопками в Банчіанг; датування артефактів з цього місця дозволяють припустити, що, принаймні до 1500 року до н. е., жителі виготовляли бронзові інструменти, а також вирощували рис. Безліч археологічних розкопок у Таїланді датується бронзовою (1500 до н. е. — 500 до н. е.) і залізною добою (500 р. до н. е. — 500 н. е.). Найдокладніше досліджені місця знаходяться в північно-східній частині країни, особливо в річкових долинах Мун і Чи. Річка Мана, зокрема, є «домом» для багатьох обнесених ровом поселень, які складаються з курганів, оточені ровами і фортечними валами. Кургани містять свідчення доісторичного проживання тут людей. Близько першого сторіччя християнської ери, відповідно до та записів китайських істориків (Coedes), деяка кількість населених пунктів Півдня було організовано в кілька князівств, найранішніми з яких, імовірно, були Ланґкасука й Тамбралінґа.
Монські та кхмерські держави
На початку 1 — го тис. н. е. на території сучасного Таїланду склались перші держави монів — Чіту, Пан Пан, Лангкасука, Двараваті, Тамбралінга та інші. Цьому сприяла торгівля морем з сусідніми країнами та сильний вплив культури Індії (індуїзм, буддизм). У 3-6 ст. південні області сучасного Таїланду потрапили під владу кхмерської держави Фунань. Після її розпаду Двараваті стала найсильнішою монською державою на більшій частині сучасного Таїланду в період 6-11 ст. Але в 11 ст. вона була завойована Камбуджадешою. Існували й інші монські держави — Харіпунджая, Лаво і т. д. Але вторгнення з півночі тайців поклало край їхній історії.
Тайські держави
Історія країни бере свій початок з королівства Сукхотхай, утвореного в 1238 році. Засновником його та першої тайською династією стала Пха Жуан. Значний внесок у створення Сукотаї зробив видатний діяч Рама Кхамхенг Великий.
У 1350 році його послідовником стало королівство Аюттхая. Тайська культура досить суттєвий вплив мала з боку Китаю та Індії. Контакти з Європою почались з XVI століття, але водночас Таїланд — єдина країна в Південно-Східній Азії, яка не була колонізованою. Єдиними територіальними втратами країни є 3 південні провінції, що відійшли до британської Малайзії.
Тайці дуже пишаються тим, що їхня країна ні разу не була колонізованою. На те є 2 причини:
- Таїланд залишили як буферну зону між французькою та британською частинами південної Азії;
- Таїланд мав на той час дуже сильних королів, які боролись за свою незалежність.
Військове правління
У 1932 році Народна партія, спираючись на військові кола, здійснила державний переворот (Сіамська революція 1932 року), в результаті якого в Сіамі встановилась конституційна монархія. Король не був скинутий, а лише обмежений у своїх правах. Прем'єр-міністром став Пріді Паноміонг. Однак праві депутати нового парламенту провалили реформи, в результаті чого військові підняли новий переворот в 1933 році.
У роки Другої Світової війни військова влада Таїланду на чолі фельдмаршала Пібунсонграма посилила націоналістичну риторику і виступила на боці Японії. Тайські війська вторглись до французького Індокитаю. Однак 8 грудня 1941 року японські війська висадились на території Таїланду і звідти вторглись до британської Бірми. У 1944 році під впливом поразок Японії, економічної кризи в країні та нальотів союзної авіації, Пібунсонграм був усунутий, а до влади прийшли проамериканські ліберальні сили. У 1946 році у власному палаці при загадкових обставинах загинув король Ананда Махідон.
Холодна війна
В 1947 році в країні пройшов черговий військовий переворот, який знову привів до влади Пібунсонграма, який на фоні холодної війни налагодив стосунки зі США. В 1949 році була прийнята нова конституція, згідно з якою утворювався назначений королем сенат.
В роки В'єтнамської війни Таїланд підтримував США, що призвело до антиурядових виступів, в тому числі разом з ісламськими радикалами з південних провінцій. Разом з тим американська присутність підривала традиційне життя тайців і призводило до «вестернізації» суспільства. Однак поразка США у війні призвела до студентських виступів 1973 року та нового повороту демократизації країни. В 1976 році разом з комуністичними настроями сусідніх В'єтнаму, Лаосу та Камбоджі, Таїланд повернувся до військової хунти, яка призначила прем'єром . Але через рік він був усунений більш помірним генералом .
Новітні часи
В 1980-ті роки в країні почала розквітати туристична індустрія, однак Таїланд так і не став «Азійським тигром» у порівнянні з Тайванем або Південною Кореєю.
У лютому 1991 відбувся черговий військовий переворот. Населення не сприйняло нової влади та у травні 1992 року відбулися масові протести, подавлені армією, так званий «чорний травень 1992 року».
2004 року в результаті 9-бального землетрусу в Індійському океані на південно-західне узбережжя накотилась хвиля потужного цунамі, внаслідок чого загинуло 5 тисяч осіб, половина з яких туристи.
19 вересня 2006 року у країні стався новий військовий переворот. Прем'єр-міністр Таксин Чинават на той час перебував на сесії Генеральної Асамблеї ООН у Нью-Йорку. Він оголосив надзвичайний стан і закликав військових зупинити незаконні маневри. Путчисти захопили основні урядові об'єкти і оголосили лояльність до короля. У січні 2008 року військові передали владу новому урядові на чолі з прем'єр-міністром , однак країну охопила нова криза.
Див. також
Джерела
- Рубель В. А. Історія середньовічного Сходу.:Підручник. Київ. «Либідь». 2002. — 736с. с.600-662.
- Головченко В. І., Рубель В. А. Нова історія Азії та Африки: колоніальний Схід (кінець XIX — друга третина XX ст.). Київ. «Либідь». 2010.- 520с. с.153-169.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Vat v Ayutthayi Periodi istoriyi Tayilandu 3000 1238 Suvannaphum Dvaravati Lavo Haripundzhaya Singhanavati Pan Pan Raktamaritika Langkasuka Shrividzhaya Tambralinga Sukhotaj 1238 1448 Paralelno isnuvali Lanna 1296 1558 Nakhonsithammarat 1283 1468 Ayutthaya 1351 1767 Thonburi 1768 1782 Rattanakosin 1782 1932 Korolivstvo Tayiland 1932 1973 1973 n st Doistorichnij TayilandNajvidomishi doistorichni poselennya v Tayilandi chasto asociyuyutsya z osnovnimi arheologichnimi rozkopkami v Banchiang datuvannya artefaktiv z cogo miscya dozvolyayut pripustiti sho prinajmni do 1500 roku do n e zhiteli vigotovlyali bronzovi instrumenti a takozh viroshuvali ris Bezlich arheologichnih rozkopok u Tayilandi datuyetsya bronzovoyu 1500 do n e 500 do n e i zaliznoyu doboyu 500 r do n e 500 n e Najdokladnishe doslidzheni miscya znahodyatsya v pivnichno shidnij chastini krayini osoblivo v richkovih dolinah Mun i Chi Richka Mana zokrema ye domom dlya bagatoh obnesenih rovom poselen yaki skladayutsya z kurganiv otocheni rovami i fortechnimi valami Kurgani mistyat svidchennya doistorichnogo prozhivannya tut lyudej Blizko pershogo storichchya hristiyanskoyi eri vidpovidno do ta zapisiv kitajskih istorikiv Coedes deyaka kilkist naselenih punktiv Pivdnya bulo organizovano v kilka knyazivstv najranishnimi z yakih imovirno buli Langkasuka j Tambralinga Monski ta khmerski derzhaviNa pochatku 1 go tis n e na teritoriyi suchasnogo Tayilandu sklalis pershi derzhavi moniv Chitu Pan Pan Langkasuka Dvaravati Tambralinga ta inshi Comu spriyala torgivlya morem z susidnimi krayinami ta silnij vpliv kulturi Indiyi induyizm buddizm U 3 6 st pivdenni oblasti suchasnogo Tayilandu potrapili pid vladu khmerskoyi derzhavi Funan Pislya yiyi rozpadu Dvaravati stala najsilnishoyu monskoyu derzhavoyu na bilshij chastini suchasnogo Tayilandu v period 6 11 st Ale v 11 st vona bula zavojovana Kambudzhadeshoyu Isnuvali j inshi monski derzhavi Haripundzhaya Lavo i t d Ale vtorgnennya z pivnochi tajciv poklalo kraj yihnij istoriyi Tajski derzhaviIstoriya krayini bere svij pochatok z korolivstva Sukhothaj utvorenogo v 1238 roci Zasnovnikom jogo ta pershoyi tajskoyu dinastiyeyu stala Pha Zhuan Znachnij vnesok u stvorennya Sukotayi zrobiv vidatnij diyach Rama Khamheng Velikij U 1350 roci jogo poslidovnikom stalo korolivstvo Ayutthaya Tajska kultura dosit suttyevij vpliv mala z boku Kitayu ta Indiyi Kontakti z Yevropoyu pochalis z XVI stolittya ale vodnochas Tayiland yedina krayina v Pivdenno Shidnij Aziyi yaka ne bula kolonizovanoyu Yedinimi teritorialnimi vtratami krayini ye 3 pivdenni provinciyi sho vidijshli do britanskoyi Malajziyi Tajci duzhe pishayutsya tim sho yihnya krayina ni razu ne bula kolonizovanoyu Na te ye 2 prichini Tayiland zalishili yak bufernu zonu mizh francuzkoyu ta britanskoyu chastinami pivdennoyi Aziyi Tayiland mav na toj chas duzhe silnih koroliv yaki borolis za svoyu nezalezhnist Vijskove pravlinnyaSoldati pid chas revolyuciyi 1932 roku U 1932 roci Narodna partiya spirayuchis na vijskovi kola zdijsnila derzhavnij perevorot Siamska revolyuciya 1932 roku v rezultati yakogo v Siami vstanovilas konstitucijna monarhiya Korol ne buv skinutij a lishe obmezhenij u svoyih pravah Prem yer ministrom stav Pridi Panomiong Odnak pravi deputati novogo parlamentu provalili reformi v rezultati chogo vijskovi pidnyali novij perevorot v 1933 roci U roki Drugoyi Svitovoyi vijni vijskova vlada Tayilandu na choli feldmarshala Pibunsongrama posilila nacionalistichnu ritoriku i vistupila na boci Yaponiyi Tajski vijska vtorglis do francuzkogo Indokitayu Odnak 8 grudnya 1941 roku yaponski vijska visadilis na teritoriyi Tayilandu i zvidti vtorglis do britanskoyi Birmi U 1944 roci pid vplivom porazok Yaponiyi ekonomichnoyi krizi v krayini ta nalotiv soyuznoyi aviaciyi Pibunsongram buv usunutij a do vladi prijshli proamerikanski liberalni sili U 1946 roci u vlasnomu palaci pri zagadkovih obstavinah zaginuv korol Ananda Mahidon Holodna vijnaV 1947 roci v krayini projshov chergovij vijskovij perevorot yakij znovu priviv do vladi Pibunsongrama yakij na foni holodnoyi vijni nalagodiv stosunki zi SShA V 1949 roci bula prijnyata nova konstituciya zgidno z yakoyu utvoryuvavsya naznachenij korolem senat V roki V yetnamskoyi vijni Tayiland pidtrimuvav SShA sho prizvelo do antiuryadovih vistupiv v tomu chisli razom z islamskimi radikalami z pivdennih provincij Razom z tim amerikanska prisutnist pidrivala tradicijne zhittya tajciv i prizvodilo do vesternizaciyi suspilstva Odnak porazka SShA u vijni prizvela do studentskih vistupiv 1973 roku ta novogo povorotu demokratizaciyi krayini V 1976 roci razom z komunistichnimi nastroyami susidnih V yetnamu Laosu ta Kambodzhi Tayiland povernuvsya do vijskovoyi hunti yaka priznachila prem yerom Ale cherez rik vin buv usunenij bilsh pomirnim generalom Novitni chasiV 1980 ti roki v krayini pochala rozkvitati turistichna industriya odnak Tayiland tak i ne stav Azijskim tigrom u porivnyanni z Tajvanem abo Pivdennoyu Koreyeyu U lyutomu 1991 vidbuvsya chergovij vijskovij perevorot Naselennya ne sprijnyalo novoyi vladi ta u travni 1992 roku vidbulisya masovi protesti podavleni armiyeyu tak zvanij chornij traven 1992 roku 2004 roku v rezultati 9 balnogo zemletrusu v Indijskomu okeani na pivdenno zahidne uzberezhzhya nakotilas hvilya potuzhnogo cunami vnaslidok chogo zaginulo 5 tisyach osib polovina z yakih turisti 19 veresnya 2006 roku u krayini stavsya novij vijskovij perevorot Prem yer ministr Taksin Chinavat na toj chas perebuvav na sesiyi Generalnoyi Asambleyi OON u Nyu Jorku Vin ogolosiv nadzvichajnij stan i zaklikav vijskovih zupiniti nezakonni manevri Putchisti zahopili osnovni uryadovi ob yekti i ogolosili loyalnist do korolya U sichni 2008 roku vijskovi peredali vladu novomu uryadovi na choli z prem yer ministrom odnak krayinu ohopila nova kriza Div takozhProtesti v Tayilandi 2013 2014 Politichni protesti v Tayilandi 2010 DzherelaRubel V A Istoriya serednovichnogo Shodu Pidruchnik Kiyiv Libid 2002 736s s 600 662 Golovchenko V I Rubel V A Nova istoriya Aziyi ta Afriki kolonialnij Shid kinec XIX druga tretina XX st Kiyiv Libid 2010 520s s 153 169