Історія Переяслава як нового адміністративного центру Речі Посполитої, а надалі держави Війська Запорозького розпочалась 6 березня 1585 р., коли король Стефан Баторій надав князю Костянтину Острозькому привілей «на осажнование мъста Переяславля» для заснування замку. Місто отримало магдебурзькі права та стало центром Переяславського староства.
Внаслідок підписання восени 1625 р. Куруківського договору Переяслав водночас також став центром Переяславського полку, який пізніше відіграє визначну роль під час повстання 1648 р. Тоді ж староство було ліквідовано, а місто перетворилось на один з найбільших адміністративно-військових, політичних, релігійних та освітніх центрів Гетьманщини.
В 1781 р. полковий устрій Війська Запорозького був ліквідований, а місто згодом втратило магдебурзьке право і стало повітовим центром Малоросійської губернії.
Історія
Річ Посполита
Становлення
Давній княжий Переяславль був спустошений після ординської навали в 1239 р., і за археологічними даними, територія міста залишалася незалюдненою аж до XV ст., коли на теренах окольного міста з'явилося невеличке поселення. Його формальне відродження розпочалось лише 6 березня 1585 р., коли король Стефан Баторій надав князю та воєводі київському Костянтину Острозькому привілей «на осажнование мъста Переяславля». За цією грамотою князь мав право «вь томъ то Переяславлю замокъ збудовати» на теренах давнього дитинця, що він і зробив звівши дере'вяно-земляну фортецю.
Відновлене королівське місто швидко стало центром староства, отримало магдебурзьке право і власний герб, підтверджені потім грамотою Сигізмунда III в 1620 р. А разом також перетворилось на ремісничо-торгівельний центр у господарстві якого велику роль відігравала торгівля селітрою. Крім того в 1637 р. міщани отримали дозвіл організовувати цехи.
Полковий центр
Починаючи з XV ст. лівоборежні терени Київського воєводства стали відомим центром козацької діяльності. Так перша згадка про місто відома ще до періоду його офіційного відродження, а саме з листування османського султана Сулеймана II Пишного і короля Сигізмунда І Старого, де султан скарживсяя що восени 1545 р. прийшли козаки з Переяслава (Яцько й Мануйло) та інших замків під Очаків, і поробили великі шкоди. Крім того існують відомості за інший лист 1570 р., де від короля Сигізмунда ІІ Августа вимагалась кара для козаків, які чинять шкоди татарам. А в українських містах, серед яких згадується й Переяслав, є більше тисячі татарських бранців. Проте перший збройний виступ козаків проти Речі Посполитої відомий який повстання Косинського 1591—1593 рр. був трагічним для міста. Внаслідок конфлікту чи то з переяславськими міщанами, чи то з переяславськими урядовцями повстанці здобули і спалили місто.
Наступне повстання яке зачепило місто і мало доленосне для нього значення було повстання під проводом Марка Жмайла, яке трапилось восени 1625 р. Тоді козацьке військо завдало поразки коронному війську під проводом польного гетьмана коронного Станіслава Конецпольського, з чого останній був змушений піти на поступки і підписати 27 жовтня того ж року Куруківську угоду. Внаслідок неї було створено п'ять козацьких полків, а Переяслав став одним з полкових центрів реєстрового козацтва. Але мирні часи для міста тривали недовго, і вже навесні 1630 року вибухнуло нове повстання під проводом Федоровича. Запорозькі козаки змогли взяти Переяслав, і заклали поруч укріплений табір. В результаті успішних боїв проти коронних військ козаки домоглись підписання компромісної, але більш вигідної Переяславської угоди. Завдяки цьому на додаток до збережння умов Куруківської угоди чисельність реєстрових козаків було збільшено з 6 до 8 тис.
Незважаючи на щойно підписану угоду, коронний уряд відмовився від виплати зарплати козацькій депутації. А вже в 1631 р. розмістив в цьому регіоні кварцяне військо. З напруженням відносин між урядом і козаками в 1634 р. сюди був терміново направлений новопризначений переяславський староста Лукаш Жолкевський, а вже в 1635 р. сейм постановив виключати з реєстру і карати смертю кожного повстанця. Ці і інші події призвели до нового повстання 1637 р. під приводомо Павлюка. Піднімати повстання на Переяславщині Павлюк послав з Крилова полковників Карпа Скидана і Семена Биховця на чолі загону з 1000-3000 козаків. Незабаром повстанці стратили гетьмана реєстрових козаків Саву Кононовича і кількох старшин-«зрадників». Але не дивлячись не перші успіхи повстання в цей раз провалилось, а ситуація для козаків сильно погіршилась.
Військо Запорозьке
Повстання Хмельницького
Провали повстання Павлюка та Острянина, подальше погіршення становища козаків, утиски селян і православної церкви стали передвісниками масштабного повстання 1648 р. під приводом гетьмана Богдана Хмельницького. Успішні бої проти коронного уряду дозволили козакам закріпитись на цих землях. З введенням Богданом Хмельницьким влітку 1648 року полкового устрою, Переяславський полк повноцінно оформився як однойменна військово-адміністративна одиниця. Він був одним з найбільших у Війську Запорозькому та налічував 18 сотень, а саме місто було важливим центром постачання зброї і харчів для війська. У цей час воно відіграє роль дипломатичного центру держави. Сюди приїздили річпосполитські, московські, угорські, татарські, османські посли. Саме сюди 19 лютого 1649 р. прибула коронна делегація для мирних перемовин з повстанцями, і Хмельницькому були вручені атрибути гетьманської влади — булава та корогва.
Мирні домовленості протривали недовго, і після виснажливих битв та відсутності можливості спиратись на османів та татар, гетьман був змушений звернутись до Москви із пропозицією союзу. У жовтні 1653 р. Земський собор у Москві нарешті ухвалив рішення про альянс. До Переяслава 31 грудня 1653 року прибуло посольство від московського царя Олексія Михайловиа на чолі з боярином Василем Бутурліним. Зранку 8 січня в Переяславі старшинська рада прийняла уточнення умов угоди. У другій половині дня скликали загальну раду на центральній площі. Зібралася майже вся козацька старшина, керівники полків, по 5—7 козаків з кожного полку, духівництво, міщани тощо. Переяславський полк був у повному складі. Також були присутні представники Переяслава, а саме війт, бурмістр, писарі та члени магістрату. Згідно деяких джерел війт був хворим, і його було приведено силоміць що призвело його раптової смерті.
Представники міських громад не брали участі у переговорах між гетьманським та царським урядами. За давньою традицією міста відправили депутації до Москви аби вирішити правовий статус та підтвердити давні привілеї. Переяслав був одним з перших міст які це зробили відправивши туди зі згоди гетьмана депутацію яка включала в себе війта, бурмістра, райцю та магістратську підписку разом з депутацією по дві особи від кожнох цеху: кушнірского, кравецького, ковальського, різницького, шевського, стельмаського, пекарського, гончарського, ткацького, богдарського, тесельського та полстевального. До звого звернення депутація додала копії привілею короля Сигізмунда ІІІ на магдебургію від 6 жовтня 1620 р. та два його потвердження, а також потвердження Владиславом IV цехового реґуляміну від 12 березня 1637 р. з проханням їх підтвердити. Крім того їхня петиця включала в себе прохання повернути місту землі та доходи, які в свій час старости привернули до замку, а тепер їх перебрала на себе полкова влада. А також звільнити містян від ярмаркових поборів та надавання підвід та харчів до військового скарбу. Петиція була успішною, і на їхній супліці від 4 квітня 1654 р. була зазначена резолюція «государь пожаловалъ, велѣлъ имъ на прежнія ихъ привилья дати свои государевы жалованные грамоты: быти во всемъ по прежнимъ королевскимъ привиліямъ» що означало підтвердження міщанам та купецьким людям їхніх давніх прав
Руїна
Подальша історія
-
-
-
-
-
- Параскева Сулима
В 1748 р. в місті трапилась пожежа. Були повністю знищені дерев'яні будівлі Вознесенського монастиря, а також більшість адміністративних будівель магістрату.
Після указу генерал-губернатора Петра Рум'янцева-Задунайського від 31 травня 1765 р. в місті відкрилась поштова станція з трьома поштарями.
Самоврядування
Переяслав отримав магдебурзькі права ще в 1585 р. В 1620 р. вони були підтверджені коронним урядом, а в 1665 р. царським. Згідно права на самоврядування представники магістрату могли судити не тільки міщан, але і приїжджих купців. Судовий процес мав відбуватись в будівлі магістрату щодня крім неділі та святкових днів. В компетенції міського суду були не тільки цивільні, але такожі кримінальні справи за наявність щонайменше 5 представників магістрату. В державі Війська Запорозького Переяслав відносився до 11 привілейованих магістратських міст з підтвердженим магдебурзьким правом.
Як і більшість українських міст, Переяслав не мав спадкового війта. Після його вільного вибору він мав бути затвердженим королем або старостою від імені короля. Крім нього до складу міських управлінців входили виборні райці, бурмістри з радниками та лавники. Останні виконували судові функціїї, тому структурно магістрати складався з двох колегій — адміністративної та колегії лавників під керівництвом війта. Також при магістратському уряді були так звані «міські слуги». Утримання всіх цих чиновників було основою статею видатків магістрату, і навіть найбільші міста Гетьманщини не завжди могли покрити свої витрати. Так після переяславської пожежі 1748 р. згоріла більшість адміністративних приміщень, через що ще щонайменше десять років магістрат розташовувався в орендованій будівлі. Крім того частина коштів та міського майна могли використовуватись урядниками у власних інтересах, а при недостачі чогось посилались на пожежу.
Крім фінансових проблем міста Гетьманщини також мали адміністративно-управлінчеський конфлікт. Не дивлячись на наявність міської влади, міста де-факто керувались тривладдям у вигляді міської адміністрації, військово-старшинського уряда та загальнодержавними російськими інституціями. Маючи підтримку з боку царського та гетьманських урядів, козацька адміністрація активно втручалась в міське управлівння, захоплювала міські землі та власність. Також представники гетьманського уряду брали учась в міських судах, що порушувало права міської влади. Водночас міський патриціат нагався відстоювати їх через спроби поширення влади на козацьку частину міста.. Особливістю Переяслава було уникнення повного контролю з боку полкового уряду при перевазі козацького населення міста. Проте це протистояння для міста не завжди було успішним. Так, наприклад, починаючи з 1740-х рр. тривав конфлікт між переяславським полковником Сулимою і магістратом за передмістя — Замостянські підварки. Полковник використовував його як рангові маєтності в той час як магістрат вважав його свої. Суперечка була вирішена в 1752 р. на користь останнього.
Знаковим прикладом відношення між переяславською козацькою та міською владою може слугувати питання квартирування. Міщани були зобов'язані тимчасово передавати житло різним чиновникам у відрядженнях. Ця повинність вважалась надзвичайно обтяжливою, і не рідко використовувалась як помста чи можливість зведення рахунків. В 1756 р. переяславський полковий писар Каневський скориставшись поїздкою війта Кирила Савонова в Глухів поселив у його домі домі князя Щербатова. Для цього він попередньо вигнав звідти дружину війта з дітьми. Після повернення війт подав скаргу, і писарю було приписано так не чинити. Але вже за наступної відсутності Савонова у нього вдома знову поселили іншого офіцера перед тим знову вигнавши його дружину з дітьми.
Список міських урядників
Війти
- Федір Матвієвич (до 1620—після 1633)
- Федір Куклич (?—1668)
- Дмитро Савицький (?—1714)
- Лаврентій Капцевич (1714—1731)
- Іван Капцевич (1735—1737)
- Кирил Савонов (1740—?)
- Стефан Драгоманов (1756—1763)
Бурмістри
- Лаврентій Капцевич (1709—1714)
- Йосиф Ворона (?—після 1726)
- Каленик N (?—після 1726)
- Йосип Щир (1749)
- Данило Щир (1754)
- Петро Джеджалій (до 1782—після 1784)
Райці
- Федір Сулима (1653)
- Кузьма Сезонович (1697)
- Андрій Забара (1717)
- Левко Прохазко (?—після 1726)
- Марко Коваль (?—після 1726)
- Іван Шульга (?—після 1726)
- Гаврило Строженко (?—після 1726)
- N Супрун (?—після 1726)
Канцеляристи
- Ничіпір Зубченко (1738—1746)
Міська символіка
Міський устрій
Відновлене місто почало формуватись в межах давньоруського дитинця та окольного міста, але досить скоро вийшло за їх межі. Так міська агломерація складалась з фортеці-середмістя, трьох передмість та хуторів козацької старшини. Передмістя мали наступні назви: Заальтицький форштадт (Заальтиччя), Задовгомостянський форштадт (Замостя), Закиєвобрамський форштадт (Забашта).
Фортеця
В XVII-XVIII ст. конфігурація фортеці була визначена зовнішнім земляним валом та ровом, який був відновлений князем Костянтином Острозьким на початку XVII ст. Фортеця мала два проїзди до воріт: Михайлівські (раніше відомі як Єпископські) на південному та Спаські на півночі. Площа військового "замковища" складала 700 сажен навколо, з двома аршинами та двома вершками ширини. Дерев'яна Успенська церква була домінуючим архітектурним елементом фортеці, розташованої на високому пагорбі на заході. До 1701 р. територія фортеці перебувала під виключним контролем військових, але з цього часу тут оселився єпископ переяславський, який заснував Михайлівський монастир.
В 1743-1750 роках в південному кутку фортеці поблизу стін земляних валів було зведено дві муровані споруди (церква та дзвіниця), дерев'яну церкву з трапезною, дерев'яні хати-келії, цегляний льох та шпиталь. На відміну від інших монастирів, споруди не були оточені парканами. В середині фортеці було 8 кварталів, розташованих у формі неправильних прямокутників між Успенською церквою та Михайлівським собором. Простір навколо церков та в східній частині фортеці залишався відкритим до XIX ст.
Середмістя
У середмісті Переяслава існувало 26 великих кварталів або гнізд, розташованих навколо двох великих майданів. Квартали перетиналися криволінійними вулицями і облаштовувалися під валами і ровами. Найбільший майдан був між Воскресінською церквою — Троїцькою церквою та Вознесенським монастирем, а другий, менший — між Спаською церквою, будинком Магістрату та Покровською церквою. Утворення майданів було пов'язано з напрямками головних виїздів з міста — північ, південь, захід і схід, де відповідно були влаштовані брами: Київська, Спаська, Ковальська, Гайшинська.
З середини XVII до початку ХІХ ст. головними архітектурними домінантами середмістя були п'ять парафіяльних церков (Покровська, Спаська, Михайлівська, Воскресенська, Троїцька) та ансамбль Вознесенського монастиря, що формувався протягом XVIII ст. Монастирський комплекс займав територію цілого кварталу в центрі міста і постійно впливав на композиційні рішення навколишніх забудов в наступні віки.
Передмістя
По північній стороні середмістя, від валу до сучасної вулиці Ярмаркової, територію обіймало Закиївобрамське передмістя (Завальщина, Ярмарковщина). Водночас Задовгомостянське передмістя мало бути розбудований вздовж північно-східного терасового плато лівого берега річки Трубіж. Це передбачало створення тридцяти великих кварталів, які утворювали дві довгі паралельні вулиці Підварську та Петропавлівську. Два магістральні шляхи, Яготинський та Ташанський, перетинали їх у східному і південному напрямках від мосту через річку Трубіж. Для Задовгомостянського передмістя характерними були вигони, левади та орні землі. Архітектурною домінантою місцевості з XVIII ст. була церква Петра і Павла, яка змінювала місце свого розташування.
Населення
Згідно Генерального опису проведеного в 1765—1769 рр. в місті проживало 1708 жителів. З них 834 чоловіки й 874 жінки. Найчисельнішим станом були козаки, яких нараховувалось 822 особи і які визначали демографічне обличчя міста. Водночас перепис не включав близько 100 вихованців Переяславського колегіуму.
- Знатна пані
- Міщанка
- Міщанка
- Козак
- Міщанин
- Литвин
З іноземців в місті проживали між іншим полковий цирюльник Григорій Ярославський «родимец нации немецкои города Вилны з евреев» та вихідець з Македонії грек Кирил Павлов. Також варто відзначити що всі 6 купців були вихідцями з внутрішніх губерній, а саме 5 були з Калуги і 1 з Севська.
Освіта
Єзуїтський колегіум
В 1635 р. на запрошення тодішнього старости Лукаша Жолкевського в місті оселилися єзуїти, які заснували єзуїтську школу. На утримання останньої він передав свій маєток — містечко Бубнів з приналежними околицями. Вже в 1645 р. вона отримала статус колегіуму, проте припинила існування після повстання Хмельницького в 1648 р..
Переяславський колегіум
Переяславський колегіум був заснований 1738 року в Переяславі на території Вознесенського монастиря за сприяння єпископа Переяславського і Бориспільського Арсенія (Берла). За навчальним процесом заклад копіював Києво-Могилянську академію. Навчання тривало шість років. В колегіумі викладали латину, руську, грецьку та польську мови, математику, риторику, поетику, геометрію, історію, діалектику та церковний спів.
Першопочатково колегіум розмістився в дерев'яній споруді, проте 1748 року пожежа знищила всі дерев'яні споруди Вознесенського монастиря. В період 1753—1757 років споруди Переяславського колегіуму було відбудовано наново в цеглі завдяки старанням єпископа Іоанна (Козловича).
Школи
Варто відзначити що важливою особливістю церковних шкіл в Гетьманщині була майже повна відсутність там школярів. Так згідно Генерального опису при школах крім духовних осіб на кшталт дяків, паламарів тощо, там також проживали школярі, яких було віднесено до жебраків з позначенням способу добування засобів для існування: «а пропитание имеют с милостыни доброхотных дателей». В самому Переяславі при наявності двох таких навчальних закладів був лише один «школяр», записаний у школу при Успенській церкві, в якого не був вказаний вік, але в якого було зазначено що він проживав в цій школі вже 20 років.
Економіка
Після відродження прикордонний Переяслав дуже швидко перетворився на ремісничо-торгівельний центр у господарстві якого велику роль відігравала торгівля селітрою. Завдяки клопотанням старости місто на варшавському сеймі 1585 р. отримало привілей на проведення трьох щорічних ярмарків та двох щотижневих торгів.
Надалі 6 грудня 1620 р. місто отримало права на спорудження важниці, воскобійні та броварень. А новим привілеєм 1637 р. місто отримало нову грамоту з затвердженим укладом 7 ремісницьких цехів, кожен з яких був зобов'язаний «мати скриньку братську, печатку, знак, барабан за звичаєм інших цехів у містах коронних».
Коментарі
- В окремих джерелах вказаний замок.
- Близько 1,5 км.
- Близько 1,5 м.
- Близько 7,5 м.
- Шлях до Києва суходолом.
- Цитадельна або "замкова".
- Шлях до Дніпра.
- Шлях на Яготин та Лубни.
- В 1795 р. храм був перенесений ближче до житлових зон.
- На св. Семена, чотири тижні по Великодню та на Водохреща. Кожен ярмарок мав тривати по два тижні.
- У понеділок та п'ятницю.
- Кушнірський, кравецький, шевський, ковальський, різницький, колісницький та пекарський.
Примітки
- Idea państwa kozackiego na ziemiach ukrainnych w XVI—XVII wieku
- У 17му столітті Переяслав був містом зброярів
- Переяславщина в другій половині ХІІІ-XVI ст. (історико-археологічний огляд)
- . Архів оригіналу за 8 червня 2020. Процитовано 29 березня 2020.
- Переяславський реєстровий полк у козацьких війнах 30-х років XVII ст.
- Wiesław Majewski. Kononowicz Sawa (zm. 1637)… S. 541
- Переяслав XVII ст. в епіцентрі міжнародної політики уряду козацької України: збірник наукових праць за підсумками науково-практичної конференції / [редкол.: В. А. Дубінський (гол.) та ін.]. — Кам'янець-Подільський, 2014. — 48 с.
- Уроки Переяслава: до 350-річчя Московсько-Переяславської угоди. Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції
- ЗМІНИ В МІСЦЕВОМУ САМОВРЯДУВАННІ НА УКРАЇНСЬКИХ ЗЕМЛЯХ ПІД САМОДЕРЖАВНОЮ ЗВЕРХНІСТЮ У ПЕРІОД З 1654 р. ПО 1722 р.
- (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 22 березня 2023. Процитовано 13 жовтня 2023.
- Герб та прапор міста Переяслава-Хмельницького
- Сердюк І. Полкових городов обивателі: історико-демографічна характеристика міського населення Гетьманщини другої половини XVIII ст. / Рецензенти: В. Горобець, М. Яременко. — Полтава: ТОВ «АСМІ», 2011. — 304 с.
- Матеріали XV Всеукраїнської студентської науково-технічної конференції М 34 «Сталий розвиток міст» : 87-ї студент. наук.-техн. конф., Харків, 19–21 квіт. 2022 р.: в 4 ч. / Харків. нац. ун-т міськ. госп-ва ім. О. М. Бекетова ; [редкол.: М. К. Сухонос, А. Ю. Старостіна, Т. Д. Рищенко та ін.]. — Харків: ХНУМГ ім. О. М. Бекетова, 2022. — Ч. 4. — 154 с. — Присвячена 100-річчю ХНУМГ ім. О. М. Бекетова.
- Енциклопедія державного управління. Том 5: Територіальне управління
- Іваненко А. О. «Того–жъ року Москва Переяслова допалила…» (царський гарнізон міста Переяслава і антимосковське повстання 1668 р.) / А. О. Іваненко // Гілея: науковий вісник. — 2014. — Вип. 84. — С. 27-31
- Наукові записки з української історії, томи 6 —10
- Томазов В. В. Капцевичі [ 12 березня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2007. — Т. 4 : Ка — Ком. — 528 с. : іл. — .
- . Архів оригіналу за 8 листопада 2019. Процитовано 8 листопада 2019.
- Слабєєв, Ігор Семенович. З історії первісного нагромадження капіталу на Україні: (Чумацький промисел і його роль у соціально-економічному розвитку України XVIII — першої половини XIX ст.) / І. С. Слабєєв; АН Української РСР, Ін-т історії. — Київ: Наук. думка, 1964. — 135, [3] c.
- НАЦІОІСТОРИЧНА СПАДЩИНА МИХАЙЛА ДРАГОМАНОВА
- Б. Я. До історії роду Драгоманових / В. В. Міяковський // Рід та знамено. — Авгсбург: [б. в.], 1947. — Зшиток 3. — С. 13–14.
- Генеалогія українського козацтва: Переяславський полк
- Niesiecki Kasper. Korona Polska przy Złotey Wolnosci Starożytnemi Wszystkich Kathedr, Prowincyi y Rycerstwa Kleynotami Heroicznym Męstwem y odwagą, Naywyższemi Honorami a naypierwey Cnotą, Pobożnością y Swiątobliwością Ozdobiona … — T. 4. — Lwów: w drukarni Collegium Lwowskiego Societatis Jesu, 1743. — 888 s. (пол.) S. 754
- (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 22 березня 2023. Процитовано 13 жовтня 2023.
Література
- Історія містобудівництва Переяслава: XVII — XX століття
- Церковне будівництво Переяслава за Гетьманських часів
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Istoriya Pereyaslava yak novogo administrativnogo centru Rechi Pospolitoyi a nadali derzhavi Vijska Zaporozkogo rozpochalas 6 bereznya 1585 r koli korol Stefan Batorij nadav knyazyu Kostyantinu Ostrozkomu privilej na osazhnovanie msta Pereyaslavlya dlya zasnuvannya zamku Misto otrimalo magdeburzki prava ta stalo centrom Pereyaslavskogo starostva Vnaslidok pidpisannya voseni 1625 r Kurukivskogo dogovoru Pereyaslav vodnochas takozh stav centrom Pereyaslavskogo polku yakij piznishe vidigraye viznachnu rol pid chas povstannya 1648 r Todi zh starostvo bulo likvidovano a misto peretvorilos na odin z najbilshih administrativno vijskovih politichnih religijnih ta osvitnih centriv Getmanshini V 1781 r polkovij ustrij Vijska Zaporozkogo buv likvidovanij a misto zgodom vtratilo magdeburzke pravo i stalo povitovim centrom Malorosijskoyi guberniyi IstoriyaRich Pospolita Stanovlennya Div takozh Pereyaslavske starostvo Davnij knyazhij Pereyaslavl buv spustoshenij pislya ordinskoyi navali v 1239 r i za arheologichnimi danimi teritoriya mista zalishalasya nezalyudnenoyu azh do XV st koli na terenah okolnogo mista z yavilosya nevelichke poselennya Jogo formalne vidrodzhennya rozpochalos lishe 6 bereznya 1585 r koli korol Stefan Batorij nadav knyazyu ta voyevodi kiyivskomu Kostyantinu Ostrozkomu privilej na osazhnovanie msta Pereyaslavlya Za ciyeyu gramotoyu knyaz mav pravo v tom to Pereyaslavlyu zamok zbudovati na terenah davnogo ditincya sho vin i zrobiv zvivshi dere vyano zemlyanu fortecyu Vidnovlene korolivske misto shvidko stalo centrom starostva otrimalo magdeburzke pravo i vlasnij gerb pidtverdzheni potim gramotoyu Sigizmunda III v 1620 r A razom takozh peretvorilos na remisnicho torgivelnij centr u gospodarstvi yakogo veliku rol vidigravala torgivlya selitroyu Krim togo v 1637 r mishani otrimali dozvil organizovuvati cehi Polkovij centr Div takozh Pereyaslavskij polk ta Pereyaslavska ugoda 1630 Pochinayuchi z XV st livoborezhni tereni Kiyivskogo voyevodstva stali vidomim centrom kozackoyi diyalnosti Tak persha zgadka pro misto vidoma she do periodu jogo oficijnogo vidrodzhennya a same z listuvannya osmanskogo sultana Sulejmana II Pishnogo i korolya Sigizmunda I Starogo de sultan skarzhivsyaya sho voseni 1545 r prijshli kozaki z Pereyaslava Yacko j Manujlo ta inshih zamkiv pid Ochakiv i porobili veliki shkodi Krim togo isnuyut vidomosti za inshij list 1570 r de vid korolya Sigizmunda II Avgusta vimagalas kara dlya kozakiv yaki chinyat shkodi tataram A v ukrayinskih mistah sered yakih zgaduyetsya j Pereyaslav ye bilshe tisyachi tatarskih branciv Prote pershij zbrojnij vistup kozakiv proti Rechi Pospolitoyi vidomij yakij povstannya Kosinskogo 1591 1593 rr buv tragichnim dlya mista Vnaslidok konfliktu chi to z pereyaslavskimi mishanami chi to z pereyaslavskimi uryadovcyami povstanci zdobuli i spalili misto Nastupne povstannya yake zachepilo misto i malo dolenosne dlya nogo znachennya bulo povstannya pid provodom Marka Zhmajla yake trapilos voseni 1625 r Todi kozacke vijsko zavdalo porazki koronnomu vijsku pid provodom polnogo getmana koronnogo Stanislava Konecpolskogo z chogo ostannij buv zmushenij piti na postupki i pidpisati 27 zhovtnya togo zh roku Kurukivsku ugodu Vnaslidok neyi bulo stvoreno p yat kozackih polkiv a Pereyaslav stav odnim z polkovih centriv reyestrovogo kozactva Ale mirni chasi dlya mista trivali nedovgo i vzhe navesni 1630 roku vibuhnulo nove povstannya pid provodom Fedorovicha Zaporozki kozaki zmogli vzyati Pereyaslav i zaklali poruch ukriplenij tabir V rezultati uspishnih boyiv proti koronnih vijsk kozaki domoglis pidpisannya kompromisnoyi ale bilsh vigidnoyi Pereyaslavskoyi ugodi Zavdyaki comu na dodatok do zberezhnnya umov Kurukivskoyi ugodi chiselnist reyestrovih kozakiv bulo zbilsheno z 6 do 8 tis Nezvazhayuchi na shojno pidpisanu ugodu koronnij uryad vidmovivsya vid viplati zarplati kozackij deputaciyi A vzhe v 1631 r rozmistiv v comu regioni kvarcyane vijsko Z napruzhennyam vidnosin mizh uryadom i kozakami v 1634 r syudi buv terminovo napravlenij novopriznachenij pereyaslavskij starosta Lukash Zholkevskij a vzhe v 1635 r sejm postanoviv viklyuchati z reyestru i karati smertyu kozhnogo povstancya Ci i inshi podiyi prizveli do novogo povstannya 1637 r pid privodomo Pavlyuka Pidnimati povstannya na Pereyaslavshini Pavlyuk poslav z Krilova polkovnikiv Karpa Skidana i Semena Bihovcya na choli zagonu z 1000 3000 kozakiv Nezabarom povstanci stratili getmana reyestrovih kozakiv Savu Kononovicha i kilkoh starshin zradnikiv Ale ne divlyachis ne pershi uspihi povstannya v cej raz provalilos a situaciya dlya kozakiv silno pogirshilas Vijsko Zaporozke Povstannya Hmelnickogo Dokladnishe Povstannya Hmelnickogo ta Pereyaslavska Rada Provali povstannya Pavlyuka ta Ostryanina podalshe pogirshennya stanovisha kozakiv utiski selyan i pravoslavnoyi cerkvi stali peredvisnikami masshtabnogo povstannya 1648 r pid privodom getmana Bogdana Hmelnickogo Uspishni boyi proti koronnogo uryadu dozvolili kozakam zakripitis na cih zemlyah Z vvedennyam Bogdanom Hmelnickim vlitku 1648 roku polkovogo ustroyu Pereyaslavskij polk povnocinno oformivsya yak odnojmenna vijskovo administrativna odinicya Vin buv odnim z najbilshih u Vijsku Zaporozkomu ta nalichuvav 18 soten a same misto bulo vazhlivim centrom postachannya zbroyi i harchiv dlya vijska U cej chas vono vidigraye rol diplomatichnogo centru derzhavi Syudi priyizdili richpospolitski moskovski ugorski tatarski osmanski posli Same syudi 19 lyutogo 1649 r pribula koronna delegaciya dlya mirnih peremovin z povstancyami i Hmelnickomu buli vrucheni atributi getmanskoyi vladi bulava ta korogva Mirni domovlenosti protrivali nedovgo i pislya visnazhlivih bitv ta vidsutnosti mozhlivosti spiratis na osmaniv ta tatar getman buv zmushenij zvernutis do Moskvi iz propoziciyeyu soyuzu U zhovtni 1653 r Zemskij sobor u Moskvi nareshti uhvaliv rishennya pro alyans Do Pereyaslava 31 grudnya 1653 roku pribulo posolstvo vid moskovskogo carya Oleksiya Mihajlovia na choli z boyarinom Vasilem Buturlinim Zranku 8 sichnya v Pereyaslavi starshinska rada prijnyala utochnennya umov ugodi U drugij polovini dnya sklikali zagalnu radu na centralnij ploshi Zibralasya majzhe vsya kozacka starshina kerivniki polkiv po 5 7 kozakiv z kozhnogo polku duhivnictvo mishani tosho Pereyaslavskij polk buv u povnomu skladi Takozh buli prisutni predstavniki Pereyaslava a same vijt burmistr pisari ta chleni magistratu Zgidno deyakih dzherel vijt buv hvorim i jogo bulo privedeno silomic sho prizvelo jogo raptovoyi smerti Predstavniki miskih gromad ne brali uchasti u peregovorah mizh getmanskim ta carskim uryadami Za davnoyu tradiciyeyu mista vidpravili deputaciyi do Moskvi abi virishiti pravovij status ta pidtverditi davni privileyi Pereyaslav buv odnim z pershih mist yaki ce zrobili vidpravivshi tudi zi zgodi getmana deputaciyu yaka vklyuchala v sebe vijta burmistra rajcyu ta magistratsku pidpisku razom z deputaciyeyu po dvi osobi vid kozhnoh cehu kushnirskogo kraveckogo kovalskogo riznickogo shevskogo stelmaskogo pekarskogo goncharskogo tkackogo bogdarskogo teselskogo ta polstevalnogo Do zvogo zvernennya deputaciya dodala kopiyi privileyu korolya Sigizmunda III na magdeburgiyu vid 6 zhovtnya 1620 r ta dva jogo potverdzhennya a takozh potverdzhennya Vladislavom IV cehovogo regulyaminu vid 12 bereznya 1637 r z prohannyam yih pidtverditi Krim togo yihnya peticya vklyuchala v sebe prohannya povernuti mistu zemli ta dohodi yaki v svij chas starosti privernuli do zamku a teper yih perebrala na sebe polkova vlada A takozh zvilniti mistyan vid yarmarkovih poboriv ta nadavannya pidvid ta harchiv do vijskovogo skarbu Peticiya bula uspishnoyu i na yihnij suplici vid 4 kvitnya 1654 r bula zaznachena rezolyuciya gosudar pozhaloval velѣl im na prezhniya ih privilya dati svoi gosudarevy zhalovannye gramoty byti vo vsem po prezhnim korolevskim priviliyam sho oznachalo pidtverdzhennya mishanam ta kupeckim lyudyam yihnih davnih prav Ruyina Dokladnishe Pereyaslavski statti 1659 ta Pereyaslavske povstannya Podalsha istoriya Portreti vidomih zhiteliv Pereyaslava XVII XVIII st Pavlo Teterya Nikodim Skrebnickij Arsenij Berlo Ivan Sulima Semen Sulima Paraskeva Sulima V 1748 r v misti trapilas pozhezha Buli povnistyu znisheni derev yani budivli Voznesenskogo monastirya a takozh bilshist administrativnih budivel magistratu Pislya ukazu general gubernatora Petra Rum yanceva Zadunajskogo vid 31 travnya 1765 r v misti vidkrilas poshtova stanciya z troma poshtaryami SamovryaduvannyaPereyaslav otrimav magdeburzki prava she v 1585 r V 1620 r voni buli pidtverdzheni koronnim uryadom a v 1665 r carskim Zgidno prava na samovryaduvannya predstavniki magistratu mogli suditi ne tilki mishan ale i priyizhdzhih kupciv Sudovij proces mav vidbuvatis v budivli magistratu shodnya krim nedili ta svyatkovih dniv V kompetenciyi miskogo sudu buli ne tilki civilni ale takozhi kriminalni spravi za nayavnist shonajmenshe 5 predstavnikiv magistratu V derzhavi Vijska Zaporozkogo Pereyaslav vidnosivsya do 11 privilejovanih magistratskih mist z pidtverdzhenim magdeburzkim pravom Yak i bilshist ukrayinskih mist Pereyaslav ne mav spadkovogo vijta Pislya jogo vilnogo viboru vin mav buti zatverdzhenim korolem abo starostoyu vid imeni korolya Krim nogo do skladu miskih upravlinciv vhodili viborni rajci burmistri z radnikami ta lavniki Ostanni vikonuvali sudovi funkciyiyi tomu strukturno magistrati skladavsya z dvoh kolegij administrativnoyi ta kolegiyi lavnikiv pid kerivnictvom vijta Takozh pri magistratskomu uryadi buli tak zvani miski slugi Utrimannya vsih cih chinovnikiv bulo osnovoyu stateyu vidatkiv magistratu i navit najbilshi mista Getmanshini ne zavzhdi mogli pokriti svoyi vitrati Tak pislya pereyaslavskoyi pozhezhi 1748 r zgorila bilshist administrativnih primishen cherez sho she shonajmenshe desyat rokiv magistrat roztashovuvavsya v orendovanij budivli Krim togo chastina koshtiv ta miskogo majna mogli vikoristovuvatis uryadnikami u vlasnih interesah a pri nedostachi chogos posilalis na pozhezhu Krim finansovih problem mista Getmanshini takozh mali administrativno upravlincheskij konflikt Ne divlyachis na nayavnist miskoyi vladi mista de fakto keruvalis trivladdyam u viglyadi miskoyi administraciyi vijskovo starshinskogo uryada ta zagalnoderzhavnimi rosijskimi instituciyami Mayuchi pidtrimku z boku carskogo ta getmanskih uryadiv kozacka administraciya aktivno vtruchalas v miske upravlivnnya zahoplyuvala miski zemli ta vlasnist Takozh predstavniki getmanskogo uryadu brali uchas v miskih sudah sho porushuvalo prava miskoyi vladi Vodnochas miskij patriciat nagavsya vidstoyuvati yih cherez sprobi poshirennya vladi na kozacku chastinu mista Osoblivistyu Pereyaslava bulo uniknennya povnogo kontrolyu z boku polkovogo uryadu pri perevazi kozackogo naselennya mista Prote ce protistoyannya dlya mista ne zavzhdi bulo uspishnim Tak napriklad pochinayuchi z 1740 h rr trivav konflikt mizh pereyaslavskim polkovnikom Sulimoyu i magistratom za peredmistya Zamostyanski pidvarki Polkovnik vikoristovuvav jogo yak rangovi mayetnosti v toj chas yak magistrat vvazhav jogo svoyi Superechka bula virishena v 1752 r na korist ostannogo Znakovim prikladom vidnoshennya mizh pereyaslavskoyu kozackoyu ta miskoyu vladoyu mozhe sluguvati pitannya kvartiruvannya Mishani buli zobov yazani timchasovo peredavati zhitlo riznim chinovnikam u vidryadzhennyah Cya povinnist vvazhalas nadzvichajno obtyazhlivoyu i ne ridko vikoristovuvalas yak pomsta chi mozhlivist zvedennya rahunkiv V 1756 r pereyaslavskij polkovij pisar Kanevskij skoristavshis poyizdkoyu vijta Kirila Savonova v Gluhiv poseliv u jogo domi domi knyazya Sherbatova Dlya cogo vin poperedno vignav zvidti druzhinu vijta z ditmi Pislya povernennya vijt podav skargu i pisaryu bulo pripisano tak ne chiniti Ale vzhe za nastupnoyi vidsutnosti Savonova u nogo vdoma znovu poselili inshogo oficera pered tim znovu vignavshi jogo druzhinu z ditmi Spisok miskih uryadnikiv Vijti Fedir Matviyevich do 1620 pislya 1633 Fedir Kuklich 1668 Dmitro Savickij 1714 Lavrentij Kapcevich 1714 1731 Ivan Kapcevich 1735 1737 Kiril Savonov 1740 Stefan Dragomanov 1756 1763 Burmistri Lavrentij Kapcevich 1709 1714 Josif Vorona pislya 1726 Kalenik N pislya 1726 Josip Shir 1749 Danilo Shir 1754 Petro Dzhedzhalij do 1782 pislya 1784 Rajci Fedir Sulima 1653 Kuzma Sezonovich 1697 Andrij Zabara 1717 Levko Prohazko pislya 1726 Marko Koval pislya 1726 Ivan Shulga pislya 1726 Gavrilo Strozhenko pislya 1726 N Suprun pislya 1726 Kancelyaristi Nichipir Zubchenko 1738 1746 Miska simvolika Dokladnishe Gerb PereyaslavaMiskij ustrijVidnovlene misto pochalo formuvatis v mezhah davnoruskogo ditincya ta okolnogo mista ale dosit skoro vijshlo za yih mezhi Tak miska aglomeraciya skladalas z forteci seredmistya troh peredmist ta hutoriv kozackoyi starshini Peredmistya mali nastupni nazvi Zaaltickij forshtadt Zaaltichchya Zadovgomostyanskij forshtadt Zamostya Zakiyevobramskij forshtadt Zabashta Fortecya Dokladnishe Pereyaslavska fortecya V XVII XVIII st konfiguraciya forteci bula viznachena zovnishnim zemlyanim valom ta rovom yakij buv vidnovlenij knyazem Kostyantinom Ostrozkim na pochatku XVII st Fortecya mala dva proyizdi do vorit Mihajlivski ranishe vidomi yak Yepiskopski na pivdennomu ta Spaski na pivnochi Plosha vijskovogo zamkovisha skladala 700 sazhen navkolo z dvoma arshinami ta dvoma vershkami shirini Derev yana Uspenska cerkva bula dominuyuchim arhitekturnim elementom forteci roztashovanoyi na visokomu pagorbi na zahodi Do 1701 r teritoriya forteci perebuvala pid viklyuchnim kontrolem vijskovih ale z cogo chasu tut oselivsya yepiskop pereyaslavskij yakij zasnuvav Mihajlivskij monastir V 1743 1750 rokah v pivdennomu kutku forteci poblizu stin zemlyanih valiv bulo zvedeno dvi murovani sporudi cerkva ta dzvinicya derev yanu cerkvu z trapeznoyu derev yani hati keliyi ceglyanij loh ta shpital Na vidminu vid inshih monastiriv sporudi ne buli otocheni parkanami V seredini forteci bulo 8 kvartaliv roztashovanih u formi nepravilnih pryamokutnikiv mizh Uspenskoyu cerkvoyu ta Mihajlivskim soborom Prostir navkolo cerkov ta v shidnij chastini forteci zalishavsya vidkritim do XIX st Seredmistya U seredmisti Pereyaslava isnuvalo 26 velikih kvartaliv abo gnizd roztashovanih navkolo dvoh velikih majdaniv Kvartali peretinalisya krivolinijnimi vulicyami i oblashtovuvalisya pid valami i rovami Najbilshij majdan buv mizh Voskresinskoyu cerkvoyu Troyickoyu cerkvoyu ta Voznesenskim monastirem a drugij menshij mizh Spaskoyu cerkvoyu budinkom Magistratu ta Pokrovskoyu cerkvoyu Utvorennya majdaniv bulo pov yazano z napryamkami golovnih viyizdiv z mista pivnich pivden zahid i shid de vidpovidno buli vlashtovani brami Kiyivska Spaska Kovalska Gajshinska Z seredini XVII do pochatku HIH st golovnimi arhitekturnimi dominantami seredmistya buli p yat parafiyalnih cerkov Pokrovska Spaska Mihajlivska Voskresenska Troyicka ta ansambl Voznesenskogo monastirya sho formuvavsya protyagom XVIII st Monastirskij kompleks zajmav teritoriyu cilogo kvartalu v centri mista i postijno vplivav na kompozicijni rishennya navkolishnih zabudov v nastupni viki Vidi miskih barokovih pam yatok XVII XVIII st Mihajlivskij monastir Voznesenskij monastir Pokrovska cerkva Peredmistya Po pivnichnij storoni seredmistya vid valu do suchasnoyi vulici Yarmarkovoyi teritoriyu obijmalo Zakiyivobramske peredmistya Zavalshina Yarmarkovshina Vodnochas Zadovgomostyanske peredmistya malo buti rozbudovanij vzdovzh pivnichno shidnogo terasovogo plato livogo berega richki Trubizh Ce peredbachalo stvorennya tridcyati velikih kvartaliv yaki utvoryuvali dvi dovgi paralelni vulici Pidvarsku ta Petropavlivsku Dva magistralni shlyahi Yagotinskij ta Tashanskij peretinali yih u shidnomu i pivdennomu napryamkah vid mostu cherez richku Trubizh Dlya Zadovgomostyanskogo peredmistya harakternimi buli vigoni levadi ta orni zemli Arhitekturnoyu dominantoyu miscevosti z XVIII st bula cerkva Petra i Pavla yaka zminyuvala misce svogo roztashuvannya NaselennyaZgidno Generalnogo opisu provedenogo v 1765 1769 rr v misti prozhivalo 1708 zhiteliv Z nih 834 choloviki j 874 zhinki Najchiselnishim stanom buli kozaki yakih narahovuvalos 822 osobi i yaki viznachali demografichne oblichchya mista Vodnochas perepis ne vklyuchav blizko 100 vihovanciv Pereyaslavskogo kolegiumu Zobrazhennya ryadovih zhiteliv mist Getmanshini seredini XVIII st Znatna pani Mishanka Mishanka Kozak Mishanin Litvin Z inozemciv v misti prozhivali mizh inshim polkovij ciryulnik Grigorij Yaroslavskij rodimec nacii nemeckoi goroda Vilny z evreev ta vihidec z Makedoniyi grek Kiril Pavlov Takozh varto vidznachiti sho vsi 6 kupciv buli vihidcyami z vnutrishnih gubernij a same 5 buli z Kalugi i 1 z Sevska OsvitaYezuyitskij kolegium V 1635 r na zaproshennya todishnogo starosti Lukasha Zholkevskogo v misti oselilisya yezuyiti yaki zasnuvali yezuyitsku shkolu Na utrimannya ostannoyi vin peredav svij mayetok mistechko Bubniv z prinalezhnimi okolicyami Vzhe v 1645 r vona otrimala status kolegiumu prote pripinila isnuvannya pislya povstannya Hmelnickogo v 1648 r Pereyaslavskij kolegium Dokladnishe Pereyaslavskij kolegium Pereyaslavskij kolegium buv zasnovanij 1738 roku v Pereyaslavi na teritoriyi Voznesenskogo monastirya za spriyannya yepiskopa Pereyaslavskogo i Borispilskogo Arseniya Berla Za navchalnim procesom zaklad kopiyuvav Kiyevo Mogilyansku akademiyu Navchannya trivalo shist rokiv V kolegiumi vikladali latinu rusku grecku ta polsku movi matematiku ritoriku poetiku geometriyu istoriyu dialektiku ta cerkovnij spiv Pershopochatkovo kolegium rozmistivsya v derev yanij sporudi prote 1748 roku pozhezha znishila vsi derev yani sporudi Voznesenskogo monastirya V period 1753 1757 rokiv sporudi Pereyaslavskogo kolegiumu bulo vidbudovano nanovo v cegli zavdyaki starannyam yepiskopa Ioanna Kozlovicha Shkoli Varto vidznachiti sho vazhlivoyu osoblivistyu cerkovnih shkil v Getmanshini bula majzhe povna vidsutnist tam shkolyariv Tak zgidno Generalnogo opisu pri shkolah krim duhovnih osib na kshtalt dyakiv palamariv tosho tam takozh prozhivali shkolyari yakih bulo vidneseno do zhebrakiv z poznachennyam sposobu dobuvannya zasobiv dlya isnuvannya a propitanie imeyut s milostyni dobrohotnyh datelej V samomu Pereyaslavi pri nayavnosti dvoh takih navchalnih zakladiv buv lishe odin shkolyar zapisanij u shkolu pri Uspenskij cerkvi v yakogo ne buv vkazanij vik ale v yakogo bulo zaznacheno sho vin prozhivav v cij shkoli vzhe 20 rokiv EkonomikaPislya vidrodzhennya prikordonnij Pereyaslav duzhe shvidko peretvorivsya na remisnicho torgivelnij centr u gospodarstvi yakogo veliku rol vidigravala torgivlya selitroyu Zavdyaki klopotannyam starosti misto na varshavskomu sejmi 1585 r otrimalo privilej na provedennya troh shorichnih yarmarkiv ta dvoh shotizhnevih torgiv Nadali 6 grudnya 1620 r misto otrimalo prava na sporudzhennya vazhnici voskobijni ta brovaren A novim privileyem 1637 r misto otrimalo novu gramotu z zatverdzhenim ukladom 7 remisnickih cehiv kozhen z yakih buv zobov yazanij mati skrinku bratsku pechatku znak baraban za zvichayem inshih cehiv u mistah koronnih KomentariV okremih dzherelah vkazanij zamok Blizko 1 5 km Blizko 1 5 m Blizko 7 5 m Shlyah do Kiyeva suhodolom Citadelna abo zamkova Shlyah do Dnipra Shlyah na Yagotin ta Lubni V 1795 r hram buv perenesenij blizhche do zhitlovih zon Na sv Semena chotiri tizhni po Velikodnyu ta na Vodohresha Kozhen yarmarok mav trivati po dva tizhni U ponedilok ta p yatnicyu Kushnirskij kraveckij shevskij kovalskij riznickij kolisnickij ta pekarskij PrimitkiIdea panstwa kozackiego na ziemiach ukrainnych w XVI XVII wieku U 17mu stolitti Pereyaslav buv mistom zbroyariv Pereyaslavshina v drugij polovini HIII XVI st istoriko arheologichnij oglyad Arhiv originalu za 8 chervnya 2020 Procitovano 29 bereznya 2020 Pereyaslavskij reyestrovij polk u kozackih vijnah 30 h rokiv XVII st Wieslaw Majewski Kononowicz Sawa zm 1637 S 541 Pereyaslav XVII st v epicentri mizhnarodnoyi politiki uryadu kozackoyi Ukrayini zbirnik naukovih prac za pidsumkami naukovo praktichnoyi konferenciyi redkol V A Dubinskij gol ta in Kam yanec Podilskij 2014 48 s Uroki Pereyaslava do 350 richchya Moskovsko Pereyaslavskoyi ugodi Materiali Vseukrayinskoyi naukovo praktichnoyi konferenciyi ZMINI V MISCEVOMU SAMOVRYaDUVANNI NA UKRAYiNSKIH ZEMLYaH PID SAMODERZhAVNOYu ZVERHNISTYu U PERIOD Z 1654 r PO 1722 r PDF Arhiv originalu PDF za 22 bereznya 2023 Procitovano 13 zhovtnya 2023 Gerb ta prapor mista Pereyaslava Hmelnickogo Serdyuk I Polkovih gorodov obivateli istoriko demografichna harakteristika miskogo naselennya Getmanshini drugoyi polovini XVIII st Recenzenti V Gorobec M Yaremenko Poltava TOV ASMI 2011 304 s Materiali XV Vseukrayinskoyi studentskoyi naukovo tehnichnoyi konferenciyi M 34 Stalij rozvitok mist 87 yi student nauk tehn konf Harkiv 19 21 kvit 2022 r v 4 ch Harkiv nac un t misk gosp va im O M Beketova redkol M K Suhonos A Yu Starostina T D Rishenko ta in Harkiv HNUMG im O M Beketova 2022 Ch 4 154 s Prisvyachena 100 richchyu HNUMG im O M Beketova Enciklopediya derzhavnogo upravlinnya Tom 5 Teritorialne upravlinnya Ivanenko A O Togo zh roku Moskva Pereyaslova dopalila carskij garnizon mista Pereyaslava i antimoskovske povstannya 1668 r A O Ivanenko Gileya naukovij visnik 2014 Vip 84 S 27 31 Naukovi zapiski z ukrayinskoyi istoriyi tomi 6 10 Tomazov V V Kapcevichi 12 bereznya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2007 T 4 Ka Kom 528 s il ISBN 978 966 00 0692 8 Arhiv originalu za 8 listopada 2019 Procitovano 8 listopada 2019 Slabyeyev Igor Semenovich Z istoriyi pervisnogo nagromadzhennya kapitalu na Ukrayini Chumackij promisel i jogo rol u socialno ekonomichnomu rozvitku Ukrayini XVIII pershoyi polovini XIX st I S Slabyeyev AN Ukrayinskoyi RSR In t istoriyi Kiyiv Nauk dumka 1964 135 3 c NACIOISTORIChNA SPADShINA MIHAJLA DRAGOMANOVA B Ya Do istoriyi rodu Dragomanovih V V Miyakovskij Rid ta znameno Avgsburg b v 1947 Zshitok 3 S 13 14 Genealogiya ukrayinskogo kozactva Pereyaslavskij polk Niesiecki Kasper Korona Polska przy Zlotey Wolnosci Starozytnemi Wszystkich Kathedr Prowincyi y Rycerstwa Kleynotami Heroicznym Mestwem y odwaga Naywyzszemi Honorami a naypierwey Cnota Poboznoscia y Swiatobliwoscia Ozdobiona T 4 Lwow w drukarni Collegium Lwowskiego Societatis Jesu 1743 888 s pol S 754 PDF Arhiv originalu PDF za 22 bereznya 2023 Procitovano 13 zhovtnya 2023 LiteraturaIstoriya mistobudivnictva Pereyaslava XVII XX stolittya Cerkovne budivnictvo Pereyaslava za Getmanskih chasiv