Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Бубнів — колишнє село Гельмязівського району (зараз Золотоніський район) Черкаської області. В 1959 році територія села була частково затоплена водами Кременчуцького водосховища, а його жителі переселені до сусіднього села Бубнівська Слобідка, яке і стало фактичним правонаступником поселення та включило його землі до своїх.
| село Бубнів | |
|---|---|
| Країна |  Україна |
| Область | Черкаська |
| Район/міськрада | Гельмязівський |
| Основні дані | |
| Засноване | 1554 |
| Населення | немає |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 49°39′17″ пн. ш. 31°41′31″ сх. д. / 49.65472° пн. ш. 31.69194° сх. д.Координати: 49°39′17″ пн. ш. 31°41′31″ сх. д. / 49.65472° пн. ш. 31.69194° сх. д. |
| Водойми | Дніпро (Горіхівка) |
| Карта | |
  Бубнів | |
 Бубнів | |
Розташування
Поселення розташовувалось на підвищеннях берега Горіхівки, рукава Дніпра, який відділявся від основного русла островом Молодняги. У згадане річище у XIX столітті впадала одноіменна річка.
Історія
Заснування та перші роки
Згідно з історичним нарисом Михайла Максимовича «Бубнівська сотня» містечко було створене у 1554 році як укріплення на Дніпрі, у рамках фортифікації Середньої Наддніпрянщини українсько-литовським магнатом Дмитром Вишневецьким:
 | Городове буття нашого Бубнова з'являється на світі історії в половині XVI століття, у ту молоду пору дніпровського козацтва, коли воно воювало татар і турків під прапором свого гетьмана, князя Дмитра Івановича Вишневецького, що закріпився на острові Хортицькому. У 1554 році цей знаменитий витязь, перейшовши із Запоріжжя в Черкащину і Канівщину, зміцнював тутешні місця наддніпрянські. Тоді поставлене було над Дніпром, як сторожовий козак, і містечко Бубнов в фортечних валах, яких залишки є і тепер біля Бубновської церкви. |  |
Пізніше він також згадується як містечко — власність брацлавського воєводи Лукаша Жолкевського, що для функціонування заснованого ним колегіуму єзуїтів у Переяславі передав власний маєток — містечко Бубнів з приналежними околицями.
Має свою Преображенську церкву з 1775 року
Мистечко є на мапі 1787 року.
З 1638 року стає центром новоствореної Бубнівської сотні. Був сотенним центром до 1731 року, після чого ним стало містечко Прохорівка. Причиною цього стало поступове занепадання поселення, яке через своє невдале розташування постійно потерпало від сезонних повеней на Дніпрі. Михайло Максимович у «Бубнівській Сотні» пише:
| | Житлова половина Бубнівської сотні знаходиться на прибережній луговий рівнині, яка в часи первісні була дніпровським дном. Але після того, як наш Славута увійшов в нинішню колію свого бігу, він тільки в рідкісні роки проходить грізно по своєму колишньому руслу, і потім знову віддає його на спокійне прожиття людям. Такий розлив Дніпра бачили ми в 1845 році. У минулому столітті було їх три, і всі в дев'яті роки: 1709 - після суворої зими Шведської; 1739 - після гарячої зими Мініховської; 1789 - після великої зими Очаківської. Траплялися вони і в давні часи, як видно з Літопису Київського під 1119 роком: «в се же лето бысть вода велика в Днепре: потопи люди и жито, и хоромы внесе». Але побережному люду дарма такі потіхи дніпровські: перебуде з нуждою рік-другий; а там і заживе собі розкошуючи понад півстоліття над своїм Славутою-Дніпром ... «Домонтове-Домонтове, хороше місце! Сидимо під горою, як лебідь над водою!» - йдеться в одному з тутешніх народних оповідань. Однак сусідові Домонтова, нашому Бубнову, доводилося іноді не під силу близьке сусідство з Дніпром. Тому став він всіх малолюднішим в своїй сотні, тому вже давно виникла Бубнівська Слобідка - найбагатолюдніша з наших сіл, половина якої не була в воді і 1845 року. | |
З часу появи Бубнівської Слобідки історія цих двох поселень тісно пов'язана аж до самого кінця існування села.
Згадки на картах
Перша документальна картографічна згадка села датується 1650 роком на мапі Боплана. На ній окремо позначені поселення Bobnuwka (на місці історичного Бубнова) та Sloboda (теперішня Бубнівська Слобідка). Також два окремих поселення згадані на Атласі Речі Посполитої XVI—XVII століть на Землі Руські (відповідно Bubnow та Bubnowa). Пізніші карти XIX—XX століть також показують два окремих поселення, розташованих поряд, і мають назву Бубнів (Бубново) та Бубнівська Слобідка, причому населення Бубнівської Слобідки майже втричі більше за населення Бубнова.
Відомі люди
- Федір Богун — дрібний шляхтич, державець містечка, батько Івана Богуна.
- Перевальський Василь Євдокимович — український художник-графік.
Див. також
- (Кременчуцьке водосховище#Затоплені поселення)
- Бубнівська Слобідка
Примітки
- Михайло Максимович. Вибрані твори / Упор, і вст. ст. В. Короткого. — Київ : Либідь, 2004. — 360 с. — с. 270
- Михайло Максимович. Вибрані твори / Упор, і вст. ст. В. Короткого. — Київ : Либідь, 2004. — 360 с. — с. 259
- Niesiecki Kasper. Korona Polska przy Złotey Wolnosci Starożytnemi Wszystkich Kathedr, Prowincyi y Rycerstwa Kleynotami Heroicznym Męstwem y odwagą, Naywyższemi Honorami a naypierwey Cnotą, Pobożnością y Swiątobliwością Ozdobiona … [ 3 лютого 2014 у Wayback Machine.] — T. 4. — Lwów: w drukarni Collegium Lwowskiego Societatis Jesu, 1743.— 888 s. (пол.) S. 754
- (укр.). Центральний державний історичний архів України, м. Київ (ЦДІАК України). Архів оригіналу за 4 листопада 2021. Процитовано 4 листопада 2021.
- . www.etomesto.ru. Архів оригіналу за 4 листопада 2021. Процитовано 4 листопада 2021.
- Михайло Максимович. Вибрані твори / Упор, і вст. ст. В. Короткого. — Київ : Либідь, 2004. — 360 с. — с. 265
- . Архів оригіналу за 25 березня 2020.
- . Архів оригіналу за 25 березня 2020.
- . Архів оригіналу за 8 вересня 2017.
- Latacz Eugenjusz. Bohun Iwan Teodorowicz (†1664) / Polski Słownik Biograficzny: Kraków, 1936.— t. ІІ/1, zeszyt 1.— S. 227 (пол.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Bubniv kolishnye selo Gelmyazivskogo rajonu zaraz Zolotoniskij rajon Cherkaskoyi oblasti V 1959 roci teritoriya sela bula chastkovo zatoplena vodami Kremenchuckogo vodoshovisha a jogo zhiteli pereseleni do susidnogo sela Bubnivska Slobidka yake i stalo faktichnim pravonastupnikom poselennya ta vklyuchilo jogo zemli do svoyih selo Bubniv Krayina Ukrayina Oblast Cherkaska Rajon miskrada Gelmyazivskij Osnovni dani Zasnovane 1554 Naselennya nemaye Geografichni dani Geografichni koordinati 49 39 17 pn sh 31 41 31 sh d 49 65472 pn sh 31 69194 sh d 49 65472 31 69194 Koordinati 49 39 17 pn sh 31 41 31 sh d 49 65472 pn sh 31 69194 sh d 49 65472 31 69194 Vodojmi Dnipro Gorihivka Karta Bubniv Bubniv U Vikipediyi ye statti pro inshi naseleni punkti z takoyu nazvoyu Bubniv RoztashuvannyaPoselennya roztashovuvalos na pidvishennyah berega Gorihivki rukava Dnipra yakij viddilyavsya vid osnovnogo rusla ostrovom Molodnyagi U zgadane richishe u XIX stolitti vpadala odnoimenna richka IstoriyaZasnuvannya ta pershi roki Zgidno z istorichnim narisom Mihajla Maksimovicha Bubnivska sotnya mistechko bulo stvorene u 1554 roci yak ukriplennya na Dnipri u ramkah fortifikaciyi Serednoyi Naddnipryanshini ukrayinsko litovskim magnatom Dmitrom Vishneveckim Gorodove buttya nashogo Bubnova z yavlyayetsya na sviti istoriyi v polovini XVI stolittya u tu molodu poru dniprovskogo kozactva koli vono voyuvalo tatar i turkiv pid praporom svogo getmana knyazya Dmitra Ivanovicha Vishneveckogo sho zakripivsya na ostrovi Hortickomu U 1554 roci cej znamenitij vityaz perejshovshi iz Zaporizhzhya v Cherkashinu i Kanivshinu zmicnyuvav tuteshni miscya naddnipryanski Todi postavlene bulo nad Dniprom yak storozhovij kozak i mistechko Bubnov v fortechnih valah yakih zalishki ye i teper bilya Bubnovskoyi cerkvi Originalnij tekst ros Gorodovoe bytie nashego Bubnova yavlyaetsya na svete istorii v polovine XVI veka u tu moloduyu poru dneprovskogo kozachestva kogda ono voevalo tatar i turok pod znamenem svoego getmana knyazya Dmitriya Ivanovicha Vishneveckogo ukrepivshegosya na ostrove Hortickom V 1554 godu etot znamenityj vityaz perejdya iz Zaporozhya v Cherkasshinu i Kanevshinu ukreplyal zdeshnie mesta nadneprovskie Togda postavlen byl nad Dneprom kak storozhevoj kozak i gorodok Bubnov v krepostnyh valah kotoryh ostatki est i teper vozle bubnovskoj cerkvi Piznishe vin takozh zgaduyetsya yak mistechko vlasnist braclavskogo voyevodi Lukasha Zholkevskogo sho dlya funkcionuvannya zasnovanogo nim kolegiumu yezuyitiv u Pereyaslavi peredav vlasnij mayetok mistechko Bubniv z prinalezhnimi okolicyami Maye svoyu Preobrazhensku cerkvu z 1775 roku Mistechko ye na mapi 1787 roku Bubnivska sotnya Z 1638 roku staye centrom novostvorenoyi Bubnivskoyi sotni Buv sotennim centrom do 1731 roku pislya chogo nim stalo mistechko Prohorivka Prichinoyu cogo stalo postupove zanepadannya poselennya yake cherez svoye nevdale roztashuvannya postijno poterpalo vid sezonnih povenej na Dnipri Mihajlo Maksimovich u Bubnivskij Sotni pishe Zhitlova polovina Bubnivskoyi sotni znahoditsya na priberezhnij lugovij rivnini yaka v chasi pervisni bula dniprovskim dnom Ale pislya togo yak nash Slavuta uvijshov v ninishnyu koliyu svogo bigu vin tilki v ridkisni roki prohodit grizno po svoyemu kolishnomu ruslu i potim znovu viddaye jogo na spokijne prozhittya lyudyam Takij rozliv Dnipra bachili mi v 1845 roci U minulomu stolitti bulo yih tri i vsi v dev yati roki 1709 pislya suvoroyi zimi Shvedskoyi 1739 pislya garyachoyi zimi Minihovskoyi 1789 pislya velikoyi zimi Ochakivskoyi Traplyalisya voni i v davni chasi yak vidno z Litopisu Kiyivskogo pid 1119 rokom v se zhe leto byst voda velika v Dnepre potopi lyudi i zhito i horomy vnese Ale poberezhnomu lyudu darma taki potihi dniprovski perebude z nuzhdoyu rik drugij a tam i zazhive sobi rozkoshuyuchi ponad pivstolittya nad svoyim Slavutoyu Dniprom Domontove Domontove horoshe misce Sidimo pid goroyu yak lebid nad vodoyu jdetsya v odnomu z tuteshnih narodnih opovidan Odnak susidovi Domontova nashomu Bubnovu dovodilosya inodi ne pid silu blizke susidstvo z Dniprom Tomu stav vin vsih malolyudnishim v svoyij sotni tomu vzhe davno vinikla Bubnivska Slobidka najbagatolyudnisha z nashih sil polovina yakoyi ne bula v vodi i 1845 roku Originalnij tekst ros Zhilaya polovina Bubnovskoj sotni nahoditsya na poberezhnoj lugovoj ravnine kotoraya vo vremena pervonachalnye byla dneprovskim dnom No posle togo kak nash Slavuta voshel v nyneshnyuyu koleyu svoego bega on tolko v redkie gody prohodit grozno po svoemu byvalomu ruslu i potom opyat otdaet ego na spokojnoe zhile lyudyam Takoj razliv Dnepra videli my v 1845 godu V proshlom stoletii bylo ih tri i vse v devyatye gody 1709 posle surovoj zimy Shvedskoj 1739 posle goryachej zimy Minihovskoj 1789 posle velikoj zimy Ochakovskoj Sluchalis oni i v drevnie vremena kak vidno iz Letopisi Kievskoj pod 1119 godom v se zhe leto byst voda velika v Dnepre potopi lyudi i zhito i horomy vnese No poberezhnomu lyudu nipochem takie potehi dneprovskie perebudet s nuzhdoyu god drugoj a tam i zazhivet sebe pripevayuchi bolee poluveka nad svoim Slavutoyu Dneprom Domontove Domontove horoshee mesto Sidim pod goroyu yak lebed nad vodoyu govoritsya v odnom iz zdeshnih narodnyh rasskazov Odnako sosedu Domontova nashemu Bubnovu prihodilos inogda nevmogotu blizkoe sosedstvo s Dneprom Ottogo stal on vseh malolyudnee v svoej sotne ottogo uzhe davno voznikla Bubnovskaya slobodka mnogolyudnejshaya iz nashih sel polovina kotoroj ne byla v vode i 1845 goda Z chasu poyavi Bubnivskoyi Slobidki istoriya cih dvoh poselen tisno pov yazana azh do samogo kincya isnuvannya sela Zgadki na kartah Persha dokumentalna kartografichna zgadka sela datuyetsya 1650 rokom na mapi Boplana Na nij okremo poznacheni poselennya Bobnuwka na misci istorichnogo Bubnova ta Sloboda teperishnya Bubnivska Slobidka Takozh dva okremih poselennya zgadani na Atlasi Rechi Pospolitoyi XVI XVII stolit na Zemli Ruski vidpovidno Bubnow ta Bubnowa Piznishi karti XIX XX stolit takozh pokazuyut dva okremih poselennya roztashovanih poryad i mayut nazvu Bubniv Bubnovo ta Bubnivska Slobidka prichomu naselennya Bubnivskoyi Slobidki majzhe vtrichi bilshe za naselennya Bubnova Vidomi lyudiFedir Bogun dribnij shlyahtich derzhavec mistechka batko Ivana Boguna Perevalskij Vasil Yevdokimovich ukrayinskij hudozhnik grafik Div takozhKremenchucke vodoshovishe Zatopleni poselennya Bubnivska SlobidkaPrimitkiMihajlo Maksimovich Vibrani tvori Upor i vst st V Korotkogo Kiyiv Libid 2004 360 s s 270 Mihajlo Maksimovich Vibrani tvori Upor i vst st V Korotkogo Kiyiv Libid 2004 360 s s 259 Niesiecki Kasper Korona Polska przy Zlotey Wolnosci Starozytnemi Wszystkich Kathedr Prowincyi y Rycerstwa Kleynotami Heroicznym Mestwem y odwaga Naywyzszemi Honorami a naypierwey Cnota Poboznoscia y Swiatobliwoscia Ozdobiona 3 lyutogo 2014 u Wayback Machine T 4 Lwow w drukarni Collegium Lwowskiego Societatis Jesu 1743 888 s pol S 754 ukr Centralnij derzhavnij istorichnij arhiv Ukrayini m Kiyiv CDIAK Ukrayini Arhiv originalu za 4 listopada 2021 Procitovano 4 listopada 2021 www etomesto ru Arhiv originalu za 4 listopada 2021 Procitovano 4 listopada 2021 Mihajlo Maksimovich Vibrani tvori Upor i vst st V Korotkogo Kiyiv Libid 2004 360 s s 265 Arhiv originalu za 25 bereznya 2020 Arhiv originalu za 25 bereznya 2020 Arhiv originalu za 8 veresnya 2017 Latacz Eugenjusz Bohun Iwan Teodorowicz 1664 Polski Slownik Biograficzny Krakow 1936 t II 1 zeszyt 1 S 227 pol