Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Середньові́чний Переяславль був важливим політичним, релігійним та торгово-ремісничим центром давньої Русі. Засноване в кініці X ст., вже за часів правління Ярослава Мудрого місто стало столицею власного удільного князівства, яке відігравало роль південного форпосту на шляху набігів кочівників на Київ. Згідно Никонівського літопису саме тут до 1037 р. знаходилась резиденція руських православних митрополитів.
Не дивлячись на піднесення в XI ст., його розвиток зупинився в часи роздробленності й остаточно місто було зруйноване в 1239 р. під час ординської навали. Відтоді давній Переяславль хоч і продовжив існування, але повністю занепав перетворившись на невелике сільське поселення. Подальше відроження в якості регіонального, культурного та релігійного центра відбулось лише в XVI-XVII ст.
Історія
Перша літописна згадка про давній Переяславль у договорі Олега з греками сягає ще 907 року, проте нині історики відкидають можливість існування міста в ті часи через брак археологічних та письменних доказів. Найімовірніше місто було засноване в кінці X ст. Щодо заснування міста та походження назви «Повість минулих літ» подає легенду про Кожум’яку (Кирила, Микиту, Яна), але нині вона також не вважається історичною:
«У РІК 6501 [993]. Пішов Володимир на Хорватів. А коли вернувся він із війни хорватської, то тут печеніги прийшли по тій стороні од Сули. Володимир тоді пішов супроти них і встрів їх на Трубежі коло броду, де нині Переяславль. І став Володимир на сій стороні, а печеніги на тій. І не наважувалися ці на ту сторону, а ті — на сю сторону. І приїхав князь печенізький до ріки, і викликав Володимира, і сказав йому: „Ти випусти свого мужа, а я — свого. Нехай обидва борються. І якщо твій муж ударить моїм, то не будем воювати три роки, якщо ж наш муж ударить вашим, то будем воювати три роки“. Володимир же, вернувшись у табір, послав по табору бирича, говорячи: «Чи нема такого мужа, який би взявся з печеніжином боротися?» І не знайшовся такий аніде.
[...] Налетіли якось на поселення вороги. Серед кочовиків був один непереможний витязь. Став той витязь викликати собі ворога з русинів, але ніхто з князівської дружини не наважувався прийняти виклик. Засумував ясний князь - стало йому соромно й прикро. Аж тут вийшов юнак із простолюдинів, що й погодився стати на герць із поганином. Жорстокий був двобій. І здолав хлопець печеніжина, чим й "перея славу" собі. На честь цієї перемоги місто почали називати Переяславлем.»
Через вдалість свого розташування, місто почало стрімко розвиватись. Наприкінці 1080-х рр. з ініціативи єпископа (митрополита) Єфрема місто набуло свого кам'яного фасаду в єпископській частині дитинця. Саме тоді тут був добудований один з найвеличніших храмів давньої Русі — Михайлівський собор. Зі стрімким розвитком, місто швидко вийшло за межі дитинця, і на додаток до нього Переяславль обзавівся окольний містом та передгороддям які разом становили 123–125 га. А його чисельність населення досягла 11-11,5 тис. чол. Проте вже в 30-40-ві рр. ХІІ ст. розпочинається занепад Переяславля. Хоча саме в цей час були збудовані укріплення окольного граду, проте площа міста значно зменшується, і становить всього 20–25 га.
В березні 1239 р. місто було спустошене та зруйноване військами хана Батия. На відміну від Києва та Чернігова, тут розмістилась татарська залога яка унеможливлювала повноцінне відродження міста. Колишнє удільне переяславське князівство перестало існувати, а його землі разом зі столицею були включені в нову адміністративну одиницю — Сарайську тьму. Приблизно тоді ж кафедра переяславської єпархії була перенесена до ставки хана в Сарай-Берке. Її очільником став призначений митрополитом Кирилом єпископ Феогност. З того моменту місто, хоч і частково заселене, повністю занепадає.
Відродження Переяслава фактично розпочалось 6 березня 1585 р., коли король Стефан Баторій надав князю та воєводі київському Костянтину Острозькому привілей "на осажнование мъста Переяславля". За цією грамотою князь мав право "вь томъ то Переяславлю замокъ збудовати". Відновлене місто отримало магдебурзьке право і власний герб, підтверджені потім грамотою Сигізмунда III в 1620 р.
Міський поділ
Переяславль княжої доби мав типову дводільну структуру та поділявся на центральну укріплену частину — дитинець та окольний град. Останній прилягав до дитинця з півночі та відділявся ровом 10-12 м та глибиною до 8 м, і заповнювався водою з р. Трубіж. Водночас окрім вищезгаданих міських дільниць, в 1151 р. літопис згадує про спалення під час військових дій і третьої маловідомої частини — «передгороддя». Імовірно що їх було декілька.
Дитинець
Дитинець був найдавнішою та найукріпленішою частиною міста. Воно було оточено потужними стінами, валами та ровами. З півночі та півдня Переяславль мав двоє воріт: Єпископські та Княжі відповідно до основних дільниць на які він поділявся. Між ними розташовувався ще третій двір, який належав впливовому переяславльському боярину Ратибору.
Не дивлячись на те що дитинець був зруйнований після ординської навали та залишався малозаселеним, його міська сітка збереглась та була основою в місті аж до кінця XVIII ст. А оборонні укріплення стали основою майбутньої переяславської фортеці.
Більша частина дитинця була збудована з дерева, проте завдяки масштабним перебудовам в другій половині XI ст. він частково був перебудований в камені, завдяки чому більша частина пам'яток збереглась у вигляді руїн та фундаментів.
Окольне місто
Окольне місто прилягало до дитинця з півночі. В ньому містилася частина дворів феодальної верхівки та численні ремісничо-торгівельні квартали. Згідно літописних свідчень його укріплення були збудовані між серпнем 1136 р. та січнем 1142 р. за ініціативою переяславського князя Андрія Володимировича Доброго. Конструктивно вони відрізнялись від укріплень дитинця, маючи в основі лицевої сторони валу невисокий дубовий зруб лише з кількох колод. Зверху валу знаходились дерев’яні конструкції у вигляді стіни-частоколу.
“Окольне місто” Переяславля мало троє воріт — Альтицькі, Київські та Кузнечі, останні з яких засвідчені в літописах. Місця розташування Альтицьких та Київських воріт фіксуються, відповідно, за розташуванням Альтицької та Київської брам XVII-XVIII ст. Кузнечі ворота знаходились у тій ділянці укріплень “окольного міста”, що прилягала до укріплень дитинця на правому березі р. Трубіж, нижче місця з’єднання двох рукавів цієї ріки. Архітектурним центором окольного граду був центральний майдан. З обох сторін якого розташовувались два монастирських комплекси. Монастирський собор Воскресіння Христового було збудовано між травнем 1124 р. та квітнем 1132 р. князем Ярополком Володимировичем. Залишки храму виявлено і досліджено археологічно.
Розкопки на невисокому горбі на Крім двох археологічно досліджених культових споруд (церкви Спаса та Воскресіння) на території “окольного міста” Переяславля були й інші церкви – кам’яні та дерев’яні. Щодо рядової забудови, то археологічно досліджені як залишки нижніх (підвальних) приміщень — підклітів багатих боярських садиб, так і залишки жител рядових мешканців (всього 65 споруд).
Примітки
- . Архів оригіналу за 12 жовтня 2012. Процитовано 7 квітня 2020.
- Наукові записки з української історії: Збірник наукових статей. — Переяслав-Хмельницький, 2002. — Вип. 13. — 452 с.
Див. також
Посилання
- Історико-архітектурний опорний план м. Переяслав-Хмельницький Картографічна та ілюстративна частина проекту [ 31 серпня 2021 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Serednovi chnij Pereyaslavl buv vazhlivim politichnim religijnim ta torgovo remisnichim centrom davnoyi Rusi Zasnovane v kinici X st vzhe za chasiv pravlinnya Yaroslava Mudrogo misto stalo stoliceyu vlasnogo udilnogo knyazivstva yake vidigravalo rol pivdennogo forpostu na shlyahu nabigiv kochivnikiv na Kiyiv Zgidno Nikonivskogo litopisu same tut do 1037 r znahodilas rezidenciya ruskih pravoslavnih mitropolitiv Ne divlyachis na pidnesennya v XI st jogo rozvitok zupinivsya v chasi rozdroblennosti j ostatochno misto bulo zrujnovane v 1239 r pid chas ordinskoyi navali Vidtodi davnij Pereyaslavl hoch i prodovzhiv isnuvannya ale povnistyu zanepav peretvorivshis na nevelike silske poselennya Podalshe vidrozhennya v yakosti regionalnogo kulturnogo ta religijnogo centra vidbulos lishe v XVI XVII st IstoriyaDiv takozh Siveryani Siverska zemlya Pereyaslavski knyazi ta Pereyaslavske knyazivstvo Persha litopisna zgadka pro davnij Pereyaslavl u dogovori Olega z grekami syagaye she 907 roku prote nini istoriki vidkidayut mozhlivist isnuvannya mista v ti chasi cherez brak arheologichnih ta pismennih dokaziv Najimovirnishe misto bulo zasnovane v kinci X st Shodo zasnuvannya mista ta pohodzhennya nazvi Povist minulih lit podaye legendu pro Kozhum yaku Kirila Mikitu Yana ale nini vona takozh ne vvazhayetsya istorichnoyu U RIK 6501 993 Pishov Volodimir na Horvativ A koli vernuvsya vin iz vijni horvatskoyi to tut pechenigi prijshli po tij storoni od Suli Volodimir todi pishov suproti nih i vstriv yih na Trubezhi kolo brodu de nini Pereyaslavl I stav Volodimir na sij storoni a pechenigi na tij I ne navazhuvalisya ci na tu storonu a ti na syu storonu I priyihav knyaz pechenizkij do riki i viklikav Volodimira i skazav jomu Ti vipusti svogo muzha a ya svogo Nehaj obidva boryutsya I yaksho tvij muzh udarit moyim to ne budem voyuvati tri roki yaksho zh nash muzh udarit vashim to budem voyuvati tri roki Volodimir zhe vernuvshis u tabir poslav po taboru biricha govoryachi Chi nema takogo muzha yakij bi vzyavsya z pechenizhinom borotisya I ne znajshovsya takij anide Naletili yakos na poselennya vorogi Sered kochovikiv buv odin neperemozhnij vityaz Stav toj vityaz viklikati sobi voroga z rusiniv ale nihto z knyazivskoyi druzhini ne navazhuvavsya prijnyati viklik Zasumuvav yasnij knyaz stalo jomu soromno j prikro Azh tut vijshov yunak iz prostolyudiniv sho j pogodivsya stati na gerc iz poganinom Zhorstokij buv dvobij I zdolav hlopec pechenizhina chim j pereya slavu sobi Na chest ciyeyi peremogi misto pochali nazivati Pereyaslavlem Cherez vdalist svogo roztashuvannya misto pochalo strimko rozvivatis Naprikinci 1080 h rr z iniciativi yepiskopa mitropolita Yefrema misto nabulo svogo kam yanogo fasadu v yepiskopskij chastini ditincya Same todi tut buv dobudovanij odin z najvelichnishih hramiv davnoyi Rusi Mihajlivskij sobor Zi strimkim rozvitkom misto shvidko vijshlo za mezhi ditincya i na dodatok do nogo Pereyaslavl obzavivsya okolnij mistom ta peredgoroddyam yaki razom stanovili 123 125 ga A jogo chiselnist naselennya dosyagla 11 11 5 tis chol Prote vzhe v 30 40 vi rr HII st rozpochinayetsya zanepad Pereyaslavlya Hocha same v cej chas buli zbudovani ukriplennya okolnogo gradu prote plosha mista znachno zmenshuyetsya i stanovit vsogo 20 25 ga V berezni 1239 r misto bulo spustoshene ta zrujnovane vijskami hana Batiya Na vidminu vid Kiyeva ta Chernigova tut rozmistilas tatarska zaloga yaka unemozhlivlyuvala povnocinne vidrodzhennya mista Kolishnye udilne pereyaslavske knyazivstvo perestalo isnuvati a jogo zemli razom zi stoliceyu buli vklyucheni v novu administrativnu odinicyu Sarajsku tmu Priblizno todi zh kafedra pereyaslavskoyi yeparhiyi bula perenesena do stavki hana v Saraj Berke Yiyi ochilnikom stav priznachenij mitropolitom Kirilom yepiskop Feognost Z togo momentu misto hoch i chastkovo zaselene povnistyu zanepadaye Vidrodzhennya Pereyaslava faktichno rozpochalos 6 bereznya 1585 r koli korol Stefan Batorij nadav knyazyu ta voyevodi kiyivskomu Kostyantinu Ostrozkomu privilej na osazhnovanie msta Pereyaslavlya Za ciyeyu gramotoyu knyaz mav pravo v tom to Pereyaslavlyu zamok zbudovati Vidnovlene misto otrimalo magdeburzke pravo i vlasnij gerb pidtverdzheni potim gramotoyu Sigizmunda III v 1620 r Miskij podilPereyaslavl knyazhoyi dobi mav tipovu dvodilnu strukturu ta podilyavsya na centralnu ukriplenu chastinu ditinec ta okolnij grad Ostannij prilyagav do ditincya z pivnochi ta viddilyavsya rovom 10 12 m ta glibinoyu do 8 m i zapovnyuvavsya vodoyu z r Trubizh Vodnochas okrim vishezgadanih miskih dilnic v 1151 r litopis zgaduye pro spalennya pid chas vijskovih dij i tretoyi malovidomoyi chastini peredgoroddya Imovirno sho yih bulo dekilka Ditinec Dokladnishe Pereyaslavlskij ditinec Ditinec buv najdavnishoyu ta najukriplenishoyu chastinoyu mista Vono bulo otocheno potuzhnimi stinami valami ta rovami Z pivnochi ta pivdnya Pereyaslavl mav dvoye vorit Yepiskopski ta Knyazhi vidpovidno do osnovnih dilnic na yaki vin podilyavsya Mizh nimi roztashovuvavsya she tretij dvir yakij nalezhav vplivovomu pereyaslavlskomu boyarinu Ratiboru Ne divlyachis na te sho ditinec buv zrujnovanij pislya ordinskoyi navali ta zalishavsya malozaselenim jogo miska sitka zbereglas ta bula osnovoyu v misti azh do kincya XVIII st A oboronni ukriplennya stali osnovoyu majbutnoyi pereyaslavskoyi forteci Bilsha chastina ditincya bula zbudovana z dereva prote zavdyaki masshtabnim perebudovam v drugij polovini XI st vin chastkovo buv perebudovanij v kameni zavdyaki chomu bilsha chastina pam yatok zbereglas u viglyadi ruyin ta fundamentiv Zalishki Spaskoyi cerkvi XI st Okolne misto Dokladnishe Okolne misto prilyagalo do ditincya z pivnochi V nomu mistilasya chastina dvoriv feodalnoyi verhivki ta chislenni remisnicho torgivelni kvartali Zgidno litopisnih svidchen jogo ukriplennya buli zbudovani mizh serpnem 1136 r ta sichnem 1142 r za iniciativoyu pereyaslavskogo knyazya Andriya Volodimirovicha Dobrogo Konstruktivno voni vidriznyalis vid ukriplen ditincya mayuchi v osnovi licevoyi storoni valu nevisokij dubovij zrub lishe z kilkoh kolod Zverhu valu znahodilis derev yani konstrukciyi u viglyadi stini chastokolu Okolne misto Pereyaslavlya malo troye vorit Alticki Kiyivski ta Kuznechi ostanni z yakih zasvidcheni v litopisah Miscya roztashuvannya Altickih ta Kiyivskih vorit fiksuyutsya vidpovidno za roztashuvannyam Altickoyi ta Kiyivskoyi bram XVII XVIII st Kuznechi vorota znahodilis u tij dilyanci ukriplen okolnogo mista sho prilyagala do ukriplen ditincya na pravomu berezi r Trubizh nizhche miscya z yednannya dvoh rukaviv ciyeyi riki Arhitekturnim centorom okolnogo gradu buv centralnij majdan Z oboh storin yakogo roztashovuvalis dva monastirskih kompleksi Monastirskij sobor Voskresinnya Hristovogo bulo zbudovano mizh travnem 1124 r ta kvitnem 1132 r knyazem Yaropolkom Volodimirovichem Zalishki hramu viyavleno i doslidzheno arheologichno Rozkopki na nevisokomu gorbi na Krim dvoh arheologichno doslidzhenih kultovih sporud cerkvi Spasa ta Voskresinnya na teritoriyi okolnogo mista Pereyaslavlya buli j inshi cerkvi kam yani ta derev yani Shodo ryadovoyi zabudovi to arheologichno doslidzheni yak zalishki nizhnih pidvalnih primishen pidklitiv bagatih boyarskih sadib tak i zalishki zhitel ryadovih meshkanciv vsogo 65 sporud Primitki Arhiv originalu za 12 zhovtnya 2012 Procitovano 7 kvitnya 2020 Naukovi zapiski z ukrayinskoyi istoriyi Zbirnik naukovih statej Pereyaslav Hmelnickij 2002 Vip 13 452 s Div takozhSpisok ruskih mist dalekih i blizkihPosilannyaIstoriko arhitekturnij opornij plan m Pereyaslav Hmelnickij Kartografichna ta ilyustrativna chastina proektu 31 serpnya 2021 u Wayback Machine