Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Історія Новоукраїнки:
До заснування
На території Кіровоградщини здавна кочували, зупинилися і селилися різні племена мисливців, скотарів, землеробів, які змінювали протягом століть одне одного, витісняючи або асимилюючи нападників — сильніші перемагали слабших.
Перші сліди людини в цьому краї датуються археологами добою неоліту (IV тис. до н. е.).
У цьому районі археологічні експедиції Кіровоградського краєзнавчого музею провели дослідження курганів доісторичної доби.
Вік поховань — ІІІ — IV тисячоліття до н. е.
Розкопуючи один із курганів у районі цукрового заводу, у 1994 році, виявили 8 поховань катакомбної та зрубної культури. Назви ці походять від обряду поховань небіжчиків у підбоях та у дерев'яному зрубі під курганними насипами.
У ІІ-му тисячолітті до н. е. індійці мандрували з країни Хетів (Туреччина). А степи північного Причорномор'я фахівці вважали батьківщиною індійців. Про це говорять і предмети знайдені в давніх похованнях: крейдяне підсипання, кременевий ніж, охра.
У скіфські часи (VI–III ст. до н. е.) за Геродотом, між Гіпанісом (Південним Бугом) і Борисфеном (Дніпром) існувала місцина під назвою Ексампей (у грецькому варіанті — Священні Шляхи), де скіфський цар Аріант встановив величезний казан, виготовлений із бронзових наконечників стріл, кількість яких відповідала кількості населення Скіфії. Існує наукова гіпотеза, що Гіпаніс починався Синюхою, а його ліва притока, від якої пішла назва місця, це річка Чорний Ташлик (в перекладі кам'яний).
У IX ст. у наш край прийшли угорці, які на початку Х ст. були витіснені на захід войовничими печенігами.
Слов'яни
У східних слов'ян напередодні утворення Київської Русі існувало 14 союзів племен. Територія Новоукраїнки належала племінному союзу уличів, відвойована ними у боротьбі з печенігами.
Перше слов'янське утворення, в яке увійшли і наші землі арабські автори називали Артанія, Куявія (земля полян з Києвом). А оскільки центр цієї держави був Київ, держава дістала назву Київська Русь. За правлінням Олега (882–912 рр.) влада Києва поширилася і на землі уличів з нашими степами. За правління — Ольги і її сина великого воїна Святослава через цей край ішли дружини руських воїнів за Дунай.
Цим краєм проходив і сухопутній шлях з півдня від Чорного моря на Русь (Грецький шлях).
У ХІІ ст. монголо-татарські завойовники нападали і на цей край.
Козаччина
Починаючи з XV ст. і до середини XVIII ст. в цьому краї розміщувалися зимівники запорізьких козаків, які прийшли на причорноморські степи на зміну кочовим племенам.
Край входив до вольностей (привілейованих земель) Війська Запорозького.
Внаслідок невдалої війни з Туреччиною 1710–1713 рр. він підпав під владу Османської імперії, але після поразки турків у війні 1735–1739 рр. ввійшов до складу Бугогардської паланки Нової Січі.
Заснування
Версії щодо дати заснування міста різняться. З радянських часів прийнята точка зору, що засноване місто Новоукраїнка у 1754 році на правому березі р. Помічної, неподалік від впадання р. Грузької в Чорний Ташлик, була споруджена фортеця (побудована для охорони від набігів кримських татар), названа Павлівськ (пізніше — Новопавлівськ, Новоукраїнка).(рос.)
Все це довгий час було прийняте, без сумніву, як незаперечна істина.
Інша версія
У 2004 році старший науковий співробітник Кіровоградського обласного краєзнавчого музею К. В. Шляховий, проводячи пошук в архівах, натрапив на копію документа, який поставив під сумнів дату заснування міста.
Це рапорт начальника Єлисаветградської Провінції генерал-майора В. О. Черткова до командира Новоросійської губернії Ф. М. Воєйкова по рапорту командира Молдавського гусарського полку полковника Звєрєва про те, що запорожці (400 чол.) вигнали з Мігейського Ташлика (Костовате) більше 100 сімей поселенців Молдавського гусарського полку і передали від кошового (Калнишевського):
 | в Павловском редуте выгнать намерены, почему он господин Зверев просит защищения, а… о поселившейся роте в Павловском редуте сначала когда бывшей предводителем второй армии… Петр Иванович Панин прожектировал Павловскому редуту и чтоб при оном и полковую квартиру Молдавскому, гусарскому полку там иметь, ровно и о поселений при Екатериненском шанце (Первомайск) двух рот репортами коими от 27 и от 28 числа мая 770 году от меня донесено было, почему ваше превосходительство оное поселение рот при редуте Павловском и при Екатерининском шанце опробовать изволили… |  |
Отже, граф, генерал-аншеф П. І. Панін, командуючий другою російською армією з 1768 по 1770 рік, ніяких «прожектів» відносно залюдненості цих країв і будівництва тут укріплень не міг складати. Рапорт генерал-майора Черткова датований 7 червня 1770 року, оригінал зберігається в РДВІА. — 52. оп.1. слр. 37 ч.1. аркуш 15 (Росія). Цей документ викликав сумнів відносно дати заснування Павлівська в 1754 році і спонукав до пошуку.
В результаті виявилось, що в усіх роботах серйозних дослідників по історії заселення цього краю, які в наш час[] вивчені, в статистичних таблицях, картах та описовій частині укріплення і поселення Павлівськ згадується лиш з 1770 року як ротне поселення (1-а рота), і штаб-квартира Молдавського гусарського полку (сформований у 1769 році): (див. додаток № 3). Це при тім, що в описах меж між землями Буго-Гардської паланки Нової Січі та задніпровськими землями Гетьманщини перелічуються окремі хутори, зимівники, пасіки, а в нашій місцевості називаються тільки річки Грузька, Помічна, Чорний Ташлик, ліс БешБойраки і т. ін. А на картах пізнішого періоду (1787 рік) вже позначено не тільки Павлівськ, Чорноташлицьке, а й села Мишарошовка (Новоєгорівка), Татарове (Комишувате), Бешбайраки (Кропивницьке) тощо. Не могли ж укладачі карт описів та статистичних звітів до 1770 року вказувати слободи, хутори й пасіки і прогледіти 2 укріплення з поселеннями: Павлівськ (150 хат) і Чорноташлицьке (120 хат).
В сказано, і потім повторюється в інших джерелах, що Павлівськ, з 1762 року Новопавлівськ, був зруйнований під час останнього татарського набігу на початку січня 1769 року. Але аналіз «Записок барона Тотта…» — французького резидента при дворі хана КеримГірея, який супроводжував хана під час набігу, не дає підстав вважати, що в цих краях на ту пору існувало будь-яке значне поселення. Барон Тотт називає ці місця «запорозькими пустинями», згадуючи, як про сліди перебування людей «несколько покинутих жилищ и копны сена около них», і це вже на правому березі Інгулу, на південному рубежі Нової Сербії.
Отже, у 1769 році на цих землях був поселений Молдавський гусарський полк, сформований з турецьких підданих православного віросповідання, які перейшли на бік Росії під час Російсько-Турецької війни розпочатої 1768 року. За «прожектом» генерал-аншефа П. І. Паніна, командуючого Другою Російською армією з осені 1769 року спеціально для розміщення штаб-квартири цього полку у 1770 р. на лівому березі р. Чорний Ташлик між р. Помічна і р. Грузька був заснований редут Павлівськ (Новоукраїнка), в якому і розмістилась перша рота і штаб молдавського гусарського полку. На другому березі Чорного Ташлика у Чорноташлицькому шанці розміщалася четверта рота. Тепер ця місцевість названа «Молдавка». Командував полком Василь Звєрєв (від цього походить назва с. Звєрєво).
А ось що писав про Павлівськ — німецький вчений, природознавець, академік Гільденштедт Йоган Антон, який подорожував нашим краєм у 1774 році:
| | Ще через п'ять вестов трапилася річка Помічна. Недалеко звідти розташована перша рота Молдавського гусарського полку. Там спорулжений шанець, що називається Павловським. Павловський шанець (укріплене поселення) має форму правильного чотирикутника. Тут розташовані квартири начальства і канцелярія. Шанець розташований на підвищенні на південному березі Чорного Ташлика, між тими місцями, де в нього впадають річечки Тарлик і Помічна. Остання впадає за сто сажнів від фортеці. Шанець оточений великим чотирикутний плацом, на якому поряд з фортецею знахдиться церква. 3 обох кінців плацу — зі сходу й заходу — розташовані помешкання жителів, числом близько 150. Їх житла правильно сплановані невеличкими вуличками. Половина поселення, а саме — східна частина, зараз зовсім безлюдна. Мешканці теж пішли до запорожців кілька днів тому | |
На протилежному березі Чорного Ташлика міститься поселення Чорноташлицький шанець. В ньому 120 сімей.
Береги Чорного Ташлика скелясті, складені з червонуватого польового шпату з домішками кварцу з багатьма чорними вкрапленями у вигляді блискіток. Каміння здебільшого чорнувате. Треба думати, що ця обставина дала повід так назвати місцеву річку. Ташлик тут шириною в кілька кроків, мілкий, вода тече спокійно. Береги стрімкі. Положення шанцю — кілька сажнів вище рівня води в річці, досить високе. Це сприяє добрим можливостям для оборони. Південний берег Помічної, напевне, ще вищий. На валах розташовано, десять гармат. Початок поселенню зроблено 1769 року. Раніше тут ніхто не жив. Тут міститься штаб полку.»
У 1773 році Павлівськ (з 1771 р. — Ново-Павлівськ) офіційно отримав статус посаду (тобто поселення міського типу) і одержав торговельні права.
В статистичному збірнику, скомпонованому у формі таблиць, за назвами населеного пункту йде історична довідка, складена на підставі церковних архівів, друкованих досліджень та спогадів старожилів. Церковні архіви часом виникнення поселення рахують почасти час початку будівництва першої церкви. Про місто говориться:
| | Павловск (Новоукраинка). Время возникновения — 1771 год. До 1858 года было военное поселение… | |
В енциклопедичному словнику Брокгауза і Ефрона, виданому в 1897 році, відзначається, що місто виникло «при Екатерине II», а це не раніше 1762 року.
Досліджуючи різні архівні дані, можемо сказати, що місто було засновано в 1769 році. Спочатку називалося Павлівськ, потім — Новопавлівськ (1771 р.)
Є така легенда, що Катерина ІІ на честь свого сина Павла І і назвала нашу місцевість спочатку Павлівськ. Але в той час дуже багато нових поселень Катерина ІІ називала Павлівськ і щоб відрізнити від інших перейменувала в Ново-Павлівськ.
Теперішня назва
По різному називалося місто, але історія теперішньої назви розпочалася з 1821 р. тоді на півдні України почали створюватися військові поселення.
Павлівський посад був полковим поселенням — тут знаходився штаб 1-го Українського уланського полку (колишнього 1-го Українського козацького полку), у зв'язку з чим у 1832 р. місто перейменували на Новоукраїнку. Військові поселення 3-го резервного кавалерійського корпусу, до складу якого входила 3-тя Українська уланська дивізія, були поділені на вісім округів. Новоукраїнка була центром 5-го кавалерійського округу в якому рахувалося й Рівне (див. додаток № 4). Ескадронні поселення одночасно були волосними центрами своїх округів. У 5-му окрузі центром 1-ї волості була Новоукраїнка, 2-ї — Рівне, 3-ї — Злинка (Новоукраїнськ)
За указом 4 червня 1857 р. військові поселення почали скасовуватися. Села, в яких стояли кавалеристи, були переведені у стан державних, ескадронні — стали волосними центрами повіту. Новоукраїнка з 1858 р. знову стала називатися посадом Павлівськ (з додаванням у дужках уточнення — Новоукраїнка) (див. Додаток № 5).
Станом на 1886 рік у посаді Павлівськ Павлівської волості Єлизаветградського повіту Херсонської губернії, мешкало 6635 осіб, налічувалось 1443 дворових господарства, існували 2 православні церква, 2 єврейських молитовних будинки, школа, поштова станція, 4 лавки, 5 трактирів, 4 постоялих двіри, відбувалось 2 ярмарки на рік: Середньопісний та Воздвиженський, базари щонеділі.
1932 року на честь Першого Українського уланного полку, який там розміщувався посад Павлівськ перейменовано на Новоукраїнку.
За Незалежності
Посилання
- Новоукраїнка — сонячна красуня степова на «Інформаційний портал Новоукраїнщини»
Примітки
- Тимофієнко В. І. Міста Північного Причорномор'я" в другій половині XVIII ст. К.: Наукова думка, 1984 р. (рос)
- Результати подворной переписи Елисаветградского уезда 1883–1885 годов / Єлисаветградская земская управа. — Херсон, 1886 р.
- Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. СанктПетербургъ. 1886. — VI + 157 с. (рос. дореф.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Istoriya Novoukrayinki Do zasnuvannyaNa teritoriyi Kirovogradshini zdavna kochuvali zupinilisya i selilisya rizni plemena mislivciv skotariv zemlerobiv yaki zminyuvali protyagom stolit odne odnogo vitisnyayuchi abo asimilyuyuchi napadnikiv silnishi peremagali slabshih Pershi slidi lyudini v comu krayi datuyutsya arheologami doboyu neolitu IV tis do n e U comu rajoni arheologichni ekspediciyi Kirovogradskogo krayeznavchogo muzeyu proveli doslidzhennya kurganiv doistorichnoyi dobi Vik pohovan III IV tisyacholittya do n e Rozkopuyuchi odin iz kurganiv u rajoni cukrovogo zavodu u 1994 roci viyavili 8 pohovan katakombnoyi ta zrubnoyi kulturi Nazvi ci pohodyat vid obryadu pohovan nebizhchikiv u pidboyah ta u derev yanomu zrubi pid kurgannimi nasipami U II mu tisyacholitti do n e indijci mandruvali z krayini Hetiv Turechchina A stepi pivnichnogo Prichornomor ya fahivci vvazhali batkivshinoyu indijciv Pro ce govoryat i predmeti znajdeni v davnih pohovannyah krejdyane pidsipannya kremenevij nizh ohra U skifski chasi VI III st do n e za Gerodotom mizh Gipanisom Pivdennim Bugom i Borisfenom Dniprom isnuvala miscina pid nazvoyu Eksampej u greckomu varianti Svyashenni Shlyahi de skifskij car Ariant vstanoviv velicheznij kazan vigotovlenij iz bronzovih nakonechnikiv stril kilkist yakih vidpovidala kilkosti naselennya Skifiyi Isnuye naukova gipoteza sho Gipanis pochinavsya Sinyuhoyu a jogo liva pritoka vid yakoyi pishla nazva miscya ce richka Chornij Tashlik v perekladi kam yanij U IX st u nash kraj prijshli ugorci yaki na pochatku H st buli vitisneni na zahid vojovnichimi pechenigami Slov yani U shidnih slov yan naperedodni utvorennya Kiyivskoyi Rusi isnuvalo 14 soyuziv plemen Teritoriya Novoukrayinki nalezhala pleminnomu soyuzu ulichiv vidvojovana nimi u borotbi z pechenigami Pershe slov yanske utvorennya v yake uvijshli i nashi zemli arabski avtori nazivali Artaniya Kuyaviya zemlya polyan z Kiyevom A oskilki centr ciyeyi derzhavi buv Kiyiv derzhava distala nazvu Kiyivska Rus Za pravlinnyam Olega 882 912 rr vlada Kiyeva poshirilasya i na zemli ulichiv z nashimi stepami Za pravlinnya Olgi i yiyi sina velikogo voyina Svyatoslava cherez cej kraj ishli druzhini ruskih voyiniv za Dunaj Cim krayem prohodiv i suhoputnij shlyah z pivdnya vid Chornogo morya na Rus Greckij shlyah U HII st mongolo tatarski zavojovniki napadali i na cej kraj Kozachchina Pochinayuchi z XV st i do seredini XVIII st v comu krayi rozmishuvalisya zimivniki zaporizkih kozakiv yaki prijshli na prichornomorski stepi na zminu kochovim plemenam Kraj vhodiv do volnostej privilejovanih zemel Vijska Zaporozkogo Vnaslidok nevdaloyi vijni z Turechchinoyu 1710 1713 rr vin pidpav pid vladu Osmanskoyi imperiyi ale pislya porazki turkiv u vijni 1735 1739 rr vvijshov do skladu Bugogardskoyi palanki Novoyi Sichi ZasnuvannyaVersiyi shodo dati zasnuvannya mista riznyatsya Z radyanskih chasiv prijnyata tochka zoru sho zasnovane misto Novoukrayinka u 1754 roci na pravomu berezi r Pomichnoyi nepodalik vid vpadannya r Gruzkoyi v Chornij Tashlik bula sporudzhena fortecya pobudovana dlya ohoroni vid nabigiv krimskih tatar nazvana Pavlivsk piznishe Novopavlivsk Novoukrayinka ros Vse ce dovgij chas bulo prijnyate bez sumnivu yak nezaperechna istina Insha versiyaU 2004 roci starshij naukovij spivrobitnik Kirovogradskogo oblasnogo krayeznavchogo muzeyu K V Shlyahovij provodyachi poshuk v arhivah natrapiv na kopiyu dokumenta yakij postaviv pid sumniv datu zasnuvannya mista Ce raport nachalnika Yelisavetgradskoyi Provinciyi general majora V O Chertkova do komandira Novorosijskoyi guberniyi F M Voyejkova po raportu komandira Moldavskogo gusarskogo polku polkovnika Zvyeryeva pro te sho zaporozhci 400 chol vignali z Migejskogo Tashlika Kostovate bilshe 100 simej poselenciv Moldavskogo gusarskogo polku i peredali vid koshovogo Kalnishevskogo v Pavlovskom redute vygnat namereny pochemu on gospodin Zverev prosit zashisheniya a o poselivshejsya rote v Pavlovskom redute snachala kogda byvshej predvoditelem vtoroj armii Petr Ivanovich Panin prozhektiroval Pavlovskomu redutu i chtob pri onom i polkovuyu kvartiru Moldavskomu gusarskomu polku tam imet rovno i o poselenij pri Ekaterinenskom shance Pervomajsk dvuh rot reportami koimi ot 27 i ot 28 chisla maya 770 godu ot menya doneseno bylo pochemu vashe prevoshoditelstvo onoe poselenie rot pri redute Pavlovskom i pri Ekaterininskom shance oprobovat izvolili Otzhe graf general anshef P I Panin komanduyuchij drugoyu rosijskoyu armiyeyu z 1768 po 1770 rik niyakih prozhektiv vidnosno zalyudnenosti cih krayiv i budivnictva tut ukriplen ne mig skladati Raport general majora Chertkova datovanij 7 chervnya 1770 roku original zberigayetsya v RDVIA 52 op 1 slr 37 ch 1 arkush 15 Rosiya Cej dokument viklikav sumniv vidnosno dati zasnuvannya Pavlivska v 1754 roci i sponukav do poshuku V rezultati viyavilos sho v usih robotah serjoznih doslidnikiv po istoriyi zaselennya cogo krayu yaki v nash chas koli vivcheni v statistichnih tablicyah kartah ta opisovij chastini ukriplennya i poselennya Pavlivsk zgaduyetsya lish z 1770 roku yak rotne poselennya 1 a rota i shtab kvartira Moldavskogo gusarskogo polku sformovanij u 1769 roci div dodatok 3 Ce pri tim sho v opisah mezh mizh zemlyami Bugo Gardskoyi palanki Novoyi Sichi ta zadniprovskimi zemlyami Getmanshini perelichuyutsya okremi hutori zimivniki pasiki a v nashij miscevosti nazivayutsya tilki richki Gruzka Pomichna Chornij Tashlik lis BeshBojraki i t in A na kartah piznishogo periodu 1787 rik vzhe poznacheno ne tilki Pavlivsk Chornotashlicke a j sela Misharoshovka Novoyegorivka Tatarove Komishuvate Beshbajraki Kropivnicke tosho Ne mogli zh ukladachi kart opisiv ta statistichnih zvitiv do 1770 roku vkazuvati slobodi hutori j pasiki i proglediti 2 ukriplennya z poselennyami Pavlivsk 150 hat i Chornotashlicke 120 hat V skazano i potim povtoryuyetsya v inshih dzherelah sho Pavlivsk z 1762 roku Novopavlivsk buv zrujnovanij pid chas ostannogo tatarskogo nabigu na pochatku sichnya 1769 roku Ale analiz Zapisok barona Totta francuzkogo rezidenta pri dvori hana KerimGireya yakij suprovodzhuvav hana pid chas nabigu ne daye pidstav vvazhati sho v cih krayah na tu poru isnuvalo bud yake znachne poselennya Baron Tott nazivaye ci miscya zaporozkimi pustinyami zgaduyuchi yak pro slidi perebuvannya lyudej neskolko pokinutih zhilish i kopny sena okolo nih i ce vzhe na pravomu berezi Ingulu na pivdennomu rubezhi Novoyi Serbiyi Otzhe u 1769 roci na cih zemlyah buv poselenij Moldavskij gusarskij polk sformovanij z tureckih piddanih pravoslavnogo virospovidannya yaki perejshli na bik Rosiyi pid chas Rosijsko Tureckoyi vijni rozpochatoyi 1768 roku Za prozhektom general anshefa P I Panina komanduyuchogo Drugoyu Rosijskoyu armiyeyu z oseni 1769 roku specialno dlya rozmishennya shtab kvartiri cogo polku u 1770 r na livomu berezi r Chornij Tashlik mizh r Pomichna i r Gruzka buv zasnovanij redut Pavlivsk Novoukrayinka v yakomu i rozmistilas persha rota i shtab moldavskogo gusarskogo polku Na drugomu berezi Chornogo Tashlika u Chornotashlickomu shanci rozmishalasya chetverta rota Teper cya miscevist nazvana Moldavka Komanduvav polkom Vasil Zvyeryev vid cogo pohodit nazva s Zvyeryevo A os sho pisav pro Pavlivsk nimeckij vchenij prirodoznavec akademik Gildenshtedt Jogan Anton yakij podorozhuvav nashim krayem u 1774 roci She cherez p yat vestov trapilasya richka Pomichna Nedaleko zvidti roztashovana persha rota Moldavskogo gusarskogo polku Tam sporulzhenij shanec sho nazivayetsya Pavlovskim Pavlovskij shanec ukriplene poselennya maye formu pravilnogo chotirikutnika Tut roztashovani kvartiri nachalstva i kancelyariya Shanec roztashovanij na pidvishenni na pivdennomu berezi Chornogo Tashlika mizh timi miscyami de v nogo vpadayut richechki Tarlik i Pomichna Ostannya vpadaye za sto sazhniv vid forteci Shanec otochenij velikim chotirikutnij placom na yakomu poryad z forteceyu znahditsya cerkva 3 oboh kinciv placu zi shodu j zahodu roztashovani pomeshkannya zhiteliv chislom blizko 150 Yih zhitla pravilno splanovani nevelichkimi vulichkami Polovina poselennya a same shidna chastina zaraz zovsim bezlyudna Meshkanci tezh pishli do zaporozhciv kilka dniv tomu Na protilezhnomu berezi Chornogo Tashlika mistitsya poselennya Chornotashlickij shanec V nomu 120 simej Beregi Chornogo Tashlika skelyasti skladeni z chervonuvatogo polovogo shpatu z domishkami kvarcu z bagatma chornimi vkraplenyami u viglyadi bliskitok Kaminnya zdebilshogo chornuvate Treba dumati sho cya obstavina dala povid tak nazvati miscevu richku Tashlik tut shirinoyu v kilka krokiv milkij voda teche spokijno Beregi strimki Polozhennya shancyu kilka sazhniv vishe rivnya vodi v richci dosit visoke Ce spriyaye dobrim mozhlivostyam dlya oboroni Pivdennij bereg Pomichnoyi napevne she vishij Na valah roztashovano desyat garmat Pochatok poselennyu zrobleno 1769 roku Ranishe tut nihto ne zhiv Tut mistitsya shtab polku U 1773 roci Pavlivsk z 1771 r Novo Pavlivsk oficijno otrimav status posadu tobto poselennya miskogo tipu i oderzhav torgovelni prava V statistichnomu zbirniku skomponovanomu u formi tablic za nazvami naselenogo punktu jde istorichna dovidka skladena na pidstavi cerkovnih arhiviv drukovanih doslidzhen ta spogadiv starozhiliv Cerkovni arhivi chasom viniknennya poselennya rahuyut pochasti chas pochatku budivnictva pershoyi cerkvi Pro misto govoritsya Pavlovsk Novoukrainka Vremya vozniknoveniya 1771 god Do 1858 goda bylo voennoe poselenie V enciklopedichnomu slovniku Brokgauza i Efrona vidanomu v 1897 roci vidznachayetsya sho misto viniklo pri Ekaterine II a ce ne ranishe 1762 roku Doslidzhuyuchi rizni arhivni dani mozhemo skazati sho misto bulo zasnovano v 1769 roci Spochatku nazivalosya Pavlivsk potim Novopavlivsk 1771 r Ye taka legenda sho Katerina II na chest svogo sina Pavla I i nazvala nashu miscevist spochatku Pavlivsk Ale v toj chas duzhe bagato novih poselen Katerina II nazivala Pavlivsk i shob vidrizniti vid inshih perejmenuvala v Novo Pavlivsk Teperishnya nazvaPo riznomu nazivalosya misto ale istoriya teperishnoyi nazvi rozpochalasya z 1821 r todi na pivdni Ukrayini pochali stvoryuvatisya vijskovi poselennya Pavlivskij posad buv polkovim poselennyam tut znahodivsya shtab 1 go Ukrayinskogo ulanskogo polku kolishnogo 1 go Ukrayinskogo kozackogo polku u zv yazku z chim u 1832 r misto perejmenuvali na Novoukrayinku Vijskovi poselennya 3 go rezervnogo kavalerijskogo korpusu do skladu yakogo vhodila 3 tya Ukrayinska ulanska diviziya buli podileni na visim okrugiv Novoukrayinka bula centrom 5 go kavalerijskogo okrugu v yakomu rahuvalosya j Rivne div dodatok 4 Eskadronni poselennya odnochasno buli volosnimi centrami svoyih okrugiv U 5 mu okruzi centrom 1 yi volosti bula Novoukrayinka 2 yi Rivne 3 yi Zlinka Novoukrayinsk Za ukazom 4 chervnya 1857 r vijskovi poselennya pochali skasovuvatisya Sela v yakih stoyali kavaleristi buli perevedeni u stan derzhavnih eskadronni stali volosnimi centrami povitu Novoukrayinka z 1858 r znovu stala nazivatisya posadom Pavlivsk z dodavannyam u duzhkah utochnennya Novoukrayinka div Dodatok 5 Stanom na 1886 rik u posadi Pavlivsk Pavlivskoyi volosti Yelizavetgradskogo povitu Hersonskoyi guberniyi meshkalo 6635 osib nalichuvalos 1443 dvorovih gospodarstva isnuvali 2 pravoslavni cerkva 2 yevrejskih molitovnih budinki shkola poshtova stanciya 4 lavki 5 traktiriv 4 postoyalih dviri vidbuvalos 2 yarmarki na rik Serednopisnij ta Vozdvizhenskij bazari shonedili 1932 roku na chest Pershogo Ukrayinskogo ulannogo polku yakij tam rozmishuvavsya posad Pavlivsk perejmenovano na Novoukrayinku Za NezalezhnostiPosilannyaNovoukrayinka sonyachna krasunya stepova na Informacijnij portal Novoukrayinshini PrimitkiTimofiyenko V I Mista Pivnichnogo Prichornomor ya v drugij polovini XVIII st K Naukova dumka 1984 r ros Rezultati podvornoj perepisi Elisavetgradskogo uezda 1883 1885 godov Yelisavetgradskaya zemskaya uprava Herson 1886 r Volosti i vazhnѣjshiya seleniya Evropejskoj Rossii Po dannym obslѣdovaniya proizvedennago statisticheskimi uchrezhdeniyami Ministerstva Vnutrennih Dѣl po porucheniyu Statisticheskago Sovѣta Izdanie Centralnago Statisticheskago Komiteta Vypusk VIII Gubernii Novorossijskoj gruppy SanktPeterburg 1886 VI 157 s ros doref