Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Лівія - одна з країн Північної Африки, так званого Магрібу. Її історія тісно пов'язана з берберами, а потім і з арабами.
Доісторичний період
Археологами засвідчена поява людини на території сучасної Лівії в добу палеоліту. Найдавніша стоянка первісних людей знайдена в печері Хауа-Фтеах на півночі Киренаїки. Там знайдені рештки неандертальця. Виявлені також стоянки людей атерійської та іберо-мавританської культур пізнього палеоліту і мезоліту і капсійської археологічної культури неоліту. В Лівії є зразки наскельного мистецтва Сахари 6-3 тис. до н.е., в той час, коли як такої - пустелі Сахара ще не існувало. Це наскельні малюнки в горах на кордоні з Єгиптом та в Тадрарт-Акакус в районі м.Гат біля кордону з Алжиром.
Давня історія
Найдавнішим свідченням берберського переселення є єгипетські написи Стародавнього Царства (близько 2700-2200 рр. до н е.). У цей час берберські племена, одне з яких написи ідентифікують як «Леву», або «лівійців», нападали на дельту Нілу із заходу і намагалися там оселитися. У період Середнього царства (близько 2200- 1700 рр. до н е.) фараонам вдалося підкорити собі цих східних берберів і змусити їх платити данину. Багато берберів служили в армії фараона і досягали високих посад в державній ієрархії. Один з офіцерів берберського походження захопив владу в Єгипті близько 950 року до н. е. і правил під ім'ям Шешонк I. Заснована ним і наступна - двадцять друга і двадцять третя - династії називаються в літературі «лівійськими».
Відмінності між двома основними областями країни — Триполітанією і Киренаїкою — походять своїм корінням ще з античних часів. У 4 ст. до н.е. Киренаїка була колонізована греками, потім завойована армією Александра Македонського, пізніше знаходилася під управлінням династії Птолемеїв і вже від них у 96 до н.е. відійшла до Римської імперії. До складу римської провінції Киренаїка входив також острів Крит. Триполітанія ж спочатку знаходилася в зоні впливу Фінікії, а потім Карфагену. Кінець кінцем обидві області перетворилися на володіння Римської імперії, проте при її розділі Киренаїка увійшла до складу східних володінь, тоді як Триполітанія залишалася під безпосереднім управлінням Риму.
У 455 р. із заходу на територію Лівії напали вандали, але в 533 р. війська імператора Юстиніана зуміли витіснити їх з країни. У 642–644 рр. до Лівії вторглася арабська кіннота, і країна увійшла до складу Арабського халіфату, проте аж до 11 столітті місцеве населення не було повністю наверненим в іслам. Після арабського завоювання Киренаїка все більше зближувалася з Єгиптом, тоді як Триполітанія ставала частиною західного арабського світу (Магриба).
Ісламський період і османське правління
Між 1517 і 1577 рр. Лівія була завойована Османською імперією і до 1711 р. знаходилася під управлінням намісників із Стамбулу. У 1711–1835 роках в Лівії затвердилась місцева династія Караманли, що номінально зберігала вірність султанові. Завоювання Алжиру французами в 1830 році стримало піратство і послужило непрямою причиною загибелі незалежності Триполі: перетворивши Туніс в просту османську провінцію, султан Махмуд II скористався потім суперечкою за престол в Триполі між дядьком і племінником (1835), таким чином країна перейшла під пряме правління імперії Османа. Султан особисто призначав валу, який володів всією повнотою влади в Лівії, перетвореній на вілайєт (провінцію).
Італійське правління
Італія почала м'яку колонізацію Північної Африки ще з середини 19 століття. Спочатку італійські зусилля були сконцентровані на Триполі та Тунісі, але після захоплення Тунісу Францію італійці почали займатися територією на схід від Тунісу. Оскільки сама Оттоманська Імперія не дуже добре контролювала цю територію, тривалий час ця ситуація не викликала особливого занепокоєння.
Політика Оттоманської Імперії зазнала значних змін у 1908 році під час приходу до влади младотурків. Ці протиріччя призвели до війни між Італією та Туреччиною 1911-1912 року. За наслідками війни італо-турецька угода визнавала Лівію як оттоманські провінції на чолі з представником султана, де керування здійснювалося італійцями.
Низка помилок у 1911-1915 роках призвела до швидкого погіршення стосунків з мешканцями Лівії, особливо її південної частини. На території Лівії почалися масові повстання, і Італія втратила контроль над частиною районів, які вона контролювала до цього. Крім того, у 1915 році оттоманському уряду вдалося підбити до початку активних бойових дій проти британських військ в Єгипті суфістський орден Сенуссі, який де-факто контролював південний схід Лівії. Орден Сенуссі розпочав бойові дії і проти італійців. Після того, як у 1915 році Оттоманська імперія надала відверту бойову допомогу Сенуссі, Італія розпочала війну проти оттоманців у Першій світовій війні та вийшла з угоди про управління Лівією як провінцією Оттоманської імперії.
Орден Сенуссі зазнав поразки у боях з британською армією; це призвело до зміни голови ордену на про-британського Еміра Ідріса та покращення стосунків між Сенуссі та Британією.
У 1918 році на території Лівії італійці розпочали політику примирення; було утворено залежну від Італії Триполітанську Республіку, а на території Киренаїки розпочав роботу парламент. Італійці спробували укласти низку угод з Сенуссі, але непослідовні та необачні дії італійців не призвели до довіри до них з боку мешканців Лівії, особливо її південних регіонів.
В період між 1919-1926 роками італійці формалізували лівійсько-єгипетський кордон; території Сенуссі, на які ще з 19 століття претендувала Велика Британія та Єгипет, формально перейшли під контроль Італії.
Метрична система прийнята в Лівії на заміну лівійських одиниць виміру в 1927 році
До 1922 р. італійцям вдавалося зберігати контроль лише над деякими прибережними районами. Після приходу до влади фашистів в Італії політика щодо Лівії сильно змінилася. Управління Лівією перейшло до колоніальної адміністрації Італії, самоврядування було скасовано, і в 1924 році Лівію адміністративно поділили на Триполітанію, Киренаїку та Південний військовий район Лівії. Італійська армія розпочала активні бойові дії спочатку в Триполітанії (західній Лівії), а потів - в Киренаїці проти військ Сенуссі. Кампанія формально закінчилася у 1931 році після захоплення головного міста ордену Сенуссі Куфри, але партизанські дії проти італийців закінчилися лише ближче до 1935 року.
До 1934 р. Киренаїка і Триполітанія вважалися окремими колоніями Італії, хоч і знаходилися певний час під управлінням одного генерал-губернатора. У 1934 році італійці об'єднали Лівію в єдину колонію, а в 1939р. Лівія була формально включена до складу Італії.
Друга світова війна
У роки Другої світової війни Лівія стала ареною запеклих військових дій. Основними місцями сутичок були Тобрук на кордоні з про-британським Єгиптом, та Куфра в південно-східній Лівії, яка була важливим аеропортом для логістики італійських військ в Сомалі. Поразка італійців під Тобруком від англійських військ у 1940 році призвела до появи німецьких військ на чолі з Роммелем, який відбив її в 1941 році. У 1941 році війська Вільної Західної Африки захопили Куфру, а повторне захоплення Тобруку в 1942 році англо-французькими військами відкрили шлях до звільнення середземноморської Лівії. В 1942-1943 році французькі війська на чолі з Леклерком захопили провінцію Феззан на південному заході Лівії, яка у 1943 році ввійшла до складу французького Алжиру. До 1945 року країна була під контролем Англії і Франції.
У 1946 році Лівія почала переходити до цивільного життя. Хоча Франція наполягала на постійному приєднанні Феззану до Алжиру, ця пропозиція не отримала підтримки, і в 1946 році Феззан знову став територією під військовим контролем Франції; в той же час, британські війська утворили територію Триполітанія на північному заході, та територію Киренаїка, яка займала весь схід Лівії. Киренаїка стала незалежною монархією в 1949 році з еміром Ідрісом, головою ордену Сенуссі, на чолі.
За мирним договором 1947р., Італія позбулася всіх прав на територію своєї колишньої колонії, доля якої повинна була зважитися в ході переговорів між Францією, Великою Британією, США і СРСР. Передбачалося, що, якщо протягом року великі держави не зможуть дійти до прийнятної угоди, долю країни вирішуватиме ООН. У листопаді 1949р. Генеральна асамблея ООН ухвалила рішення про надання Лівії незалежності до 1 січня 1952. У 1950–1951рр. проходила робота Національних засновницьких зборів, до складу яких увійшло рівне число представників від всіх трьох областей країни. Депутати зборів прийняли конституцію і в грудні 1951р. затвердили королем Лівії еміра Киренаїки Мухаммеда Ідріса ас-сенуси.
Сучасна історія
Королівство
24 грудня 1951р. було проголошено незалежне федеральне королівство, до якого увійшли провінції Киренаїка, Триполітанія і Феццан а королем став емір Киренаїки, потім також Триполітанії Ідрис I. Незалежна Лівія отримала в спадок дуже бідне і в основному безграмотне населення. У обмін на істотну економічну і технічну допомогу уряд Лівії дозволив США і Великій Британії зберегти свої військові бази на території країни. Оскільки в країні не вистачало юристів і педагогів, на державну службу були запрошені фахівці з Єгипту. Друге десятиліття незалежного шляху розвитку країни разюче відрізнялося від першого. Надходження, що хлинули до Лівії, від експорту нафти дозволили уряду відмовитися від іноземної допомоги, і воно розірвало угоду про збереження американських і англійських військових баз на її території.
У 1963р. був скасован федеральний устрій, що враховував особливості історичного розвитку і традиції трьох частин країни, і Лівія була оголошена унітарною державою.
Джамахірія
1 вересня 1969р. група молодих армійських офіцерів на чолі з Муаммаром Каддафі повалила режим короля Ідриса I. Країна отримала назву Лівійська Арабська Республіка, вся повнота влади перейшла до Ради революційного командування. Каддафі керував країною відповідно до проголошеного ним принципу «ісламського соціалізму» і був повний рішучості зменшити залежність Лівії від іноземного впливу.
До 1973р. у власність держави перейшов 51% акцій всіх іноземних нафтових компаній. Важливим кроком з'явилася націоналізація роздрібної мережі збуту нафтопродуктів і газу, а також введення державної монополії на експорт нафтопродуктів. За ініціативою Каддафі в країні здійснювався процес зміцнення національного суверенітету: іноземні військові бази були виведені з Лівії, здійснена націоналізація іноземного майна, введений контроль за виробництвом і збутом нафті. Багато керівних постів в економіці і інших сферах життя зайняли громадяни країни. В середині 1970-х років після погіршення відносин з Єгиптом багато єгиптян, що працювали в Лівії, було вимушено її покинути. У 1977р. М.Каддафі, що посідав посаду генерального секретаря Загального народного конгресу, став розділом держави. У країні активізувалися заходи по витісненню приватного капіталу з роздрібної і оптової торгівлі і ліквідації приватного володіння нерухомістю. Каддафі проголосив зовнішньополітичний курс на надання активної допомоги «революційним рухам і режимам, протидіючому імперіалізму і колоніалізму», і надавав підтримку міжнародному тероризму.
Повстання в Лівії
17 лютого 2011 року під впливом революцій в Тунісі та Єгипті в Лівії пройшов «День гніву» - масові антиурядові демонстрації, жорстоко придушуються поліцією. Цей день став початком масових заворушень, що переросли в громадянську війну між прихильниками і противниками режиму Каддафі.
27 лютого 2011 року в Бенгазі повстанцями був утворена Національна перехідна рада (ПНС), яка звернулася за військовою й дипломатичною підтримкою до країн НАТО.
На березень 2011 року масові повстання перейшли у стан громадянської війни, водночас з іншими подіями так званої «Арабської весни». 17 березня 2011 року ООН вирішила вдатися до серії заходів по захисту цивільного населення Лівії, в тому й заборонити польоти Каддафієвої авіації над Лівією.
27 червня 2011 року Міжнародний кримінальний суд видав ордер на арешт Муаммара Каддафі разом із його сином, а також голови розвідки, звинувативши їх у злочинах проти людяності впродовж громадянської війни в Лівії. Довгий час він переховувався.
20 жовтня 2011 року агенція Reuters із посиланням на представника Національної тимчасової ради, повідомила, що Муаммар Каддафі, якого захоплено в місті Сирт, помер від поранень, яких він мав декілька — в обидві ноги та голову. Місто Сирт було останнім оплотом прихильників Каддафі. Його захоплено раніше, в четвер, 19 жовтня.
Лівія після повалення Каддафі
9 серпня 2012 року Національна перехідна рада офіційно передала владу обраному за місяць перед цим парламенту країни - .
У 2014 р. в Лівії відбувся розкол, почалась друга громадянська війна.
Див. також
Джерела
- Гірничий енциклопедичний словник : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2004. — Т. 3. — 752 с. — .
- Libyen, J. Willeitner, Dumont Kunst Reiseführer, 2001.
- Klaus Zimmermann: Libyen. Das Land südlich des Mittelmeers im Weltbild der Griechen, Beck, München 1999.
- Libyen- ein Land mit langer Geschichte [ 11 березня 2008 у Wayback Machine.] auf Libyen.com
Посилання
- Cardarelli, F. (2003). Encyclopaedia of Scientific Units, Weights and Measures. Their SI Equivalences and Origins. London: Springer. с. 7. ISBN .
- Winnett, Robert; Swaine, Jon; Spencer, Richard (17 Mar 2011). . The Telegraph. London. Архів оригіналу за 28 квітня 2011. Процитовано 18 May 2011.
- ТСН: Гаазький суд видав ордери на арешт Каддафі, його сина й очільника розвідки [ 29 червня 2011 у Wayback Machine.]
- . Архів оригіналу за 27 вересня 2011. Процитовано 17 листопада 2014.
- . Архів оригіналу за 5 листопада 2011. Процитовано 17 листопада 2014.
- [http : //izvestia.ru/news/532540 Влада в Лівії перейшла парламенту]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Liviya odna z krayin Pivnichnoyi Afriki tak zvanogo Magribu Yiyi istoriya tisno pov yazana z berberami a potim i z arabami Omar Muhtar 1858 1931 kerivnik livijskogo oporu italijskim zagarbnikamRuyini teatru davnorimskogo mista Sabrata na zahid vid Tripoli Arka rimskogo imperatora Luciya Septimiya Severa 146 211 u Leptis MagnaDoistorichnij periodArheologami zasvidchena poyava lyudini na teritoriyi suchasnoyi Liviyi v dobu paleolitu Najdavnisha stoyanka pervisnih lyudej znajdena v pecheri Haua Fteah na pivnochi Kirenayiki Tam znajdeni reshtki neandertalcya Viyavleni takozh stoyanki lyudej aterijskoyi ta ibero mavritanskoyi kultur piznogo paleolitu i mezolitu i kapsijskoyi arheologichnoyi kulturi neolitu V Liviyi ye zrazki naskelnogo mistectva Sahari 6 3 tis do n e v toj chas koli yak takoyi pusteli Sahara she ne isnuvalo Ce naskelni malyunki v gorah na kordoni z Yegiptom ta v Tadrart Akakus v rajoni m Gat bilya kordonu z Alzhirom Davnya istoriyaDokladnishe Starodavnya Liviya Najdavnishim svidchennyam berberskogo pereselennya ye yegipetski napisi Starodavnogo Carstva blizko 2700 2200 rr do n e U cej chas berberski plemena odne z yakih napisi identifikuyut yak Levu abo livijciv napadali na deltu Nilu iz zahodu i namagalisya tam oselitisya U period Serednogo carstva blizko 2200 1700 rr do n e faraonam vdalosya pidkoriti sobi cih shidnih berberiv i zmusiti yih platiti daninu Bagato berberiv sluzhili v armiyi faraona i dosyagali visokih posad v derzhavnij iyerarhiyi Odin z oficeriv berberskogo pohodzhennya zahopiv vladu v Yegipti blizko 950 roku do n e i pravil pid im yam Sheshonk I Zasnovana nim i nastupna dvadcyat druga i dvadcyat tretya dinastiyi nazivayutsya v literaturi livijskimi Vidminnosti mizh dvoma osnovnimi oblastyami krayini Tripolitaniyeyu i Kirenayikoyu pohodyat svoyim korinnyam she z antichnih chasiv U 4 st do n e Kirenayika bula kolonizovana grekami potim zavojovana armiyeyu Aleksandra Makedonskogo piznishe znahodilasya pid upravlinnyam dinastiyi Ptolemeyiv i vzhe vid nih u 96 do n e vidijshla do Rimskoyi imperiyi Do skladu rimskoyi provinciyi Kirenayika vhodiv takozh ostriv Krit Tripolitaniya zh spochatku znahodilasya v zoni vplivu Finikiyi a potim Karfagenu Kinec kincem obidvi oblasti peretvorilisya na volodinnya Rimskoyi imperiyi prote pri yiyi rozdili Kirenayika uvijshla do skladu shidnih volodin todi yak Tripolitaniya zalishalasya pid bezposerednim upravlinnyam Rimu U 455 r iz zahodu na teritoriyu Liviyi napali vandali ale v 533 r vijska imperatora Yustiniana zumili vitisniti yih z krayini U 642 644 rr do Liviyi vtorglasya arabska kinnota i krayina uvijshla do skladu Arabskogo halifatu prote azh do 11 stolitti misceve naselennya ne bulo povnistyu navernenim v islam Pislya arabskogo zavoyuvannya Kirenayika vse bilshe zblizhuvalasya z Yegiptom todi yak Tripolitaniya stavala chastinoyu zahidnogo arabskogo svitu Magriba Islamskij period i osmanske pravlinnyaMizh 1517 i 1577 rr Liviya bula zavojovana Osmanskoyu imperiyeyu i do 1711 r znahodilasya pid upravlinnyam namisnikiv iz Stambulu U 1711 1835 rokah v Liviyi zatverdilas misceva dinastiya Karamanli sho nominalno zberigala virnist sultanovi Zavoyuvannya Alzhiru francuzami v 1830 roci strimalo piratstvo i posluzhilo nepryamoyu prichinoyu zagibeli nezalezhnosti Tripoli peretvorivshi Tunis v prostu osmansku provinciyu sultan Mahmud II skoristavsya potim superechkoyu za prestol v Tripoli mizh dyadkom i pleminnikom 1835 takim chinom krayina perejshla pid pryame pravlinnya imperiyi Osmana Sultan osobisto priznachav valu yakij volodiv vsiyeyu povnotoyu vladi v Liviyi peretvorenij na vilajyet provinciyu Italijske pravlinnyaItaliya pochala m yaku kolonizaciyu Pivnichnoyi Afriki she z seredini 19 stolittya Spochatku italijski zusillya buli skoncentrovani na Tripoli ta Tunisi ale pislya zahoplennya Tunisu Franciyu italijci pochali zajmatisya teritoriyeyu na shid vid Tunisu Oskilki sama Ottomanska Imperiya ne duzhe dobre kontrolyuvala cyu teritoriyu trivalij chas cya situaciya ne viklikala osoblivogo zanepokoyennya Politika Ottomanskoyi Imperiyi zaznala znachnih zmin u 1908 roci pid chas prihodu do vladi mladoturkiv Ci protirichchya prizveli do vijni mizh Italiyeyu ta Turechchinoyu 1911 1912 roku Za naslidkami vijni italo turecka ugoda viznavala Liviyu yak ottomanski provinciyi na choli z predstavnikom sultana de keruvannya zdijsnyuvalosya italijcyami Nizka pomilok u 1911 1915 rokah prizvela do shvidkogo pogirshennya stosunkiv z meshkancyami Liviyi osoblivo yiyi pivdennoyi chastini Na teritoriyi Liviyi pochalisya masovi povstannya i Italiya vtratila kontrol nad chastinoyu rajoniv yaki vona kontrolyuvala do cogo Krim togo u 1915 roci ottomanskomu uryadu vdalosya pidbiti do pochatku aktivnih bojovih dij proti britanskih vijsk v Yegipti sufistskij orden Senussi yakij de fakto kontrolyuvav pivdennij shid Liviyi Orden Senussi rozpochav bojovi diyi i proti italijciv Pislya togo yak u 1915 roci Ottomanska imperiya nadala vidvertu bojovu dopomogu Senussi Italiya rozpochala vijnu proti ottomanciv u Pershij svitovij vijni ta vijshla z ugodi pro upravlinnya Liviyeyu yak provinciyeyu Ottomanskoyi imperiyi Orden Senussi zaznav porazki u boyah z britanskoyu armiyeyu ce prizvelo do zmini golovi ordenu na pro britanskogo Emira Idrisa ta pokrashennya stosunkiv mizh Senussi ta Britaniyeyu U 1918 roci na teritoriyi Liviyi italijci rozpochali politiku primirennya bulo utvoreno zalezhnu vid Italiyi Tripolitansku Respubliku a na teritoriyi Kirenayiki rozpochav robotu parlament Italijci sprobuvali uklasti nizku ugod z Senussi ale neposlidovni ta neobachni diyi italijciv ne prizveli do doviri do nih z boku meshkanciv Liviyi osoblivo yiyi pivdennih regioniv V period mizh 1919 1926 rokami italijci formalizuvali livijsko yegipetskij kordon teritoriyi Senussi na yaki she z 19 stolittya pretenduvala Velika Britaniya ta Yegipet formalno perejshli pid kontrol Italiyi Metrichna sistema prijnyata v Liviyi na zaminu livijskih odinic vimiru v 1927 roci Do 1922 r italijcyam vdavalosya zberigati kontrol lishe nad deyakimi priberezhnimi rajonami Pislya prihodu do vladi fashistiv v Italiyi politika shodo Liviyi silno zminilasya Upravlinnya Liviyeyu perejshlo do kolonialnoyi administraciyi Italiyi samovryaduvannya bulo skasovano i v 1924 roci Liviyu administrativno podilili na Tripolitaniyu Kirenayiku ta Pivdennij vijskovij rajon Liviyi Italijska armiya rozpochala aktivni bojovi diyi spochatku v Tripolitaniyi zahidnij Liviyi a potiv v Kirenayici proti vijsk Senussi Kampaniya formalno zakinchilasya u 1931 roci pislya zahoplennya golovnogo mista ordenu Senussi Kufri ale partizanski diyi proti italijciv zakinchilisya lishe blizhche do 1935 roku Do 1934 r Kirenayika i Tripolitaniya vvazhalisya okremimi koloniyami Italiyi hoch i znahodilisya pevnij chas pid upravlinnyam odnogo general gubernatora U 1934 roci italijci ob yednali Liviyu v yedinu koloniyu a v 1939r Liviya bula formalno vklyuchena do skladu Italiyi Druga svitova vijnaU roki Drugoyi svitovoyi vijni Liviya stala arenoyu zapeklih vijskovih dij Osnovnimi miscyami sutichok buli Tobruk na kordoni z pro britanskim Yegiptom ta Kufra v pivdenno shidnij Liviyi yaka bula vazhlivim aeroportom dlya logistiki italijskih vijsk v Somali Porazka italijciv pid Tobrukom vid anglijskih vijsk u 1940 roci prizvela do poyavi nimeckih vijsk na choli z Rommelem yakij vidbiv yiyi v 1941 roci U 1941 roci vijska Vilnoyi Zahidnoyi Afriki zahopili Kufru a povtorne zahoplennya Tobruku v 1942 roci anglo francuzkimi vijskami vidkrili shlyah do zvilnennya seredzemnomorskoyi Liviyi V 1942 1943 roci francuzki vijska na choli z Leklerkom zahopili provinciyu Fezzan na pivdennomu zahodi Liviyi yaka u 1943 roci vvijshla do skladu francuzkogo Alzhiru Do 1945 roku krayina bula pid kontrolem Angliyi i Franciyi U 1946 roci Liviya pochala perehoditi do civilnogo zhittya Hocha Franciya napolyagala na postijnomu priyednanni Fezzanu do Alzhiru cya propoziciya ne otrimala pidtrimki i v 1946 roci Fezzan znovu stav teritoriyeyu pid vijskovim kontrolem Franciyi v toj zhe chas britanski vijska utvorili teritoriyu Tripolitaniya na pivnichnomu zahodi ta teritoriyu Kirenayika yaka zajmala ves shid Liviyi Kirenayika stala nezalezhnoyu monarhiyeyu v 1949 roci z emirom Idrisom golovoyu ordenu Senussi na choli Za mirnim dogovorom 1947r Italiya pozbulasya vsih prav na teritoriyu svoyeyi kolishnoyi koloniyi dolya yakoyi povinna bula zvazhitisya v hodi peregovoriv mizh Franciyeyu Velikoyu Britaniyeyu SShA i SRSR Peredbachalosya sho yaksho protyagom roku veliki derzhavi ne zmozhut dijti do prijnyatnoyi ugodi dolyu krayini virishuvatime OON U listopadi 1949r Generalna asambleya OON uhvalila rishennya pro nadannya Liviyi nezalezhnosti do 1 sichnya 1952 U 1950 1951rr prohodila robota Nacionalnih zasnovnickih zboriv do skladu yakih uvijshlo rivne chislo predstavnikiv vid vsih troh oblastej krayini Deputati zboriv prijnyali konstituciyu i v grudni 1951r zatverdili korolem Liviyi emira Kirenayiki Muhammeda Idrisa as senusi Suchasna istoriyaProvinciyi krayini do 1963 rKorolivstvo Dokladnishe Livijske korolivstvo 24 grudnya 1951r bulo progolosheno nezalezhne federalne korolivstvo do yakogo uvijshli provinciyi Kirenayika Tripolitaniya i Feccan a korolem stav emir Kirenayiki potim takozh Tripolitaniyi Idris I Nezalezhna Liviya otrimala v spadok duzhe bidne i v osnovnomu bezgramotne naselennya U obmin na istotnu ekonomichnu i tehnichnu dopomogu uryad Liviyi dozvoliv SShA i Velikij Britaniyi zberegti svoyi vijskovi bazi na teritoriyi krayini Oskilki v krayini ne vistachalo yuristiv i pedagogiv na derzhavnu sluzhbu buli zaprosheni fahivci z Yegiptu Druge desyatilittya nezalezhnogo shlyahu rozvitku krayini razyuche vidriznyalosya vid pershogo Nadhodzhennya sho hlinuli do Liviyi vid eksportu nafti dozvolili uryadu vidmovitisya vid inozemnoyi dopomogi i vono rozirvalo ugodu pro zberezhennya amerikanskih i anglijskih vijskovih baz na yiyi teritoriyi U 1963r buv skasovan federalnij ustrij sho vrahovuvav osoblivosti istorichnogo rozvitku i tradiciyi troh chastin krayini i Liviya bula ogoloshena unitarnoyu derzhavoyu Dzhamahiriya Dokladnishe Istoriya Liviyi za chasiv Dzhamahiriyi Muammar Kaddafi 9 grudnya 2003 1 veresnya 1969r grupa molodih armijskih oficeriv na choli z Muammarom Kaddafi povalila rezhim korolya Idrisa I Krayina otrimala nazvu Livijska Arabska Respublika vsya povnota vladi perejshla do Radi revolyucijnogo komanduvannya Kaddafi keruvav krayinoyu vidpovidno do progoloshenogo nim principu islamskogo socializmu i buv povnij rishuchosti zmenshiti zalezhnist Liviyi vid inozemnogo vplivu Do 1973r u vlasnist derzhavi perejshov 51 akcij vsih inozemnih naftovih kompanij Vazhlivim krokom z yavilasya nacionalizaciya rozdribnoyi merezhi zbutu naftoproduktiv i gazu a takozh vvedennya derzhavnoyi monopoliyi na eksport naftoproduktiv Za iniciativoyu Kaddafi v krayini zdijsnyuvavsya proces zmicnennya nacionalnogo suverenitetu inozemni vijskovi bazi buli vivedeni z Liviyi zdijsnena nacionalizaciya inozemnogo majna vvedenij kontrol za virobnictvom i zbutom nafti Bagato kerivnih postiv v ekonomici i inshih sferah zhittya zajnyali gromadyani krayini V seredini 1970 h rokiv pislya pogirshennya vidnosin z Yegiptom bagato yegiptyan sho pracyuvali v Liviyi bulo vimusheno yiyi pokinuti U 1977r M Kaddafi sho posidav posadu generalnogo sekretarya Zagalnogo narodnogo kongresu stav rozdilom derzhavi U krayini aktivizuvalisya zahodi po vitisnennyu privatnogo kapitalu z rozdribnoyi i optovoyi torgivli i likvidaciyi privatnogo volodinnya neruhomistyu Kaddafi progolosiv zovnishnopolitichnij kurs na nadannya aktivnoyi dopomogi revolyucijnim ruham i rezhimam protidiyuchomu imperializmu i kolonializmu i nadavav pidtrimku mizhnarodnomu terorizmu Povstannya v Liviyi Demonstraciyi v misti Al Bajda 22 lipnya 2011Dokladnishe Gromadyanska vijna u Liviyi 17 lyutogo 2011 roku pid vplivom revolyucij v Tunisi ta Yegipti v Liviyi projshov Den gnivu masovi antiuryadovi demonstraciyi zhorstoko pridushuyutsya policiyeyu Cej den stav pochatkom masovih zavorushen sho pererosli v gromadyansku vijnu mizh prihilnikami i protivnikami rezhimu Kaddafi 27 lyutogo 2011 roku v Bengazi povstancyami buv utvorena Nacionalna perehidna rada PNS yaka zvernulasya za vijskovoyu j diplomatichnoyu pidtrimkoyu do krayin NATO Na berezen 2011 roku masovi povstannya perejshli u stan gromadyanskoyi vijni vodnochas z inshimi podiyami tak zvanoyi Arabskoyi vesni 17 bereznya 2011 roku OON virishila vdatisya do seriyi zahodiv po zahistu civilnogo naselennya Liviyi v tomu j zaboroniti poloti Kaddafiyevoyi aviaciyi nad Liviyeyu 27 chervnya 2011 roku Mizhnarodnij kriminalnij sud vidav order na aresht Muammara Kaddafi razom iz jogo sinom a takozh golovi rozvidki zvinuvativshi yih u zlochinah proti lyudyanosti vprodovzh gromadyanskoyi vijni v Liviyi Dovgij chas vin perehovuvavsya 20 zhovtnya 2011 roku agenciya Reuters iz posilannyam na predstavnika Nacionalnoyi timchasovoyi radi povidomila sho Muammar Kaddafi yakogo zahopleno v misti Sirt pomer vid poranen yakih vin mav dekilka v obidvi nogi ta golovu Misto Sirt bulo ostannim oplotom prihilnikiv Kaddafi Jogo zahopleno ranishe v chetver 19 zhovtnya Liviya pislya povalennya Kaddafi 9 serpnya 2012 roku Nacionalna perehidna rada oficijno peredala vladu obranomu za misyac pered cim parlamentu krayini U 2014 r v Liviyi vidbuvsya rozkol pochalas druga gromadyanska vijna Div takozhLiviya Istoriya poshti ta poshtovih marok LiviyiDzherelaGirnichij enciklopedichnij slovnik u 3 t za red V S Bileckogo D Shidnij vidavnichij dim 2004 T 3 752 s ISBN 966 7804 78 X Libyen J Willeitner Dumont Kunst Reisefuhrer 2001 Klaus Zimmermann Libyen Das Land sudlich des Mittelmeers im Weltbild der Griechen Beck Munchen 1999 ISBN 3 406 44556 X Libyen ein Land mit langer Geschichte 11 bereznya 2008 u Wayback Machine auf Libyen comPosilannyaCardarelli F 2003 Encyclopaedia of Scientific Units Weights and Measures Their SI Equivalences and Origins London Springer s 7 ISBN 978 1 4471 1122 1 Winnett Robert Swaine Jon Spencer Richard 17 Mar 2011 The Telegraph London Arhiv originalu za 28 kvitnya 2011 Procitovano 18 May 2011 TSN Gaazkij sud vidav orderi na aresht Kaddafi jogo sina j ochilnika rozvidki 29 chervnya 2011 u Wayback Machine Arhiv originalu za 27 veresnya 2011 Procitovano 17 listopada 2014 Arhiv originalu za 5 listopada 2011 Procitovano 17 listopada 2014 http izvestia ru news 532540 Vlada v Liviyi perejshla parlamentu