Кувейт — держава на Аравійському півострові уздовж Кувейтської бухти в самому кінці Перської затоки, яку стародавні картографи деякий час називали Кувейтською, оскільки в епоху завоювань Олександра Великого війська останнього використовували Кувейт як базу для своїх операцій.
У XVIII та XIX століттях Кувейт був відомим як досить успішний торговельний порт.
Стародавні часи
В Убейдський період (6500 до н. е.) Кувейт був осереддям взаємодії між народами Межиріччя та неолітичної Східної Аравії, а головним центром цього процесу була Ас-Субія на півночі Кувейту. Найраніші свідчення проживання людей у Кувейті датуються 8000 р. до н. е., саме такий вік мають мезолітичні знаряддя праці, знайдені в Бургані. Ас-Субія у Північному Кувейті — найраніший доказ містобудування у всьому басейні Перської затоки.
Месопотамці спершу оселилися на кувейтському острові Файлака у 2000 р. до н. е. Торгівці з шумерського міста Ур населили Файлаку, де розгорнули бурхливу торгівлю. На острові було багато будівель у месопотамському стилі, типових для знайдених в Іраку, які сягають 2000 р. до н. е. Неолітичні мешканці Кувейту були серед перших морських торгівців. Один із перших у світі очеретяних човнів було виявлено на півночі Кувейту, а його вік сягає Убейдського періоду.
З 4000 р. до н. е. до 2000 р. до н. е. в районі Кувейтської затоки існувала цивілізація Дільмун. До володінь Дільмун у Кувейтській затоці входили порт Шувайх (раніше острів Акказ), острів Ум-ан-Намль та острів Файлака. На своєму піку у 2000 р. до н. е. імперія Дільмун контролювала торговельні шляхи з Месопотамії до Індії та цивілізації долини Інду. Після 1800 року до нашої ери торговельна держава Дільмун почала підупадати. Під час цього занепаду у всьому регіоні процвітало піратство. Після 600 р. до н. е. Дільмун долучили до своєї імперії вавилоняни.
У 4 ст. до н. е. стародавні греки під проводом Олександра Великого колонізували Кувейтську бухту, назвавши материковий Кувейт «Лариса» (Larissa), а острів Файлака — Ікарос (Ikaros). За свідченнями Страбона і Арріана, Олександр Великий назвав Файлаку «Ікара», тому що вона за розміром і формою була схожа на острів в Егейському морі з подібним ім'ям. Залишки грецької колонізації включають великий елліністичний форт і давньогрецькі храми..
Найперша письмова згадка про Кувейт датується 150 роком н. е. і міститься в географічному трактаті «Географія» давньогрецького вченого Птолемея. Птолемей згадував Кувейтську бухту як дав.-гр. Hieros Kolpos (лат. Sacer Sinus у латинській версії).
У 224 р. н. е. Кувейт увійшов до імперії Сасанідів. У часи Сасанідів Кувейт був відомий як «Мешан»,, що було ще однією назвою королівства Харакена. Акказ був парфянсько-сасанідським володінням; у Північному Акказі виявлено вежу мовчання релігії Сасанідів.
Раннє Середньовіччя
636 року в Кувейті неподалік міста Казма сталася так звана Битва ланцюгів між Сасанідською Імперією та Праведним халіфатом. У той час Кувейт був під управлінням Сасанідів. Битва ланцюгів була першою битвою Праведного халіфату, в якій мусульманська армія прагнула розширити свої рубежі.
У результаті перемоги в 636 році Праведного халіфату в Кувейтській бухті виникло місто, відоме на початку ісламської ери як «Kadhima» або «Kāzimah». Середньовічні арабські джерела на початку ісламського періоду містять неодноразові згадки про Кувейтську бухту. Місто функціонувало як торговельний порт і місце відпочинку для прочан на їхньому шляху з Іраку в Хіджаз. Місто було під владою королівства Аль-Хіра, що в Іраку. В ранньоісламський період Кувейтська бухта була відома як родючий край.
Місто було зупинкою для караванів на їхньому шляху з Персії та Месопотамії на Аравійський півострів. У місті народився поет Аль-Фараздак. Аль-Фараздака визнано одним із найбільших (класичних поетів) в арабів.
Заснування сучасного Кувейту (1613—1716)
1521 року Кувейт підпав під владу Португалії. Наприкінці XVI ст. португальці побудували в Кувейті оборонне поселення.
1613 року було засновано місто Кувейт на місці сучасного Ель-Кувейту. Спочатку Кувейт перебував під управлінням клану Бані-Халед, який у нинішній Кувейтській бухті побудував рибальське село. На початку XVIII ст. засвідчено боротьбу за Кувейт з боку конфедерації Бані-Утба. Її представники переселилися в Кувейт 1682 року. Після смерті чергового правителя з родини Бані-Халіда та викликаного цим занепаду цієї династії рід Бані-Утба у результаті послідовних династичних шлюбів зміг заволодіти Кувейтом. 1766 року династії Аль-Джалама і Аль-Халіфа переїхали в Зубарах, залишаючи неподільним володарем Кувейту єдиного нащадка роду Бані-Утба Аль-Сабаха.
Новий час
1899 року правитель Кувейту звернувся до Британської монархії з проханням захистити країну від Османської імперії, яка владарювала у країні з XVI століття. Кувейт став британським протекторатом.
У Англо-османській конвенції 1913 року британці дійшли згоди з Османською імперією у визначенні Кувейту як автономної кази Османської імперії й в тому, що шейхи Кувейту були не стільки незалежними лідерами, скільки «каймаками» (намісниками провінцій) османського уряду.
Конвенція постановила, що шейх Мубарак має владу над територією, що простягається в радіусі 80 км від столиці. Ця область позначалася червоним колом і включала острови Ауха, Бубіян, Файлака, Куббар, Міскан і Варба. Зелене коло описувало територію, що висувалася на додаткові 100 км у радіусі, в межах якої «каймаками» мали право збирати данину та податки з місцевих жителів.
Перша світова війна похитнула елементи політики, суспільства, економіки Кувейту та міжрегіональні мережі.
Новітня історія
У результаті розпаду Османської імперії як одного з наслідків Першої світової війни та пов'язаного з цим визнання британцями недійсною Англо-османської конвенції виник вакуум влади, який загострив конфлікт між Кувейтом і Недждом (Іхваном) та обернувся війною між ними. Війна вилилася у спорадичні прикордонні сутички протягом 1919—20 років. Найвідомішою битвою цієї війни була битва за місто Ель-Джахра, що відбулася 10 жовтня 1920 року між прибічниками правителя Кувейту Салема Аль-Мубарака Ас-Сабаха та іхванськими послідовниками ваххабітів короля Саудівської Аравії Ібн Сауда. 4-тисячний загін саудівських іхванів під командуванням Фейсала аль-Давіша атакував Ель-Джахру, яку захищали 2 тис. кувейтців. Її результатом стало припинення вогню.
1937 року було скасовано 15-річну торговельну блокаду проти Кувейту, а американсько-британська виявила великі поклади нафти. Проте через Другу світову війну розвідка запасів почалася тільки 1951 року. До 1952 року країна стала найбільшим експортером нафти в зоні Перської затоки. Цей ріст видобутку принадив багато іноземних заробітчан, особливо з Палестини, Єгипту та Індії.
У період із 1946 до 1982 року Кувейт переживав спричинену нафтою добу свого розквіту в атмосфері лібералізму; цей період називається «золотою епохою». З проголошенням незалежності Кувейту в 1961 році країна швидко збагатилася шляхом експорту нафти. Одержані кошти уряд спрямовував на розвиток економіки та соціальної сфери країни, допомогу ісламським державам і підтримку таких арабських націоналістичних організацій, як Організація визволення Палестини. У 1970-х рр. більшу частину нафтової промисловості було націоналізовано, а видобуток нафти обмежено з метою збереження її запасів. Хоча Кувейт зміг забезпечити високий рівень життя населення (безоплатна освіта і медицина для громадян, доходи населення не оподатковуються), усю владу і багатства в країні контролювали члени панівної родини та їхні союзники, а деякі соціальні програми поширювалися тільки на корінних кувейтців. Економічні успіхи Кувейту сприяли масовій імміграції, і вже в 1970 рр. більшість населення становили вихідці з інших країн. У зв'язку із загостренням внутрішньої обстановки в країні, 1976 року емір розпустив парламент Кувейту, який не функціонував п'ять років. Також були припинені дії деяких статей Конституції. На початку 1980-х років країна зіткнулася із серйозною фінансовою кризою.
У ніч проти 2 серпня 1990 р. Кувейт окупували війська Іраку силами чотирьох регулярних дивізій. Зважаючи на цілковиту військову перевагу противника (100 тис. вояків), наземні підрозділи збройних сил Кувейту відступили на територію Саудівської Аравії. Наприкінці дня Ель-Кувейт опинився під контролем іракської армії. Емір Кувейту Джабер III ас-Сабах устиг евакуюватися в Саудівську Аравію. У лютому 1991 р. Кувейт звільнили всього за чотири дні сили міжнародної коаліції під егідою ООН. Залишаючи окуповані території, іракці підпалили 700 нафтових свердловин, розграбували та зруйнували країну. Пожежі на нафтових свердловинах мали безпрецедентні негативні наслідки для довкілля.
Відразу після війни в Перській затоці Кувейт розпочав відновлення зруйнованого господарства, однак падіння світових цін на нафту стримувало цей процес. Між тим, уже в липні 1991 року Кувейт відновив експорт нафти. У 1993 році прибутки від її експорту перевищили довоєнний рівень. До 1994 року було практично цілком відновлено нафтопереробну галузь промисловості.
Примітки
- . Укрінформ. Архів оригіналу за 25 листопада 2018. Процитовано 24 листопада 2018.
- . LA Times. Архів оригіналу за 14 липня 2014. Процитовано 24 листопада 2018.
Before oil was discovered in Kuwait 53 years ago, the country was largely a nation of merchant traders. Its natural harbor made Kuwait a hub of Middle East commerce and a center for boat building.
- . Eleanor Archer. 2013. Архів оригіналу за 1 січня 2014. Процитовано 24 листопада 2018.
- . . Архів оригіналу за 13 жовтня 2014. Процитовано 24 листопада 2018.
Home to one of only two natural ports in the Persian Gulf, Kuwait has for hundreds of years been a commercial and cosmopolitan center.
- Robert Carter. . Архів оригіналу за 21 лютого 2018. Процитовано 24 листопада 2018.
- Robert Carter. (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 1 березня 2021. Процитовано 24 листопада 2018.
- Robert Carter. . Архів оригіналу за 26 лютого 2021. Процитовано 24 листопада 2018.
- . . Архів оригіналу за 19 липня 2019. Процитовано 24 листопада 2018.
- Robert Carter. Ubaid-period boat remains from As-Sabiyah: excavations by the British Archaeological Expedition to Kuwait. doi:10.2307/41223721.
- Robert Carter; Graham Philip. (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 17 січня 2019. Процитовано 24 листопада 2018.
- Wydawnictwa Uniwersytetu Warszawskiego. . Архів оригіналу за 19 липня 2019. Процитовано 24 листопада 2018.
- (PDF). Cardiff University. с. 5. Архів оригіналу (PDF) за 14 грудня 2019. Процитовано 24 листопада 2018.
- . . Архів оригіналу за 17 серпня 2013. Процитовано 21 липня 2013.
- Robert Carter (2011). . 24 (3). Архів оригіналу за 8 лютого 2015. Процитовано 24 листопада 2018.
- . The Daily Telegraph. Архів оригіналу за 7 грудня 2017. Процитовано 21 серпня 2013.
- . Ministry of Interior News. Архів оригіналу за 10 березня 2016. Процитовано 24 листопада 2018.
- . Jean-Jacques Glassner. 1990. с. 7. Архів оригіналу за 25 липня 2019. Процитовано 24 листопада 2018.
- . Richard F. Nyrop. 2008. с. 11. Архів оригіналу за 19 листопада 2019. Процитовано 24 листопада 2018.
From about 4000 to 2000 B.C. the civilization of Dilmun dominated 250 miles of the eastern coast of Arabia from present-day Kuwait to Bahrain and extended sixty miles into the interior to the oasis of Hufuf (see fig. 2).
- . Jacques Connan, Robert Carter. 2007. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 24 листопада 2018.
- Ralph Shaw (1976). . с. 10. Архів оригіналу за 14 грудня 2019. Процитовано 24 листопада 2018.
- . 1980. с. 241. Архів оригіналу за 15 грудня 2019. Процитовано 24 листопада 2018.
- . 1979. с. 344. Архів оригіналу за 12 грудня 2019. Процитовано 24 листопада 2018.
- . 1991. с. 34. Архів оригіналу за 3 серпня 2020. Процитовано 30 вересня 2020.
- George Fadlo Hourani, John Carswell, Arab Seafaring: In the Indian Ocean in Ancient and Early Medieval Times. Princeton University Press, page 131 [ 18 листопада 2019 у Wayback Machine.]
- . Архів оригіналу за 23 березня 2014. Процитовано 21 липня 2013.
- Bennett D. Hill; Roger B. Beck; Clare Haru Crowston (2008). (PDF). с. 165. Архів оригіналу (PDF) за 3 December 2013.
Centered in the fertile Tigris-Euphrates Valley, but with access to the Persian Gulf and extending south to Meshan (modern Kuwait), the Sassanid Empire's economic prosperity rested on agriculture; its location also proved well suited for commerce.
{{}}
: Недійсний|deadurl=bot: unknown
() - Avner Falk (1996). . с. 330. Архів оригіналу за 15 грудня 2019. Процитовано 24 листопада 2018.
In 224 he defeated the Parthian army of Ardavan Shah (Artabanus V), taking Isfahan, Kerman, Elam (Elymais) and Meshan (Mesene, Spasinu Charax, or Characene).
- Abraham Cohen (1980). . Архів оригіналу за 14 грудня 2019. Процитовано 24 листопада 2018.
The large and small measures roll down and reach Sheol; from Sheol they proceed to Tadmor (Palmyra), from Tadmor to Meshan (Mesene), and from Meshan to Harpanya (Hipparenum).
- (PDF). с. 2. Архів оригіналу (PDF) за 30 December 2013.
- Gachet, J. (1998). . Proceedings of the Seminar for Arabian Studies. 28: 69—79. Архів оригіналу за 25 листопада 2018. Процитовано 24 листопада 2018.
- Kurt Ray (2003). . с. 10. Архів оригіналу за 14 грудня 2019. Процитовано 25 листопада 2018.
- . Francesca Davis DiPiazza. 2008. с. 20—21. Архів оригіналу за 17 грудня 2019. Процитовано 25 листопада 2018.
- Brian Ulrich. . British Museum, Seminar for Arabian Studies. Архів оригіналу за 31 липня 2019. Процитовано 25 листопада 2018.
- . Durham University. Архів оригіналу за 31 липня 2019. Процитовано 2013.
- . academia.edu. Архів оригіналу за 31 липня 2019. Процитовано 25 листопада 2018.
- The Soft stone from Kadhima: evidence for trade connections and domestic activities. Kuwait NCCAL, Durham University.[недоступне посилання з травня 2019]
- Brian Ulrich. . Архів оригіналу за 31 липня 2019. Процитовано 25 листопада 2018.
- The Kadhima Project: investigating an Early Islamic settlement and landscape on Kuwait Bay. jstor.org.
- . academia.edu. Архів оригіналу за 31 липня 2019. Процитовано 25 листопада 2018.
- . 1979. с. 53. Архів оригіналу за 13 грудня 2019. Процитовано 25 листопада 2018.
Although the town of al-Hira might have been too far northward to be considered a part of Eastern Arabia it is dealt with here as such because the kingdom of al-Hira controlled Kazima (Kuwait).
- . . Архів оригіналу за 25 листопада 2018. Процитовано 25 листопада 2018.
- Culture in rehabilitation: from competency to proficiency. Jeffrey L. Crabtree, Abdul Matin Royeen. 2006. с. 194.
During the early Islamic period, Kazima had become a very famous fertile area and served as a trading stations for travelers in the region.
- . Durham University. Архів оригіналу за 25 листопада 2018. Процитовано 28 липня 2013.
- . . с. 1—2. Архів оригіналу за 26 February 2013.
- . G. Aloun Klaum. 1980. с. 30. Архів оригіналу за 1 серпня 2020. Процитовано 28 листопада 2018.
- . Sir H. A. R. Gibb. 1980. с. 572. Архів оригіналу за 13 грудня 2019. Процитовано 28 листопада 2018.
- . qdl.qa. с. 1000. Архів оригіналу за 16 січня 2015. Процитовано 16 січня 2015.
- John Slight, «Global War and its impact on the Gulf States of Kuwait and Bahrain, 1914—1918.» War & Society 37#1 (2018): 21-37. https://doi.org/10.1080/07292473.2017.1412185
- Gonzales, Desi (November–December 2014). . . Архів оригіналу за 26 квітня 2017. Процитовано 29 листопада 2018.
- Acquiring Modernity: Kuwait's Modern Era Between Memory and Forgetting. National Council for Culture, Arts and Letters. 2014. с. 7. ISBN .
- Al-Nakib, Farah, ред. (2014). . Academia.edu. с. 7. Архів оригіналу за 28 вересня 2018. Процитовано 29 листопада 2018.
- (2014). . aliafarid.net. Архів оригіналу за 21 February 2015.
- . Архів оригіналу за 30 листопада 2018. Процитовано 29 листопада 2018.
- . Stock-market-crash.net. 23 червня 2012. Архів оригіналу за 19 травня 2012. Процитовано 14 січня 2013.
- . Архів оригіналу за 29 листопада 2018. Процитовано 28 листопада 2018.
- Близький Схід на рубежі 1980-1990-х рр. Війна в Затоці.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Kuvejt derzhava na Aravijskomu pivostrovi uzdovzh Kuvejtskoyi buhti v samomu kinci Perskoyi zatoki yaku starodavni kartografi deyakij chas nazivali Kuvejtskoyu oskilki v epohu zavoyuvan Oleksandra Velikogo vijska ostannogo vikoristovuvali Kuvejt yak bazu dlya svoyih operacij U XVIII ta XIX stolittyah Kuvejt buv vidomim yak dosit uspishnij torgovelnij port Starodavni chasiStarodavni moneti znajdeni na ostrovi Fajlaka V Ubejdskij period 6500 do n e Kuvejt buv osereddyam vzayemodiyi mizh narodami Mezhirichchya ta neolitichnoyi Shidnoyi Araviyi a golovnim centrom cogo procesu bula As Subiya na pivnochi Kuvejtu Najranishi svidchennya prozhivannya lyudej u Kuvejti datuyutsya 8000 r do n e same takij vik mayut mezolitichni znaryaddya praci znajdeni v Burgani As Subiya u Pivnichnomu Kuvejti najranishij dokaz mistobuduvannya u vsomu basejni Perskoyi zatoki Mesopotamci spershu oselilisya na kuvejtskomu ostrovi Fajlaka u 2000 r do n e Torgivci z shumerskogo mista Ur naselili Fajlaku de rozgornuli burhlivu torgivlyu Na ostrovi bulo bagato budivel u mesopotamskomu stili tipovih dlya znajdenih v Iraku yaki syagayut 2000 r do n e Neolitichni meshkanci Kuvejtu buli sered pershih morskih torgivciv Odin iz pershih u sviti ocheretyanih chovniv bulo viyavleno na pivnochi Kuvejtu a jogo vik syagaye Ubejdskogo periodu Z 4000 r do n e do 2000 r do n e v rajoni Kuvejtskoyi zatoki isnuvala civilizaciya Dilmun Do volodin Dilmun u Kuvejtskij zatoci vhodili port Shuvajh ranishe ostriv Akkaz ostriv Um an Naml ta ostriv Fajlaka Na svoyemu piku u 2000 r do n e imperiya Dilmun kontrolyuvala torgovelni shlyahi z Mesopotamiyi do Indiyi ta civilizaciyi dolini Indu Pislya 1800 roku do nashoyi eri torgovelna derzhava Dilmun pochala pidupadati Pid chas cogo zanepadu u vsomu regioni procvitalo piratstvo Pislya 600 r do n e Dilmun doluchili do svoyeyi imperiyi vavilonyani U 4 st do n e starodavni greki pid provodom Oleksandra Velikogo kolonizuvali Kuvejtsku buhtu nazvavshi materikovij Kuvejt Larisa Larissa a ostriv Fajlaka Ikaros Ikaros Za svidchennyami Strabona i Arriana Oleksandr Velikij nazvav Fajlaku Ikara tomu sho vona za rozmirom i formoyu bula shozha na ostriv v Egejskomu mori z podibnim im yam Zalishki greckoyi kolonizaciyi vklyuchayut velikij ellinistichnij fort i davnogrecki hrami Najpersha pismova zgadka pro Kuvejt datuyetsya 150 rokom n e i mistitsya v geografichnomu traktati Geografiya davnogreckogo vchenogo Ptolemeya Ptolemej zgaduvav Kuvejtsku buhtu yak dav gr Hieros Kolpos lat Sacer Sinus u latinskij versiyi U 224 r n e Kuvejt uvijshov do imperiyi Sasanidiv U chasi Sasanidiv Kuvejt buv vidomij yak Meshan sho bulo she odniyeyu nazvoyu korolivstva Harakena Akkaz buv parfyansko sasanidskim volodinnyam u Pivnichnomu Akkazi viyavleno vezhu movchannya religiyi Sasanidiv Rannye Serednovichchya636 roku v Kuvejti nepodalik mista Kazma stalasya tak zvana Bitva lancyugiv mizh Sasanidskoyu Imperiyeyu ta Pravednim halifatom U toj chas Kuvejt buv pid upravlinnyam Sasanidiv Bitva lancyugiv bula pershoyu bitvoyu Pravednogo halifatu v yakij musulmanska armiya pragnula rozshiriti svoyi rubezhi U rezultati peremogi v 636 roci Pravednogo halifatu v Kuvejtskij buhti viniklo misto vidome na pochatku islamskoyi eri yak Kadhima abo Kazimah Serednovichni arabski dzherela na pochatku islamskogo periodu mistyat neodnorazovi zgadki pro Kuvejtsku buhtu Misto funkcionuvalo yak torgovelnij port i misce vidpochinku dlya prochan na yihnomu shlyahu z Iraku v Hidzhaz Misto bulo pid vladoyu korolivstva Al Hira sho v Iraku V rannoislamskij period Kuvejtska buhta bula vidoma yak rodyuchij kraj Misto bulo zupinkoyu dlya karavaniv na yihnomu shlyahu z Persiyi ta Mesopotamiyi na Aravijskij pivostriv U misti narodivsya poet Al Farazdak Al Farazdaka viznano odnim iz najbilshih klasichnih poetiv v arabiv Zasnuvannya suchasnogo Kuvejtu 1613 1716 1521 roku Kuvejt pidpav pid vladu Portugaliyi Naprikinci XVI st portugalci pobuduvali v Kuvejti oboronne poselennya 1613 roku bulo zasnovano misto Kuvejt na misci suchasnogo El Kuvejtu Spochatku Kuvejt perebuvav pid upravlinnyam klanu Bani Haled yakij u ninishnij Kuvejtskij buhti pobuduvav ribalske selo Na pochatku XVIII st zasvidcheno borotbu za Kuvejt z boku konfederaciyi Bani Utba Yiyi predstavniki pereselilisya v Kuvejt 1682 roku Pislya smerti chergovogo pravitelya z rodini Bani Halida ta viklikanogo cim zanepadu ciyeyi dinastiyi rid Bani Utba u rezultati poslidovnih dinastichnih shlyubiv zmig zavoloditi Kuvejtom 1766 roku dinastiyi Al Dzhalama i Al Halifa pereyihali v Zubarah zalishayuchi nepodilnim volodarem Kuvejtu yedinogo nashadka rodu Bani Utba Al Sabaha Novij chas1899 roku pravitel Kuvejtu zvernuvsya do Britanskoyi monarhiyi z prohannyam zahistiti krayinu vid Osmanskoyi imperiyi yaka vladaryuvala u krayini z XVI stolittya Kuvejt stav britanskim protektoratom U Anglo osmanskij konvenciyi 1913 roku britanci dijshli zgodi z Osmanskoyu imperiyeyu u viznachenni Kuvejtu yak avtonomnoyi kazi Osmanskoyi imperiyi j v tomu sho shejhi Kuvejtu buli ne stilki nezalezhnimi liderami skilki kajmakami namisnikami provincij osmanskogo uryadu Konvenciya postanovila sho shejh Mubarak maye vladu nad teritoriyeyu sho prostyagayetsya v radiusi 80 km vid stolici Cya oblast poznachalasya chervonim kolom i vklyuchala ostrovi Auha Bubiyan Fajlaka Kubbar Miskan i Varba Zelene kolo opisuvalo teritoriyu sho visuvalasya na dodatkovi 100 km u radiusi v mezhah yakoyi kajmakami mali pravo zbirati daninu ta podatki z miscevih zhiteliv Persha svitova vijna pohitnula elementi politiki suspilstva ekonomiki Kuvejtu ta mizhregionalni merezhi Novitnya istoriyaU rezultati rozpadu Osmanskoyi imperiyi yak odnogo z naslidkiv Pershoyi svitovoyi vijni ta pov yazanogo z cim viznannya britancyami nedijsnoyu Anglo osmanskoyi konvenciyi vinik vakuum vladi yakij zagostriv konflikt mizh Kuvejtom i Nedzhdom Ihvanom ta obernuvsya vijnoyu mizh nimi Vijna vililasya u sporadichni prikordonni sutichki protyagom 1919 20 rokiv Najvidomishoyu bitvoyu ciyeyi vijni bula bitva za misto El Dzhahra sho vidbulasya 10 zhovtnya 1920 roku mizh pribichnikami pravitelya Kuvejtu Salema Al Mubaraka As Sabaha ta ihvanskimi poslidovnikami vahhabitiv korolya Saudivskoyi Araviyi Ibn Sauda 4 tisyachnij zagin saudivskih ihvaniv pid komanduvannyam Fejsala al Davisha atakuvav El Dzhahru yaku zahishali 2 tis kuvejtciv Yiyi rezultatom stalo pripinennya vognyu 1937 roku bulo skasovano 15 richnu torgovelnu blokadu proti Kuvejtu a amerikansko britanska viyavila veliki pokladi nafti Prote cherez Drugu svitovu vijnu rozvidka zapasiv pochalasya tilki 1951 roku Do 1952 roku krayina stala najbilshim eksporterom nafti v zoni Perskoyi zatoki Cej rist vidobutku prinadiv bagato inozemnih zarobitchan osoblivo z Palestini Yegiptu ta Indiyi U period iz 1946 do 1982 roku Kuvejt perezhivav sprichinenu naftoyu dobu svogo rozkvitu v atmosferi liberalizmu cej period nazivayetsya zolotoyu epohoyu Z progoloshennyam nezalezhnosti Kuvejtu v 1961 roci krayina shvidko zbagatilasya shlyahom eksportu nafti Oderzhani koshti uryad spryamovuvav na rozvitok ekonomiki ta socialnoyi sferi krayini dopomogu islamskim derzhavam i pidtrimku takih arabskih nacionalistichnih organizacij yak Organizaciya vizvolennya Palestini U 1970 h rr bilshu chastinu naftovoyi promislovosti bulo nacionalizovano a vidobutok nafti obmezheno z metoyu zberezhennya yiyi zapasiv Hocha Kuvejt zmig zabezpechiti visokij riven zhittya naselennya bezoplatna osvita i medicina dlya gromadyan dohodi naselennya ne opodatkovuyutsya usyu vladu i bagatstva v krayini kontrolyuvali chleni panivnoyi rodini ta yihni soyuzniki a deyaki socialni programi poshiryuvalisya tilki na korinnih kuvejtciv Ekonomichni uspihi Kuvejtu spriyali masovij immigraciyi i vzhe v 1970 rr bilshist naselennya stanovili vihidci z inshih krayin U zv yazku iz zagostrennyam vnutrishnoyi obstanovki v krayini 1976 roku emir rozpustiv parlament Kuvejtu yakij ne funkcionuvav p yat rokiv Takozh buli pripineni diyi deyakih statej Konstituciyi Na pochatku 1980 h rokiv krayina zitknulasya iz serjoznoyu finansovoyu krizoyu U nich proti 2 serpnya 1990 r Kuvejt okupuvali vijska Iraku silami chotiroh regulyarnih divizij Zvazhayuchi na cilkovitu vijskovu perevagu protivnika 100 tis voyakiv nazemni pidrozdili zbrojnih sil Kuvejtu vidstupili na teritoriyu Saudivskoyi Araviyi Naprikinci dnya El Kuvejt opinivsya pid kontrolem irakskoyi armiyi Emir Kuvejtu Dzhaber III as Sabah ustig evakuyuvatisya v Saudivsku Araviyu U lyutomu 1991 r Kuvejt zvilnili vsogo za chotiri dni sili mizhnarodnoyi koaliciyi pid egidoyu OON Zalishayuchi okupovani teritoriyi irakci pidpalili 700 naftovih sverdlovin rozgrabuvali ta zrujnuvali krayinu Pozhezhi na naftovih sverdlovinah mali bezprecedentni negativni naslidki dlya dovkillya Vidrazu pislya vijni v Perskij zatoci Kuvejt rozpochav vidnovlennya zrujnovanogo gospodarstva odnak padinnya svitovih cin na naftu strimuvalo cej proces Mizh tim uzhe v lipni 1991 roku Kuvejt vidnoviv eksport nafti U 1993 roci pributki vid yiyi eksportu perevishili dovoyennij riven Do 1994 roku bulo praktichno cilkom vidnovleno naftopererobnu galuz promislovosti Primitki Ukrinform Arhiv originalu za 25 listopada 2018 Procitovano 24 listopada 2018 LA Times Arhiv originalu za 14 lipnya 2014 Procitovano 24 listopada 2018 Before oil was discovered in Kuwait 53 years ago the country was largely a nation of merchant traders Its natural harbor made Kuwait a hub of Middle East commerce and a center for boat building Eleanor Archer 2013 Arhiv originalu za 1 sichnya 2014 Procitovano 24 listopada 2018 Arhiv originalu za 13 zhovtnya 2014 Procitovano 24 listopada 2018 Home to one of only two natural ports in the Persian Gulf Kuwait has for hundreds of years been a commercial and cosmopolitan center Robert Carter Arhiv originalu za 21 lyutogo 2018 Procitovano 24 listopada 2018 Robert Carter PDF Arhiv originalu PDF za 1 bereznya 2021 Procitovano 24 listopada 2018 Robert Carter Arhiv originalu za 26 lyutogo 2021 Procitovano 24 listopada 2018 Arhiv originalu za 19 lipnya 2019 Procitovano 24 listopada 2018 Robert Carter Ubaid period boat remains from As Sabiyah excavations by the British Archaeological Expedition to Kuwait doi 10 2307 41223721 Robert Carter Graham Philip PDF Arhiv originalu PDF za 17 sichnya 2019 Procitovano 24 listopada 2018 Wydawnictwa Uniwersytetu Warszawskiego Arhiv originalu za 19 lipnya 2019 Procitovano 24 listopada 2018 PDF Cardiff University s 5 Arhiv originalu PDF za 14 grudnya 2019 Procitovano 24 listopada 2018 Arhiv originalu za 17 serpnya 2013 Procitovano 21 lipnya 2013 Robert Carter 2011 24 3 Arhiv originalu za 8 lyutogo 2015 Procitovano 24 listopada 2018 The Daily Telegraph Arhiv originalu za 7 grudnya 2017 Procitovano 21 serpnya 2013 Ministry of Interior News Arhiv originalu za 10 bereznya 2016 Procitovano 24 listopada 2018 Jean Jacques Glassner 1990 s 7 Arhiv originalu za 25 lipnya 2019 Procitovano 24 listopada 2018 Richard F Nyrop 2008 s 11 Arhiv originalu za 19 listopada 2019 Procitovano 24 listopada 2018 From about 4000 to 2000 B C the civilization of Dilmun dominated 250 miles of the eastern coast of Arabia from present day Kuwait to Bahrain and extended sixty miles into the interior to the oasis of Hufuf see fig 2 Jacques Connan Robert Carter 2007 Arhiv originalu za 4 bereznya 2016 Procitovano 24 listopada 2018 Ralph Shaw 1976 s 10 Arhiv originalu za 14 grudnya 2019 Procitovano 24 listopada 2018 1980 s 241 Arhiv originalu za 15 grudnya 2019 Procitovano 24 listopada 2018 1979 s 344 Arhiv originalu za 12 grudnya 2019 Procitovano 24 listopada 2018 1991 s 34 Arhiv originalu za 3 serpnya 2020 Procitovano 30 veresnya 2020 George Fadlo Hourani John Carswell Arab Seafaring In the Indian Ocean in Ancient and Early Medieval Times Princeton University Press page 131 18 listopada 2019 u Wayback Machine Arhiv originalu za 23 bereznya 2014 Procitovano 21 lipnya 2013 Bennett D Hill Roger B Beck Clare Haru Crowston 2008 PDF s 165 Arhiv originalu PDF za 3 December 2013 Centered in the fertile Tigris Euphrates Valley but with access to the Persian Gulf and extending south to Meshan modern Kuwait the Sassanid Empire s economic prosperity rested on agriculture its location also proved well suited for commerce a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite book title Shablon Cite book cite book a Nedijsnij deadurl bot unknown dovidka Avner Falk 1996 s 330 Arhiv originalu za 15 grudnya 2019 Procitovano 24 listopada 2018 In 224 he defeated the Parthian army of Ardavan Shah Artabanus V taking Isfahan Kerman Elam Elymais and Meshan Mesene Spasinu Charax or Characene Abraham Cohen 1980 Arhiv originalu za 14 grudnya 2019 Procitovano 24 listopada 2018 The large and small measures roll down and reach Sheol from Sheol they proceed to Tadmor Palmyra from Tadmor to Meshan Mesene and from Meshan to Harpanya Hipparenum PDF s 2 Arhiv originalu PDF za 30 December 2013 Gachet J 1998 Proceedings of the Seminar for Arabian Studies 28 69 79 Arhiv originalu za 25 listopada 2018 Procitovano 24 listopada 2018 Kurt Ray 2003 s 10 Arhiv originalu za 14 grudnya 2019 Procitovano 25 listopada 2018 Francesca Davis DiPiazza 2008 s 20 21 Arhiv originalu za 17 grudnya 2019 Procitovano 25 listopada 2018 Brian Ulrich British Museum Seminar for Arabian Studies Arhiv originalu za 31 lipnya 2019 Procitovano 25 listopada 2018 Durham University Arhiv originalu za 31 lipnya 2019 Procitovano 2013 academia edu Arhiv originalu za 31 lipnya 2019 Procitovano 25 listopada 2018 The Soft stone from Kadhima evidence for trade connections and domestic activities Kuwait NCCAL Durham University nedostupne posilannya z travnya 2019 Brian Ulrich Arhiv originalu za 31 lipnya 2019 Procitovano 25 listopada 2018 The Kadhima Project investigating an Early Islamic settlement and landscape on Kuwait Bay jstor org academia edu Arhiv originalu za 31 lipnya 2019 Procitovano 25 listopada 2018 1979 s 53 Arhiv originalu za 13 grudnya 2019 Procitovano 25 listopada 2018 Although the town of al Hira might have been too far northward to be considered a part of Eastern Arabia it is dealt with here as such because the kingdom of al Hira controlled Kazima Kuwait Arhiv originalu za 25 listopada 2018 Procitovano 25 listopada 2018 Culture in rehabilitation from competency to proficiency Jeffrey L Crabtree Abdul Matin Royeen 2006 s 194 During the early Islamic period Kazima had become a very famous fertile area and served as a trading stations for travelers in the region Durham University Arhiv originalu za 25 listopada 2018 Procitovano 28 lipnya 2013 s 1 2 Arhiv originalu za 26 February 2013 G Aloun Klaum 1980 s 30 Arhiv originalu za 1 serpnya 2020 Procitovano 28 listopada 2018 Sir H A R Gibb 1980 s 572 Arhiv originalu za 13 grudnya 2019 Procitovano 28 listopada 2018 qdl qa s 1000 Arhiv originalu za 16 sichnya 2015 Procitovano 16 sichnya 2015 John Slight Global War and its impact on the Gulf States of Kuwait and Bahrain 1914 1918 War amp Society 37 1 2018 21 37 https doi org 10 1080 07292473 2017 1412185 Gonzales Desi November December 2014 Arhiv originalu za 26 kvitnya 2017 Procitovano 29 listopada 2018 Acquiring Modernity Kuwait s Modern Era Between Memory and Forgetting National Council for Culture Arts and Letters 2014 s 7 ISBN 9789990604238 Al Nakib Farah red 2014 Academia edu s 7 Arhiv originalu za 28 veresnya 2018 Procitovano 29 listopada 2018 2014 aliafarid net Arhiv originalu za 21 February 2015 Arhiv originalu za 30 listopada 2018 Procitovano 29 listopada 2018 Stock market crash net 23 chervnya 2012 Arhiv originalu za 19 travnya 2012 Procitovano 14 sichnya 2013 Arhiv originalu za 29 listopada 2018 Procitovano 28 listopada 2018 Blizkij Shid na rubezhi 1980 1990 h rr Vijna v Zatoci