Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Англо-османська конвенція 1913 — домовленість між Османською Портою та урядом Великої Британії про обмеження меж юрисдикції Османської імперії в регіоні Перської затоки на користь Великої Британії стосовно арабських шейхств Кувейт, Катар і Бахрейн. Також визнавався британський контроль над судноплавством по річці Шатт-ель-Араб. Переговори з цих питань йшли з 1911 р. за участю Німеччини та Франції і були тісно зв'язані з питанням про концесії на Багдадську залізницю.
| Англо-османська конвенція | |
|---|---|
 | |
| Підписано | 29 липня 1913 |
| Підписанти | Велика Британія і Османська імперія |
За конвенцією, Британія погоджувалася на продовження німецької залізниці до Басри, з тим, що ця дорога не буде продовжена до Перської затоки.
«Останні два роки перед Першою світовою війною заповнені германо-турецькими переговорами з питання про цю дорогу: вони привели (перед самим початком війни) до підписання попереднього договору, визнавши верховну владу Туреччини над Кувейтом; однак, одночасно з цим, підписані були особливі договори між шейхом Кувейту та англійським урядом, котрий робив Англію фактичною господинею цієї області»,
— писав Карл Радек. У контексті нещодавно програних нею Італо-турецької та 1-ї Балканської воєн, Османська імперія заявила про готовність зробити деякі поступки британцям (і арабським націоналістам). 29 липня 1913 британо-османська конвенція була підписана, але не ратифікована. Її головним наслідком було створення юридичної бази для формальної незалежності та визначення меж сучасного Кувейту.
Передумови
Неофіційні перемовини почались з отриманням Османами меморандуму від британського уряду, 29 липня 1911 року. У цей час було зрозуміло, що кінцева зупинка німецької залізниці буде розташована на території Кувейту, який в період від 1871 по 1875 був включений у склад вілайету Басра. Османська влада на території Кувейту носила номінальний характер. Не дивлячись на те, що офіційно князівство було під османською юрисдикцією, на його території не було жодного чиновника Порти. Для британської влади, яка мала стратегічні та торгівельні інтереси стосовно Індії, були надважливо отримати вплив у Кувейті, а також у всьому регіоні Перської затоки.
Подальше розширення залізниці означало для британців збільшення впливу Османів у регіоні. Теперішня адміністрація, підбадьорена режимом Младотурків хотіла встановити ефективний контроль над південною частиною Кувейту. Також існувала загроза втручання інших європейських сил. У запропонованому меморандумі, британці шукали можливість врегулювати договір про Статус-кво 1901 року, в який внесено поправки стосовно чіткого визнання тих кордонів Кувейту, які були вигідними для Британії.
Велика Британія мала перевагу на перемовинах, які на засадах Баш на баш, велись через обмін меморандумами допоки не зайшли у глухий кут. Згідно з британськими умовами, Османи мали визнати автономію Кувейту та запропоновані кордони, а також передавали у склад нової держави острови Варба і Бубіян. В обмін на це Велика Британія мала визнати Османський сюзеренітет на Кувейтом. Оскільки вплив Стамбулу в регіону замітно впав, керівництво імперії вимушено було піти на поступки, майже нічого не отримавши в обмін. За останні десятиліття Османську імперію спіткало декілька невдач: деякі провінції отримали повну незалежність, деякі були анексовані іншими державами, або втрачені внаслідок конфліктів. Для внутрішньої політики було важливо тримати Кувейт у складі імперії, навіть якщо його перебування в імперії носило суто символічний характер. Османи також вважали, що укладання договору з британцями забеспечить підтримку британської сторони у вирішенні проблем, таких як вторгнення інших європейських держав, а також у разі виникнення конфліктів в інших частинах імперії. Британське давління призвело до відмови від розширення лінії залізниці до Кувейта, замість того її кінцева зупинка стала розташовуватись у Басрі. Надалі такі плани призвели до нових британських вимог: відмову Османів від Катару та зменшення впливу у водах Перської затоки. Британія також мала у планах заключити договір із Шейхом Катару Джасімом аль-Тані, стосовно нелегального збройного трафіку та миру на морі, а також шукала спосіб встановити повний контроль над затокою. Станом на 6 травня 1913 року, Османи та британці досягли домовленностей, та 29 липня 1913 року Конвенція була підписана, через два роки після відправлення першого меморандуму.
Неможливість ратифікації
Британо-османська конвенція була лише малою частиною на фоні ширших переговорних процесів. Постійно конкуруючі між собою європейські держави мали чисельні інтереси у регіоні, і саме це унеможливлювало ратифікацію Конвенції. Росія, Франція та Німеччина, до яких згодом приєдналась і Італія спричиняли тиск на Османів з метою змусити її піти на поступки стосовно залізниці. Процес ратифікації у подальшому був ускладнений великою кількістю двосторонніх перемовин, які велися Османською імперією з іншими європейськими державами. Питання про нафтові концесії було також серед основних проблем пермовин. На сам кінець, ратифікацію остаточно унеможливив то факт, що Османська та Британська імперії стали протиборствуючими сторонами, оскільки почалась Перша Світова Війна.
Договір
I. Кувейт
Перший параграф Конвенції містив 10 статей, які стосувалися статусу Кувейта та його кордони. Він містив протирічні положення, згідно з якими Британська імперія визнавала Кувейт автономним провінційним підрайоном Османської імперії в межах окресленої зеленої зони та обіцяла не встановлювати над ним протекторату в той час як, Османська імперія визнавала законність договорів, які формально закріплювали статус Кувейту як британского протекторату, а також його незалежний статус в межах червоної зони.
За договором Кувейт мав набути статусу «автономної кази Османської імперії". Таким чином Шейх Мубарак аль-Сабах одночасно визнавався і керівником, і каймаканом(Османська адмінстративна посада)(1 стаття). Кувейт набув "подвійного" статусу, оскільки османські та британські поняття про "суверенітет" та "сюзеренітет" суттєво відрізнялись за значеннями і тому їх вживання уникалось у фінальному варіанті договору .
Статус автономної кази не дозволяв Османам втручатись у внутрішні справи країни, у питання стосовно спадковості влади, а також забороняв адміністративну, або військову окупацію. Дозволялося використовувати тільки той варіант османського прапору на якому було написано "Кувейт"(стаття 2).
За договором, Кувейт визнавався двома територіями, які були позначені, як зелена та червона зона на мапі - додатку до Конвенції. Червона зона позначалсь як та, яка є повною адміністративною автономією під управлінням шейха. Регіон був сформований у вигляді напівкола, з містом Кувейт у центрі, Хор аль-Зубайр на півночі та аль-Карайн на півдні(стаття 5). В його склад також входили острови Варба та Бубіян, які були серед основних питань, оскільки британці бачили у османських військових постах, розташованих на островах, загрозу.
Зеленою зоною позначався регіон, в якому шейх мав виконувати обов'язки османського каймакана. Племена, які проживали в середині зоно підпадали під владу "Шейха Кувейта", і як каймакан, він мав збирати з них податок(стаття 6). Важливість зеленої зони полягає в тому, що вона заклала сучасні кордони Кувейту.
Іншим основним положенням, на яке особливо звертали уваги Османи, було не встановлення протекторату над територією Кувейту(Стаття 4). Османи визнавали законність Британо-кувейтського договору 1899, а також договорів 1900 та 1904 років, за якими Кувейт зобов'язався не торгувати зброєю, а також дозволяв іншим європейським силам започатковувати поштові відділення. Визнавались земельні концесії, зроблені Шейхом на користь британського уряду(стаття 3).
Параграф містив і більш малозначні положення, якими визнавалося право Шейха на приватну власність у вілайєті Басра(стаття 9) та положення про екстрадицію(стаття 10).
Параграфи II та III містили положення, стосовно Катару та Бахрейну. Центральним питанням на перемовинах постало питання про їх статус. Британці спричиняли тиск на Османів, висуваючи вимоги, щоб останні відмовились від будь-яких претензій на ці території. Якщо б Османи отримали контроль над цими територіями, вони б мали право втручатись у будь-які справи у Перській затоці, що не задовільняло британців, оскільки вони мали на меті встановити монополію на володіння затокою.
Османи були згодні відмовитись від претензій на Бахрейн, оскільки були не здатні утримувати там владу. Іншою справою був Катар. Щодо питання влади, Османи стверджували, що імперія завжди могла ефективно керувати півостровом, а також не могла покинути території, які входять до її складу. Урешті-решт, після суттєвого тиску, імперія відмовлялась від претензій на обидві країни (статті 11 та 13). Була створена блакитна зона, межі якої позначали території під османською юрисдикцією. Проведені лінії відділили санджак Неджд від Катару. Лінія кордону блакитної зони починалась за декілька миль на південь від Закнунія (входив у санджак) і прогаляла на південь до Руб-аль-Калі (стаття 11). У договорі не зазначалося, що Закнунія увійде у склад санджаку Неджд. За це Османи заплатили 1000 фунтів шейху Бахрейну через посередництво британського уряду.
Османи відмовились від всіх претензій на Бахрейн, а британці пообіцяли не анексовувати територію(стаття 13), також не мали права зазіхати на підданих шейха Бахрейну, які проживали на території Османської імперії (стаття 15).
IV. Перська затока
Останнім кроком закріплення британського домінування було формалізування влади імперії на території Перської затоки. Таким чином «задля забезпечення захисту особливих інтересів...у вільних водах Перської затоки та на кордонах незалежних шейхств, на південь від аль-Катару й до Індійського океану» британці, як і раніше, мали право:
- Зондувати, запалювати маяки, розташовувати буйки, патрулювати
- Здійснювати охорону порядку за допомогою морської поліції
- Здійснювати карантинні заходи безпеки.
Наслідки
27 жовтня — шейх Кувейту Мубарак підписав зобов'язання про надання Великій Британії монопольних прав на розробку та видобуток нафти в його країні.
Примітки
- Багдадская железная дорога [ 17 вересня 2019 у Wayback Machine.] — Дипломатический словарь. — М.: Государственное издательство политической литературы. А. Я. Вышинский, С. А. Лозовский. 1948.(рос.)
- Багдадская железная дорога — БСЭ, 1-ое изд., т.4, 1930.
- David H. Finnie, Shifting Lines in the Sand: Kuwait’s Elusive Frontier with Iraq, (Cambridge: Harvard University Press, 1992), 7.
- Briton Cooper Busch, Britain and the Persian Gulf, 1894-1914, (Berkeley: University of California Press,1967), 308, and 319.
- Finnie, 32.
- Feroz Ahman, “A Note on the International Status of Kuwait before November 1914,” International Journal of Middle East Studies, Vol. 21, No. 1 (Feb., 1992), 184.
- Wilkinson, 61, 66, and 96.
- Busch, 337.
- Finnie, 35.
- Busch, 330.
- John C. Wilkinson, Arabia’s Frontiers: The Story of Britain’s Boundary Drawing in the Desert, London: I.B. Taurus & Co Ltd, 1991, 91-92.
- Wilkinson, 63.
Література
- Anscombe, Frederick F. The Оттoman Gulf: the creation of Kuwait, Saudi Arabia, and Qatar. New York: Columbia University Press, 1997.
- Kelly, J.B. Eastern Arabian Frontiers. New York: Frederick A Praeger, 1964.
- Kelly, J.B. "Sovereignty and Jurisdiction in Eastern Arabia." International Affairs (Royal Institute of International Affairs) 34.4 (1958) : 16-24.
- Hurewitz, J.C., ed. The Middle East and North Africa in World Politics: A Documentary Record. Second Edition. Vols. 1: European Expansion, 1535-1914. New Haven: Yale University Press, 1975: 567-570.
- Schofield, Richard. Kuwait and Iraq: Historical and Territorial Disputes. London:Chatham House, 1991.
- Slot, B.J. Mubarak al-Sabah: Founder of Modern Kuwait 1896-1915. Arabian Publishing Ltd, 2005.
В іншому мовному розділі є повніша стаття Anglo-Оттoman Convention of 1913(англ.). Ви можете допомогти, розширивши поточну статтю за допомогою з англійської.
|
 | Це незавершена стаття про Османську імперію. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Anglo osmanska konvenciya 1913 domovlenist mizh Osmanskoyu Portoyu ta uryadom Velikoyi Britaniyi pro obmezhennya mezh yurisdikciyi Osmanskoyi imperiyi v regioni Perskoyi zatoki na korist Velikoyi Britaniyi stosovno arabskih shejhstv Kuvejt Katar i Bahrejn Takozh viznavavsya britanskij kontrol nad sudnoplavstvom po richci Shatt el Arab Peregovori z cih pitan jshli z 1911 r za uchastyu Nimechchini ta Franciyi i buli tisno zv yazani z pitannyam pro koncesiyi na Bagdadsku zaliznicyu Anglo osmanska konvenciyaPidpisano29 lipnya 1913PidpisantiVelika Britaniya i Osmanska imperiya Za konvenciyeyu Britaniya pogodzhuvalasya na prodovzhennya nimeckoyi zaliznici do Basri z tim sho cya doroga ne bude prodovzhena do Perskoyi zatoki Ostanni dva roki pered Pershoyu svitovoyu vijnoyu zapovneni germano tureckimi peregovorami z pitannya pro cyu dorogu voni priveli pered samim pochatkom vijni do pidpisannya poperednogo dogovoru viznavshi verhovnu vladu Turechchini nad Kuvejtom odnak odnochasno z cim pidpisani buli osoblivi dogovori mizh shejhom Kuvejtu ta anglijskim uryadom kotrij robiv Angliyu faktichnoyu gospodineyu ciyeyi oblasti pisav Karl Radek U konteksti neshodavno progranih neyu Italo tureckoyi ta 1 yi Balkanskoyi voyen Osmanska imperiya zayavila pro gotovnist zrobiti deyaki postupki britancyam i arabskim nacionalistam 29 lipnya 1913 britano osmanska konvenciya bula pidpisana ale ne ratifikovana Yiyi golovnim naslidkom bulo stvorennya yuridichnoyi bazi dlya formalnoyi nezalezhnosti ta viznachennya mezh suchasnogo Kuvejtu PeredumoviNeoficijni peremovini pochalis z otrimannyam Osmanami memorandumu vid britanskogo uryadu 29 lipnya 1911 roku U cej chas bulo zrozumilo sho kinceva zupinka nimeckoyi zaliznici bude roztashovana na teritoriyi Kuvejtu yakij v period vid 1871 po 1875 buv vklyuchenij u sklad vilajetu Basra Osmanska vlada na teritoriyi Kuvejtu nosila nominalnij harakter Ne divlyachis na te sho oficijno knyazivstvo bulo pid osmanskoyu yurisdikciyeyu na jogo teritoriyi ne bulo zhodnogo chinovnika Porti Dlya britanskoyi vladi yaka mala strategichni ta torgivelni interesi stosovno Indiyi buli nadvazhlivo otrimati vpliv u Kuvejti a takozh u vsomu regioni Perskoyi zatoki Podalshe rozshirennya zaliznici oznachalo dlya britanciv zbilshennya vplivu Osmaniv u regioni Teperishnya administraciya pidbadorena rezhimom Mladoturkiv hotila vstanoviti efektivnij kontrol nad pivdennoyu chastinoyu Kuvejtu Takozh isnuvala zagroza vtruchannya inshih yevropejskih sil U zaproponovanomu memorandumi britanci shukali mozhlivist vregulyuvati dogovir pro Status kvo 1901 roku v yakij vneseno popravki stosovno chitkogo viznannya tih kordoniv Kuvejtu yaki buli vigidnimi dlya Britaniyi Velika Britaniya mala perevagu na peremovinah yaki na zasadah Bash na bash velis cherez obmin memorandumami dopoki ne zajshli u gluhij kut Zgidno z britanskimi umovami Osmani mali viznati avtonomiyu Kuvejtu ta zaproponovani kordoni a takozh peredavali u sklad novoyi derzhavi ostrovi Varba i Bubiyan V obmin na ce Velika Britaniya mala viznati Osmanskij syuzerenitet na Kuvejtom Oskilki vpliv Stambulu v regionu zamitno vpav kerivnictvo imperiyi vimusheno bulo piti na postupki majzhe nichogo ne otrimavshi v obmin Za ostanni desyatilittya Osmansku imperiyu spitkalo dekilka nevdach deyaki provinciyi otrimali povnu nezalezhnist deyaki buli aneksovani inshimi derzhavami abo vtracheni vnaslidok konfliktiv Dlya vnutrishnoyi politiki bulo vazhlivo trimati Kuvejt u skladi imperiyi navit yaksho jogo perebuvannya v imperiyi nosilo suto simvolichnij harakter Osmani takozh vvazhali sho ukladannya dogovoru z britancyami zabespechit pidtrimku britanskoyi storoni u virishenni problem takih yak vtorgnennya inshih yevropejskih derzhav a takozh u razi viniknennya konfliktiv v inshih chastinah imperiyi Britanske davlinnya prizvelo do vidmovi vid rozshirennya liniyi zaliznici do Kuvejta zamist togo yiyi kinceva zupinka stala roztashovuvatis u Basri Nadali taki plani prizveli do novih britanskih vimog vidmovu Osmaniv vid Kataru ta zmenshennya vplivu u vodah Perskoyi zatoki Britaniya takozh mala u planah zaklyuchiti dogovir iz Shejhom Kataru Dzhasimom al Tani stosovno nelegalnogo zbrojnogo trafiku ta miru na mori a takozh shukala sposib vstanoviti povnij kontrol nad zatokoyu Stanom na 6 travnya 1913 roku Osmani ta britanci dosyagli domovlennostej ta 29 lipnya 1913 roku Konvenciya bula pidpisana cherez dva roki pislya vidpravlennya pershogo memorandumu Nemozhlivist ratifikaciyi Britano osmanska konvenciya bula lishe maloyu chastinoyu na foni shirshih peregovornih procesiv Postijno konkuruyuchi mizh soboyu yevropejski derzhavi mali chiselni interesi u regioni i same ce unemozhlivlyuvalo ratifikaciyu Konvenciyi Rosiya Franciya ta Nimechchina do yakih zgodom priyednalas i Italiya sprichinyali tisk na Osmaniv z metoyu zmusiti yiyi piti na postupki stosovno zaliznici Proces ratifikaciyi u podalshomu buv uskladnenij velikoyu kilkistyu dvostoronnih peremovin yaki velisya Osmanskoyu imperiyeyu z inshimi yevropejskimi derzhavami Pitannya pro naftovi koncesiyi bulo takozh sered osnovnih problem permovin Na sam kinec ratifikaciyu ostatochno unemozhliviv to fakt sho Osmanska ta Britanska imperiyi stali protiborstvuyuchimi storonami oskilki pochalas Persha Svitova Vijna DogovirI Kuvejt Pershij paragraf Konvenciyi mistiv 10 statej yaki stosuvalisya statusu Kuvejta ta jogo kordoni Vin mistiv protirichni polozhennya zgidno z yakimi Britanska imperiya viznavala Kuvejt avtonomnim provincijnim pidrajonom Osmanskoyi imperiyi v mezhah okreslenoyi zelenoyi zoni ta obicyala ne vstanovlyuvati nad nim protektoratu v toj chas yak Osmanska imperiya viznavala zakonnist dogovoriv yaki formalno zakriplyuvali status Kuvejtu yak britanskogo protektoratu a takozh jogo nezalezhnij status v mezhah chervonoyi zoni Za dogovorom Kuvejt mav nabuti statusu avtonomnoyi kazi Osmanskoyi imperiyi Takim chinom Shejh Mubarak al Sabah odnochasno viznavavsya i kerivnikom i kajmakanom Osmanska adminstrativna posada 1 stattya Kuvejt nabuv podvijnogo statusu oskilki osmanski ta britanski ponyattya pro suverenitet ta syuzerenitet suttyevo vidriznyalis za znachennyami i tomu yih vzhivannya unikalos u finalnomu varianti dogovoru Status avtonomnoyi kazi ne dozvolyav Osmanam vtruchatis u vnutrishni spravi krayini u pitannya stosovno spadkovosti vladi a takozh zaboronyav administrativnu abo vijskovu okupaciyu Dozvolyalosya vikoristovuvati tilki toj variant osmanskogo praporu na yakomu bulo napisano Kuvejt stattya 2 Za dogovorom Kuvejt viznavavsya dvoma teritoriyami yaki buli poznacheni yak zelena ta chervona zona na mapi dodatku do Konvenciyi Chervona zona poznachals yak ta yaka ye povnoyu administrativnoyu avtonomiyeyu pid upravlinnyam shejha Region buv sformovanij u viglyadi napivkola z mistom Kuvejt u centri Hor al Zubajr na pivnochi ta al Karajn na pivdni stattya 5 V jogo sklad takozh vhodili ostrovi Varba ta Bubiyan yaki buli sered osnovnih pitan oskilki britanci bachili u osmanskih vijskovih postah roztashovanih na ostrovah zagrozu Zelenoyu zonoyu poznachavsya region v yakomu shejh mav vikonuvati obov yazki osmanskogo kajmakana Plemena yaki prozhivali v seredini zono pidpadali pid vladu Shejha Kuvejta i yak kajmakan vin mav zbirati z nih podatok stattya 6 Vazhlivist zelenoyi zoni polyagaye v tomu sho vona zaklala suchasni kordoni Kuvejtu Inshim osnovnim polozhennyam na yake osoblivo zvertali uvagi Osmani bulo ne vstanovlennya protektoratu nad teritoriyeyu Kuvejtu Stattya 4 Osmani viznavali zakonnist Britano kuvejtskogo dogovoru 1899 a takozh dogovoriv 1900 ta 1904 rokiv za yakimi Kuvejt zobov yazavsya ne torguvati zbroyeyu a takozh dozvolyav inshim yevropejskim silam zapochatkovuvati poshtovi viddilennya Viznavalis zemelni koncesiyi zrobleni Shejhom na korist britanskogo uryadu stattya 3 Paragraf mistiv i bilsh maloznachni polozhennya yakimi viznavalosya pravo Shejha na privatnu vlasnist u vilajyeti Basra stattya 9 ta polozhennya pro ekstradiciyu stattya 10 II Katar ta III Bahrejn Paragrafi II ta III mistili polozhennya stosovno Kataru ta Bahrejnu Centralnim pitannyam na peremovinah postalo pitannya pro yih status Britanci sprichinyali tisk na Osmaniv visuvayuchi vimogi shob ostanni vidmovilis vid bud yakih pretenzij na ci teritoriyi Yaksho b Osmani otrimali kontrol nad cimi teritoriyami voni b mali pravo vtruchatis u bud yaki spravi u Perskij zatoci sho ne zadovilnyalo britanciv oskilki voni mali na meti vstanoviti monopoliyu na volodinnya zatokoyu Osmani buli zgodni vidmovitis vid pretenzij na Bahrejn oskilki buli ne zdatni utrimuvati tam vladu Inshoyu spravoyu buv Katar Shodo pitannya vladi Osmani stverdzhuvali sho imperiya zavzhdi mogla efektivno keruvati pivostrovom a takozh ne mogla pokinuti teritoriyi yaki vhodyat do yiyi skladu Ureshti resht pislya suttyevogo tisku imperiya vidmovlyalas vid pretenzij na obidvi krayini statti 11 ta 13 Bula stvorena blakitna zona mezhi yakoyi poznachali teritoriyi pid osmanskoyu yurisdikciyeyu Provedeni liniyi viddilili sandzhak Nedzhd vid Kataru Liniya kordonu blakitnoyi zoni pochinalas za dekilka mil na pivden vid Zaknuniya vhodiv u sandzhak i progalyala na pivden do Rub al Kali stattya 11 U dogovori ne zaznachalosya sho Zaknuniya uvijde u sklad sandzhaku Nedzhd Za ce Osmani zaplatili 1000 funtiv shejhu Bahrejnu cherez poserednictvo britanskogo uryadu Osmani vidmovilis vid vsih pretenzij na Bahrejn a britanci poobicyali ne aneksovuvati teritoriyu stattya 13 takozh ne mali prava zazihati na piddanih shejha Bahrejnu yaki prozhivali na teritoriyi Osmanskoyi imperiyi stattya 15 IV Perska zatoka Ostannim krokom zakriplennya britanskogo dominuvannya bulo formalizuvannya vladi imperiyi na teritoriyi Perskoyi zatoki Takim chinom zadlya zabezpechennya zahistu osoblivih interesiv u vilnih vodah Perskoyi zatoki ta na kordonah nezalezhnih shejhstv na pivden vid al Kataru j do Indijskogo okeanu britanci yak i ranishe mali pravo Zonduvati zapalyuvati mayaki roztashovuvati bujki patrulyuvati Zdijsnyuvati ohoronu poryadku za dopomogoyu morskoyi policiyi Zdijsnyuvati karantinni zahodi bezpeki Naslidki27 zhovtnya shejh Kuvejtu Mubarak pidpisav zobov yazannya pro nadannya Velikij Britaniyi monopolnih prav na rozrobku ta vidobutok nafti v jogo krayini PrimitkiBagdadskaya zheleznaya doroga 17 veresnya 2019 u Wayback Machine Diplomaticheskij slovar M Gosudarstvennoe izdatelstvo politicheskoj literatury A Ya Vyshinskij S A Lozovskij 1948 ros Bagdadskaya zheleznaya doroga BSE 1 oe izd t 4 1930 David H Finnie Shifting Lines in the Sand Kuwait s Elusive Frontier with Iraq Cambridge Harvard University Press 1992 7 Briton Cooper Busch Britain and the Persian Gulf 1894 1914 Berkeley University of California Press 1967 308 and 319 Finnie 32 Feroz Ahman A Note on the International Status of Kuwait before November 1914 International Journal of Middle East Studies Vol 21 No 1 Feb 1992 184 Wilkinson 61 66 and 96 Busch 337 Finnie 35 Busch 330 John C Wilkinson Arabia s Frontiers The Story of Britain s Boundary Drawing in the Desert London I B Taurus amp Co Ltd 1991 91 92 Wilkinson 63 LiteraturaAnscombe Frederick F The Ottoman Gulf the creation of Kuwait Saudi Arabia and Qatar New York Columbia University Press 1997 Kelly J B Eastern Arabian Frontiers New York Frederick A Praeger 1964 Kelly J B Sovereignty and Jurisdiction in Eastern Arabia International Affairs Royal Institute of International Affairs 34 4 1958 16 24 Hurewitz J C ed The Middle East and North Africa in World Politics A Documentary Record Second Edition Vols 1 European Expansion 1535 1914 New Haven Yale University Press 1975 567 570 Schofield Richard Kuwait and Iraq Historical and Territorial Disputes London Chatham House 1991 Slot B J Mubarak al Sabah Founder of Modern Kuwait 1896 1915 Arabian Publishing Ltd 2005 V inshomu movnomu rozdili ye povnisha stattya Anglo Ottoman Convention of 1913 angl Vi mozhete dopomogti rozshirivshi potochnu stattyu za dopomogoyu perekladu z anglijskoyi Divitis avtoperekladenu versiyu statti z movi anglijska Perekladach povinen rozumiti sho vidpovidalnist za kincevij vmist statti u Vikipediyi nese same avtor redaguvan Onlajn pereklad nadayetsya lishe yak korisnij instrument pereglyadu vmistu zrozumiloyu movoyu Ne vikoristovujte nevichitanij i nevidkorigovanij mashinnij pereklad u stattyah ukrayinskoyi Vikipediyi Mashinnij pereklad Google ye korisnoyu vidpravnoyu tochkoyu dlya perekladu ale perekladacham neobhidno vipravlyati pomilki ta pidtverdzhuvati tochnist perekladu a ne prosto skopiyuvati mashinnij pereklad do ukrayinskoyi Vikipediyi Ne perekladajte tekst yakij vidayetsya nedostovirnim abo neyakisnim Yaksho mozhlivo perevirte tekst za posilannyami podanimi v inshomovnij statti Dokladni rekomendaciyi div Vikipediya Pereklad Ce nezavershena stattya pro Osmansku imperiyu Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi