- Основна стаття: Драбів
Перші відомості про Драбів належать до 1680 року, коли багатий козак, пізніше переяславський полковник Іван Мирович захопив над річкою Золотоношкою на вільному військовому степу землі, де вже здавна стояв невеликий хутір. Мирович звернувся до царя з проханням видати йому дозвіл на право володіння. 1691 року він одержав жалувану грамоту на хутір із ставком, лісом, випасом і сіножатями.
18 століття
1707 року хутір налічував 7 хат. За народними переказами, назва його походить від .
Під час Північної війни син Івана Мировича — Федір, разом з Мазепою перейшов на бік шведів. За указом Петра І 1718 року всі маєтності Мировичів, у тому числі хутір Драбів, були відписані князю Кантакузену, який вважав селян своєю повною власністю: використовував їх працю, коли йому заманеться, зокрема, змушував на їхніх волах і конях возити панський ліс за 30 км, стягував з козаків і посполитих податки грішми й вином.
1738 року вдова Кантакузена відписала Драбів царській казні. Це принесло селянам нові здирства. Вони платили податок на утримання армії, будували й ремонтували греблі, шляхи, водяні млини, відбували три дні на тиждень панщини на казенних землях , працювали на кінному заводі, створеному тут у 1738—1739 роках для постачання кірасирських і драгунських полків.
1775 року Катерина ІІ віддала землі Драбова у вічне і спадкове володіння графу Петру Завадовському. Відтоді кріпосницький гніт ставав дедалі нестерпнішим. Збільшувалась кількість бездвірних. За ревізією 1767 року у Драбові налічувалося 220 чоловік населення. З 75 хат 61 була бездвірною.
19 століття
Кріпаки навколо Драбова посадили фруктовий сад, збудували в маєтку 2 палаци, викопали став, ткали для панського двору з льону полотно. На суконній фабриці, збудованій 1832 року, вони виготовляли килими.
1843 року Завадовські продали Драбів Барятинському. Новий власник перевів безземельних селян у дворові. Кріпаків змушував працювати від зорі до зорі. Крім того, бідняки ще й відробляли панщину за заможніших односельців.
У той час починається розвиток промисловості у Драбові. 1860 року Барятинський побудував льонотіпальну фабрику. Працювали винокурний завод, паровий млин, цегельний завод, кінний завод, що виводив коней битюжної породи.
У 1848 році Драбову було надано статус містечка, він став волосним центром, де налічувалось 4 700 жителів. Щонеділі відбувалися базари, чотири рази на рік — ярмарки. У селі діяла парафіяльна школа, відкрита 1846 року.
Реформа 1861 року не принесла селянам поліпшення їх економічного становища. Поміщик залишив за собою 13 827 десятин землі, 932 селянські двори Драбова мали викупити 6283 десятини. На ревізьку душу припало 2,42 десятини. 12 дворів не одержали землі, 52 мали тільки садибу, 35 — 1—3 десятини .
Внаслідок такого нерівномірного розподілу землі селяни змушені були на невигідних для себе умовах орендувати її, хоч і діяли суворі закони, згідно з якими за несвоєчасну виплату орендарі позбавлялися орендованих земель або ж, сплачували 5 карбованців штрафу за кожний прострочений день. Малоземельні та безземельні селяни змушені були найматися до економії і працювати там протягом 26 днів на місяць від сходу до заходу сонця, а в час посадки тютюну — ще годину після заходу. Наймити мусили поливати тютюн і в неділю та святкові дні. За таку працю вони отримували 6 карбованців на місяць. За спізнення на роботу платили штраф від 50 копійок до 1 рубля. Доводилося селянам іти до поміщика або заможних селян збирати хліб і за 5—6-й сніп. 1885 року у Драбові наймитувало 224 чоловіка, з них 89 жінок, на заробітки пішло 168 душ, з них 59 жінок. Чимало виїхало до Сибіру.
20 століття
Безземелля селян дедалі зростало. 1900 року з 850 селянських господарств Драбова 381 на кабальних умовах орендувало землю: за кожну десятину, яку обробляли своїм реманентом, платили в рік 15 карбованців.
3а рахунок розорених селян зростала кількість робітників. На підприємствах Драбова 1900 року їх налічувалось 340. Вони працювали за мізерну плату, терпіли утиски адміністрації, робочий день тривав не менш як, 10—12 годин. На той час у селі були фабрика обгорткового паперу, ремонтно-слюсарна майстерня, два парові млини, винокурний і два цегельні заводи.
Частина драбів‘ян займалася ремеслами. 1910 року в селі налічувалось: 75 кравців і шевців, 53 столяри і теслярі, 41 ткач. Кількість ремісників зростала.
Тяжкий соціальний гніт і повне безправ'я спонукали селян до революційних виступів. 1 травня 1906 року відбулася перша маївка, в якій взяло участь понад 300 робітників фабрик і економії Драбова та навколишніх сіл. На маївку прибули представники соціал-демократичних організацій Києва, Катеринослава й Золотоноші. Гостей глухими дорогами привезли в сад, що охоронявся пікетами. Присутні слухали заклики до боротьби з самодержавством, за встановлення восьмигодинного робочого дня.
9—10 червня 1906 року робітники льонотіпальної фабрики зажадали від адміністрації підвищення заробітної плати. Після відмови, 12 червня, вони вимагали збільшення щоденного заробітку. Не одержавши позитивної відповіді — застрайкували. До них приєдналися робітники інших підприємств. Страйк тривав кілька днів. Його було придушено, а керівників кинуто до лубенської в'язниці.
8 листопада 1906 року виступили робітники економії. Але влада, силою зброї, розправилися з селянами: Д. М'яла було вбито, С. Несвата, С. Лисенка, А. Солодкого кинуто до в'язниці. Незважаючи на жорстоку розправу, революційні виступи селян тривали. Золотоніський повітовий справник доносив полтавському поліцмейстеру, що «в Драбівській волості неспокійно».
У роки реакції посилився процес диференціації селянства. Якщо 1900 року один двір мав 1 десятину землі, то 1910 року таких у Драбові налічувалося 119; тих, що користувалися 2 десятинами — відповідно: 61 і 117; 15 десятинами — 32 і 71; 25 десятинами — 4 і 21.
Селяни були зовсім позбавлені медичного обслуговування. Влада мало турбувалися і про народну освіту. У Драбові були церковнопарафіяльна школа і двокласне народне училище. На 100 дітей шкільного віку навчалося тільки 18. Курс науки обмежувався азбукою, двома богословськими книгами (часослов і псалтир), арифметикою. 1903 року в Драбівській церковнопарафіяльній школі учителював відомий український письменник Степан Васильченко. Згадуючи про це, він писав: «Драбівська школа — будинок непоганий, багата школа, тільки сумно мені: два вчителі поповичі, два законовчителі — попи, учителька — попівна. Між ними, я селюк, пролетар. Вечорами в учительській, де я мусив жити, не маючи квартири, кубрячать і ріжуть в стукалку вибрані драбівські типи. Уперше мені сумно стало на вчителюванні».
Українська революція
Після жовтневого перевороту влада в Драбові перейшла до Української Центральної Ради. Після захоплення у січні 1918 року більшовиками влади в селі вони розподілили землю по одній десятині на душу населення. Після Берестейського мирного договору в березні 1918 року більшовицькі окупанти залишили Україну. За підтримки військ Центральних Держав біла відновлена українська влада. Драбів’яни-прихильники більшовиків, зокрема І. І. Горобець, С. П. Волосина, Г. Л. Задорожній, О. Цибуля, П. Белих та інші почали диверсійну діяльність. І. І. Горобець та ще 17 осіб вступилидо Таращанського партизанського загону, який діяв в тому числі і на Драбівщині.
В листопаді-грудні 1918 року, після антигетьманського повстання, влада перейшла до Директорії УНР. 25 січня 1919 року більшовики повторно окупували повіт. В березні в Драбові обрано волосний ревком.
В серпні 1919 року більшовицькі сили з Драбова витіснили денікінці.
Перші роки Радянської окупації
У першій половині грудня 1919 року червоноармійці 44-ї дивізії 12-ї армії РСФСР окупували Драбів. У селі було встановлено більшовицьку владу. На початку 1920 року розгорнув свою діяльність Драбівський волвиконком. Того ж року обрано сільвиконком, в середині червня 1920 року почав працювати комітет незаможних селян, головою якого тривалий час працював П. С. Мехеда. На почату жовтня 1920 року в Драбові створено партійну організацію, через рік — комсомольську, очолювану І. Безносом.
1920 року внаслідок створення фонду посівматеріалу успішно проведено посівну кампанію. Працювала прокатна станція сільськогосподарського реманенту для обслуговування селян-бідняків, реорганізована 18 березня 1921 року в культгосп. Провадився ремонт мостів, житлових будинків. громадських будівель. Сім'ї червоноармійців одержували зерно, допомогу в обробітку землі. Їм також виділялись будівельні матеріали, для ремонту зруйнованих хат.
Комітет незаможних селян разом з продовольчим загоном організував заготівлю хліба для міст і Червоної Армії. 1921 року драбів’яни зібрали і передали голодуючим Поволжя 11200 пудів зерна.
1926 року, споживча кооперація, що налічувала 310 робітників, орендувала вальцьовий млин, мала 2 крамниці, 1 рундук.
На початку 1923 року в Драбові створено 5 ТСОЗів. Тоді ж організовано комуну ім. Петровського, яка спершу об'єднувала 7 господарств, а через три роки 40, які мали в користуванні 79 десятин орної землі, 6 сівожаток, трактор.
Поряд з економічними перетвореннями сільського господарства відбувалися зміни в житті мешканців. Вперше в історії Драбова тут з'явився медпункт, реорганізований 1923 року у лікарню на 15 ліжок. 1921 року в селі відкрито початкову і професійно-технічну школи, де навчалося понад 350 дітей. Через 5 років початкова школа була перетворена в семирічну, у якій 15 учителів навчали 546 школярів.
1923 року культурно-освітню роботу очолили сельбуд, хата-читальня (через 3 роки їх було 9), бібліотека (через 3 роки — 3). Діяли гуртки: політичний, антирелігійний, світознавчий, сільськогосподарський, художньої самодіяльності. В сельбуді демонструвалися кінофільми, працювали 6 гуртків лікнепу, що охоплювали 272 чоловіка.
1930 року в Драбові замість ТСО3ів створено 12 дрібних колгоспів, які об'єднували по 20-25 селянських господарств. Через рік внаслідок укрупнення їх кількість зменшилася до 7 («Перше травня», «Червоний Жовтень», «Вільне життя», «Вірний шлях», ім. Леніна, ім. Сталіна, ім. Петровського). В колгоспи влилося 90 % селянських господарств, що користувалися 5 тисячами га землі. Першим колективним господарствам доводилося долати великі труднощі. Трударі колгоспу «Червоний Жовтень» мали тільки 2 вози, кілька плугів, 5 борін, але вже за 2 роки праці та за допомогою створеної 1931 року МТС добилися успіху: по 17 цнт зернових з гектара.
Наприкінці 1920-х на початку 1930-х років в Драбові існував селянський рух опору більшовикам (Драбівське повстання).
У 1932–1933 роках, як і решта території України, від Голодомору постраждало і населення Драбівського району. Про це свідчить вилучений зі стенограми фрагмент виступу П. Шерстова, представника Драбівського району (тепер Черкаської области) на ІІІ конференції КП(б)У, що відбулась у Харкові 6–9 липня 1932 року: «Драбівський район перебуває у дуже важкому стані. Там було забрано весь посівний матеріал, відбувалось масове побиття колгоспників та колгоспниць, у трьох кімнатах засідав штаб буксирних бригад, де вимагали хліб, підписку на позику, виплату всіляких податків. Внаслідок і завдяки цим спеціальним штабам, буксирним бригадам, створилися несприятливі політичні настрої». З друкованого варіанту стенограми було вилучено й інший фрагмент виступу П. Шерстова. Ось він: «Я хотів би запитати тов. Косіора — я нова людина, у нас посіяно 11 тисяч га буряків, на 28-е число ми прорвали 38%, цього замало, безумовно, замало, але уявіть собі таку картину, коли народ пухлий, коли велика кількість людей, які лежать і не встають.
(Косіор: Який це район?)
— Драбівський район.
(Косіор: Ви нас не лякайте, ви краще про роботу розповідайте).
— Я про роботу й розповім.
На сьогодні, коли бракує харчів, колгоспнику нічого дати. У більшості випадків колгоспники йдуть напівголодні працювати».
3а роки довоєнних п'ятирічок колгоспи перетворилися в заможні господарства. На полях працювали трактори і комбайни Драбівської МТС.
Населення 1940 року становило 5624 чоловіка. Медичну допомогу вони отримували у лікарні на 35 ліжок, амбулаторії, аптеці.
У середній, двох семирічних та двох початкових школах здобували освіту всі діти шкільного віку. Було повністю ліквідовано неписьменність серед дорослого населення.
В селі працював новозбудований клуб на 200 місць з кіноустановкою. Товарами народного споживання трудящих забезпечували 10 магазинів.
Друга світова війна
3 перших днів війни більшість чоловіків пішла на фронт на боці СРСР. їх місце на виробництві зайняли жінки й підлітки. Сотні людей будували оборонні споруди, а ті, що залишилися, збирали урожай, щоб дати країні якнайбільше хліба й інших сільськогосподарських продуктів. Майно колгоспів, устаткування і 68 тракторів МТС евакуювали до східних районів.
21 вересня 1941 року Драбів окупували війська Третього Рейху. Населення чинило опір окупантам, зокрема, прихильників радянського режиму очолила підпільна партійна група в складі 54 комуністів. Ці підпільники доводили до відома драбівців зведення Радянського інформбюро, закликали саботувати розпорядження окупантів, багатьом допомагали втекти з села, щоб уникнути фашистської каторги в Німеччині. У травні 1942 року окупаційна адміністрація натрапила на слід радянських підпільників, заарештували їх і стратили — частину живими кинули в колодязь біля села Свічківки, частину — під лід ставка у селі Михайлівці. 3а доносом поліцаїв були розстріляні Х. Драло, П. Трояп, Д. Молюка, Ф. Стойда.
Великої шкоди завдала селу війна. Відступаючи, нацисти зруйнували колгоспні будівлі, районну друкарню, пошкодили мости.
У ніч з 21 на 22 вересня 1943 року підрозділи 396-го стрілецького полку 21-го стрілецького корпусу 47-ї армії Воронезького фронту, яким командував генерал армії М. Ф. Ватутін, відвоювали Драбів у нацистських сил, відновивши радянську окупацію. Радянським бійцям, які тоді полягли, встановлено пам'ятник.
Повоєнні роки
Зразу ж після закінчення окупації, в селі почалася відбудова господарства.
1950 року на базі 7 колгоспів утворено 4 господарства, а у 1956 вони злились в один — ім. Суворова, що об'єднував 1208 дворів, мав у користуванні 7731 га землі, в тому числі 6384 га орної.
1968 року став до ладу комплекс районної лікарні на 125 ліжок, працювали середня і восьмирічна школи, будинок піонерів, музична школа, профтехучилище, дитячий садок і ясла.
Станом на 1972 рік в селищі проживало 5,7 тисяч чоловік. Колгосп мав 44 трактори, 30 комбайнів різних систем, 41 автомашину та багато іншої техніки. На цей час у Драбові також працювали харчокомбінат, цегельний завод, комбінат побутового обслуговування, інкубаторна станція.
21 століття
За даними перепису 2001 року у Драбові мешкало 7 172 особи, 7 040 або 98,16 % з яких вказали українську мову рідною.
Джерела
Примітки
- А. Г. Слюсарський Социально-экономическое развитие Слобожанщины XVII — XVIII вв. Х., 1964, стор. 231.
- Сборник по хозяйственной статистике Полтавской губернии, т.6. Золотоношский уезд. Полтава. 1887, стор. 114—122.
- Приложения к трудам редакционных коммисий для составления положений о крестьянах, выходящих из крепостной зависимости. СПб., 1860, стор. 12—13.
- Третья подворно-хозяйственная земская перепись в Полтавской губернии 1910 года. Золотоношский уезд. Полтава, 1913, стор. 218—221.
- С. Васильченко. Повісті та оповідання. Київ, 1949. стор. 42.
Література
- Історія міст і сіл Української РСР. — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР. — 15 000 прим.
- Безнос Д. Коротка історія Драбова //Драбівщина. — 1992. — 19, 23 вересня.
Посилання
- Драбівське повстання [ 10 лютого 2010 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Osnovna stattya Drabiv Pershi vidomosti pro Drabiv nalezhat do 1680 roku koli bagatij kozak piznishe pereyaslavskij polkovnik Ivan Mirovich zahopiv nad richkoyu Zolotonoshkoyu na vilnomu vijskovomu stepu zemli de vzhe zdavna stoyav nevelikij hutir Mirovich zvernuvsya do carya z prohannyam vidati jomu dozvil na pravo volodinnya 1691 roku vin oderzhav zhaluvanu gramotu na hutir iz stavkom lisom vipasom i sinozhatyami 18 stolittya1707 roku hutir nalichuvav 7 hat Za narodnimi perekazami nazva jogo pohodit vid Pid chas Pivnichnoyi vijni sin Ivana Mirovicha Fedir razom z Mazepoyu perejshov na bik shvediv Za ukazom Petra I 1718 roku vsi mayetnosti Mirovichiv u tomu chisli hutir Drabiv buli vidpisani knyazyu Kantakuzenu yakij vvazhav selyan svoyeyu povnoyu vlasnistyu vikoristovuvav yih pracyu koli jomu zamanetsya zokrema zmushuvav na yihnih volah i konyah voziti panskij lis za 30 km styaguvav z kozakiv i pospolitih podatki grishmi j vinom 1738 roku vdova Kantakuzena vidpisala Drabiv carskij kazni Ce prineslo selyanam novi zdirstva Voni platili podatok na utrimannya armiyi buduvali j remontuvali grebli shlyahi vodyani mlini vidbuvali tri dni na tizhden panshini na kazennih zemlyah pracyuvali na kinnomu zavodi stvorenomu tut u 1738 1739 rokah dlya postachannya kirasirskih i dragunskih polkiv 1775 roku Katerina II viddala zemli Drabova u vichne i spadkove volodinnya grafu Petru Zavadovskomu Vidtodi kriposnickij gnit stavav dedali nesterpnishim Zbilshuvalas kilkist bezdvirnih Za reviziyeyu 1767 roku u Drabovi nalichuvalosya 220 cholovik naselennya Z 75 hat 61 bula bezdvirnoyu 19 stolittyaKripaki navkolo Drabova posadili fruktovij sad zbuduvali v mayetku 2 palaci vikopali stav tkali dlya panskogo dvoru z lonu polotno Na sukonnij fabrici zbudovanij 1832 roku voni vigotovlyali kilimi 1843 roku Zavadovski prodali Drabiv Baryatinskomu Novij vlasnik pereviv bezzemelnih selyan u dvorovi Kripakiv zmushuvav pracyuvati vid zori do zori Krim togo bidnyaki she j vidroblyali panshinu za zamozhnishih odnoselciv U toj chas pochinayetsya rozvitok promislovosti u Drabovi 1860 roku Baryatinskij pobuduvav lonotipalnu fabriku Pracyuvali vinokurnij zavod parovij mlin cegelnij zavod kinnij zavod sho vivodiv konej bityuzhnoyi porodi U 1848 roci Drabovu bulo nadano status mistechka vin stav volosnim centrom de nalichuvalos 4 700 zhiteliv Shonedili vidbuvalisya bazari chotiri razi na rik yarmarki U seli diyala parafiyalna shkola vidkrita 1846 roku Reforma 1861 roku ne prinesla selyanam polipshennya yih ekonomichnogo stanovisha Pomishik zalishiv za soboyu 13 827 desyatin zemli 932 selyanski dvori Drabova mali vikupiti 6283 desyatini Na revizku dushu pripalo 2 42 desyatini 12 dvoriv ne oderzhali zemli 52 mali tilki sadibu 35 1 3 desyatini Vnaslidok takogo nerivnomirnogo rozpodilu zemli selyani zmusheni buli na nevigidnih dlya sebe umovah orenduvati yiyi hoch i diyali suvori zakoni zgidno z yakimi za nesvoyechasnu viplatu orendari pozbavlyalisya orendovanih zemel abo zh splachuvali 5 karbovanciv shtrafu za kozhnij prostrochenij den Malozemelni ta bezzemelni selyani zmusheni buli najmatisya do ekonomiyi i pracyuvati tam protyagom 26 dniv na misyac vid shodu do zahodu soncya a v chas posadki tyutyunu she godinu pislya zahodu Najmiti musili polivati tyutyun i v nedilyu ta svyatkovi dni Za taku pracyu voni otrimuvali 6 karbovanciv na misyac Za spiznennya na robotu platili shtraf vid 50 kopijok do 1 rublya Dovodilosya selyanam iti do pomishika abo zamozhnih selyan zbirati hlib i za 5 6 j snip 1885 roku u Drabovi najmituvalo 224 cholovika z nih 89 zhinok na zarobitki pishlo 168 dush z nih 59 zhinok Chimalo viyihalo do Sibiru 20 stolittyaBezzemellya selyan dedali zrostalo 1900 roku z 850 selyanskih gospodarstv Drabova 381 na kabalnih umovah orenduvalo zemlyu za kozhnu desyatinu yaku obroblyali svoyim remanentom platili v rik 15 karbovanciv 3a rahunok rozorenih selyan zrostala kilkist robitnikiv Na pidpriyemstvah Drabova 1900 roku yih nalichuvalos 340 Voni pracyuvali za mizernu platu terpili utiski administraciyi robochij den trivav ne mensh yak 10 12 godin Na toj chas u seli buli fabrika obgortkovogo paperu remontno slyusarna majsternya dva parovi mlini vinokurnij i dva cegelni zavodi Chastina drabiv yan zajmalasya remeslami 1910 roku v seli nalichuvalos 75 kravciv i shevciv 53 stolyari i teslyari 41 tkach Kilkist remisnikiv zrostala Tyazhkij socialnij gnit i povne bezprav ya sponukali selyan do revolyucijnih vistupiv 1 travnya 1906 roku vidbulasya persha mayivka v yakij vzyalo uchast ponad 300 robitnikiv fabrik i ekonomiyi Drabova ta navkolishnih sil Na mayivku pribuli predstavniki social demokratichnih organizacij Kiyeva Katerinoslava j Zolotonoshi Gostej gluhimi dorogami privezli v sad sho ohoronyavsya piketami Prisutni sluhali zakliki do borotbi z samoderzhavstvom za vstanovlennya vosmigodinnogo robochogo dnya 9 10 chervnya 1906 roku robitniki lonotipalnoyi fabriki zazhadali vid administraciyi pidvishennya zarobitnoyi plati Pislya vidmovi 12 chervnya voni vimagali zbilshennya shodennogo zarobitku Ne oderzhavshi pozitivnoyi vidpovidi zastrajkuvali Do nih priyednalisya robitniki inshih pidpriyemstv Strajk trivav kilka dniv Jogo bulo pridusheno a kerivnikiv kinuto do lubenskoyi v yaznici 8 listopada 1906 roku vistupili robitniki ekonomiyi Ale vlada siloyu zbroyi rozpravilisya z selyanami D M yala bulo vbito S Nesvata S Lisenka A Solodkogo kinuto do v yaznici Nezvazhayuchi na zhorstoku rozpravu revolyucijni vistupi selyan trivali Zolotoniskij povitovij spravnik donosiv poltavskomu policmejsteru sho v Drabivskij volosti nespokijno U roki reakciyi posilivsya proces diferenciaciyi selyanstva Yaksho 1900 roku odin dvir mav 1 desyatinu zemli to 1910 roku takih u Drabovi nalichuvalosya 119 tih sho koristuvalisya 2 desyatinami vidpovidno 61 i 117 15 desyatinami 32 i 71 25 desyatinami 4 i 21 Selyani buli zovsim pozbavleni medichnogo obslugovuvannya Vlada malo turbuvalisya i pro narodnu osvitu U Drabovi buli cerkovnoparafiyalna shkola i dvoklasne narodne uchilishe Na 100 ditej shkilnogo viku navchalosya tilki 18 Kurs nauki obmezhuvavsya azbukoyu dvoma bogoslovskimi knigami chasoslov i psaltir arifmetikoyu 1903 roku v Drabivskij cerkovnoparafiyalnij shkoli uchitelyuvav vidomij ukrayinskij pismennik Stepan Vasilchenko Zgaduyuchi pro ce vin pisav Drabivska shkola budinok nepoganij bagata shkola tilki sumno meni dva vchiteli popovichi dva zakonovchiteli popi uchitelka popivna Mizh nimi ya selyuk proletar Vechorami v uchitelskij de ya musiv zhiti ne mayuchi kvartiri kubryachat i rizhut v stukalku vibrani drabivski tipi Upershe meni sumno stalo na vchitelyuvanni Ukrayinska revolyuciya Pislya zhovtnevogo perevorotu vlada v Drabovi perejshla do Ukrayinskoyi Centralnoyi Radi Pislya zahoplennya u sichni 1918 roku bilshovikami vladi v seli voni rozpodilili zemlyu po odnij desyatini na dushu naselennya Pislya Berestejskogo mirnogo dogovoru v berezni 1918 roku bilshovicki okupanti zalishili Ukrayinu Za pidtrimki vijsk Centralnih Derzhav bila vidnovlena ukrayinska vlada Drabiv yani prihilniki bilshovikiv zokrema I I Gorobec S P Volosina G L Zadorozhnij O Cibulya P Belih ta inshi pochali diversijnu diyalnist I I Gorobec ta she 17 osib vstupilido Tarashanskogo partizanskogo zagonu yakij diyav v tomu chisli i na Drabivshini V listopadi grudni 1918 roku pislya antigetmanskogo povstannya vlada perejshla do Direktoriyi UNR 25 sichnya 1919 roku bilshoviki povtorno okupuvali povit V berezni v Drabovi obrano volosnij revkom V serpni 1919 roku bilshovicki sili z Drabova vitisnili denikinci Pershi roki Radyanskoyi okupaciyi U pershij polovini grudnya 1919 roku chervonoarmijci 44 yi diviziyi 12 yi armiyi RSFSR okupuvali Drabiv U seli bulo vstanovleno bilshovicku vladu Na pochatku 1920 roku rozgornuv svoyu diyalnist Drabivskij volvikonkom Togo zh roku obrano silvikonkom v seredini chervnya 1920 roku pochav pracyuvati komitet nezamozhnih selyan golovoyu yakogo trivalij chas pracyuvav P S Meheda Na pochatu zhovtnya 1920 roku v Drabovi stvoreno partijnu organizaciyu cherez rik komsomolsku ocholyuvanu I Beznosom 1920 roku vnaslidok stvorennya fondu posivmaterialu uspishno provedeno posivnu kampaniyu Pracyuvala prokatna stanciya silskogospodarskogo remanentu dlya obslugovuvannya selyan bidnyakiv reorganizovana 18 bereznya 1921 roku v kultgosp Provadivsya remont mostiv zhitlovih budinkiv gromadskih budivel Sim yi chervonoarmijciv oderzhuvali zerno dopomogu v obrobitku zemli Yim takozh vidilyalis budivelni materiali dlya remontu zrujnovanih hat Komitet nezamozhnih selyan razom z prodovolchim zagonom organizuvav zagotivlyu hliba dlya mist i Chervonoyi Armiyi 1921 roku drabiv yani zibrali i peredali goloduyuchim Povolzhya 11200 pudiv zerna 1926 roku spozhivcha kooperaciya sho nalichuvala 310 robitnikiv orenduvala valcovij mlin mala 2 kramnici 1 runduk Na pochatku 1923 roku v Drabovi stvoreno 5 TSOZiv Todi zh organizovano komunu im Petrovskogo yaka spershu ob yednuvala 7 gospodarstv a cherez tri roki 40 yaki mali v koristuvanni 79 desyatin ornoyi zemli 6 sivozhatok traktor Poryad z ekonomichnimi peretvorennyami silskogo gospodarstva vidbuvalisya zmini v zhitti meshkanciv Vpershe v istoriyi Drabova tut z yavivsya medpunkt reorganizovanij 1923 roku u likarnyu na 15 lizhok 1921 roku v seli vidkrito pochatkovu i profesijno tehnichnu shkoli de navchalosya ponad 350 ditej Cherez 5 rokiv pochatkova shkola bula peretvorena v semirichnu u yakij 15 uchiteliv navchali 546 shkolyariv 1923 roku kulturno osvitnyu robotu ocholili selbud hata chitalnya cherez 3 roki yih bulo 9 biblioteka cherez 3 roki 3 Diyali gurtki politichnij antireligijnij svitoznavchij silskogospodarskij hudozhnoyi samodiyalnosti V selbudi demonstruvalisya kinofilmi pracyuvali 6 gurtkiv liknepu sho ohoplyuvali 272 cholovika 1930 roku v Drabovi zamist TSO3iv stvoreno 12 dribnih kolgospiv yaki ob yednuvali po 20 25 selyanskih gospodarstv Cherez rik vnaslidok ukrupnennya yih kilkist zmenshilasya do 7 Pershe travnya Chervonij Zhovten Vilne zhittya Virnij shlyah im Lenina im Stalina im Petrovskogo V kolgospi vlilosya 90 selyanskih gospodarstv sho koristuvalisya 5 tisyachami ga zemli Pershim kolektivnim gospodarstvam dovodilosya dolati veliki trudnoshi Trudari kolgospu Chervonij Zhovten mali tilki 2 vozi kilka plugiv 5 borin ale vzhe za 2 roki praci ta za dopomogoyu stvorenoyi 1931 roku MTS dobilisya uspihu po 17 cnt zernovih z gektara Naprikinci 1920 h na pochatku 1930 h rokiv v Drabovi isnuvav selyanskij ruh oporu bilshovikam Drabivske povstannya U 1932 1933 rokah yak i reshta teritoriyi Ukrayini vid Golodomoru postrazhdalo i naselennya Drabivskogo rajonu Pro ce svidchit viluchenij zi stenogrami fragment vistupu P Sherstova predstavnika Drabivskogo rajonu teper Cherkaskoyi oblasti na III konferenciyi KP b U sho vidbulas u Harkovi 6 9 lipnya 1932 roku Drabivskij rajon perebuvaye u duzhe vazhkomu stani Tam bulo zabrano ves posivnij material vidbuvalos masove pobittya kolgospnikiv ta kolgospnic u troh kimnatah zasidav shtab buksirnih brigad de vimagali hlib pidpisku na poziku viplatu vsilyakih podatkiv Vnaslidok i zavdyaki cim specialnim shtabam buksirnim brigadam stvorilisya nespriyatlivi politichni nastroyi Z drukovanogo variantu stenogrami bulo vilucheno j inshij fragment vistupu P Sherstova Os vin Ya hotiv bi zapitati tov Kosiora ya nova lyudina u nas posiyano 11 tisyach ga buryakiv na 28 e chislo mi prorvali 38 cogo zamalo bezumovno zamalo ale uyavit sobi taku kartinu koli narod puhlij koli velika kilkist lyudej yaki lezhat i ne vstayut Kosior Yakij ce rajon Drabivskij rajon Kosior Vi nas ne lyakajte vi krashe pro robotu rozpovidajte Ya pro robotu j rozpovim Na sogodni koli brakuye harchiv kolgospniku nichogo dati U bilshosti vipadkiv kolgospniki jdut napivgolodni pracyuvati 3a roki dovoyennih p yatirichok kolgospi peretvorilisya v zamozhni gospodarstva Na polyah pracyuvali traktori i kombajni Drabivskoyi MTS Naselennya 1940 roku stanovilo 5624 cholovika Medichnu dopomogu voni otrimuvali u likarni na 35 lizhok ambulatoriyi apteci U serednij dvoh semirichnih ta dvoh pochatkovih shkolah zdobuvali osvitu vsi diti shkilnogo viku Bulo povnistyu likvidovano nepismennist sered doroslogo naselennya V seli pracyuvav novozbudovanij klub na 200 misc z kinoustanovkoyu Tovarami narodnogo spozhivannya trudyashih zabezpechuvali 10 magaziniv Druga svitova vijna 3 pershih dniv vijni bilshist cholovikiv pishla na front na boci SRSR yih misce na virobnictvi zajnyali zhinki j pidlitki Sotni lyudej buduvali oboronni sporudi a ti sho zalishilisya zbirali urozhaj shob dati krayini yaknajbilshe hliba j inshih silskogospodarskih produktiv Majno kolgospiv ustatkuvannya i 68 traktoriv MTS evakuyuvali do shidnih rajoniv 21 veresnya 1941 roku Drabiv okupuvali vijska Tretogo Rejhu Naselennya chinilo opir okupantam zokrema prihilnikiv radyanskogo rezhimu ocholila pidpilna partijna grupa v skladi 54 komunistiv Ci pidpilniki dovodili do vidoma drabivciv zvedennya Radyanskogo informbyuro zaklikali sabotuvati rozporyadzhennya okupantiv bagatom dopomagali vtekti z sela shob uniknuti fashistskoyi katorgi v Nimechchini U travni 1942 roku okupacijna administraciya natrapila na slid radyanskih pidpilnikiv zaareshtuvali yih i stratili chastinu zhivimi kinuli v kolodyaz bilya sela Svichkivki chastinu pid lid stavka u seli Mihajlivci 3a donosom policayiv buli rozstrilyani H Dralo P Troyap D Molyuka F Stojda Velikoyi shkodi zavdala selu vijna Vidstupayuchi nacisti zrujnuvali kolgospni budivli rajonnu drukarnyu poshkodili mosti U nich z 21 na 22 veresnya 1943 roku pidrozdili 396 go strileckogo polku 21 go strileckogo korpusu 47 yi armiyi Voronezkogo frontu yakim komanduvav general armiyi M F Vatutin vidvoyuvali Drabiv u nacistskih sil vidnovivshi radyansku okupaciyu Radyanskim bijcyam yaki todi polyagli vstanovleno pam yatnik Povoyenni roki Zrazu zh pislya zakinchennya okupaciyi v seli pochalasya vidbudova gospodarstva 1950 roku na bazi 7 kolgospiv utvoreno 4 gospodarstva a u 1956 voni zlilis v odin im Suvorova sho ob yednuvav 1208 dvoriv mav u koristuvanni 7731 ga zemli v tomu chisli 6384 ga ornoyi 1968 roku stav do ladu kompleks rajonnoyi likarni na 125 lizhok pracyuvali serednya i vosmirichna shkoli budinok pioneriv muzichna shkola proftehuchilishe dityachij sadok i yasla Stanom na 1972 rik v selishi prozhivalo 5 7 tisyach cholovik Kolgosp mav 44 traktori 30 kombajniv riznih sistem 41 avtomashinu ta bagato inshoyi tehniki Na cej chas u Drabovi takozh pracyuvali harchokombinat cegelnij zavod kombinat pobutovogo obslugovuvannya inkubatorna stanciya 21 stolittyaZa danimi perepisu 2001 roku u Drabovi meshkalo 7 172 osobi 7 040 abo 98 16 z yakih vkazali ukrayinsku movu ridnoyu DzherelaIstoriya Drabova u sestrinskih Vikiproyektah Portal Cherkashina Portal Istoriya PrimitkiA G Slyusarskij Socialno ekonomicheskoe razvitie Slobozhanshiny XVII XVIII vv H 1964 stor 231 Sbornik po hozyajstvennoj statistike Poltavskoj gubernii t 6 Zolotonoshskij uezd Poltava 1887 stor 114 122 Prilozheniya k trudam redakcionnyh kommisij dlya sostavleniya polozhenij o krestyanah vyhodyashih iz krepostnoj zavisimosti SPb 1860 stor 12 13 Tretya podvorno hozyajstvennaya zemskaya perepis v Poltavskoj gubernii 1910 goda Zolotonoshskij uezd Poltava 1913 stor 218 221 S Vasilchenko Povisti ta opovidannya Kiyiv 1949 stor 42 Ridni movi v ob yednanih teritorialnih gromadah Ukrayini Ukrayinskij centr suspilnih danihLiteraturaIstoriya mist i sil Ukrayinskoyi RSR K Golovna redakciya URE AN URSR 15 000 prim Beznos D Korotka istoriya Drabova Drabivshina 1992 19 23 veresnya PosilannyaDrabivske povstannya 10 lyutogo 2010 u Wayback Machine