Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Історія Далмації — є історією східного узбережжя Адріатичного моря, яка простежується з II століття до н.е. по теперішній час. Вперше Далмація з'являється як провінція Римської Імперії. У IV столітті територія Далмації починає заселятися готами, а з VI століття — слов'янами. У VII столітті північною частиною Далмації правили хорвати, південної — серби. Прибережна частина Далмації час від часу завойовувалася венеційями, а в XIV столітті тут сформувалася Рагузька республіка. Тривалі війни з турками привели до того, що після Великої Турецької війни Османська імперія поступилася Венеції частиною далматинських міст. У 1797 році Венеційська республіка припинила своє існування і Далмація увійшла до складу королівства Італія, а в 1815 році була передана Австрії. У 1918 році Далмація увійшла до Держави словенців, хорватів і сербів, потім — до Югославії. Після другої світової війни Далмація увійшла до складу соціалістичної республіки Югославія, де стала частиною республіки Хорватія.
Античність
Далмація вперше згадується в працях римських письменників. На рубежі I століття до н. е. і I століття н. е. Римська Імперія почала завоювання Іллірії в 168 році до н. е., сформувавши на її місці римську провінцію Іллірикум. У 156 році римляни зробили перший похід на Далматів і змусили їх платити данину. У 9 році Тиберій придушив Велике іллірійське повстання, після чого, в 10 році Іллірикум був розділений на Паннонію і Далмацію. Територія провінції Далмація займала все Динарське нагір'я та все Адріатичне узбережжя. Його столицею було місто Салона. Імператор Доміціан прославив провінцію тим, що побудував свій палац неподалік від Салони, в Спалатуме (сучасне місто Спліт). Іншими далмацькими містами в ту епоху були: Tarsatica, Senia, Vegium, Aenona, Iader, Scardona, Tragurium, Aequum, Oneum, Issa, Pharus, Bona, Corcyra Nigra, Narona, Epidaurus, Rhizinium, Acruvium, Olcinium, Scodra, Epidamnus/Dyrrachium.
Після розділу Римської імперії на дві частини, Далмація залишилася в складі Західної Римської Імперії. Від римлян залишилися ряд фортець і палаців, а також адміністративне самоврядування, надане цьому краю. Після падіння імперії в 476 році Далмація потрапила під владу готських королів Одоакра і Теодоріха. Готська присутність тривала з 476 по 535 рік, коли імператор Юстиніан приєднав Далмацію до Візантії.
Середньовіччя
Після приєднання Далмації Візантія організовує населені пункти в фему — військово-адміністративну одиницю. Центром феми Далматія (грец. Θέμα Δαλματίας) було місто Задар. У той час узбережжя знов «оживає», міста стають центром культури і освіти. Однак основну частину колишньої Далмації контролювали саме слов'яни — серби і хорвати. Вони створюють перші далмацькі князівства і в Далмації починають розвиватися торгівля і дипломатія. Прибережні міста стали центрами поширення християнства, яке приймали племена, що живуть далеко від узбережжя.
У 1-й половині X століття значну частину Далмації приєднує до своїх володінь хорватський король Томіслав. Однак досить скоро — на початку XI століття міста на островах і деякі на узбережжі захоплює Венеційська республіка. І з тих пір, з невеликими перервами, вони залишаться у складі Республіки до 1797 року. Венеція скористалася і династичними чварами в Угорщині, яка до того часу на основі унії приєднала Хорватію. Таким чином, Далмація була поділена між Угорщиною, боснійським королівством, Сербією і Венецією. З великих міст на узбережжі самостійність змогло зберегти тільки місто Рагуза (сучасний Дубровник), яке підтримував тісні торговельні зв'язки з сербськими містами. Не змогла Венеція перешкодити і його контактам з іншими державами.
Рання сучасна історія
У XV–XVI століттях частину Далмації займає Османська імперія. Вона поглинає Сербію, Боснійське королівство, Угорщину та воює з Венецією. Походи турецьких військ змушували багатьох сербів залишати свої будинки та йти в ту частину Далмації, яка раніше належала Угорщині. Сербські переселенці збільшували число сербів у цьому регіоні, де вони ставали граничарами — солдатами, які обороняли ці землі від турків, а за військову службу звільнялися від податків або ускоками, які атакували турків на морі. Паралельно з цим Далмацію покидало хорватське населення, яке осідало на островах або йшло в Угорщину. В результаті декількох війн XVI–XVIII століть в 1718 році турки й венеційці затверджують так звану «Лінію Моценіго», яка стала новим кордоном Далмації до 1918 року. Разом з цим до краю триває приплив сербського населення.
XIX століття
Після Війни шостої коаліції та Віденського конгресу 1815 року Далмацію передали Австрійській імперії. На її території було сформовано Королівство Далмація і тимчасово Іллірійське королівство. Останнє було ліквідовано в 1822 році та перетворено в адміністративну одиницю.
Після революції 1848 року в Далмації формується дві політичні течії: юніоністи, орієнтовані на Хорватію (Народна Партія і ) і автономісти, орієнтовані на Італію ().
XX століття
Після Першої світової війни цей регіон входить до складу Королівства Сербів, Хорватів і Словенців, пізніше перейменованого в Югославію. Ряд територій були передані іншим адміністративно-територіальним одиницям в рамках Королівства. У підсумку, Далмація була оформлена в Приморську область з центром в Спліті. У такому вигляді в 1941 році вона увійшла до складу Незалежної Держави Хорватія, яка була створена за рішенням Гітлера і Муссоліні на окупованих територіях Югославії. Хорватські усташі влаштували геноцид сербів, євреїв і циган на всіх підконтрольних їм територіях. Він сильно змінив етнічну структуру населення і в багатьох населених пунктах серби, які раніше складали більшість населення, стали меншиною. Євреї ж в Хорватії були знищені практично повністю. Терор усташів не оминув і Далмацію. Досить швидко в ситуацію в Далмації втрутилися італійські війська, які в ряді випадків змогли захистити сербів і євреїв від знищення. В результаті дій усташів у краї зародився потужний партизанський рух. Першими на боротьбу піднялися офіцери королівської армії, що продовжили традиції сербських четників. У Далмації діяла знаменита Динарська дивізія Момчіло Джуїча. Після червня 1941 року за зброю взялися і партизани-комуністи. В 1945 році звільнена Далмація увійшла до складу Соціалістичної Республіки Хорватії в рамках нової Югославії (СФРЮ). З цього часу в історії Далмації почалася нова сторінка. Вона розвивалася прискореними темпами, процвітали туризм і промисловість. Проте більшою мірою це було характерно для прибережних районів. Розвиток територій біля кордону з Боснією був не таким вражаючим.
В 1990 році до влади в Хорватії приходить націоналістична партія Хорватська демократична співдружність на чолі з Франьо Туджманом. Їх курс на відокремлення від Югославії та політика по відношенню до сербського населення республіки викликає у сербів бажання вдатися до бойових дій. Хорватські поліцейські та паравійськові формування спочатку проводять ряд операцій проти сербів, а потім блокують казарми Югославської Народної Армії і починають широкомасштабні військові дії. Це сталося і в Далмації. Перші зіткнення відзначені влітку 1990 року, коли у відповідь на націоналістичні дії хорватської влади країнські серби проводять референдум про автономію. В 1991 році бої в Далмації йдуть поблизу Шибеника, Задара, Книну, Дубровника і т. д. Серби змогли створити досить консолідовану територію, яка під ім'ям Північної Далмації увійшла до складу Сербської Країни. Після підписання Сараєвського перемир'я в січні 1992 року в Далмації тривали бої. Крім локальних сутичок йшли бої навколо Дубровника, де хорватські війська вели операції по деблокаді міста. Також хорватами були зроблені наступальні операції і в районі Месленіци. Місто Книн стало столицею РСК. В 1995 році хорватська армія провела операцію «Буря», результатом якої стало знищення РСК і масова втеча сербського населення з Хорватії, в тому числі і з Далмації.
Після закінчення війни Далмація знову стала туристичним центром Хорватії.
Примітки
- C.Michael Hogan, «Diocletian's Palace», The Megalithic Portal, Andy Burnham ed., Oct 6, 2007. Архів оригіналу за 1 квітня 2012. Процитовано 9 січня 2015.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Istoriya Dalmaciyi ye istoriyeyu shidnogo uzberezhzhya Adriatichnogo morya yaka prostezhuyetsya z II stolittya do n e po teperishnij chas Vpershe Dalmaciya z yavlyayetsya yak provinciya Rimskoyi Imperiyi U IV stolitti teritoriya Dalmaciyi pochinaye zaselyatisya gotami a z VI stolittya slov yanami U VII stolitti pivnichnoyu chastinoyu Dalmaciyi pravili horvati pivdennoyi serbi Priberezhna chastina Dalmaciyi chas vid chasu zavojovuvalasya venecijyami a v XIV stolitti tut sformuvalasya Raguzka respublika Trivali vijni z turkami priveli do togo sho pislya Velikoyi Tureckoyi vijni Osmanska imperiya postupilasya Veneciyi chastinoyu dalmatinskih mist U 1797 roci Venecijska respublika pripinila svoye isnuvannya i Dalmaciya uvijshla do skladu korolivstva Italiya a v 1815 roci bula peredana Avstriyi U 1918 roci Dalmaciya uvijshla do Derzhavi slovenciv horvativ i serbiv potim do Yugoslaviyi Pislya drugoyi svitovoyi vijni Dalmaciya uvijshla do skladu socialistichnoyi respubliki Yugoslaviya de stala chastinoyu respubliki Horvatiya AntichnistDalmaciya na administrativnij mapi Rimskoyi imperiyi Dokladnishe Dalmaciya rimska provinciya Dalmaciya vpershe zgaduyetsya v pracyah rimskih pismennikiv Na rubezhi I stolittya do n e i I stolittya n e Rimska Imperiya pochala zavoyuvannya Illiriyi v 168 roci do n e sformuvavshi na yiyi misci rimsku provinciyu Illirikum U 156 roci rimlyani zrobili pershij pohid na Dalmativ i zmusili yih platiti daninu U 9 roci Tiberij pridushiv Velike illirijske povstannya pislya chogo v 10 roci Illirikum buv rozdilenij na Pannoniyu i Dalmaciyu Teritoriya provinciyi Dalmaciya zajmala vse Dinarske nagir ya ta vse Adriatichne uzberezhzhya Jogo stoliceyu bulo misto Salona Imperator Domician proslaviv provinciyu tim sho pobuduvav svij palac nepodalik vid Saloni v Spalatume suchasne misto Split Inshimi dalmackimi mistami v tu epohu buli Tarsatica Senia Vegium Aenona Iader Scardona Tragurium Aequum Oneum Issa Pharus Bona Corcyra Nigra Narona Epidaurus Rhizinium Acruvium Olcinium Scodra Epidamnus Dyrrachium Pislya rozdilu Rimskoyi imperiyi na dvi chastini Dalmaciya zalishilasya v skladi Zahidnoyi Rimskoyi Imperiyi Vid rimlyan zalishilisya ryad fortec i palaciv a takozh administrativne samovryaduvannya nadane comu krayu Pislya padinnya imperiyi v 476 roci Dalmaciya potrapila pid vladu gotskih koroliv Odoakra i Teodoriha Gotska prisutnist trivala z 476 po 535 rik koli imperator Yustinian priyednav Dalmaciyu do Vizantiyi SerednovichchyaDokladnishe Primorska Horvatiya knyazivstvo Dokladnishe Paganiya Zahumlye Travuniya ta Duklya knyazivstvo Dokladnishe Raguzka respublika Pislya priyednannya Dalmaciyi Vizantiya organizovuye naseleni punkti v femu vijskovo administrativnu odinicyu Centrom femi Dalmatiya grec 8ema Dalmatias bulo misto Zadar U toj chas uzberezhzhya znov ozhivaye mista stayut centrom kulturi i osviti Odnak osnovnu chastinu kolishnoyi Dalmaciyi kontrolyuvali same slov yani serbi i horvati Voni stvoryuyut pershi dalmacki knyazivstva i v Dalmaciyi pochinayut rozvivatisya torgivlya i diplomatiya Priberezhni mista stali centrami poshirennya hristiyanstva yake prijmali plemena sho zhivut daleko vid uzberezhzhya U 1 j polovini X stolittya znachnu chastinu Dalmaciyi priyednuye do svoyih volodin horvatskij korol Tomislav Odnak dosit skoro na pochatku XI stolittya mista na ostrovah i deyaki na uzberezhzhi zahoplyuye Venecijska respublika I z tih pir z nevelikimi perervami voni zalishatsya u skladi Respubliki do 1797 roku Veneciya skoristalasya i dinastichnimi chvarami v Ugorshini yaka do togo chasu na osnovi uniyi priyednala Horvatiyu Takim chinom Dalmaciya bula podilena mizh Ugorshinoyu bosnijskim korolivstvom Serbiyeyu i Veneciyeyu Z velikih mist na uzberezhzhi samostijnist zmoglo zberegti tilki misto Raguza suchasnij Dubrovnik yake pidtrimuvav tisni torgovelni zv yazki z serbskimi mistami Ne zmogla Veneciya pereshkoditi i jogo kontaktam z inshimi derzhavami Rannya suchasna istoriyaU XV XVI stolittyah chastinu Dalmaciyi zajmaye Osmanska imperiya Vona poglinaye Serbiyu Bosnijske korolivstvo Ugorshinu ta voyuye z Veneciyeyu Pohodi tureckih vijsk zmushuvali bagatoh serbiv zalishati svoyi budinki ta jti v tu chastinu Dalmaciyi yaka ranishe nalezhala Ugorshini Serbski pereselenci zbilshuvali chislo serbiv u comu regioni de voni stavali granicharami soldatami yaki oboronyali ci zemli vid turkiv a za vijskovu sluzhbu zvilnyalisya vid podatkiv abo uskokami yaki atakuvali turkiv na mori Paralelno z cim Dalmaciyu pokidalo horvatske naselennya yake osidalo na ostrovah abo jshlo v Ugorshinu V rezultati dekilkoh vijn XVI XVIII stolit v 1718 roci turki j venecijci zatverdzhuyut tak zvanu Liniyu Mocenigo yaka stala novim kordonom Dalmaciyi do 1918 roku Razom z cim do krayu trivaye pripliv serbskogo naselennya XIX stolittyaNapoleonivska Italiya 1806 1810 do skladu yakoyi vhodila Dalmaciya Pislya Vijni shostoyi koaliciyi ta Videnskogo kongresu 1815 roku Dalmaciyu peredali Avstrijskij imperiyi Na yiyi teritoriyi bulo sformovano Korolivstvo Dalmaciya i timchasovo Illirijske korolivstvo Ostannye bulo likvidovano v 1822 roci ta peretvoreno v administrativnu odinicyu Pislya revolyuciyi 1848 roku v Dalmaciyi formuyetsya dvi politichni techiyi yunionisti oriyentovani na Horvatiyu Narodna Partiya i i avtonomisti oriyentovani na Italiyu XX stolittyaPislya Pershoyi svitovoyi vijni cej region vhodit do skladu Korolivstva Serbiv Horvativ i Slovenciv piznishe perejmenovanogo v Yugoslaviyu Ryad teritorij buli peredani inshim administrativno teritorialnim odinicyam v ramkah Korolivstva U pidsumku Dalmaciya bula oformlena v Primorsku oblast z centrom v Spliti U takomu viglyadi v 1941 roci vona uvijshla do skladu Nezalezhnoyi Derzhavi Horvatiya yaka bula stvorena za rishennyam Gitlera i Mussolini na okupovanih teritoriyah Yugoslaviyi Horvatski ustashi vlashtuvali genocid serbiv yevreyiv i cigan na vsih pidkontrolnih yim teritoriyah Vin silno zminiv etnichnu strukturu naselennya i v bagatoh naselenih punktah serbi yaki ranishe skladali bilshist naselennya stali menshinoyu Yevreyi zh v Horvatiyi buli znisheni praktichno povnistyu Teror ustashiv ne ominuv i Dalmaciyu Dosit shvidko v situaciyu v Dalmaciyi vtrutilisya italijski vijska yaki v ryadi vipadkiv zmogli zahistiti serbiv i yevreyiv vid znishennya V rezultati dij ustashiv u krayi zarodivsya potuzhnij partizanskij ruh Pershimi na borotbu pidnyalisya oficeri korolivskoyi armiyi sho prodovzhili tradiciyi serbskih chetnikiv U Dalmaciyi diyala znamenita Dinarska diviziya Momchilo Dzhuyicha Pislya chervnya 1941 roku za zbroyu vzyalisya i partizani komunisti V 1945 roci zvilnena Dalmaciya uvijshla do skladu Socialistichnoyi Respubliki Horvatiyi v ramkah novoyi Yugoslaviyi SFRYu Z cogo chasu v istoriyi Dalmaciyi pochalasya nova storinka Vona rozvivalasya priskorenimi tempami procvitali turizm i promislovist Prote bilshoyu miroyu ce bulo harakterno dlya priberezhnih rajoniv Rozvitok teritorij bilya kordonu z Bosniyeyu buv ne takim vrazhayuchim V 1990 roci do vladi v Horvatiyi prihodit nacionalistichna partiya Horvatska demokratichna spivdruzhnist na choli z Frano Tudzhmanom Yih kurs na vidokremlennya vid Yugoslaviyi ta politika po vidnoshennyu do serbskogo naselennya respubliki viklikaye u serbiv bazhannya vdatisya do bojovih dij Horvatski policejski ta paravijskovi formuvannya spochatku provodyat ryad operacij proti serbiv a potim blokuyut kazarmi Yugoslavskoyi Narodnoyi Armiyi i pochinayut shirokomasshtabni vijskovi diyi Ce stalosya i v Dalmaciyi Pershi zitknennya vidznacheni vlitku 1990 roku koli u vidpovid na nacionalistichni diyi horvatskoyi vladi krayinski serbi provodyat referendum pro avtonomiyu V 1991 roci boyi v Dalmaciyi jdut poblizu Shibenika Zadara Kninu Dubrovnika i t d Serbi zmogli stvoriti dosit konsolidovanu teritoriyu yaka pid im yam Pivnichnoyi Dalmaciyi uvijshla do skladu Serbskoyi Krayini Pislya pidpisannya Sarayevskogo peremir ya v sichni 1992 roku v Dalmaciyi trivali boyi Krim lokalnih sutichok jshli boyi navkolo Dubrovnika de horvatski vijska veli operaciyi po deblokadi mista Takozh horvatami buli zrobleni nastupalni operaciyi i v rajoni Meslenici Misto Knin stalo stoliceyu RSK V 1995 roci horvatska armiya provela operaciyu Burya rezultatom yakoyi stalo znishennya RSK i masova vtecha serbskogo naselennya z Horvatiyi v tomu chisli i z Dalmaciyi Pislya zakinchennya vijni Dalmaciya znovu stala turistichnim centrom Horvatiyi PrimitkiC Michael Hogan Diocletian s Palace The Megalithic Portal Andy Burnham ed Oct 6 2007 Arhiv originalu za 1 kvitnya 2012 Procitovano 9 sichnya 2015