Історична картографія (від дав.-гр. χάρτης — «хартія, аркуш паперу, папірусу» та γράφω — «пишу») — спеціальна історична та географічна дисципліна, яка займається вивченням, створенням і використанням історичних карт та , а також дослідженням стародавніх картографічних зображень.
Головне завдання історичної картографії полягає у відтворенні справжньої картини історичного минулого методами і засобами картографічної науки. Картографічні твори реконструюють різні етапи розвитку суспільства і відбивають їх на основі історико-картографічних методів.
Використання картографічного методу дослідження для цілей історичної науки призвело до широкого застосування історичних карт в історичних та історико-географічних монографіях, статтях, підручниках, публікаціях. Змістом історичних карт є просторове відображення явищ, процесів і подій, які характеризують певний період історії. Загальні карти дають повнішу характеристику відображуваного явища в цілому, тематичні — одну сторону цього явища або окремі історичні події. Існують різні види історичних карт: історико-економічні, історико-етнографічні, археологічні, історико-політичні, військово-історичні, з історії культури. Навчально-історичні карти відповідають різним розділам історії. З часом загальногеографічні і тематичні карти втрачають свою практичну цінність, але набувають історико-джерелознавче значення: історичні карти представляють перш за все історіографічний інтерес, відображають певну інтерпретацію і критичність осмислення історичних подій і процесів.
Як окрема галузь наукових знань історична картографія виникла наприкінці XIX — на початку ХХ ст. на «перехресті» історії, картографії та географії. Проте науковий інтерес до вивчення старовинних картографічних творів виявився ще наприкінці XVIII — на початку ХІХ ст.
Давні історичні карти інколи містили особливий елемент рамкового оздоблення (декору) — власне картуш, що свідчило про об'єднання зусиль при карто складанні низки фахівців — і істориків, і географів, і картографів, і художників. Вклад останніх був не меншим, ніж робота усіх інших, з огляду на теперішню оцінку таких карт як специфічних творів мистецтва. Ці приклади почасти свідчать про .
Історія становлення історичної картографії як спеціальної історичної дисципліни (СІД)
В Європі
Розвиток історичної картографії, яка є розділом картографії, завжди визначався розвитком історичної географії. У 1579 р. А. Ортелій включив в географічний атлас доповнення («Parergon»), що складається з трьох історичних карт. Подальше включення Ортелієм нових карт перетворило «доповнення» в самостійний перший атлас географії античного світу, який складався до 1603 р. з 38 історичних карт, в тому числі була включена карта, яка відображала топоніміку й етноніміку Криму та його населення. У другій половині XVII ст. з'явилися історичні розділи в атласах французьких географів Саксона і П. де Валя, де були опубліковані й історичні карти України. Наприкінці XVIII ст. були видані історичні карти, складені французьким картографом Ж. В. Д'Анвілем. В цей період українські землі неодноразово зображувались на картах польських та російських дослідників. Так, Ян Потоцький видав декілька карт Сарматії (1789, 1805). У Російській імперії етнічні українські землі позначені в атласах 1809, 1829, 1845 рр.
Основним змістом карт з історії, починаючи з Ортелія і аж до кінця XIX ст., стало зображення територіального розселення народів, політичних кордонів, військових подій, маршрутів подорожей, місць історичних баталій. В атласах Ортелія і де Валя містилися також карти з міфічними і біблійними сюжетами (подорожі апостола Павла, патріарха Авраама, плавання троянця Енея, поневіряння Одіссея). Пізніше здійснюються спроби показу історико-економічних даних. Часто необ'єктивне висвітлення подій приводило до фальсифікації історії. Можна, наприклад, простежити, як в різних німецьких виданнях атласу Пуцгера (F. Putzger, Historischer Schulatlas zur alten, mittleren und neuen Geschichte, 1910 і 1936-38) у міру розвитку націоналістичних ідей межа між німецькими і слов'янськими землями пересувалася.
Для історичної картографії XX ст. характерні два напрямки. Для першого властиві атласи з високим ступенем деталізації карт адміністративного і релігійного устрою, складених на підставі ретельного аналізу актів. До цього типу належать німецький атлас Фабріціуса (Fabricius, Geschichtlicher Atlas der Rheinprovinz, з 1895), австрійський атлас Ріхтера (Richter, Historischer Atlas der österreichischen Alpenländer, 1906), атлас Голландії (A. A. Beekman, Geschiedkundige Atlas van Nederland, 1913—1938). Для другого напряму характерні атласи, що не відрізняються детальністю карт, але містять, крім історико-політичних, багато історико-економічних карт та карт з історії культури. Подібним методом виданий німецький атлас Аубіна (Geschichtlicher Handatlas der Rheinprovinz, Köln, 1926) і атлас США під редакцією Полліна («Atlas of the historical geography of the United States», 1932). Створюється велика кількість атласів навчального характеру (G. Westermann, Atlas zur Weltgeschichte, 1956; Grosser historischer Weltatlas, Münch., 1958).
В Україні
Українські історики другої половини XIX ст. широко використовували картографічні матеріали як ілюстративний матеріал для своїх студій, однак історичні карти в той час не виходили окремим виданням. У своїй чотиритомній «Истории Малой России со времен присоединения оной к Российскому государству при царе Алексее Михайловиче» (1822) російський історик Д. Бантиш-Каменський уперше перевидав Генеральну карту України Г. Л. де Боплана. Український історик і археолог І. Шараневич опублікував декілька історичних карт Західної України, зокрема «Стародавній Львів» (1861) та «Галицько-Володимирська Русь» (1863).
У своїй фундаментальній праці «Описание Киева» (1868) відомий історик й етнограф М. Закревський простежив по картах X—XIX ст. історію Києва. Він склав кілька історичних карт, які характеризували ключові моменти еволюції стольного граду: «План Киева X в. во времена св. княгини Ольги», «План Києва от 988 до 1240 г., то есть до разорения его Батыем», а також плани міста 1400—1600, 1700—1800, 1864 рр.
О. Барвінський у своїй «Ілюстрованій історії Русі» (1890) помістив «Карту Русі за князів» і «Карту Русі за часів Великого кн. Литовського і козаччини». Перевидання «Історії України-Русі» (1904) М. Грушевського містило «Карту України-Русі і сусідніх держав». Цілу низку археологічних карт Київської та Волинської губерній видав український вчений В. Антонович (1895, 1900).
М. Грушевський неодноразово звертався до картографічного матеріалу. Зокрема, сім історичних карт як ілюстрації були додані до його «Історії України-Русі» (1898—1903), а в «Ілюстрованій історії України» (1913) містилися 29 карт. У популярному виданні М. Аркаса «Історія України-Русі» (1908) було надруковано дев'ять кольорових історичних карт, серед яких «Землі, де живе Український народ тепер», «Українська земля перед III ст. по Хр.», «Запорізькі землі за Дунаєм», «Землі, або Вольності, Війська Запорізького Низового у 1700-х рр.» Історичні й археологічні карти залучали відомі українські історики Д. Багалій, І. Крип'якевич, А. Скальковський та ін. Свій внесок в історико-картографічні дослідження зробили Я. Головацький, В. Антонович, Д. Яворницький.
Завдяки працям українських вчених Д. Багалія, Г. Величка, М. Кордуби, С. Рудницького, П. Чубинського на початку XX ст. було створено історико-картографічну основу для відображення етнічної території України, а також вивчені основні особливості її формування і розселення етнічних меншин.
У 1937 р. В. Кубійович разом з іншими науковцями віщав «Атлас України й суміжних країв». Це був найвизначніший картографічний твір того часу, який мав на меті «огорнути оком ціле нашої національної території і в легко доступний спосіб, з допомогою мап і діаграм, пізнати найважливіші явища нашого життя в їх географічному розміщенні». До складу атласу входили 217 карт і схем з пояснювальними текстами. Карти охоплювали територію усіх українських етнічних земель: від р. Дон до східних районів Польщі.
Протягом 1960-1980-х років в Інституті історії АН УРСР створювався «Історичний атлас Української PCP». Його було задумано як третій том Національного атласу України, проте це видання так і не побачило світ. Окремі його карти були доведені до стадії кольорових проб, але через усілякі перешкоди так і не були надруковані.
Наприкінці XX ст. вийшло друком чимало історико-картографічних творів, зокрема такі навчальні історичні карти: «Найдавніше історичне минуле України», «Визвольна війна українського народу під проводом Богдана Хмельницького 1648—1657 рр.», «Українське козацтво у XVI — першій половині XVII ст.», «Пам'ятки культури України XV—XVIII ст.» Одночасно були створені численні навчальні історичні атласи України.
Серед найвідоміших науковців, які плідно працювали і працюють в галузі історичної картографії, слід згадати й про таких талановитих українських дослідників, як П. Тутковський, Л. Багров, В. Кордт, Я. Дашкевич, М. Вавричин, І. Бутич, Р. Сосса, А. Харченко, О. Шаблій, В. Шевченко, Ф. Шевченко, , А. Байцар та ін. Більш-менш повний перелік вітчизняних учених, які у своїх дослідженнях залучали картографічні методи і зробили суттєвий внесок у становлення і розвиток історичної картографії України, включив би в себе сотні прізвищ.
Див. також
Примітки
- Войцехівська І. Н. Спеціальні історичні дисципліни: навч.посіб. для студ. вищ. навч. закл. / І.Н. Войцехівська, В.В. Томазов, М. Ф. Дмитрієнко. – К.: Либідь, 2008. – 520 с.
- Гольденберг Л. А. Историческкая картография / Л. А. Гольденберг // Совет. ист. энцикл. - М., 1965.
Посилання
- Маркова О. Є. Історична картографія // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001–2023. — .
- Маркова О. Є. ІСТОРИЧНА КАРТОГРАФІЯ // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2005. — Т. 3 : Е — Й. — 672 с. : іл. — .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Istorichna kartografiya vid dav gr xarths hartiya arkush paperu papirusu ta grafw pishu specialna istorichna ta geografichna disciplina yaka zajmayetsya vivchennyam stvorennyam i vikoristannyam istorichnih kart ta a takozh doslidzhennyam starodavnih kartografichnih zobrazhen Golovne zavdannya istorichnoyi kartografiyi polyagaye u vidtvorenni spravzhnoyi kartini istorichnogo minulogo metodami i zasobami kartografichnoyi nauki Kartografichni tvori rekonstruyuyut rizni etapi rozvitku suspilstva i vidbivayut yih na osnovi istoriko kartografichnih metodiv Vikoristannya kartografichnogo metodu doslidzhennya dlya cilej istorichnoyi nauki prizvelo do shirokogo zastosuvannya istorichnih kart v istorichnih ta istoriko geografichnih monografiyah stattyah pidruchnikah publikaciyah Zmistom istorichnih kart ye prostorove vidobrazhennya yavish procesiv i podij yaki harakterizuyut pevnij period istoriyi Zagalni karti dayut povnishu harakteristiku vidobrazhuvanogo yavisha v cilomu tematichni odnu storonu cogo yavisha abo okremi istorichni podiyi Isnuyut rizni vidi istorichnih kart istoriko ekonomichni istoriko etnografichni arheologichni istoriko politichni vijskovo istorichni z istoriyi kulturi Navchalno istorichni karti vidpovidayut riznim rozdilam istoriyi Z chasom zagalnogeografichni i tematichni karti vtrachayut svoyu praktichnu cinnist ale nabuvayut istoriko dzhereloznavche znachennya istorichni karti predstavlyayut persh za vse istoriografichnij interes vidobrazhayut pevnu interpretaciyu i kritichnist osmislennya istorichnih podij i procesiv Yak okrema galuz naukovih znan istorichna kartografiya vinikla naprikinci XIX na pochatku HH st na perehresti istoriyi kartografiyi ta geografiyi Prote naukovij interes do vivchennya starovinnih kartografichnih tvoriv viyavivsya she naprikinci XVIII na pochatku HIH st Davni istorichni karti inkoli mistili osoblivij element ramkovogo ozdoblennya dekoru vlasne kartush sho svidchilo pro ob yednannya zusil pri karto skladanni nizki fahivciv i istorikiv i geografiv i kartografiv i hudozhnikiv Vklad ostannih buv ne menshim nizh robota usih inshih z oglyadu na teperishnyu ocinku takih kart yak specifichnih tvoriv mistectva Ci prikladi pochasti svidchat pro Istoriya stanovlennya istorichnoyi kartografiyi yak specialnoyi istorichnoyi disciplini SID V Yevropi Rozvitok istorichnoyi kartografiyi yaka ye rozdilom kartografiyi zavzhdi viznachavsya rozvitkom istorichnoyi geografiyi U 1579 r A Ortelij vklyuchiv v geografichnij atlas dopovnennya Parergon sho skladayetsya z troh istorichnih kart Podalshe vklyuchennya Orteliyem novih kart peretvorilo dopovnennya v samostijnij pershij atlas geografiyi antichnogo svitu yakij skladavsya do 1603 r z 38 istorichnih kart v tomu chisli bula vklyuchena karta yaka vidobrazhala toponimiku j etnonimiku Krimu ta jogo naselennya U drugij polovini XVII st z yavilisya istorichni rozdili v atlasah francuzkih geografiv Saksona i P de Valya de buli opublikovani j istorichni karti Ukrayini Naprikinci XVIII st buli vidani istorichni karti skladeni francuzkim kartografom Zh V D Anvilem V cej period ukrayinski zemli neodnorazovo zobrazhuvalis na kartah polskih ta rosijskih doslidnikiv Tak Yan Potockij vidav dekilka kart Sarmatiyi 1789 1805 U Rosijskij imperiyi etnichni ukrayinski zemli poznacheni v atlasah 1809 1829 1845 rr Osnovnim zmistom kart z istoriyi pochinayuchi z Orteliya i azh do kincya XIX st stalo zobrazhennya teritorialnogo rozselennya narodiv politichnih kordoniv vijskovih podij marshrutiv podorozhej misc istorichnih batalij V atlasah Orteliya i de Valya mistilisya takozh karti z mifichnimi i biblijnimi syuzhetami podorozhi apostola Pavla patriarha Avraama plavannya troyancya Eneya poneviryannya Odisseya Piznishe zdijsnyuyutsya sprobi pokazu istoriko ekonomichnih danih Chasto neob yektivne visvitlennya podij privodilo do falsifikaciyi istoriyi Mozhna napriklad prostezhiti yak v riznih nimeckih vidannyah atlasu Pucgera F Putzger Historischer Schulatlas zur alten mittleren und neuen Geschichte 1910 i 1936 38 u miru rozvitku nacionalistichnih idej mezha mizh nimeckimi i slov yanskimi zemlyami peresuvalasya Dlya istorichnoyi kartografiyi XX st harakterni dva napryamki Dlya pershogo vlastivi atlasi z visokim stupenem detalizaciyi kart administrativnogo i religijnogo ustroyu skladenih na pidstavi retelnogo analizu aktiv Do cogo tipu nalezhat nimeckij atlas Fabriciusa Fabricius Geschichtlicher Atlas der Rheinprovinz z 1895 avstrijskij atlas Rihtera Richter Historischer Atlas der osterreichischen Alpenlander 1906 atlas Gollandiyi A A Beekman Geschiedkundige Atlas van Nederland 1913 1938 Dlya drugogo napryamu harakterni atlasi sho ne vidriznyayutsya detalnistyu kart ale mistyat krim istoriko politichnih bagato istoriko ekonomichnih kart ta kart z istoriyi kulturi Podibnim metodom vidanij nimeckij atlas Aubina Geschichtlicher Handatlas der Rheinprovinz Koln 1926 i atlas SShA pid redakciyeyu Pollina Atlas of the historical geography of the United States 1932 Stvoryuyetsya velika kilkist atlasiv navchalnogo harakteru G Westermann Atlas zur Weltgeschichte 1956 Grosser historischer Weltatlas Munch 1958 V Ukrayini Ukrayinski istoriki drugoyi polovini XIX st shiroko vikoristovuvali kartografichni materiali yak ilyustrativnij material dlya svoyih studij odnak istorichni karti v toj chas ne vihodili okremim vidannyam U svoyij chotiritomnij Istorii Maloj Rossii so vremen prisoedineniya onoj k Rossijskomu gosudarstvu pri care Aleksee Mihajloviche 1822 rosijskij istorik D Bantish Kamenskij upershe perevidav Generalnu kartu Ukrayini G L de Boplana Ukrayinskij istorik i arheolog I Sharanevich opublikuvav dekilka istorichnih kart Zahidnoyi Ukrayini zokrema Starodavnij Lviv 1861 ta Galicko Volodimirska Rus 1863 U svoyij fundamentalnij praci Opisanie Kieva 1868 vidomij istorik j etnograf M Zakrevskij prostezhiv po kartah X XIX st istoriyu Kiyeva Vin sklav kilka istorichnih kart yaki harakterizuvali klyuchovi momenti evolyuciyi stolnogo gradu Plan Kieva X v vo vremena sv knyagini Olgi Plan Kiyeva ot 988 do 1240 g to est do razoreniya ego Batyem a takozh plani mista 1400 1600 1700 1800 1864 rr O Barvinskij u svoyij Ilyustrovanij istoriyi Rusi 1890 pomistiv Kartu Rusi za knyaziv i Kartu Rusi za chasiv Velikogo kn Litovskogo i kozachchini Perevidannya Istoriyi Ukrayini Rusi 1904 M Grushevskogo mistilo Kartu Ukrayini Rusi i susidnih derzhav Cilu nizku arheologichnih kart Kiyivskoyi ta Volinskoyi gubernij vidav ukrayinskij vchenij V Antonovich 1895 1900 M Grushevskij neodnorazovo zvertavsya do kartografichnogo materialu Zokrema sim istorichnih kart yak ilyustraciyi buli dodani do jogo Istoriyi Ukrayini Rusi 1898 1903 a v Ilyustrovanij istoriyi Ukrayini 1913 mistilisya 29 kart U populyarnomu vidanni M Arkasa Istoriya Ukrayini Rusi 1908 bulo nadrukovano dev yat kolorovih istorichnih kart sered yakih Zemli de zhive Ukrayinskij narod teper Ukrayinska zemlya pered III st po Hr Zaporizki zemli za Dunayem Zemli abo Volnosti Vijska Zaporizkogo Nizovogo u 1700 h rr Istorichni j arheologichni karti zaluchali vidomi ukrayinski istoriki D Bagalij I Krip yakevich A Skalkovskij ta in Svij vnesok v istoriko kartografichni doslidzhennya zrobili Ya Golovackij V Antonovich D Yavornickij Zavdyaki pracyam ukrayinskih vchenih D Bagaliya G Velichka M Kordubi S Rudnickogo P Chubinskogo na pochatku XX st bulo stvoreno istoriko kartografichnu osnovu dlya vidobrazhennya etnichnoyi teritoriyi Ukrayini a takozh vivcheni osnovni osoblivosti yiyi formuvannya i rozselennya etnichnih menshin U 1937 r V Kubijovich razom z inshimi naukovcyami vishav Atlas Ukrayini j sumizhnih krayiv Ce buv najviznachnishij kartografichnij tvir togo chasu yakij mav na meti ogornuti okom cile nashoyi nacionalnoyi teritoriyi i v legko dostupnij sposib z dopomogoyu map i diagram piznati najvazhlivishi yavisha nashogo zhittya v yih geografichnomu rozmishenni Do skladu atlasu vhodili 217 kart i shem z poyasnyuvalnimi tekstami Karti ohoplyuvali teritoriyu usih ukrayinskih etnichnih zemel vid r Don do shidnih rajoniv Polshi Protyagom 1960 1980 h rokiv v Instituti istoriyi AN URSR stvoryuvavsya Istorichnij atlas Ukrayinskoyi PCP Jogo bulo zadumano yak tretij tom Nacionalnogo atlasu Ukrayini prote ce vidannya tak i ne pobachilo svit Okremi jogo karti buli dovedeni do stadiyi kolorovih prob ale cherez usilyaki pereshkodi tak i ne buli nadrukovani Naprikinci XX st vijshlo drukom chimalo istoriko kartografichnih tvoriv zokrema taki navchalni istorichni karti Najdavnishe istorichne minule Ukrayini Vizvolna vijna ukrayinskogo narodu pid provodom Bogdana Hmelnickogo 1648 1657 rr Ukrayinske kozactvo u XVI pershij polovini XVII st Pam yatki kulturi Ukrayini XV XVIII st Odnochasno buli stvoreni chislenni navchalni istorichni atlasi Ukrayini Sered najvidomishih naukovciv yaki plidno pracyuvali i pracyuyut v galuzi istorichnoyi kartografiyi slid zgadati j pro takih talanovitih ukrayinskih doslidnikiv yak P Tutkovskij L Bagrov V Kordt Ya Dashkevich M Vavrichin I Butich R Sossa A Harchenko O Shablij V Shevchenko F Shevchenko A Bajcar ta in Bilsh mensh povnij perelik vitchiznyanih uchenih yaki u svoyih doslidzhennyah zaluchali kartografichni metodi i zrobili suttyevij vnesok u stanovlennya i rozvitok istorichnoyi kartografiyi Ukrayini vklyuchiv bi v sebe sotni prizvish Div takozhSpecialni istorichni discipliniPrimitkiVojcehivska I N Specialni istorichni disciplini navch posib dlya stud vish navch zakl I N Vojcehivska V V Tomazov M F Dmitriyenko K Libid 2008 520 s Goldenberg L A Istoricheskkaya kartografiya L A Goldenberg Sovet ist encikl M 1965 PosilannyaMarkova O Ye Istorichna kartografiya Enciklopediya suchasnoyi Ukrayini red kol I M Dzyuba ta in NAN Ukrayini NTSh K Institut enciklopedichnih doslidzhen NAN Ukrayini 2001 2023 ISBN 966 02 2074 X Markova O Ye ISTORIChNA KARTOGRAFIYa Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2005 T 3 E J 672 s il ISBN 966 00 0610 1