Сою́з Комо́рських Острові́в (до 2002 року знана як Федера́льна Ісла́мська Респу́бліка Комо́рських Острові́в) — острівна держава в Індійському океані між Мадагаскаром і східним узбережжям Африки. Три острови Коморських островів — Нджазіджа (Гранд-Комор або Великий Комор), Нзвані (Анжуан) і Мвалі (Мохелі) — утворюють Союз Коморських Островів. Четвертий великий острів архіпелагу, Майотта, належить Франції. Площа країни становить 1862 км² (168-ме місце у світі), разом із Майоттою — 2235 км². Населення — 691 тис. осіб (157-ме місце у світі). Столиця — місто Мороні.
Союз Коморських Островів | |||||
| |||||
Девіз: «Unité — Justice — Progrès» «Єдність-Справедливість-Поступ» | |||||
Гімн: Udzima wa ya Masiwa «Союз Великих Островів» | |||||
Столиця (та найбільше місто) | Мороні country H G O | ||||
Офіційні мови | Коморська, Арабська, Французька | ||||
---|---|---|---|---|---|
Форма правління | Федеральна республіка | ||||
- Президент | Азалі Ассумані | ||||
Незалежність | від Франції | ||||
Площа | |||||
- Загалом | 1862 км² (178-ме) | ||||
- Внутр. води | незначний % | ||||
Населення | |||||
- оцінка 2005 | 798,000 (159-те) | ||||
- Густота | 275/км² (25-те) | ||||
ВВП (ПКС) | 2004 р., оцінка | ||||
- Повний | $1.049 мільярдів (171-ше) | ||||
- На душу населення | $1,660 (156-те) | ||||
ІЛР (2004) | ▲ 0.556 (середній) (132-ге) | ||||
Валюта | Коморський франк (KMF ) | ||||
Часовий пояс | EAT () | ||||
Коди ISO 3166 | KM / COM / 174 | ||||
Домен | .km | ||||
Телефонний код | +269 | ||||
|
Географія
Острівна африканська держава (архіпелаг Коморські острови) в західній акваторії Індійського океану, в Мозамбіцькій протоці між східним узбережжям Африки (Мозамбік і Танзанія) і Мадагаскаром. До складу Коморських Островів входять три основні острови — Нджазіджа (Великий Комор), Мвалі (Мохелі), Нзвані (Анжуан) і багато дрібніших. Столиця і найбільше місто, Мороні, розташоване на острові Нджазіджа.
Площа країни становить 1862 км² (з Майоттою 2235 км²), Коморські Острови також претендують на 320 км² територіальних морів. Клімат тропічний, як правило м'який, з двома основними сезонами, що відрізняються за кількістю опадів. Температура в середньому 29-30 °C у березні, найтеплішому місяці сезону дощів, що триває з грудня по квітень, а середня температура прохолодного сухого сезону (триває з травня по листопад) становить 19 °C.
Коморські Острови претендують також на , невеликий архіпелаг до якого належать острови , Іль-дю-Ліс і кілька невеликих скель. Острови Глоріосо до 1975 року знаходилися під управлінням колоніальної адміністрації Коморських Островів, і тому іноді вважаються частиною Коморського архіпелагу. Коморські Острови також заявляють, про належність до своєї економічної зони тепер затопленого острова , який був захоплений Мадагаскаром у 1976 році.
Історія
Стародавня історія
Острів Анжуан був заселений ще в V ст. н. е. У XII столітті архіпелаг потрапив під владу султанату Кілва, створеного арабами на східному узбережжі Африки (територія сучасної Танзанії). Вперше острови описані у 1598 році голландським мандрівником . Спроба португальців облаштуватися на островах в 1610-х роках зазнала невдачі через опір місцевих жителів. Після розпаду Кілви тут утворилися численні ворогуючі султанати, зріс вплив ісламу.
З 1600-х років почалося друга хвиля заселення островів вихідцями з Африки, країн Арабського Сходу та острова Мадагаскар. Архіпелаг також був притулком піратів, які привозили сюди полонених індійців і китайців. З 1785 року з метою захоплення рабів здійснювалися набіги з Мадагаскару, через що на початку XIX століття острів Майотта практично став безлюдним і разом з островом Мохелі контролювався правителями Мадагаскару.
Колоніальний період
У 1841 році Франція захопила острів Майотта, і з 1843 року він став її протекторатом. У 1886—1892 роках встановлений протекторат над островами Анжуан, Великий Комор і Мохелі. З 1909 року архіпелаг офіційно оголошений французькою колонією, а в 1912-му в адміністративному відношенні приєднаний до Мадагаскару.
Економіка колоній базувалися на вирощуванні ванілі, гвоздики і кави. Місцева еліта тісно співпрацювала з колоніальною адміністрацією. Після окупації британськими військами під час Другої світової війни згідно з новою конституцією Франції в 1947 році Коморським островам надано статус її заморської території. У 1957 році розпочала діяльність (у 1961-му її очолив уродженець країни З. М. Шейх), в 1961 році створена Палата депутатів. Місцеве самоврядування (окрім питань фінансів, оборони і зовнішніх стосунків) введене 1968 року. Адміністративний центр у 1968 році перенесений з Дзаудзі (острів Майотта) до Мороні (острів Великий Комор). Адміністрацію очолював верховний комісар.
Перші політичні організації, що представляли різні групи мусульманської аристократії, виникли в 1962 році: (ДСКО, створений. М. Шейхом) — т. зв. «Партія зелених» (партія вищих державних службовців) і (ДОК), що дістало назву «Партія білих», або партія «принців». У 1963 році коморською громадою в Танганьїці створено (МОЛІНАКО), визнане ОАЕ лідером національно-визвольного руху на островах. На архіпелазі з 1970 року діяло його відділення — (ПЕК). У 1972 році на о. Великий Комор створена (Умма).
У референдумі з питання незалежності архіпелагу (грудень 1974 року) 96 % жителів островів Анжуан, Великий Комор і Мохелі проголосували за його відділення від Франції, а 64 % населення острова Майотта — проти. 6 липня 1975 року місцева Палата депутатів в односторонньому порядку проголосила незалежну державу у складі островів Анжуан, Великий Комор і Мохелі. Президентом став голова Урядової ради Ахмед Абдаллах.
У листопаді 1975 року Комори були прийняті в ООН у складі чотирьох островів як єдина держава. Франція, визнавши незалежність Коморських островів, закріпила за о. Майотта статус своєї територіальної одиниці.
Після здобуття незалежності
Внаслідок безкровного державного перевороту 3 серпня 1975 року до влади прийшов Алі Суаліх, що проголосив курс т. з. «національного соціалізму»: націоналізація великих земельних володінь і власності висланих з країни французьких колоністів, введення планування в економіці, відміна дії законів шаріату і обмеження впливу мусульманського духівництва, розпуск політичних партій. Антиісламська спрямованість політики уряду привела до дестабілізізациі обстановки в країні. КД опинилася в умовах міжнародної ізоляції.
У травні 1978 року відбувся новий переворот, очолений французьким найманцем Бобом Денаром (А. Суаліх убитий, влада знов перейшла до А. Абдаллаха). Відновлена діяльність адміністративного апарату, приватних французьких і місцевих компаній, повернена земля великих власників, заохочувалися іноземні інвестиції, відновлені дипломатичні відносини з Францією.
Згідно з конституцією 1978 держава перейменована у Федеральну Ісламську Республіку Коморські Острови, парламент — у Федеральну асамблею, а іслам оголошений державною релігією. Після введення однопартійної системи (1979) єдиною партією став правлячий Коморсьий союз за прогрес (Уджіма, створений 1982 року). Авторитарність режиму А. Абдаллаха, переобраного 1984 року (99 % голосів), і придушення будь-яких опозиційних поглядів привели в листопаді 1989 року до перевороту, в ході якого він був убитий.
Президентські вибори 1990 року пройшли в умовах багатопартійності (створені 14 легальних партій). Президентом був вибраний (55,3 % голосів). Постійна конфронтація партій сприяла новому перевороту у вересні 1995 року, здійсненому іноземними найманцями. У 1996—1998 роках президентський пост займав Могаммед Такі Абдулкарім. Нова конституція (1996) закріпила існування багатопартійності і ісламу як державної релігії.
Після смерті президента цей пост зайняв Т. Массунде. Погіршення економічного стану (зокрема внаслідок падіння світових цін на ваніль і гвоздику) і сепаратизм (проголошення в односторонньому порядку незалежності островами Анжуан і Мохелі в 1997 році) дестабілізували ситуацію в країні. У результаті військового перевороту 30 квітня 1999 року до влади прийшов полковник Азалі Ассумані. У 2001 році урядові війська запобігли спробам військових переворотів на островах Анжуан і Мохелі.
Після проведення в квітні 2002 року референдуму схвалена нова конституцію, що надавала островам ширші автономні права. Країна стала називатися Союз Коморських Островів (СКО). На президентських виборах 14 квітня 2002 року (що відкладаються кілька разів і пройшли в два тури) переміг А. Ассумані. У березні — квітні того ж року вибрані президенти островів Ажуан і Мохелі. Президентом о. Великий Комор вибрано в травні 2002 році супротивника А. Ассумані А. З. Елбак (63 % голосів).
На виборах 2006 р. перемогу здобув представник острова Анжуан Ахмед Абдалла Мохамед Самбі. Чинний федеральний президент Азалі Ассумані погодився з результатами виборів після чого в країні відбувся перший мирний перехід влади.
З 2007 року різко погіршилися стосунки федеральної влади і президента острова Анжуан Мохамеда Бакара. У квітні 2007 року після завершення терміну президентства Бакара, федеральний уряд призначив нового тимчасового президента. Проте Бакар відмовився підкоритися цьому рішенню і в червні 2007 року провів нові вибори, після яких оголосив про свою перемогу з результатом 90 %. Федеральна влада і Африканський союз не визнали легітимність виборів. 24 березня 2008 року війська Африканського Союзу висадилися на острові Анжуан і після нетривалих сутичок острів опинився під контролем сил Африканського Союзу. Президент Бакар утік на Майотту і попросив політичного притулку у Франції.
Політична система
Коморські Острови за формою правління є парламентською республікою, глава держави — президент, від 2011 року Ікілілу Дуанін. Державний устрій — федеративна держава.
Союз Коморських Островів Президент одночасно є главою держави і главою уряду. була прийнята на референдумі 23 грудня 2001 року після чого були прийняті також конституції окремих островів.
Виконавча влада здійснюється урядом, що призначається і очолюється президентом. Кожен з островів (відповідно до розділу II Конституції) має велику ступінь автономії в Союзі, в тому числі мають власну конституцію, президента і парламент. Президента союзу почергово обирають різні острови. Теперішній федеральний президент є представником острова Андиджан.
Парламент
Органом законодавчої влади є Союзна Асамблея з 33 членів якої 18 обираються прямими виборами, а 15 призначаються місцевими асамблеями трьох островів.
Політичні партії
Основні політичні партії держави:
- .
- .
- .
Судова влада
Коморська правова система ґрунтується на ісламському праві, французькому праві і нормах традиційного права. Сільські старійшини або цивільні суди вирішують більшість суперечок. Судова влада незалежна від законодавчої і виконавчої влади. Верховний суд діє як Конституційна рада для вирішення конституційних питань і контролю за президентськими виборами. Верховний Суд також виступає ролі арбітра у випадку звинувачень на адресу уряду . Верховний суд складається з двох членів, що призначаються президентом, двоє обираються федеральним парламентом, і по одному призначають уряди кожного острова.
Зовнішня політика
Українсько-коморські відносини
Уряд Коморських Островів офіційно визнав незалежність України 7 червня 1993 року, дипломатичні відносини з Україною встановлено 23 липня 1993 року. Дипломатичних і консульських представництв в Україні не створено, найближче посольство Коморських Островів, що відає справами щодо України, знаходиться в Парижі (Франція). Справами України на Коморських Островах відає українське посольство в Кенії. 13 травня 2023 року в перше відбулася зустріч міністра закордонних справ України Дмитра Кулеби та міністра закордонних справ Коморських островів Дойхіра Дулкамала, вони обговорили перспективи двостороннього співробітництва і посилення співпраці України з Африканським Союзом під час головування Коморських Островів в цьому союзі.
Адміністративно-територіальній поділ
В адміністративно-територіальному відношенні територія держави поділяється на: 3 автономні провінції (острови).
Автономний регіон | Адміністративний центр | Площа, км² | Населення, чол. (2012) | Кількість префектур |
---|---|---|---|---|
Нгазіджа | Мороні | 1148 | 369 600 | 8 (, , , , , , , ) |
Анжуан | Муцамуду | 424 | 306 800 | 5 (, , , , ) |
Мвалі | Фомбоні | 290 | 47 900 | 3 (, , ) |
Збройні сили
Чисельність збройних сил у 1996 році складала 800 військовослужбовців.
Економіка
Коморські Острови — відстала аграрна держава. Валовий внутрішній продукт (ВВП) у 2006 році склав 441 млн доларів США (179-те місце у світі); що у перерахунку на одну особу становить 600 доларів (189-те місце у світі). Промисловість разом із будівництвом становить 4 % від ВВП держави; аграрне виробництво разом з лісовим господарством і рибальством — 40 %; сфера обслуговування — 56 % (станом на 2006 рік). Зайнятість активного населення у господарстві країни розподіляється так: 20 % — промисловість, будівництво і сфера обслуговування; 80 % — аграрне, лісове і рибне господарства (станом на 2006 рік).
Надходження в державний бюджет Коморських Островів за 2006 рік склали 27,6 млн доларів США.
Валюта
Національною валютою країни слугує коморський франк. У 2006 році за 1 долар США (USD) давали 392 коморських франки.
Промисловість
Головна галузь промисловості: харчова.
Енергетика
За 2004 рік було вироблено 19 млн кВт·год електроенергії (експортовано 0 млн кВт·год); загальний обсяг спожитої — 17,7 млн кВт·год (імпортовано 0 млн кВт·год).
У 2004 році споживання нафти склало 0,7 тис. барелів на добу, природний газ не використовується для господарських потреб.
Агровиробництво
У сільськогосподарському обробітку перебуває 45 % площі держави. Головні сільськогосподарські культури: банани, ваніль, кориця, кава.
Транспорт
Туризм
У 1996 році Коморські Острови прибуток від іноземного туризму становив 20 млн доларів США.
Зовнішня торгівля
Основні торговельні партнери Коморських Островів: Франція, Сінгапур, Південно-Африканська Республіка, Німеччина, Об'єднані Арабські Емірати, Японія.
Держава експортує: ваніль (70 %), копра, какао, сизаль, кава, гвоздика, пряні олії. Основні покупці: Франція (27 %); Сінгапур (16 %); Японія (15 %), Німеччина (13 %). У 2005 році вартість експорту склала 34 млн доларів США.
Держава імпортує: рис, нафтопродукти, промислові вироби. Основні імпортери: Франція (22 %); Об'єднані Арабські Емірати (10 %); Південно-Африканська Республіка (7 %). У 2005 році вартість імпорту склала 115 млн доларів США.
Населення
Населення держави у 2006 році становило 691 тис. осіб (157-ме місце у світі). Густота населення: 304,1 осіб/км² (19-те місце у світі). Згідно статистичних даних за 2006 рік народжуваність 36,4 ‰; смертність 8 ‰; природний приріст 28,4 ‰.
Вікова піраміда населення виглядає наступним чином (станом на 2006 рік):
- діти віком до 14 років — 42,6 % (152 тис. чоловіків, 151 тис. жінок);
- дорослі (15—64 років) — 54,4 % (191 тис. чоловіків, 196 тис. жінок);
- особи похилого віку (65 років і старіші) — 3 % (10 тис. чоловіків, 11,5 тис. жінок).
Урбанізація
Рівень урбанізованості в 2000 році склав 31 %. Головні міста держави: Мороні (48 тис. осіб), Муцамуду (25 тис. осіб), (14 тис. осіб), Фомбоні (14 тис. осіб).
Етнічний склад
Головні етноси, що складають коморську націю: суахілі — _%, малагасійці — _%, індійці — %, французи, китайці.
Мови
Державна мова: коморська (шикоморі), близька до суахілі, англійська і французька.
Релігії
Головні релігії держави: іслам сунітського спрямування — 99 % населення, католицтво (переважно французи, малагасійці) — 0,5 %.
Охорона здоров'я
Очікувана середня тривалість життя в 2006 році становила 72,3 року: для чоловіків — 68,4 року, для жінок — 64,7 року. Смертність немовлят до 1 року становила 70,7 ‰ (станом на 2006 рік). Населення забезпечене лікарями — 1 лікар на 11,1 тис. жителів (станом на 1996 рік).
Освіта
Рівень письменності в 2003 році становив 56,6 %: 63,6 % серед чоловіків, 49,3 % серед жінок.
У країні запроваджена 9-річна обов'язкова освіта.
Інтернет
Культура
Примітки
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
- Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 1998—2004. — .
- Країнознавчий словник-довідник. — К. : Знання, 2008. — 839 с.
- Очільники МЗС України та Союзу Коморських островів провели першу в історії зустріч
- Населення Коморських Островів [ 6 Травня 2021 у Wayback Machine.] Citypopulation
- Населення Майотти [ 2 Квітня 2015 у Wayback Machine.] Citypopulation
Література
- Бєлозоров С. Т. Африка. — К.: Радянська школа, 1957.(рос.)
- Abdelaziz Riziki Mohamed, Comores: les institutions d'un Etat mort-né, Editions L'Harmattan, 2001, 376 p. ()(фр.)
- Mohamed Toihiri, La République des Imberbes, Éditions l'Harmattan, coll. " Encres Noires ", 1985 (ISSN 0223-9930), critique romancée de la période et du régime(фр.)
- Jean-Louis Guebourg, La grande Comore: Des sultans aux mercenaires, Éditions L'Harmattan, 1 1994, 272 p. ()(фр.)
- Emmanuel Nirina Vérin, Pierre Vérin, Histoire de la révolution comorienne: décolonisation, idéologie et séisme social, Editions L'Harmattan, 1er janvier 1999, 158 p. ()(фр.)
- Alain Deschamps, Les Comores d'Ahmed Abdallah: mercenaires, révolutionnaires et cœlacanthe, KARTHALA Editions, 2005, 189 p. ()(фр.)
Джерела
- The Comoros Islands: Struggle Against Dependency in the Indian Ocean Malyn Newitt
- Historical Dictionary of the Comoro Islands Martin and Harriet Ottenheimer
- Shinzwani-English/English-Shinzwani Dictionary Harriet Ottenheimer
- Lonely Planet World Guide: Madagascar and Comoros Gemma Pitcher and Patricia C. Wright
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Soyu z Komo rskih Ostrovi v do 2002 roku znana yak Federa lna Isla mska Respu blika Komo rskih Ostrovi v ostrivna derzhava v Indijskomu okeani mizh Madagaskarom i shidnim uzberezhzhyam Afriki Tri ostrovi Komorskih ostroviv Ndzhazidzha Grand Komor abo Velikij Komor Nzvani Anzhuan i Mvali Moheli utvoryuyut Soyuz Komorskih Ostroviv Chetvertij velikij ostriv arhipelagu Majotta nalezhit Franciyi Plosha krayini stanovit 1862 km 168 me misce u sviti razom iz Majottoyu 2235 km Naselennya 691 tis osib 157 me misce u sviti Stolicya misto Moroni Soyuz Komorskih Ostroviv kom Udzima wa Komori fr Union des Comores arab الاتحاد القمري Prapor Derzhavna pechatka Deviz Unite Justice Progres Yednist Spravedlivist Postup Gimn Udzima wa ya Masiwa Soyuz Velikih Ostroviv Roztashuvannya Komorskih Ostroviv Stolicya ta najbilshe misto Moroni 11 41 pd sh 43 16 sh d country H G O Oficijni movi Komorska Arabska Francuzka Forma pravlinnya Federalna respublika Prezident Azali Assumani Nezalezhnist vid Franciyi Plosha Zagalom 1862 km 178 me Vnutr vodi neznachnij Naselennya ocinka 2005 798 000 159 te Gustota 275 km 25 te VVP PKS 2004 r ocinka Povnij 1 049 milyardiv 171 she Na dushu naselennya 1 660 156 te ILR 2004 0 556 serednij 132 ge Valyuta Komorskij frank a href wiki D0 9A D0 BB D0 B0 D1 81 D0 B8 D1 84 D1 96 D0 BA D0 B0 D1 86 D1 96 D1 8F D0 B2 D0 B0 D0 BB D1 8E D1 82 ISO 4217 title Klasifikaciya valyut ISO 4217 KMF a Chasovij poyas EAT UTC 3 Kodi ISO 3166 KM COM 174 Domen km Telefonnij kod 269 Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Komorski OstroviGeografiyaViglyad iz suputnika ostrova Ndzhazidzha pid chas viverzhennya vulkana Kartala Dokladnishe Geografiya Komorskih Ostroviv Ostrivna afrikanska derzhava arhipelag Komorski ostrovi v zahidnij akvatoriyi Indijskogo okeanu v Mozambickij protoci mizh shidnim uzberezhzhyam Afriki Mozambik i Tanzaniya i Madagaskarom Do skladu Komorskih Ostroviv vhodyat tri osnovni ostrovi Ndzhazidzha Velikij Komor Mvali Moheli Nzvani Anzhuan i bagato dribnishih Stolicya i najbilshe misto Moroni roztashovane na ostrovi Ndzhazidzha Plosha krayini stanovit 1862 km z Majottoyu 2235 km Komorski Ostrovi takozh pretenduyut na 320 km teritorialnih moriv Klimat tropichnij yak pravilo m yakij z dvoma osnovnimi sezonami sho vidriznyayutsya za kilkistyu opadiv Temperatura v serednomu 29 30 C u berezni najteplishomu misyaci sezonu doshiv sho trivaye z grudnya po kviten a serednya temperatura proholodnogo suhogo sezonu trivaye z travnya po listopad stanovit 19 C Komorski Ostrovi pretenduyut takozh na nevelikij arhipelag do yakogo nalezhat ostrovi Il dyu Lis i kilka nevelikih skel Ostrovi Glorioso do 1975 roku znahodilisya pid upravlinnyam kolonialnoyi administraciyi Komorskih Ostroviv i tomu inodi vvazhayutsya chastinoyu Komorskogo arhipelagu Komorski Ostrovi takozh zayavlyayut pro nalezhnist do svoyeyi ekonomichnoyi zoni teper zatoplenogo ostrova yakij buv zahoplenij Madagaskarom u 1976 roci IstoriyaDokladnishe Starodavnya istoriya Ostriv Anzhuan buv zaselenij she v V st n e U XII stolitti arhipelag potrapiv pid vladu sultanatu Kilva stvorenogo arabami na shidnomu uzberezhzhi Afriki teritoriya suchasnoyi Tanzaniyi Vpershe ostrovi opisani u 1598 roci gollandskim mandrivnikom Sproba portugalciv oblashtuvatisya na ostrovah v 1610 h rokah zaznala nevdachi cherez opir miscevih zhiteliv Pislya rozpadu Kilvi tut utvorilisya chislenni voroguyuchi sultanati zris vpliv islamu Z 1600 h rokiv pochalosya druga hvilya zaselennya ostroviv vihidcyami z Afriki krayin Arabskogo Shodu ta ostrova Madagaskar Arhipelag takozh buv pritulkom pirativ yaki privozili syudi polonenih indijciv i kitajciv Z 1785 roku z metoyu zahoplennya rabiv zdijsnyuvalisya nabigi z Madagaskaru cherez sho na pochatku XIX stolittya ostriv Majotta praktichno stav bezlyudnim i razom z ostrovom Moheli kontrolyuvavsya pravitelyami Madagaskaru Kolonialnij period U 1841 roci Franciya zahopila ostriv Majotta i z 1843 roku vin stav yiyi protektoratom U 1886 1892 rokah vstanovlenij protektorat nad ostrovami Anzhuan Velikij Komor i Moheli Z 1909 roku arhipelag oficijno ogoloshenij francuzkoyu koloniyeyu a v 1912 mu v administrativnomu vidnoshenni priyednanij do Madagaskaru Ekonomika kolonij bazuvalisya na viroshuvanni vanili gvozdiki i kavi Misceva elita tisno spivpracyuvala z kolonialnoyu administraciyeyu Pislya okupaciyi britanskimi vijskami pid chas Drugoyi svitovoyi vijni zgidno z novoyu konstituciyeyu Franciyi v 1947 roci Komorskim ostrovam nadano status yiyi zamorskoyi teritoriyi U 1957 roci rozpochala diyalnist u 1961 mu yiyi ocholiv urodzhenec krayini Z M Shejh v 1961 roci stvorena Palata deputativ Misceve samovryaduvannya okrim pitan finansiv oboroni i zovnishnih stosunkiv vvedene 1968 roku Administrativnij centr u 1968 roci perenesenij z Dzaudzi ostriv Majotta do Moroni ostriv Velikij Komor Administraciyu ocholyuvav verhovnij komisar Pershi politichni organizaciyi sho predstavlyali rizni grupi musulmanskoyi aristokratiyi vinikli v 1962 roci DSKO stvorenij M Shejhom t zv Partiya zelenih partiya vishih derzhavnih sluzhbovciv i DOK sho distalo nazvu Partiya bilih abo partiya princiv U 1963 roci komorskoyu gromadoyu v Tanganyici stvoreno MOLINAKO viznane OAE liderom nacionalno vizvolnogo ruhu na ostrovah Na arhipelazi z 1970 roku diyalo jogo viddilennya PEK U 1972 roci na o Velikij Komor stvorena Umma U referendumi z pitannya nezalezhnosti arhipelagu gruden 1974 roku 96 zhiteliv ostroviv Anzhuan Velikij Komor i Moheli progolosuvali za jogo viddilennya vid Franciyi a 64 naselennya ostrova Majotta proti 6 lipnya 1975 roku misceva Palata deputativ v odnostoronnomu poryadku progolosila nezalezhnu derzhavu u skladi ostroviv Anzhuan Velikij Komor i Moheli Prezidentom stav golova Uryadovoyi radi Ahmed Abdallah U listopadi 1975 roku Komori buli prijnyati v OON u skladi chotiroh ostroviv yak yedina derzhava Franciya viznavshi nezalezhnist Komorskih ostroviv zakripila za o Majotta status svoyeyi teritorialnoyi odinici Pislya zdobuttya nezalezhnosti Vnaslidok bezkrovnogo derzhavnogo perevorotu 3 serpnya 1975 roku do vladi prijshov Ali Sualih sho progolosiv kurs t z nacionalnogo socializmu nacionalizaciya velikih zemelnih volodin i vlasnosti vislanih z krayini francuzkih kolonistiv vvedennya planuvannya v ekonomici vidmina diyi zakoniv shariatu i obmezhennya vplivu musulmanskogo duhivnictva rozpusk politichnih partij Antiislamska spryamovanist politiki uryadu privela do destabilizizacii obstanovki v krayini KD opinilasya v umovah mizhnarodnoyi izolyaciyi U travni 1978 roku vidbuvsya novij perevorot ocholenij francuzkim najmancem Bobom Denarom A Sualih ubitij vlada znov perejshla do A Abdallaha Vidnovlena diyalnist administrativnogo aparatu privatnih francuzkih i miscevih kompanij povernena zemlya velikih vlasnikiv zaohochuvalisya inozemni investiciyi vidnovleni diplomatichni vidnosini z Franciyeyu Zgidno z konstituciyeyu 1978 derzhava perejmenovana u Federalnu Islamsku Respubliku Komorski Ostrovi parlament u Federalnu asambleyu a islam ogoloshenij derzhavnoyu religiyeyu Pislya vvedennya odnopartijnoyi sistemi 1979 yedinoyu partiyeyu stav pravlyachij Komorsij soyuz za progres Udzhima stvorenij 1982 roku Avtoritarnist rezhimu A Abdallaha pereobranogo 1984 roku 99 golosiv i pridushennya bud yakih opozicijnih poglyadiv priveli v listopadi 1989 roku do perevorotu v hodi yakogo vin buv ubitij Prezidentski vibori 1990 roku projshli v umovah bagatopartijnosti stvoreni 14 legalnih partij Prezidentom buv vibranij 55 3 golosiv Postijna konfrontaciya partij spriyala novomu perevorotu u veresni 1995 roku zdijsnenomu inozemnimi najmancyami U 1996 1998 rokah prezidentskij post zajmav Mogammed Taki Abdulkarim Nova konstituciya 1996 zakripila isnuvannya bagatopartijnosti i islamu yak derzhavnoyi religiyi Pislya smerti prezidenta cej post zajnyav T Massunde Pogirshennya ekonomichnogo stanu zokrema vnaslidok padinnya svitovih cin na vanil i gvozdiku i separatizm progoloshennya v odnostoronnomu poryadku nezalezhnosti ostrovami Anzhuan i Moheli v 1997 roci destabilizuvali situaciyu v krayini U rezultati vijskovogo perevorotu 30 kvitnya 1999 roku do vladi prijshov polkovnik Azali Assumani U 2001 roci uryadovi vijska zapobigli sprobam vijskovih perevorotiv na ostrovah Anzhuan i Moheli Pislya provedennya v kvitni 2002 roku referendumu shvalena nova konstituciyu sho nadavala ostrovam shirshi avtonomni prava Krayina stala nazivatisya Soyuz Komorskih Ostroviv SKO Na prezidentskih viborah 14 kvitnya 2002 roku sho vidkladayutsya kilka raziv i projshli v dva turi peremig A Assumani U berezni kvitni togo zh roku vibrani prezidenti ostroviv Azhuan i Moheli Prezidentom o Velikij Komor vibrano v travni 2002 roci suprotivnika A Assumani A Z Elbak 63 golosiv Na viborah 2006 r peremogu zdobuv predstavnik ostrova Anzhuan Ahmed Abdalla Mohamed Sambi Chinnij federalnij prezident Azali Assumani pogodivsya z rezultatami viboriv pislya chogo v krayini vidbuvsya pershij mirnij perehid vladi Z 2007 roku rizko pogirshilisya stosunki federalnoyi vladi i prezidenta ostrova Anzhuan Mohameda Bakara U kvitni 2007 roku pislya zavershennya terminu prezidentstva Bakara federalnij uryad priznachiv novogo timchasovogo prezidenta Prote Bakar vidmovivsya pidkoritisya comu rishennyu i v chervni 2007 roku proviv novi vibori pislya yakih ogolosiv pro svoyu peremogu z rezultatom 90 Federalna vlada i Afrikanskij soyuz ne viznali legitimnist viboriv 24 bereznya 2008 roku vijska Afrikanskogo Soyuzu visadilisya na ostrovi Anzhuan i pislya netrivalih sutichok ostriv opinivsya pid kontrolem sil Afrikanskogo Soyuzu Prezident Bakar utik na Majottu i poprosiv politichnogo pritulku u Franciyi Politichna sistemaIkililu Duanin Dokladnishe Komorski Ostrovi za formoyu pravlinnya ye parlamentskoyu respublikoyu glava derzhavi prezident vid 2011 roku Ikililu Duanin Derzhavnij ustrij federativna derzhava Soyuz Komorskih Ostroviv Prezident odnochasno ye glavoyu derzhavi i glavoyu uryadu bula prijnyata na referendumi 23 grudnya 2001 roku pislya chogo buli prijnyati takozh konstituciyi okremih ostroviv Vikonavcha vlada zdijsnyuyetsya uryadom sho priznachayetsya i ocholyuyetsya prezidentom Kozhen z ostroviv vidpovidno do rozdilu II Konstituciyi maye veliku stupin avtonomiyi v Soyuzi v tomu chisli mayut vlasnu konstituciyu prezidenta i parlament Prezidenta soyuzu pochergovo obirayut rizni ostrovi Teperishnij federalnij prezident ye predstavnikom ostrova Andidzhan Parlament Dokladnishe Organom zakonodavchoyi vladi ye Soyuzna Asambleya z 33 chleniv yakoyi 18 obirayutsya pryamimi viborami a 15 priznachayutsya miscevimi asambleyami troh ostroviv Politichni partiyi Dokladnishe Osnovni politichni partiyi derzhavi Stolicya derzhavi Moroni Sudova vlada Komorska pravova sistema gruntuyetsya na islamskomu pravi francuzkomu pravi i normah tradicijnogo prava Silski starijshini abo civilni sudi virishuyut bilshist superechok Sudova vlada nezalezhna vid zakonodavchoyi i vikonavchoyi vladi Verhovnij sud diye yak Konstitucijna rada dlya virishennya konstitucijnih pitan i kontrolyu za prezidentskimi viborami Verhovnij Sud takozh vistupaye roli arbitra u vipadku zvinuvachen na adresu uryadu Verhovnij sud skladayetsya z dvoh chleniv sho priznachayutsya prezidentom dvoye obirayutsya federalnim parlamentom i po odnomu priznachayut uryadi kozhnogo ostrova Zovnishnya politika Dokladnishe Ukrayinsko komorski vidnosini Dokladnishe Ukrayinsko komorski vidnosini Uryad Komorskih Ostroviv oficijno viznav nezalezhnist Ukrayini 7 chervnya 1993 roku diplomatichni vidnosini z Ukrayinoyu vstanovleno 23 lipnya 1993 roku Diplomatichnih i konsulskih predstavnictv v Ukrayini ne stvoreno najblizhche posolstvo Komorskih Ostroviv sho vidaye spravami shodo Ukrayini znahoditsya v Parizhi Franciya Spravami Ukrayini na Komorskih Ostrovah vidaye ukrayinske posolstvo v Keniyi 13 travnya 2023 roku v pershe vidbulasya zustrich ministra zakordonnih sprav Ukrayini Dmitra Kulebi ta ministra zakordonnih sprav Komorskih ostroviv Dojhira Dulkamala voni obgovorili perspektivi dvostoronnogo spivrobitnictva i posilennya spivpraci Ukrayini z Afrikanskim Soyuzom pid chas golovuvannya Komorskih Ostroviv v comu soyuzi Administrativno teritorialnij podilAdministrativnij podil Komorskih Ostroviv Dokladnishe Administrativnij podil Komorskih Ostroviv V administrativno teritorialnomu vidnoshenni teritoriya derzhavi podilyayetsya na 3 avtonomni provinciyi ostrovi Avtonomnij region Administrativnij centr Plosha km Naselennya chol 2012 Kilkist prefektur Ngazidzha Moroni 1148 369 600 8 Anzhuan Mucamudu 424 306 800 5 Mvali Fomboni 290 47 900 3 Zbrojni siliDokladnishe Zbrojni sili Komorskih Ostroviv Chiselnist zbrojnih sil u 1996 roci skladala 800 vijskovosluzhbovciv EkonomikaDokladnishe Komorski Ostrovi vidstala agrarna derzhava Valovij vnutrishnij produkt VVP u 2006 roci sklav 441 mln dolariv SShA 179 te misce u sviti sho u pererahunku na odnu osobu stanovit 600 dolariv 189 te misce u sviti Promislovist razom iz budivnictvom stanovit 4 vid VVP derzhavi agrarne virobnictvo razom z lisovim gospodarstvom i ribalstvom 40 sfera obslugovuvannya 56 stanom na 2006 rik Zajnyatist aktivnogo naselennya u gospodarstvi krayini rozpodilyayetsya tak 20 promislovist budivnictvo i sfera obslugovuvannya 80 agrarne lisove i ribne gospodarstva stanom na 2006 rik Nadhodzhennya v derzhavnij byudzhet Komorskih Ostroviv za 2006 rik sklali 27 6 mln dolariv SShA Valyuta Dokladnishe Valyuta Komorskih Ostroviv Nacionalnoyu valyutoyu krayini sluguye komorskij frank U 2006 roci za 1 dolar SShA USD davali 392 komorskih franki Promislovist Dokladnishe Golovna galuz promislovosti harchova Energetika Dokladnishe Za 2004 rik bulo virobleno 19 mln kVt god elektroenergiyi eksportovano 0 mln kVt god zagalnij obsyag spozhitoyi 17 7 mln kVt god importovano 0 mln kVt god U 2004 roci spozhivannya nafti sklalo 0 7 tis bareliv na dobu prirodnij gaz ne vikoristovuyetsya dlya gospodarskih potreb Agrovirobnictvo Dokladnishe U silskogospodarskomu obrobitku perebuvaye 45 ploshi derzhavi Golovni silskogospodarski kulturi banani vanil koricya kava Transport Dokladnishe Transport Komorskih Ostroviv Turizm Dokladnishe U 1996 roci Komorski Ostrovi pributok vid inozemnogo turizmu stanoviv 20 mln dolariv SShA Zovnishnya torgivlya Dokladnishe Osnovni torgovelni partneri Komorskih Ostroviv Franciya Singapur Pivdenno Afrikanska Respublika Nimechchina Ob yednani Arabski Emirati Yaponiya Derzhava eksportuye vanil 70 kopra kakao sizal kava gvozdika pryani oliyi Osnovni pokupci Franciya 27 Singapur 16 Yaponiya 15 Nimechchina 13 U 2005 roci vartist eksportu sklala 34 mln dolariv SShA Derzhava importuye ris naftoprodukti promislovi virobi Osnovni importeri Franciya 22 Ob yednani Arabski Emirati 10 Pivdenno Afrikanska Respublika 7 U 2005 roci vartist importu sklala 115 mln dolariv SShA NaselennyaZhitelka ostroviv Dokladnishe Naselennya Komorskih Ostroviv Naselennya derzhavi u 2006 roci stanovilo 691 tis osib 157 me misce u sviti Gustota naselennya 304 1 osib km 19 te misce u sviti Zgidno statistichnih danih za 2006 rik narodzhuvanist 36 4 smertnist 8 prirodnij pririst 28 4 Vikova piramida naselennya viglyadaye nastupnim chinom stanom na 2006 rik diti vikom do 14 rokiv 42 6 152 tis cholovikiv 151 tis zhinok dorosli 15 64 rokiv 54 4 191 tis cholovikiv 196 tis zhinok osobi pohilogo viku 65 rokiv i starishi 3 10 tis cholovikiv 11 5 tis zhinok Urbanizaciya Dokladnishe Mista Komorskih Ostroviv Riven urbanizovanosti v 2000 roci sklav 31 Golovni mista derzhavi Moroni 48 tis osib Mucamudu 25 tis osib 14 tis osib Fomboni 14 tis osib Etnichnij sklad Dokladnishe Golovni etnosi sho skladayut komorsku naciyu suahili malagasijci indijci francuzi kitajci Movi Dokladnishe Derzhavna mova komorska shikomori blizka do suahili anglijska i francuzka Religiyi Mechet u Moroni Dokladnishe Religiya na Komorskih Ostrovah Golovni religiyi derzhavi islam sunitskogo spryamuvannya 99 naselennya katolictvo perevazhno francuzi malagasijci 0 5 Ohorona zdorov ya Dokladnishe Ochikuvana serednya trivalist zhittya v 2006 roci stanovila 72 3 roku dlya cholovikiv 68 4 roku dlya zhinok 64 7 roku Smertnist nemovlyat do 1 roku stanovila 70 7 stanom na 2006 rik Naselennya zabezpechene likaryami 1 likar na 11 1 tis zhiteliv stanom na 1996 rik Osvita Dokladnishe Riven pismennosti v 2003 roci stanoviv 56 6 63 6 sered cholovikiv 49 3 sered zhinok U krayini zaprovadzhena 9 richna obov yazkova osvita Internet Dokladnishe KulturaDokladnishe PrimitkiUkrayinska radyanska enciklopediya u 12 t gol red M P Bazhan redkol O K Antonov ta in 2 ge vid K Golovna redakciya URE 1974 1985 Yuridichna enciklopediya u 6 t red kol Yu S Shemshuchenko vidp red ta in K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 1998 2004 ISBN 966 749 200 1 Krayinoznavchij slovnik dovidnik K Znannya 2008 839 s Ochilniki MZS Ukrayini ta Soyuzu Komorskih ostroviv proveli pershu v istoriyi zustrich Naselennya Komorskih Ostroviv 6 Travnya 2021 u Wayback Machine Citypopulation Naselennya Majotti 2 Kvitnya 2015 u Wayback Machine CitypopulationLiteraturaByelozorov S T Afrika K Radyanska shkola 1957 ros Abdelaziz Riziki Mohamed Comores les institutions d un Etat mort ne Editions L Harmattan 2001 376 p ISBN 2 7475 0859 5 fr Mohamed Toihiri La Republique des Imberbes Editions l Harmattan coll Encres Noires 1985 ISSN 0223 9930 critique romancee de la periode et du regime fr Jean Louis Guebourg La grande Comore Des sultans aux mercenaires Editions L Harmattan 1 1994 272 p ISBN 9782296285095 fr Emmanuel Nirina Verin Pierre Verin Histoire de la revolution comorienne decolonisation ideologie et seisme social Editions L Harmattan 1er janvier 1999 158 p ISBN 9782738477521 fr Alain Deschamps Les Comores d Ahmed Abdallah mercenaires revolutionnaires et cœlacanthe KARTHALA Editions 2005 189 p ISBN 9782845866287 fr DzherelaThe Comoros Islands Struggle Against Dependency in the Indian Ocean Malyn Newitt Historical Dictionary of the Comoro Islands Martin and Harriet Ottenheimer Shinzwani English English Shinzwani Dictionary Harriet Ottenheimer Lonely Planet World Guide Madagascar and Comoros Gemma Pitcher and Patricia C Wright