Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Ірано-візантійська війна (572-591) — збройний конфлікт між Сасанідською державою і Візантійською імперією, який тривав 19 років і закінчився підписанням Ктесіфонського миру (591 рік) на вигідних для Візантії умовах.
| Ірано-візантійська війна (572—591) | |||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Римсько-перські війни | |||||||||||
| |||||||||||
| Сторони | |||||||||||
 Візантійська імперія |  Імперія Ераншахр | ||||||||||
| Командувачі | |||||||||||
| Юстин II Тиберій II Маврикій | Хосров I Ормізд IV Бахрам Чубін Хосров II Парвіз | ||||||||||
Передісторія
У 570 році перси захопили Ємен і витіснили з нього союзників Візантії - ефіопів. Тоді ж посилилися набіги на Персію тюрків і хозарських кочівників Північного Кавказу, підбурювані Візантією. Це призвело до початку нової війни.
Хід подій
Спочатку перси вели бойові дії успішно. Так, в 573 році вони захопили місто Дара. Але в 581 році візантійці розбили перську армію під Телль-Костянтином в Малій Азії. В наступні роки війна велася з перемінним успіхом. В 590 році Персія на Північному Кавказі почала війну з хозарами. Візантія, союзниця хазар, направила в район боїв свої війська. В кінці 590 року іранські війська під командуванням полководця Бахрама Чубіна здобули перемогу над об'єднаною візантійсько-хозарською армією і вторглися в територію Сванетії і Кавказької Албанії. Однак незабаром перси були розбиті біля Сісаврана в Вірменії, на узбережжі річки Аракс, візантійськими військами під командуванням полководця Романа. Незабаром шах Ірану помер, а Бахрам Чубін захопив трон. Законний спадкоємець Хосров II Парвіз був змушений просити допомоги у Візантії. Візантійський імператор Маврикій надав допомогу, але при цьому змусив Хосрова II укласти мир на вигідних для Візантії умовах.
Мирна угода
Договір був підписаний в 591 році в Ктесифоні. За його умовами Персія повернула Візантії всі спірні території Месопотамії і Закавказзя, захоплені раніше.
Література
- Пігулевська Н. В. Візантія і Іран на рубежі VI-VII ст. / Відп. редактор акад. В. В. Струве. - Праці інституту сходознавства. - М. Л .: Видавництво Академії наук СРСР, 1946. - Т. XLVI. - 291 с.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Irano vizantijska vijna 572 591 zbrojnij konflikt mizh Sasanidskoyu derzhavoyu i Vizantijskoyu imperiyeyu yakij trivav 19 rokiv i zakinchivsya pidpisannyam Ktesifonskogo miru 591 rik na vigidnih dlya Vizantiyi umovah Irano vizantijska vijna 572 591 Rimsko perski vijni Data 572 591 roki Misce Siriya Mala Aziya Zakavkazzya Mesopotamiya Yemen Privid Agresiyaya Persiyi nabigi hazar i tyurkiv pidbureni Vizantiyeyu Rezultat Peremoga Vizantiyi Teritorialni zmini Yemen stav vasalom Sasanidiv Storoni Vizantijska imperiya Imperiya Eranshahr Komanduvachi Yustin II Tiberij II Mavrikij Hosrov I Ormizd IV Bahram Chubin Hosrov II ParvizPeredistoriyaU 570 roci persi zahopili Yemen i vitisnili z nogo soyuznikiv Vizantiyi efiopiv Todi zh posililisya nabigi na Persiyu tyurkiv i hozarskih kochivnikiv Pivnichnogo Kavkazu pidburyuvani Vizantiyeyu Ce prizvelo do pochatku novoyi vijni Hid podijSpochatku persi veli bojovi diyi uspishno Tak v 573 roci voni zahopili misto Dara Ale v 581 roci vizantijci rozbili persku armiyu pid Tell Kostyantinom v Malij Aziyi V nastupni roki vijna velasya z pereminnim uspihom V 590 roci Persiya na Pivnichnomu Kavkazi pochala vijnu z hozarami Vizantiya soyuznicya hazar napravila v rajon boyiv svoyi vijska V kinci 590 roku iranski vijska pid komanduvannyam polkovodcya Bahrama Chubina zdobuli peremogu nad ob yednanoyu vizantijsko hozarskoyu armiyeyu i vtorglisya v teritoriyu Svanetiyi i Kavkazkoyi Albaniyi Odnak nezabarom persi buli rozbiti bilya Sisavrana v Virmeniyi na uzberezhzhi richki Araks vizantijskimi vijskami pid komanduvannyam polkovodcya Romana Nezabarom shah Iranu pomer a Bahram Chubin zahopiv tron Zakonnij spadkoyemec Hosrov II Parviz buv zmushenij prositi dopomogi u Vizantiyi Vizantijskij imperator Mavrikij nadav dopomogu ale pri comu zmusiv Hosrova II uklasti mir na vigidnih dlya Vizantiyi umovah Mirna ugodaDogovir buv pidpisanij v 591 roci v Ktesifoni Za jogo umovami Persiya povernula Vizantiyi vsi spirni teritoriyi Mesopotamiyi i Zakavkazzya zahopleni ranishe LiteraturaPigulevska N V Vizantiya i Iran na rubezhi VI VII st Vidp redaktor akad V V Struve Praci institutu shodoznavstva M L Vidavnictvo Akademiyi nauk SRSR 1946 T XLVI 291 s