Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Іпсіланті Олександр Костянтинович (грец. Αλέξανδρος Υψηλάντης, 1792 — 31 січня 1828) — походив із відомої фанаріотської родини Іпсіланті. Син Костянтина Іпсіланті, господаря Валахії та князя Молдови, брат Деметріоса Іпсіланті. Керівник (з 1820 р.) грецької таємної організації «Філікі Етерія». Учасник франко-російської війни 1812 року, генерал-майор російської армії (1817). У 1821 р. сформував повстанську армію і підняв антиосманське повстання в Молдові, що стало сигналом до початку Грецької революції 1821-29 рр.
| Іпсіланті Олександр Костянтинович | |
|---|---|
| грец. Αλέξανδρος Υψηλάντης рум. Alexandru Ipsilanti | |
 | |
| Народився | 12 грудня 1792[1][2] Константинополь |
| Помер | 31 січня 1828[1][2] (35 років) Відень, Австрійська імперія |
| Поховання | Афіни |
| Країна |  Греція |
| Діяльність | військовослужбовець |
| Знання мов | грецька |
| Учасник | Наполеонівські війни, Дрезденська битва, Грецька революція і d |
| Членство | Філікі Етерія |
| Посада | член Філікі Етерія[d] |
| Військове звання | генерал-майор |
| Рід | Іпсіланті |
| Батько | Костянтин Іпсіланті |
| Мати | d |
| Брати, сестри | Деметріос Іпсіланті, d, d, d, d і d |
| Автограф |  |
| Нагороди |   |
| |
Біографія
Александр був старшим сином у родині, отримав домашнє виховання та освіту. У формулярному його списку відмічено лише «російською, німецькою, французькою та молдовською вміє читати та писати, знає алгебру».
Служба в російській армії
Службу розпочав у 1808 році корнетом у Кавалергардському полку, у 1813 році він був переведений у чин підполковника до Гродненського полку. У 1812 році він брав участь у битвах при Клястіцах і при Полоцьку, у 1813 році — у битві при Бауцені, під Дрезденом. Під час відступу поблизу селища Бролись йому відірвало ядром праву руку, незабаром після цього він був переведений до чину полковника. У 1816 році Олександру Іпсіланті надано звання флігель-ад'ютанта. У 1817 році отримав звання генерал-майора із призначенням командиром 2-ї бригади 1-ї гусарської дивізії. 9 березня 1821 році він був звільнений від обійманої ним посади.
«Філікі Етерія»
Наприкінці другого десятиріччя XIX століття Дунайські князівства і взагалі весь Балканський півострів були покриті мережею таємних комітетів «Філікі Етерія» — політичного товариства, що мало метою здійснити повстання усіх поневолених Османською імперією православних християн.
Після дворазової відмови знаменитого графа Каподистрії стати на чолі товариства, уповноважений пелопоннесців Ксанф переконав Олександра Іпсіланті взяти на себе керівництво організацією. Після чого новий голова цього таємного товариства вирушив на переговори з іншим уповноваженим пелопоннесців , в Одесу, де зберігалася військова скарбниця «Етерії» — понад 5 000 000 франків, зібрана переважно з пожертвувань московських і таганрозьких греків. Папарігопуло повідомив Іпсіланті докладні відомості про засоби та плани спілки і радив почати військові дії з Дунайських князівств.
Антиосманське повстання
Спочатку Іпсіланті думав вирушити з Трієста, висадитися в листопаді в одному з прибережних пунктів Майни, підняти населення 25 березня в день Благовіщення.
Знаючи, що Османська імперія не має права ввести свої війська в Дунайські князівства без згоди Російської імперії, вважав, що у разі повстання Порта або негайно надішле війська для придушення і таким чином, порушивши договір, дасть право Російській імперії оголосити їй війну, або ж вирішить випросити у неї згоди на виряджання війська, на що знадобиться багато часу, протягом якого повстання досягне значних успіхів.
Іпсіланті 22 лютого 1821 року перейшов Прут у супроводі двох своїх братів, Миколи та Георгія, полковника , Георгія Мано і польського офіцера Гарновського. Молдовський господар, Міхай Суцу ІІ, негайно приєднався до руху, а 24 лютого Іпсіланті видав у Яссах своє відоме звернення до греків.
У Валахії в цей час відбувалися серйозні заворушення через те, що бояри не хотіли визнавати влади призначеного Портою нового господаря, а бажали обрати на цю посаду когось зі свого середовища. Користуючись цією анархією, загін Сави Кашенарі захопив Бухарест. Проте вже з самого вступу до Молдови Іпсіланті викликав невдоволення мешканців цієї області: він оголосив, що першим завданням має звільнити греків, а румуни зовсім не бажали служити знаряддям честолюбних задумів іноземців. Крім того, Іпсіланті не вмів обирати собі помічників і зовсім не мав організаторського таланту. До бояр він звертався вкрай пихато, і не зумів зблизитися з найпопулярнішими ватажками повсталих. Розмістивши свою головну квартиру у Тирговіште, він став займатися призначенням чинів, балами, концертами, забувши зовсім про близькість османів, які швидко наступали на столицю. Проте головний удар було завдано Російською імперією: імператор Олександр Павлович виключив Іпсіланті зі служби, внаслідок чого від повсталих відпали всі ті, хто вірив, що Російська імперія їм допоможе.
Нарешті Іпсіланті відступив до річки Олт, перейшов її і 17 червня зайняв позицію поблизу монастиря Дрогошан, неподалік від Крайової, під австрійським кордоном. 19 червня 1821 року османи атакували повсталих. Дві атаки були відбитого, але при третій албанці вдарилися до втечі, за ними почали тікати й інші загони. Залишилась одна «священна фаланга», яка після відчайдушного опору була винищена майже повністю. Сам Іпсіланті перейшов кордон і був затриманий австрійською владою.
Унаслідок цього Валахія повернулася під владу османського султана. Іпсіланті разом зі своїм братом Миколою утримувався спочатку в угорській фортеці Мункач (Мукачівський замок), а потім переведений у Терезієнштадт. У 1827 році завдяки наполяганням Російської імперії, ув'язнені були звільнені, але за умови, що вони не виїдуть за межі Австрійської імперії. Іпсіланті незабаром помер від грудної хвороби, яка розвинулась у нього під час довгого ув'язнення.
Див. також
Примітки
- Тезаурус CERL — Consortium of European Research Libraries.
- Енциклопедія Брокгауз
- . Архів оригіналу за 24 жовтня 2013. Процитовано 14 березня 2009.
- . Архів оригіналу за 1 листопада 2011. Процитовано 24 лютого 2011.
- Михаил Делеган, Алексей Филиппов (2010). История Мукачевского замка (російська) . Ужгород: Лира. с. 39. ISBN .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ipsilanti Oleksandr Kostyantinovich grec Ale3andros Ypshlanths 1792 31 sichnya 1828 pohodiv iz vidomoyi fanariotskoyi rodini Ipsilanti Sin Kostyantina Ipsilanti gospodarya Valahiyi ta knyazya Moldovi brat Demetriosa Ipsilanti Kerivnik z 1820 r greckoyi tayemnoyi organizaciyi Filiki Eteriya Uchasnik franko rosijskoyi vijni 1812 roku general major rosijskoyi armiyi 1817 U 1821 r sformuvav povstansku armiyu i pidnyav antiosmanske povstannya v Moldovi sho stalo signalom do pochatku Greckoyi revolyuciyi 1821 29 rr Ipsilanti Oleksandr Kostyantinovichgrec Ale3andros Ypshlanths rum Alexandru IpsilantiNarodivsya12 grudnya 1792 1792 12 12 1 2 KonstantinopolPomer31 sichnya 1828 1828 01 31 1 2 35 rokiv Viden Avstrijska imperiyaPohovannyaAfiniKrayina GreciyaDiyalnistvijskovosluzhbovecZnannya movgreckaUchasnikNapoleonivski vijni Drezdenska bitva Grecka revolyuciya i dChlenstvoFiliki EteriyaPosadachlen Filiki Eteriya d Vijskove zvannyageneral majorRidIpsilantiBatkoKostyantin IpsilantiMatidBrati sestriDemetrios Ipsilanti d d d d i dAvtografNagorodi Mediafajli u VikishovishiBiografiyaAleksandr buv starshim sinom u rodini otrimav domashnye vihovannya ta osvitu U formulyarnomu jogo spisku vidmicheno lishe rosijskoyu nimeckoyu francuzkoyu ta moldovskoyu vmiye chitati ta pisati znaye algebru Sluzhba v rosijskij armiyi Sluzhbu rozpochav u 1808 roci kornetom u Kavalergardskomu polku u 1813 roci vin buv perevedenij u chin pidpolkovnika do Grodnenskogo polku U 1812 roci vin brav uchast u bitvah pri Klyasticah i pri Polocku u 1813 roci u bitvi pri Bauceni pid Drezdenom Pid chas vidstupu poblizu selisha Brolis jomu vidirvalo yadrom pravu ruku nezabarom pislya cogo vin buv perevedenij do chinu polkovnika U 1816 roci Oleksandru Ipsilanti nadano zvannya fligel ad yutanta U 1817 roci otrimav zvannya general majora iz priznachennyam komandirom 2 yi brigadi 1 yi gusarskoyi diviziyi 9 bereznya 1821 roci vin buv zvilnenij vid obijmanoyi nim posadi Filiki Eteriya Naprikinci drugogo desyatirichchya XIX stolittya Dunajski knyazivstva i vzagali ves Balkanskij pivostriv buli pokriti merezheyu tayemnih komitetiv Filiki Eteriya politichnogo tovaristva sho malo metoyu zdijsniti povstannya usih ponevolenih Osmanskoyu imperiyeyu pravoslavnih hristiyan Pislya dvorazovoyi vidmovi znamenitogo grafa Kapodistriyi stati na choli tovaristva upovnovazhenij peloponnesciv Ksanf perekonav Oleksandra Ipsilanti vzyati na sebe kerivnictvo organizaciyeyu Pislya chogo novij golova cogo tayemnogo tovaristva virushiv na peregovori z inshim upovnovazhenim peloponnesciv v Odesu de zberigalasya vijskova skarbnicya Eteriyi ponad 5 000 000 frankiv zibrana perevazhno z pozhertvuvan moskovskih i taganrozkih grekiv Paparigopulo povidomiv Ipsilanti dokladni vidomosti pro zasobi ta plani spilki i radiv pochati vijskovi diyi z Dunajskih knyazivstv Antiosmanske povstannya Spochatku Ipsilanti dumav virushiti z Triyesta visaditisya v listopadi v odnomu z priberezhnih punktiv Majni pidnyati naselennya 25 bereznya v den Blagovishennya Znayuchi sho Osmanska imperiya ne maye prava vvesti svoyi vijska v Dunajski knyazivstva bez zgodi Rosijskoyi imperiyi vvazhav sho u razi povstannya Porta abo negajno nadishle vijska dlya pridushennya i takim chinom porushivshi dogovir dast pravo Rosijskij imperiyi ogolositi yij vijnu abo zh virishit viprositi u neyi zgodi na viryadzhannya vijska na sho znadobitsya bagato chasu protyagom yakogo povstannya dosyagne znachnih uspihiv Ipsilanti 22 lyutogo 1821 roku perejshov Prut u suprovodi dvoh svoyih brativ Mikoli ta Georgiya polkovnika Georgiya Mano i polskogo oficera Garnovskogo Moldovskij gospodar Mihaj Sucu II negajno priyednavsya do ruhu a 24 lyutogo Ipsilanti vidav u Yassah svoye vidome zvernennya do grekiv U Valahiyi v cej chas vidbuvalisya serjozni zavorushennya cherez te sho boyari ne hotili viznavati vladi priznachenogo Portoyu novogo gospodarya a bazhali obrati na cyu posadu kogos zi svogo seredovisha Koristuyuchis ciyeyu anarhiyeyu zagin Savi Kashenari zahopiv Buharest Prote vzhe z samogo vstupu do Moldovi Ipsilanti viklikav nevdovolennya meshkanciv ciyeyi oblasti vin ogolosiv sho pershim zavdannyam maye zvilniti grekiv a rumuni zovsim ne bazhali sluzhiti znaryaddyam chestolyubnih zadumiv inozemciv Krim togo Ipsilanti ne vmiv obirati sobi pomichnikiv i zovsim ne mav organizatorskogo talantu Do boyar vin zvertavsya vkraj pihato i ne zumiv zblizitisya z najpopulyarnishimi vatazhkami povstalih Rozmistivshi svoyu golovnu kvartiru u Tirgovishte vin stav zajmatisya priznachennyam chiniv balami koncertami zabuvshi zovsim pro blizkist osmaniv yaki shvidko nastupali na stolicyu Prote golovnij udar bulo zavdano Rosijskoyu imperiyeyu imperator Oleksandr Pavlovich viklyuchiv Ipsilanti zi sluzhbi vnaslidok chogo vid povstalih vidpali vsi ti hto viriv sho Rosijska imperiya yim dopomozhe Nareshti Ipsilanti vidstupiv do richki Olt perejshov yiyi i 17 chervnya zajnyav poziciyu poblizu monastirya Drogoshan nepodalik vid Krajovoyi pid avstrijskim kordonom 19 chervnya 1821 roku osmani atakuvali povstalih Dvi ataki buli vidbitogo ale pri tretij albanci vdarilisya do vtechi za nimi pochali tikati j inshi zagoni Zalishilas odna svyashenna falanga yaka pislya vidchajdushnogo oporu bula vinishena majzhe povnistyu Sam Ipsilanti perejshov kordon i buv zatrimanij avstrijskoyu vladoyu Unaslidok cogo Valahiya povernulasya pid vladu osmanskogo sultana Ipsilanti razom zi svoyim bratom Mikoloyu utrimuvavsya spochatku v ugorskij forteci Munkach Mukachivskij zamok a potim perevedenij u Tereziyenshtadt U 1827 roci zavdyaki napolyagannyam Rosijskoyi imperiyi uv yazneni buli zvilneni ale za umovi sho voni ne viyidut za mezhi Avstrijskoyi imperiyi Ipsilanti nezabarom pomer vid grudnoyi hvorobi yaka rozvinulas u nogo pid chas dovgogo uv yaznennya Div takozhKurtya VekePrimitkiTezaurus CERL Consortium of European Research Libraries d Track Q60909659d Track Q1127581 Enciklopediya Brokgauz d Track Q237227 Arhiv originalu za 24 zhovtnya 2013 Procitovano 14 bereznya 2009 Arhiv originalu za 1 listopada 2011 Procitovano 24 lyutogo 2011 Mihail Delegan Aleksej Filippov 2010 Istoriya Mukachevskogo zamka rosijska Uzhgorod Lira s 39 ISBN 978 966 2195 84 2